Формування первинного економічного досвіду дітей дошкільного віку

А.В.
Сазонова
ФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОГО
ЕКОНОМІЧНОГО ДОСВІДУ СТАРШИХ
ДОШКІЛЬНИКІВ
4
Міністерство освіти та науки України
Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка
Е.А. Кладієва, Т.П. Михайліченко,

А.В. Сазонова
ЕКОНОМІЧНОГО ДОСВІДУ
СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
Навчально-методичний посібник
2008
4
УДК 372.3(076)
ББК 74.102.1р 3
Ф79
Рецензенти:
Гавриш Н.В. – доктор педагогічних наук,
професор, завідувач
кафедри дошкільної та початкової освіти
ЛНУ імені Тараса Шевченко.
Пономаренко Т.О. – кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри педагогіки
та психології Краматорського
економіко-гуманітарного інституту.
Ф79 Формування первинного економічного досвіду старших

дошкільників: Навчально-методичний посібник /
Е.А. Кладієва, Т.П. Михайліченко, А.В. Сазонова; Наук. ред.
А.В. Сазонова; За заг. ред. А.В. Сазонової. – Донецьк: ,
2008. – 200 с.
Навчально-методичний посібник висвітлює особливості

формування первинного економічного досвіду старших дошкільників.
Представлено програму економічного виховання, конспекти занять з
основ економіки, різноманітні дидактичні, ситуативні, сюжетно-
рольові ігри та творчі завдання економічної спрямованості.
Адресується студентам вищих навчальних закладів, педагогам-
практикам, батькам дітей дошкільного віку.
УДК 372.3(076)
ББК 74.102.1р3
Рекомендовано до друку вченою радою
Луганського національного університету
імені Тараса Шевченка
(протокол № 10 від 18 червня 2008 року)
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА………………..………………………………...…...4
РОЗДІЛ 1. ПЕРВИННИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ДОСВІД У
СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ТА
ВИХОВАННІ ДІТЕЙ…………………………………..………….7
1.1. Досвід як філософська, економічна, культурно-освітня
категорія.............................................................................................7
1.2. Первинний економічний досвід – необхідна умова й
результат економічної соціалізації та виховання дітей ............17
1.3. Особливості прояву первинного економічного досвіду дітей
старшого дошкільного віку………………....................................31
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З
ФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОГО ЕКОНОМІЧНОГО ДОСВІДУ
СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ.......................................................55
2.1. Програма формування первинного економічного досвіду
старших дошкільників…………………………………………....55
2.2. Серія занять для визначення початкового рівня
сформованості первинного економічного досвіду дітей……….74
2.3. Гра-стратегія як основний засіб формування первинного
економічного досвіду......................................................................76
2.4. Конспекти занять за програмою поетапного формування
первинного економічного досвіду ……………………….……...86
2.5. Творчі завдання й ситуації економічної спрямованості …108
2.6. Ігри економічної спрямованості (дидактичні, ситуативні,
сюжетно-рольові) ……………………………..………………..112
РОЗДІЛ 3. З ДОСВІДУ РОБОТИ ДОШКІЛЬНОГО
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ № 405 “ПОСМІШКА” МІСТА
ДОНЕЦЬКА……………………………………………………...124
3.1. Програма економічного виховання дітей середнього та
старшого дошкільного віку ………………………………….....124
3.2. Конспекти занять …………………………………………...131
3.3. Ігри й ситуації економічної спрямованості ………………168
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…........…………...176
ДОДАТКИ………………………….…………………………….191
3
ПЕРЕДМОВА
Реалізація особистісно орієнтованої моделі, проголошеної
Базовим компонентом дошкільної освіти пріоритетною на
сучасному етапі розвитку держави, вимагає переосмислення
позиції дитини не лише в навчально-виховному процесі, а й у
побудові життєвих відносин з оточуючими. В умовах
сьогодення одне з основних завдань навчально-виховного
процесу полягає не в накопиченні навчальної інформації з
окремих галузей знань, а насамперед у формуванні готовності
до самостійного пошуку способів пізнавальної інформації,
налагодження людських стосунків, взаємодії, спілкування й уже
на цій основі збагачення власного запасу знань і досвіду.
Особливості життя в сучасному соціумі вимагають
зниження вікових меж для початку економічного виховання й
соціалізації дітей як фундаментальної бази для подальшої
економічної освіти, що є невід’ємною умовою успішної
соціалізації взагалі. Традиційна освіта, на жаль, недостатньо
сприяє формуванню в дітей готовності до принципово нових
економічних, соціально-політичних і духовних відносин.
У розв’язанні питань економічної освіти й виховання
державні документи (Національна доктрина розвитку освіти
України у ХХІ столітті, Концепція виховання дітей та молоді в
національній системі освіти, Концептуальні засади гуманітарної
освіти в Україні) орієнтують громадську думку й професійну
діяльність педагогів на усвідомлення цілей і завдань
економічного виховання й соціалізації дітей як вихідної ланки
підготовки до повноцінного життя в умовах ринкової економіки.
Процес економічного виховання підростаючого покоління
в різних аспектах досліджували філософи, економісти,
соціологи, психологи, педагоги. Зокрема, досліджувалися
загальнопсихологічні закономірності входження особистості в
соціальне життя (І. Бех, Л. Виготський, О. Леонтьєв,
С. Рубінштейн); ступінь виховного впливу праці (З. Зайченко,
Г. Могилевська); зміст і методи економічного виховання дітей
(А. Аменд, І. Барило, Л. Горкіна, Н. Грама, Г. Григоренко,
М. Єрмоленко, Р. Жадан, І. Іткін, А. Кітов, В. Кондратьєв,
4
Н. Кулакова, Т. Любимова, І. Мельничук, Л. Пономарьов,
В. Попов, І. Прокопенко, І. Сасова, В. Чічканов, О. Шпак).
У зв’язку з реформуванням освіти й усвідомленням
ученими значущості проблеми економічного виховання в теорії
та практиці педагогіки на сучасному етапі активізувався
науковий пошук ефективних навчальних технологій.
Здебільшого, наукові дослідження присвячено таким
проблемам: вивченню окремих економічних понять побутово-
господарської діяльності (В. Грошев, М. Ібрагімова,
Н. Кривошея, П. Матвєєв, М. Мельник); формуванню нового
типу економічного мислення (Л. Горкіна, О. Камишанченко,
А. Кітов, В. Кондратьєв, Т. Любимова, І. Прокопенко, О. Шпак);
формуванню бережливості в аспекті екологічного виховання
(Л. Нульман, Л. Островська, О. Парамонов); розробці
найоптимальніших форм і методів навчання дошкільників
(Т. Антонова, П. Апанасов, Л. Артемова, Н. Білова, О. Білоус,
А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Грама, Г. Григоренко, Е. Карпова,
О. Янківська); формуванню економічної грамотності в дітей
дошкільного віку, підготовці педагогів дошкільного закладу до
економічного виховання дітей (Р. Жадан, Н. Грама,
Г. Григоренко).
У наукових дослідженнях, спрямованих на вдосконалення
економічного виховання особистості в межах різних вікових
категорій, щодо дошкільного періоду найбільш розробленими є
проблеми формування морально-психологічних якостей
бережливості, заощадливості, дбайливості в процесі участі
дитини в різноманітних видах праці. Науковці передусім
зосереджують увагу на відборі доступних дітям знань з галузі
економіки.
Водночас високий рівень економічної культури
забезпечується засвоєнням економічних знань через набуття
первинного економічного досвіду, формування якого
розпочинається тоді, коли дитина виконує самостійні вольові
дії, налагоджує взаємодію з іншими суб’єктами соціальної
дійсності та на цій основі засвоює певні знання й опановує
вміння. Це стає можливим уже в старшому дошкільному віці,
5
тому що діти починають виділяти себе в системі взаємовідносин
завдяки предметно-операційній діяльності.
Незважаючи на певну теоретичну й методичну
розробленість означених питань, один з найвагоміших аспектів
проблеми формування в дошкільників першооснов економічної
культури, пов’язаний з набуттям первинного економічного
досвіду для її забезпечення, залишається малодослідженим. На
нашу думку, найбільш природні умови для цього створює ігрова
діяльність. Відтак, існує нагальна потреба в сучасному
науковому осмисленні означеної проблеми, методичній розробці
серії різноманітних ігор економічного змісту для дітей старшого
дошкільного віку.
У запропонованих матеріалах розкриті таки положення:
з’ясовано сутність поняття “первинний економічний досвід” та
його місце в системі економічного виховання та соціалізації
дошкільників; встановлено рівні сформованості первинного
економічного досвіду в дітей старшого дошкільного віку на
основі спеціально розроблених критеріїв оцінювання та
показників; описано педагогічні умови формування первинного
економічного досвіду старших дошкільників в ігровій
діяльності; представлено інформаційний банк ігор економічного
змісту, творчих завдань для дітей старшого дошкільного віку та
відповідні методичні рекомендації для вихователів дошкільних
закладів.
У першому розділі (автором є А.В. Сазонова керівник
експериментального майданчика на базі ДНЗ № 72
міста Луганська) представлені загальні характеристики процесу
економічного виховання дошкільників, категоріальні ознаки
первинного економічного досвіду. Другий розділ описує
особливості організації педагогічної роботи з формування
економічної досвідченості дітей і методики діагностування його
рівнів сформованості у дошкільників. Також в цьому розділі
запропоновано серії занять, ігор та творчих завдань (результати
дослідження А.В. Сазонової). Матеріалами третього розділу є
практичні розробки з досвіду роботи ДНЗ № 405 “Посмішка”
міста Донецька (автори Т.П. Михайліченко, завідувач ДНЗ
№ 405 “Посмішка”, та Е.А. Кладієва, вихователь-методист).
6
РОЗДІЛ 1.
ПЕРВИННИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ДОСВІД У
СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
ТА ВИХОВАННІ ДІТЕЙ
1.1. Досвід як філософська, економічна, соціальна,
культурно-освітня категорія
Поняття “досвід” виступає предметом дослідження
багатьох гуманітарних наук. Оскільки філософське трактування
є фундаментальним, розгляньмо дефініцію “досвід” з позиції
мислителів сучасності та минулого.
Проблема досвіду залишається традиційно актуальною, до
неї зверталися в різні часи прихильники різних філософських
течій, тлумачачи досвід як засноване на практиці почуттєво-
емпіричне пізнання дійсності; у широкому розумінні – єдність
умінь і знань [215, с. 447]. Різні філософські школи розглядали
досвід як основу істинних знань, проте по-різному оцінювали
джерело виникнення досвіду. З позиції емпіриків та
сенсуалістів, відчуття – це єдино надійне джерело знань, і саме
тому в знаннях немає нічого такого, чого б раніше не було у
відчуттях. Представники ідеалістичного емпіризму (Берклі,
Д. Юм) обмежували досвід сукупністю відчуттів, тим самим
заперечуючи, що в основі досвіду лежить об’єктивна реальність.
Матеріалістичний емпіризм (Ф. Бекон, Гельвецій, Гоббс,
Д. Дідро, Дж. Локк) виходить з того, що джерелом досвіду є
матеріальний світ.
Поняття “досвід” було предметом суперечок між
класичними матеріалістами й ідеалістами [125, с. 153].
На противагу ідеалізму та на відміну від споглядального
метафізичного матеріалізму, діалектичний матеріалізм виходить
з того, що досвід має об’єктивний зміст, який залежить від
розвитку практичної й пізнавальної діяльності людей у ході
перетворення ними або зовнішнього світу, або самих себе [163,
с. 463]. Розуміння об’єктивного змісту досвіду має істотне
значення, оскільки поняття досвід, таким чином,
співвідноситься з категорією практики як результат діяльності
людей, що включає сукупність історично сформованих умінь і
знань. За вихідне приймемо таке визначення ключового поняття:
7
“Досвід – сукупність усього того, що відбувається з людиною в
її житті та що вона усвідомлює. При цьому здійснюється
накопичення й передача досвіду з покоління в покоління, що
становить істотну характеристику суспільного розвитку” [112, с.
23].
У суспільних науках (соціологія, педагогіка,
культурологія) найпоширенішим є визначення досвіду як
характеристики діяльності суспільства, соціальної групи чи
окремої людини. Поняття “досвід містить структуру, умови
реалізації того чи іншого способу діяльності” [216, с. 34]. До
основних рис досвіду відносять об’єктивність, що виходить з
об’єктивності навколишнього світу, але при наявності в досвіді
суб’єктивних моментів, тому що він не може бути цілком
незалежним від суб’єктів, що діють та пізнають світ.
Отже, оскільки суб’єкт отримує певні знання, лише
пізнаючи навколишній світ, то, у свою чергу, й освоєні знання
стають підґрунтям для подальшого пізнання. Детальніше цей
механізм безперервного процесу пізнання представлено у
вигляді схемі (рис. 1.1).
пізнання 3 ∞
пізнання 2
суб’єкт пізнання 1 довкілля
досвід
умоглядний досвід
первинний досвід
вторинний досвід
подальший
Рис. 1.1. Безперервний процес набуття досвіду
Зі схеми бачимо, що суб’єкт пізнає довкілля, у результаті
чого формується досвід, який стає надбанням суб’єкта. Далі
сформований досвід змінює не лише самого суб’єкта та його
довкілля, але також процес власного пізнання, робить його
дедалі глибшим і ширшим. Цей процес постійного
8
вдосконалення суб’єкта завдяки збагаченню досвіду може
тривати все життя людини.
У розумінні процесу формування досвіду сучасні науковці
виокремили етапи перебігу цього процесу, пов’язані передусім
зі способами набуття досвіду, досвідченості людини. Як
відображено в схемі, до таких етапів належить умоглядний
досвід, який починається зі спостереження за навколишнім
світом. Поступово в результаті першої самостійної діяльності
відбувається формування первинного досвіду, що
характеризується самостійними, інколи помилковими спробами
знайти вихід із ситуації, що склалася, з опорою на отримані
знання. За умови постійної самостійної діяльності й осмислення
способів дії та результатів починає формуватися вторинний
досвід людини, для якого характерним є здатність орієнтуватися
в певній галузі [15, 171].
Перш ніж розглянути зміст досвіду, встановімо його
взаємозв’язок з іншими психолого-педагогічними поняттями.
Насамперед, поняття досвід пов’язане з поняттям
особистість, що виступає носієм досвіду, ініціатором та
безпосереднім учасником його формування. Так, досвід у
психології розглядається як “властивість (підструктура)
особистості, групи, що сформувалася в процесі їхньої
діяльності, навчання та виховання, що узагальнює знання,
навички, вміння та звички” [171, с. 82]. Особистістю ж у
психології позначається системна соціальна якість, що
набувається індивідуумом у предметній діяльності та взаємодії
із соціумом і характеризує рівень та якість особистісних
ставлень, притаманних індивіду [35].
Найпоширенішою та найбільш визнаною є динамічна
функціональна структура особистості К. Платонова, у якій
узагальнюються чотири процесуально-ієрархічні підструктури
особистості, однією з яких є досвід [171].
Емпірична теорія припускає, що мислення розвивається
під час набуття досвіду, що є відображенням дійсності, до того
ж тієї, яка була предметом практики суб’єкта. Але звичайне
кількісне зростання досвіду не викличе переходу простих
уявлень до понять. Необхідний процес переходу від зовнішньої
9
реальної дійсності до внутрішньої, ідеальної, називається
інтеріоризацією (О. Запорожець). Завдяки інтеріоризації психіка
людини отримує здатність оперувати образами предметів, що в
цей момент відсутні в її полі зору [78].
Важливим знаряддям цього переходу є слово, а засобом –
мовленнєва діяльність, через яку людина засвоює досвід
попередніх поколінь і може інформувати інших про минуле,
сучасне, майбутнє та передавати соціальний досвід. Набуттю
досвіду сприяють діяльність суб’єкта, його спілкування та
взаємодія з іншими суб’єктами соціально-економічної дійсності.
Можна розглянутий взаємозв’язок досвіду з діяльністю
особистості представити у вигляді схеми (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Взаємозв’язок досвіду й діяльності

Як бачимо зі схеми, центральне ядро становить
особистість, яка постійно перебуває в змінному стані (позначено
переривчастою смужкою), змінюється під впливом досвіду,
який набувається людиною в тій чи іншій діяльності,
сформований досвід є надбанням особистості. Досвіду поза
діяльністю не існує, він виступає її результатом, а в подальшій
діяльності, як бачимо зі схеми, він є необхідною умовою для її
успішності. Інформаційну підтримку процесу набуття досвіду в
будь-якій діяльності забезпечує спілкування, засобом якого
виступає мовлення. Слід зазначити, що емоційно-ціннісне
ставлення особистості до процесу набуття досвіду, яке може
10
бути позитивним чи негативним, відчутною мірою зумовлює
кінцевий результат усього процесу.
Досвід є недостатньо визначеною економічною категорією
в соціально-економічних працях. Але виникнення нової науки,
соціоекономіки, дозволило розглядати економічний досвід як
невід’ємну умову та результат елементарної економічної
діяльності.
Виходячи з розуміння поняття “економіці” як “сукупності
суспільно-виробничих відносин; господарчого життя, стану
господарства (країни, району тощо); наукової дисципліни, що
вивчає фінансово-матеріальний аспект будь-якої галузі
господарської діяльності” [32, с. 256], економічний досвід
належить до організації та ведення економіки, пов’язаний з нею,
“дає можливість зекономити що-небудь; вигідний у
господарському аспекті” [там же].
Увесь процес формування економічного досвіду
відбувається у двох напрямах. По-перше, людина засвоює досвід
попередніх поколінь у вигляді сталих економічних законів і
понять (через телебачення, батьків, друзів). Сформований досвід
є необхідним надбанням людини для орієнтації та участі в
соціально-економічній сфері життєдіяльності. По-друге,
елементарний економічний досвід формується в результаті
власної економічної діяльності людини. Це може бути
спостереження за економічними процесами, виконання
соціально-економічних ролей, участь в економічних
взаємозв’язках між різними людьми (обмін, продаж, купівля).
Таким чином, первинний економічний досвід
визначається як елементарна форма відбиття економічної
діяльності, що, з одного боку, є сукупністю отриманих раніше
знань про сутність економічних стосунків та понять,
сформованих елементарних економічних вмінь і навичок, з
іншого – виступає необхідною умовою для подальшого їх
збагачення.
Первинний економічний досвід забезпечується знаннями
про соціальну нерівність (бідність – багатство), необхідність
праці, елементарними навичками шопінгу (уміння робити
покупки, співвідносити свої потреби з можливостями).
11
Збагаченню економічного досвіду сприяє спостереження за
економічними процесами та власна елементарна економічна
практика.
Первинний економічний досвід, відповідно до визначеної
структури досвіду, має такі компоненти: мотиваційний,
інформаційний, операційний.
Мотиваційний компонент складається з уміння оцінювати
соціально-економічну ситуацію, орієнтуватися в економічних
процесах, інтересів до економічної сфери життєдіяльності та
вміння ставити мету, враховуючи власні можливості,
сформовані знання та вміння. Інформаційний компонент
включає сформовані економічні уявлення, освоєні економічні
поняття, знання й розуміння основних економічних процесів. До
операційної складової первинного економічного досвіду
належать сформовані економічні дії, наявність елементарних
умінь та навичок, уміння приймати рішення та діяти відповідно
до соціально-економічної ситуації, що склалася, готовність до
варіативних дій у життєвих ситуаціях економічного вибору.
Для успішного набуття, збагачення та використання
первинного економічного досвіду також необхідними є
розвинені морально-економічні якості, потрібні для успішної
економічної діяльності, та сформовані інтелектуальні здібності
людини.
Коротко схарактеризуймо поняття “морально-економічні
якості”, оскільки воно є недостатньо визначеним у педагогіці
та психології.
Загальна історія розвитку людства засвідчує, що на всіх її
етапах пріоритетним у вихованні підростаючого покоління було
формування особистісних якостей, необхідних у процесі
життєдіяльності. Так, у первісному суспільстві життєво
важливими вважалися сумлінність та відповідальність за
виконання конкретних обов’язків під час полювання, воєнних
дій тощо. Спартанська та афінська системи виховання додали до
цього переліку виховання справедливості у вільних громадян як
право розпоряджатися життям та працею рабів. У древніх
слов’ян цінувалися працелюбність, мужність та відважність. У
період Середньовіччя в Західній Європі визначалися “лицарські
12
якості”: великодушність, чесність, правдивість, безкорисність,
почуття обов’язку тощо.
Філософи, громадські діячі, педагоги Нового часу
розглядали формування соціально-моральних якостей у тісному
поєднанні з господарчо-економічними: виховання джентльмена,
який є підприємливим, наполегливим у досягненні власних
інтересів, але не перешкоджає в цьому іншим (Д. Локк);
виховання справедливості, правдивості, ініціативності,
владності, чесності (К.-А. Гельвецій, П. Лесгафт, Ж.-Ж. Руссо);
розвиток ініціативності та самостійності (М. Монтессорі).
Отже, загальнолюдські моральні якості є важливим
елементом морального складу людини будь-якої епохи й
наповнюються конкретним змістом залежно від конкретних
соціально-економічних та політичних цілей, які вирішує
суспільство. Відповідно, модель високоморальної особистості
складається для конкретного типу суспільства, часу, для
конкретних потреб та умов суспільного розвитку.
Морально-економічні якості сучасного громадянина, з
одного боку, становлять систему якостей, що забезпечують
цілеспрямованість, моральність, діловитість особистості,
незалежно від сфери їх прояву. З іншого боку – це сукупність
спеціальних умінь та навичок, необхідних для успішної
економічної діяльності. У такому випадку головним критерієм
оцінки морально-економічних якостей особистості (економічно
успішної) є їх відповідність завданням самореалізації
особистості в конкретних суспільно-історичних, національних,
соціально-економічних умовах. В образі досвідченої, моральної,
підприємливої сучасної людини поєднуються традиційно
позитивні якості (чесність, комунікабельність, ентузіазм,
самостійність, надійність) і якості, що відповідають потребам і
вимогам сучасного суспільства (ініціативність, відповідальність,
заощадливість, підприємливість, розважливість).
До базисних морально-економічних якостей сучасності
відносимо такі інтегровані якості: чесність, ініціативність,
ентузіазм, надійність, відповідальність, самостійність,
комунікабельність, заощадливість, підприємливість,
розважливість, діловитість, наполегливість.
13
У вітчизняній психолого-педагогічній науці
загальновизнаним є положення про те, що опанування
суспільно-історичного досвіду впливає на загальний розвиток
особистості. Соціальний досвід перетворюється в знання й
уміння підростаючого покоління, що є найбільш універсальним
засобом передачі й закріплення людського досвіду. Стосовно
цього Б. Ананьєв зазначав, що “формування особистості шляхом
інтеріоризації – привласнення продуктів суспільного досвіду та
культури в процесі виховання й навчання – є разом з цим
освоєння конкретних позицій, ролей та функцій, сукупність
яких характеризує її суспільну структуру” [6, с. 172]. Ідея
інтеріоризації досвіду як процесу його привласнення
особистістю була висунута Л. Виготським і набула подальшого
розвитку в наукових працях О. Леонтьєва [127], П. Гальперіна
[46], О. Запорожця [78] та інших.
Про наявність особистісного досвіду в структурі змісту
навчання йдеться в багатьох дидактичних концепціях. Особливо
яскраво проблему формування досвіду відбито в педагогічній
спадщині Джона Д’юї, який зазначав, що мета керування
освітою полягає у визначенні шляху, який веде від власного
досвіду дитини до зрілого досвіду людства, відображеного в
мистецтві, науці й промисловості [57].
В. Богін справедливо зауважує, що знання можуть бути
сформовані лише самим учнем і тільки з того матеріалу, що вже
є в нього у свідомості, у його досвіді – “коморі”, де зберігається
все, що він уже знає. Треба навчити дитину ходити в “комору”
свого досвіду, знаходити там потрібні знання й пов’язувати їх
між собою. Якщо ми хочемо, щоб знання були, необхідно не
тільки вчити їх одержувати, слід усунути те, що заважає їх
формувати на основі звернення до власного досвіду [18, с. 126].
В. Карагодін визначає такі функції досвіду (рис. 1.3):
прагматична (регулятивна, цілепокладальна, функція
детермінації, практична, функція контролю), що допомагає
суб’єкту ставити цілі та досягати конкретних результатів;
гносеологічна (евристична, пояснювальна, оцінювальна,
доказова), яка дозволяє отримувати та перевіряти необхідну для
наступної діяльності інформацію; світоглядно-ідеологічна
14
(виховно-моральна) та соціально-регулятивна (комунікативна,
соціально-адаптивна, соціально-управлінська), які найбільш
важливі для формування якостей суб’єкта та його соціальних
взаємодій [93].
Безпосередній досвід формується й набувається тільки в
результаті організованої та цілеспрямованої діяльності суб’єкта.
Залежно від ступеня осмислення та узагальнення виділяємо такі
види досвіду: неосмислений, неузагальнений, узагальнений та
систематизований.
Функції
досвіду
світоглядно- соціально-
прагматична гносеологічна
ідеологічна регулятивна
Рис. 1.3. Функції досвіду

Процес засвоєння готових знань є основою для виникнення
репродуктивного досвіду. На нашу думку, більш ефективним є
забезпечення творчого досвіду, формування якого відбувається
в процесі власної творчої, пошуково-дослідної діяльності
суб’єкта.
Отже, усі вищезазначені характеристики, що лежать в
основі досвіду, є підґрунтям для виокремлення різновидів
досвіду, представлених у вигляді таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Таксономія видів досвіду
Підстави для класифікації Види досвіду
пізнавальний
політичний
Види діяльності, у яких
досвід спілкування
формується досвід
економічний
сімейно-побутовий
індивідуальний
Соціальна приналежність груповий
досвіду класовий
досвід народних мас
15
Продовження таблиця 1.1
минулий
Час набуття досвіду теперішній
майбутній
власний
Суб’єктивність досвіду
запозичений
безпосередній
Походження досвіду
непрямий
Характеристика засвоєння репродуктивний
досвіду творчий
неосмислений
Рівень осмислення досвіду неузагальнений
суб’єктом узагальнений
систематизований
Залежність від досягнень позитивний
суб’єкта негативний
умоглядний
Залежність від рівня
первинний
сформованості досвіду
вторинний
Як бачимо з наведеної таблиці, існує багато різновидів
досвіду, залежно від рівня його осмислення, від часу набуття,
соціальної приналежності тощо.
Серед вітчизняних досліджень процес накопичення
досвіду найбільш послідовно, на нашу думку, представлено в
працях О. Кононко. Вона виділяє такі чинники накопичення
особистого досвіду: власна індивідуальна практика дитини
(успішна, неуспішна); оцінні судження авторитетних дорослих
(позитивні, суперечливі, негативні); оцінки однолітків, з якими
дитина сперечається й порівнює себе. “Індивідуальний досвід
слід брати до уваги, ураховувати його, співвідносячи з ним
науковий матеріал, який пропонується в ході навчання. Чим
досвідченіша дитина, тим виразніше проявляється її
суб’єктність – здатність поводитися незалежно, ініціативно, зі
знанням справи, свідомо, відповідально” [104, с. 91].
У наступному розділі розкриті основні змістові та
формальні параметри первинного економічного досвіду.
16
1.2. Первинний економічний досвід – необхідна умова й
результат економічної соціалізації та виховання дітей
Установлення вихідних теоретичних позицій дослідження
вимагає насамперед визначення місця первинного економічного
досвіду в системі економічного виховання та економічної
соціалізації.
На сучасному етапі процес економічного виховання
характеризується наявністю різноманітних поглядів щодо його
сутності та технологій у контексті дошкільної освіти. Разом з
економічним вихованням актуальності набуває розгляд одного з
компонентів соціалізації дитини – економічної соціалізації,
складовими якої є елементарні економічні знання, сформовані
способи поведінки, а також особистісні утворення, які ми
визнаємо необхідними для успішної економічної діяльності.
Економічна соціалізація – це об’єктивний процес
засвоєння індивідом економічних поглядів, зразків економічної
поведінки, опанування соціальних ролей, навичок, цінностей,
пристосування особистості до соціальних норм [100, с. 52].
Аналіз зарубіжних концепцій соціалізації в дитинстві
дозволяє виділити дві галузі досліджень з метою оцінки
перспектив їх використання в соціальній реальності.
Перша група поєднує роботи, присвячені проблемам
соціалізації й ролі соціальних інститутів у розвитку особистості:
У. Бронфенбреннер [25], Е. Дюркгейм [68], Т. Парсонс [164].
Інша – дослідження, присвячені різним аспектам економічної
соціалізації в дитинстві: Е. Макніл [243], Б. Стейсі [245],
К. Роллан-Лєві [244].
У широкому розумінні економічну соціалізацію можна
розглядати як процес становлення економічного мислення, у
тому числі процес інтеріоризації нової реальності, що включає
пізнання економічної дійсності, засвоєння економічних знань,
формування навичок економічної поведінки й реалізація їх у
реальній дійсності [100].
Процес економічної соціалізації в дитинстві пов’язаний не
тільки з повсякденним життям дитини, але й з досить
загальними соціально-економічними проблемами. Щоб
уникнути однобічного підходу, необхідно використовувати
17
систему якісно-кількісних показників, що дозволяє розкрити
процес економічної соціалізації в дитинстві з урахуванням
різних форм її вияву. Провідна роль тут належить, на нашу
думку, реальному включенню дитини в ті галузі діяльності, у
яких відбувається засвоєння економічних знань і досвіду
економічної поведінки [23]. Стосовно дошкільного віку поняття
економічної соціалізації інколи замінюють поняттям споживчої
соціалізації, пов’язаної з формуванням навичок споживчої
(купівельної) поведінки й засвоєння знань про економічні
поняття різних аспектів, що характеризують споживання: гроші,
купівля, місце купівлі тощо. Споживча поведінка в дитинстві
має специфічні риси, що виявляються в обмеженості рівня
споживчих ресурсів; значній зовнішній залежності купівельних
можливостей; реалізації можливості придбання дітьми типових
продуктів і послуг (насолоди, ігри, розваги) лише під наглядом
дорослих та нетривале за часом планування покупок.
Головна риса розвитку економічних уявлень у дитинстві
полягає в установленні прямої залежності знання від
сформованого досвіду, залучення дитини до економічних
відносин. Для формування економічних уявлень дошкільників
провідним є поведінковий компонент, а з початком навчання в
школі підсилюється роль когнітивного компонента. Вважаємо
за необхідне уточнити й наповнити конкретним змістом поняття
“економічна соціалізація” стосовно дітей дошкільного віку.
У визначенні складових економічної соціалізації ми
спиралися на наукові праці О. Козлової, В. Москаленка,
М. Стельмашук, які виділяють у структурі економічної
соціалізації три компоненти: когнітивний, поведінковий та
емоційно-ціннісний [100; 151; 202].
Когнітивний компонент орієнтований на загальні знання, у
тому числі й економічні, які діти освоюють у ході соціалізації.
Поведінковий компонент відбиває зразки економічної
поведінки, які дитина засвоїла й привласнила в певний віковий
період. Емоційно-ціннісний компонент становить собою
емоційне сприйняття та ставлення дитини до економічної
реальності. Складові процесу економічної соціалізації, які
18
відображають зміни, що відбуваються в дитинстві,
представлено у вигляді схеми (рис. 1.4).
Як бачимо зі схеми, складові компоненти економічної
соціалізації постійно розвиваються й змінюються, що відбито в
їх назві.
Економічна соціалізація
Споживацька
Загально- поведінка
інформаційний
блок Когнітивна Поведінкова
Соціально- змінна змінна
економічний блок
Трудова
поведінка
Негативне сприйняття й ставлення до

економічної реальності
Емоційно-ціннісна змінна
Позитивне сприйняття і ставлення до
економічної реальності
Рис. 1.4. Складові процесу економічної соціалізації

Так, індиферентне, можливо, негативне ставлення до
економічної реальності під впливом соціалізаційних процесів,
зокрема виховання, переростає в позитивне сприйняття та
ціннісне ставлення до економічної дійсності. Зазначимо, що
саме позитивне сприйняття економічної реальності стане
підґрунтям для подальшої економічної соціалізації.
Когнітивна та поведінкова змінні є взаємообумовленими
та взаємозалежними. Як без елементарних знань неможлива
економічно компетентна поведінка, так і під час економічної
поведінки дитина засвоює нові економічні поняття.
Когнітивна змінна економічної соціалізації в дошкільному
віці характеризується залежністю поінформованості дітей від
складності економічних понять, обмеженою можливістю
безпосереднього ознайомлення з його проявами в реальності.
19
Поведінкова змінна економічної соціалізації в дитинстві
залежить від того, які умови створюють дорослі для формування
споживчих та трудових умінь, виховання позитивного ставлення
до праці та економіки, від того, яким є сприйняття економічної
реальності дитиною. Негативне ставлення не може бути
підставою для успішної соціалізації, та навпаки, позитивне –
сприяє розвитку інтересу та мотивації дитини до участі в
економічній галузі життєдіяльності. Як бачимо, процес
економічної соціалізації в дошкільному дитинстві носить
стадіальний характер. Стадіальність значною мірою
детермінована віком і ступенем занурення дітей в економічний
світ дорослих.
Сучасну дитину вже з перших років життя оточує
економічне середовище, наповнене різноманітними
економічними поняттями й процесами. Безумовно, розглянутий
процес економічної соціалізації ширший порівняно з процесом
економічного виховання. Але в більшості випадків дуже важко
простежити за тим, що засвоює дитина в процесі спілкування з
однолітками, перегляду телебачення, зі спостереження за
діяльністю дорослих, та встановити відповідність такої
інформації морально-етичним нормам суспільства. Саме тому
важливо сформувати в дітей дошкільного віку елементарний
економічний досвід, що стане базою для подальшої успішної
економічної соціалізації та економічного виховання.
У сучасній педагогічній теорії економічне виховання
вивчається багатоаспектно. Дослідники П. Атутов [10],
С. Батишев [14], Ю. Васильєв [31], Н. Кулакова [119]
розглядають економічне виховання як одну із складових
трудового виховання. У цьому випадку економічна освіта й
виховання виявляються в підготовці вихованців до життя й
праці й стають однією з необхідних умов громадської, трудової
й моральної зрілості людини.
М. Малишев, К. Петросян, О. Соболева [144], В. Розов,
Б. Шемякін, П. Шемякін [186] убачають в економічному
вихованні синтез трудового, морального, ідейно-політичного
виховання, що може вважатися самостійним напрямком, має
20
специфічні цілі, завдання, зміст і перебуває в діалектичному
взаємозв’язку з іншими сторонами виховання.
Учені А. Аменд [3], Н. Барило [12], М. Єрмоленко [69],
І. Іткін [84], Н. Кулакова [119], І. Сасова [194], О. Шпак [231]
розглядають економічну освіту й виховання як самостійний
науковий напрям. Деякі науковці (Л. Горкіна [49],
О. Камишанченко [92], А. Кітов [96]), даючи визначення
економічного виховання, зауважують, що його основою є
формування економічного мислення, свідомості, поведінки й
інших соціально-психологічних якостей особистості, що
необхідні їй у виробничо-економічній діяльності й
повсякденному житті.
Економічне виховання – це цілеспрямований процес
взаємодії дорослого та дитини, орієнтований на засвоєння
доступних віку елементарних економічних понять, формування
моральних почуттів та морально-економічних якостей,
необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку
інтересу до економічної сфери життя, формування навичок
соціально-економічної поведінки.
Історично найближча до сучасної концепції економічного
виховання система поглядів Я.А. Коменського [103] на процес
економічного виховання підростаючого покоління. Він
розглядав сутність економічного виховання як систему
раціональності й порядку в природі, у соціальному житті,
творчості, опануванні дитиною ремеслом.
На необхідності ранньої економічної освіти також
наголошував К.Д. Ушинський [212]. Він націлював вихователів
на добір завдань для дітей, які б не повинні були втрачати
практичного значення, бо згодом вони могли б стати першими
уроками в домашньому господарстві й політичній економії.
У педагогічній спадщині А.С. Макаренка [141] багато
уваги приділялось економічному вихованню дітей у колективі.
Він повною мірою розкрив господарювання дитячого закладу як
педагогічний фактор. А.С. Макаренко впроваджував у практику
економічної діяльності дитячого колективу систему моральних
якостей, що проявляються в праці, а також при розподілі та
21
обміні продукту праці: справедливість, гідність, чесність,
бережливість, практичність, ощадливість тощо.
В.О. Сухомлинський [204] вважав, що розподіл праці за
загальними ознаками (праця навчальна й виробнича,
короткострокова й довготривала, платна й безкоштовна тощо)
може бути педагогічною основою для економічного виховання
учнів.
Означені педагогічні погляди педагогів-класиків на
проблему економічного виховання підростаючого покоління
стали фундаментом для сучасних педагогічних систем.
Проблемі формування в школярів економічних знань,
умінь і навичок у процесі вивчення основ різних наук
присвячено праці Н. Барило, Ю. Васильєва, Г. Гебекова,
Н. Кулакової, О. Лосєвої, С. Калініна та інших. Вони виділяють
й ранжують економічні знання, визначають основні й допоміжні
економічні поняття.
У роботах І. Сасової [194] розглядаються теоретичні й
практичні питання економічної підготовки школярів до трудової
діяльності в нових умовах господарювання. Авторка розробила
критерії оцінювання економічної ефективності підготовки
школярів, її змісту, використаних методів й форм, а також
визначила особливості педагогічного керівництва діяльністю
учнів під час їхньої праці в учнівських виробничих бригадах і
шкільних кооперативах.
Теоретичні й практичні питання економічної освіти та
виховання підростаючого покоління розкриваються в низці
досліджень. Так, А. Аменд аналізує досвід економічної
підготовки школярів, Б. Шемякін – шляхи взаємодії школи,
родини й трудових колективів у вирішенні цього питання, а
також аспекти педагогічного керівництва економічним
вихованням учнів [227].
Економічна соціалізація та економічне виховання
розглядаються як процеси формування в дітей економічної
культури й реалізації моральних норм та навичок економічної
поведінки [100].
У своїх працях В. Щербіна визначає економічну культуру
як спосіб, форму і результат діяльності людей в процесі
22
виробництва, обміну, розподілу й споживання матеріальних і
духовних благ [233, с.11], своєрідність її вбачаючи в тому, що
становлячи синтез матеріального і духовного, вона формує
цілісність економічної системи й способу життя особистості.
Економічну культуру розглядаємо як сукупність знань і
навичок, норм і цінностей суспільства, необхідних для
виконання людьми своїх суспільно значущих економічних
ролей. У більш широкому розумінні економічна культура − це
спосіб взаємодії економічної свідомості й економічного
мислення, що регулює участь індивіда та соціальних груп у
господарчій діяльності та ступінь їх самореалізації в конкретних
типах економічної поведінки [213, с.176].
Н. Грама, окреслюючи у своїх працях вищезазначені
поняття, заважує, що “культуру слід розуміти як характеристику
певної епохи, співвідносити з рівнем обсягу знань, умінь,
навичок, творчих здібностей. Виховання ж – процес
цілеспрямованої дії для досягнення певного рівня. Проте
культура не є чимось закінченим. Вона також повсякчасно
розвивається, удосконалюється, і з цього погляду культуру
можна порівнювати з процесом” [54, с. 115].
Одним з показників економічної культури є наявність
сформованого економічного досвіду людини. Економічно
культурна людина розуміє значення економічних термінів,
доцільно використовує власні знання, дотримується морально-
етичних норм у процесі власної економічної діяльності. Усе це є
надбанням людини в процесі економічної діяльності, що складає
її первинний економічний досвід.
Наочно взаємозв’язок розглянутих понять представлено на
рисунку 1.5.
Для побудови моделі обрано форму циліндру,
розташованого в кулі. Кулею означено процес соціалізації
особистості, а її сектор − цілеспрямований процес економічного
виховання. У результаті цих процесів відбувається формування
та подальше збагачення первинного економічного досвіду, який
зображено у формі циліндра.
23
Рис. 1.5. Первинний економічний досвід як необхідна
умова формування економічної культури.
Зауважимо, що первинний економічний досвід формується
на початковому рівні саме в процесі економічної соціалізації:
через спостереження за діями дорослих, спроби копіювати їх дії,
спілкування з однолітками, перегляду телебачення тощо.
Сформований таким чином досвід стане в нагоді для
подальшого формування досвіду під час спеціально
організованого процесу економічного виховання. Чим
досвідченіша дитина на початку цього процесу, тим легше вона
буде опановувати нові знання та способи поведінки в
подальшому навчанні. Але економічне виховання не може
відбуватися поза економічною соціалізацією. Як було зазначено
вище, економічне виховання є частиною економічної
соціалізації дитини, оскільки економічне виховання є процесом
спеціально організованим, на відміну від економічної
соціалізації, що триває в процесі життєдіяльності дитини й
охоплює майже всі сфери життя.
У верхню основу циліндра, який символізує на малюнку
первинний економічний досвід, було покладено економічну
культуру, як основну мету економічної соціалізації та
виховання. Головною умовою для формування економічної
культури є наявність первинного економічного досвіду. На
24
малюнку наочно зображено взаємозалежність цих понять. При
зростанні обсягу первинного економічного досвіду збільшується
й верхня основа нашого циліндра, тобто економічна культура.
Двосторонніми стрілками відображено взаємозалежність
понять економічна соціалізація, виховання та первинний
економічний досвід. Як було зазначено вище, первинний
економічний досвід є не лише результатом економічної
соціалізації та виховання, але і їхньою необхідною умовою.
Отже, економічна соціалізація із цілеспрямованим
економічним вихованням забезпечує набуття дитиною
економічного досвіду та сприяє реалізації їх головної мети −
формування економічної культури. У межах дослідження більш
детально розглядаємо специфіку набуття первинного
економічного досвіду в процесі економічного виховання.
Як уже зазначалося в першому підрозділі, первинний
економічний досвід складається з мотиваційного,
інформаційного, операційного компонентів. Ці компоненти
неможливо розглядати окремо один від одного. Отже, необхідно
організувати таку діяльність, у результаті якої відбувалося б
комплексне формування всіх компонентів первинного
економічного досвіду.
Поява принципово нових технологій, виникнення
професій, які не існували раніше, необхідність кілька разів у
житті змінювати професію спричинюють перегляд змісту,
освітніх умов і засобів економічного виховання вже на етапі
дошкільного дитинства.
У наукових дослідженнях, спрямованих на удосконалення
процесу економічного виховання особистості в межах вікових
категорій, лише побіжно згадується дошкільний період.
Протягом багатьох років проблема економічного виховання
дошкільників розглядалася в структурі трудового виховання.
Так, дослідники Р. Буре, Г. Годіна [28], В. Нечаєва [38] вивчали
специфіку праці дошкільника; у роботах С. Котлярової [111],
В. Логінової [135] розглядалася роль знань у розгортанні
трудового процесу; Н. Кривошия [114] досліджувала
особливості моделювання як засобу посилення трудових дій;
25
Н. Грама розглядала методичні аспекти підготовки вихователів
до здійснення економічного виховання дітей [54] .
Наше дослідження спрямоване на вивчення особливостей
процесу набуття первинного економічного досвіду, у ході якого
відбувається формування особистісних, зокрема морально-
економічних, якостей, необхідних для успішної економічної
діяльності. У зв’язку з цим особливий інтерес для нас
становлять праці Р. Жуковської [76], Л. Мусатової [152],
В. Нечаєвої [38], де подаються методичні аспекти формування
економічно значимих якостей особистості, зокрема: дбайливості
стосовно природи, речей (книг, іграшок тощо). Однак згадані
вище дослідження не відбивали системного підходу економічної
освіти дітей дошкільного віку.
Вивчення цієї проблеми в умовах суспільного виховання в
дитячому садку провела Р. Жуковська [76]. Її праця була
спрямована на пошук способів, прийомів формування
ощадливості як однієї з важливих сторін виховання дитини,
виховання колективіста. При цьому в дітей виховувалося вміння
зберігати потрібні речі для себе й для інших, не стаючи при
цьому рабом речей. Р. Жуковська вказувала, що формувати
якість ощадливості в дітей потрібно тільки спільно з родиною. У
її дослідженні переконливо показано, що виховання дбайливого
ставлення до речей можливе лише в поєднанні з трудовим
вихованням, приученням до порядку, вихованням
відповідальності за збереженість речей як результату праці. Її
ідеї було розвинено в дослідженні Н. Кривошиї [114], яка також
вивчала способи формування в дітей звички дбайливого
ставлення до предметів навчальної діяльності, довела
необхідність збагачення дітей відповідними знаннями й
формування досвіду.
Можливості економічної освіти й виховання дітей
дошкільного віку з урахуванням комплексного підходу
розглянула Г. Шатова [224; 225], яка зауважила, що доцільним є
синтез морального, трудового та економічного аспектів
навчання та виховання.
Для визначення сучасного стану економічного виховання
дітей разом з теоретичним дослідженням було проведено
26
анкетування батьків дошкільників та вихователів. Зібрані дані
дали змогу визначити їхню позицію щодо економічного
виховання, а також отримати додаткову інформацію стосовно
реального стану процесу економічного виховання в
дошкільному закладі.
Звернімося до аналізу результатів оцінки вихователями та
батьками сучасного стану економічного виховання та
необхідності формування економічного досвіду. В анкетуванні
взяли участь понад 200 батьків та 100 вихователів дошкільних
закладів міста Луганська та Луганської області.
Анкетування вихователів дало змогу визначити їхню
позицію до економічного виховання, а також отримати
додаткову інформацію стосовно реального стану економічного
виховання в дошкільному закладі. Запропоновані питання
анкети (див. додаток А) були спрямовані на визначення
обізнаності вихователя з питань економічного виховання та на
розкриття діяльності вихователів з метою реалізації
економічного виховання дітей.
Виявилося, що майже 86% вихователів уважають
необхідним економічне виховання дошкільників у сучасній
парадигмі виховання. Попри це, 52% не вбачають організацію
економічного виховання реальним. Серед перешкод вони
зазначають такі: недостатнє матеріальне забезпечення
дошкільного закладу, нестача навчального часу, відсутність
методичної та навчальної літератури. Але, на нашу думку, це
здебільшого не суттєві перешкоди для організації
цілеспрямованого процесу економічного виховання дітей,
оскільки, за даними анкет, майже 64% вихователів не обізнані з
сучасними програмами економічного виховання та 73% не
вважають свою роботу систематично організованою.
На основі аналізу сучасних публікацій щодо процесу
економічного виховання та методики його організації ми
встановили таку тенденцію: вони часто носять методичний
характер і мають вигляд розгорнутих конспектів занять, але не
становлять собою системи, не вписуються в межі програм
дошкільної освіти. Отже, основне протиріччя – це наявність
бажання вихователів організовувати економічне виховання дітей
27
і відсутність послідовних, методично розроблених програм
щодо його реалізації.
Друга проблема, яку було визначено після аналізу анкет, –
відсутність єдиного розуміння сутності та головної мети
економічного виховання дітей. Одна група вихователів (63%)
розглядає економічне виховання лише в межах трудового,
ставлячи за головну мету формування в дітей дбайливого
ставлення до навколишнього світу, бережливості й економності.
Інші вихователі (18%) розглядають економічне виховання як
окремий напрям виховання. Вони вважать позитивним
результатом економічного виховання наявність у дітей
сформованих знань з економічної сфери. Отже, у цьому випадку
відбувається несвідоме заучування дошкільниками складних
термінів, які в більшості випадків вони не вживатимуть у
повсякденному житті. Безумовно, таке розуміння сутності
економічного виховання робить цих вихователів противниками
цього виховання.
Лише третя група вихователів (19%) розглядають
економічне виховання через призму всього навчально-
виховного процесу. Для них головна мета економічного
виховання – формування економічного способу мислення, що
допомагає дитині бути підготовленою для життя в сучасних
умовах. У позитивному результаті економічного виховання вони
вбачають знання й розуміння економічних понять, розвинені
особистісні якості, уміння дітей приймати рішення та
самостійно діяти.
Зазначимо, що в процесі опитування виникали певні
труднощі, пов’язані з неправильним розумінням вихователями
деяких понять чи підміною їх іншими, наприклад, поняття “гра-
стратегія”. Опитування виявило надмірну орієнтованість
вихователів лише на сутнісний аспект навчального-виховного
процесу.
У процесі підготовки спеціалістів з дошкільної освіти
головні аспекти економічного виховання розглядаються дуже
вузько в курсі “Дошкільна педагогіка”. Цей матеріал не
спрямований на формування первинного економічного досвіду
дошкільників. У процесі нашого дослідження ми розробили
28
спецкурс з економічного виховання дошкільників, який
використовувався в процесі підготовки студентів та
перепідготовки кадрів.
Також було проведено спостереження за дітьми, що
дозволило встановити такий факт: дошкільникам подобається
економічна сфера життєдіяльності, вони охоче грають в ігри
економічної спрямованості, самостійно їх організовують, але в
більшості випадків тематика цих ігор дуже одноманітна:
“Магазин”, “Транспорт”, “Ринок”, “Лікарня”. Під час ігор діти
намагалися виконувати лише знайомі їм соціально-економічні
ролі: продавець, покупець, лікар, хворий тощо. Причому, діти,
більш обізнані в економічній сфері життя, з легкістю
виконували ролі, що вимагали певної термінологічної
підтримки: розуміння значення слів “чек”, “решта”, “штраф”
тощо. Ігри більш обізнаних дітей були різноманітнішими за
своїм сюжетом та емоційним забарвленням. Та й самі діти в
більшості випадків почувались упевнено в будь-якій ситуації.
З метою всебічного вивчення проблеми економічного
виховання дітей старшого дошкільного віку, було також
проведено анкетування батьків (див. додаток Б), яке надало
можливість з’ясувати ставлення батьків до цієї проблеми.
У результаті анкетування батьків були отримані
результати, що майже збігалися з думками вихователів. Батьки
одностайно висловились на користь формування економічної
досвідченості дітей. Але майже 68% батьків вважають, що за
економічне виховання дітей повинен відповідати дошкільний
заклад. Відповідно, батьки не знайомлять дітей з особливостями
своєї роботи (майже 34% дітей не знають, де й ким працюють
їхні батьки), не залучають дітей до розподілу бюджету,
проведення покупок тощо.
Лише 15% батьків пояснюють дітям неможливість
покупки через брак грошей. 35% просто говорять “ні”, а 50%
обіцяють купити колись іншим разом.
Майже всі батьки відповіли, що охоче грали б зі своїми
дітьми в ігри економічної спрямованості, але вони їх не знають.
Разом з тим елементарна подорож до крамниці може носити
виховне значення та перетворитися для дитини на гру.
29
Таким чином, проблема економічного виховання
старших дошкільників, як виявилося, містить багато
протиріч:
1. Дітей дуже приваблює економічна сфера
життєдіяльності, але в більшості дошкільних закладів не існує
спеціально організованого процесу економічного виховання
дітей.
2. Вихователі використовують не всі можливі
методи організації процесу формування економічної
досвідченості дітей через недостатню власну обізнаність.
3. Батьки вважають необхідною підготовку
дитини до участі в економічній сфері життя, але переважно
вважають відповідальним за це лише дошкільний заклад.
4. Взаємодія між вихователями та батьками з
метою формування економічної досвідченості дітей відсутня.
Для усунення зазначених протиріч у деяких дитячих
садках здійснюється робота з економічного виховання дітей
відповідно до нових програм економічної підготовки
дошкільників, авторами яких є Л. Дрозденко [65], Л. Книшова
[99], Е. Курак [235], Н. Смелянська [198] та ін. В усіх зазначених
програмах автори передусім зосереджують увагу на відборі
доступних для дошкільників знань з галузі економіки. Проте, на
нашу думку, більш доцільним є не стільки засвоєння відірваних
від реального життя сучасного дошкільника економічних знань,
скільки забезпечення первинного економічного досвіду,
формування якого починається, коли дитина виконує самостійні
вольові дії, налагоджує взаємодію з іншими суб’єктами
соціальної дійсності й уже на цій основі опановує певні знання
та вміння.
Важливою для нашого дослідження є серія занять з
економічного виховання Р. Жадан та Г. Григоренко [74], на яких
в ігровій формі не лише розкривається зміст основних
економічних понять, але й надається можливість дітям
ознайомитися з найтиповішими соціально-економічними
ситуаціями та спробувати самостійно виконати елементарні
економічні дії в умовно створеній ігровій ситуації.
30
Аналіз психолого-педагогічної, науково-економічної
літератури й досліджень у галузі економічного виховання та
освіти дозволяє констатувати наявність значної кількості робіт з
цієї проблеми, що розкривають початкову, середню й вищу
ланку системи освіти. Водночас проблеми економічного
виховання дітей дошкільного віку недостатньо вивчені,
незважаючи на значний інтерес дослідників дошкільного
дитинства, практичних працівників до цієї проблеми, про що
свідчать публікації, які з’явилися останнім часом на сторінках
журналів “Дошкільне виховання”, “Дошкільна освіта”,
“Дитячий садок”, “Палітра педагога”, де розглядаються
можливості економічного виховання дітей дошкільного віку.
Останнім часом з’явилося багато художніх творів та ігор з
економічним змістом, адресованих дошкільникам і молодшим
школярам. Ці добутки спрямовані на ознайомлення дітей з
економічними поняттями, категоріями, законами з урахуванням
психолого-фізіологічних особливостей дошкільників.
Отже, протиріччя, що виникло між економічною
допитливістю дитини, готовністю пізнавальної сфери до
засвоєння економічних знань, наявністю літературних творів з
економічним змістом, адресованих дошкільникам, з одного
боку, і відсутністю цілеспрямованого економічного виховання
дошкільників з іншого, спричинює необхідність вивчення й
розробки підходів, спрямованих на спеціально організоване
економічне виховання дошкільника як базис для поглибленого
вивчення економіки в школі й адаптації дітей до нових умов
життя й діяльності всіх вікових категорій нашого суспільства.
Таким чином, проблема економічного виховання є однією
з найактуальніших у вітчизняній і зарубіжній педагогіці як
найменш розроблений розділ у дошкільній педагогіці. На основі
проведеного аналізу існуючих психолого-педагогічних
досліджень, присвячених проблемам економічного виховання,
було доведено можливість формування первинного
економічного досвіду в процесі економічного виховання.
1.3. Особливості прояву первинного економічного

досвіду дітей старшого дошкільного віку
31
Огляд структури первинного економічного досвіду, його
взаємозв’язку з іншими психологічними поняттями та
компонентами економічної соціалізації, представлений у
попередніх розділах, вивчення стану економічної освіти та
виховання на сучасному етап, наявність у нормативних
документах показників економічної компетенції дозволили
визначити основні критерії оцінки економічної досвідченості:
ціннісно-мотиваційний, когнітивно-мовленнєвий,
операційний і психологічний.
Ціннісно-мотиваційний критерій включає два показники.
Наявність інтересу до економічної сфери життя свідчить
про інтерес дитини до економічних процесів та законів. Без
стійкого інтересу процес формування первинного економічного
досвіду дітей стає неможливим.
Показник домінування соціально-ціннісних мотивів у
процесі власної життєдіяльності та взаємодії з іншими людьми
зумовлений необхідністю врахування загальнолюдських
цінностей у процесі економічного виховання. Важливо, щоб у
процесі прийняття рішення на власну користь діти завжди
враховували наслідки цієї дії для інших людей.
Когнітивно-мовленнєвий критерій має три показники.
Наявність елементарних уявлень з економічної сфери
життя розкриває ступінь занурення дитини в економічну
сферу. Це розуміння дитиною необхідності трудової діяльності,
знання функції грошей, знання про існування багатих і бідних,
розуміння необхідності співвіднесення власних бажань зі своїми
можливостями.
Наступний показник – адекватне розуміння основних
елементарних економічних понять відповідно до віку дитини,
що є термінологічною підтримкою у процесі будь-якої
діяльності. Нерозуміння економічних понять може викликати
негативне ставлення до економічної сфери. До основних
елементарних економічних понять було віднесено: поняття про
економічні дії (придбати, обміняти), особистісні якості (щедрий,
добрий), властивості, що характеризують товар (дорогий,
сучасний).
32
Третім показником когнітивно-мовленнєвого критерію є
наявність мінімальної економічної лексики в активному й
пасивному мовленні дітей. Засвоєні дітьми поняття
застосовуються в повсякденному житті, під час спілкування з
однолітками, дорослими, у процесі гри. Отже, наявність лексики
допомагає дитині бути повноправним учасником будь-якої
розмови чи дії, але елементарна економічна лексика може
перебувати й у пасивному мовленні дитини.
Операційний критерій також включає певні показники.
Адекватність поведінки в життєвій ситуації, пов’язаній з
економічними стосунками, розкриває вміння дитини
поводитися в різних соціально-економічних ситуаціях. Отже,
знання та розуміння основних елементарних економічних
понять не гарантує використання цих знань на практиці.
Готовність до варіативних дій у життєвих ситуаціях
вибору відображає вміння змінювати свою діяльність залежно
від умов та вимог, контролювати себе та узгоджувати свої дії з
колективом.
Психологічний критерій характеризують свої показники.
Наявність розвинених особистісних якостей, потрібних
для успішної економічної діяльності, указує на необхідність
розвиненості таких особистісних якостей, як активність,
самостійність, відповідальність. Безумовно, для успішної
економічної діяльності її учасник повинен бути рішучим у своїх
вчинках, активним діячем, відповідати за свої дії та
усвідомлювати їх результат.
Володіння розумовими операціями: аналіз, синтез,
групування відображає інтелектуальні здібності дитини.
Зрозуміло, що без інтелектуальних здібностей стає неможливою
не лише економічна діяльність, але й будь-яка інша.
Розвиненість особистісних вольових якостей, які
необхідні для узгодження й підпорядковування власних бажань
загальній спільній мети. Подекуди дитині доводиться
враховувати бажання й можливості інших, шукати шляхи для
компромісу з іншими.
33
На основі виділених критеріїв та показників було
визначено три рівні сформованості первинного економічного
досвіду старших дошкільників: достатній, середній та низький.
Достатній рівень сформованості первинного
економічного досвіду констатувався якщо дитина з інтересом
ставилася до економічної сфери життя, із захопленням брала
активну участь у різноманітних імпровізованих соціально-
економічних ситуаціях; під час спілкування з однолітками
доцільно вживала слова економічної спрямованості; охоче брала
участь в іграх економічної спрямованості, нерідко виступала
ініціатором їх організації; уміло відстоювала власну точку зору,
прислухаючись та враховуючи погляди інших дітей; у процесі
виконання завдань вміло виконувала аналіз, синтез та
групування різноманітних понять економічної спрямованості;
швидко реагувала в нестандартній ситуації, приймала адекватне
рішення та майже завжди доводила розпочате діло до кінця; у
ході гри поступалася власними бажаннями й інтересами заради
виконання даної обіцянки чи задля досягнення спільної мети.
Для середнього рівня сформованості первинного
економічного досвіду характерною була наявність у дітей
нестійкого інтересу до економічної сфери життєдіяльності
людей, який без подальшого зацікавлення та мотивації швидко
згасав. Дитина охоче брала участь у грі, але не прагнула до
лідерства: виконувала роль лідера тільки тоді, коли вимушена
була це робити. В ігровій діяльності дитина в основному діяла
залежно від ситуації, але намагаючись не відходити від
стереотипів у поведінці. Розуміла значення більшості
елементарних економічних понять відповідно до власного віку,
але не завжди їх використовувала в активному мовленні;
проявляла достатньо розвинені для свого віку інтелектуальні
здібності: залежно від складності понять виконувала їх аналіз,
синтез та групування; намагалася дотримуватися даного слова,
але могла змінити його під тиском лідера; втрачала інтерес до
будь-якої діяльності, якщо не отримувала від цього задоволення
або не бачила в кінцевому результаті власної вигоди; власні
бажання й інтереси ставила вище за досягнення спільної мети.
34
Для низького рівня сформованості первинного
економічного досвіду характерними є такі прояви: епізодичний
інтерес до ефектних та цікавих сторін економічних процесів;
індиферентне ставлення до нового знання, пов’язаного з
економічною сферою життєдіяльності. Під час ігор економічної
спрямованості дитина часто була осторонь, а коли грала разом з
усіма, намагалася не потрапляти в центр уваги; у будь-якій
діяльності не виявляла ініціативи, завжди обирала найлегші
завдання та найпростіші шляхи їх розв’язання; не виявляла
цікавості до пошуку іншого варіанту дій. Дитина інколи
демонструвала негативне ставлення до економічної сфери
життєдіяльності, що виявлялося в небажанні збільшувати
власний запас знань економічної спрямованості, брати участь у
колективних іграх. Відповідно, незнання та нерозуміння
більшості понять спричиняло виникнення негативного
ставлення до всього, з чим пов’язана економічна сфера
життєдіяльності.
Методика визначення рівня сформованості
первинного економічного досвіду старших дошкільників
Для визначення рівня сформованості первинного
економічного досвіду старших дошкільників розроблено серію
діагностичних методик. Усі методики наочно представлено у
вигляді таблиці, що відображає й шкалу їх оцінювання (див.
табл. 2.1).
Розгляньмо кожну із зазначених методик. Деякі показники
визначалися за допомогою кількох методик, тому їх загальне
кількісне значення з’ясовувалося шляхом знаходження суми їх
балів.
Методика 1. Оцінка первинного економічного досвіду за
когнітивно-мовленнєвим критерієм
За когнітивно-мовленнєвим критерієм було визначено
рівень сформованості загальної економічної поінформованості.
Для з’ясування рівня первинного економічного досвіду за цим
критерієм ми дібрали серію завдань. Спираючись на типи
розумових здібностей (вербальних та невербальних), загальна
методика визначення поінформованості складається із субтестів
35
двох типів, що збільшує діагностичні можливості
запропонованої методики.
Для визначення адекватного розуміння основних
економічних понять відповідно до віку було проведено
інтерв’ювання дітей та запропоновано завдання, пов’язане з
групуванням малюнків економічного змісту. Загальний
показник визначався сумою балів. Нижче детально описані ці
методики.
Таблиця 2.1
Шкала оцінювання критеріїв і показників
первинного економічного досвіду старших дошкільників
Шкала Шкала
Критерій
Шкала оціню- оціню-

Показники Методики оцінювання вання вання
методики показни- крите-
ка рію
Адекватне Інтерв’ю Н.: ≤9 б.
розуміння (визначе- С.: 10 – 12б.
основних ння на Д.: ≥13 б.
економічних вербальном
С.: 17-20 б.
Н.: ≤16 б.
Д.: >21 б.
понять у рівні)
Середній рівень: від 48 балів до 58 балів.

відповідно до Групування Н.: ≤ 7 б.
Достатній рівень: більше ніж 59 балів.
Низький рівень: менше ніж 47 балів.

віку малюнків С.:8 – 9 б.
Когнітивно-мовленнєвий
(визначення Д.: ≥10 б.

на
невербаль-
ному рівні)
Наявність Словнико- Н.: ≤ 12 б.
елементарних вий тест С.: 13 – 15 б.
уявлень з (визначе- Д.: ≥16 б.
економічної ння на
сфери життя вербальном
С.: 20 – 24 б.
у рівні)
Н.: ≤ 19 б.
Д.: ≥25 б.
Установ- Н.: ≤ 7 б.
лення С.: 8 б.
відповідно- Д.: ≥ 9 б.
сті
(визначення
на не верба-
льному
рівні)
36
Наявність Анкетуван- Н.: ≤ 8 б.
мінімальної ня (пасивне С.: 9 – 10 б.
С.: 12 – 15 б.
Н.: ≤ 11 б.
Д.: ≥16 б.
економічної мовлення) Д.: ≥11 б.
лексики в Розмова за Н.: ≤ 3 б.
активному та малюнками С.: 4 – 5 б.
пасивному (активне Д.: ≥ 6 б.
мовленні мовлення)
Адекватність Спостере-
поведінки в ження за Н.: ≤ 5 б.
життєвих поведінкою С.: 6 б.
Середній: від 11 до13б.

ситуаціях, дітей у Д.: ≥ 7 б.
Операційний
Достатній: ≥14б.
Низький: ≤10 б.
пов’язаних з процесі гри
економічними
ситуаціями
Готовність до Бесіда за Н.: ≤ 5 б.
варіативних запитання- С.: 6 – 7 б.
дій у ми Д.: ≥8 б.
життєвих
ситуаціях
вибору
Наявність Спостере- Н.: ≤ 3 б.
розвинених ження в грі С.: 4 б.
Середній рівень: від 40 балів до 47 балів.

Достатній рівень: більше ніж 48 балів.
особистісних (виявлення Д.: ≥ 5 б.
Низький рівень: менше ніж 39 балів.

якостей, активності)
необхідних Спостере- Н.: ≤ 2 б.
С.: 8 – 10 б.
Д.: ≥11 б.
Н.: ≤7 б.
для успішної ження в грі С.: 3 б.

Психологічний
економічної (виявлення Д.: ≥ 4 б.

діяльності самостійно-
(активність, сті)
самостійність, Спостере- Н.: ≤ 2 б.
відповідаль- ження в грі С.: 3 б.
ність) (виявлення Д.: ≥ 4 б.
відповіда-
льності)
Н.: ≤ 20 б.
С.: 21 – 26
Субтест на Н.: ≤ 6 б.
виявлення С.: 7 б.
б.
Володіння здатності Д.: ≥ 8 б.

розумовими аналізувати
37
операціями Субтест на Н.: ≤ 5 б.
виявлення С.: 6 – 7 б.
сформова- Д.: ≥ 8 б.
ності
класифікаці
йних умінь,
здатності
до абстра-
гування
Д.: ≥27 б.
Субтест на
виявлення Н.: ≤ 4 б.
рівня С.: 5 – 6 б.
здатності Д.: ≥ 7 б.
мислити за
аналогією
Субтест на Н.: ≤ 5 б.
виявлення С.: 6 – 7 б.
здатності Д.: ≥8 б.
до узагалі-
нення
Розвиненість Анкетува- Н.: ≤10 б.
особистісних ння батьків С.: 11 – 13 б.
вольових Д.: ≥ 14 б.
якостей
Наявність Спостереже
інтересу до ння в грі + Н.: ≤6 б.
економічної допоміжні С.: 7 – 8 б.
Ціннісно-мотиваційний
сфери життя запитання з Д.: ≥9 б.

інтерв’ю
Достатній: більше ніж 16 балів.
Середній: від 14 б. до 15 балів.
Домінування Спостереже
Низький: менше ніж 13 балів.
соціально- ння в грі + Н.: ≤ 6 б.

ціннісних допоміжні С.: 7 – 8 б.
мотивів у запитання у Д.: ≥ 9 б.
процесі бесіді за
власної запита-
життє- ннями
діяльності та
взаємодії з
іншими
людьми
Методика 1.1. Визначення адекватного розуміння

основних економічних понять
38
Інтерв’ювання (вербальний тест).
Мета: виявити адекватне розуміння основних економічних
понять на вербальному рівні відповідно до віку.
Матеріал: текст анкети.
Інтерв’ювання
1. У кого з твоїх батьків зарплата більша? Чому
саме?
2 бали – у матусі (батька), тому що в неї (нього) більш
складна та важка праця, яка вимагає більше сил та часу; 1 бал –
у матусі (батька), тому що їй (йому) більше платять грошей.
2. Навіщо потрібна реклама?
2 бали – вона необхідна для продажу товарів, несе в собі
інформацію про товар, зацікавлює покупця; 1 бал – красива
вивіска з назвою фірми або товару.
3. Навіщо люди заощаджують гроші?
2 бали – щоб вкласти гроші в бізнес, купити фірму тощо –
подальше збільшення капіталу; 1 бал – щоб купити велику річ.
У тебе є власна скарбничка?
4. На що вказує фах людини?
2 бали – це рід трудової діяльності людей; 1 бал – це “повар”
(“лікар” тощо).
5. Чому машина коштує більше ніж іграшка?
2 бали – для виготовлення машини необхідно багато
матеріалу й робочої сили, а для виготовлення іграшки – значно
менше; 1 бал – тому що за неї платять більше грошей, вона
більша за розміром.
6. Навіщо потрібні заклади під назвою банки?
2 бали – для зберігання та примноження грошей; 1 бал – для
краси міста.
7. Що можна економити?
2 бали – воду, світло, газ, гроші; 1 бал – названо лише один
об’єкт.
А ти що-небудь економиш? Що саме та яким чином?
8. Чому необхідно дбайливо ставитися до речей?
2 бали – вони коштують грошей, на їх виготовлення було
затрачено працю людей; 1 бал – щоб річ прослужила довше.
А як ти ставишся до своїх речей?
39
9. Чим ринок відрізняється від магазину?
2 бали – “плаваючими” цінами, найменуванням товарів; 1
бал – розміром, місцезнаходженням.
10. Навіщо всім дорослим необхідно працювати?
2 бали – щоб заробляти гроші для сім’ї; 1 бал – заради
інтересу, зацікавленості.
Примітка: Жирним шрифтом виділено запитання для
визначення наявності інтересу в дітей до економічної сфери
життєдіяльності. Кожна позитивна відповідь оцінюється двома
балами.
Процедура проведення. Опитування проводиться
індивідуально. Якщо дитина з першого разу не зрозуміє
питання, його слід прочитати ще раз. Якщо дитяча відповідь не
зрозуміла, необхідно звернутися з проханням “Будь ласка,
розкажи мені про це детальніше”, “Давай поговоримо про те…”.
Методичний коментар. За кожну відповідь дитина отримує
певний бал залежно від точності: 2 – повна, конкретна відповідь;
1 – правильна відповідь; 0 – нелогічна відповідь або відповідь
відсутня. (Максимальна кількість отриманих балів – 20).
Достатній рівень визначався, якщо дитина набрала 13 балів
і більше; середній рівень присвоювався дитині, яка отримувала
10 – 12 балів; низький рівень – 9 балів і менше.
Групування малюнків (невербальний тест).
Мета: виявити розуміння дітьми основних економічних
понять.
Матеріал: 25 малюнків – 5 узагальнюючих малюнків
(школа, будівництво, хлібозавод, ферма, швейна фабрика) та по
4 малюнки до кожного з них (машина, голка, трактор, швейна
машина, кран, крейда, дошка тощо).
Процедура проведення. Завдання виконується
індивідуально. Дитині пропонується до трьох узагальнюючих
понять дібрати по чотири відповідні малюнки, наприклад,
хлібний завод: піч, колос, пекар, хліб.
Методичний коментар. За кожен правильно дібраний
малюнок дитина отримує 1 бал. (Максимальна кількість
отриманих балів – 12).
40
Достатній рівень визначався, якщо дитина отримує 10
балів і більше; середній рівень – 8 – 9 балів; низький рівень – 7
балів і менше.
Отже, показник “адекватне розуміння основних
економічних понять відповідно до віку” визначався сумою
отриманих балів за два попередні завдання та оцінювався за
такою шкалою: достатній рівень визначався, якщо дитина
набрала 21 бал і більше; середній рівень – 17 – 20 балів; низький
рівень – 16 балів і менше.
Наявність елементарних уявлень з економічної сфери
життя визначалася за допомогою словникового тесту та
завдання на встановлення відповідності серед карток із
зображенням економічної спрямованості. Розгляньмо ці
завдання.
Методика 1.2. Визначення наявності уявлень з
економічної сфери життя
Словниковий тест (вербальний субтест).
Мета: виявити на вербальному рівні наявність у дітей
елементарних уявлень з економічної сфери життя.
Матеріал: 10 карток з малюнками та бланки із
запитаннями.
Матеріал до словникового тесту
1. Зображення: підприємець, завод, квітка, машина. Покажи
підприємця. (1б.) – Чим він займається? (1б.) Де його можна
зустріти? (1б.)
2. Зображення: гроші, обгортки з цукерок, карти, зошит.
Покажи гроші. (1б.) – Навіщо потрібні гроші? (1б.) Які ти знаєш
гроші? (1б.)
3. Зображення: скарбничка, каса, шафа, шкарпетка. Покажи
скарбничку. (1б.) – Навіщо потрібна скарбничка? (1б.) Які гроші
кидають до скарбнички? (1б.)
4. Зображення: цінник, лялька, картина, квітка. Покажи
цінник. (1б.) – Що він показує? (1б.) До чого його
прикріпляють? (1б.)
5. Зображення: садівник, дівчинка, город, учитель. Покажи
садівника. (1б.) – Чим займається садівник? (1б.) Чому важлива
його робота? (1б.)
41
6. Зображення: господиня, хлопчик, стілець, молоток.
Покажи господиню. (1б.) – Що робить господиня? (1б.) Де
можна зустріти господиню? (1б.)
7. Зображення: маляр, художник, музикант, балерина.
Покажи маляра. (1б.) – Де можна зустріти маляра? (1б.) Яку
роботу виконує маляр? (1б.)
8. Зображення: каса, банк, терези, гроші. Покажи касу. (1б.)
– Де можна побачити касу? (1б.) Що отримують у касі? (1б.)
9. Зображення: машина, завод, сад, магазин. Покажи завод
(1б.) – Що випускають на заводі? (1б.) Які заводи ти знаєш?
(1б.)
10. Зображення: людина, що працює; людина, що
відпочиває, людина, що читає; дівчина, що грає з лялькою.
Покажи працюючу людину (1б.) – Чи можна працювати вдома?
(1б.) Навіщо люди працюють? (1б.)
Загальна кількість – 30 балів.
Процедура виконання. На кожному аркуші було зображено
4 малюнки. По-перше, екзаменатор пропонував дитині знайти
малюнок, який збігався б із зазначеним словом чи
словосполученням. По-друге, до кожного обраного малюнка
ставилося кілька запитань.
Методичний коментар. За кожний правильно вказаний
малюнок дитина отримувала 1 бал і за кожну конкретну повну
відповідь – 1 бал (максимальна кількість отриманих балів – 30).
Достатній рівень визначався, якщо дитина отримувала 16
балів і більше; середній рівень присвоювався дитині, якщо вона
набирала 13 – 15 балів; низький рівень – 12 балів і менше.
Установлення відповідності (невербальний субтест).
Мета: виявити на невербальному рівні наявність
елементарних уявлень з економічної сфери.
Матеріал: 10 пар карток з малюнками (різні фахи людей та
атрибути їхньої професійної діяльності: кухар – каструля,
шофер – автомобіль, кравчиня – голка, міліціонер – жезл,
будівельник – цеглина, художник – фарби, лікар – шприц,
продавець – ваги, двірник – мітла, пожежник – пожежна
машина).
42
Процедура виконання. До кожного малюнка дібрати за
смислом відповідну пару, наприклад, до спеціальності “повар” –
атрибут “каструля”.
Методичний коментар. За кожну правильно зібрану пару
дитина отримує 1 бал (максимальна кількість отриманих балів –
10).
Достатній рівень визначався, якщо дитина збирала не
менше 9 пар карток та отримувала 9 балів і більше; середній
рівень присвоювався дитині, яка набирала 8 балів; низький
рівень – 7 балів і менше.
Загальний показник “наявність елементарних уявлень з
економічної сфери життя” визначався сумою отриманих
балів за два попередні завдання й оцінювався за такою шкалою:
достатній рівень визначався, якщо дитина набрала 25 балів і
більше; середній рівень – 20 – 24 бали; низький рівень – 19 балів
і менше.
Наявність мінімальної економічної лексики визначається
за допомогою анкетування дітей та розмови за малюнками
економічної спрямованості.
Методика 1.3. Визначення наявності мінімальної
економічної лексики
Для визначення наявності мінімальної економічної
лексики в пасивному мовленні дітей було проведено їх
опитування.
Питальник дітей
1. Що отримують твої батьки за свою працю? (зарплату,
гроші) 1б.
2. Як можна назвати людину, у якої багато грошей? (багатий,
мільйонер) 1б.
3. Хто керує автобусом? (водій) 1б.
4. Як можна назвати дитину, яка постійно гасить зайве світло
та закриває воду? (економна, ощадлива) 1б.
5. Що люди роблять у магазині? (купують, продають) 1б.
6. Як називаються залізні гроші? (монети) 1б.
7. Якщо лялька коштує менше, ніж торт, то як можна назвати
ляльку за вартістю? (недорога, дешева) 2б.
8. Хто продає продукти та товари на ринку? (продавець) 1б.
43
9. Як можна назвати дитину, яка завжди вживає слова:
“Добрий день”, “Дякую”, “Вибачте”, “Будь ласка”? (ввічлива,
культурна) 1б.
10. Як називається аркуш, на якому вказано кількість
витрачених у магазині грошей? (чек) 2б.
11. Якщо ти віддаси мені свій олівець, а я тобі свій
фломастер, то що ми з тобою зробили? (обмінялися) 1б.
12. Як називаються гроші, що отримують твої бабуся й
дідусь за свою працю в молодості? (пенсія) 1б.
13. Як можна назвати дитину, яка завжди допомагає своїм
батькам по господарству? (працелюбна) 1б.
14. Що показує вартість хліба? (ціна, вартість, цінник) 1б.
15. Що необхідно зробити продавцеві, щоб продати рівно
один кілограм яблук? (зважити їх) 1б.
16. Як можна назвати дитину, яка завжди миє руки, вдягає
чисті речі? (охайна) 1б.
17. Як називаються гроші, які отримують студенти за гарне
навчання? (стипендія) 2б.
За кожну відповідь дитина отримує відповідний бал: менш
складне питання оцінюється 1 балом, більш складне – 2 балами
(максимальна кількість отриманих балів – 20). Достатній рівень
визначався, якщо дитина за свої відповіді набирала 11 балів і
більше; середній рівень – 9 – 10 балів; низький рівень – 8 балів і
менше.
Розповідь за малюнками (вербальний тест).
Мета: виявити наявність мінімальної економічної лексики
в активному мовленні дітей.
Матеріал: малюнки економічного змісту (ринок,
супермаркет, магазин тощо).
Процедура проведення. Дитині демонструється малюнок і
дається завдання: розповісти якомога більше за сюжетом
малюнка.
Методичний коментар. За кожне правильне використання
економічного поняття дитина отримує 1 бал.
Достатній рівень присвоювався дитині, яка під час
відповіді застосувала не менше 6 слів економічної
спрямованості; середній рівень визначався, якщо дитина в
44
розмові використала 4 – 5 слів; низький рівень – 3 слова й
менше.
Загальний показник “наявність мінімальної економічної
лексики в активному та пасивному мовленні” визначався
сумою отриманих балів за попередні завдання й оцінювався за
такою шкалою: достатній рівень визначався, якщо дитина
набрала 16 балів і більше; середній рівень – 12 – 15 балів;
низький рівень – 11 балів і менше.
Рівень сформованості економічної досвідченості за
когнітивно-мовленнєвим критерієм визначався сумою балів
за трьома його показниками й оцінювався за такою шкалою:
достатній рівень – 59 балів і більше; середній рівень – 48 – 58
балів; низький рівень – 47 балів і менше.
операційним критерієм
Операційний аспект первинного економічного досвіду
характеризується рівнем розвитку тямущості. Визначення цього
критерію можливе, перш за все, через проведення
індивідуальних бесід з дітьми та спостереження за їхньою
поведінкою в процесі ігрової діяльності.
Для визначення адекватності поведінки дитини в життєвих
ситуаціях, пов’язаних з економічними стосунками, і готовності
дитини до варіативних дій було проведено спостереження за
поведінкою дітей в процесі ігор економічного змісту.
Спостереження за поведінкою в процесі гри.
Мета: виявити рівень розвитку адекватності поведінки в
життєвих ситуаціях, пов’язаних з економічними стосунками.
Екзаменатор протягом тижня спостерігає за відповідними
показниками дітей у процесі їх гри, фіксуючи в бланку
спостереження. Кожного дня дітям пропонуються різні
економічні ігри.
Матеріал: бланк спостереження.
Показник “адекватність поведінки в життєвих

ситуаціях, пов’язаних з економічними стосунками”,
оцінювався за такою шкалою: достатній рівень визначався,
45
якщо дитина набрала 7 балів і більше; середній рівень – 6 балів;
низький рівень – 5 балів і менше.
Бланк спостереження
ДНЗ _____________________________________________
Група____________________________________________
Прізвище, ім’я ____________________________________
Повний вік_______________________________________
Дата_____________________________________________
Уміння проводити бартер (оцінка попиту й

виконання пропозиції)
Ярмарок
Адекватна оцінка обсягу праці та якості продукту
Уміння вести переговори (ввічливе спілкування)
Уміння виконувати економічну дію (купувати –

продавати)
Виконання соціально-економічної ролі (водій,
продавець тощо)
Овочевий ринок

продавати)

Транс
46
діяльністю дітей у процесі ігор

порт
Спостереження за продавати)

Магазин
продавати)
Бесіда за запитаннями.
Мета: виявити рівень розвитку теоретичної готовності
дитини до варіативних дій у життєвих ситуаціях вибору.
Матеріал: бланки із запитаннями.
1. Тебе попросили сходити до крамниці за хлібом, але
його немає. Що ти робитимеш у такому випадку?
2. Ти отримав домашнє завдання в дитячому садку: зробити
аплікацію. А вдома зовсім не лишилося клею. Що ти
робитимеш? Як саме?
3. Ти взяв погратися чужу іграшку та випадково зламав
її. Що ти робитимеш у цьому випадку?
4. У твого друга (подруги) є іграшка, яка дуже тобі
подобається. Що ти зробив би, щоб отримати її на деякий час?
5. Якщо ти знайдеш на вулиці гроші, що ти з ними
робитимеш? Навіщо? Чому?
Примітка: Жирним шрифтом виділено запитання для
визначення інтересу в дітей до економічної сфери діяльності.
Кожна позитивна відповідь оцінюється двома балами.
Процедура проведення. Бесіда проводиться індивідуально.
Якщо дитині важко знайти рішення, можна задавати їй
допоміжні запитання.
Методичний коментар. Дитина отримує 2 бали за
самостійно знайдений вихід із ситуації та варіативну дію; 1 бал
– за стандартний варіант дії.
47
Показник “готовність до варіативних дій у життєвих
ситуаціях вибору” оцінювався за такою шкалою: достатній
рівень визначався, якщо дитина отримувала 8 балів і більше;
середній рівень – 6 – 7 балів; низький рівень – 5 балів і менше.
Оцінка рівня сформованості первинного економічного
досвіду за операційним критерієм визначалася сумою балів
двох показників за такою шкалою: достатній рівень – 14 балів і
більше; середній рівень – 11 – 13 балів; низький рівень – 10 балів
і менше.
психологічним критерієм
Психологічний критерій оцінки сформованості
економічної досвідченості містив три показники: наявність
розвинених особистісних якостей, необхідних для успішної
економічної діяльності, володіння розумовими операціями та
розвиненість особистісних вольових якостей. Розгляньмо
детально методики визначення їх сформованості.
Методика 3.1. Виявлення наявності розвинених
особистісних якостей (активності, самостійності,
відповідальності)
Спостереження за дітьми в процесі ігрової діяльності.
Мета: виявити наявність розвинених особистісних якостей,
необхідних для успішної економічної діяльності (активність,
самостійність, відповідальність).
Матеріал: бланк спостереження.
Взаємодопомога
Відповідальність
Доброзичливість
Зацікавленість
Самостійність
Активність
Прізвище,
Чуйність
ім’я
48
Екзаменатор протягом тижня вів постійне спостереження
за такими показниками: активність, самостійність,
відповідальність.
Показник “наявність розвинених особистісних якостей,
необхідних для успішної економічної діяльності (активність,
самостійність, відповідальність)” оцінювався за такою
шкалою: достатній рівень визначався, якщо дитина набрала 11
балів і більше; середній рівень – 8 – 10 балів; низький рівень – 7
балів і менше.
Для встановлення рівня володіння дітьми розумовими
операціями, такими як уміння проводити аналогію,
класифікувати поняття, здійснювати логічний вибір, аналізувати
й усвідомлювати факти дійсності, ми використали тест
Е. Замбацявічене (модифікація Л. Переслені та О. Мастюкової),
адаптований до дітей старшого дошкільного віку на початок
навчального року.
Методика 3.2. Виявлення рівня розвитку
інтелектуальних здібностей дитини
Методика складається з чотирьох субтестів, кожен з яких
спрямований на виявлення різних аспектів словесно-логічного
мислення дитини.
3.2.1. субтест – виявляє здатність аналізувати й
усвідомлювати факти дійсності, здійснювати логічний вибір на
основі індуктивного мислення.
3.2.1. субтест – виявляє сформованість класифікаційних
умінь, здатність до абстрагування.
3.2.3. субтест – виявляє рівень здатності мислити за
аналогією.
3.2.4. субтест – виявляє рівень розвитку здатності до
узагальнення, формування понять.
Мета: виявити рівень розвитку інтелектуальних
здібностей дитини.
Матеріал: бланк, який заповнюється під час тестування.
Визначення інтелектуальних здібностей дитини
Прізвище, ім’я ____________________________________
Повний вік_________ Дата________
49
Завдання
Відповідь
Текст завдання
Оцінка
І субтест
1. У черевика завжди є – шнурки, підошва,
ґудзики
2. У пустелі живуть – ведмеді, верблюди, пінгвіни
3. В одному році – 24 місяці, 12 місяців, 4 місяця
4. Місяць зими – вересень, травень, січень
5. В Україні не живе – горобець, страус, синиця
6. Батько старший за свого сина – завжди, ніколи,
іноді
7. Людина повинна спати – вдень, вночі, вранці
8. У дерева є завжди – листя, квіти, коріння
9. Пора року – червень, осінь, субота
10. Пасажирський транспорт – самоскид, автобус,
трактор
ІІ субтест
1. Тюльпан, лілія, помідор, ромашка
2. Річка, озеро, море, міст
3. Лялька, скакалка, телевізор, м’ячик
4. Стіл, крісло, скатертина, ліжко
5. Береза, кульбаба, каштан, ялинка
6. Півень, курка, пінгвін, гусак
7. Трикутник, квадрат, коло, указка
8. Сашко, Вітя, Іванов, Мишко
9. Зошит, ручка, пенал, газета
10. Скрипка, піаніно, шафа, гітара
ІІІ субтест
1. Огірок – це овоч – ромашка / бур’ян, земля,
квітка
2. На городі – морква – у саду / гриби, яблука,
огорожа
3. Учителеві – указка – продавцеві / ваги, магазин,
сумка
50
4. Квітка у вазі – птиці / чайка, кубло, дзьоб, хвіст
5. Рукавиця на руці – шкарпетки / підошва, нога,
шкіра
6. Був темний, став світлий – був сухий, а став/
теплий, похмурий, мокрий
7. Будильник / час – термометр / скло, хворий,
температура
8. Машина / мотор – човен / річка, весло, маяк
9. Стіл / скатертина – підлога / меблі, килим,
дошки
10. Стіл / дерев’яний – голка / гостра, тонка, залізна
ІV субтест
1. Окунь, карась, щука –
2. Відро, лопата, граблі –
3. Літо, зима, весна, осінь –
4. Огірок, помідор, морква –
5. Яблука, груші, сливи –
6. Шафа, диван, стілець –
7. Вересень, жовтень, листопад –
8. Дудочка, рояль, скрипка –
9. Слон, кішка, собака –
10. Дерево, квітка, трава –
Загальна кількість балів
Процедура проведення. Тест проводиться індивідуально.

Час необмежений. Кожне завдання прочитується тричі.
Прочитавши дитині речення першого субтесту, психолог
запитує: “Як ти думаєш, яким словом слід закінчити це
речення?” Якщо дитина дає правильну відповідь, її все одно
запитують: “А чому саме цим?”. Це важливо для виявлення
точного розуміння слова “завжди”.
Прочитавши перше завдання другого субтесту,
обстежуваному повідомляють, що одне слово з п’яти зайве і
його треба виключити. Потім удруге зачитують слова. Якщо
відповідь правильна, то знову запитують: “Чому?”
51
У третьому субтесті слід підібрати з п’яти слів одне, яке б
підходило до поданого слова.
У четвертому субтесті дитину просять згадати слово-
поняття, яким можна назвати два написаних слова разом.
Методичний коментар: Правильна відповідь з першої
спроби – 1бал. Правильна відповідь з другої спроби – 0,5 балів.
Неправильна відповідь – 0 балів.
Показник “опанування розумовими операціями”
оцінювався за такою шкалою: достатній рівень визначався,
якщо дитина набрала 27 балів і більше; середній рівень – 21 – 26
балів; низький рівень – 20 балів і менше.
Для зіставлення об’єктивної оцінки розвиненості вольових
якостей дитини та суб’єктивної оцінки батьками було проведено
анкетування батьків.
Анкетування
1. Чи допомагає вам дитина на ваше прохання, якщо вона
цього не хоче? /завжди (2 б.), іноді (1 б.), ніколи (0 б.)/
2. Чи наполягає дитина на покупці, якщо ви їй відмовили?
/завжди (2 б.), іноді (1 б.), ніколи (0 б.)/
3. Якщо дитина дивиться цікавий мультфільм, а ви
попросите її переключити на новини (фільм), ваша дитина…
/переключає відразу (2 б.), попросить додивитися (1 б.),
відмовиться на відріз (0 б.)/
4. Якщо довго розмовляєте з дорослим у присутності
дитини, вона… /ніколи не втручається в розмову (2 б.),
перебиває (вибачаючись) тільки по суті (1 б.), завжди
намагається привернути увагу, перебиває (0 б.)/
5. Якщо до вашої дитини задираються хлоп’ята у дворі,
вона відповідає на “провокацію”? /ніколи (2 б.), іноді, якщо це
необхідно з метою самозахисту (1 б.), завжди (0 б.)/
6. Якщо ваша дитина дає обіцянку, вона її виконує?
/завжди (2 б.), іноді (1 б.), ніколи (0 б.)/
7. Чи висловлює ваша дитина невдоволення, якщо ви
робите що-небудь не так, як їй хочеться? /завжди (0 б.), іноді (1
б.), ніколи (2 б.)/
52
8. Чи робить дитина на зло вам, якщо їй чим-небудь не
догодили? /завжди (0 б.), іноді (1 б.), ніколи (2 б.)/
9. Якщо у вашої дитини не виходить виконати яку-небудь
дію (намалювати будиночок, закрити кран, зав’язати шнурок
тощо), як вона вчинить? /після ваших повчань або без них
виконує самостійно (2 б.), просить вашої допомоги й виконує
разом з вами або під вашим керівництвом (1 б.), кидає це
заняття (починає нервувати, кричати, плакати) (0 б.)/
10. Якщо ви граєте в яку-небудь гру з дитиною, вона
припиняє гру? /дограє завжди до кінця (2 б.), коли їй набридає (1
б.), коли починає програвати (0 б.)/
Показник “розвиненість особистісних вольових
якостей” оцінювався за такою шкалою: достатній рівень
визначався, якщо дитина набрала 14 балів і більше; середній
рівень – 11 – 13 балів; низький рівень – 10 балів і менше.
Оцінка рівня сформованості первинного економічного
досвіду за психологічним критерієм визначалася сумою балів
трьох його показників за такою шкалою: достатній рівень – 48
балів і більше; середній рівень – 40 – 47 балів; низький рівень –
39 балів і менше.
Оцінка за ціннісно-мотиваційним критерієм здійснюється
під час проведення всіх методик (загальний показних
визначається сумою балів).
Слід зазначити, що наявність інтересу до економічної
сфери життя встановлюємо під час опитування дітей (див.
“Інтерв’ювання”), кожного дня екзаменатор спостерігає за
дитиною, фіксуючи прояв інтересу, зацікавленості 1 балом, а
домінування соціально-ціннісних мотивів під час спостереження
за дітьми й за допомогою бесід (див. “Бесіда за запитаннями”,
запитання 1, 3, 5).
Оцінка сформованості первинного економічного досвіду за
ціннісно-мотиваційним критерієм визначалася сумою балів
показників: “наявність інтересу до економічної сфери життя” та
“домінування соціально-ціннісних мотивів у процесі власної
життєдіяльності та взаємодії з іншими дітьми” за такою
шкалою: достатній рівень – 16 балів і більше; середній рівень –
14 – 15 балів; низький рівень – 13 балів і менше.
53
Застосування пропонованих методик дає змогу визначити
особливості та рівні сформованості первинного економічного
досвіду.
Під час визначення загального рівня сформованості
первинного економічного досвіду виникли труднощі: оскільки
оцінювання критеріїв відбувалося за різними шкалами, не
можливо визначити загальний рівень простим знаходженням
середньоарифметичного числа. Отже, було складено таблицю, у
якій кожному рівню первинного економічного досвіду
відповідають конкретні дані за кожним показником. У таблиці
літерами позначено рівні сформованості за різними
показниками: н – низький, с – середній, д – достатній.
Таблиця 2.6
Дані щодо визначення загального рівня сформованості
первинного економічного досвіду
Критерії Когнітивно- Операційний Психологічний Ціннісно-

мовленнєвий мотиваційний
низький н н н н
рівень
с с
середній с с с с
рівень д д
достатній с с с
рівень д д д д
Зауважимо, що всі розглянуті завдання методик можна

використовувати не лише під час діагностики, але й для
формування первинного економічного досвіду дітей на заняттях
і впродовж дня дошкільників.
54
РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З
ФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОГО ЕКОНОМІЧНОГО
ДОСВІДУ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
2.1. Програма формування первинного економічного
досвіду старших дошкільників
Наявність первинного економічного досвіду розкриває
рівень економічної досвідченості дитини. Отже, економічна
досвідченість указує на компетентність суб’єкта в економічній
галузі життєдіяльності. Вивчення такої інтегрованої
особистісної характеристики, як досвідченість, тобто
спроможність суб’єкта володіти досвідом, самостійно
формувати його в процесі життєдіяльності, дозволило визначити
досвідченість не лише як особистісну, але і як діяльнісну
характеристику. Вона відображає не лише ті здібності та якості
дитини, у яких проявляється досвід, але й рівень вправності
дитини під час використання сформованих знань та вмінь на
практиці, у власній діяльності.
Ураховуючи вищезазначене, було розроблено модель, що
відображає процес формування первинного економічного
досвіду дітей старшого дошкільного віку в ході ігрової
діяльності (див. рис. 2.1).
55
Відповідно до педагогічних умов, що зазначені в моделі,
увесь процес формування первинного економічного досвіду
відбувався в три послідовних етапи. У моделі 1 етапом виступав
орієнтовно-адаптивний, головною метою якого було
формування й накопичення первинного економічного досвіду в
дітей. 2 етап, діяльнісно-поведінковий, мав за мету осмислення,
оцінку та узагальнення дітьми первинного економічного
досвіду. 3 етап – діяльнісно-творчий. Його головна мета
полягала у формуванні вміння в дітей використовувати та
самостійно збагачувати первинний економічний досвід.
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ
формування первинного економічного досвіду
 забезпечення комплексного підходу до процесу економічного
виховання: формування елементарних економічних знань, умінь, навичок,
особистісних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності;
 надання пріоритету ігровій діяльності серед інших засобів формування
первинного економічного досвіду;
 поступове впровадження ігор економічної спрямованості
1 етап 2 етап 3 етап

Орієнтовно- Діяльнісно- Діяльнісно-
адаптивний поведінковий творчий
Форми та методи
Заняття, ігри економічної
Поетапна спрямованості,
реалізації творчі
педагогічних завдання
умов
Принципи: суб’єктності, орієнтації на цінності, свідомості,

самостійності, активності
56
 включення системи  включення  проведення
інтелектуально-творчих інтелектуальних завдань ситуативних та
завдань економічного економічної рольових ігор
змісту; спрямованості; економічної
 проведення  проведення спрямованості з метою
дидактичних ігор дидактичних та формування активного
економічної ситуативних ігор способу поведінки та
спрямованості (створення економічної формування в дітей
термінологічної спрямованості особистісних якостей,
підтримки); (формування різних необхідних для
 систематичне способів соціально- успішних соціально-
проведення занять економічної поведінки); економічних взаємин;
економічної  систематичне  систематичне
спрямованості проведення занять проведення занять
Очікуваний результат
(збагачення словникового економічної економічної
сформований та розвинений первинний економічний досвід у дошкільників
запасу дітей). спрямованості спрямованості
(ознайомлення з різними
Рис. 2.1. Модель реалізації педагогічних умов
формування первинного економічного досвіду дітей
старшого дошкільного віку
Виходячи з особливості дошкільного віку, формами й
методами роботи було обрано заняття та творчі завдання, які
проводилися на кожному етапі, а також ігри, специфіка
впровадження яких описана в педагогічних умовах.
На початку дослідження визначено загальні педагогічні
умови, зміст яких уточнювався на кожному етапі. Саме тому в
моделі подано зміст роботи з реалізації педагогічних умов
впродовж усіх трьох етапів.
Увесь організований процес було спрямовано на
одержання конкретного результату, що розкривається в моделі
як очікуваний.
Цей процес будувався на дидактичних принципах
суб’єктності, доцільності, орієнтації на цінності, свідомості,
самостійності, активності, системності, цілісності, інтеграції,
послідовності, доступності.
Розгляньмо детальніше принципи організації процесу
формування первинного економічного досвіду дітей.
Педагогічний принцип суб’єктності потребує такої організації
навчально-виховного процесу, що була б спрямована на
виховання дітей як активних діячів, які перетворюють
навколишнє середовище та самих себе. У дослідженні
відбувався перехід від становища об’єкта педагогічного впливу
до положення суб’єкта навчання й виховання. Отже, стосунки
57
педагога й вихованців носили характер співпраці, у процесі якої
діти припиняли бути лише об’єктами впливу, а ставали
учасниками спільної діяльності.
У дослідженні принцип доцільності пронизує всі сторони
педагогічної діяльності. Відомо, що людина може спрямовувати
свої зусилля на досягнення конкретної мети й реалізацію
завдань. Під цією здібністю розуміємо передбачення людиною
мети своєї діяльності, її результатів, заплановане проектування
власних дій, зміну їх відповідно до конкретних обставин.
Керуючись принципом орієнтації на цінності, ми
наповнювали будь-яку діяльність дитини моральним змістом,
смислом та значущістю. Отже, формування первинного
економічного досвіду розглядається нами через призму
формування системи загальнолюдських цінностей та
особистісних якостей, необхідних для спілкування з людьми й
успішної економічної діяльності.
Принцип свідомості, самостійності та активності орієнтує
на використання таких методів навчання, які відкривають дітям
можливість бути реальними суб’єктами процесу пізнання:
творчі проекти, ігрова діяльність, спостереження тощо. Також у
нашій дослідній роботі цей принцип зумовлював організацію
процесу формування первинного економічного досвіду в
контексті особистісно-орієнтованої парадигми дошкільної
освіти.
Реалізація принципу системності, послідовності та
цілісності полягала в раціональному плануванні пізнавального
матеріалу й дотриманні логічної послідовності під час його
подання. Отже, увесь пізнавальний матеріал становив собою
цілісну систему елементарних економічних понять.
Принцип доступності полягав у використанні в навчально-
виховному процесі економічних понять, доступних для
сприйняття старших дошкільників.
У процесі формування первинного економічного досвіду
особливого значення набуває розвиток мовлення. Акцент
переміщується на змістовну сторону мовлення. Формується
пояснювальна форма мовлення (роздум, пояснення, констатація,
обмірковування плану розповіді тощо). Засвоєння економічних
58
понять, категорій також тісно пов’язане з рівнем розвитку
пам’яті дитини.
Одним з найважливіших досягнень в опануванні рідною
мовою у старшому дошкільному віці, за твердженням А. Богуш,
є поява “планувальної і регулювальної функції мовлення.
Відтепер дітям стає доступним складання розповідей за планом,
планування своєї майбутньої мовленнєвої діяльності” [19, с. 114
− 115].
Старший дошкільник учиться оперувати знаннями на рівні
узагальнених уявлень, опановує елементарними прийомами
розмірковування та умовиводів, опосередкованими формами
мислення, різними способами вирішення розумових задач.
Необхідно також ураховувати й особистісні соціально-
психологічні можливості дитини. Під цими можливостями
розуміємо формування або наявність таких якостей, що
допомагають дітям спілкуватися з іншими учасниками
соціально-економічної дійсності.
Виходячи з аналізу психолого-фізіологічних особливостей
дітей старшого дошкільного віку, можна дійти висновку про
сензитивність цього періоду в набутті первинного економічного
досвіду за умови правильно організованого процесу
економічного виховання.
Безумовно, рівень сформованості первинного
економічного досвіду залежить не лише від наявності
цілеспрямованого процесу економічного виховання.
Сформований первинний економічний досвід є передусім
наслідком впливу соціально-економічного оточення. Але для
того, щоб дитина була здатна результативно використовувати
цей вплив і самостійно збільшувати обсяг власного первинного
економічного досвіду, доцільнішою буде наявність спеціально
організованого педагогічного процесу, який повинен бути
систематичним, послідовним, доступним для сприйняття дітей.
Отже, ураховуючи вищезазначене, робота на всіх етапах
повинна будуватися на основі програми поетапного
формування первинного економічного досвіду дітей старшого
дошкільного віку. Ця програма складається з трьох послідовних
етапів, що відповідали трьом етапам запропонованої моделі.
59
Перший етап був орієнтовно-адаптивним, другий – діяльнісно-
поведінковим, третій – діяльнісно-творчим.
На початку дослідження було вивчено наявні програми
економічного виховання (Л. Дрозденко, Л. Книшова, Е. Курак,
О. Меньшикова, О. Попова, Н. Смелянська, Г. Шатова) та
виділено основні елементарні економічні поняття,
ознайомлення з якими відбувається в дошкільному віці дитини
(див. додаток В). Усі поняття умовно розподілені на чотири
групи: ключові економічні поняття, що називають процес
економічної діяльності, економічне явище, предмет або об’єкт
(чек, обмін); поняття економічної діяльності (придбати,
обміняти); базові характеристики економічного стану людини
(щедра, добра); поняття економічних дій, товарів та послуг
(дорогий, сучасний).
Усі зазначені поняття економічної спрямованості об’єднані
в чотири блоки: “Потреби й можливості”, “Гроші, ціна,
вартість”, “Виробники та ресурси”, “Корисні навички та звички
в побуті” [85]. Отже, розроблена програма поетапного
формування первинного економічного досвіду дітей складалася
з чотирьох блоків (десять послідовних тем), ознайомлення з
якими тривало впродовж усіх трьох етапів. Зауважимо, що на
кожному наступному етапі отримані знання дітей
розширювалися та уточнювалися.
Поетапне ускладнення матеріалу відображено й у
тематичному плануванні. Як бачимо з таблиці 2.8, що
представлена нижче, загальну тему ми розкладали на три теми,
робота над якими тривала впродовж трьох етапів.
Таблиця 2.8
Тематичне планування занять з формування
Загальна тема
Потреби та можливості
Золоті
Економіка для Що таке Ми –
правила
кожного економіка? економісти
економіки
Потреби Потреби дітей. Різновиди Потреби
60
Товари й
людини потреб групи людей
послуги
Потреби
рослинного та Потреби рослин Досліди з Сад, город,
тваринного і тварин рослинами ферма
світу
Гроші, ціна, вартість
Натуральний Натуральний Якість
Продаж і
обмін. Гроші та обмін. Гроші, товарів і
купівля (ціна)
їх призначення ціна послуг
Бюджет і його Бюджет моєї Планування Прибутки та
планування родини бюджету витрати
Виробники та ресурси
Природа й
Природа й Збереження Природа і
рукотворний
рукотворний світ природи виробництво
світ
Природні Різновиди Використання Охорона
ресурси та їх природних природних природних
обмеження ресурсів ресурсів ресурсів
Трудові й Моя
Праця людей і її Нові
економічні майбутня
результат спеціальності
ресурси професія
Організація
Виробництво
виробництва Реклама та її Наш власний
товарів і
товарів і надання призначення бізнес
надання послуг
послуг
Корисні навички та звички в побуті
Господар свого
Господар свого Господар Господар
будинку, міста,
будинку свого міста своєї країни
країни
На першому етапі відбувалося ознайомлення з

елементарними економічними поняттями на заняттях і в процесі
участі дітей у дидактичних іграх. Сформовані елементарні
знання стали підґрунтям для участі дітей у ситуативних іграх,
оскільки без спеціальної підготовки діти не розуміють значення
слів і не можуть адекватно сприймати запропоновану ситуацію.
Отже, на другому етапі діти мали можливість використати
сформовані знання для вирішення різноманітних завдань та
61
знайти найоптимальніший вихід методом проб та помилок. На
третьому етапі діти самостійно розширювали, узагальнювали й
конкретизували вже сформовані в результаті власної діяльності
знання.
Основною формою організації формування первинного
економічного досвіду виступало заняття, що “поєднує
розвивальний і виховний ефекти навчання, формує в дітей
уміння активно засвоювати знання й творчо використовувати їх
за безпосередньої участі педагога, що сприяє набуттю досвіду
спільної діяльності з дорослими й однолітками” [174, с. 391].
Будь-якому заняттю властиві такі ознаки:
 реальні можливості дітей активно засвоювати
передбачені програмою знання й уміння;
 постійний склад дітей усієї вікової групи;
 провідна роль педагога, який визначає тему,
завдання й зміст заняття, підбирає методи і прийоми,
організовує й оцінює пізнавальну діяльність дітей,
спрямовує їх на використання набутих знань, умінь і навичок
у практичній діяльності [174, с. 390].
Структуру заняття з економічного виховання та
особливості його організації на кожному з етапів буде детально
розглянуто в подальшому дослідженні.
Уся робота за програмою економічного виховання дітей
старшого дошкільного віку здійснювалася впродовж тридцяти
тижнів. Проводилося одне заняття на тиждень (загальна
кількість занять – тридцять) та організовувалися різноманітні
ігри економічної спрямованості залежно від поставленої
навчально-виховної мети.
Розгляньмо сутність цілеспрямованої роботи й реалізацію
педагогічних умов на кожному етапі.
1 етап – орієнтовно-адаптивний – передбачав
ознайомлення дітей з економічною сферою життєдіяльності.
Мета педагогічної діяльності на цьому етапі полягала у
формуванні в дітей інтересу до економічної сфери життя,
збагаченні їхнього словникового запасу, цілеспрямованому
формуванні соціально-економічних уявлень.
62
На початку дослідження ми визначили загальні педагогічні
умови, зміст яких уточнювали на кожному етапі. Саме тому
робота з реалізації педагогічних умов впродовж першого етапу
передбачала:
 включення до варіативної частини програми підготовки
старших дошкільників системи інтелектуальних завдань
економічного змісту;
 проведення дидактичних ігор економічної
спрямованості з метою створення термінологічної підтримки
для подальшого формування первинного економічного
досвіду;
 систематичне проведення занять економічної
спрямованості з метою збагачення словникового запасу
дітей.
Безумовно, первинний економічний досвід дітей
формується саме в процесі діяльності, отже, за мету ми ставили
наповнити різні види діяльності дітей економічним змістом.
Запропоновані дітям завдання були пов’язані з різними видами
діяльності дошкільників: комунікативно-мовленнєвою,
пізнавальною, трудовою, предметно-практичною, художньою
(приклади завдань наведені у третьому розділі). Ці завдання
використовувалися з метою освоєння, закріплення й уточнення
елементарних економічних знань старшими дошкільниками. На
першому етапі метою роботи було створення в дітей певного
обсягу знань з економічної сфери. Отже, необхідно було не
лише сформувати уявлення з економічної сфери, але й
розглянути з дітьми взаємозв’язок між різними поняттями,
сформувати в них уміння класифікувати поняття, проводити між
ними аналогію.
Відомо, що свою економічну досвідченість дитина
проявляє через мовлення. Якщо дитина використовує неточні
поняття, це означає, що в неї ще не сформоване правильне
уявлення про предмет. Одним з головних завдань орієнтовно-
адаптивного етапу була робота над збагаченням словникового
запасу. Саме тому необхідно було врахувати специфіку
опанування словника економічного змісту старшим
63
дошкільником і розроблені методики організації такої роботи
(А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій).
Різноманітність запропонованих завдань дозволяла
використовувати їх і на заняттях з економічного виховання, і на
інших видах занять, залежно від типу діяльності, який виступав
домінуючим у конкретному виді завдання.
Водночас із застосуванням різноманітних завдань
залучали дітей до ігрової діяльності. Безумовно, ігрова
діяльність є провідною в дошкільному віці. Через гру дитина
пізнає навколишній світ, розглядає складні суспільні процеси та
явища. Ігрова діяльність надає дитині можливість не лише
отримати нові знання, але й використати вже сформовані знання
в процесі власної діяльності. Ось чому найважливішою умовою
формування первинного економічного досвіду дитини було
обрано застосування ігор економічної спрямованості.
Ігри на першому етапі не носили характеру рольової гри й
не були спрямовані на соціальну взаємодію між її учасниками.
Ігри проводилися з метою освоєння, закріплення й уточнення
елементарних економічних знань. Отже, на першому,
орієнтовно-адаптивному, етапі використовували дидактичні
ігри як самостійну форму організації навчання і як частину
заняття під час ігрової апробації матеріалу. Кожна проведена
дидактична гра мала своє навчальне завдання, але в більшості
випадків головною метою гри було закріплення знань, набутих
дітьми під час занять.
На основі розгляду наявних класифікацій ігор
(П. Блонський, О. Леонтьєв) з урахуванням специфіки змістової
лінії ігор економічної спрямованості було розроблено
класифікацію дидактичних ігор економічної спрямованості, яку
представлено нижче (табл. 2.9).
Таблиця 2.9
Класифікація дидактичних ігор економічної
спрямованості
За За За За За типом
характером кількістю характером наявністю розумо-
тривалості учасників навчальної обладнання вої
в часі гри мети діяльно-
сті
64
індивідуальні (від 1
групові (від 4 до 8
узагальнення
орієнтування
короткочасні
довготривалі
без наочного
невербальні
закріплення
матеріалом
до 4 дітей)
з наочним
матеріалу
вербальні
дітей)
Залежно від різних підстав для класифікації виділили різні
види ігор економічної спрямованості. Зауважимо, що подана
класифікація не відкидає існування та використання ігор з інших
класифікацій. Так, за наведеною класифікацією гра економічної
спрямованості визначається як короткочасна, за класифікацією
П. Блонського – як інтелектуальна гра, а за класифікацією
О. Леонтьєва – як гранична гра (драматична).
Як бачимо з наведеної таблиці, дидактичні ігри
економічної спрямованості розподіляються, як і майже всі ігри,
відповідно до їх тривалості в часі на короткочасні та тривалі. На
заняттях здебільшого проводились короткочасні ігри, оскільки
час заняття обмежений. Тривалі ігри організовувалися з дітьми
на прогулянках та у вільний від занять час.
Залежно від кількості учасників з дітьми на першому етапі
проводилися індивідуальні (від 2 до 4 учасників), групові (від 4
до 8 учасників) ігри.
Усі проведені ігри мали різний характер навчальної мети:
орієнтування в новому матеріалі, закріплення отриманих знань,
узагальнення матеріалу. Відповідно до цього з дітьми
проводилися ігри на орієнтування, закріплення чи узагальнення
матеріалу.
Залежно від наявності обладнання проведені дидактичні
ігри розподілялися на ігри з обладнанням та без обладнання.
Безперечно, більшість інформації діти отримають через зорове
сприйняття, отже, у процесі формування економічної
досвідченості ми намагалися збільшити кількість наочного
матеріалу.
65
Залежно від основного типу розумової здібності ігри
поділялися на вербальні та невербальні. Невербальні дидактичні
гри проводилися за допомогою карток з економічним змістом.
На першому етапі разом із проведенням ігор економічної
спрямованості відбувалося систематичне проведення занять
економічної спрямованості відповідно до розробленої нами
програми, яку було розглянуто вище. Кожне заняття
будувалося відповідно до поставленої мети й містило різні
структурні блоки:
– вступна частина, що готувала дітей до
сприймання матеріалу;
– термінологічна частина – розкривала основні
поняття, що використовувалися на занятті;
– ігрова апробація матеріалу через проведення
різноманітних ігор;
– варіативна частина, яка проводилася за
вибором вихователя (завдання з образотворчої діяльності,
формування математичних уявлень, ознайомлення з
навколишнім світом);
– заключна частина заняття.
Розгляньмо детально кожен структурний компонент
заняття.
Будь-яке заняття на всіх етапах розпочиналося із вступної
частини. Для підготовки дітей до позитивного сприймання
матеріалу застосовувалися соціально-комунікативні ігри
К.Фопеля, що також позитивно впливало на формування в дітей
уміння відчувати й розуміти іншого, вчитися домовлятись та
взаємодіяти. Прикладом є ігри “Хустка та пір’ячко”,
“Акваріум”, “Репортер” тощо. Дітям пропонували взятися за
краї хустки, на середині якої клали пір’ячко. Лише дружні,
чутливі рухи давали змогу пір’ячку красиво літати, а не
вистрибувати за межі хустки. У застосуванні завдань ми
віддавали перевагу тим, що сприяли актуалізації знань дітей,
необхідних у процесі заняття.
Після вступної йде термінологічна частина. Її основна
мета полягає в розкритті основних понять, що
використовувались на занятті.
66
Проведена термінологічна частина є підґрунтям для
наступної частини заняття – ігрової апробації матеріалу.
Безумовно, ігрова діяльність є провідною в дошкільному віці,
саме тому залежно від поставленої навчально-виховної мети ми
проводили різні види дидактичних ігор. Детально всі види
дидактичних ігор та їх класифікацію було розглянуто вище.
Зауважимо, що всі структурні блоки заняття могли йти у
будь-якій послідовності, повторюючись кілька разів. Так, після
розглянутого нового поняття йшла ігрова апробація, після якої
діти продовжували ознайомлюватися з іншими поняттями.
Проведення варіативної частини дозволило вихователеві
за власним вибором займатися економічним вихованням дітей у
межах будь-якого заняття, що дозволило самостійно планувати
весь навчально-виховний процес. Це було дуже зручно в умовах,
коли вихователі були обмежені в навчальному часі.
Варіативна частина містила різноманітні творчі завдання з
розвитку мовлення (розгадування загадок, робота з прислів’ями
та приказками, складання оповідань, казок тощо), з формування
елементарних математичних уявлень (порівняння чисел,
геометричних фігур, аналіз, синтез, групування та класифікація
понять, самостійне складання задач тощо), завдання з
образотворчої діяльності (ознайомлення з творами мистецтва, їх
аналіз, зображення предметів тощо), ознайомлення з
навколишнім світом (проведення екскурсій, спостереження за
поведінкою тварин і сезонними змінами в житті рослин тощо).
Заключна частина заняття проводилася на всіх етапах
формування економічної досвідченості дітей. Її основна мета –
підсумок заняття, оголошення завдання дітям для сумісного
виконання з батьками та результатів діяльності дітей. Підсумок
підводився в довільній формі з наголошенням на головних
моментах заняття. Повторювалися розглянуті поняття та їх
значення. На деяких заняттях діти отримували завдання для
спільного виконання з батьками; більшість цих завдань були
спрямовані на розширення світогляду дитини. Ось деякі з них:
простежити за діяльністю продавця, роздивитися кольори
купюр, скласти перелік продуктів, необхідних для харчування
сім’ї впродовж одного дня тощо.
67
На першому етапі також діти вели зошит з економічного
виховання (зошит у клітинку), у якому в разі потреби робили під
керівництвом вихователя помітки, виконували завдання з
образотворчої діяльності, вклеювали вирізки з журналів тощо.
Також можна використовувати зошит творчих завдань для дітей
та їх батьків (А.В.Сазонова).
Отже, протягом орієнтовно-адаптивного етапу робота з
формування первинного економічного досвіду проводилася
відповідно до зазначених педагогічних умов.
Наступний етап формування економічної досвідченості
дітей – діяльнісно-поведінковий. Мета педагогічної діяльності
полягає у формуванні різних способів поведінки в певній
економічній ситуації та в життєвих ситуаціях, пов’язаних з
вибором. У результаті отримання термінологічної підтримки,
дитина була здатна виконувати різні соціально-економічні ролі в
процесі життєдіяльності. Разом з тим, більшість дітей, маючи
багатий словниковий запас з економічної сфери, боялися
виконувати прості економічні дії (купити товар, запитати
вартість, сплатити послугу). Ми розуміли необхідність
ознайомлення дітей з різними соціально-економічними
ситуаціями та способами поведінки з метою формування
останніх у дітей. Зміст робіт з реалізації педагогічних умов
впродовж другого етапу полягав у наступному:
 включення до програми навчально-виховного процесу
інтелектуальних завдань економічної спрямованості;
 проведення дидактичних та ситуативних ігор
економічної спрямованості з метою формування різних
способів соціально-економічної поведінки й формування в
дітей особистісних якостей, необхідних для успішних
соціально-економічних відносин;
спрямованості з метою подальшого збагачення словникового
запасу дітей та ознайомлення з різними формами соціально-
економічної поведінки.
На діяльнісно-поведінковому етапі домінуючою виступала
робота за психологічним блоком. Експериментальна робота
цього етапу мала як спільні моменти з попереднім етапом, так і
68
свої особливості. Вона була спрямована на розвинення
особистісних якостей, необхідних для успішної економічної
діяльності та збільшення інтелектуальних здібностей (уміння
аналізувати, класифікувати, проводити аналогію).
З цією метою відбувалася реалізація першої педагогічної
умови: включення до програми навчально-виховного процесу
інтелектуальних завдань економічної спрямованості.
Запропоновані дітям різноманітні завдання, як і на
першому етапі, були пов’язані з різними видами діяльності
дошкільників: комунікативно-мовленнєвою, пізнавальною,
трудовою, предметно-практичною та художньою. Творчі
завдання використовувалися з метою ознайомлення дітей з
різними ситуаціями, що можуть виникнути в процесі
життєдіяльності, і з різними варіантами поведінки в таких
ситуаціях.
Представлені нижче завдання використовувалися на
заняттях з економічного виховання й на інших видах занять
залежно від типу діяльності, який виступав домінуючим у
конкретному виді завдання. Завдання були пов’язані переважно
з розумовою діяльністю дітей і поділялися на три групи:
завдання на розвиток класифікаційних умінь, здатності до
абстрагування; завдання на підвищення здатності мислити за
аналогією; завдання на розвиток здатності до узагальнення,
формування понять (варіанти завдань представлено у третьому
розділі).
На діяльнісно-поведінковому етапі проводилися також
дидактичні й ситуативні ігри економічної спрямованості, які
використовувались як самостійна форма організації навчання і
як частина заняття під час ігрової апробації матеріалу.
Дидактичні ігри економічної спрямованості проводилися
з метою подальшого розширення, узагальнення, систематизації
та доповнення вже сформованих знань з економічної сфери. У
подальшому ці знання виступали як необхідна термінологічна
підтримка на заняттях і в процесі ігрової діяльності дітей. Види
дидактичних ігор, проведених на другому етапі, збігаються з
видами ігор, проведених на першому етапі.
69
Разом з продовженням роботи над збагаченням знань за
допомогою дидактичних ігор відбувалось формування певних
способів соціально-економічної поведінки за допомогою
ситуативних ігор економічної спрямованості. Розгляньмо їх
особливості та види.
Ситуативна гра становить собою елемент або частину
сюжетно-рольової гри. У ній наявна конкретна ситуація, що
потребує певних дій від її учасників. Дітям пропонується
соціально-економічна ситуація, яку вони мають, по-перше,
проаналізувати, по-друге, розглянути різні варіанти її
розв’язання та різні способи дій і поведінки всіх учасників, по-
третє, кілька разів обіграти різні варіанти й наприкінці зробити
конкретні висновки щодо поведінки в схожій ситуації на
майбутнє.
Ситуативна гра дуже схожа із сюжетно-рольовою за своєю
структурою: сюжет, ролі, зміст, ігрові дії, правила. Відмінність
цієї гри полягає в її багатоваріантності. У процесі ситуативної
гри діти пробували виконати різні ролі, аналізували власну
діяльність і діяльність усіх її учасників. Діти грали за складеним
ними й ретельно проаналізованим сюжетом. Їм доводилося бути
ініціативними, самостійними, активними учасниками. Отже,
ситуативна гра готувала дитину до участі в сюжетно-рольовій
грі, згодом, на третьому етапі нашого дослідження.
Аналізуючи ситуацію, ми звертали увагу дітей на ціннісні
моменти. Отже, прийняте рішення завжди розглядалося через
призму формування системи загальнолюдських цінностей та
особистісних якостей, необхідних для спілкування з людьми та
успішної економічної діяльності.
У дослідженні ситуативні ігри було розподілено на три
види залежно від їх основної функції: гра-альтернатива, гра
активного включення та гра-експеримент. Розгляньмо їх.
У грі-альтернативі основне завдання, що стояло перед
дітьми, – це знаходження економічного компромісу або
найоптимальнішого виходу в конкретній соціально-економічній
ситуації. Так, дітям пропонувалося проаналізувати ситуацію,
знайти варіанти розв’язання проблеми, проаналізувати їх, а
потім спробувати цю ситуацію обіграти.
70
Наступним видом застосованої ситуативної гри була гра
активного включення. Основне завдання, що ставилося перед
дітьми, – це знаходження оптимального виходу в певній
економічній ситуації або правильне розв’язання економічної
задачі. Під час гри кожен із дітей ставав учасником ситуації не
лише в процесі її обговорення, але й у результаті обігравання.
На другому етапі також проводилися такі ситуативні ігри,
як гра-експеримент. Їх головна мета полягала у формуванні в
дітей спроможності приймати оптимальне рішення методом
спроб та помилок. Пропануємо розглянути це на прикладі
конкретної ситуації.
Таким чином, за допомогою різноманітних ситуативних
ігор, які представлені у третьому розділі, діти розглядають
найтиповіші соціально-економічні ситуації та способи
відповідної поведінки.
На другому етапі разом із проведенням дидактичних й
ситуативних ігор продовжувалася робота відповідно до
розробленої програми поетапного формування економічної
досвідченості. Проведені заняття мали ті самі структурні
блоки, що й заняття на першому етапі: вступна частина,
термінологічна частина, ігрова апробація матеріалу (дидактичні
та ситуативні ігри), варіативна частина. Специфіка проведення
заняття з економічного виховання та особливості його
структурних блоків уже були детально описані.
На другому етапі діти після виконання завдання
варіативної частини з художньої діяльності оформляли
колективні роботи за темою заняття. На великий аркуш паперу
вклеювалися дитячі малюнки та записувалися їхні цікаві
вислови щодо матеріалу завдання (див. додаток Г).
Третій етап формування економічної досвідченості –
діяльнісно-творчий. Мета педагогічної діяльності полягала у
формуванні активної поведінки дітей у різних соціально-
економічних ситуаціях. Ознайомлення дітей з різними
соціально-економічними ситуаціями та формування способів
поведінки не гарантувало, що дитина зможе адекватно
поводитися в життєвих ситуаціях вибору. Отже, виникла
необхідність у зануренні дітей у конкретні ситуації, що можуть
71
змінюватися, вимагаючи від них креативного мислення та
швидкої реакції на зміну обставин й умов. Саме тому зміст робіт
з реалізації педагогічних умов упродовж третього етапу
включав:
 проведення ситуативних та рольових ігор економічної
спрямованості з метою формування креативного способу
поведінки й формування в дітей особистісних якостей,
необхідних для успішних соціально-економічних взаємин;
спрямованості з метою подальшого збагачення
словникового запасу дітей та ознайомлення з різними
формами соціально-економічної поведінки.
Розгляньмо детально механізм роботи з реалізації
педагогічних умов.
На діяльнісно-творчому етапі домінуючою виступала
робота за діяльнісним блоком, спрямована на формування в
дітей активного способу поведінки в життєвих соціально-
економічних ситуаціях.
З цією метою ми продовжували проведення ситуативних
ігор і застосовували різноманітні сюжетно-рольові ігри.
Опишемо їх.
Сюжетно-рольова гра – образна гра за певним задумом
дітей, який розкривається через відповідні події (сюжет, фабула)
і розігрування ролей [174, с. 337]. Головна її мета – надати
можливість дитині спробувати власні сили та знання в різних
соціально-економічних ситуаціях. У такому випадку діти самі
вирішують, які знання використовувати, яке рішення приймати
та які будуть наслідки всього цього.
Упродовж третього етапу було проведено наступні
сюжетно-рольові ігри: “Супермаркет”, “Ринок”, “Банк”,
“Страхове агентство”, “Рекламне агентство”, “Модельне
агентство”, “Салон краси”, “Кафе”, “Ветеринарна клініка” тощо.
Діти відображали у грі предметно-трудову діяльність дорослих,
стосунки між людьми, сутність їхньої діяльності.
Разом з іграми традиційної класифікації Д. Ельконіна
проводили з дітьми сюжетно-рольові ігри економічної
72
спрямованості, як-от: гра-презентація, театралізація з
економічної тематики та гра-стратегія. Розгляньмо їх.
Гра-презентація проводиться з метою формування в дітей
уміння робити презентації, тобто описувати власну діяльність з
найкращого боку. Діти мали презентувати власний (груповий,
колективний) проект з виконанням різних соціально-
економічних ролей і з розкриттям економічних відносин і
процесів. Так, із самого ранку діти отримували завдання:
розробити власний бізнес (магазин, фабрику тощо), придумати
йому назву, розробити рекламу, розподілити обов’язки, набрати
команду працівників тощо.
За виконання цього завдання охоче бралися більш активні
діти, тоді як пасивні залишалися осторонь. Але в процесі
розгортання гри група чи весь колектив придумували різні
завдання й посади для всіх дітей. Після залучення до гри всіх
діти починали презентувати власні проекти, розкриваючи їх
особливості. “Глядачі” могли ставити різні запитання тим, хто
грав.
Театралізація з економічної тематики проводилася з
метою повторення різних способів соціально-економічної
поведінки. Ця гра організовувалася за різноманітними
сюжетами: “Відвідування крамниці”, “Мандрівка на потязі”,
“Купівля квитка для проїзду трамваєм”, “Відвідування кафе”
тощо. Ми намагалися розглянути всі несподівані моменти, що
могли б виникнути в тій чи іншій ситуації. Перед початком гри
діти розподілялися на акторів і глядачів. Усі глядачі,
спостерігаючи за процесом гри, могли втручатися в її хід. Діти
ускладнювали завдання, знаходили помилки, допомагали
акторам гри. Після гри підводилися підсумки та робилися
висновки, а глядачі з акторами мінялися своїми ролями.
Також на третьому етапі ми проводили з дітьми гру-
змагання. За своєю сутністю вона дуже схожа на економічну
театралізацію. Але в цій грі визначається найкращий виконавець
соціально-економічних ролей. Так, діти по черзі розігрували
різні сюжети. Найкращий виконавець ролей визначався шляхом
голосування чи за оплесками. Діти також обґрунтовували свій
вибір усно: “Ні, Ганнуся зробила краще, вона була така
73
ввічлива!” Діти навчалися аналізувати власні та чужі вчинки за
кількома критеріями: правильність і чіткість виконання,
культура поведінки, результат діяльності, взаємодія з іншими.
У подальшому дослідженні впроваджували до навчально-
виховного процесу ігри-стратегії. У попередньому розділі
представлено детальний аналіз цього виду гри.
Зауважимо, що підсумком будь-якої гри-стратегії було
виконання колективної роботи, що відображала враження дітей
від гри, наприклад, на завершення гри-стратегії “Мандрівка до
великого міста” діти можуть зробити карту міста, зазначивши
найцікавіші побачені місця (зоопарк, цирк, будівлі, парки
тощо).
Особливістю гри-стратегії є її необмеженість у часі. Вона
іноді тривала кілька днів, а гравці поверталися на початок гри,
змінюючи деякі обставини, програючи ще раз різні варіанти
вирішення ситуацій та розподіл ролей.
Логіка побудови ігри-стратегії детально описана в
наступному розділі.
Тематика інших проведених ігор-стратегій була такою:
“Виліт до космосу”, “Поїздка на острів”, “Кругосвітня
подорож”, “Мандрівка до великого міста”, “Наш бізнес”,
“Збудуємо місто мрій”. Але логіка їх будови була такою самою,
як гри-стратегії “Магазин іграшок”.
На третьому етапі разом з іграми тривала робота
відповідно до пропонованої програми поетапного формування
первинного економічного досвіду. Проводилися заняття з
економічного виховання, про які йшлося вище.
Ігрова апробація матеріалу на діяльнісно-творчому етапі
відбувалася за допомогою проведення ситуативних та сюжетно-
рольових ігор економічної спрямованості, які вже було описано.
У результаті роботи спостерігалося, що діти почали
виявляти ініціативність у здобутті та осмисленні нових знань
економічної спрямованості, інтерес до економічної сфери
життєдіяльності, уміння формулювати запитання та
аргументувати відповіді економічного змісту, поєднання
лідерських проявів з толерантним ставленням до інших членів
колективу; демонструвати вольові прояви під час виконання
74
тривалої чи небажаної роботи; створювати позитивний
емоційний фон спілкування під час спільної діяльності,
запобігати конфліктам; використовувати економічні поняття в
активному мовленні; виявляти розвинені інтелектуальні
здібності.
2.2. Серія занять для визначення початкового рівня

сформованості первинного економічного досвіду дітей
Тема: Бідність та багатство.
Мета: визначити ставлення дітей до різних соціально-
економічних статусів, установити розуміння дітьми понять
“бідність” і “багатство”.
Бесіда за запитаннями. Кого можна назвати бідним
(багатим)? Що вони мають вдома? Де їх можна зустріти? Який
у них характер? Як багата людина може стати бідною та
навпаки? На що вони витрачають свої гроші? Як ти до них
ставишся? З ким би ти товаришував?
Варіанти завдань: Відбери речі, які необхідні для
повноцінного життя людини (хліб, торт, телевізор, іграшки, стіл,
автомобіль тощо). Поясни свій вибір. Обери предмети, які
притаманні лише бідним (багатим). Чому ти так вважаєш?
Тема: Праця людей та фахи.
Мета: визначити рівень знань дітей про фахи, установити
розуміння дітьми взаємозв’язків між поняттями “праця” –
“фах” – “гроші”.
Бесіда за запитаннями. Чим твої батьки займаються на
роботі? Ти думаєш, батьки багато отримають за свою роботу?
Хто з батьків заробляє більше грошей? Чому ти так вважаєш?
Яка спеціальність, на твою думку, найбільш оплачувана? Ким
ти хочеш стати, коли виростеш? Поясни свою відповідь.
Варіанти завдань: Відбери предмети, які необхідні для
роботи лікарю (водію, перукареві, продавцю тощо). Встанови
відповідність речей певним фахам (міліціонер – жезл; пожежник
– вогнегасник; повар – тарілка тощо).
Тема: Ощадливий хазяїн.
75
Мета: визначити рівень сформованості у дітей знань про
“ощадливість”, “економність”, “дбайливість”; установити
розуміння дітьми взаємозв’язку між поняттями “хазяїн” та
“ощадливість”.
Бесіда за запитаннями. Хто такий хазяїн? Чи ти є хазяїном
якихось речей? Як ти повинен ставитись до своїх речей? Що ти
робиш, якщо псується якась іграшка? Як ти вважаєш, економить
лише бідна людина? Багатому треба економити? Чому? Чи
можна тебе назвати економним? Чому необхідно економити
воду та світло?
Варіанти завдань: Розподілити картки із зображеннями
(вода, молоко, одяг, іграшки тощо) на дві групи: речі, які можна
економити, та речі, до яких необхідно ставитися дбайливо.
Виріж найбільшу кількість квітів (листочків, сердець тощо) з
одного аркушу кольорового паперу. Порівняй свій результат з
результатами інших дітей.
Тема: Гроші у нашому житті.
Мета: визначити розуміння дітьми поняття “гроші”;
установити значення грошей у житті дітей.
Бесіда за запитаннями. Навіщо потрібні людям гроші? Які
гроші ти знаєш? За що отримують гроші твої батьки? Чи є в тебе
власні гроші? За що ти їх отримав? Де ти їх зберігаєш? Якщо б у
тебе було багато грошей, якби би ти її витратив? Що показує
ціна продукту? Від чого вона залежить?
Варіанти завдань: Обери малюнки, на яких зображені люди,
що виконують оплачувану роботу (людина поливає квіти –
садівник чи жінка, яка доглядає за власними квітами). Розташуй
предмети від найдешевшого до найдорожчого (автомобіль,
книга, іграшка тощо).
Тема: Бажання та можливості .
Мета: визначити розуміння дітьми взаємозв’язку між
поняттями “бажання” та “можливості”.
Бесіда за запитаннями. Чого б тобі зараз хотілося? Чи
можемо ми здійснити всі наші бажання? Чому ні? Чи завжди
батьки покупають усе, що тобі забажається? Чому незавжди?
Які ти маєш грошові можливості? Від чого залежать можливості
76
кожної родини? Чи завжди необхідно купувати все, що
рекламують? Чому?
Варіанти завдань: Обери малюнки, на яких зображено
предмети, які ти бажаєш мати (машинка, м’яч, морозиво,
зображення подорожі тощо). Залиш серед обраних предметів
лише ті, що ти дійсно можеш отримати (попросити подарувати
батьків, придбати за власні заощадження тощо).
2.3. Гра-стратегія як основний засіб формування

Особлива роль у розвитку дітей належить грі. У великому
тлумачному словнику сучасної української мови для слова “гра”
наводиться кілька значень, але найближчим до нашого
дослідження є таке: “підпорядковане сукупності правил,
прийомів або основане на певних умовах заняття, що є розвагою
або розвагою та спортом одночасно” [32, с.195].
Організовуючи ігри в дошкільному закладі, педагог
ураховує специфіку формування понять і загальні
закономірності розвитку дітей певного віку, адже кожному
віковому періоду відповідає найбільш доступний і важливий для
виховання та психічного розвитку вид діяльності.
При переході від раннього дитинства до дошкільного віку
змінюється провідний вид діяльності. За цей період життя діти
оволодівають елементарними формами спілкування, починають
орієнтуватися у світі речей, що їх оточують, засвоюють основні
способи дій з різноманітними предметами побуту, іграшками,
тобто опановують предметною діяльністю. У цей період дитина
набуває специфічних людських якостей: засвоює ходьбу, основи
розмовного мовлення, предметні дії, у неї формується особисте
ставлення до світу людей, предметів, природних явищ.
Лише дитина, яка вміє спілкуватися з дорослими й активно
виділяє значущі особливості предметів, здатна перейти до гри.
Гра не механічно замінює предметну діяльність: вона поступово
формується паралельно зі збагаченням життєвого досвіду дітей.
Гра має неперевершене значення для цілісного розвитку
дитини. В ігрових діях розвиваються мова й мислення дитини, її
почуття й сприймання світу, збагачується емоційна сфера. Саме
77
в грі дитина набуває здатності поступатися власними
бажаннями, щоб підпорядковувати їх загальній меті, наслідує
форми суспільних відносин людей, поступово опановує
моральні норми й починає керуватися ними у своїх стосунках з
дорослими й іншими дітьми [120, с. 13]. Гра виступає джерелом
формування нових, більш високих за своїм суспільним змістом,
мотивів.
Гра в її специфічному змісті починається з перетворення
реальної ситуації в уявну. Це не означає, що гра відходить від
реальності, разом з тим, незважаючи на умовності, у ній є й
реальне життя. Усе, чим гра живе й що вона втілює в дійсності,
черпається нею з дійсності. Вона виходить за межі однієї
ситуації, абстрагується від одних сторін, щоб глибше виявити
інші. За допомогою гри людина входить у сферу різних видів
діяльності, розвиває важливі психічні здібності, особливо
творчу уяву як основу будь-якої творчої діяльності. Дитина
розвиває себе не тільки як суб’єкта дії, але і як суб’єкта
людських відносин. Аналізу гри в дошкільному дитинстві
присвячено численні дослідження.
Вагомий внесок у розвиток теорії гри зробив
С. Рубінштейн, який розглядає ігрову ситуацію головним чином,
з боку мотивів та ігрових дій, адже саме вони визначають
спрямованість та зміст гри. Автор відзначає особливості ігрових
дій: вони скоріше є виразними й семантичними актами, ніж
оперативними прийомами. Ці дії виражають ставлення до мети,
з чим і пов’язана заміна одних предметів іншими, що набувають
значення, обумовленого їхньою функцією в грі. С. Рубінштейн
поділяє думку про гру як про особливий вид діяльності, її
особливий тип, що виражає певне ставлення особистості до
навколишньої дійсності [187].
В іграх дітей відбувається, на думку Л. Виготського, дієве
формування соціальної особистості, оскільки гра дитини
спрямована, головним чином, на діяльність соціального
характеру. Дитина бачить діяльність дорослих людей, які її
оточують, наслідує її й переносить у гру, у ній же опановує
основними соціальними відносинами й проходить школу свого
майбутнього соціального розвитку. Л. Виготський заклав основу
78
для подальшого вивчення гри як діяльності, що має велике
значення для психічного розвитку дитини. Цей аспект знайшов
своє втілення в дослідженнях його учнів і послідовників:
Л. Венгера [34], Д. Ельконіна [237], О. Запорожця [78],
О. Леонтьєва [126]. Науковці підкреслюють, що гра сприяє
усвідомленню дитиною соціально прийнятих етичних норм
поведінки, у грі ці норми стають її власним, а не нав’язаними
ззовні. Гра є тим механізмом, що переводить зовнішні вимоги
соціального середовища у власні потреби дитини. Відтак, гра –
найкраща підготовка до майбутнього життя, у грі дитина
вправляється та розвиває ті здібності, які знадобляться їй у
майбутньому [40, с. 38].
Автором найбільш повно розробленої теорії гри є
Д. Ельконін, який не лише дав повну характеристику суспільно-
історичної природи гри, а й ретельно дослідив особливості гри
дітей на різних етапах дошкільного дитинства. Він визначає
чотири основні лінії впливу гри на психічний розвиток дитини,
що пов’язані з розвитком мотиваційно-споживчої сфери,
подоланням пізнавального “егоцентризму”, розвитком
розумових дій, розвитком довільності в діях. У роботах
Д. Ельконіна виділено такі етапи розвитку дитячої гри:
предметна гра (до трьох років), сюжетно-рольова гра (три – сім
років), гра із правилами (із шести – семи років). Оскільки
сутність дитячої гри полягає в реалізації прагнення дитини
“бути як дорослий” (тобто в її основі лежить особлива
мотивація, втілена в ролі), розвиток гри становить собою ніби
різні метаморфози ролі [237; 238]. Дослідження гри допомогли
зробити Д. Ельконіну важливий висновок, що виникнення гри
пов’язане не з дією якихось внутрішніх, уроджених
інстинктивних сил, а із цілком певними умовами життя дитини в
суспільстві.
Значний внесок у розробку теорії й практики гри зробили
Р. Жуковська [75; 76], О. Захаров [79], О. Усова [210]. У їхніх
роботах розглядається цінність ігор у вихованні дітей взагалі й у
ході формування взаємин між ними, зокрема, представлено
класифікацію ігор, вимоги, що ставляться до них, а також
заходи щодо підвищення ефективності їх використання.
79
Розвиваюче значення гри, на думку психологів, залежить від
того, що в самій глибині генезису гри, у самих її джерелах є
емоційні підстави.
У концепції дошкільного виховання України вказано, що
гра – найлегший шлях для усвідомленого оволодіння
надбаннями культури, досвідом людських взаємин, знаннями,
способами діяльності тощо [108, с. 12]. Гру розглядають як
компенсаторну діяльність, що в символічній формі дає змогу
задовольнити нездійснені бажання. Гра цінна тим, що
відображає ставлення особистості до світу, що її оточує [161, с.
218]. Гра – стихія дітей; в іграх вони черпають сили,
розвиваються фізично й духовно [191, с. 165 – 166].
Г. Біленька, О. Богініч, М. Машовець, розглядаючи
соціальне походження та зміст гри, справедливо зауважують,
що “у грі дитина не лише повторює ситуації життя, але й
розвивається через їх програвання” [17, с. 43].
Н. Волкова визначає гру як один із видів діяльності
дитини, що полягає у відтворенні дій дорослих і стосунків між
ними. Види ігор автор визначає на підставі різнопланової
діяльності дітей: ігри-дозвілля та ігри педагогічні (організовані
з метою вирішення навчально-виховних завдань) [37, с. 150].
Т. Поніманська в дошкільній педагогіці наводить таку
класифікацію ігор: творчі та ігри з правилами. Окрему групу
становлять народні ігри [174, с. 312].
Таким чином, результати теоретичного аналізу й дослідно-
експериментального дослідження дозволили дати структурно-
змістовну характеристику гри дітей як педагогічно-
організованого явища, виділивши низку її параметрів.
Під природою гри ми розуміємо ігрову свідомість, ігрове
світовідчування, несвідоме усунення від буденно-ділових
установок життя, радісне самопочуття, бадьорість, активний
життєвий тонус, уяву, фантазію, імпровізацію, інтуїцію,
умовність тощо. Вважаємо, що природа гри – це її реальні
цінності, кожна з яких має важливе виховне значення.
Під структурою гри нами розуміється її композиція,
процесуальна й операційна основи, наявність необхідних для
80
конкретної гри структурних ігрових одиниць, певного
алгоритму.
У загальному вигляді кожна гра передбачає предметну,
розумову й душевну діяльність індивіда, з якими зливаються
уява, фантазія, інша внутрішня розумова діяльність зі своїми
символами, знаками й трансакціями (Берн). Крім того,
практично кожна гра – це ігрові позиції, уявна ситуація, ризик,
ігрові конфлікти, ігрові стани, інші не повсякденні сили гри.
Узагальнено структуру сюжетно-рольової гри можна
представити такою схемою: 1) сюжет; 2) ролі; 3) зміст; 4) ігрові
дії; 5) ігрові операції; 6) ігрова майстерність; 7) уявна ситуація
(фантазії); 8) правила.
У дослідженні було застосовано специфічний вид гри –
гру-стратегію. Визначимо її основні категоріальні, змістові та
структурні характеристики.
У широкому розумінні поняття “стратегія” тлумачиться як
“мистецтво підготовки й ведення війни та великих воєнних
операцій” [32, с. 1220]. У дослідженні під стратегією маємо на
увазі цілісне попереднє бачення певної комбінації дій та
прийомів, що підпорядковуються загальному, раніше
обміркованому плану. Стратегічне мислення можна
охарактеризувати як послідовність складних розумових дій,
осмислення всього, що відбувається, аналіз ситуації,
прогнозування, реакцію на ситуацію, трансформацію стратегії.
Сутність гри-стратегії, її філософсько-культурологічна й
педагогічна характеристики відбиваються в таких параметрах:
- колективне цілепокладання, тобто наявність соціальних
та особистісно-значущих цілей гри, які усвідомлюються при її
виборі учасниками гри або при включенні елементів гри в
неігрову діяльність. Колективне цілепокладання є своєрідним
критерієм сформованості ігрового колективу, його творчої
життєдіяльності;
- предметність, тобто цінність матеріального,
соціального, духовного характеру, для оволодіння якими й для
створення яких здійснюється взаємодія учасників гри;
- комунікативна процесуальність – вербальна й
невербальна взаємодія учасників гри: її вибір, розподіл ролей і
81
обов’язків, планування гри, підведення підсумків, післядія тощо;
- відносини відповідальності й залежності, тобто
взаємозв’язок учасників гри (прояв волі, поступки в грі тощо)
заради загальної мети, які вимагають спільності й сумісності у
грі – об’єднання зусиль партнерів заради успіху, диференціація
зусиль, взаємодопомога, взаємодоповнюваність тощо;
- різновікові відносини. Гра практично не знає вікових
обмежень. Вона є одним з видів діяльності, де відсутня
субординація щодо віку, навпаки – існує різновікова адаптація
учасників гри одного з одним. Саме в грі діти ознайомлюються з
різновіковими відносинами (діти-діти, дорослі-дорослі, дорослі-
діти, діти-люди похилого віку), які можуть трапитися в
повсякденному житті дитини;
- продуктивність і результативність гри – одержані в
ній знання, сформовані вміння й навички, досвід колективних
переживань і вражень, досвід міжособистісних взаємин,
розвиток відносин суб’єктів ігрової діяльності зі світом, з
однолітками, із самим собою.
Отже, гру-стратегію можна визначити як складну
багатопланову групову діяльність з чітко визначеною цільовою
перспективою, яка передбачає спільне планування,
проектування дій, з наступним розподілом обов’язків і ролей та
покроковою реалізацією задуму [44, с. 8].
Гра-стратегія має всі структурні компоненти звичайної
гри: задум, ігрові ролі, сюжет, ігрові дії та результат гри. Але
вся гра будується на реальній проблемі, унаслідок чого виникає
інтрига, що охоплює всіх гравців. Стратегічна гра стає
можливою лише за умов, що її учасники здатні передбачати
можливі результати своїх дій, знаходити нестандартні способи
розв’язання проблеми, планувати послідовність дій. В іграх-
стратегіях розвиваються інтелектуальні здібності, логічне
мислення, уява, відбувається збагачення мовленнєвого досвіду.
Визначені характеристики дозволяють розглядати гру-стратегію
як основний засіб формування первинного економічного
досвіду.
Логіка побудови гри-стратегії має бути такою.
1. Знайомство із заданою ситуацією.
82
2. Визначення загальної перспективи гри-стратегії
(далека, близька), декомпозиція цілей і завдань.
3. Спільне складання плану спільних дій, розподіл
обов’язків, ролей.
4. Обговорення можливих проблемних ситуацій,
очікуваних перешкод.
5. Безпосередні дії дітей з реалізації плану в змінних
умовах, що ускладнюють задану ігрову ситуацію.
6. Обговорення результату гри, попередні оцінки дій,
аналіз помилок і спільний пошук способів подолання помилок
[45, с. 9].
Розгляньмо ці структурні елементи гри-стратегії детально.
Гра-стратегія може бути далекою чи близькою. Отже,
однією з особливостей гри-стратегії є її необмеженість у часі.
Вона може тривати кілька днів. Це залежить, по-перше, від
ємності сюжету, по-друге, від поставленої вихователем мети й
бажання самих дітей. Зазначимо, що гравці можуть повертатися
в початок гри, змінюючи деякі обставини, обігравати ще раз
різні варіанти вирішення ситуацій та розподіл ролей.
Розглядаючи задану ситуацію на початку гри, звернемося
до визначення цього поняття. Ситуація (фр. situation) –
положення, обстановка, сукупність обставин або сполучення
необхідних умов. Гра – це завжди збіг обставин та умов
(реальних і нереальних). Створена вихователем початкова
ситуація повинна стимулювати дітей до дії, отже, має бути
цікавою, пов’язаною з реальним життям, але містити уявні
елементи.
Задана ситуація вказує на загальний сюжет гри, наявність
у ній ролей, але не називає їх. Від самих учасників гри
залежатиме, яким буде її сюжет та дійові особи.
Отже, перспективу гри-стратегії діти складають
самостійно під керівництвом вихователя. Дошкільники,
обговорюючи різні варіанти дій, намагаються передбачити їх
результат і вже потім обрати найоптимальніший план гри. Дуже
важливо, щоб у плані спільних дій було враховано побажання й
зауваження кожного учасника гри.
83
Важливою складовою в розробці плану спільних дій є
обговорення необхідності наявних у грі ролей та їх розподіл між
учасниками. Роль у грі – один з головних компонентів її
природи. Методику розподілу ролей діти створюють самостійно
під керівництвом вихователя. Так, розподіл лідерських ролей у
групі спочатку може відбуватися спонтанно, але пізніше діти
доходять висновку, що лідерську роль повинна виконувати
найрозумніша, найкмітливіша дитина. Відтак, спочатку діти
керуються емоціями під час розподілу ролей, але потім вони
починають обмірковувати та обговорювати колективно різні
варіанти.
Матеріал гри-стратегії – її сюжет, зміст, версії, фабули,
рішення. Засоби гри – простір, мовлення, аксесуари. Ігровий
простір, у якому протікають усі ігрові дії, визначається її
правилами. Мовлення учасників гри продиктоване її сюжетом.
Аксесуари (предмети, необхідні для гри), костюми, атрибути
також закладені у фабулі гри.
У кожній грі є свої правила. Вони можуть бути єдиними
або змінюватися впродовж гри. Не є винятком і гра-стратегія.
Ключове поняття терміна правила – право (сукупність етичних
суспільних цінностей: справедливість, порядок, моральність,
правдивість, надійність, вірність тощо).
Діти поважають і приймають насамперед ті правила, які
створювалися з їхньою допомогою, саме вони переносяться
дитиною з гри в реальне життя.
Чітко дидактично розроблені правила гри-стратегії не
можуть пророчити її результату. Гра практично завжди
побудована на випадках.
Отже, важливим компонентом гри є випадки. Вони
знімають монотонність і задану обов’язковість гри-стратегії.
Випадки – це імпровізаційна сутність правил, це умови, що
змінюються під час гри-стратегії, полегшуючи або
ускладнюючи процес гри.
Кожна гра повинна орієнтуватися на кінцевий результат.
Отже, уся діяльність гравців повинна буди спрямована на
досягнення певної мети. Результат гри – це її кінцевий підсумок,
84
ті або інші зовнішні показники, результат, розв’язка й кінець
гри, за яким може бути післядія.
Гра-стратегія стимулює сили її учасників, викликає підйом
активності, творчості, створює умови для мобілізації всіх
потенцій дитини.
Гра-стратегія надає вихователеві унікальну можливість
спостерігати за процесом збагачення соціального досвіду дітей,
їхніми ціннісними пріоритетами, особистісними проявами в
непростих, наближених до реальних ситуаціях. Вихователь
може оцінити здатність кожної дитини до конструктивних
рішень, самостійного вибору тощо. Аналіз результатів
спостережень зумовлює подальші дії педагога. І саме в цьому
полягає особливе значення гри-стратегії.
Отже, гра-стратегія характеризується такими позитивними
моментами: створює позитивну економічну площину для
формування первинного економічного досвіду, спирається на
засвоєні знання з економічної сфери, формує особистісні якості,
необхідні для успішної економічної діяльності, орієнтується на
розвиток корпоративних взаємовідносин дітей.
Основні позиції в організації та керівництві іграми

економічної спрямованості
1. Ігри економічної спрямованості повинні бути
тим полігоном, на якому діти відпрацьовують елементарну
економічну діяльність, розвивають власні морально-економічні
якості, збагачують первинний економічний досвід.
2. Необхідно дотримуватись поетапності
впровадження ігор економічної спрямованості до навчально-
виховного процесу: на першому етапі впровадження
дидактичних ігор, спрямованих на формування елементарних
економічних понять, на другому – ситуативних, орієнтованих
на засвоєння найтиповіших способів соціально-економічної
поведінки, на третьому – сюжетно-рольових, зокрема ігор-
стратегій, для збагачення досвіду дій у різноманітних соціально-
економічних ситуаціях.
3. Необхідно пам’ятати, що для проведення гри
економічної спрямованості необхідна термінологічна підтримка.
85
Отже, ключові економічні поняття гри повинні бути засвоєні
дітьми.
4. У процесі ігор важливою є робота, спрямована
на формування й закріплення знань з економічної сфери, але
особливої значущості набуває процес формування якостей,
ставлень, цінностей. Це обумовлено тим, що сформований
ціннісно-мотиваційний компонент є призмою, через яку дитина
стане розглядати, оцінювати соціально-економічну сферу життя
та на цій основі набувати економічного досвіду.
5. Сюжети гри повинні бути максимально
наближені до інтересів дітей. В основу мають бути покладені
реальні ситуації, з якими діти стикаються кожного дня в
повсякденному житті.
6. Ігри повинні надавати дітям можливість
виконати різні соціально-економічні ролі та оцінити одну й ту
саму ситуацію з різних позицій (покупець − продавець, касир −
клієнт банку тощо).
7. Вихователеві не треба брати на себе провідну
роль у процесі ігор-стратегій. Необхідно надати можливість
дітям робити помилки, знаходити їх, виправляти та, як
результат, збагачувати власний досвід.
8. У процесі гри-стратегії важливо не
мінімізувати проблеми. Розглянуті суперечливі та конфліктні
соціально-моральні ситуації сприятимуть формуванню
морально-економічних якостей дитини.
9. Необхідно пам’ятати, що морально-економічні
якості формуються не лише в штучно створених ігрових
ситуаціях. Вихователь повинен використовувати з цією метою й
природні соціально-економічні ситуації, які можуть з’являтися
щодня (відмова дитини прибрати за собою речі, псування книг,
конфлікт через іграшку тощо).
10. Для формування економічної досвідченості
можна використовувати запропоновані нами ігри економічної
спрямованості та створювати власні.
11. Вихователеві необхідно пам’ятати, що процес
економічного виховання повинен гармонійно вписуватись у
загальний навчально-виховний процес.
86
2.4. Конспекти занять за програмою поетапного
формування первинного економічного досвіду
Тема. Економіка для всіх
Мета: ознайомити дітей з поняттям “економіка”, визначити її
місце і роль в житті людини, сприяти виникненню інтересу до
економічної сфери життєдіяльності.
Ключове слово: “економіка”.
Матеріали для проведення заняття: зображення мишеняти
Економіка, м’ячик. Картки із зображенням різних предметів:
скарбничка, каса, завод, квітка, банк, гроші, іграшки, морозиво,
телевізор тощо. Картки з великими барвистими буквами: “Е”,
“К”, “О”, “Н”,“О”, “М”, “І”, “К”,“А”.
Хід заняття
Вступна частина. (Направлена на позитивне сприйняття
матеріалу.)
Вітання долоньками. Діти, зазвичай ми вітаємося з вами за
допомогою нашого голосу. Ми говоримо один одному
“Здрастуйте!”, “Добридень!”, “Привіт!”, “Добрий ранок!”. А
зараз давайте спробуємо привітатися за допомогою наших
долоньок, неначе вони уміють розмовляти.
Термінологічна частина.
Бесіда – роздум. Діти, хто-небудь знає, що означає слово
“економіка”? Де і від кого ви чули це слово?
– Як ви вважаєте, це наука про різні розваги (солодощі,
іграшки, гойдалки) або це серйозна наука (про гроші, різні
товари, заводи й фабрики)?
– Подумайте і спробуйте визначити, що ж вивчає ця
серйозна наука “економіка”.
Вихователь знайомить дітей з персонажем розповіді.
Сьогодні у нас в гостях незвичайний герой. Це мишеня
Економік. Воно допоможе нам познайомитися зі складною
наукою економікою. Але спочатку давайте послухаємо історію,
яка з ним відбулася.
(Вихователь зачитує дітям розповідь.)
87
Бесіда за розповіддю. Подумайте та скажіть, за допомогою
якої науки вирішило допомогти дядечкові Клоунові мишеня
Економік?
– Як ви вважаєте, що потрібно робити дядечкові Клоуну,
щоб досягти успіху й стати забезпеченою людиною? Порадьте
дядечкові Клоунові, яку науку він повинен вивчити з мишеням.
Вихователь розглядає з дітьми поняття “економіка”. Як ми
вже визначили разом з вами, економіка – це наука про
господарювання за правилами. Цю науку повинні вивчати і
дорослі, і діти. Дитина – для того, щоб стежити за своїми речами
(іграшками, одягом, книжками). Скажіть, а у вас є власні речі?
Як ви поводитеся зі своїми речами?
– Економіка потрібна дорослим для того, щоб знати, скільки
потрібно виготовляти різних товарів (їжі, одягу, іграшок), щоб
усього вистачало кожній людині й не залишалося зайвого.
Фізкультурна хвилинка.
Бесіда – роздум. Закрийте оченята й уявіть, що в нашому
місті зникла наука економіка. І ось на хлібному заводі не
знають, що виготовляти. На прохання дітей, замість хліба
виготовили іграшки. Як ви вважаєте, що трапиться, якщо в
хлібному магазині продаватимуть тільки іграшки?
– Виходить, що економіка допомагає дізнатися дорослим,
що саме потрібно виготовляти і для кого.
– А зараз уявіть, що на молокозаводі не знають скільки, у
нашому місті дітей. І ось на дитяче свято виготовили по 100 кг
морозива на кожну дитину. Звичайно ж, діти об’їлися й
захворіли. А все через те, що дорослі не вивчали економіку й не
знали скільки виготовляти морозива. Отже, економіка допомагає
знайти відповіді на питання: “Що виготовляти?”, “Для кого
виготовляти?” і “Скільки виготовляти?”.
Ігрова апробація матеріалу.
Гра – узагальнення “Усе це економіка”.
Правила гри. Вихователь пропонує дітям усно визначити, чи
є названі поняття предметом вивчення економіки. Відповідає
дитина, що отримала м’ячик від вихователя (гроші – так, це
стосується економіки; професії – так, це стосується економіки;
м’яч – ні, але якщо з ціною, то стосується).
88
Економічні пазли “Складові економіки”.
Правила гри. Вихователь показує картки із зображенням
різних предметів, а діти повинні визначити, чи відноситься
предмет до вивчення економіки.
Скарбничка – так. Гроші – так. Квітка – ні (а якщо квітка з
ціною, то так).
Варіативна частина. (Цю частину заняття вихователь
проводить за власним розсудом.)
Робота над прислів’ями. Вихователь пропонує дітям
пригадати прислів’я про працю та її значення для людини .
Зображення предметів. Дітям пропонується намалювати
предмети, які вивчає економіка.
Розумова діяльність. Дітям пропонується всім разом скласти
слово “економіка” з барвистих букв “Е”, “К”, “О”, “Н”, “О”,
“М”, “І”, “К”, “А”.
Вихователь показує дітям зображення заводу, банку, грошей
і пропонує відповісти на такі питання:
Скільки зображено монет?
Порівняєте розмір зображених монет. Яка монета
найбільша?
Назвіть кількість труб розташованих на заводі.
Яка кількість вікон знаходитися на будівлі банку?
Порівняєте кількість вікон і труб. Чого більше? На яку
кількість більше / менше?
Заключна частина.
Прощання долоньками. Прощання відбувається аналогічно
вітанню.
Розповідь про мишеня Економіка
Жило у одного не дуже акуратного дядечка Клоуна в його
цирковій комірці мишеня Економік. У кімнаті Клоуна завжди
панував безлад: розкидані, поламані іграшки, не митий посуд,
брудні вікна і підлога. Кожного тижня дядечко Клоун вимазував
або псував свої туфлі для виступу, і тому йому доводилося
постійно купувати нові туфлі.
І ось коли грошей майже не залишилося, а в кімнаті
панували безлад і сміття, дядечко Клоун сів і гірко заплакав.
Раптом з нірки з’явилася голова мишеняти Економіка.
89
– Не плач. Я знаю, як тобі допомогти!
Дядечко Клоун здивувався і запитав:
– Хто ти? І як ти можеш мені допомогти?
– Я мишеня Економік! Живу в нірці в тебе в комірці. Я
допоможу тобі правильно вести господарство, щоб у тебе в
будинку завжди був достаток і порядок. Але для цього ти
повинен вивчити науку, яка називається Економіка.
– Звичайно ж, я згоден! – закричав дядечко Клоун, – давай з
тобою дружити!
І з тих пір мишеня Економік допомагає дядечкові Клоунові
вести господарство за допомогою науки економіки.
Прислів’я та приказки для обговорення (див. додаток Д)
Хто дбає, той і має.
Хто не працює, той не їсть.
Хто хоче багато мати, тому треба мало спати.
Всяк дім господарем красний.
Працелюбство ─ грошове дерево; бережливість ─ скатертина-
самобранка.
Народні порівняння
Будь багата, як земля, здорова, як вода, весела, як весна, робоча,
як бджола.
Тема 2. Потреби людини

Мета: ознайомити дітей з поняттями “потреби”, “товари”,
“послуги”; розвивати інтерес до економічної сфери
життєдіяльності, формувати у дітей уміння співвідносити власні
бажання зі своїми можливостями.
Ключові слова: “потреби”, “товари”, “послуги”.
Матеріали для проведення заняття: шкатулка.
Вступна частина.
Чарівна скринька. Діти, від чого у вас покращується настрій?
А які речі допомагають вам розвеселитися? Сьогодні я принесла
вам чарівну шкатулку. З неї кожен з вас зможе витягти те, що
він хоче. Саме ту річ, яка поліпшує вам настрій. Тільки речі в
шкатулці невидимі, тому ви повинні розповісти нам, що ви
витягнули. (Вихователь демонструє роботу шкатулки.)
90
Вихователь розглядає з дітьми поняття “потреби”. Діти, у
кожного з нас були різні бажання, які виконувала чарівна
шкатулка. Але разом з бажаннями в кожної дитини й дорослого
є свої потреби. Що означає це слово? Потреби – це те, без чого
людина не може жити, і все те, що вона хоче мати.
Бесіда-роздум. Діти, подумайте й назвіть свої потреби, те,
без чого ви не зможете жити (їжа, сонце, повітря, тепло).
Коли людина росте, то її потреби ростуть разом з нею.
Давайте пригадаємо той час, коли ви були зовсім маленькими і
лише прийшли до дитячого садочку. Які у вас тоді були
потреби?
Вихователь знайомить дітей з різними потребами. Діти, як
ви вважаєте, чи у всіх людей є потреба в безпеці і збереженні
здоров’я? Чи всі люди хочуть бути здоровими? Дійсно, кожна
людина має потребу в безпеці та збереженні здоров’я. Тому
існують такі служби, які допомагають людям в складних
ситуаціях. Це пожежна допомога, міліція та швидка допомога.
Давайте пригадаємо номери, за якими потрібно телефонувати у
разі небезпеки. 01 – пожежна допомога (служба порятунку), 02 –
міліція, 03 – швидка допомога.
– Діти, коли ви виростете, у вас з’явитися потреба в освіті, і
тоді ви підете до школи. А зараз кожна дитина ходить у дитячий
садок, спілкується вдома з батьками, друзями. Це відбувається
тому, що у нас є потреба в спілкуванні. Ми не можемо довгий
час жити без спілкування.
Експеримент “Мовчанка”. Діти, давайте з вами проведемо
експеримент. Перевіримо, скільки часу людина може витримати
без спілкування. Зараз кожен “закриє ротик на замок” і спробує
якомога довше ні з ким не розмовляти. (Проводять
експеримент.)
– Діти, ми з вами тільки що визначили, що людина не може
довгий час не спілкуватися.
Бесіда-уточнення. Діти, давайте подумаємо, чи однакові
потреби у хлопчиків і дівчаток? Зараз я називатиму вам різні
предмети, і якщо вони відносяться до потреб хлопчиків –
хлопчики підніматимуть руку вгору, а якщо це потреби
91
дівчаток – то дівчатка повинні підняти руку вгору. Будьте
уважні: зубна щітка, лялька, м’яч, машина, велосипед, тепло,
ліжко, вода, шпильки. Отже, потреби у хлопчиків і дівчаток
трохи відрізняються. Але є те, без чого не можуть прожити ні
дівчатка, ні хлопчики. Це тепло, вода, їжа й повітря.
Фізкультурна хвилинка. Діти, давайте спробуємо зобразити
кішечку, якій дуже холодно (діти встають і зображають
замерзлу кішку). Для того, щоб зігрітися, кішечка вирішила
розтерти своє тіло лапками (діти потирають руками свій тулуб,
руки, ноги). Але і це не допомогло кішечці зігрітися. І тоді вона
вирішила зробити зарядку (діти виконують декілька вправ). Ось
виглянуло довгоочікуване сонечко, кішечка потягнулася на всі
боки й почала солодко муркотати (діти потягуються в різні боки
із звуком “мур-мур-мур”).
Вихователь знайомить дітей з поняттями “товар” і
“послуги”. Діти, для того, щоб задовольнити всі ваші та свої
потреби, батьки купують різні речі в магазині або на ринку. Усі
ці речі називаються товаром. Товари бувають дорогі та дешеві за
ціною, великі й маленькі, їстівні й не їстівні. Іграшки, морозиво,
торти, книги, одяг – усе це одним словом називається “товаром”.
Але не всі потреби можна задовольнити, купивши який-небудь
товар. Існують різні установи. Вони виконують послуги, якими
ми користуємося. Послуги – це робота, яку виконують люди,
щоб нам з вами було краще жити. Наприклад, у перукарні нічого
не продають, там нас підстригають, миють голову, фарбують
волосся. Це послуги, якими ми з вами користуємося.
Гра – узагальнення “Види товарів”.
Правила гри. Вихователь пропонує дітям усно знайти зайве
слово й визначити, яким словом можна назвати решту всіх слів:
морозиво, торт, лялька, цукерки; стілець, шафа, крісло, праска.
Гра – діалог “Товари послуги”.
Правила гри. Вихователь пропонує дітям визначити, чи є
назване слово товаром, чи це установа, яка надає послуги
(послуги діти називають самостійно).
Іграшки – товар; перукарня – послуги (стрижка, фарбування,
манікюр, миття голови); одяг – товар; пошта – послуги
92
(пересилка листів, листівок, телеграм, розноска журналів, газет);
лялька – товар; майстерня – послуги (ремонт одягу, взуття,
заміна підборів, замків); книга – товар; фломастери – товар.
Варіативна частина.
Робота над загадками. Вихователь пропонує дітям відгадати
загадки й визначити, чи є названі предмети товаром або
послугою (див. додаток Д).
будь-який товар або послугу (у куточку малюнка дитина
позначає буквою Т – товар, П – послуги). Або ж дитина малює
свої потреби.
– Діти, сьогодні ми дізналися з вами, що у кожного з нас є
свої потреби в їжі, воді, теплі, потреби в спілкуванні. Але ще
кожній людині необхідна увага друзів. Давайте подаруємо
усмішку один одному, щоб у вас протягом всього дня був
гарний настрій.
Загадки
Послуги й товари
1. На доріжці розігнався,
В небо, наче птах, піднявся.
Через море швидко лине
В інші землі та країни. (Літак.)
2. Срібна стрічечка лежить,
ланцюжок по ній біжить.
І на станціях гудок
подає той ланцюжок. (Рейки і поїзд.)
3. Четверо братів під одним дахом живуть. (Стіл.)
4. Не будильник, а дзвенить.
Не приймач – а говорить.
Вгадайте, хто ж він?
Ну звичайно – … (Телефон.)
5. Нові зачіски у Олі,
Петруся, Галинки, Колі.
Всі охайні, дуже гарні,
бо були у … (перукарні).
93
6. Стали гості на поріг —
відразу на носа — плиг.
І не просять пригощати,
дай газету почитати. (Окуляри)
7. Оля вийшла погуляти,
дощик взявся пустувати.
Не злякає дощик Олю,
бо відкрила … (парасолю).
Тема 3. Потреби тваринного й рослинного світу

Мета: ознайомити дітей з потребами тваринного й
рослинного світу, формувати дбайливе й економне ставлення до
довкілля, розвивати увагу, мислення, уяву.
Ключове слово: “потреба”.
Матеріали для проведення заняття: зображення будки,
вулика, курника, панцира, нори, зайця та інших тварин.
Сонечко. Діти, подивіться у віконце. Яка сьогодні погода?
Якщо на вулиці світить ясне сонечко, то й у всіх навколо
чудовий настрій. А якщо погода похмура, то й на душі якось
сумно. А давайте зараз ми створимо в нас у групі своє тепле
сонечко. Для цього ми повинні стати в коло й міцно взятися за
руки.
– Діти, подивіться, яке гарне сонечко у нас вийшло! Але щоб
воно нас зігріло своїм теплом, давайте подивимося один на
одного й подаруємо всім свою теплу веселу усмішку.
Вихователь розглядає з дітьми проблемну ситуацію. Діти,
сьогодні до нас у гості прийшло мишеня Економік зі своїм
другом маленьким зайченям. Річ у тому, що маленьке зайченя
вирішило поміняти місце проживання й не знає, де йому краще
оселитися, щоб було безпечно й тепло взимку. Мишеня
Економік запропонувало йому такі варіанти житла: будка,
94
вулик, курник, панцир, нора. Діти, давайте з вами поміркуємо.
Який варіант більше всього підходить нашому зайченяті?
– А що ще, крім житла, необхідно зайчикові для життя? (Їжа,
вода, повітря, тепло, безпека.)
– Діти, а як називається одним словом все те, чого потребує
зайчик? (Потреби.)
Бесіда “Потреби тварин”. Діти, дійсно, у всіх тварин, як і в
людей, є свої потреби у воді, житлі, повітрі, теплі, їжі. А зараз я
загадаю вам загадку, а ви відгадайте, що це за тварина і назвете,
які у неї є потреби.
Що за птах людей боїться.
Не літає високо, а співає “Ко-ко-ко”? (Півень.)
– Діти, давайте з вами визначимо, як змінюються потреби
тварин із зміною пори року? Чи однакові потреби у тварин
улітку й зимою? Чим вони відрізняються?
Вихователь розглядає з дітьми потреби рослин. Діти,
сьогодні до нас прийшов лист від жителів країни рослин.
Давайте зараз ми його прочитаємо.
(Вихователь зачитує лист рослин дітям.)
– Діти, давайте подумаємо. Які потреби є у рослин? (Вода,
світло, тепло, земля.) А чи все необхідне є в нашому місті для
життя рослин?
Економічне лото “Нагодуй тварин”.
Правила гри. Вихователь пропонує дітям усно знайти слова,
які позначають потреби певних тварин. Кожна дитина або група
дітей отримує зображення тварини. Якщо названа потреба
підходить – діти плескають у долоні.
Зображення: заєць, вовк, ведмідь, папуга, кішка. Перелік
потреб: тепло, вода, морква, риба, мед, м’ясо, зерно, трава,
житло, повітря, книги, світло.
Економічна майстерня “Будиночок для рибок”.
Правила гри. Вихователь пропонує дітям придумати модель
будиночка для золотої рибки. Діти повинні вказати форму, колір
будиночка, матеріал, з якого він виготовлений. Вихователь
радить дітям використовувати підручні засоби.
95
Робота над казками. Вихователь пропонує дітям пригадати
казки, у яких йдеться про потреби тварин. (“Лисиця й заєць”,
“Два жадібні ведмедики”.) Діти згадують, які саме потреби
описуються в цих казках.
Зображення предметів. Дітям пропонуватися намалювати
відповідь на лист жителям країни рослин. Діти зображають
потреби рослин / тварин.
Зображення фантастичних предметів. Дітям пропонується
намалювати рослину або тварину у якого немає потреб (робот).
– Діти, сьогодні ми дізналися, що всі рослини й тварини
дуже схожі на нас. Вони, так само як і ми, потребують їжі,
тепла, води, повітря. Рослини й тварини – наші менші брати.
Тому ми повинні дбайливо до них ставитися. А коли настає
зима, потрібно допомагати птахам і тваринам їжею, тому що
сніг ховає всі запаси тварин. Будьте уважними до потреб тварин
і рослин.
Лист
від жителів країни рослин
Здрастуйте, діти! Ми – жителі країни рослин: дерева,
чагарники, квіти, трави. Ми хочемо переселитися з лісу до
вашого міста. Скажіть, будь ласка, чи все необхідне для нашого
життя є у вашому місті? Чекаємо на вашу відповідь. Рослини.
Загадки
Хто в зиму холодну ходить злий та голодний? (Вовк.)
Волохата, вусата, їсть і п’є та пісеньки наспівує. (Кішка.)
Влітку медом ласував, досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг, позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни, а проспав аж до весни. (Ведмідь.)
Пара довгих вух, сіренький кожух, швидкий побігайчик, як
він зветься?... (Зайчик.)
Тема 4. Натуральний обмін. Гроші й ціна

Мета: ознайомити дітей з поняттями “обмін”, “гроші”,
“купюра”, “номінал”, “монета”, розглянути особливості
96
створення грошей, познайомити з їх різновидами, сприяти
розвитку інтересу до економічної сфери життєдіяльності.
Ключові слова: “обмін”, “гроші”, “купюра”, “номінал”,
“монета”.
Матеріали для проведення заняття: зображення стародавніх
племен, зображення грошових купюр (або грошові купюри)
номіналом 1 гривня, 2, 5 і 10 гривень, монети номіналу 5, 10, 25
копійок.
Стародавні часи. Діти, здрастуйте! А давайте з вами зараз
перенесемося в стародавні часи. Як ви думаєте, чи могли тоді
люди розмовляти? А як же вони віталися один з одним?
Покажіть, як це відбувалося?
Бесіда про стародавні часи. Як виглядали люди в
стародавні часи? Де вони жили, у що одягалися? Діти, а як ви
думаєте, чи були гроші в ті стародавні часи? Золото, коштовні
камені, хутро, красиві прикраси, незвичайні й рідкісні предмети
– це ті речі, які були не у всіх, саме тому вони цінувалися. Їх
використовували як гроші.
Бесіда – роздум. Діти, річ у тому, що кожне плем’я
займалося своєю справою: одні ловили рибу – і в них було
багато риби; інші збирали мед – і в них було дуже багато меду;
треті вирощували зерно й збирали плоди – і тому в них цього
завжди було вдосталь. Поміркуйте, що потрібно було зробити
племенам, щоб спробувати продукти інших племен? Правильно,
помінятися. Це називається обмін.
Вихователь знайомить дітей з історією виникнення грошей.
Колись люди, щоб отримати необхідний товар, обмінювалися
між собою: рибу міняли на сіль, мед на м’ясо, зерно на корів і
курей. А що ж робити, коли у вас багато меду, а вам потрібне
молоко, а ваші сусіди міняють молоко тільки на зерно? Ось і
здогадалися люди, що можна використовувати дорогі товари для
будь-якого обміну. Так з’явилися перші гроші. Це були
коштовні камені, золото, срібло, красиві хутра, прикраси. Їх
97
можна було обміняти на що завгодно. Ось і зараз на гроші
можна купити що завгодно.
Бесіда по питаннях (Сучасні гроші). Подумайте і скажіть, з
чого роблять сучасні гроші? (Папір, метал.) Як називаються
гроші з паперу? (Купюри.) Купюри бувають різного номіналу (1,
2, 5,10, 20 гривень) і всі вони різного кольору, щоб люди не
плутали їх між собою. А як називаються металеві гроші?
(Монети). Вони теж бувають різного номіналу й різного
розміру.
Вихователь розглядає з дітьми грошові купюри. Діти,
подивіться на ці купюри. Що на них зображене? (Портрети
людей і визначні пам’ятки.) Подумайте, чому на купюрах
зображені портрети різних людей? Хто вони? Ці люди – герої
наший країни, вони відомі майже всім. Своїми вчинками вони
заслужили, щоб їх зобразили на купюрах.
– А що це за будівлі зображені на купюрах? Це
найстародавніші, найкрасивіші й найпопулярніші визначні
пам’ятки нашої країни.

Економічна майстерня “Скарбничка”.
Правила гри. Вихователь пропонує дітям придумати, що
можна використовувати як скарбничку. Діти колективно
обговорюють, як її зробити найкращим чином.
Економічне лото “Обмін”.
Правила гри. Вихователь показує 16 карток із зображенням
меблів, одягу, продуктів харчування й житла – усе по чотири
штуки. Діти розділяються на чотири групи. Картки
перемішуються і роздаються порівну між усіма групами (по 4).
Кожна група повинна зібрати комплект з 4 предметів: меблі, їжа,
житло, одяг. Діти проводять між собою обмін.
Робота над літературними творами. Вихователь пропонує
дітям пригадати твори, у яких згадуються гроші (“Муха
Цокотуха”, “Скрудж Макдак”, “Міна”). Як ставилися до грошей
персонажі? На що вони їх витрачали? Оціни їх поведінку.
98
Що то за коліщатко, що із торбинки викотиться? (Монета,
копійка.)
Що ходить по миру без ніг? (Монета, копійка.)
монети особливим чином: підкласти під лист паперу монету й
фарбувати її олівцем спочатку з одного боку, а потім з іншого.
Розфарбовування. Дітям пропонується розфарбувати
ксерокопії купюр різного номіналу відповідно до кольору
оригіналу: 2 гривні – коричневим; 5 – синім; 10 – червоним;
20 – зеленим.
Розумова діяльність. Вихователь показує дітям зображення
монет і купюр.
1) Порівняєте розмір монет. Яка монета найбільша?
2) Якщо коробка сірників коштує 5 копійок, а у нас тільки
10 копійок, скільки копійок нам дадуть на здачу?
3) На скільки гривень більша купюра номіналом 10 гривень
від купюри 5 гривень? А 5 гривень від 2 гривень?
Прощання “Стародавні часи”. Прощання відбувається
аналогічно вітанню.
Тема 5. Бюджет моєї сім’ї
Мета: ознайомити дітей з поняттями “бюджет”, “доходи”,
“витрати”; розвивати інтерес до економічної сфери
життєдіяльності й бажання брати активну участь в обговоренні
бюджету сім’ї.
Ключове слово: “бюджет”, “доход”, “витрата”.
Матеріали для проведення заняття: схема “Бюджет сім’ї” (у
формі кола, розділеного на сектори), схема “Доход-витрата” (у
вигляді двох хмаринок – краплі зверху, краплі знизу).
Усмішка. Діти, здрастуйте! Подумайте і скажіть, чому
людина посміхається? А коли потрібно посміхатися іншим
людям? Давайте зараз посміхнемося й подаруємо частинку
свого гарного настрою один одному.
99
Бесіда-роздум. Діти, подумайте і скажіть, навіщо ваші
батьки ходять на роботу. А як ви гадаєте, для чого потрібні
вашій сім’ї гроші? На що вона їх витрачає?
Вихователь розглядає з дітьми поняття “бюджет” і його
складові. Діти, ви коли-небудь чули слово “бюджет”? Як ви
вважаєте, що воно означає?
– Діти, усі гроші вашої сім’ї, якими вона може
розпоряджатися, називаються бюджетом. Подивиться на це коло
– це бюджет – усі гроші, які є в сім’ї. А з яких же грошей він
складається?
Вихователь розглядає з дітьми складові бюджету. Діти,
розгляньте схему. Хто поповнює бюджет сім’ї? Що роблять
мама й тато, щоб поповнити бюджет сім’ї? (Працюють.) А як
називаються зароблені батьками гроші? (Зарплата.) Зарплату
люди отримують за свою працю. А як називаються гроші, які
отримують бабуся й дідусь, які вже не працюють? (Пенсія.) А
чому вони отримують гроші, адже вони ж не працюють? (Люди,
які на пенсії, отримують гроші, що називаються пенсією, за
свою працю в молодості.)
– Діти, ви не заробляєте ніяких грошей, тому що не
працюєте. Зараз ваш обов’язок ходити в дитячий садок і добре
поводитися, не засмучувати батьків. А коли ви виростете, то
підете вчиться до школи. За своє добре навчання ви
отримуватимете високі оцінки. Після школи ви вчитиметеся,
щоб здобути професію, і, якщо ви добре з цим справлятиметеся,
вам за відмінне навчання платитимуть гроші. Подивиться на
схему, дівчинка-студентка збільшує сімейний бюджет грошима,
отриманими за своє навчання. Вони називаються стипендія.
Бесіда-уточнення. Діти, розкажіть, хто у вашій сім’ї
заробляє гроші? Ким працюють ваші батьки? Чи є хто-небудь у
вашій сім’ї, хто вже на пенсії? Чи є студенти у вашій родині?
Що вони отримують за своє добре навчання?
Вихователь знайомить дітей з поняттями “доходи” і
“витрати”. Діти, усі гроші, які потрапляють до сімейного
бюджету, називаються доходом. Зарплата батьків, пенсія бабусь
і дідусів, стипендія – усе це доходи сім’ї. До доходів можна ще
100
віднести виграш в лотерею, грошовий подарунок на день
народження, знахідку, додатковий заробіток – продаж з городу
картоплі, яблук. Але в кожній сім’ї є і витрати.
— Чи просите ви своїх батьків, коли вони отримують
зарплату, купити вам солодощі або іграшки? А чи знаєте ви, на
що потрібно батькам витратити гроші в першу чергу? Оплата
дитячого садка, покупка їжі, одягу, оплата квартиру, світло,
воду, електрику – усе це витрати родини. І за все це потрібно
заплатити вашим батькам.
Вихователь розглядає з дітьми схему “Доход-витрата”.
Подивіться на ці хмаринки. Якщо хмаринка – це бюджет
родини, то які краплі позначають доход, а які витрати? (З
хмаринки капають витрати – бюджет зменшується, а в хмаринку
капають доходи — бюджет сім’ї збільшується.)
Гра – діалог “Доход-витрата”.
Правила гри. Вихователь пропонує дітям визначити, чи є
назване доходом або витратою сім’ї. Діти повинні пояснити
свій вибір.
Тато отримав зарплату. Бабуся захворіла. Виграли в лотерею.
Втратили гаманець. Продали частину урожаю помідорів.
Знайшли 20 гривень. Порвалися штани. Заплатили за воду.
Купили кавун. Продали кавун з городу.
Розфарбовування. Дітям пропонується розфарбувати
картинку “Як діти збільшують бюджет сім’ї”.
Зображення предметів. Діти зображають хмаринки, що
позначають доход і витрати бюджету сім’ї.
– Діти, сьогодні ми дізналися з вами, що у кожної сім’ї є свій
бюджет. Гроші не просто з’являються з банкомату, їх потрібно
заробляти, та і кількість їх не дуже велика. А стільки всього
потрібно батькам купити! Пам’ятаєте про це, коли просите своїх
батьків купити вам що-небудь.
Тема 6. Природа і рукотворний світ
101
Мета: ознайомити дітей з поняттям “природа”; визначити,
що відноситься до природного світу; підвести дітей до
розуміння того, що одні матеріали зустрічаються в природі, а
інші – виготовляються людьми.
Ключове слово: “природа”, “рукотворний світ”.
Матеріали для проведення заняття: картки із зображення
природи.
Сонечко. Діти, здрастуйте! Ви коли-небудь бачили сонечко?
Як воно виглядає? А які слова потрібно говорити, коли воно
приземляється до вас на долоньку? Давайте уявимо, що у вас на
руці зараз сонечко. Що ви йому скажете?
Вихователь розглядає з дітьми поняття “природа”. Діти, а
де живе сонечко? (У лісі, у полі, на дереві, у квітці.) Як одним
словом можна все це назвати? Природа. Усі квіти, усі дерева,
чагарники, усі метелики, пташки, звірі, риби й комахи — це все
природа. Але до природи відносяться і земля, і вода в морях та
океанах, і повітря, і сонячне тепло – і всім цим ми з вами
користуємося. Назвіть, будь-ласка, чим саме природним
користуємося ми з вами? (Повітря, вода, земля, рослини.)
Вихователь розглядає з дітьми поняття “Рукотворний
світ”. Діти, подумайте, чи все що нас оточує, можна назвати
природою? Наприклад, стільці і парти. Звідки вони з’явилися? Їх
створила людина. Усе те, що було створене руками людини,
відноситься до рукотворного світу і це вже не природа. Майже
всі речі, які нас з вами зараз оточують, зроблені руками людини.
Але давайте подумаємо, з чого вони зроблені.
Вихователь знайомить дітей з технологією виробництва
паперу. Ось, наприклад, зошити, які лежать перед вами. Можна
сказати, що це природа? Правильно, ні. Хіба ви бачили, щоб на
деревах росли зошити? А з чого роблять папір? З дерева.
(Коротка розповідь технології.) Ось і виходить, що зошит
зроблений руками людини, але матеріал для її виробництва
береться у природи – і це дерева.
102
Раз, два – дерева
три, чотири – вийшли звірі,
п’ять, шість – падолист,
сім, вісім – птахи в лісі,
дев’ять, десять – це сунички
підвели червоні личка.
Бесіда про необхідність дбайливого ставлення до природи.
Діти, усі говорять, що потрібно до природи ставитися дбайливо.
А ви як думаєте? Що потрібно для цього робити? Скажіть, а нас
можна назвати частиною природи? Так, адже нас не зробила
людина. Тому погано ставлячись до природи, ми погано
ставимося до себе самих.
Гра – узагальнення “Природа”.
слово й визначити, що об’єднує решту слів: озеро, океан, заєць,
річка; квітка, струмок, дерево, кущ; поле, луг, ліс, стілець; жук,
шафа, повітря, вода.
Робота над загадками. Вихователь пропонує дітям
розгадати загадки й визначити, чи є відгадки природою чи ні.
будь-який предмет, що відноситься до природи.
– Діти, сьогодні ми дізналися, що ми з вами, як і рослини, і
тварини, теж відносимося до природи. Тому ми повинні з вами
піклуватися про природу й дбайливо до неї ставитися.
Загадки
1. Сидить баба, у сто шуб одягнена. Хто її роздягає, той
сльози проливає.
(Цибуля.)
2. Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква.)
3. Сто одеж – і всі без застібок. (Капуста.)
4. Без вікон, без дверей, повна світлиця людей. (Огірок.)
5. Тече, тече – не витече, біжить, біжить – не вибіжить.
(Ріка.)
6. Виріс у полі дім – повен він зерном.
103
Стіни всі ж у золоті,
Вікна позабивані.
І дім стоїть, як не гляди, на золотому стовпі. (Колосок.)
7. Висить груша – не можна з’їсти. (Лампа.)
8. Біля берега живе,
Відв’яжи – і попливе.
Всі рибалки його люблять,
бо у ньому рибку ловлять.(Човен.)
9. Землю рити я допомагаю, замість тисячі лопат я один
копати рад. (Екскаватор.)
Тема 7. Різновиди природних ресурсів

Мета: ознайомити дітей з поняттям “природні ресурси”;
визначити, що відноситися до природних ресурсів і які їх види
бувають; сприяти вихованню дбайливого ставлення до природи,
розвивати інтерес до економічної сфери життєдіяльності.
Ключове слово: “природа”, “природні ресурси”.
Сонячний зайчик. Діти, здрастуйте! Ви коли-небудь бачили
сонячного зайчика? Як ви думаєте, як його можна зловити? А
давайте зараз візьмемося за руки й уявимо, що в нашому колі
з’явився сонячний зайчик. Зараз ми ловитимемо його по колу.
Хто з вас відчує потиск своєї долоньки, повинен буде потиснути
долоньку своєму сусідові. Так і будемо ми з вами ловити
сонячного зайчика по колу.
Вихователь розглядає з дітьми поняття “ресурси” й
“природні ресурси”. Діти, пригадаєте, що таке природа? Усі
квіти, усі дерева, чагарники, усі метелики, пташки, звірі, риби й
комахи — це все природа. Люди використовують усе, що дає їм
природа для виготовлення різних товарів. Шафа зроблена з …
дерев. Светр зв’язаний з вовни … вівці. Із зібраних ягід ми
готуємо … смачні джеми й варення. Усе те, що дає нам природа
називається … природні ресурси. Ресурси — це те, що
використовується для якої-небудь справи. Наприклад, щоб
зшити штани, які нам потрібні ресурси? Голки, нитки, тканина,
104
ножиці — усе це потрібні нам ресурси. А ось природні ресурси,
це такі, які нам з вами дає природа. А подумайте, чи
користуємося ми з вами тим, що відноситься до природи?
(Повітря, вода, земля, рослини.)
Різновиди природних ресурсів. Діти, подумайте, і скажіть,
що нам дає природа. Які природні ресурси ми використовуємо?
Усі рослини, якими користуємося, називаються рослинними
ресурсами. Це огірки й помідори, яблука й сливи, дерева, з яких
роблять меблі й папір. А ось тварини дають нам свою вовну,
молоко, кури несуть яйця й дають пух – і все це тваринні
ресурси, тому що їх ми отримуємо від тварин. А ще є земельні
ресурси – це поля, луки, ліси, якими користується людина. А, як
ви думаєте, що відноситься до водних ресурсів? (Річки, озера,
струмки, моря, океани.)
Бесіда про необхідність дбайливого ставлення до природи.
Діти, давайте пригадаємо, як потрібно ставитися до природи. А
як потрібно ставитися до природних ресурсів? Уявить, що перед
святом 8 Березня всі діти нарвали пролісків або перед Новим
роком, щоб у кожному будинку з’явилася ялинка, вирубали
цілий ліс дерев – хіба це дбайливе ставлення до природи?
– У наший країні дуже багато природних ресурсів, але їх
кількість не нескінченна. Якщо людина витрачатиме їх бездумно
і не економно, вони можуть закінчитися. І тоді вода в річках
стане брудною, повітрям не можна буде дихати, зникнуть птахи,
риби й тварини.
Гра – узагальнення “Природні ресурси”.
слово й визначити, чи відносяться слова, що залишилися, до
ресурсів: береза, кущ, стіл, ялинка; суниця, гриби, джем, калина.
розгадати загадки й визначити, до якого виду природних
ресурсів відносяться // або чи є відгадки природними ресурсами.
105
ресурси, необхідні для приготування борщу. Природні ресурси
потрібно обвести олівцем.
– Діти, сьогодні ми дізналися, що людина бере у природи
різні природні ресурси: і водні, і земляні, і рослинні, і тваринні.
Але їх кількість обмежена. Тому ми повинні з вами піклуватися
про природу й дбайливо до неї ставитися.
Загадки
1. Тече, тече - не витече, біжить, біжить - не вибіжить. (Ріка.)
2. Узимку та літом - одним кольором. (Ялинка.)
3. І поживне, і смачне,
Біле, пінне, запашне.
Залюбки малята п’ють,
Здоровенькими ростуть. (Молоко.)
4. Сам червоний, цукровий – жупан зелений, оксамитовий.
(Кавун.)
5. Два кінці, два кільця, посередині – цвях. (Ножиці.)
Тема 8. Праця людей і її результат

Мета: ознайомити дітей з різними професіями й
результатом їх праці, сприяти розвитку кругозору, розвивати
інтерес до економічної сфери життєдіяльності; сприяти
вихованню ощадливості, економності.
Ключове слово: “професія”.
Матеріали для проведення заняття: картинки із
зображенням професій і їх атрибутами, зображення предметів,
що відображають результат їх праці.
Артисти. Діти, здрастуйте! Ви знаєте таку професію, як
артист. Чим займається артист? Він виступає в театрі, у цирку,
розважаючи людей. Артист може зобразити будь-кого з вас. Ось
якби він побачив вас, він зміг би показати кожного з вас. А ви
змогли б так? Ось зараз перевіримо, я показуватиму вам різні
вирази обличчя, а ви спробуєте їх за мною повторити. (Радість,
здивування, образу, смішну пику.) Та ви справжні артисти! А
106
зараз давайте спробуємо передати вираз обличчя по колу (або
вправа виконується в парі).
Вихователь розглядає з дітьми поняття “професія”. Діти, а
ви знаєте, що позначає слово “професія”? Це те, чим людина
займається, ким вона працює, це рід її діяльності. У кожної
людини своя професія. А які ви знаєте професії?
Різноманітність професій. Діти, а ви знаєте, ким працюють
ваші батьки? Що саме вони роблять? А зараз ви за чергою
називатимете професію своїх батьків, а ми будемо розповідати, з
чим пов’язана ця професія і яку роботу виконують ваші батьки.
Бесіда про результат праці різних професій. Діти, якщо
людина працює і щось робить, у результаті в неї повинне щось
вийти. Ось подивіться і скажіть, що виходить у результаті праці
пекаря? Що пече пекар? А що виходить в результаті праці
швачки? А в результаті праці художника?
Проблемна ситуація. Діти, подумайте і скажіть, а що
виходить в результаті праці космонавта? А міліціонера? А в
результаті праці перукаря або музиканта? Якщо вони нічого не
виготовляють, чи означає це, що ці професії не потрібні? Чому
ні? Річ у тому, що люди, які нас лікують, підстригають,
ремонтують різні речі – надають нам різні послуги. Адже не
завжди результатом праці буде товар. Міліціонер нічого не
виготовляє, він піклується про нашу безпеку, музикант піднімає
настрій красивою музикою, а космонавт досліджує нові
простори космосу. Без цих професій нам ніяк не обійтися.
Виходить, що всі професії дуже важливі й потрібні.
Економічні пазли “Професії та їх атрибути”.
Правила гри. Між дітьми розподіляються картки, що
зображають професії та їх атрибути. Діти повинні до кожної
професії знайти необхідний атрибут.
Швачка – швейна машинка. Пожежник – вогнегасник. Маляр
– пензлі.
107
розгадати загадки про різні професії людей та атрибути їх праці.
Читання віршів присвячених людям різних професій.
Зображення предметів. 1. Дітям пропонується намалювати
людину тієї професії, про яку вони мріють. 2. Дітям
пропонується намалювати результат праці людей різних
професій (наприклад, кухар – хлібобулочні вироби, художник –
картина, рибак – риба, швачка – сукня, штани).
– Діти, сьогодні ми дізналися, що існує багато професій,
вони різні, але всі без винятку дуже важливі й потрібні для нас з
вами. Тому не забувайте з повагою ставитися до людей, які
працюють для нашого добробуту.
Загадки
Леся Вознюк
1. Ковзани Василько взяв
і усіх зачарував.
Він до цього має хист,
бо Василько … (фігурист).
2. Й навесні, і восени
Доглядає він лани,
Щоб дорослі й малюки
Їли хліб і пиріжки. (Хлібороб)
3. Не автобус і не віз,
маю четверо коліс,
вік з дорогою дружу,
все по ній кудись біжу. (Автомобіль.)
4. По лижні ковзнули ніжки,
Ми подумали – стоніжка,
Та помітили, що ріжки
Має дивна ця стоніжка,
Що вхопилися за дріт,
І мерщій помчали в світ. (Електричка.)
5. На будові помагає,
Богатирську силу має,
Він на поверх будь-який
Подає вантаж тяжкий. (Кран підйомний.)
108
6. Різні скельця є у мене:
Червоне, жовте і зелене.
Можу ними я сказати:
“Йти”, “стояти”, “зачекати”. (Світлофор)
2.5. Творчі завдання й ситуації економічної

спрямованості
Пізнавальна діяльність.
1. Простежте зміни, які відбуваються з рослиною без тепла,
води, світла. Висновок: рослині для нормального існування
необхідне тепло, вода, світло (тема “Потреби рослинного
світу”).
2. Спробуйте зовсім не дихати. Висновок: людина не може
жити не дихаючи (тема “Потреби людини”).
3. Змочіть край смужки паперу. Простежте, як відбувається
намокання по волокнах. Висновок: папір складається з волокон
(тема “Організація виробництва товарів та надання послуг”).
4. Роздивіться уважно грошові купюри 2 грн., 5 грн. та 10
грн. Спробуйте визначити, чим вони відрізняються та що між
ними спільного. Висновки: спільне між купюрами – захисні
знаки, розмір, зображення видатних людей та історичних
пам’ятників; відрізняються кольором, зображеннями, номіналом
(тема “Натуральний обмін. Гроші, ціна”).
5. Людям яких професій для роботи необхідна вода?
Назвіть для чого саме необхідна вода. Відповіді: пожежник –
гасить водою вогонь, повар – на воді варить борщ, миє овочі,
садівник – поливає водою рослини, художник – водою розбавляє
фарби, лікар – миє водою руки тощо.
Предметно-практична діяльність.
1. Визначити способи використання запропонованих
предметів праці: молоток, лобзик, пилка.
2. Продемонструвати способи дії із запропонованими
предметами: мітла, совок, відро, ганчірка тощо.
3. Визначити послідовність прибирання в квартирі.
4. Визначити набір речей, необхідних для прибирання в
квартирі, на вулиці, у спортзалі, у садку тощо
109
5. Визначити набір речей, необхідних для прибирання
майданчика на вулиці літом, восени, узимку, після дощу тощо.
Зображувальна діяльність дітей.
1. Намалюйте рослину (тварину), у якої немає ніяких
потреб. На кого буде схожа ця рослина (тварина)? Де вона
ростиме (мешкатиме)? (“Потреби рослинного та тваринного
світу”).
2. Намалюйте рекламу вашого підприємства. Що ви
зобразите на рекламі? Чому? Який колір ви використаєте? Чому
ваша реклама повинна бути яскравою? (“Реклама та її
призначення”).
3. Намалюйте план вашого майбутнього саду. Яким він
буде: за формою, за розміром, чи складатиметься він з окремих
частин? Що ви будете вирощувати? (“Сад, город, ферма”).
4. Домалюйте предмети, які не зображені на малюнку, але
необхідні для роботи швачки, пожежника, продавця, лікаря.
(“Праця людей та її результат”).
Художньо-мовленнєва діяльність дітей.
1. Придумайте текст для реклами товару (товар –
виготовлена дітьми святкова листівка, новорічна гірлянда,
ялинкова прикраса тощо). (“Реклама та її призначення”).
2. Презентація дітьми власного бізнесу. Розкажи, чим
займатиметься ваше підприємство? Скільки людей буде там
працювати? Що ви будете виробляти чи які послуги надавати?
(“Наш власний бізнес”).
3. Придумайте правила поведінки справжнього господаря
свого міста. Розкажи про них докладніше (“Господар свого
міста”).
Театрально-ігрова діяльність дітей.
1. Інсценування походу до магазину, проїзду в транспорті
тощо. Визнач помилки в поведінці інших дітей. (“Продаж та
купівля (ціна)”).
2. Уяви, що ти продавець. Розташуй цінники відповідно до
вартості товарів. (“Продаж та купівля (ціна)”).
3. Правила поведінки в гостях (свято, день народження
тощо). (“Господар свого дому”).
Музична діяльність дітей.
110
1. Людину якої професії вам нагадує прослухана музика?
(“Моя майбутня професія”).
2. Пригадайте пісні про людей різних професій. (“Праця
людей та її результат”).
3. Звук якого музичного інструменту вам нагадує робота
бормашини стоматолога? (“Праця людей та її результат”).
4. Пригадайте музичні реклами товарів, які ви чули та
бачили по телебаченню. Які ваші найулюбленіші? (“Реклама та
її призначення”).
Завдання, пов’язані з розумовою діяльністю дітей,
поділяються на три групи:
1) завдання на розвиток класифікаційних умінь,
здатності до абстрагування;
2) завдання на підвищення здатності мислити за
аналогією;
3) завдання на розвиток здатності до узагальнення,
формування понять.
Нижче наведемо приклади завдань кожної групи.
Завдання 1 групи.
1. Якого номіналу існують паперові купюри? Поміркуй,
чому не буває паперових копійок?
2. Розташуй товари у відповідних секціях: “Молоко”,
“Хлібні вироби”, “Іграшки”, “Канцелярські товари” тощо.
3. Серед перерахованих товарів знайди зайвий.
4. Назви характерні ознаки паперових купюр. Як можна
назвати всі ці ознаки? (захист)
5. Склади перелік обладнання, необхідного для відкриття
магазину. Знайди зайві предмети.
1. Хвора людина одужала, а бідна стала … багатою. Як це
може трапитися?
2. Машина велика та дорога, а цукерка маленька та …
дешева. Чому?
3. Багатий – розорився, а бідний навпаки... розбагатів. Як
це могло статись?
4. Покупець – купує, а що робить продавець? (Продає.) У
яких місцях це відбувається?
111
5. Градусником вимірюють температуру, а що вимірюють
терезами? (Вагу.) Які бувають види терезів? Де їх застосовують?
1. Як одним словом можна назвати 1 гривню, 2 гривні, 5
гривень? (Це гроші, купюри.) Порівняйте гроші за розміром. Чи
однакові вони?
2. 5 копійок, 25 копійок, 2 копійки – це … монети. Якого
ще номіналу існують монети?
3. У якому місці можна зустріти перукаря, ножиці,
стілець? (В перукарні.) Які послуги там надають? Яке може для
цього знадобитися обладнання?
Варіанти ситуацій економічної спрямованості

“Ціна”. У супермаркет привезли декілька видів цукерок:
“Білочка”, “Ластівка”, “Корівка”. Продавець красиво
розташував їх, але про цінники забув. Що ти будеш робити, щоб
купити цукерки? Варіанти дії: ввічливо запитаю про ціну; піду в
інший магазин; попрошу поставити цінники тощо.
“День народження”. У вашого найкращого друга день
народження. Яким повинен буди подарунок, щоб сподобався
другу? Пригадайте свої подарунки на день народження.
“Професії”. Оленка та Петрик зайшли до супермаркету
іграшок. Хлопчик дуже хотів купити конструктор. Але в
магазині було дуже багато людей. Як узнати, хто з них
продавець?
“Реклама”. На кондитерській фабриці виготовили новий
вид цукерок. Що необхідно зробити, щоб про ці смачні цукерки
дізналися люди?
“Вибір”. Що краще купити: два стола, що мають недоліки,
чи один гарний стіл? Завдання: порівняйте столи; знайдіть
недоліки. Чи можна самостійно виправити ці недоліки?
“Покупка”. Як ви вважаєте, що буде дешевше: кілограм
яблук восени чи взимку? Поміркуйте, у яку пору року вигідніше
купувати яблука.
“Обмін”. У Михайлика, друга Катрусі, найкрасивіший
велосипед серед усіх дітей у дворі. Віті дуже хотілось
112
покататися на цьому велосипеді. Але проси не проси, а Мишко –
жаднюга. Знайдіть компроміс у цій ситуації.
“Правильний вибір”. Хлопчик стояв і плакав у магазині
біля іграшок. На полиці стояв величезний літак, про який він
дуже мріяв. Але мати не хоче його купувати, каже, що треба
купити продукти до вечері: хліб, картоплю, чай і торт, який
дуже просив хлопець. Допоможи хлопчику прийняти правильне
рішення.
“Якісні товари”. Дуже часто улюблені мультфільми
переривають рекламою. Але чи всі товари такі корисні й хороші,
як про це говорить реклама? Який же йогурт вигідно купувати?
Висновки. 1. Перш ніж купувати, подивись на термін
придатності та дату виготовлення. Завжди краще купувати
найсвіжіші продукти. 2. Не завжди треба купувати те, що
рекламують. 3. Є більш дешеві та корисні продукти, ніж ті, що
рекламують. 4. Спочатку порівняй кілька продуктів, а потім
купуй.
2.6. Ігри економічної спрямованості (дидактичні,

ситуативні, сюжетно-рольові)
“Види витрат”. Мета: навчити дітей визначати вид
витрат, на перше місце ставлячи основні витрати; розвивати
вміння аналізувати, робити висновки.
Хід гри. Вихователь пропонує дітям серед карток із
зображенням обрати ті, зображення яких є основними витратами
будь-якої людини.
Матеріал: картки із зображенням театру, хліба,
помешкання (дому), дитячого садочку, меблів, іграшок, цукерок
тощо.
“Гроші − ціна”. Мета: ознайомити дітей із
взаємозалежністю якості товару та його ціни; учити дітей
співвідносити якість із ціною; розвивати вміння аналізувати,
робити висновки.
Хід гри. Ця гра має декілька варіантів: 1) вихователь
пропонує дітям зробити покупки, обираючи найдешевші товари,
але з найкращою якістю; 2) вихователь пропонує написати
цінники для продажу різних товарів − діти повинні
113
проаналізувати якість товару та, відповідно до цього, визначити
вартість товару; 3) скласти перелік найкращих та
найкорисніших товарів, які можна купити на конкретну суму
грошей.
Матеріал: картки-гроші, різні товари (іграшки різної
якості: старі, нові, м’які, електричні тощо; книжки різного
обсягу, одяг тощо).
“Покупки”. Мета: закріпити знання дітей про будову
супермаркету, розвивати аналітичне мислення, кмітливість.
Хід гри. Вихователь пропонує дітям для ігри в
супермаркет розташувати полички з товаром за спільними
характеристиками − зробити відділи товарів (молочні продукти,
іграшки, одяг, канцелярські товари, фрукти тощо). Після цього
дітям пропонується обрати найкоротший шлях до якогось із
товарів. Як результат: діти можуть переставити полички чи
товари, для того щоб було зручніше знаходити потрібну річ.
“Банк”. Мета: закріпити знання дітей про діяльність
банка, розширити кругозір, розвивати мислення, формувати
вміння рахувати, порівнювати, аналізувати.
Хід гри. Діти, ознайомлені з діяльністю банка, можуть
виконувати наступні банківські операції: знімання грошей з
картки, обмін валют, оплата комунальних послуг, оплата за
дитячий садок, обмін старих купюр на нові. Діти розподіляють
ролі між собою: декілька дітей стають касирами, інші −
відвідувачами банку. Гра може повторюватися декілька разів зі
зміною ролей.
“Якість товарів”. Мета: закріпити знання дітей про
взаємозалежність якості товару та його ціни; учити дітей
співвідносити якість із ціною; розвивати вміння аналізувати,
робити висновки; виховувати дбайливе ставлення до речей.
Хід заняття. Вихователь пропонує обрати предмети, які, на
думку дітей, не дуже добре виглядають, тому й їх ціна має бути
низькою. Це можуть бути зламані іграшки, книжки з відірваною
сторінкою. Дітям дається завдання покращити зовнішній вигляд
цих речей, отже, і їх вартість.
114
“Корисна річ”. Мета: закріпити знання дітей про товар,
виховувати дбайливе ставлення до предметів; розвивати
фантазію, уміння аналізувати.
Хід заняття. Вихователь пропонує дітям уважно
роздивитися запропонований предмет (олівець, книжка,
подушка, ложка тощо) та визначити його основне
функціональне призначення. Після цього діти намагаються
придумати якомога більше способів використання цього
предмету.
“Кордон”. Мета: закріпити знання дітей про експорт та
імпорт товарів.
Хід заняття. Діти розподіляються на дві групи, дві країни.
Кожна країна має свою назву й отримує різні товари. Після
вихователь звертається до однієї з країн: “Експорт книжок до
іншої крани”, інша країна повинна отримати книжки та
відповісти: “Дякуємо за імпортні книжки”. Таким чином
здійснюється обмін товарами між країнами.
“Впізнай професію”. Мета: закріпити знання дітей про
професії людей, розвивати кмітливість, увагу, спостережливість.
Хід гри. 1) Діти зображують за допомогою пантоміми
людей різних професій. 2) Кожен з дітей загадує собі професію.
Після починає розповідати про себе. Наприклад: я варю суп,
готую печиво, годую дітей − хто я? Діти намагаються впізнати
професію.
“Послуги”. Мета: закріпити знання дітей про види послуг,
розвивати кмітливість, увагу, спостережливість; виховувати
ввічливість.
Хід гри. Діти розподіляються на групи, кожна з яких стає
одним із закладів: “банк”, “перукарня”, “лікарня”, “пошта”
тощо. Діти докладно розповідають про види послуг, які вони
можуть надати в своєму закладі.
Гра-стратегія “Магазин іграшок” (протокол гри)

Мета: розширити знання дітей про магазин, професії
продавця, касира, директора магазина, різновиди магазинів
(салон-магазин, магазин, супермаркет), про рекламу, її значення,
про специфіку створення реклами, розвивати в дітей здатність
115
передбачати можливі результати своїх дій, знаходити
нестандартні способи розв’язання проблеми, планувати
послідовність дій, розвивати інтелектуальні здібності, логічне
мислення, уяву, збагачувати мовленнєвий досвід.
Підготовча до гри робота полягала у тому, що діти
відібрали серед іграшок ті, які їм до вподоби.
Знайомство із ситуацією полягало в загальному описі
змісту гри.
Вихователь: Діти. Подивіться як багато в нас з вами різних
яскравих іграшок. Вони всі дуже гарні. А чому б нам з вами
не відкрити свій власний магазин іграшок?
Діти: Так, давайте будемо продавати наші іграшки.
Катруся: У мене дуже гарна кішечка, її обов’язково
захочуть купити всі.
Оленка: Мою ляльку теж.
Михайлик: А у мене трактор. Дивіться.
Вихователь: Дуже добре у вас у всіх дуже гарні іграшки.
Але для того, щоб відкрити магазин, нам необхідні не лише
іграшки, а треба ще багато чого. Вам слід бути дуже
уважними, кмітливими та дружними, щоб у вас усе вийшло.
Згодні зі мною?
Діти: Так.
Оскільки ця тема дуже широка, вона була поділена на два
етапи. На першому етапі гри-стратегії діти працювали над
організацією магазина іграшок, а на другому − над рекламою
магазина.
В першу чергу визначалася загальна перспектива гри-
стратегії (далека, близька), декомпозиція цілей і завдань.
Вихователь: Спочатку, щоб організувати магазин, ми
повинні визначити з вами все, що нам знадобиться. Давайте
пригадаємо, що таке магазин.
Павлик: Це таке місце, де продають різні товари.
Оленка: Це “Золотий ключик” – там продають морозиво,
банани, йогурт.
Вихователь: А де розташовані всі товари?
Тарас: На поличках. А морозиво – у холодильниках.
116
Вихователь: Отже, якщо ми з вами будемо відкривати
магазин іграшок, що нам знадобиться для розташування
іграшок?
Тарас: Полички, щоб ставити іграшки.
Вихователь: Так, а ще нам необхідне місце для
розташування магазину. Як ви вважаєте, де повинне бути це
місце?
Діти: Біля нашого дому. Біля дитячого садочку.
Вихователь: А хто буде купувати наші іграшки?
Тарас: Батьки своїм дітям.
Вихователь: Отже, необхідно, щоб наш магазин було
розташовано біля дітей. Найкраще місце – біля нашого
дитячого садочку. Багато дітей та й нам зручно.
Вихователь: Давайте розташуємо всі іграшки у такому
порядку: від найдешевшого товару до найдорожчого.
Діти виконували завдання, обговорюючи можливі

варіанти. Після цього усі разом складали план спільних дій,
розподіляли обов’язки та ролі.
Вихователь: Ось у нас все готово для відкриття магазина.

Але хто буде в ньому працювати? Давайте пригадаємо, люди
яких спеціальностей працюють у магазині.
Світланка: Продавець.
Володя: Я бачив охоронця.
Вітя: А ще потрібно, щоб касир був.
Вихователь: Дуже добре, діти. А як ви вважаєте, хто буде
керувати нашим магазином?
Діти: Ви. Ви.
Вихователь: Дякую, що довіряєте мені, – але людина якої
спеціальності керує справжнім магазином?
Влад: Я знаю, це директор.
Вихователь: Так, давайте оберемо з вами директора. Як ви
вважаєте, який повинен бути директор?
Діти: Розумний. Добрий. Знати все-все. Щоб його всі
слухали.
117
Вихователь: Діти, а чи є в нас у групі людина, що відповідає
всім вашим вимогам, яка б упоралась би з обов’язками
директора?
Влад, Світланка, Павлик: Хай буде Катруся.
Вихователь: А чому вона підходить?
Влад: Вона завжди відповідає на всі запитання.
Вихователь: Діти, погоджуємося?
Діти: Так!!!
Діти розподіляли ролі продавця, касира, охоронця тощо.

Зауважимо, що в процесі гри діти мінялися своїми ролями, після
аналізуючи власні дій, порівнювали їх з діями інших людей.
Саме за такою схемою діти обирали й назву свого магазину.
Розгляньмо, як відбувалося обговорення та вирішення
проблемних ситуацій дітьми на прикладі цієї ж гри-стратегій на
другому етапі (реклама магазину).
Вихователь: Діти, ось наш магазин з вами відкрився, але

щось дуже мало покупців до нас заходить. Це, мабуть, через
те, що недостатньо людей знають про наш магазин. А що ж
нам робити?
Влад: А давайте попросимо наших мам, щоб вони розповіли
своїм подругам, що в нас відкрився магазин, а потім щоб ці
подруги розповіли ще й своїм подругам.
Вихователь: Це дуже добре. А за допомогою чого ще можна
розповісти всім людям про відкриття нашого магазину?
Катруся: Давайте намалюємо великий плакат.
Вихователь: Дуже добре. Це буде реклама нашого магазину.
Отже, треба прорекламувати наш магазин. Діти, а де можна
зустріти рекламу?
Далі вихователь разом з дітьми згадують види реклами
(мальована реклама – стенди, біг-борди, вивіски, рекламні щити;
реклама на телебаченні (рекламний ролик) та на радіо).
Вихователь: Діти, а чи можна зустріти рекламу в газетах і
журналах?
Діти: Так.
118
Вихователь: Зараз прогляньте журнали та знайдіть рекламу.
Виріжте ту, що вам сподобалась.
(Діти виконують завдання.)
Вихователь: Діти, подивіться уважно на свою рекламу. Що
вона рекламує? Що на ній зображено?
Катруся: У мене реклама шампуню. Ось тут зображено
флакон.
Влад: А в мене реклама вікон.
Майже всі діти відповідали правильно. Більша частина
вгадувала рекламу за малюнком, не читаючи назву товару. На
завершення діти робили колективний колаж “Реклама”.
Вихователь: Виходить що на рекламному малюнку треба

зображувати те, що ми з вами збираємося продавати. Що ж
ми намалюємо з вами на рекламі нашого магазину?
Оленка: Іграшки.
Павлик: Давайте краще магазин.
Тарас: Машини краще намалювати.
Вихователь: Дуже добре. Можна намалювати все! Але яким
повинен бути малюнок, щоб його помітили інші люди?
Діти: Яскравим. Охайно намальованим. Великим.
Красивим.
Вихователь: Усе це правильно. А зараз, давайте кожен з вас
намалює свою рекламу нашого магазину. Потім ми з вами
оберемо найкращу та зробимо таку рекламу великого
розміру.
Проблемною ситуацією стає й обмеження місця для

розташування товару. У цьому випадку діти за допомогою
колективного обговорення обирають найяскравіші та
найцікавіші товари, які залишаються на поличках (інші
потрапляють на склад).
Вихователь: Діти. Як ви вважаєте, чи сподобався наш

магазин дітям, що завітали до нас?
Діти: Так.
Вихователь: А чим саме?
119
Діти: У нас дуже багато іграшок.
Вихователь: А чи були наші продавці чемними з
покупцями?
Діти: Так. Вони говорили добрі слова “Здрастуйте”, “Будь
ласка”, розповідали про іграшки, допомагали дібрати
потрібну річ тощо.
Вихователь: Діти, а щоб ви змінили в нашому магазині, щоб
він став ще привабливіший і до нього заходило ще більше
людей.
Діти: Треба зробити його більш яскравим. Давайте
прикрасимо його повітряними кульками.
Власні висновки й зауваження щодо організації роботи

магазину діти враховували під час наступної гри.
Гра-стратегія “Юні фермери”

Мета: розширити знання дітей про діяльність фермерів,
специфіку організації фермерства, розвивати в дітей здатність
передбачати можливі результати своїх дій, знаходити
нестандартні способи розв’язання проблеми, планувати
послідовність дій, сприяти розвитку інтелектуальних здібностей,
логічного мислення, уяви, збагаченню мовленнєвого досвіду.
Попередня робота.
Вихователь розповідає дітям про фермерів, розкриває
значення їх роботи для людей, знайомить з результатами їх
праці (урожай, продукти харчування: молоко, м’ясо, мед тощо),
а також з діяльністю фермерів, специфікою вирощування
врожаю та тварин (їх потреби, розклад годування).
Ознайомлення відбувається через бесіду з дітьми, розповідь
вихователя, екскурсію до фермерського хазяйства, знайомства з
фермерами, через читання оповідань, розгадування загадок,
розучування прислів’їв і приказок тощо.
Ознайомлення із заданою ситуацією.
Вихователь пропанує дітям пригадати, які зміни відбуваються в
природі та житті фермерів з приходом весни (природа оживає,
сонечко починає світити яскравіше, розпускаються квіточки,
з’являються листочки, прилітають птахи з вирію країв, люди
120
обробляють землю, починають висаджувати насіння різних
рослин тощо). Вихователь пропонує дітям організувати власне
фермерське хазяйство, на якому вони будуть вирощувати
рослини та тварин.
Оскільки ця тема дуже широка, вона була розбита на два
етапи. На першому етапі гри-стратегії діти працювали над
вирощуванням, збором та реалізацією рослин, а на другому −
тварин.
1 етап гри-стратегії
Визначення загальної перспективи гри-стратегії (далека,
близька), декомпозиція цілей і завдань.
Головна мета для дітей у грі – виростити, зібрати врожай та
продати його частку.
Залежно від обсягу завдань гра-стратегія може бути далека
(тривати декілька занять) чи близька (один день).
Діти називають потреби рослин: вода, світло, тепло, земля.
Отже усе це необхідно мати, щоб отримати багатий врожай.
Пригадують етапи розвитку рослин: насіння, рослина, квіти,
плоди тощо.
Обирають вид рослини для колективного вирощування:
необхідно врахувати уподобання всіх, специфіку місцевості,
клімат, умови вирощування, зберігання й обрати
найоптимальніший вид чи два-три.
Складання переліку всього необхідного для вирощування
врожаю:
1. Земля для вирощування.
2. Полив води (озеро, водопровід, привіз води, дощ тощо).
3. Обігрів рослин на випадок заморозків (теплиці, костри
тощо).
4. Насіння рослин.
5. Машини для обробки землі: трактор, щоб орати землю,
машини для поливу рослин, комбайн (для збору жита, пшениці),
грузовик для перевезення врожаю тощо.
6. Місце для зберігання врожаю.
7. Місце для продажу врожаю.
8. Спецодяг для фермерів тощо.
121
Спільне складання плану дій, розподіл обов’язків, ролей.
1. Придбати землю.
2. Придбати насіння.
3. Виростити з насіння рослини.
4. Зібрати врожай.
5. Продати частину врожаю.
6. Частину врожаю зберегти.
Розподіл обов’язків, ролей: етап вирощування врожаю −
директор ферми, відповідальні за полив та обігрів рослин,
завідувач гаражу (відповідальний за наявність машин), водії
тощо; на етапі збору врожаю − директор ферми, завідувач
гаражу, водії, збиральниці врожаю тощо; на етапі продажу
врожаю − фасувальники товару, продавці, вантажники тощо.
Обговорення можливих проблемних ситуацій, очікуваних
перешкод.
Заморозки − виготовлення теплиць; засуха − привезення
води; поїдання врожаю дикими тваринами − виготовлення
паркану; напади комах − обприскування рослин тощо. Малий
продаж товару − реклама.
Безпосередні дії дітей з реалізації плану в змінних умовах,
що ускладнюють чи полегшують задану ігрову ситуацію.
Діти виконують свої обов’язки відповідно до розподілених
ролей, реагуючи на зміни, що ускладнюють хід гри.
Завдання в процесі виконання дій.
1. Розподіл землі на ділянки.
2. Розташування різних видів рослин на одній
ділянці (схематичне зображення).
3. Малюнок майбутнього врожаю.
4. Розгадування загадок (відповіді − назви рослин
тощо).
Можливі проблемні ситуації.
1. Засуха.
2. Заморозки.
3. Напади диких тварин, комах.
4. Брак людей для збору врожаю.
5. Поломка машин.
122
6. Дуже великий за обсягом вражай − брак місця для
зберігання врожаю.
Обговорення результату гри, попередні оцінки дій, аналіз
помилок і спільний пошук способів подолання помилок.
2 етап гри-стратегії
Визначення загальної перспективи гри-стратегії (далека,
близька), декомпозиція цілей і завдань.
Головна мета для дітей в процесі гри – виростити тварин,
отримати від них продукти харчування, продати їх.
Залежно від обсягу завдань гра-стратегія може бути далека
(тривати декілька занять) чи близька (один день).
Діти згадують потреби тварин: харчування, вода, світло,
тепло, помешкання, спілкування з людьми тощо.
Обирають вид тварин для колективного вирощування:
необхідно врахувати уподобання всіх, специфіку місцевості,
клімат, умови вирощування та на цій основі обрати
найоптимальніший вид чи два-три (порося, курча тощо).
Складання переліку всього необхідного для виробництва
продуктів харчування й товарів: молоко, сир, яйця, вовна тощо.
1. Земля для вирощування й помешкання.
2. Вода для пиття, миття, харчування (трава,
насіння тощо).
3. Обігрів тварин, їх помешкання (хлів тощо).
4. Годування тварин.
5. Спецодяг для фермерів тощо.
Спільне складання плану дій, розподіл обов’язків, ролей.
1. Побудувати помешкання для тварин і птахів (хлів,
курятник тощо).
2. Купити маленьких пташенят і худобу.
3. Закупити їжу для тварин і птахів.
4. Догляд за тваринами, птахами.
5. Збір продуктів харчування та товарів: молоко, сир,
яйця, вовна тощо.
6. Продаж отриманих продуктів.
Розподіл обов’язків, ролей: директор ферми, доярки,
пташниці, ветеринар тощо.
123
Обговорення можливих проблемних ситуацій, очікуваних
перешкод.
Захворювання тварин, птахів − закупка ліків, консультації
ветеринара; заморозки − виготовлення системи обігріву; засуха
− привезення води; малий продаж товару − реклама.
Безпосередні дії дітей з реалізації плану в змінних умовах,
що ускладнюють чи полегшують задану ігрову ситуацію.
Діти виконують свої дії відповідно до розподілених ролей,
реагуючи на зміни, що ускладнюють хід гри.
Можливі зміни, що ускладнюють хід гри.
1. Засуха.
2. Заморозки.
3. Брак людей для догляду за тваринами, птахами.
4. Дуже великий за обсягом прибуток − нестача місця для
зберігання продуктів.
Обговорення результату гри, попередні оцінки дій, аналіз
помилок і спільний пошук способів їхнього подолання..
РОЗДІЛ 3.
З ДОСВІДУ РОБОТИ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАНОГО
ЗАКЛАДУ№ 405 “ПОСМІШКА” МІСТА ДОНЕЦЬКА
Завідуюча ДНЗ № 405 – Т.П. Михайліченко.
Вихователь-методист – Е.А. Кладієва.
Вихователі – І.П. Гармаш, Г.О. Зюкіна.
3.1. Програма економічного виховання дітей середнього
та старшого дошкільного віку
124
Зміст і форми роботи з економічного виховання
1. Створення наочно-розвиваючого середовища: економічна
ігротека; оформлення пізнавальної зони “країна Економіка”;
тематична бібліотека.
2. Оптимізація економічної освіти: ігрова діяльність;
заняття; повсякденне життя; тренінги, ділові ігри, вікторини на
економічну тематику.
3. Діагностика рівнів сформованості первинного
економічного досвіду.
4. Робота з батьками з питання економічного виховання
дітей: батьківські збори; проведення бесід; інформування
батьків у батьківських куточках; організація відкритих занять.
5. Додаткова освіта дітей: гурток Бізнес-клуб “Маленький
бізнесмен”.
Завдання з економічного виховання дітей
дошкільного віку
1. Сприяти зануренню дітей до світу елементарних
уявлень про економічні процеси й об’єкти економічної сфери
життя через ознайомлення з сімейною економікою, продуктами
праці та їх виробниками, з навколишнім світом речей, людей,
природи на регіональному матеріалі.
2. Сформувати в дітей навички самопізнання через
спілкування з людьми та практичну взаємодією зі світом,
завдяки чому виникає особлива форма самосвідомості: “Я та
економічні цінності”.
3. Дати уявлення про різні потреби, обмеженість
можливостей і задоволення потреб; про ресурси, як і для чого
вони використовуються, які ресурси потрібні людині; про
вироби, про те, як їх отримують; про обмін товарами й
послугами, про гроші та їх значення.
4. Виховувати інтерес до економічних знань на основі всіх
видів дитячої діяльності й розвитку: екологічного виховання,
математичного розвитку, художньо-мистецької діяльності,
соціально-етичного виховання.
5. Створювати сприятливі умови для ознайомлення батьків з
основами економічної освіти та виховання дітей дошкільного
віку.
125
Завдання з економічного виховання дітей середнього
1. Збагачувати різні види дитячої діяльності
(математика, розвиток мовлення, художньо-мистецька
діяльність) економічним змістом.
2. Формувати особистісні якості дошкільників, пов’язані
з економічною діяльністю: працьовитість, ощадливість,
економність, раціональність.
3. Формувати навички та звички, які мають економічну
основу, а саме: раціональне використання природних ресурсів
(вода, повітря, рослинний і тваринний світ).
4. Виховувати у дітей інтерес до праці.
Завдання з економічного виховання дітей старшого

1. Поглибити знання дітей про сім’ю: сімейний
бюджет, його розподіл; потреби людини.
2. Розширити знання дітей про торгові об’єкти,
об’єкти громадського користування, установи культури.
3. Формувати уявлення дітей про товарно-грошові
відносини (товар – гроші – товар). Знайомити з грошовими
знаками різних країн.
4. Поглибити знання про підприємства рідного міста,
знайомити із новими підприємствами (акціонерне товариство,
спільне виробництво).
5. Виховувати у дітей ощадливість, діловитість, відчуття
відповідальності, пошани до людей праці.
Створення розвиваючого середовища

(1-й рік навчання)
№ Зміст роботи Терміни
виконання
1. Виготовлення дидактичних ігор на тему Вересень
“Професії людей”
2. Створення банку сюжетно – дидактичних Протягом
ігор “Будівництво будинку”, “Лікарня”, року
“Магазин”, “Перукарня”, створення
126
атрибутів на економічну тему
3. Виготовлення карт – схем “Ланцюжки Грудень
виробників”, “Потреби людини”,
“Прибуток – витрата”
4. Поповнення банку ігор друкованими іграми Протягом
економічної спрямованості року
5. Оформлення ігротеки “Економіка в казках” Грудень
(“Півник і бобове зернятко”, “Рукавичка”,
“Муха-цокотуха”, “Три поросяти”)
6. Оформлення пізнавальної зони “Театр Січень
гнома Економа”
7. Оформлення та устаткування тематичної Протягом
бібліотеки “Уроки гнома Економа” року
Створення розвиваючого середовища

(2-й рік навчання)
№ Зміст роботи Термін
виконання
1. Оформлення пізнавальної зони “Країна Протягом
Економіка” року
2. Виготовлення карти – схеми з вивчення Листопад
економічних розділів: “Моя сім’я”, “Світ
грошей”, “Моє місто”, “Світ товарів”, “Моя
країна”
3. Оформлення тематичної бібліотеки Грудень
“Економіка дошкільникам”
4. Виготовлення карти України з умовними Січень
позначеннями економічних і природних
ресурсів
5. Розробка дидактичних, ситуативних і Протягом
сюжетно-рольових ігор року
6. Виготовлення таблиці “Знайди в казці Лютий
економіку”
7. Виготовлення посібника “Економічна Вересень
азбука” для розвитку мовної
компетентності дітей
127
8. Створення добірки физкультхвилинок на Протягом
економічну тематику року
9. Створення добірки рухливих ігор з Протягом
економічним ухилом року
10. Створення посібників для занять та Протягом
індивідуальної роботи за темами: “Моя року
сім’я”, “Світ грошей”, “Моє місто”, “Світ
товарів”, “Моя країна”
11. Створення добірки малих форм усної Протягом
народної творчості для занять з економіки року
12. Оформлення фото-проектів за результатами Березень
роботи групи “Маленькі економісти”
13. Оформлення батьківського куточку Жовтень
“Економіка для великих і маленьких”
14. Поповнення ігрового куточку друкованими Протягом
іграми економічної спрямованості року
Орієнтована тематика занять для середньої групи

Вересень Жовтень
1. Тато, мама, брат і я – ось і 1. Наша спільна домівка –
вся моя сім’я. природа (природні ресурси).
2. Гра – заняття “Прибутки 2. Дари золотої осені.
та витрати сім’ї крокодила 3. Дидактична гра “Кому що
Гени”. потрібне для роботи”
3. Бюджет сім’ї. (капітальні ресурси).
4. Чим будинок багатий? 4. “Як зайці до зими
(добробут сім’ї). готувалися”.
Листопад Грудень
1. Розповідь вихователя 1. Екскурсія до магазину.
“Хто побудував будинок?”. 2. Гра-заняття “Ми йдемо за
2. Будинок, у якому ти покупками”.
живеш. 3. “Як зайці стали
3. Екскурсія “Моя вулиця” продавцями”.
(сфера обслуговування). 4. Новорічна пригода
4. “Як зайці собі будинок (розвага).
будували”.
128
Січень Лютий
1. З чим ми йдемо до 1. Зелена аптека (лікарські
магазину (валюта). рослини).
2. Сюжетно-ролева гра 2. Здоров’я дорожче за
“Ринок”. багатство (здоровий спосіб
3. Звідки хліб прийшов. життя).
4. Веселий ярмарок для 3. Вчимося спілкуватися.
малюків (розвага). 4. “Як зайці гостей
зустрічали”.
Березень Квітень
1. Кожен товар – праця 1. Сюжетно-ролева гра “Хто
багатьох людей. що робить”.
2. Подорож товарів. 2. Майстерня “Старим речам
3. Подорож юних – друге життя”.
економістів по казках. 3. “Лісовий бізнес” (як зайці
4. Економічна вистава вирішили мати свій бізнес).
“Казка на новий лад”. 4. Засідання бізнес – клубу
“Маленький бізнесмен”.
Травень
1. Батьківщина моя – мій
Донецьк.
2. Інсценування казки “Три
поросяти”.
3. З історії створення
цукерок.
4. Подарунки гномові
Економові (виставка
малюнків).
Орієнтовна тематика занять для старшої групи
Вересень Жовтень
1. Економіка. Що це таке? 1. Потреби людини
2. Золоті правила економіки. 2. Бережи одяг знову, а
3. Бюджет сім’ї. Доход. здоров’я – змолоду.
Витрата. 3. Подорож до королівства
4. Потреби людини. Зубної щітки.
4. Товари й послуги.
Листопад Грудень
129
1. Заощадження 1. Валюта (види).
(накопичення). 2. Виробництво товарів.
2. Грошовий прибуток і борг. 3. Товар і ціна.
3. Потреби й можливості 4. Купівельна сила
моєї сім’ї. грошових знаків.
4. Монетний двір.
Січень Лютий
1. Машини, устаткування, 1. Обмін товарів (бартер).
інструменти (капітальні Купівля – продаж.
ресурси). 2. Товар і дбайливе
2. Ланцюжок виробників. ставлення до нього.
3. Вони дарують людям 3. Професії економічної
радості. спрямованості.
4. Права в казковому 4. Реклама. Рекламні
королівстві. агенти.
Березень Квітень
1. Банк. Банкір. 1. Ресурси. Економія.
2. Ринок. Де і що купують 2. Кількість і якість
люди? результатів праці.
3. Правова академія гнома 3. Веселий ярмарок.
Економа. Аукціон.
4. Подорож до майстерні 4. Казкова подорож юних
художника (аукціон). економістів.
Травень
1. Потреби тварин і рослин.
2. Природа й рукотворний
світ.
3. Кому спасибі говоримо
(про природні й капітальні
ресурси).
4. Економічний ярмарок.
Тренінги, ділові ігри, вікторини (1-й рік навчання)
130
№ Назва заходу Терміни
виконання
1. Заєць на городі (розвага) Вересень
2. Умій почекати (гра – драматизація) Листопад
3. Новорічні пригоди юних економістів Січень
(розвага)
4. Веселий ярмарок для малюків Березень
Тренінги, ділові ігри, вікторини (2-й рік навчання)

№ Назва заходу Терміни
виконання
1. Бережи одяг знову, а здоров’я – Вересень
змолоду (розвага)
2. Поле – чудес (гра – змагання) Жовтень
3. Казка на новий лад (економічна Листопад
розвага)
4. Що? Де? Коли? Грудень
5. Брейн – ринг Січень
6. КВК (розвага) Лютий
7. Засідання бізнес – клубу “Маленький Березень
бізнесмен”
8. Економічний тренінг Квітень
9. Аукціон економічних ідей Травень
3.2. Конспекти занять
Завідуюча ДНЗ – Т.П. Михайліченко.
Вихователі – І.П. Гармаш, Г.О. Зюкіна.
Конспект заняття
Бізнес-клуб “Маленький бізнесмен”
Програмний зміст: сприяти зануренню дитини до світу
елементарних уявлень про економічні процеси й об’єкти, через
ознайомлення з сімейною економікою, продуктами праці та їх
виробниками; уточнити й розширити уявлення про обмін
131
товарами й послугами, про гроші та їх значення; учити робити
прості припущення з приводу дій необхідних для вирішення тих
або інших проблем, використовувати доступні засоби і способи
пізнання; виховувати інтерес до економічних знань на основі
всіх видів діяльності й розвитку: економічного виховання,
математичного розвитку, художньо-мистецької діяльності,
соціально-етичного виховання.
Матеріали: схема “СБ” (сімейний бюджет), фломастери,
картки із зображенням основного й побічного доходу, різні
банкноти, карта-схема, наочний матеріал доход-витрата,
мішечок, золоте кільце, чай, шишка, картинки, великі букви
“економіка”, переносна дошка, кнопки.
1. Вихователь вітає дітей і гостей в залі. Здрастуйте, дорогі
друзі! Ми раді, що ви прийшли до бізнес-клубу. У клубі наші
юні бізнесмени вирішують серйозні економічні проблеми;
спілкуються, відпочивають. Сьогодні відбудеться чергове
засідання юних бізнесменів. Як завжди, разом з нами гном
Економ.
Я веселий, добрий гном,
Добрий гном Економ.
З вами поряд я живу,
З економікою дружу.
2. Економічна розминка. Діти передають гнома Економа
один одному й говорять слова навпаки: дорого – дешево,
покупець – продавець, добре – погано, доход – витрата,
економити – витрачати, роздрібна – оптова, виробник –
споживач, імпорт – експорт, працелюбний – ледачий.
– Почнемо наше засідання. У економіці, як ви знаєте, усе
починається з бюджету. Вихователь розповідає казку “Бізнес
крокодила Гени”. Подружилася якось Шапокляк, крокодил Гена
й Чебурашка. І стали вони жити разом. І все у них виходило.
Крокодил Гена на роботу в зоопарк влаштувався, Чебурашка
вчився в лісовій школі, щоб стати пілотом. За навчання
Чебурашка отримував гроші. Шапокляк була старенька, не
працювала, сиділа вдома, вела домашнє господарство, але вона
теж отримувала гроші.
132
Діти на моделі “СБ” зображають фішками складові частини
бюджету сім’ї крокодила Гени.
Вихователь оцінює правильність виконаних дій.
– Як на моделі ви зобразили бюджет сім’ї крокодила Гени?
(Бюджет складається із зарплати, стипендії, пенсії). Усі гроші,
які отримує сім’я крокодила Гени, складають її доход. Але, як ви
знаєте, у будь-якій сім’ї є не лише доходи, але й витрати.
3. Робота з демонстраційним матеріалом і за
індивідуальними картками. Вихователь пропонує розглянути
схеми – моделі “Доход. Витрата”.
– Що зображене на схемах? (Доход, витрата.) Що таке
доход? (Усі гроші, які поступали до бюджету сім’ї). Що таке
витрата? (Це все те, на що витрачаються гроші.) Які бувають
витрати? (Основні, не основні.) Вихователь пропонує дітям за
допомогою індивідуальних карток знайти й показати ті, які
можна віднести до основних, а які до не основних витрат.
– Як можна збільшити доход сім’ї? (Необхідно планувати
витрати і доход. Витрати не повинна перевищувати доход.)
4. Рішення економічної задачі. Вихователь пропонує дітям
вирішити економічну задачу від гнома Економа.
Три брати Ніф-ніф, Нуф-нуф, Наф-наф працювали
будівельниками. Отримавши зарплату, поросята вирішили
зробити необхідні покупки. Ніф-ніф подумав, що продукти
харчування найнеобхідніші, їх треба купити якомога більше,
всю зарплату витратив на покупку продуктів. Нуф-нуф дуже
любив розважатися та їсти солодощі. Йому подобалося ходити
до кафе “Ласунчик”. І його зарплати вистачило на вихідний
день. Наф-наф хотів купити ділянку землі для вирощування
овочів і фруктів. Він довго складав гроші й зараз, додавши
частину зарплати, зміг це зробити. Хто з поросят правильно
використовував зарплату? Чому?
5. Гра “Що можна купити за гроші?”. Вихователь називає
різні поняття, а діти передають гнома Економа по колу й
зупиняються тоді, коли щось не можна купити за гроші:
природні ресурси (повітря, сонце), людські ресурси (здоров’я,
пам’ять, увага).
6. Бесіда на тему “Товар”.
133
Вгадай, як те зветься,
Що за гроші продається.
Це не чудовий дар,
Попросту … (Товар.)
– Що таке товар? (Це все, що продається.)
– Хто виготовляє товар? (Виробник – виготовляє, покупець –
купує.)
– Товар виготовляють люди різних професій. Вони
вкладають свою працю, душу, розум, талант і дуже хочуть, щоб
товар, який вони виготовили, швидше потрапив до рук покупця.
Напевно, навіть сам товар, який лежить на прилавках, мріє про
те, щоб його швидше купили.
7. Гра “Товари, що розмовляють”. Вихователь: Тут
знаходяться товари з нашого супермаркету “Посмішка”. Вони
дуже хочуть розповісти про себе. (Діти беруть будь-який товар і
розповідають про нього.)
– Що потрібно зробити, щоб який-небудь товар захотіли
купити якомога більше людей? (Розрекламувати товар.)
Реклама розкаже, що треба купити,
В який супермаркет краще ходити.
Рекламувати у нас дуже модно!
Реклама розхвалить все, що завгодно!
Іграшки, книги, костюми, дивани.
Обертом йде голова від реклами.
А ми рекламуємо пісні та жарти,
У нас не нудьгує ніхто від реклами.
Співайте і смійтеся зараз ви з нами!
Краще ви не знайдете реклами!
Діти пропонують свої варіанти реклами різних товарів.
8. Підсумок заняття. Сьогодні на засіданні “Бізнес – клубу”
ми обговорювали різні економічні поняття. А все це одним
словом називається “економіка”. (Діти беруть букви й
викладають слово “ЕКОНОМІКА”).
Вихователь дякує дітям за роботу й оголошує про закриття
чергового засідання “Бізнес – клубу”.
Конспект заняття на тему

134
“Економічний ярмарок”
Програмний зміст: уточнити уявлення дітей про те, де
можна придбати товар. Розкрити специфіку ярмарку; формувати
уявлення про те, що від обсягу вкладеної в товар праці залежить
його вартість; закріпити знання про рекламу як засіб
узагальнення інформації про товари, продукти, всього й усе, що
потрібне людям для їх повсякденного життя; розвивати
комунікативні та творчі здібності дітей.
Матеріал: запрошення, товар, валюта – “веселики”,
пакетики, обруч із стрічками для гри “Карусель”; книга
“Економята про економіку”.
1.Вихователь запрошує дітей до залу. Сьогодні у нас
незвичайне заняття. Ми відправляємося на веселий ярмарок.
Хочете? Але щоб туди потрапити, потрібно щось мати з собою.
Що? (Запрошення.) Так, запрошення. А роздавати їх буде гном
Економ. Він ставитиме вам питання, хто відповість правильно,
отримає запрошення.
2. Гра “Економічна розминка”. 1. Що таке “сімейний
бюджет”? 2. Які бувають витрати? 3. Де зберігають гроші? (І так
далі.)
Вихователь оцінює відповіді дітей і запрошує їх пройти на
свої місця.
На нашому ярмарку різний товар,
А також багато веселих забав.
3. У центрі залу представлені товари різних фірм і на будь-
який смак. Про це розкажуть наші продавці. Займайте свої місця
за прилавком. Подивіться, чи все у вас в порядку? Що необхідне
для успішної торгівлі? (Виставити товар, наклеїти цінники,
перевірити термін придатності й зовнішній вигляд упаковок.)
Вихователь пропонує дітям дати визначення поняттю
“реклама”. (Коли товар хвалять і розповідають про його кращі
якості.)
– А чи лише продавці рекламують свій товар? Хто ще
рекламує товари? (Рекламні агенти, художники оформлювачі
тощо).
Найкращий товар
Реклама розхвалить,
135
Що треба придбати
Дитині порадить.
– Зараз прозвучить реклама товару. А ви слухайте уважно,
щоб правильно і вдало обрати товар для покупки.
4. Реклама товарів. Як називається погана реклама?
(Антиреклама).
– Що необхідне для того, щоб купити товар? (Гроші.) Як
називаються гроші інших країн? (Валюта.) Яку валюту ви
знаєте? Де виготовляють валюту? У нас у групі є своя валюта?
Як вона називається? (“Веселики”.)
5. Діти купують товар. Діти беруть пакети та йдуть
купувати товар. Вихователь акцентує увагу дітей на можливості
торгівлі й вибору товару відповідно до кількості купюр.
– Чи можна торгуватися на ярмарку? А в магазині? Чому?
6. Вихователь проводить бесіду про придбані покупки, їх
вартість і суму грошей, що залишилася.
Нині ярмарковий день.
Виходь, кому не лінь,
В різні забавки пограти,
На каруселі покружляти!
7. Гра “Карусель”. Вихователь пояснює, що ярмарок – це
не лише місце покупки й продажу товарів. Ярмарок –
культурний центр, де проходять презентації, виставки. Дітям
пропонується презентувати окремі сторінки зі своєї книги:
“Економята про економіку”. (Виходять діти із сторіночками в
руках.) Презентація першої сторіночки – “Бюджетна”.
Вихователь стисло розповідає про зміст сторінки. Далі
презентується решта сторінок книги: “Грошова”, “Товарна”,
“Прибуткова”, “Рекламна”.
– Ярмарок – не тільки прибуток для країни. На ярмарках
виступає багато відомих артистів, співаків. І зараз на наш
ярмарок завітав ансамбль “Усмішка”.
8. Вихователь оцінює ярмаркування й активність дітей, дякує
за виступ артистам.

“Вчимося спілкуватися”
136
Мета: учити доброзичливо звертатися один до одного;
використовувати різні види вітання; розвивати уміння
розпізнавати сумний і радісний настрій героїв; сприяти
усвідомленню важливості вибору адекватних форм спілкування
одного з одним.
Матеріал: кульки із зображенням сумного і радісного
настрою; смужки чорного й червоного кольору; персонажі й
декорації для настільного театру.
Звучить спокійна музика. Вихователь пропонує дітям
підняти руки вгору, потягнуться, ніби вітаючи один одного.
1. Психогімнастика. Стукіт у двері – у гості прийшов
Незнайко (дитина) з кулькою і пакетом у руках. Кричить: “Гей,
діти, я приніс вам кульки й пакет”. Вихователь питає у дітей, чи
правильно привітався Незнайко, як треба це робити? Коли
можна сказати “Привіт”? Разом з дітьми пояснює, як правильно.
Діти з усмішкою вітають один одного. Дякують за подарунки
Незнайка.
Діти розглядають кульки. Розповідають про їх настрій.
Бесіда про те, коли у дітей буває сумний настрій і що потрібно
зробити, щоб його покращити.
2. Гра “Поділися радістю”. Вихователь роздає дітям
іграшки. Декільком дітям іграшки не вистачає (ситуація
вибору).
3. Показ настільного театру “Прогулянка в лісі”. Біг
одного разу заєць по лісу, суницю збирав. Іде ведмідь – квіти
топче, гарчить. Заєць ввічливо йому говорить: “Здрастуйте,
Ведмедику!” Ведмідь язика висунув і як заричить: “Е-е-е”.
Заплакав заєць і пішов.
Іде ведмідь далі. Назустріч лисичка. Біжить, сонечку радіє,
посміхається. Побачила ведмедя, зраділа, говорить йому:
“Здрастуйте, Ведмедику!” А він у відповідь: “Е-е-е”. Заплакала
лисичка й пішла.
Іде ведмідь далі. Назустріч бджола летить, мед збирає.
Побачила ведмедя, дзижчить: “Здрастуйте, Михайло!” А він їй:
“Е-е-е” та язика показує. Розсердилася бджола й укусила
Ведмедика в самісінький язик.
137
Заревів ведмідь! Як же бути йому? Тепер гратимуть з ним
звірі? Як себе відчували зайчик і лисичка, коли їм ведмідь
показував язика?
4. Бесіда з дітьми за змістом театру.
Вихователь дає дітям смужки червоного і чорного кольорів,
які відображають радісний і сумний настрій. Пропонує уявити,
що килим – це галявина. Діти сідають на “галявину”, підводять
підсумок заняття.
5. Вихователь перераховує золоті правила економіки, які
допомагають у спілкуванні.
Будь чесним у всіх справах і бесідах.
Навчися зберігати таємниці, пам’ятай, що базік не люблять.
Ніколи не зраджуй даному слову, щоб не уславитися
необов’язковим.

“Вони дарували людям радості”
Мета: поповнювати знання дітей про професії у сфері
мистецтва, закріпити знання дітей про права людей на працю,
відпочинок, дружбу і взаєморозуміння; виховувати культуру
поведінки в громадських місцях і пошану до роботи людей;
розширювати уявлення дітей про одяг людей на різні випадки
життя.
Устаткування: запис класичної музики, наочність з теми
“Люди мистецтва”; картинки: театр, афіша, квиткова каса,
квитки, картинки з теми “Одяг”, “Скульптура”; декорації для
вистави.
Звучить запис класичної музики. Вихователь цікавиться у
дітей, які відчуття викликала в них музика.
Розповідь вихователя: “Дуже давно в Стародавній Греції
люди поклонялися не одному богові, а багатьом. Боги, за
уявленням стародавніх греків, жили на горі Олімп і були
безсмертними. Серед богів були і жінки, і чоловіки. Деякі боги
були покровителями мистецтва, вони дарували натхнення
поетам, музикантам, композиторам. Називалися ці боги музами.
Від цього слова пішли слова “музика” та “музей”.
138
Гра “Люди мистецтва”. Діти обирають з малюнків
зображення людей різних професій, які мають відношення до
мистецтва. Вихователь пропонує дітям відвідати театр.
Дидактична гра “Добери костюм”.
Загадки
1. Сіла зграя пташенят
на п’ятірко дротенят.
Якщо ти їх упізнаєш,
то мелодію зіграєш. (Ноти.)
2. Як смичок струни торкнеться,
вона піснею озветься.
Дуже ніжну душу має,
що сміється і ридає. (Скрипка.)
3. Ще недавно бузиною
я росла попід горою.
Відрізали гілочку,
зробили … (сопілочку).
Ігрова вправа: “Купи квиток”. Відповідаючи на питання
вихователя, діти “купують квитки”.
– Який одяг одягають до театру?
– Які ввічливі слова вимовляють під час відвідування
театру?
– Чи треба економити гроші під час відвідування театру?
Яким чином?
– Що робити, якщо загубився в театрі?
Бесіда про правила поведінки в театрі, про тих, хто працює в
театрі (актори, режисери, музиканти, костюмери, гримери,
прибиральниці).
Діти уявляють, що заходять до театру й потрапляють у фойє.
А ось і буфет. Можна підійти купити воду, печиво, цукерки,
морозиво.
Лунає дзвінок. Діти проходять до залу.
Дидактична гра “Займи своє місце” (правила поведінки).
Перегляд спектаклю “Котячий будинок”.
Підсумок. Вихователь і діти дякують артистам і підводять
підсумок заняття.
139
“З історії створення цукерок”
Мета: познайомити дітей з історією створення цукерок,
розповісти про їх різноманітність; продовжувати підтримувати
інтерес до колекціонування фантиків; уточнити знання про
рекламу; удосконалювати структуру простих і складних речень,
що вживаються дітьми; виховувати пошану до людей різних
професій.
Матеріал: альбом з фантиками, продукти для виготовлення
цукерок, “Цукеркове дерево”.
Вихователь заносить в групу чарівну скриньку й відкриває її.
–- Що ж у ній? (Цукерка.)
В розмальованій хустині,
солоденька всередині.
Коли нею почастують,
діти тішаться, ласують. (Цукерка)
– Цукерка зі скриньки – така велика, красива. Так і хочеться
подивитися ближче, яка вона.
1. Дидактична гра “Яка цукерка?”. Чи завжди були
цукерки? Ласуни були завжди. Дуже-дуже давно вони ласували
медом, солодкими фруктами, ягодами, що містять цукор. Потім
почали робити цукерки, які трохи нагадували наші сучасні. У
Єгипті, наприклад, цукерки виготовлялися з фініків, які
змішували з цукровим очеретом. Спосіб виготовлення єгиптяни
тримали в таємниці. А ось стародавні римляни таємниці з
виготовлення цукерок не робили. Вони варили горіхи й макові
зерна з медом, додавали збите яйце, молоко, фрукти. Коли ця
суміш застигала, її розрізали на довгасті шматочки.
Вихователь пропонує підійти до столу, на якому лежать
продукти, необхідні для виготовлення цукерок.
2. Дидактична гра “Дізнайся на смак”.
3. Бесіда про те, де виготовляють цукерки.
Перша цукеркова фабрика в наший країні з’явилася близько
100 років тому, а до цього цукерки привозили до нас із Європи.
Там цукерки почали виготовляти ще в 17 столітті.
140
У наш час цукеркових фабрик багато. Там за допомогою
розумних машин виготовляють різні цукерки: шоколадки,
карамельки, льодяники, помадки, батончики, використовують
різну начинку. Більшість із цукерок ви їли та знаєте їх назви.
4. Вікторина “Назва цукерки”.
– Про які цукерки говориться в оголошенні?
1. Несу золоті яйця.
2. Співаю пісні та гризу золоті горішки.
3. Хоч лагідно називають, улітку мене не буває.
3. Куплю чоботи для кота, нові, красиві, зі шпорами.
4. На лугу, на лугу, на лугу пасеться …?
5. Дидактична гра. Придумай рекламу й намалюй обгортку
своєї улюбленої цукерки. (Діти придумують рекламу для
цукерок.)
Вихователь звертає увагу дітей на “Цукеркове дерево”, яке
з’явилося в групі.
6. Гра навколо дерева:
Льодяники і шоколадки. Починаємо танець солодкий
Неспішно ми йдемо по колу. Посміхнемося ми другу.
Діти сідають.
7. Приходить Принцеса Карамелька.
– Здрастуйте! Ви знаєте хто я? Я – Принцеса Карамелька.
Живу я в цукерковій країні, де все – і будинки, і дерева, зроблені
з карамелі й шоколаду. Почула, що ви багато знаєте про
цукерки, і вирішила перевірити, чи так це. Слухайте й
відповідайте.
– Що таке цукерка? Що таке фантик? Назвіть ваші улюблені
цукерки, розкажіть про них. Та ви дійсно багато знаєте про
цукерки. На згадку про нашу зустріч я хочу вам подарувати
багато різних карамельок.
8. Карамелька роздає дітям солодкі подарунки. Вихователь
підводить підсумок заняття.

“Казкова подорож юних економістів”
Програмний зміст: ввести дитину в світ елементарних
уявлень про економічні процеси й об’єкти, через ознайомлення
141
із сімейною економікою, продуктами праці та їх виробниками;
уточнити й розширити уявлення дітей про обмін товарами й
послугами, про гроші і їх значення; учити робити прості
припущення з приводу дій, необхідних для вирішення тих або
інших проблем, використовувати доступні засоби й способи
пізнання; виховувати інтерес до економічних занять на основі
всіх видів дитячої діяльності й розвитку: екологічного
виховання, математичного розвитку, художньо-мистецької
діяльності, соціально-етичного виховання.
Матеріали: лялька Гном-Економ; карта, соснова шишка,
золоте кільце, картина; штучне дерево; “веселики”; квіточки з
відривними пелюстками; казкові герої Муха-Цокотуха,
Буратіно, Півник; колодязь, одноразові стаканчики.
Діти заходять до залу. Вітають гостей. З’являється хлопчик –
Гном-Економ:
– Здрастуйте, діти! Я радий вітати вас у своєму королівстві.
А як воно називається, якщо в ньому живе Гном-Економ?
(“Королівство Економіка”.)
– А ви хочете там побувати? Для того, щоб потрапити туди,
необхідно провести економічну розминку. Готові? Я говоритиму
слова, а ви будете називати слова “навпаки”.
1. Економічна розминка:
Дорого – дешево; доход – витрата; покупець – продавець;
добро – зло; добре – погано; експорт – імпорт; працелюбний –
ледачий. (Після розминки діти проходять і сідають на килимі.)
Гном Економ розповідає дітям історію, яка відбулася в
одному королівстві:
“Жили – були король і королева. І було в них багато –
багато діток. Діти були розумні, ввічливі, й дуже схожі на маму
й тата. Короля звали Бізнес, а королеву Валюта. І ось одного
разу в них трапилося велике горе: пропала одна з улюблених
дочок – принцеса Економіка. Усі жителі королівства знали
принцесу як працелюбну, розумну, серйозну дівчину. Горю
цьому не було ні кінця, ні краю.
Король і півцарства обіцяв, і трон свій віддати наважувався,
а принцесу все ніхто не міг відшукати.
142
І ось в один з вечорів з’явився лицар на прізвисько “Ризик
Благородне Серце”. І дав королеві слово, що відшукає принцесу.
Довго мандрував лицар. І зустрів мене. Від нього я дізнався про
все те, що вам розповів.
Чи допоможете ви благородному лицареві відшукати
принцесу Економіку?
2. З’являється Злочинниця Інфляція.
– Хто ви такі? Навіщо в моє королівство прийшли?
Я – Злочинниця Інфляція. Хочете принцесу Економіку
звільнити? Ха-ха-ха! Нічого у вас не вийде. У моєму Королівстві
все не так уже просто. Кожен кущик, дерево зберігають у собі
таємниці й загадки. Розгадайте їх – відшукаєте принцесу. А
якщо не зумієте подолати всі випробування, ви повинні будете
назавжди покинути королівство й забути про принцесу
Економіку.
– Ну що, злякалися? (Ні). Тоді візьміть цю карту “Шукай –
свищи” і вирушайте на пошуки принцеси. Тільки не забувайте
мій наказ. (Йде.)
Вихователь розгортає карту, на якій позначена стежина, і
запрошує дітей вирушати в дорогу. (Вихователь з дітьми йдуть
стежиною.)
3. Подолання перешкод Злочинниці Інфляції.
На підлозі лежать соснова шишка, золоте кільце, пачка чаю,
картина.
 Це перше випробування Злочинниці Інфляції. Треба обрати
той предмет, який можна використовувати замість грошей (чай,
кільце).
 Чай був цінним засобом обміну в Монголії, Китаї, Індії.
Минали часи, і люди зрозуміли, що гроші повинні бути
зручними. Такими грошима на багато століть стало золото. Воно
не іржавіє, важке, а це означає, що навіть маленький шматочок
має цінність. Як називається обмін одного товару на інший?
(Бартер)
 На карті зображено дерево. Що це за дерево? (Грошове.)
Що на нім висить? (Гроші, валюта.) (Діти розповідають вірші
про валюту.)
143
Діти, чи насправді гроші ростуть на деревах? А де ж можна
збільшити кількість грошей? (Відсотки у банку, можна заробити
на виробництві.)
Де виготовляють гроші? (На монетному дворі.)
 На карті зображена незвичайна квіткова клумба. На ній
ростуть квіточки семикольорові. Напевно, тут щось приховала
злочинниця. Квіточки не прості, на них є якісь завдання.
Відриваючи пелюстки, ми дізнаємося про професії, які існують в
королівстві для задоволення потреб його жителів. (Кравець,
швець, будівельник, садівник, пекар, перукар, лікар, музикант.)
(Діти розповідають про професії.)
 Для чого в цьому королівстві виготовляють так багато
різних товарів і послуг? (Для того, щоб люди різних професій
виготовляли більше хороших товарів. Чим більше товарів, тим
більше люди можуть заробити, тим краще вони живуть. На
зароблені гроші можуть купувати ті товари, які захочуть,
користуватися різними послугами.)
 На карті позначена галявина з казковими героями.
Вихователь і діти йдуть стежиною. Підходять до галявини, на
якій розставлені іграшки. Вихователь пропонує дітям пояснити,
чому Злочинниця Інфляція зібрала всіх казкових героїв разом.
– Як ви вважаєте, чому тут герої
казки “Три поросяти”?
У тій казці тільки Наф-наф не лінувався,
трудився, побудував свій будинок міцним-
міцним. У Наф-нафа доход перевищував витрати, і на свої
накопичення він зміг придбати будматеріали.)
– Чому тут Муха-Цокотуха? (Муха-Цокотуха вдало вклала
свої гроші. Купила самовар, усіх пригощала. В майбутньому
вона зможе відкрити свою справу – кафе для комах.)
– А це герой казки “Півник і бобове зернятко”. ( У цій казці,
щоб допомогти Півнику, Курочка здійснювала бартерні
операції.)
– Що трапилося з Буратіно? (Він посіяв
гроші й думав, що виросте дерево з
монетами замість листя.)
144
Вихователь пропонує дітям придумати
щасливий кінець казки “Буратіно”.
 Вихователь звертає увагу дітей на чарівний колодязь, який
знаходиться на галявині. Вода в колодязі чиста, прозора,
прохолодна. У цьому королівстві все для блага жителів: навіть
стаканчики приготовані для подорожніх. (Вихователь роздає
стаканчики. Діти п’ють воду).
– Що можна зробити для того, щоб про цю воду дізналися
всі жителі королівства? (Діти придумують рекламу води.)
 Вихователь хвалить дітей за вдале подолання перешкод.
(З’являється Злочинниця Інфляція).
– Діти! Але це ще не всі випробування. Вас чекає найважче.
Якщо з цим завданням упораєтеся, тоді віддам принцесу.
4. Складання слова “Економіка” з великих букв.
(Діти збирають з великих букв слово.)
З’являється Принцеса Економіка:
– Спасибі, вам, діти, за те, що врятували мене від злої
чарівниці Інфляції. За це я хочу вам віддячити. (Принцеса роздає
дітям пригощання – шоколадні медальки.) Вихователь дякує
Економіці, прощається з нею і разом з дітьми йде із залу.

“Подорож економят по казках”
Програмний зміст: розширити й уточнити знання дітей про
казки та казкових героїв; закріпити знання економічних
термінів, уміння вживати їх в розмовній мові; закріпити уміння
вживати повні речення, дотримуючись правильного порядку
слів; продовжувати формувати мовленнєву культуру
спілкування, розмовляти спокійним, ласкавим тоном; розвивати
уміння дітей логічно й послідовно будувати розповідь, художню
виразність дитячої мови, творчість, уяву, фантазію; виховувати в
дітей любов до казок, відчуття дружби, товариськість,
цілеспрямованість, наполегливість у пошуку вирішення
виникаючих проблем.
Матеріал: м’яч, картки із зображенням “потреб”;
економічна карта податків, маска “паровозик”; “Азбука
економічних казок”, макет “СБ”.
145
Вихователь вітає дітей і гостей у групі. Пропонує всім разом
поздороватися. (Діти і вихователь передають один одному
дзвоник і вітаються: передавати дзвоник потрібно тихо.)
Вихователь показує дітям величезний конверт, у якому
лежить лист. Але, щоб відкрити цей лист, треба пригадати слова
ввічливості.
Вихователь відкриває лист і показує дітям карту.
– Для чого потрібна карта? (Карта потрібна для того, щоб
подорожувати по різних містах; щоб не заблукати в чужому
місті тощо.)
Вихователь пропонує розглянути маршрут, зображений на
карті, за яким можна подорожувати, і запрошує дітей у подорож
по казках.
– Ви знаєте, що в кожній казці є “зачин”. Що це таке? (Це
слова, з яких починається казка.) Які ви знаєте зачини? (“Жили-
були”; “У тридев’ятому царстві, у тридесятій державі”; “Одного
разу багато років тому”; “Це трапилося давно”; “У деякому
царстві, у деякій державі”.)
– А ще в казці є “кінцівка”. Що це таке? (Це слова, якими
закінчується казка.) Які ви знаєте кінцівки? (Ось вам казочка, а
мені бубликів в’язочка”; “Ось і казці кінець, а хто слухав –
молодець”; “Стали вони жити-поживати та добра наживати”;
Злетілися птахи з моря,
Посідали на огорожі
Співали птахи, розповідали казки.
Були там і небилиці.
Одну я там перейняла та вам привезла. Це ще не казка, а
приказка. Казка попереду.
Вихователь пропонує дітям вибрати все необхідне для
подорожі (Одяг, їжа, пиття.)
– Як усе це називається одним словом? (Потреби).
– Які ще потреби людини ви знаєте? (У дружбі, у захисті, у
медицині.)
Гра з картками “Потреби”. Вихователь роздає дітям
картки, на яких вони відзначають, які потреби необхідні
людині.
146
Вихователь звертає увагу дітей на те, що вони забули взяти
із собою в подорож гроші. Навіщо в подорожі потрібні гроші?
(Купувати сувеніри на згадку про ті місця, де побувають).
Дітям пропонують пригадати, на якому “чарівному”
транспорті можна подорожувати по казках: килим-літак, шапка-
невидимка, чоботи-скороходи, чарівна паличка.
Вихователь з дітьми під музику “Блакитний вагон” вирушає
в подорож. Діти проходять під “чарівними” воротами,
зупиняються біля дошки, де прикріплена карта.
– Ми потрапили в казку. Як вона називається, ви дізнаєтеся,
якщо впізнаєте її фрагмент. ( Вихователь читає уривок з казки
“Крокодил Гена і Чебурашка”, діти відгадують казку.)
– Назвіть друзів цих героїв (старенька Шапокляк, щеня
Бобик, дівчинка та ін.) Як вони жили? (Дружно.) Як заробляли
собі на життя? (Крокодил Гена працював в зоопарку
“крокодилом” і приносив додому зарплату. Чебурашка вчився
на льотчика і приносив додому стипендію. Старенька Шапокляк
не працювала, була пенсіонером і отримувала пенсію).
– Як усе це назвати одним словом? (Бюджет).
Вихователь показує плакат із зображенням гаманця.
– Подивіться на цей гаманець, це і є бюджет сім’ї Крокодила
Гени. А що це за маленька частина, яку відрізують ножиці? (Це
податки.) Навіщо ми платимо податки? (Щоб не закривалися
школи, дитячі садки, будували нові дороги, красиві будинки.)
Давайте пограємо в гру “Я почну, а ти продовжиш”.
Гра з м’ячем “Якщо ми не платитимемо податки, то...”.

Під музику вихователь з дітьми вирушає по групі в нову
казку “Золотий ключик”.
– Який казковий герой говорив чарівні слова “крекс, пекс,
фекс”? Що відбулося в казці з Буратіно? (Він попався на обман
кота й лисиці, тому втратив свої гроші). Де він зберігав гріш? (У
роті). Де можна зберігати гроші? (Показ таблиці). Де надійніше
й краще зберігати гроші? (У банку.) Чому? (Він охороняється,
тому гроші нікуди не пропадуть.)
– Давайте придумаємо казці інший кінець. (Він не закопав
гроші, а купив тату Карло нову куртку, а собі азбуку тощо.)
147
Вихователь запрошує дітей продовжити подорож і відгадати
загадку:
Довгонога дівчина
Дуже любить веселитися.
Вона по полю пішла
І копієчку знайшла (Муха).
– Чи вдало витратила муха гроша ? Що вона купила?
(Самовар.) Навіщо? (Вона запросила всіх своїх друзів на чай.
Усім було весело і у всіх був гарний настрій.)
Вихователь пропонує дітям скласти казку “Муха –
Цокотуха” на новий лад:
Муха, Муха-Цокотуха,
Золотава чепуруха!
Муха стежкою пішла,
Муха грошики знайшла.
Пішла муха на базар
І не купила самовар.
– А що вона могла купити? (Будь-який товар або покласти
гроші в банк).
Подорож продовжується й діти підходять до нової казки.
– Це незрозуміла казка: намальовані пташки, ноти. Що б це
означало? (Музика, пісні). Це музична казка.
– У яких казках живуть пісеньки? Чим вони допомагають
героям? (Допомагають долати труднощі.) Щоб нам було
веселіше в дорозі, давайте ми заспіваємо пісеньку (Діти
співають пісеньку.)
Вихователь повідомляє дітей про те, що подорож скінчилася,
і дарує Буратіно “Азбуку економічних казок”, щоб він добре
знав казки й міг знаходити в них економіку. (Малюнки в цій
книзі вигадані й намальовані дітьми.)

“Правова академія гнома Економа”
Програмний зміст: закріпити знання дітей про поняття
“економіка” і “право”; закріпити знання з права, які має дитина;
продовжити учити проводити операції з грошима, відкривати
свою справу; закріпити отримані економічні знання в різних
148
видах діяльності; виховувати пошану до людей різних професій,
пробуджувати інтерес і бажання знати про зміст їх діяльності;
формувати уявлення про те, що всяка праця почесна, важлива і
необхідна.
Добре живе той, хто багато працює і вчиться.
1. Читання економічної казки “Рукавичка” на новий лад.
Мета: назвати й обговорити добрі й погані вчинки казкових
героїв. Чи мають вони право так поступати?
2. Гра-заняття “Економіко-правова школа”.
Ігровий момент. Відгадайте, у яку гру ми сьогодні
гратимемо? Для цього вам треба буде відповісти на декілька
питань.
Як називаються діти, які вчаться в школі? (Учні.)
Хто веде уроки? (Вчитель.)
Хто має право ходити в школу й учитися? (Усі діти, яким
виповнилося 6 років.)
Я сьогодні буду вчителем, а ви учнями.
Але наша школа буде не проста, а економіко-правова. А що
це означає? (Вивчатимемо економіку і право.)
1 урок. Розвиток мовлення.
– Зараз ми пограємо в гру “Закінчи речення”. З ваших
відповідей я хочу дізнатися, чого ви прагнете навчитися в нашій
економіко-правовій школі.
Я хочу… Я умію… Я зможу… Я обов’язково навчуся…
Урок наш продовжується. Зараз ми пригадаємо наші
улюблені казки.
Читання уривка (прихід персонажа) з казки “Три поросяти”.
Право: скривджені герої – поросята, вовк хотів порушити їх
право на житло.
Економіка: поросята зрозуміли, що житло повинне бути
надійним, міцним, зручним.
Прислів’я. Дешево та гнило, дорого та мило (матеріали для
будівлі).
“Вовк і семеро козлят”
Право: порушення права на житло, загроза життю козлят.
Економіка: свої потреби не можна задовольняти за рахунок
інших.
149
2 урок. Математика.
Розв’язання економіко – правових задач.
Наприклад. Однакові огірки у двох продавців продаються за
різною ціною 5 і 6 гривень. У кого розкуплять огірки швидше?
Чому?
Гра “Що можна купити за гроші”.
Товар за дорогою або дешевою ціною можна купити.
А чи є ціна дружбі, товариству, людині?
За що цінують людину?
За що товариші цінують тебе?
Для кого ти найдорожчий?
Хто найдорожчий для тебе?
Дитина має право на любов і турботу батьків, сім’ї,
суспільства.
3 урок. Малювання.
Творче завдання: на одному великому аркуші діти малюють
школу, де б усім було добре вчитися, відпочивати. (Мій проект
школи.)
4 урок. Пісня “Навчають в школі”, “Економічна”.
Підсумок. Закінчуються наші уроки. Ви всі були молодці,
швидко й добре справилися із завданнями.
– Яке право ми сьогодні з вами пригадали?
Право на освіту, яка допоможе пізнати краще навколишній
світ, отримати знання з різних предметів: читання, математики,
економіки, права.
3. Гра “Економічна рибалка”.
Учасники за чергою підходять до озера й ловлять рибку.
Потрібно прочитати слово або пояснити знак, написані на
зворотному боці (право на турботу, любов близьких, безпеку
здоров’я; транспорт: автобус, вантажівка тощо).
150
4. Обговорення проблемних ситуацій.
Наприклад, на кондитерській фабриці “Ласунка” виготовили
нові цукерки.
– Що потрібно зробити, щоб про цукерку дізналися продавці
й покупці? (1.Рознести цукерки по всіх магазинах міста. 2.
Придумати рекламу й показати по телевізору.) Маємо право на
різні способи знайомства з новою продукцією, але найбільш
вигідний – реклама.
5. Підсумок заняття.

“Батьківщина моя – мій Донецьк”
Програмний зміст: уточнити знання дітей про свою країну,
про свою “малу батьківщину” – рідне місто; дати знання про те,
що таке герб, пояснити символи міста Донецька; розширити
знання дітей про географічні карти, учити “читати” їх;
виховувати відчуття прихильності й любові до рідної землі.
Матеріали: карта України, глобус, герби різних міст, у тому
числі й Донецька, фотографії міста Донецька.
Звучить музика. Діти стоять біля вихователя півколом.
Сюрпризний момент. Вихователь звертає увагу дітей на
зміни, що відбулися в групі. У групі з’явилася нова картина.
Вихователь повідомляє дітям, що одержала лист від Незнайка й
пропонує його зачитати. “Дорогі діти! Я зібрався в подорож.
Хочу побувати у вашому місті. Але не знаю, як до вас дістатися.
У мене є карта вашого міста, але я не знаю, що на ній і яким
кольором зображено. Допоможіть мені, будь ласка, поясніть, як
розбиратися в цих картах. Незнайко”.
Вихователь просить дітей допомогти Незнайкові й
розповідає дітям про карту.
– На що схожа карта? На карті й глобусі все позначено
однаково: річки, моря, гори, льодовики. Навіщо ж людям і
карти, і глобуси?
Карта та глобус. Діти, послухайте історію. Одного разу
посперечалися глобус і карта.
Глобус: Я кращий за тебе, адже я – точна модель Землі.
151
Карта: Але на мені все відразу видно, а на тобі тільки той
бік, який повернений до людини.
Глобус: Це не страшно, мене і повертіти можна, а на тобі
материки й океани розірвані.
Карта: Мене зберігати зручно й у дорогу взяти можна, а ти ні
в одну валізу не влізеш.
Сперечалися вони, сперечалися. І ніяк не могли домовитися.
Вихователь пропонує дітям спробувати помирити карту з
глобусом. Кому потрібна карта? А глобус? Без глобуса не можна
уявити, що Земля кругла. І карта, і глобус потрібні людям. На
глобусі можна побачити всі країни нашої планети Земля.
Вихователь цікавиться у дітей: які країни вони знають, хто може
показати нашу країну, як вона називається, як називається
столиця України.
Гра “Я почну, а ви закінчите”.
В Італії розмовляють італійською мовою.
В Іспанії ... У Франції ... У Польщі …
У Білорусії … У Германії … У Росії …
В Україні …
– У кожної держави своя мова. Як відділяється держава від
іншої держави? Покажіть, будь ласка, на карті межу України.
Наша Україна велика – для того, щоб пройти Україну всю із
заходу на схід, треба 90 днів, і йти при цьому потрібно в день по
30 км.
Робота з картою. Чому карту зображають різними
кольорами? Що позначають ці кольори?
Вихователь пропонує дітям допомогти Незнайкові в цьому
розібратися. Діти посилають Незнайкові картку, на якій з одного
боку намальовані гори, річки, ліси, пустелі, а з іншого – діти
фарбували тим кольором, яким на карті та глобусі позначаються
ці географічні поняття.
Вихователь розповідає дітям про те, що потрібно не тільки
знати, де знаходяться моря, гори, але і як до них добиратися. Як
люди орієнтуються під час подорожей?
Люди знають, що сонце завжди сходить в одній і тій же
стороні. Називають цю сторону схід. А сідає завжди на заході.
За день сонце проходить шлях від сходу до заходу. Угорі на
152
карті знаходиться північ. На протилежній стороні – південь.
Вихователь пропонує дітям прикріпити на карті великі літери.
Тепер Незнайко знатиме, як подорожувати по карті, і з легкістю
знайде наше місто.
Маленька Батьківщина. У такій великій країні, як наша
Україна, у кожної людини є своя маленька батьківщина – це
місто або село, де вона народилася й живе. З безлічі маленьких
рідних куточків складається наша спільна велика країна.
Батьківщина починається на порозі твого будинку. Вона
величезна й чудова. Батьківщина завжди з тобою, де б ти не
жив. І в кожного вона одна, як мама.
Вихователь зачитує дітям уривок вірша “Батьківщино моя”
Михайла Івасюка.
Батьківщино моя,
Зореносна моя,
Бачу, правда твоя
Над віками сія.
Чую, слава моя,
Наче сонячний дзвін,
Крізь сторіччя луна
У серцях поколінь.
Вихователь цікавиться в дітей, що для них означає
слово “Батьківщина”. Як називається ваша мала батьківщина?
Донецьк називають столицею Донбасу. У кожного міста, як і в
людини, свій вік. Скільки років місту Донецьку? А як називають
жителів Донецька?
Вихователь питає у дітей, як вони розуміють прислів’я
“Що ні місто, то свій норов”. Усі міста різні. У кожного з них є
відмітний знак – герб. Діти вже знають герб України – це
тризубець.
Гра “Знайди свій герб”. Діти серед інших гербів (Донецьк,
Луганськ, Київ) знаходять герб Донецька й описують його.
153
На центрі герба Донецька зображений п’ятикутник,
розфарбований двома кольорами: чорний колір означає те, що в
Донецьку здобувають вугілля, блакитний колір відображає те,
що варять сталь. Рука, яка тримає молот, символізує регіон
шахтарів. Справа зображений шахтар з відбійним молотом, що
символізує важку працю шахтарів. Зліва воїн, який відображає
участь у Великій Вітчизняній війні.
– Де можна зустріти зображення герба міста?
– Що здобувають у регіоні?
Музична пауза. Діти слухають пісню Руслани “У ритмі
серця”.
Пам’ятки історії. У гості до дітей приїхали друзі з інших
країн. Вони хочуть подивитися місто. Вихователь пропонує
дітям перетворитися на екскурсоводів і показати гостям
визначні пам’ятки міста.
– Що таке визначні “пам’ятки”? Про що ви хотіли б
розповісти й що показати гостям?
Дітям роздають фотографії цікавих місць м. Донецька.
Вони складають розповідь про місто. Вихователь дякує дітям за
їх цікаві розповіді.
Гра “Машина часу”. Діти переносяться в майбутнє й
малюють місто майбутнього, оформляють виставку “Моє місто
майбутнього”.

“Захисники в казковому королівстві”
Програмний зміст: знайомити дітей з правами на матеріалі
казок “Червона шапочка”, “Доктор Айболить”, “Попелюшка”,
на прикладах з життя; учити розуміти знаки – символи,
оцінювати ситуацію, вчинки героїв; дати поняття про
концепцію захисту: звертатися за допомогою до вихователів,
батьків, сусідів, у міліцію; дати уявлення про ім’я людини, його
154
значення; формувати уміння захищати власне життя й життя
інших людей; виховувати любов до себе та людей.
Матеріали: дзеркало для кожної дитини, картки – схеми,
картинки із зображенням прав дитини, іграшки, дзвоник,
промінчики з іменами дітей, картина Перова “Тройка”,
фломастери.
Вихователь вітає дітей і запрошує вирушити в гості до казок.
Проводиться правова розминка:
Право на життя.
Право на любов і турботу мами.
Право на ім’я.
Право на виховання.
Право на навчання.
Право на житло.
Право на якісне харчування.
Право на відпустку.
Вихователь і діти передають по колу чарівний дзвоник, який
дзвенить, і переносяться в казку.
– Ми потрапили в казку. Подивіться, і скажіть мені, як вона
називається? (на столі – персонажі казки “Червона шапочка”).
– Яке право порушене в цій казці? (право на життя; вовк
хотів з’їсти Червону шапочку й бабусю).
– Покажіть картинку з цим правом.
– Що це за казка? (“Доктор Айболить”). Про яке право
мовиться в цій казці? (Право на лікування. Доктор Айболить
лікує тварин.) Покажіть картинку із його зображенням (право на
лікування).
Вихователь читає уривок з казки “Попелюшка”. Діти
визначають, які права були порушені в цій казці, і показують
картинку (любов батьків).
155
Фізкультхвилинка.
Ім’я. Як вас називають удома батьки? Крім ласкавих слів,
батьки ще називають вас на ім’я. Чому? (кожна дитина має
право на ім’я). Коли народжується дитина, їй дають ім’я.
Гра “Сонячні промінчики”. На столах лежать промінці з
іменами дітей. За чергою діти називають своє ім’я та говорять,
що воно позначає.
– Подивитеся, як ясно стало в групі від сонячних промінців.
Вихователь звертає увагу дітей на картину, яка з’явилася в
групі.
– Як називається картина? (“Тройка”). Написав її художник
В. Перов.
– Кого ви бачите на цій картині?
Що роблять діти? Як ви вважаєте,
їм легко чи важко?
Судячи з картини, яке життя
було у цих дітей? Чому?
Які права цих дітей були порушені?
Як ви думаєте, чому діти почали
працювати на такій важкій роботі?
Гра “Мої права”. Діти показують картинку й називають
свої права.
Ось я який! Діти беруть дзеркальце й дивляться в нього.
– Кого ви там бачите? (себе). Ви найдорожчий скарб не
тільки для своїх батьків, але й для нашої країни. Як вона
називається? (Україна.) Посміхніться собі. Що ви бачите?
(Усмішку.)
На столах у дітей лежать картки із зображенням
недомальованого обличчя. На малюнку не вистачає очей, носа,
рота. Діти домальовують їх і дарують свої усмішки гостям.
Підведення підсумків заняття.

“Економічний ярмарок”
156
Програмний зміст: розширити знання дітей про ярмарок як
один з різновидів місця, де торгують товарами; розвинути
уміння користуватися грошима як засобом оплати за товар;
сприяти гарному настрою, бажанню грати разом.
Матеріали: столи з товарами (іграшки, цукерки, печиво
тощо), гроші, квитки для лотереї, призи, скоморохи.
Вихователь вітає гостей у залі.

– Здрастуйте, дорогі глядачі!
Чи не хочете відвідати наш ярмарок?
На нашому ярмарку різний товар,
А також багато веселих забав!
– Сьогодні вашій увазі представлені різні товари: овочі,

солодощі, іграшки тощо. Усі товари в нас для вас за
найнижчими цінами, а продають їх найуважніші,
найпривабливіші продавці.
Продавці:
1. Ой, ну що ж ми стоїмо? Ярмарок уже відкрився, а в нас
ніхто нічого не купує.
2. Давайте голосно пропонуватимемо свій товар покупцям.
Продавці рекламують свій товар.
1. Морква моя соковита, смачна, вітамінами налита.
2. Щоб зовсім не хворіти, меду треба багато їсти. У кого є
гроші – купуйте сережки.
3. А ось бублики – купуй! Хто їх любить – покуштуй!
4. А я іграшки продаю, і не дорого візьму!
А коли буде потреба, так і зменшити зможу!
6. Продукція наша відома всюди
Великому, а головне, малому люду:
Печиво, вафлі, цукерки, зефір.
Смачніше за них немає, об’їздь весь світ!
Вихователь запрошує дітей купувати товар, при цьому
пропонує торгуватися, щоб вистачило грошей на придбання
більшої кількості товару.
157
Продавці: Ми славно потрудилися. Ми ні хвилини не
лінувалися. Тепер доход рахувати почнемо, надлишки в банк
ми віднесемо.
Вихователь: Усі зараз із покупками, ніхто порожнім з
ярмарку не піде. Справі час, розвагам година, купив товар,
пускайся в танок.
Діти виконують танець.
Вихователь оголошує дітям про те, що на ярмарку проходить
презентація товару. Діти за бажанням вибирають будь-який
товар і придумують до нього свою рекламу.
Скоморохи:
Нині ярмарковий день,
Виходь, кому не лінь.
На каруселі покружися,
Разом з нами веселися.
Гра “Перетягування каната”, “Хто спритний”.
Дидактична гра “Лотерея”. Дітям роздають квитки, потім
крутиться барабан з кулями й оголошується номер квитка, на
який “випав” виграш. Діти порівнюють номери квитків з
номерами на табло. Лотерея безпрограшна.
Вихователь звертає увагу дітей на те, що ярмарок – це не
тільки прибуток для країни, покупки для покупців, але й
культурний центр. На ярмарках виступає багато відомих
артистів.
Діти співають пісню, виконують танець.
– Нам пора прощатися,
А ярмарку закриватися.
Розвага
“Веселий ярмарок. Аукціон”
Програмний зміст: примножити знання дітей про ярмарок –
про місця, де можна придбати товар; формувати уявлення про
те, що від обсягу вкладеної у виріб праці та якості виробу
залежить його вартість; закріпити знання про значущість
реклами.
Виховні завдання: комплексне вирішення завдань
трудового, економічного й етичного виховання дітей.
158
Звучить весела музика. Діти заходять до залу.
Вихователь проводить бесіду про те, яка звучить музика
(весела, красива, пустотлива). Де може звучати така музика? (На
дискотеці, на ярмарку, на весіллі.)
– Що таке ярмарок? (Ярмарок – це ринок різних товарів, де
вони демонструються й продаються).
– Раніше це були справжні свята землеробів і ремісників, які
після важкої річної праці привозили свої вироби на торг, щоб
продати їх, а на виручені гроші купити все необхідне для своєї
сім’ї. На ярмарок приїжджали актори, циркачі; завжди було
дуже весело, гамірно, крутилася карусель.
– Який найвідоміший ярмарок в Україні? (Сорочинський
ярмарок, що проводиться на Полтавщині.)
– Який ярмарок відомий у нас на Донеччині? (Бахмутський
шлях).
Діти обирають вид транспорту, на якому вони вирушають на
ярмарок, і під музику проходять на стільчики.
Вихователь вітає гостей, що прибули на ярмарок.
(Діти вручають гостям хліб – сіль).
Вихователь представляє товар різних фірм і виробників і
запрошує продавців зайняти свої місця.
– Що потрібне, щоб вдало продати товар?
– Хто може рекламувати товар? (Диктори радіо й
телебачення, художники-оформлювачі, рекламні агенти).
Гра “Найкращий продавець”. (Виходять продавці й
рекламують свій товар.)
1–й продавець: Мій павільйон – “Ласунка”. Я продаю
найсмачніші у світі солодощі. Налітайте, купуйте, усе
розбирайте.
2-й продавець: У моєму павільйоні “Забава” ви знайдете
найкращі іграшки. Вибір товарів задовольнить будь-якого
покупця. Наші іграшки виготовлені з високоякісних матеріалів,
яскраві, зручні й гарні.
3-й продавець: А у мене товар найкорисніший, вітамінний і
дуже смачний.
Капусту корисну купуйте
159
Й знайомих своїх нагодуйте.
Кому апельсини?
Кому вітаміни?
Кому банан –
Жовтий жупан?
Вихователь пропонує вибрати кращу рекламу. А щоб
визначитися з покупками – пограти в гру.
Гра “Карусель”.
Проводиться бесіда з дітьми:
Що потрібне, щоб купити товар? (Гроші.)
Як називаються гроші іншим словом? (Валюта.)
Валюту яких країн ви знаєте?
Де виготовляють валюту? (На монетному дворі.)
Якщо немає грошей, щоб купити товар, що можна зробити?
(Оформити кредит у банку.)
Вихователь запрошує дітей і гостей у залі купувати товар.
(Діти проводять купівлю – продаж товарів.) На ярмарку працює
обмінний пункт, де можна обміняти будь-яку валюту на
“веселики”, згідно курсу 1 до 1.
Вихователь пропонує дітям пригадати, хто що робив на
ярмарку і пограти в гру.
Гра “Бубни”. Бубон під музику передається по колу. Коли
закінчується музика, дитина, у якої в руках опиняється бубон,
повинна назвати професії тих людей, товари яких були
представлені на ярмарку.
Вихователь проводить бесіду з дітьми:
– Що таке банк? Чи тільки у банк ми відносимо свої доходи?
(Ні, частину грошей ми виділяємо на сплату податків.) Навіщо
необхідно платити податки? (На ці гроші будують нові дороги,
красиві мости, надають допомогу дітям, інвалідам тощо). З
метою допомоги дітям проходять добродійні акції.
Аукціон. Вихователь повідомляє дітям, що сьогодні на
нашому ярмарку відбудеться добродійний аукціон.
– Що таке аукціон? (На аукціоні продають товар. Товар
купує той, хто заплатив за нього найвищу ціну.) Які товари
можна виставити на аукціоні?
160
– Сьогодні виставляється всього один лот. Він незвичайний.
Це єдиний ексклюзивний екземпляр книги, яка називається
“Економята про економіку”. Рік видання – 2006. Тираж – 1
примірник. Укладачі – група “Економята”. Книга складається з 3
розділів: “Податки очима дітей”, “Економіка в казках”,
“Будинок, де живуть гроші”. Стартова ціна лоту – 1 “веселик”.
Книга продана. Виручені від продажу книги гроші підуть на
добродійні цілі в групу “Економята”.
Виступ ансамблю юних артистів “Усмішка”.

“Лісовий бізнес”
Програмний зміст: дати дітям уявлення про необхідність
праці в житті кожної людини, знання про “бізнес”; закріпити
знання про дари природи (гриби, ягоди, трави); розвивати
уміння мислити, самостійно знаходити рішення; виховувати
інтерес до праці, дбайливе ставлення до природних ресурсів.
Матеріал: гном Економ; іграшка Зайчиха; газета; грибки;
схеми із зображенням потреб; фломастери; картки до гри
“професії”; картинки із зображенням природних ресурсів.
Вихователь запрошує дітей до подорожі в чудову країну
Економіку, де вони дізнаються, що таке гроші й ресурси, що
означає робити, купити, продати, дорого, дешево тощо;
навчаться бути діловими, економними, поважати і любити
працю.
У подорож з дітьми хоче відправитися гном Економ.
1. Гра “Слова від гнома Економа”.
Що таке сімейний бюджет, доход, витрата. Які бувають
витрати? Як називається обмін товару на товар?
Вихователь з дітьми потрапляє в країну Економіку до
економічного лісу.
– Чому це економічний ліс?
– Що в ньому “економічного”? (Грошове дерево.)
2. У гості приходить Зайчиха. Вона розповідає дітям про
біду, яка трапилася в її сім’ї.
161
Добре трудилися зайці влітку на своєму городі. Вони
виростили багатий урожай і заготовили запасів на зиму. Тепер у
них є що їсти, а тому “Хто ситий, тому голод не страшний”. Але
виявилось, що, окрім їжі, нашим зайцям потрібно ще дуже
багато всього: одяг, іграшки, книжки.
Наприклад: дочці необхідно вже збиратися до школи. Їй
треба купити зошити, книжки. Що ще потрібне для навчання в
школи? А всій сім’ї потрібен телевізор: дивитися й слухати
новини, цікаві передачі, кінофільми.
Вихователь пропонує дітям назвати узагальнене визначення
усього, що необхідне зайцям (потреби).
Гра з картками “Потреби”. На столах у дітей лежать схеми
потреб. Діти розглядають їх і підкреслюють ті потреби, які
притамані людям.
– Чому ви підкреслили саме ці потреби? Як можна всі ці
потреби задовольнити? ( Купити.) Сім’я зайців захотіла купити
собі телевізор. Але ті гроші, які вони заробили восени на базарі
від продажу свого урожаю, майже витрачені.
– Де узяти засоби, щоб купити необхідні товари?
(Заробити.)
– Задумалися зайці, як би грошей роздобути. І тут саме
прилетіла Сорока-листоноша. Принесла вона газету. А ви
знаєте, що в газетах завжди багато корисної інформації та різних
новин. І ось у цій газеті зайці дізналися про щось цікаве – про
бізнес.
– Чи чули ви таке слово? Як ви його розумієте?
Вихователь дає дітям інформацію про те, що таке бізнес:
бізнес – це така справа, якою може займатися одна людина,
сім’я або багато людей. Ці люди виготовляють різні товари або
пропонують послуги. За це вони отримують гроші.
– Як ви думаєте, які товари можна виготовляти? Хто
виробляє товари?
4. Діти розповідають вірша про людей різних професій.
5. Гра “Відгадай професію”. Діти повинні вибрати
професію й підібрати до неї знаряддя праці, зайве необхідно
відкласти.
Вихователь продовжує розповідати історію про зайців.
162
– Зайці спочатку вирішили виготовляти меблі. Але потім
передумали. Як ви думаєте, чому зайці не змогли виготовляти
меблі? (Ліс молодий і вирубувати його не можна; у них немає
потрібних інструментів; вони не майстри, щоб зробити меблі
якісно.)
– Вирішили тоді зайці збирати дари лісу. Адже в лісі багато
грибів, ягід, лікарських трав. Завдяки чому вони зростають, ми
зараз з вами дізнаємося.
6. Гра “Що потрібне рослинам”. На столі лежать різні
картинки. Діти підходять і вибирають картинки із зображенням
того, що допомагає рости і грибам, і ягодам, і травам,
узагальнюючи все це одним поняттям – природні ресурси.
Вихователь повертається до історії про сім’ю зайців.
– Усе літо працювала дружна сім’я зайців. Кожного ранку
вони ходили в ліс. Збирали гриби, акуратно складаючи їх в
кошики, а ягоди – у спеціальні відерка, щоб кожен гриб, кожна
ягідка не пом’ялися. Тато-заєць збирав гриби. Мама-зайчиха
засушувала їх. А зайчики упаковували в красиві коробочки.
– Навіщо зайці розподілили свої обов’язки?
– Справи йшли добре, але в зайців виникла проблема: як
назвати свою фірму? (Діти спільно з вихователем допомагають
Зайчисі придумати назву фірми. Зайчиха оцінює відповіді дітей і
вибирає найкращий варіант.)
– Зайчиха дякує дітям за допомогу в організації їх сімейного
бізнесу й передає дітям пригощання (печиво – грибки). Тепер у
фірми зайців є своя назва, а у нашої групи є своя – “Економята”.
Вихователь підводить підсумки заняття, дякує дітям за
допомогу й прощається з гостями.

“Подорож до королівства Зубної щітки”
Програмовий зміст: учити дітей проводити масаж зубною
щіткою; закріпити знання про здоров’я й утримування тіла в
чистоті; учити дітей берегти зуби, доглядати за ними; розвивати
пам’ять, логічне мислення; виховувати бажання піклуватися про
своє здоров’я.
163
Матеріал: зубна щітка на кожну дитину; Королева Зубна
щітка; морські камінці, квасоля, дощечка з гумками, вітаміни,
зубна паста.
Вихователь пропонує дітям пригадати, як на занятті з
економіки вони розмовляли про потреби, які притамані людині,
без яких потреб людина не може обійтися жодного дня (їжа,
вода, чистота, тиша тощо). Вихователь звертає увагу дітей на те,
що людина не може обійтися без їжі, води й, найголовніше, вона
не може довго ходити брудною. Якщо у людини брудні руки, їй
відразу хочеться їх помити. Що ще потрібно робити, щоб
тримати себе в чистоті?
Вихователь запрошує дітей побувати в одному чарівному
королівстві. Шлях туди неблизький і повний всіляких перешкод,
які потрібно буде подолати. Діти вирушають у подорож.
І випробування – дітям на шляху зустрілося глибоке море.
Перейти його їм допомагають великі камені.
ІІ випробування – попереду швидка річка. Діти переходять
її по дрібних камінчиках (діти йдуть по квасолі).
ІІІ випробування – а зараз на шляху болото. Діти із силою
піднімають ноги.
IV випробування – шлях дітям перегородили чагарі.
Потрібно пройти по колючій доріжці.
Вихователь і діти потрапляють до королівства. Це володіння
Королеви Зубної щітки. З’являється Королева Зубна щітка зі
своїми помічниками (зубною пастою та іншими зубними
щітками).
Королева Зубна щітка вітає дітей. Вона рада, що діти
подолали такий складний шлях і прийшли до неї в гості.
Королева Зубна щітка цікавиться:
 чи знають діти хто вона і хто її помічники;
 навіщо потрібна Королева Зубна щітка та її помічники;
 що буде, якщо люди не чиститимуть зуби?
Королева зубна щітка підводить дітей до висновку, що без
неї буде дуже погано. Але виявляється, що зубна щітка потрібна
не лише для того, щоб чистити зуби. Вона уміє робити чарівний
164
масаж. Королева Зубна щітка пропонує цьому навчити дітей, їй
допомагають її помічники.
Масаж зубними щітками.
Приготуємо ми зараз
Наші щітки – вищий клас.
Вправи з ними не забудемо
І завжди здоровими будемо.
Ось потремо ми наші щічки,
Хай вони будуть як персики.
Не налякає нас вітерець
Тому, що ми робимо комірець.
Ти вниз щітку направляй,
Щітці шийку підставляй.
Ось дощові крапельки
Торкнулися руки,
Їх зовсім не бояться
Всі наші малюки.
Дощик капає частіше –
З ним нам буде веселіше.
Вихователь дякує Королеві Зубній щітці за цікавий масаж.
Королева Зубна щітка просить дітей не забувати чистити зуби й
робити масаж щодня, але тільки обов’язково різними щітками.
Вона побажала дітям не хворіти, а для підтримки здоров’я
роздала їм чарівні вітаміни.
Вихователь нагадує дітям, що час повертатися назад. Діти
дякують Королеві Зубній щітці й дають обіцянку бути
здоровими.
Розвага
“Бережи одяг знову,
а здоров’я – змолоду”
Програмний зміст: закріпити у дітей уявлення про
небезпечні для життя і здоров’я предмети, з якими вони
зустрічаються в побуті, правила користування ними; застерегти
від нещасних випадків у побуті; закріпити знання про правила
пожежної безпеки; правила поведінки під час грози; правила
дорожнього руху; застерегти дітей від контактів з незнайомими
165
людьми; сприяти розвитку обережності, обачності в спілкуванні
з незнайомими; розвивати у дітей уміння об’єктивно оцінювати
вчинки казкових героїв, давати їм оцінку.
Матеріал: олівці, 2 свічки, 3 зубних щітки, м’ячик, фішки,
призи, аркуші білого паперу, бинт, картки із зображенням казок,
побутових предметів, слова з пропущеними буквами.
Хід конкурсу
Ведучий вітає дітей і дорослих у залі. Він повідомляє, що
сьогоднішня зустріч пройде під девізом “Кожна маленька
дитина повинна знати це з пелюшок”. Спочатку ведучий хоче
дізнатися, чи знають діти, що це:
1) маленький, осоружний, любить бруд (мікроб);
2) добрі слова, які приємно чути на свою адресу
(комплімент);
3) частина дороги, якою рухається транспорт (бруківка);
4) тваринна назва, яка позначає ділянку бруківки (зебра);
5) пристрій, що відіграє важливу роль у регулюванні
дорожнього руху (світлофор);
6) звучний інструмент співробітника ДАІ(свисток);
7) інструмент співробітника ДАІ, що мовчить (жезл).
Ведучий пропонує командам зайняти свої місця.
1-е завдання.
У команд на столі картинки із зображенням капітальних
ресурсів (тобто знарядь праці й побутових приладів). Треба
уважно розглянути їх і біля кожної картинки намалювати
відповідний знак – чи можна дітям користуватися такими
приладами. За правильно виконане завдання дитина отримує
фішку.
Якщо раптом ти сильно захворів,
Застудився або зломав ногу,
Одразу по телефону набери
Цей номер “швидкої допомоги”. (03)
Питання командам:
1. У яких випадках ми можемо запросити лікаря додому?
2. Чим відрізняється машина “швидкої допомоги” від будь-
якої іншої машини?
166
3. Для чого в машині “швидкої допомоги” встановлена
сирена з мигалкою?
4. А ви могли б пояснити, чому “швидка допомога”
називається швидкою?
Практичне завдання: забинтувати руку або пальчик.
Правила безпеки під час грози.
1. Що буває спочатку – блискавка або грім?
2. Чи знаєте ви правила поведінки під час грози в лісі, у
місті?
3. Коли частіше буває гроза, у яку пору року?
4. За якими ознаками в природі можна здогадатися, що
наближається гроза?
Практичне завдання: намалювати блискавку.
Дорожній рух.
1. Для чого призначена вулиця?
2. Як називають людей, що йдуть по вулиці?
3. На які частини ділиться вулиця?
4. Для чого потрібні “зебра” й острівець безпеки?
Практичне завдання: намалювати світлофор (зебру).
3-е завдання. Команди відгадують з яких творів уривки:
“Дядько Стьопа”, “Доктор Айболить”, “Пожежа”.
Гра “Хто швидший?”.
Діти в колі показують праву руку, перенісся, праве коліно
тощо.
Команди називають номери служб: швидка допомога – 03;
міліція – 02; пожежна – 01; газова – 04.
Ведучий повідомляє дітям, що вони живуть на
величезному багатоликому світі людей. На цьому світі дорослі
піклуються про дітей, люблять, оберігають їх, хочуть, щоб вони
виросли здоровими й сильними, розумними, чесними,
добрими. Але, на жаль, є і люди, які чинять лихо. Вони
грабують, крадуть дітей. У житті буває так, що не завжди
приємна зовнішність людини говорить про її добрі наміри.
Ведучий пропонує дітям пригадати казку “Про сплячу
царівну та сім богатирів”. Діти розповідають, як вдалося
злочинниці цариці отруїти царівну.
167
4-е завдання. Команди збирають розрізні картинки й
називають, з якої казки герої, а також оцінюють їх поведінку.
Діти збирають пазли й обговорюють казки “Буратіно”, “Півник
– золотий гребінець”.
Ведучий звертається до команд з проханням:
1. Вибрати з 3 зубних щіток у склянці для себе найкращу.
(Даруйте, цими щітками користуватися не можна, вони чужі.)
2. Сказати, яка з цих свічок (жовта або червона) краще
підійде до новорічної ялинки. (Свічками ялинку прикрашати не
можна.)
У гості до дітей прийшов Карлсон. Він застудився, тому що
весь день плигав по калюжах, і тепер у нього, напевно, грип.
Ведучий цікавиться у Карлсона, як він збирається лікуватися.
Виявляється, Карлсон вигадав свої ліки. Він складає карамельки
й тягучки, додає малину, мармелад і шматочки шоколаду. І на
все це зверху дрібно кришить вівсяне печиво. Називаються ліки
“Супер смакота”. Від застуди допомагає просто чудово!
Ведучий цікавиться у дітей: хіба солодке корисне? (Діатез,
карієс і зайва вага.)
Карлсон цікавиться, як йому зберегти здоров’я. (Щоб
зберегти своє здоров’я, потрібно займатися спортом і правильно
харчуватися.)
Гра “Закінчи речення”.
Сонце, повітря і вода...(наші кращі друзі).
У групі вранці за порядком …(дружно робимо зарядку).
Обливаємося з тобою... (ми холодною водою).
Від застуди та ангіни нас рятують …(вітаміни).
Сир, овочі й фрукти – усім корисні … ( продукти).
Менш солодкого, мучного, ось і станеш …(струнким знову).
Ведучий пропонує Карлсону м’яч, щоб він зміцнив м’язи,
покращив поставу й фігуру. Карлсон грає з м’ячем.
Мені тепер з таким м’ячем кілограми не біда!
З фруктами дружитиму, у спортзал ходитиму!
Прямо завтра я почну. Спосіб життя зміню.
Ну, всім привіт, а мені пора!
До побачення, дітвора!
168
Здоров’я виноградного, настрою шоколадного,
Радості полуничної, усмішки суничної.
Ведучий і діти прощаються з Карлсоном і підводять
підсумки. На згадку про конкурс усі учасники отримують
подарунки.
3.3. Ігри й ситуації економічної спрямованості

Завідуюча ДНЗ № 405 – Т.П. Михайліченко.
Вихователі – Г.О. Зюкіна, І.П. Гармаш.
“Професії”. “Назви хто це?(професії)”. Вихователь називає
дії, діти відгадують назву професії людини, що її виконує.
Працює на крані – кранівник. Працює на екскаваторі – … .
Дресирує звірів – … . Склить вікна – … . Регулює вуличний
рух – … . Лагодить годинник – … . Зварює металеві
конструкції – … . Криє крівлю – … . Пиляє дрова – … .
Бетонує – … . Носить речі на вокзалі – … . Точить ножі – … .
Грає на барабані – … . Грає на баяні – … . Грає на гітарі – … .
Грає на піаніно – … . Грає на акордеоні – … . Водить таксі – … .
Працює на бульдозері – … . Тче тканини – … . Грає на трубі –
… . Грає на скрипці – … . Лікує хворих – … . Водить трамвай,
тролейбус – … . Будує дома – … . Учить дітей у школі – … .
Виховує дітей у дитячому садку – … . Приборкує звірів у
цирку – … . Доглядає за порядком у музеї – … . Працює в
буфеті – … . Керує літаком – … . Управляє вертольотом – … .
Стелить паркет – … . Лагодить водопровід – … . Дбає про ліс
– … . Проводить екскурсії в музеї – … . Доїть корів – … . Шиє
одяг – … .
“Добери дії”. Каменяр – … , штукатур – … , кранівник –
… , електрозварник – … , скляр – … , екскаваторник – … ,
бульдозерист – … , маляр – … , тесляр – … , електрик – … ,
слюсар – … , покрівельник – … , паркетник – … , плиточник –
… .
“ Хто де працює”. Матеріал: картинки із зображенням
людей різних професій, що працюють в місті й селі, і таких, які
необхідні як в місті, так і в селі.
169
– Діти, ви знаєте, що дорослі люди, де б вони не жили – у
місті або селі, обов’язково працюють. Назвіть професії людей,
яких ви знаєте (відповіді дітей).
– У мене 3 малюнки: на одному зображений маленький
одноповерховий будиночок, на іншому великий
багатоповерховий, а на третьому два будинки – одноповерховий
і багатоповерховий разом. Я поставлю ці малюнки на стільці в
різних кутах кімнати й роздам вам малюнки, на яких зображені
люди різних професій. Кожен з вас уважно подивиться на свій
малюнок і поміркує, де може працювати людина, зображена на
ньому, – у місті, селі, а, може, і в місті, і в селі.
– За моїм сигналом ви “підете на роботу” (розійдетеся по
групі). Коли я плесну в долоні, ви повинні встати біля того
стільця, на якому знаходиться відповідний до вашої професії
малюнок.
“Вгадай, ким я працюю?”. На столі лежать малюнки із
зображенням людей різних професій. Візьміть собі один
малюнок і нікому його не показуйте (або загадайте яку-небудь
професію). Ви виходитимете за чергою. Усі інші діти ставлять
вам питання, на які ви відповідатиме лише “так” чи “ні”. Діти
повинні відгадати вашу професію.
Наприклад, професія шофер. Ви що-небудь виготовляєте
руками? (Ні.) Ви працюєте в місті? (Так.) Ваша робота
пов’язана з технікою? (Так.) Ви водій? (Так.)
Словесна гра “Хто що робить?”. Гру краще проводити з
м’ячем або повітряною кулькою. Вихователь кидає одному з
дітей кульку й називає професії. Дитина, повертаючи кульку,
говорить, що робить людина даної професії. А потім навпаки,
вихователь називає дію, а дитина – професію.
Вчитель – учить; будівельник – будує; хлібороб – вирощує
хліб тощо.
“Де яка потрібна професія”. Дітям пропонуються глобус і
картинки із зображенням людей різних професій. Діти повинні
допомогти людям обрати таке місце на Землі, де їх професія
була б необхідна: моряк, полярник, оленяр, змієлов, погонич
слонів тощо. А також такі професії, як учитель, лікар та інші, які
потрібні скрізь.
170
“Кому що потрібне”. Вихователь добирає картинки із
зображенням військових різних родів військ: танкіст, льотчик,
моряк, піхотинець, а також наочні картинки із зображеннями
окремих предметів, необхідних кожному з цих родів військ:
танк, гармата, літак, собака, ракета, корабель. Діти повинні
знайти того, кому підходить той предмет, який зображений на
малюнку.
Гра-змагання. Діти діляться на пари. Одній з пар дають
картку, на якій намальована людина певної професії. Дитина
називає професію, а її партнер – товар або послуги, що
виготовляють або надають люди тієї професії: художник –
малює картини; водій – перевозить людей.
“Вгадай, яка це професія”. Варіант 1. Вихователь описує
професії рекламного агента, рекламодавця, художника-
оформлювача тощо, але не називає їх. Діти відгадують: хто
замовляє рекламу, оцінює її виконання, розплачується з агентом
за рекламу; хто збирає інформацію, пропонує рекламувати
продукцію? (Рекламний агент.)
Варіант 2. Гра з картками, на яких зображені: банк,
дитячий садок, школа, рекламне агентство тощо. Чим
займаються люди, які працюють у … (указується місце)?
“Хто краще знає інструменти”. Дітям пропонується
знайти й назвати інструменти (знаряддя праці), якими вони
користуються, коли ... (грають, трудяться, ліплять, їдять,
малюють, умиваються тощо.) Виграє той, хто назве більше
знарядь праці й пояснить їх призначення.
“Ринок”. Діти вирішили допомогти капризній принцесі
виготовити посуд й продати його на ринку. Діти-продавці
розкладають товар на прилавках, визначають ціни. Діти-покупці
уважно розглядають товар. Купують тільки “якісний”. Чашку,
яку зліпив Мишко, ніхто не купує, хоча й коштує вона дешево.
Пропонуємо виправити чашку, зробити її красивою (відповідно
зростає ціна чашки).
“Зустріч товарів”. Захотілося одного разу товарам
зібратися всім разом і познайомитися один з одним. Тільки не
знали вони, як це зробити. “Влаштуємо для наших товарів
зустріч – організуємо “виставку”. Діти разом з вихователем
171
організовують виставку промислових товарів і товарів
народного споживання.
“Вгадай товар”. Гном Економ називає виробника, а діти
показують товар, який він випускає (кондитерська фабрика –
печиво, цукерки тощо).
“Чому я це вибираю”. Дитині зав’язують очі, вона на
дотик вибирає з кошика два предмети й вирішує, що залишити, а
від чого відмовитися.
Цукерки олівці пістолет
Печиво папір м’яч
Горіхи лінійка лялька
Жуйки ручка свисток
Після того, як дитина залишає собі одну з речей, вона
повинна пояснити свій вибір.
“Товар або послуга”. Вихователь читає вірш, а діти
повинні відповісти, про що йдеться мова: про товар чи про
послугу.
Дітям пропонують пригадати різні казки і розповісти, хто з
казкових героїв нагадав послуги (Дядько Стьопа, Хоробрий
кравець, Попелюшка).
“Познач ціну товару”. Вихователь приносить чарівний
мішечок, в нім різні речі, а ціни на них немає. Дітям пропонують
самим її позначити (речі повинні бути однаковими, але
відрізнятися окремими деталями. Наприклад, олівець з теркою і
без неї; лялька гола і лялька в одязі; книжка з малюнками і без
них). Діти розглядають товари, аналізують ціни, які вони
визначають, пояснюють причини різних цін.
“Магазин”. Магазин без продавця. Діти вибирають товар
самостійно, але касир пропускає їх тільки за умови, що вони
кажуть, що з цього можна приготувати, хто і як виростив овочі,
фрукти.
“Білий хліб росте на чорній землі”. Вихователь читає
речення, а діти вибирають малюнок, який підходить до нього.
З чорного – зелене ( сходи пшениці).
Із зеленого – золоте ( колоски пшениці зрілі).
Із золотого – біле ( мука з пшениці).
З білого – рум’яне ( хліб).
172
Де починається хліб? ( У тісті.)
Де починається тісто? ( У муці.)
Де починається мука? ( У зерні.)
Де починається зерно? ( У землі.)
Де починається земля плодовита? ( У руках працелюбних.)
“Придумай рекламу”. Діти діляться на групи по 3-4.
Вихователь дає завдання: придумати і показати рекламу
фруктів. Кожній групі свій вид: яблука, груші, вишні, сливи
(намалювати, розповісти тощо). Кожна група за допомогою
реклами звертає увагу на себе. Кому подобається товар, той його
і купує.
“Світ реклами”. Діти разом з вихователем і гномом
Економом розглядають журнал з рекламними оголошеннями,
міні-постери, ручки з рекламною символікою тощо. Де можна
побачити рекламу? Яка буває реклама? Для чого вона потрібна?
Чи можна обійтися без реклами? Діти діляться на 2 групи.
Кожній групі дається м’яка іграшка. Необхідно придумати
рекламу м’яких іграшок (обов’язково відзначити всі кращі
якості іграшки, способи гри з нею).
“Хто що нам дає?”. Вихователь показує картинку, де
зображені домашні тварини. Діти відповідають, що ця тварина
дає людині, як використовується цей ресурс: корова – молоко (з
нього сир, кефір, сметана).
“Хочу та необхідно”.
Необхідно – це все те, що потрібне людині, без чого вона
не може обійтися.
Хочу – це те, що хочеш мати.
Вихователь показує картку (хліб, іграшка, морозиво,
молоко тощо), а діти повинні на рахунок “три” підняти
відповідну за кольором картку. Червона – “хочу”. Синя –
“необхідно”.
“Покупка. Вибір”. Мама попросила Ваню й Михайлика
сходити в магазин. Вона дала їм десять гривень і запропонувала
самим обрати й купити продукти на вечерю. У магазині діти
почали сперечатися: Іванко хотів купити хліб, ковбасу й кефір, а
Михайло – цукерки, тістечко й солодкий напій. Хто з дітей
правильно (раціонально) хотів використовувати гроші? Чому?
173
“Економний господар”. П’ятачок, Вінні-пух і Сова
прийшли на обід до Кролика. Кролик, як хороший господар,
приготував кожному стільки шматочків хліба, скільки з’їсть
кожен гість. Тому він відрізав для себе та П’ятачка по одному
шматочку, Сові – два шматочки, а Вінні-пуху на два шматочки
більше, ніж Сові. Скільки всього шматочків хліба приготував
Кролик для гостей? Чи економним господарем виявився
Кролик? У чому це виявляється? Чи правильно чинить Кролик?
Що робити, якщо все-таки шматочки хліба залишилися?
“Потреби людини”. На березі ріки сидів рибалка й вудив
рибу. Повз нього проходила бідна людина, яка зупинилася біля
рибалки і сказала йому: “Я дуже голодна. Дай мені риби”.
“Добре, - відповів рибак, – я дам тобі риби, якщо ти хочеш один
раз поїсти, але якщо ти хочеш завжди бути ситим, я навчу тебе
ловити рибу”. Чому рибалка так відповів? Які ресурси потрібні
для лову риби?
“Вибір”. Тато пообіцяв Олені подарунок на свято. Але
грошей у нього було тільки 15 гривень. Пішли вони до магазину.
Там було багато різних іграшок, книг, цукерок. Олені захотілося
все купити, але тато запропонував їй обрати лише одну річ. Але
Олена зупинила свій вибір на двох речах: м’ячі й цукерках. Вона
не могла вирішити, що ж обрати. Як можна допомогти Олені?
(Потрібно вибрати ту річ, яка потрібніша зараз.)
“Професії”. Два хлопчики сперечалися, яка професія
найпотрібніша та найкорисніша. У Віті тато працює на заводі, де
виготовляють автомобілі. Вітя дуже поважає свого батька, він
пишається, що в автомобілях є частина праці його тата. У
Миколки тато лікар. Він лікує дітей і дорослих, допомагає їм
одужувати. Микола упевнений, що кращої професії, чим лікар,
немає. Він теж мріє стати лікарем. Вітя питає Миколку: “Скажи,
а що конкретно виготовляє твій тато?”. “Як що? – задумався
Микола. А дійсно, тато допомагає людям видужувати, але
конкретних речей, тобто товарів, він не виготовляє”. Як ти
вважаєш, хто з дітей має рацію? Чи можна визначити, яка
професія корисніша? Ким працюють твої батьки? Що вони
роблять?
174
“Обов’язки”. У неділю мама нагадала Павлику, що йому
потрібно нагодувати папугу Машу, яка сиділа в клітці, полити
квіти та прибрати у своїй кімнаті. “Ні”, – відповів Паша, –
сьогодні вихідний, тому я відпочиватиму”. “Добре, – говорить
мама, – я теж відпочиватиму. Я працювала цілий тиждень і маю
право відпочити”. Через деякий час, папуга Маша зголодніла й
почала просити їжу своєю пташиною мовою. Паша теж
зголоднів, він усе частіше заходив на кухню, але там ніхто
нічого не готував. Хлопчик подумав, а потім підійшов до мами і
сказав: “Я помилявся. У дитячому садку нам розповідали, що є
потреби, які потрібно задовольняти щодня. Зараз я нагодую
папугу, поллю квіти і приберу в себе в кімнаті, а ти, мамо,
приготуй, будь ласка, обід”. Так вони і зробили, зайнялися
своїми справами, а коли закінчили їх, смачно поїли й пішли
гуляти на вулицю. Які обов’язки і як виконував Павлик? У чому
він схибив? Які в тебе є обов’язки?
“Дбайливе ставлення до речей”. Учням було задано
прочитати розповідь з 10 сторінок. Маша не змогла прочитати
всю розповідь, оскільки з книги були вирвані 3 сторінки.
Скільки сторінок прочитала Маша? А у ваших книгах є вирвані
сторінки? Ви самі виривали коли-небудь сторінки?
“Покупка”. Лісовичок запросив у гості лісових друзів.
Лисичка подарувала йому квіти, зайчик – морквину й капусту, а
мудрий їжачок – гру-головоломку. У яких магазинах звірята
купили свій товар? Чому?
“Витрати”. Том і Джері працюють кондитерами в кафе
“Ласунка”. Том вирішив випекти торт, а Джері – тістечко. Хто
витратить більше часу на виготовлення виробу? На який виріб
витратиться більше продуктів? Що буде коштувати дорожче
(дешевше)? Чому?
“Покупка. Ціна. Якість”. Кондитер Сашко пече медовий
торт. Наявні всі продукти, окрім меду. Оля пропонує купити мед
у магазині, а Сашко наполягає на тому, щоб купити мед на
ринку. Чим відрізняється мед, куплений на ринку, від
придбаного в магазині?
“Покупка”. Сім’я більчат продавала горіхи. Хом’як,
запасаючись на зиму, вирішив купити один ящик горіхів, а
175
ховрах на свій день народження – кілограм. Чи однакові будуть
ціни для цих покупців? Хто купує горіхи за роздрібною ціною, а
хто оптом?
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаров Ю.П. Игра и труд. – М.: Знание, 1973. – 93 с.
2. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать: Кн. для учителя. – 2-е изд.,
испр. и доп. – М.: Просвещение, 1985. – 448 с.
3. Аменд А.Ф. Теория и практика непрерывного эколого-
экономического образования. – Челябинск: Факел, 1996. – 152 с.
4. Аменд А.Ф., Сасова И.А. Экономическое воспитание школьников в
процессе трудовой деятельности. – М.: Просвещение, 1988. – 192 с.
176
5. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети!: Воспит. и обуч.
шестилетних детей. – М.: Просвещение, 1987. – 344 с.
6. Ананьев Б.Г. О проблеме современного человековедения. – Спб.:
Питер, 2001. – 272 с.
7. Ананьев Б.Г. О развитии детей в процессе обучения // Сов.
педагогика. – 1957. – № 7. – С. 165 − 169.
8. Ананьев Б.Г., Дворяшина М.Д., Кудрявцева Н.А. Индивидуальное
развитие человека и константность восприятия. – М.: Просвещение,
1968. – 157 с.
9. Атанов Г.А. Теория деятельностного обучения. – Донецк: ДОУ,
2003. – 104 с.
10.Атутов П.Р. Политехническое образование школьников: сближение
общеобразовательной и профессиональной школы. – М.: Педагогика,
1986. – 176 с.
11.Атутов П.Р., Бабкин Н.И., Васильев Ю.К. Связь трудового
обучения с основами наук: Кн. для учителей. – М.: Просвещение,
1983. – 183 с.
12.Барило Н.А. Формирование у учащихся старших классов знаний и
умений по экономике сельскохозяйственного производства: Автореф.
дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. – К., 1985. – 18 с.
13.Басов М.Я. Опыт методики психологических наблюдений и её
применения к детям дошкольного возраста. – М.: Просвещение, 1923.
– 245 с.
14.Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников. Вопросы теории и
методики. – М.: Педагогика, 1981. – 191 с.
15.Белкин А.С, Жукова Н.К. Витагенное образование.
Голографический подход. – Екатеринбург, 1999. – 135 с.
16.Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. – Кн. 1: Особистісно-
орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наук. вид. – К.:
Либідь, 2003. – 280 с.
17.Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Машовець М.А. Здоров’я дитини − від
родини. − К.: СПД Богданова А.М., 2006. − 220 с.
18.Богин В. У знания – лицо его владельца // Нар. образование. – 1989.
– № 2. – С. 126 − 130.
19.Богуш А. М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7
років. Монографія. − К.: Вид. дім “Слово”, 2004. − 376 с.
20.Богуш А.М. Мова дітей: Посіб. для батьків дошкільнят та соц.
педагогів / Під заг. ред. С. Чередниченко. − К.: Кобза, 2003. − 144 с.
21.Божович Л.И. Проблемы формирования личности. – М.: Меджунар.
пед. акад., 1995. – 190 с.
177
22.Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М.Прохоров. –
М.: Сов. энцикл., 1991 – Т. 1 – 831 с.
23.Бояринцева А.В. Психологические проблемы экономической
социализации // Педагогика. – 1994. – № 4. – С. 12 – 18.
24.Бояринцева А.В. Я-концепция как фактор профессионализации
потенциального предпринимателя // Педагогика. – 1995. – № 5. – С. 24
– 33.
25.Бронфенбреннер У. Два мира детства. Дети США и СССР. – М.:
Прогресс, 1976. – 167 с.
26.Буева Л.П. Общение // Философский энциклопедический словарь /
Редкол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. – 2-е
изд. – М.: Сов. энцикл., 1989. – С. 815
27.Буева Л.П. Человеческий фактор: новое мышление и новое
действие: (Философские заметки). – М.: Знание, 1988. – 63 с.
28.Буре Р.С, Година Г.Н. Учите детей трудиться. – М.: Просвещение,
1983. – 144 с.
29.Васильев Ю.К. Экономическое образование и воспитание
учащихся. – М.: Педагогика, 1983. – 96 с.
30.Васильев Ю.К., Сасова И.А. Экономическое образование и
воспитание подрастающего поколения // Сов. педагогика. – 1981. – №
1. – С. 89– 96.
31.Васильева А.И. Совершенствование обучения в детском саду. –
Минск: Нар. асвіта, 1980. – 189 с.
32.Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і
голов. ред. В.Г. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2003. – 1140 с.
33.Венгер Л.А. Возможности образовательной работы с одарёнными
детьми 5 – 7 лет // Дошк. восп. − 1995. − № 3. − С. 24 − 25.
34.Венгер Л.А. Игры и упражнения по развитию умственных
способностей у детей дошкольного возраста: Кн. для воспит. дет. сада.
– М.: Просвещение, 1989. – 124 с.
35.Возрастная и педагогическая психология: Учебник для студ. пед.
ин-тов / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Прогресс, 1985. – 352 с.
36.Волков А.М., Микадзе Ю.В., Солнцева Г.Н. Деятельность:
структура и регуляция. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 216 с.
37.Волкова Н.В. Педагогіка: Посібник для студ. вищ. навч. закл. – К.:
Академія, 2002. – 576 с.
38.Воспитание дошкольников в труде / Под ред. В.Г.Нечаевой. − М.:
Просвещение, 1983. − 200 с.
39.Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. – М.: Изд-
во АПН РСФСР, 1960. – 214 с.
178
40.Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – Т. 4. Детская
психология / Под ред. Д.Б. Эльконина – М.: Педагогика, 1984. – 432 с.
41.Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – Т. 5. Основы
дефектологии / Под ред. Т.А. Власовой. – М.: Педагогика, 1983. – 368
с.
42.Гавриш Н. Розвиток зв’язного мовлення дошкільнят: Навч.-метод.
посіб. − К.: Вид. дім “Шкіл. світ”, 2006. − 119 с.
43.Гавриш Н. Художнє слово і дитяче мовлення. − К.: Ред.
загальнопед. газ., 2005. − 128 с.
44.Гавриш Н.В., Іванова А.В. Гра-стратегія як засіб формування
творчої особистості // Дошк. виховання. – 2004. – № 1. – С. 8 – 10.
45.Гавриш Н.В., Іванова А.В. Гра-стратегія як засіб формування
творчої особистості в дошкільному віці // Особливості освіти дітей
шестирічного віку: проблеми, пошуки, досвід, знахідки: Матеріали
Всеукр. наук.-практ. конф. − К.: КМПУ імені Б.Д. Грінчека, 2004. – С.
26 − 27.
46.Гальперин П.Я. Методы обучения и умственного воспитания
ребенка. – М.: Изд-во МГУ, 1985. – 45 с.
47.Гамето М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии: Информ.-
метод. материалы к курсу “Общая психология”. – М.: Просвещение,
1986. – 272 с.
48.Гебеков Г.Х. Экономические знания и экономическое воспитание –
школьникам (Вопросы теории и методики). – Махачкала:
Дагучпедгиз, 1991. – 80 с.
49.Горкіна Л.П. Нариси з історії політичної економії в Україні. – К.:
Наук. думка, 1994. – 246 с.
50.Грама Н.Г. Педагогічний вплив як засіб навчання дітей економічної
грамоти // Наука і освіта. – 2001. – № 5. – С. 25 – 28.
51.Грама Н.Г. Підготовка студентів до навчання молодших школярів
“економічної грамоти” // Проблеми, досвід підготовки студентів до
виховної роботи у школі. – Миколаїв, 1995. – С. 86 − 87.
52.Грама Н.Г. Професійна підготовка педагога-вихователя
дошкільного закладу до економічного виховання дітей. Вип. 2-е, доп.
− Одеса, 2002. − 380 с.
53.Грама Н.Г. Теоретико-методичні основи побудови програми для
студентів з економічного виховання дітей у дошкільному закладі
освіти // Наука і освіта. – 2003. – № 2 – 3. – С. 97 – 102.
54.Грама Н.Г. Теоретико-методологічні засади фахової підготовки
педагога-вихователя дошкільного закладу до економічного виховання
дітей. Дис. … докт. пед. наук: 13.00.04 / Південноукраїнський
державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського. − Одеса,
179
2004. − 475 с.
55.Грама Н.Г. Формування економічної грамотності у дітей
дошкільного віку: Монографія. − Одеса, 1997. − 216 с.
56.Губенко Т.А. Творческие игры как фактор умственного воспитания
детей дошкольного возраста: Дис. канд. … пед. наук: 13.00.07. – К.,
1950. – 251 с.
57.Д’юі. Д. Досвід і освіта / Перекл. з англ. М. Василечко. – Л.:
Кальвалія, 2003. – 84 с.
58.Джиоев О.И. Социальная феноменология мысли / Под ред.
К. Мегрелидзе. – Тбилиси: Изд-во Тбил. ун-та, 1990. – 694 с.
59.Дзинтерс Д.С. Педагогические условия трудового воспитания
детей старшего дошкольного возраста в семье (на материалах
Латвийской ССР): Автореф. дис. … канд. пед. наук. – М., 1973. – 17 с.
60.Дидактика средней школы: Некоторые проблемы современной
дидактики: Учеб. пособ. для слушателей ФПК, директоров обще-
образовательных школ / Под ред. М.Н. Скаткина. – М.: Просвещение,
1982. – 319 с.
61.Дитина в дошкільні роки. Програма розвитку, навчання та
виховання дітей. – Запоріжжя: ЛІПС. Лтд, 2000. – 268 с.
62.Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. −
К.: Освіта, 1993. − 271 с.
63. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія: Навч. посіб. для студ.
вищ. пед. навч. закладів. / Упоряд. Богуш А.М. − Ч. І, ІІ. − К.: Вид. дім
“Слово”, 2005. − 720 с.
64.Дошкольная педагогика: Учеб. пособ. для студ. пед. вузов / Под
ред. В.И.Логиновой, П.Г.Саморуковой. – М.: Просвещение, 1988. –
255 с.
65.Дрозденко Л.І. Виховання економічної культури: Програма //
Палітра педагога. – 1997. – № 4. – С.20 – 24.
66.Дудик В.С. Психологические особенности развития
экономического мышления учащихся в условиях НТР: Автореф. дис.
… канд. пед. наук: 13.00.01. – К., 1990. – 17 с.
67.Дьюи Д. Психология и педагогика мышления. – М.: Совершенство,
1997. – 204 с.
68.Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод
социологии: Пер. с фр. – М.: Просвещение, 1991. – 572 с.
69.Ермоленко М.Н. Экономическое воспитание сельских
старшеклассников в процессе подготовки их к труду в новых условиях
хозяйствования: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. – Казань,
1987. – 17 с.
180
70.Есипчук Н.М., Табачковский В.Г., Тарасенко Н.Ф. Диалектика
деятельности и культура. – К.: Наук. думка, 1983. – 296 с.
71.Жадан Р., Григоренко Г., Малятам про економіку // Дошк.
виховання. – 2001. – № 10. – С. 12 – 13.
виховання. – 2001. – № 3. – С. 22 – 25.
виховання. – 2002. – № 1. – С. 12 – 13.
74.Жадан Р.П., Григоренко Г.І. Економічна освіта дітей старшого
дошкільного віку (перспективно-календарне планування занять з
економіки). − Запорожжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2006. − 116 с.
75.Жуковская Р.И. Воспитание бережного отношения к личным
вещам и общественного достояния // Формирование коллективных
взаимоотношений детей старшего дошкольного возраста / Под ред.
В.Г. Нечаевой. – М.: Просвещение, 1967. – С. 205 − 261.
76.Жуковская Р.И. Игра и её педагогическое значение. – М.:
Педагогика, 1975. – 110 с.
77.Задачі-витівки для кмітливих / Под ред. В.М. Сапона. − Чернигів:
Деснянська правда, 2002. − 16 с.
78.Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2 т. – Т. 1.
Психологическое развитие ребенка. – М.: Педагогика, 1986. – 320 с.
79.Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка:
Кн. для воспит. дет. сада. – М.: Просвещение, 1986. – 128 с.
80.Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. –
Изд. 2-е, доп. и перераб. – М.: Логос, 2002. – 384 с.
81.Зинченко В.П. Проблема “образующих” сознания в деятельности //
Вестн. Моск. ун-та, Сер. 14. Психология. – 1988. – № 3. – С. 25 – 34.
82.Зинченко В.П., Гордеева Н.Д. Микроструктурный анализ
исполнительной деятельности. Методы и результаты. − М.:
83.Зинченко В.П., Гордон В.М. Методологические проблемы
психологического анализа деятельности // Системные исследования:
Ежегодник. – М.: Наука, 1976. – С. 82–127.
84.Иткин И.Б. Социологические аспекты теории и практики
экономического воспитания: Автореф. дис. … канд. филос. наук:
09.00.08. – Свердловск, 1972. – 22 с.
85.Іванова А.В. Економічний досвід − старшим дошкільнятам //
Дошкільне виховання. − 2006. − №7. − С. 22 − 25.
86.Іванова А.В. Педагогічний огляд проблеми економічного
виховання дошкільників // Наукова молодь: Матеріали І Міжнар.
наук.-практ. конф. − Луганськ: Знання, 2006. − С. 43 − 45.
181
87.Іванова А.В. Первинний економічний досвід як засіб економічної
соціалізації старших дошкільників // Вісник ЛНПУ ім. Тараса
Шевченка. − Луганськ, 2006. − №4 (99). − С.102 − 108.
88.Іванова А.В. Як допомогти дитині здобути первинний економічний
досвід // Освіта Донбасу. − 2005. – №2 (109). – С.47– 51.
89.Каган М.С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений. −
М.: Политиздат, 1988. − 319 с.
90.Каган М.С. Человеческая деятельность (Опыт системного анализа).
– М.: Политиздат, 1974. – 328 с.
91.Калмыкова З.И. Педагогика гуманизма. − М.: Знание, 1990. − 79 с.
92.Камышанченко Е.Н. Содержание экономического образования
школьников: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. – Харьков,
1994. – 24 с.
93.Карагодин В. С. Социальный опыт в обыденном сознании:
Автореф. дис. … канд. пед. наук: 09.00.08. – Свердловск, 1989. – 19 с.
94.Карпова Э.Э., Колесник А.Г. Проблема профессионального
мастерства педагога и условия ее решения // Образование в
современном обществе: проблемы, теория, практика: Труды
Междунар. конф. – Одесса, 1996. – С. 47 – 49.
95.Киселева Г.М. Трудовые поручения и их роль в воспитании
положительного отношения к труду у детей старшего дошкольного
возраста: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.07. − М., 1998. − 24 с.
96.Китов А.И. Экономическая психология. – М.: Экономика, 1987. –
303 с.
97.Кларина Л.И. Экономика и экология для малышей. – М.: Вита –
Пресс, 1995. – 144 с.
98.Клепач Н.Я., Попов В.А., Эпштейн Л.Е. Экономическое воспитание
масс: организация и эффективность. – М.: Педагогика, 1979. – 146 с.
99.Кнышова Л.В., Меньшикова О.И., Попова О.В. Экономика для
малышей, или Как Миша стал бизнесменом. – М.: Педагогика-Пресс,
1996. − 125 с.
100. Козлова Е.В. Психологические особенности экономической
социализации на разных этапах детства: Дис. канд. … психол. наук:
19.00.07 / Московский педагогический государственный
университет.– М., 1998. – 148 с.
101. Козлова С.А. Роль трудовой деятельности в формировании
общественной направленности личности // Средства и методы
нравственного воспитания детей дошкольного возраста в труде. – М.:
Педагогика, 1984. − С. 115 − 129.
102. Колесникова О.А. Витагенный опыт как средство умственного
развития дошкольников Дисс. … канд. пед. наук: 13.00.07 /
182
Шадринский государственный педагогический унверситет. −
Екатеринбург, 2002. − 184 с.
103. Коменский Я.–А. Избранные педагогические сочинения. – В 5-
ти томах: М.,1982. – Т.3. – С. 62 - 73.
104. Коментар до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні:
Наук.-метод. посіб. / Наук. ред. О.Л. Кононко. – К.: Ред. журн. “Дошк.
виховання”, 2003. – 243 с.
105. Кондратьев В.Ю. Экономическая социология: поиск
междисциплинарных оснований // СОЦИС. – 1993. – № 8. – С. 57– 62.
106. Кононко О. Сучасний дитсадок: який він? // Дошк. виховання. –
2006. – № 7. – С. 3 – 6.
107. Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции
деятельности. – М.: Наука, 1980. – 256 с.
108. Концепція дошкільного виховання в Україні. – К.: Освіта 1997. –
16 с.
109. Копнин П.В. Проблемы диалектики как логики и теории
познания: Избр. философ. раб. − М.: Наука, 1983. − 368 с.
110. Корнєєва Н. Перші кроки в економіку // Палітра педагога. –
2003. – № 1. – С. 8 – 13.
111. Котлярова С.М. Ознакомление в детском саду детей 7-го года
жизни с трудом взрослых: Автореф. дисс. … канд. пед наук: 13.00.07.
− М., 1975. − 24 с.
112. Краткая философская энциклопедия / Под ред. Е.Ф.Глубского. −
М.: Изд. группа “Прогресс”, 1994. – 574 с.
113. Кривошея Н.Б. К проблеме первоначального воспитания
старших дошкольников посредством ознакомления их с трудом
взрослых // Образование в современном обществе: проблемы, теория,
практика: Труды Междунар. конф. – Одесса, 1996. – С. 128 – 130.
114. Кривошия Н. Малятам про економіку // Дошк. виховання. −
1997. – № 1. – С. 26 − 27.
115. Крутій К. Діяльнісна модель заняття // Дошк. виховання. – 2006.
– № 7. – С. 16 – 19.
116. Крутій К. Концепція та методичні засади програми “Дитина в
дошкільні роки” − Запоріжжя: ЛІПС. Лтд, 2003. − вид. 2-е, перероб. −
400 с.
117. Крутій К.Л. Розвиваємо у дитини мовлення, інтелект і здібності.
− Запорожжя: ЛІПС. Лтд, 1999. − 60 с.
118. Кудыкина Н.В. Дидактические игры и занимательные
дидактические занятия по математике для первоклассников
шестилеток // Метод. реком. для учит. и воспит. − К.: НИИ
педагогики, 1998. − 81 с.
183
119. Кулакова Н.Б. Экономическое воспитание учащихся 4-7 классов
сельской школы в процессе их подготовки к сельскохозяйственному
труду: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. – М., 1985. –17 с.
120. Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Я – дошкільник (вікові
індивідуальні аспекти психічного розвитку). − К.: Нова-принт, 1996. −
108 с.
121. Кураков Л.П., Соболева Е.П., Якимов В.Н. Экономическое
образование и воспитание школьников / Под. ред. В.Н. Якимова. − М.:
122. Лагутін В.Д. Людина і економіка: Соціоекономіка: Навч. посіб.
для вузів. – К.: Просвіта, 1996. – 336 с.
123. Ладивір С. Внутрішній світ дитині як проекція
життєдіяльності // Дошк. виховання. – 2006. – № 5. – С. 4 – 7.
124. Лактионов А.Н. Структурно-динамическая организация
индивидуального опыта: Дис. … д-ра психол. наук. − Харьков, 2000. −
437 с.
125. Ленин В. И. Философские тетради. – М.: Политиздат, 1978. −
752 с.
126. Леонтьев А.Н. Избранные педагогические произведения: В 2 т.
– Т. 1. – М.: Педагогика, 1983. – 392 с.
127. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. – Изд. 2-е. –
М.: Политиздат, 1977. – 304 с.
128. Леонтьев А.Н. Обучение как проблема психологии // Вопр.
психологии. – 1957. – № 1. – С. 17–26.
129. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – 4-е изд. – М.: Изд-
во МГУ, 1981. – 584 с.
130. Леонтьев А.Н. Психологические единицы и порождение
речевого высказывания. – М.: Наука, 1969. – 254 с.
131. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. – М.:
132. Липсиц И.В. Экономика без тайн: конспект учебника // Рос.
эконом. журн. – 1993. – № 1 – 4.
133. Липсиц И.В., Антонова Л, Структура обучения экономическим
знаниям в средней школе // Рос. эконом. журн. − 1992. − № 12. − С.
110 − 112.
134. Лисенко Н.В., Кирста Н.Р. Педагогіка українського довкілля:
Навч.-метод. посіб. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – 208 с.
135. Логинова В.И., Крулехт М.В. Взаимосвязь познавательной и
трудовой активности детей дошкольного возраста // Психолого-
педагогические механизмы формирования социальной активности
184
детей дошкольного возраста. − М.: МГПИ им. Ленина, 1986. − С. 39 −
44.
136. Логинова В.И., Саморукова П.Г. Дошкольная педагогика. − М.:
137. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы
психологии. – М.: Наука, 1984. − 444 с.
138. Лосева О.В. Экономическое образование школьников в процессе
обучения географии России: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01.
− М., 1992. − 17 с.
139. Лурия А.Р. Язык и сознание. − М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998. −
335 с.
140. Любимова Т.Г. Экономические интересы и механизм их
реализации: Учеб. пособ. – Одесса: ОПУ, 1993. – 156 с.
141. Макаренко А.С. Избранные педагогические сочинения. В 2-х
т. // Под ред. И.А. Каирова. − М.: Педагогика, 1997.
142. Макаренко А.С. Книга для батьків. – К.: рад. шк., 1978. – 327 с.
143. Малинин С.А. Формирование экономических знаний и умений
на уроках технического труда в 5-7 классах: Автореф. дис. … канд.
пед. наук: 13.00.01. – М., 1996. − 11 с.
144. Малышев М.Л., Петросян К.Ц., Соболева Е.Н. Экономическое
мышление учащейся молодежи: Опыт и проблемы формирования:
Учеб. пособ. − М.: Педагогика, 1989. − 103 с.
145. Маркарян Э.С. Культура как способ социальной
самоорганизации: общая постановка проблемы и её анализ
применительно к НТИ. − Пущено: НЦБИ СССР, 1988. − 19 с.
146. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. − М.: Просвещение, 1978. – Т.
20. − 582 с.
147. Материалисты Древней Греции / Ред. М.О. Смолянко. − М.:
Просвещение, 1975. – 367 с.
148. Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной
деятельностью. – К.: Вища шк., 1987. − 134 с.
149. Мельничук И.А. Экономическая подготовка младших
школьников. Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. − Минск,
1987. − 18 с.
150. Менджерицкая Д.В. Воспитателю о детской игре / Ред.
Т.А. Комарова. − Кишинев: Лумина, 1985. − 151 с.
151. Москаленко В.В. Економічна соціалізація особистості // Практ.
психологія та соц. робота. – 2005. – № 8. – С. 1 – 10.
152. Мусатова Л.Я. Формирование у дошкольников знаний о труде:
Дисс. … канд. пед. наук: 13.00.07. – СПб., 1993. – 216 с.
185
153. Николов Н.Д. Структуры человеческой деятельности. − М.:
Прогресс, 1984. − 176 с.
154. Нисимчук А.С. Экономическое образование школьников: Кн.
для учит. − М.: Просвещение, 1991. − 160 с.
155. Нюттен Ж. Мотивация // Экспериментальная психология. − М.:
Прогресс, 1975. − Вып. 4. − С. 15 − 111.
156. Образцова Л.Е. Воспитание трудолюбия у детей старшего
дошкольного возраста: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.07. −
М., 1962. − 24 с.
157. Огнев’юк В. Особлива місія дошкільної освіти // Дошк.
виховання. – 2006. – № 4. – С. 3 – 8.
158. Огурцов А.П., Юдин Є.Г. Деятельность // Большая советская
энциклопедия: В 30 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. – Изд. 3-е. – Т. 8. −
М.: Сов. энцикл., 1972. − 592 с.
159. Омаров О. Американский менеджмент на пороге XXI века. − М.:
Экономика, 1991. − 319 с.
160. Онушкин В.Г., Кулюткин Ю.Н. Образование взрослых как пред-
мет исследования // Сов. педагогика. − 1981. − № 6. − С. 86 − 94.
161. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука,
В.А.Роменця. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 1996. – 632 с.
162. Ошанин Д.А., Конопкин О.А. О психологическом подходе к
изучению деятельности человека-оператора // Психологические
вопросы регуляции деятельности. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973. – С.
3 – 13.
163. Панов В.Г. Опыт // Большая советская энциклопедия: В 30 т. /
Гл. ред. А.М. Прохоров. − Изд. 3-е. − Т. 18. − М.: Сов. энцикл., 1974. −
С. 463 − 464.
164. Парсонс Т. Система координат действия и общая теория систем
действия: культура, личность и место социальных систем //
Американская социологическая мысль. Тексты: переводы. − М.: Изд-
во МГУ, 1994. − 495 с.
165. Петровский В.А. К психологии активности личности // Вопр.
психологии. − 1975. − № 3. − С. 26 − 38.
166. Піддубна Н.Г., Кошелев О.Л. Алгоритми математичної обробки
результатів психолого-педагогічного дослідження. – Слов’янськ:
СДПУ. – 2003. – 40 с.
167. Піроженко Т. Життєдіяльність дитини як цікава та змістовна
подія // Дошк. виховання. – 2006. – № 9. – С. 6 – 9.
168. Платов В.Я. Деловые игры: разработка, организация,
проведение: Учебник. − М.: Профиздат, 1991. − 192 с .
169. Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических
186
понятий: Учеб. пособ. для учеб. заведений. − 2-е изд. перераб. и доп. −
М.: Высш. шк., 1984. − 174 с.
170. Платонов К.К. О системе психологии. − М.: Мысль, 1972. − 216
с.
171. Платонов К.К. Структура и развитие личности.− М.: Наука,
1986. − 255 с.
172. Поддьяков Н.Н. Доминирование процессов интеграции − закон
развития детей дошкольного возраста // Дошк. восп. − 2000. − № 1. −
с. 73 – 77.
173. Поніманська Т. Дитина і соціум // Дошк. виховання. – 2006. – №
8. – С. 4 – 6.
174. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навч. посіб. для студ.
вищ. навч. закл. – К.: Академ-видав, 2004. – 456 с.
175. Пономарев Л.Н., Попов В.Д., Чичканов В.П. Экономическая
культура (Сущность, направления развития). − М.: Мысль, 1987. − 269
с.
176. Попов В. Чувственное, рациональное, опыт − М.: Изд-во МГУ,
1976. − 120 с.
177. Попов В.Д. Психология и экономика: Социально-
психологические очерки. − М.: Сов. Россия, 1989. − 302 с.
178. Попов В.Д. Экономическое сознании: сущность, формирование,
роль в социалистическом обществе. – М.: Мысль, 1981. – 239 с.
179. Порембская Л.А. Бытовой труд как средство воспитания
самостоятельности у детей дошкольного возраста: Автореф. дис. …
канд. пед. наук: 13.00.07. − Л., 1967. − 25 с.
180. Прокопенко І.Ф. Людина у світі економіки та бізнесу:
Експеримент. Підручник для серед. загальноосв. шк – Х.: Основа,
1995. – 310 с.
181. Пронякин В.И. Опыт как причинно-временной фактор
культурогенеза: Автореф. дис. … канд. филос. наук: 19.00.07. – К.,
1990. – 18 с.
182. Прутченков А.С, Райзберг Б.А. Мир рыночной экономики. Сбор-
ник деловых игр. − М.: РПА, 1992. − 58 с.
183. Прутченков А.С, Соколов Я.В. Граждановедение. Основы
рыночной экономики: Пособ. для уч-ся 7-8 классов, их родителей и
учителей. − М.: Науч.-внедр. центр “Гражданин”, 1992. − 96 с.
184. Рагозина Л.Д., Щудина Е.И. Классное руководство.
Формирование жизненного опыта у учащихся. − М.: Педагогическое
общество России, 2002. − 160 с.
185. Родина О.Н. О понятии “успешность трудовой деятельности” //
Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. − 1996. − № 3. − С. 60 − 67.
187
186. Розов В.К., Шемякин Б.П., Шемякин П.А. Методика
экономического воспитания школьников: Учеб. пособ. по спецкурсу
для студ. пед. ин-тов. − М.: Просвещение, 1985. − 160 с.
187. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. − Т. 1. − М.:
Педагогика, 1989. − 488 с.
188. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. В 2 т. − Т. 2. – М.:
Педагогика, 1989. − 486 с.
189. Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. − М.:
Изд-во АН СССР, 1959. − 354 с.
190. Рузавин Г.И. Проблемы объяснения и понимания в научном
познании: Сб. ст. − М., 1982. − 139 с.
191. Русова С. Вибрані педагогічні твори: У 2 кн. – Кн. 1 / За ред.
Є.І. Коваленко; Упоряд., передм., прим. Є.І. Коваленко, І.М. Пінчук. –
К.: Либідь, 1997. – 272 с.
192. Рынок. Бизнес. Коммерция. Экономика: Толковый
терминологический словарь // Сост. В.А.Калашников. − М.: Информ.-
внедренч. центр “Маркетинг”, 1997. − 403 с.
193. Сасова И.А. Теория и практика экономической подготовки
школьников к труду в новых условиях хозяйствования: Автореф. дис.
… д-ра пед. наук: 13.00.01. − М., 1989. − 27 с.
194. Сасова И.А. Экономическое воспитание детей в семье. − М.:
Знание, 1989. − 45 с.
195. Сасова И.А., Шишов С.Е. Экономическое образование и
воспитание учащихся общеобразовательной школы в процессе
производительного труда. − М.: АПН СССР, 1989. − 59 с.
196. Сергеева Д.В. Воспитание детей дошкольного возраста в
процессе трудовой деятельности. − М.: Просвещение, 1987. − 47 с.
197. Сивоконь П.Е. О гуманизме в науке и культуре. − М.: Изд-во
МГУ, 1982. − 176 с.
198. Смелянська Н. Економічне виховання − з дитячого садка //
Дошк. виховання. – 1996. – № 1. – С. 26 – 28.
199. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования:
от деятельности к личности: Учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб.
завед. − М.: Академия, 2001. − 304 с.
200. Смирнова Е.В. Экономический букварь: (Для детей младшего
школьного возраста) / Науч. ред. Ю.Ф. Катханова. − М.: Владос, 1996.
− 48 с.
201. Современные подходы к трудовому воспитанию дошкольников:
Метод. рек. // Сост. Л.И.Сайгушева. − Магнитогорск: Изд-во Магнит.
гос. пед. ин-та, 1994. − 15 с.
188
202. Стельмашук М.Н. Специфика экономической социализации в
детстве: Дисс. … канд. псих. наук: 19.00.07. − Тюмень, 1994. − 178 с.
203. Суходольский Г.В. Основы психологической теории
деятельности. − Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. − 166 с.
204. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5 - ти томах . Т. 1 – 5. –
К.: Рад. школа, 1976 – 1977.
205. Талызина Н.Ф. Педагогическая психология: Учеб. для студ.
сред. пед. учеб. завед. − 2- е изд., стереотип. − М.: Академия, 1998. −
288 с.
206. Терехин М.Н. Связь теории и практики в процессе обучения
школьников. − М.: Педагогика, 1982. − 128 с.
207. Тулегенова А.Г. Педагогические условия формирования
положительного отношения к труду у детей старшего дошкольного
возраста: Автореф. дис. … канд. пед. наук. − М., 1978. − 19 с.
208. Тышка Т., Соколовска И. Когнитивные представления о
социально-экономических феноменах // Психол. журн. − 1993. − № 3 −
С. 63 − 64.
209. Уваров А.И., Фигуровская В.И. Техническое знание:
социальный опыт и новаторство // Опыт и его место в социальном
познании: Сб. науч. тр. − Калинин: Калин. ун-т, 1984. − 155 с.
210. Усова А.П. Роль игры в воспитании детей / Под ред.
А.В. Запорожца. − М.: Просвещение, 1976. − 96 с.
211. Ухтомский А.А. Избранные труды. − Л.: Наука, 1978. − 358 с.
212. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: В 2 - х томах / Ред.
кол.: В.М.Столетов ( голова ) та ін. – К.: Рад.шк., 1983. – Т. 1. – 488 с.;
Т.2. – 352 с.
213. Философия экономики: Учеб. пособ. для вузов / Отв. ред.
С.В. Саняков. − К.: Альтерпрес, 2002. − 384 с.
214. Философский словарь / Под ред. М.М.Розенталя, П.Ф.Юдина. −
М.: Полит. лит., 1963. − 688 с.
215. Философский энциклопедический словарь / Ред. кол.:
С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичёв и др. − 2-е изд. − М.:
Сов. энциклопедия, 1989. − 815 с.
216. Філософський словник соціальних термінів. – К.: Толока, 2002. −
260 с.
217. Хекхаузен X. Мотивация и деятельность: В 2 т. − М.:
Педагогика, 1986. − В 2-х т. − 406 с.
218. Чесноускене Д.С. Формирование элементарных математических
представлений у старших дошкольников при ознакомлении с мерами
стоимости: Дис. … канд. пед. наук. − М., 1985. − 214 с.
189
219. Чорный И.П. Социальный опыт как результат и предпосылка
развития сущностных сил человека. Автореф. дис. … канд. филос.
наук: 19.00.07. − Черновцы, 1989. − 18 с.
220. Шадриков В.Д. Проблемы системогенеза профессиональной
деятельности. − М.: Наука, 1982. − 185 с.
221. Шадриков В.Д. Психологический анализ деятельности
(системогенетический подход). − Ярославль: Изд-во Ярославск. ун-та,
1979. − 91 с.
222. Шадриков В.Д. Формирование психической системы
деятельности // Проблемы системогенеза деятельности. − Ярославль:
Изд-во Ярославск. ун-та, 1980. − С. 5 − 31.
223. Шаталов В.Ф. Педагогическая проза: Из опыта работы школ
г. Донецка. − М.: Педагогика, 1980. − 94 с.
224. Шатова А.Д. Нужно ли и зачем дошкольнику экономическое
воспитание // Дошкольное воспитание.– 1995. – № 8 − С. 46 − 49.
225. Шатова А.Д. Экономическое воспитание дошкольников. Учеб.
−метод. пособ. − М.: Пед. общ. России, 2005. − 256 с.
226. Шацкий С.Т. Избранные педагогические сочинения: В 2 т. – Т.
2 / Под ред. Н.П. Кузина, М.Н. Скаткина, В.Н. Шацкой. − М.:
227. Шемякин Б.П. Экономическое воспитание старших школьников
как педагогическая проблема: Автореф. дис. … канд. пед. наук:
13.00.01. − М., 1978. – 19 с.
228. Шемякин Б.П. Экономическое воспитание школьников:
Вопросы теории и методики. – М.: Педагогика, 1986. – 96 с.
229. Шибутани Т. Социальная психология. − М.: Прогресс, 1969. −
535 с.
230. Шмаков С.А. Игра учащихся – феномен культуры. − М.: Новая
шк., 1994. − 240 с.
231. Шпак А.Т. Организация экономического образования и
воспитания учащихся. – К.: Рад. шк., 1987. – 128 с.
232. Шпак О.Т. Теорія та практика підготовки педагогічних кадрів до
економічного виховання школярів у системі безперервної освіти:
Автореф. дис. … д-ра пед. наук: 13.00.01. – К., 2001. – 34 с.
233. Щербина В.Ф. Культура экономики.- М.: Мол.гвардия, 1986. –
191 с.
234. Щукина Г.И. Роль деятельности в учебном процессе: Кн. для
учителя. − М.: Просвещение, 1986. − 144 с.
235. Экономическое воспитание дошкольников: Примерная
программа, перспективное планирование, конспекты занятий /
Под ред Е.А. Курака. − М.: ТЦ Сфера, 2002. − 80 с.
190
236. Экономическое образование и воспитание учащихся: Пособ. для
учителя / Под общ. ред. Н.И. Горлача. – К.: Рад. шк., 1989. − 295 с.
237. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды. − М.:
238. Эльконин Д.Б. Психология игры. − 2-е изд. − М.: ВЛАДОС,
1999. − 360 с.
239. Якиманская И.С. Личностно-ориентированное обучение в
современной школе. – М.: Сентябрь, 1996. − 96 с.
240. Яценко В.Г., Киселёва О.А. Человеческий фактор: философский
и социально-психологические аспекты: Аннот. тематика лекций. − К.:
Знание, 1988. − 20 с.
241. Burris V. Stages in the development of ekonomic concepts // Hum.
Relat. – 1983. – № 9. – Р. 791 – 812.
242. Danziger K. Children’s earliest conception of economic relationships
// J. оf Soc. Psychol. – 1958. – № 47. – Р. 231 – 240.
243. McNeil E. Human Socialization. − Belmont, Calif, 1969.
244. Roland-Levy C. Understanding Children’s Economic
Socialization // Understanding Economic. Behavior Kluvver. −1989.
245. Stacey B. G. Political Socialization in Western Society on Analysis
from, a life-span Respective /first published/ – London – Edward Arnold
(Publishers) ltd. – London, 1979. – 176 р.
246. Stacey B.G. Economic socialization in the ore- adult years // British
Journal of Social Psychology. – 1982. – № 21. − P. 171.
247. StatSoft, Inc. (2001). Электронный учебник по статистике. – М.,
StatSoft. WEB: http://www.statsoft.ru/ .
248. Sutton R. Behavior the attainment of economic concepts // J. of
Psychol. − 1984. − № 53. − Р . 37 – 46.
ДОДАКТИ
Додаток А
Анкета для вихователів
(вивчення стану економічного виховання дошкільників)
1. Чи вважаєте Ви необхідним економічне виховання старших
дошкільників у сучасній парадигмі освіти?
_____________________
Якщо так, чи реальним вам вбачається це завдання?
_______________
191
2. Що, на вашу думку, є найголовнішою складовою
економічного виховання (необхідне підкресліть):
- формування бережливості;
- формування економності;
- формування дбайливого ставлення до предметів,
природних ресурсів;
- формування економічного мислення;
- засвоєння економічних понять та термінів;
- інші
варіанти________________________________________
3. Що, на вашу думку, сприяє економічному вихованню
дошкільників (необхідне підкреслити):
- включення в програму математичної підготовки
систему інтелектуально-творчих завдань економічного
змісту;
- застосування в освітньому процесі дошкільних закладів
ігор-стратегій, що створюють для дітей ситуації
занурення в реальні соціально-економічні проблеми
(доступні для досвіду дітей) та вимагають самостійного
пошуку ефективних способів дії;
- освоєння старшими дошкільниками в процесі
сюжетних ігор соціальних ролей економічної
спрямованості;
- формування в дітей особистісних якостей, необхідних
для успішних соціально-економічних взаємин.
4. Як Ви оцінюєте стан економічного виховання дошкільників
на сучасному етапі (необхідне підкреслити):
- вище за достатній;
- достатній;
- добрий;
- дуже добрий
Якщо оцінка низька, у чому вбачаєте недоліки з боку:
а) сім’ї ____________________________________
б) ДНЗ ___________________________________
5. Які засоби економічного виховання дошкільників Ви
використовуєте на практиці?
________________________________
192
6. Чи можна назвати Вашу особисто роботу з економічного
виховання систематичною?______________________________
7. Чи відомі вам нові програми з економічного виховання дітей?
____
Якщо так, то назвіть, які саме
_______________________________
8. Чи достатньо методичного матеріалу для організації процесу
економічного виховання дітей?
______________________________
Додаток Б
Анкета для батьків
1. Чи вважаєте Ви необхідним економічне виховання вашої
дитини?
Якщо так, то хто повинен відповідати за це (необхідне
підкреслити):
- сім’я;
- дошкільний заклад.
2. Чи залучаєте Ви дитину до розподілу сімейного
бюджету?
Якщо так, то як саме?
3. Чи є у вашої дитини скарбничка?
Якщо так, то на що вона витрачає зібрані гроші
4. Чи заохочуєте Ви вашу дитину грошима?
Якщо так, то за що саме та в якому розмірі
5. Як дитина витрачає свої заощадження (необхідне
підкреслити):
- дитина самостійно вирішує, що придбати;
- ви контролюєте її витрати;
- даєте дружні поради;
- наполягаєте на слушності Вашої пропозиції.
6. Як дитина поводиться, якщо Ви відмовляєтесь придбати
їй обрану річ?
7. Як Ваша дитина ставиться до дорогих речей (іграшок,
одягу тощо)?
8. Чи можете Ви назвати свою дитину заощадливою?
Поясніть свою відповідь.
193
9. Чи граєте ви з дитиною в економічні ігри?
Якщо так, то у які саме?
Додаток В
Елементарні економічні поняття
Ключові економічні поняття: економіка, економісти,
потреба, товар, послуга, обмін, бартер, гроші, ціна, вартість,
продаж, купівля, якість, виробництво, виробник, бюджет, доход,
витрати, ресурси, праця, спеціальність, реклама, бізнес,
господар.
Поняття економічної діяльності: економити,
заощаджувати, купувати, продавати, обмінюватися, допомагати,
зберігати, міняти, позичати, працювати, розподіляти,
домовлятися, втрачати, багатіти, бідніти, виробляти,
використовувати, готувати, прибирати, розраховувати,
планувати, спостерігати, аналізувати, змінювати.
Базові характеристики економічного стану людини:
економний, ощадливий, добрий, спостережливий, кмітливий,
уважний, охайний, доброзичливий, рішучий, грамотний,
обізнаний, жадний, обережний, діяльнісний, вдячний,
дружелюбний, нерішучий, впевнений, невпевнений, культурний,
розумний, оригінальний, швидкий, пунктуальний.
Поняття економічних дій, товарів та послуг:
економічний, ощадливий, дорогий, дешевий, сучасний, зручний,
красивий, гарний, модний, правильний, конкурентний,
іноземний, імпортний, якісний, оригінальний, практичний,
необхідний, безкорисний, корисний, новий, старий, вигідно,
корисно, компактний.
Додаток Г
Колективні роботи дітей за темою занять
194
Заняття “Реклама”.
Заняття “Потреби людини”.
195
Заняття “Природні ресурси”.
Заняття “Супермаркет”.
Додаток Д
Б. Бойко
За святковим столом
– Друзі, прошу всіх до столу!
Страви щоб не охололи! –
Лимонад відкрили – хрюп! –
Він потік із пляшки в суп…
А голодні тигренята
Влізли лапами в горнята
196
Із салатом олів’є…
Слоник із графина п’є
Манговий солодкий сік –
Він до келихів не звик!
… Плаче, з жаху вліз під стільчик
Іменинник-крокодильчик…
Б. Бойко
Перебірлива гостя
Сіра мишка мишку білу
На гостину запросила.
Печиво на стіл поклала,
– На здоров’я, їж! – сказала. –
Ось до печива компот!
– Ну, а де ж святковий торт? –
Запитала мишка біла. –
Празький тортик я би їла.
А за печивом оцим
Не ішла б до тебе в дім!
Та при тому мишка біла
Печиво до крихти з’їла…
Б. Бойко
Необхідні слова
У пінгвіна, певно, ангіна –
Розболілося горло в пінгвіна.
Він без шубки гуляв на морозі.
Захворів після того невдовзі…
“Що робити?” – задумавсь пінгвін.
В поліклініку вирушив він.
І закашлявся там, захрипів…
“Добрий день!” – сказать не зумів.
Дуже соромно стало пінгвіну,
Що нечемний через ангіну.
Та сиропу од кашлю ковтнув –
І “спасибі” сказать не забув.
В. Паронова
Музикант
Так він грає,
197
Аж злітає
В небеса душа твоя.
Звуки дивні
І чарівні
Скрипка ніжно вимовля.
Він на сцені
У натхненні,
Мов натягнута струна.
Він – не з нами,
З небесами,
А в душі бринить весна.
Актор
Він такий же, як і ми,
Непомітний між людьми.
А в театрі грає ролі:
Нині – вчителя у школі,
Завтра буде інша роль,
То бідняк він, то король.
Про чуже життя розкаже
І зі сцени нам покаже,
Як по правді треба жити
І біди не наробити.
Бізнесмен
Гроші витрачає вміло:
Він вкладає їх у діло.
Має булочну й перукарню,
Чи салон і перукарню,
Свиноферму, звідки м’ясо
Відправляє в цех ковбасний.
Чи скуповує товари
І розвозить по базару.
Лік грошам він добре знає,
Їх на вітер не пускає.
Лікар
198
Ти на лікаря не сердься,
Бо у нього добре серце:
Відчуває біль чужий
Він так само, як і свій.
І завжди, чим тільки зможе,
Добрим людям допоможе:
Дасть таблетки і настої
І болячки всі загоїть.
Може приписать уколи.
Ти не бійся їх ніколи –
Пропадуть від них мікроби,
Утече важка хвороба.
Перукар
Він – художник від природи.
Почуття краси і вроди
У душі своїй несе.
Задля цього зробить все:
Підстриже і підфарбує,
Гарний настрій подарує.
Золоті у нього руки.
Робить зачіски, перуки.
І красу, що в ньому є,
Добрим людям роздає.
Двірник
Він подвір’я замітає
Нас ласкаво зустрічає.
Усміхається привітно:
– Не запізнюйтеся, діти!
У руках мітла слухняна
Підміта доріжки й ґанок.
Вирішили ми із братом
Папірці не розкидати.
Їх відносим у смітник,
Що поставив наш двірник.
Без порядку й чистоти
199
Не буває красоти.
Фермер
От в кого тяжка робота,
Аж чоло блищить від поту!
Рано-вранці він встає,
Поле огляда своє.
Там вирує, колоситься
Золота густа пшениця.
Є садок, город і ферма.
І працює він уперто.
Має трактори сучасні
І комбайни першокласні.
На землі господарює
І з тобою нас годує.
Прислів’я та приказки для обговорення

Сім раз відміряй, а один відріж.
Хто про землю дбає, тому вона повертає.
Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться.
Де руки й охота, там іде робота.
Себе ніжити ─ у хаті не жити.
Весна ледачого не любить.
Хто влітку гайнує, той взимку голодує.
Спершу треба розсудити, а тоді робити.
Посіяв вчасно, то родить рясно.
Хліб ─ батько, вода ─ мати.
Не я хліб несу, а він мене.
Дірявого мішка не наповниш.
Згаяного часу й конем не доженеш.
Умів узяти, умій і віддати.
Чорна земля, а білий хліб родить.
Без хліба – половина обіду.
Живи не як хочеться, а як можеться.
Де працює машина, там не болить спина.
Хто хоче більше знати, треба менше спати.
Запас біди не чинить і їсти не просить.
200
Дає і з рук не випускає.
Журавель ще в небі, а він йому вже ціну встановлює.
Де оком не глянеш – там грошима доплатиш.
Копійка гривню береже.
Без господаря гроші – черепки.
Зароблена копійка краще краденої гривні.
Ледачий двічі робить, а скупить двічі платить.
Добрий товар сам себе хвалить.
Гіркий той вік, кому треба лік.
Стоячи біля джерела, не цінують воду.
Нехай, нехай, то й зовсім занехаєш!
Не плюй у криницю – доведеться напитися.
Хоч стареньке, аби чистеньке.
Збережене сто разів віддячить.
Що нині втече, то завтра не зловиш.
То й добре, що до нас дійшло, а ми збережемо.
Сьогодні збережеш, завтра збережеш, так і вік проживеш.
Уживай помалу, щоб на вік стало.
Що маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо.
Достаток починається з ощадливості.
Народні порівняння
Багатий як осінь.
Бережись як вогню.
У мене стільки грошей, як у жаби пір’я.
У гурті робити, як згори бігти.
201
Наукове видання
КЛАДІЄВА Ельвіра Анатоліївна

МИХАЙЛИЧЕНКО Тетяна Петрівна
САЗОНОВА Анастасія Вікторівна
ЕКОНОМІЧНОГО ДОСВІДУ СТАРШИХ
ДОШКІЛЬНИКІВ
Навчально-методичний посібник
Здано до складання ________ Підписано до друку __________

Формат 60х84 1/16. Папір офісний. Гарнітура Times New Roman.
Друк офісний. Умов. друк. арк. 12,5. Наклад __________прим.
Зам. № ______________
Видавництво
Адреса
телефон

Формування первинного економічного досвіду дітей дошкільного віку

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Формування первинного економічного досвіду дітей дошкільного віку

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

А.В.

Е.А. Кладієва, Т.П. Михайліченко,

Пономаренко Т.О. – кандидат педагогічних наук,

Ф79 Формування первинного економічного досвіду старших

Навчально-методичний посібник висвітлює особливості

суб’єкт пізнання 1 довкілля

Рис. 1.2. Взаємозв’язок досвіду й діяльності

Рис. 1.3. Функції досвіду

Негативне сприйняття й ставлення до

Рис. 1.4. Складові процесу економічної соціалізації

1.3. Особливості прояву первинного економічного

Шкала оціню- оціню-

Середній рівень: від 48 балів до 58 балів.

Достатній рівень: більше ніж 59 балів.

Низький рівень: менше ніж 47 балів.

(визначення Д.: ≥10 б.

Середній: від 11 до13б.

Середній рівень: від 40 балів до 47 балів.

Низький рівень: менше ніж 39 балів.

для успішної ження в грі С.: 3 б.

економічної (виявлення Д.: ≥ 4 б.

Володіння здатності Д.: ≥ 8 б.

сфери життя запитання з Д.: ≥9 б.

соціально- ння в грі + Н.: ≤ 6 б.

Методика 1.1. Визначення адекватного розуміння

Показник “адекватність поведінки в життєвих

Уміння проводити бартер (оцінка попиту й

Адекватна оцінка обсягу праці та якості продукту

Уміння вести переговори (ввічливе спілкування)

Уміння виконувати економічну дію (купувати –

Адекватна оцінка обсягу праці та якості продукту

Уміння вести переговори (ввічливе спілкування)

Уміння виконувати економічну дію (купувати –

Виконання соціально-економічної ролі (водій,

діяльністю дітей у процесі ігор

Виконання соціально-економічної ролі (водій,

Процедура проведення. Тест проводиться індивідуально.

Критерії Когнітивно- Операційний Психологічний Ціннісно-

Зауважимо, що всі розглянуті завдання методик можна

1 етап 2 етап 3 етап

Принципи: суб’єктності, орієнтації на цінності, свідомості,

На першому етапі відбувалося ознайомлення з

2.2. Серія занять для визначення початкового рівня

Тема: Ощадливий хазяїн.

2.3. Гра-стратегія як основний засіб формування

Основні позиції в організації та керівництві іграми

Тема 2. Потреби людини

Тема 3. Потреби тваринного й рослинного світу

Тема 4. Натуральний обмін. Гроші й ціна

Ігрова апробація матеріалу.

Тема 6. Природа і рукотворний світ

Тема 7. Різновиди природних ресурсів

Тема 8. Праця людей і її результат

2.5. Творчі завдання й ситуації економічної

Варіанти ситуацій економічної спрямованості

2.6. Ігри економічної спрямованості (дидактичні,

Гра-стратегія “Магазин іграшок” (протокол гри)

Діти виконували завдання, обговорюючи можливі

Вихователь: Ось у нас все готово для відкриття магазина.

Діти розподіляли ролі продавця, касира, охоронця тощо.

Вихователь: Діти, ось наш магазин з вами відкрився, але

Вихователь: Виходить що на рекламному малюнку треба

Проблемною ситуацією стає й обмеження місця для

Вихователь: Діти. Як ви вважаєте, чи сподобався наш

Здано до складання Підписано до друку __