УДК 372. 3.

034
Сазонова А.В.

МОРАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЯКОСТІ СУЧАСНОГО

ДОШКІЛЬНИКА

На сучасному етапі процес економічного виховання

характеризується наявністю різноманітних поглядів, щодо його сутності
та технологій у контексті дошкільної освіти. Разом з економічним
вихованням, актуальності набуває розгляд одного з компонентів
соціалізації дитини — економічної соціалізації, складовими якої є
елементарні економічні знання, сформовані способи поведінки, а також
особистісні утворення, які ми визначаємо необхідними для успішної
економічної діяльності.
Протягом багатьох років, проблема економічного виховання
дошкільників розглядалася у структурі трудового виховання. Так,
дослідниками Р. Буре, В. Нечаєвою вивчалася специфіка праці
дошкільника; Н. Кривошея, Я. Нєвєровіч досліджували особливості
моделювання як засобу посилення трудових дій; праці С. Козлової,
А. Образцової, О. Тулєгєнової присвячені формуванню позитивного
ставлення до праці, виховання працьовитості, трудової активності. Але,
на наш погляд, науковці лише опосередкована торкалися проблеми
морального розвитку дітей у процесі економічного виховання.
Наше дослідження спрямоване на вивчення особливостей процесу
набуття економічного досвіду, в ході чого відбувається формування
особистісних якостей, необхідних для економічної діяльності, зокрема
морально-економічних. У зв’язку з цим, особливий інтерес для нас
представляють дослідження Р. Жуковської, В. Нечаєвої, Л. Порембської,
які розробляли методичні аспекти формування економічно значимих
якостей особистості, зокрема: ощадливості до природи, речей (книгам,
іграшкам тощо). Однак, згадані вище дослідження, не носили системний
характер, щодо формування морально-економічних якостей у
дошкільників.
Мета даної статті полягала у характеристиці найважливіших
морально-економічних якостей старших дошкільників, необхідних для
успішної економічної діяльності.
Зробимо короткий історичний опис даної проблеми. Загальна
історія розвитку людства засвідчує, що на всіх її етапах пріоритетним у
вихованні підростаючого покоління було формування особистісних
якостей, необхідних для успішної економічної соціалізації.
Так, у первісному суспільстві життєво необхідними вважались
добросовісність та відповідальність за виконання конкретних обов’язків
під час полювання, воєнних дій тощо. Спартанська та афінська системи
виховання додали до цього переліку виховання справедливості у вільних
громадянин як права розпоряджатися життям та працею рабів. У древніх
слов’ян цінувалися працелюбність, мужність та відважність. У відомій
історичної пам’ятці «Поучення Володимира Мономаха дітям» (1117 р.)
разом із зазначеними якостями простежуються зачатки милосердя:
допомога вдовам та сиротам. У період Середньовіччя у Західній Європі
визначались «лицарські якості»: великодушність, чесність, правдивість,
безкорисність, відчуття обов’язку тощо.
Філософи, громадські діячі, педагоги Нового часу розглядали
формування соціально-моральних якостей у тісному поєднанні з
господарчо-економічними: виховання джентльмена, підприємливого,
напористого у досягненні власних інтересів, але не перешкоджаючого у
цьому іншим (Д. Локк); виховання справедливості, правдивості,
ініціативності, власності, чесності (П. Лесгафт К.-А. Гельвецій, Ж.-
Ж. Руссо); розвиток ініціативності та самостійності (М. Монтесорі).
Отже, загальнолюдські моральні якості є важливим елементом
морального складу людини будь-якої епохи та наповнюються
конкретним змістом в залежності від конкретних соціально-економічних
та політичних цілей, які вирішує суспільство. Відповідно, модель
високоморальної особистості складається для конкретного типу
суспільства, часу, для конкретних потреб та умов суспільного розвитку.
Морально-економічні якості сучасного громадянина, з одного
боку, являють систему якостей, що забезпечують цілеспрямованість,
моральність, діловитість особистості, незалежно від сфери їх прояву. З
іншого боку, — це сукупність спеціальних умінь та навичок, необхідних
для успішної економічної діяльності. У такому випадку, головним
критерієм оцінки морально-економічних якостей особистості
(економічно успішної) є їх відповідність завданням самореалізації
особистості в конкретних суспільно-історичних, національних,
соціально-економічних умовах. В образі досвідченої, моральної,
підприємливої сучасної людини поєднуються традиційно позитивні
якості (чесність, комунікабельність, ентузіазм, самостійність, надійність)
та якості, що відповідають потребам та вимогам сучасного суспільства
(ініціативність, відповідальність, економність, підприємливість,
розважливість).
Однією з найважливіших задач економічного виховання
дошкільників є формування особистісних якостей, необхідних для
успішної економічної діяльності. Серед економічно значимих якостей
особистості Л. Галкіна виділила: працездатність, відповідальність,
розважливість, чесність, вміння вести ділову бесіду, цілеспрямованість,
етичність, поважливе ставлення до людей, діловитість, економність.
Зауважимо, що усі зазначені моральні якості необхідно розглядати
у тісному взаємозв’язку. Так, О. Омаров, в аналізі поняттю
«підприємливість», розгортає широкий спектр взаємопов’язаних з ним
характеристик: гнучкість мислення, готовність до оправданого ризику,
діловитість, відчуття власної гідності, винахідливість, критичність
мислення, комунікабельність, незалежність, ініціативність, мужність,
організованість, прагнення до лідерства, творчий характер мислення,
відповідальність, енергійність [5, 8 − 18].
Отже, морально-економічні якості особистості необхідно
розглядати як сукупність базових позитивних якостей, які, по-перше,
відповідають потребам суспільства та гармонують з моральною та
економічною культурою інших людей, по-друге, регулюють ділові та
неформальні особистісні відношення як у господарсько-економічної, так
і в інших сферах життєдіяльності особистості.
До базових морально-економічних якостей сучасності віднесемо
наступні інтегровані якості: чесність, ініціативність, ентузіазм,
надійність, відповідальність, самостійність, комунікабельність,
економність, підприємливість, розважливість, діловитість,
наполегливість.
Безумовне формування вищезазначених морально-економічних
якостей особистості є головним завданням економічного виховання, яке
підіймає цей процес на культурний рівень. Але сучасну дитину вже з
перших років життя оточує економічне середовище, наповнене
різноманітними економічними поняттями та процесами. Отже, означений
процес економічної соціалізації ширший у порівняні з процесом
економічного виховання. У більшості випадків дуже важко простежити
за тим, що засвоює дитина у процесі спілкування з однолітками,
перегляду телебачення, зі спостереження за діяльністю дорослих, та
відповідності такої інформації морально-етичним нормам суспільства.
Саме тому, дуже важливо сформувати у дітей дошкільного віку базові
морально-економічні якості, які стануть своєрідним фільтром у процесі
обирання дітьми відповідних форм економічної поведінки та під час
прийняття самостійного рішення.
Розвиток морально-економічних якостей у процесі економічного
виховання, на наш погляд, буде більш успішним при наявності
послідовної педагогічної роботи. У нашому дослідженні процес
формування первинного економічного досвіду, що включає засвоєння
дітьми елементарних економічних знань, ознайомлення з різними
способами соціально-економічної поведінки, розвинення особистісних
якостей, необхідних для успішної економічної соціалізації, розглядається
як поетапна робота, у процесі якої реалізуються наступні психолого-
педагогічні умови:
 забезпечення системного підходу до процесу економічного
виховання, що передбачає комплексне формування елементарних
економічних знань, навичок, вмінь, особистісних якостей,
необхідних для успішної економічної діяльності;
 серед засобів формування первинного економічного досвіду
надання пріоритету ігровій діяльності;
 поступове впровадження ігор економічної спрямованості (на
першому етапі проведення дидактичних ігор з метою формування
елементарних економічних понять, на другому етапі проведення
 ситуативних ігор, з метою ознайомлення з найтиповішими
способами соціально-економічної поведінки, на третьому етапі
проведення сюжетно-рольові ігри, зокрема ігор-стратегій, з метою
формування творчої поведінки у різноманітних соціально-
економічних ситуаціях.
Як відомо, провідною формою діяльності дітей є ігрова діяльність.
Саме тому особлива роль в процесі розвитку морально-економічних
якостей особистості належить сюжетно-рольовій грі, в ході якої дитина
занурюється в соціальне життя суспільства, вивчає морально-етичні
нормами та правилами поведінки.
Перший, орієнтовно-адаптивний етап, роботи по формуванню
елементарних економічних знань, навичок, вмінь, особистісних якостей,
необхідних для успішної економічної діяльності, передбачав
ознайомлення дітей з економічною сферою життєдіяльності, формування
в них уявлень про елементарні економічні поняття та розвиток інтересу
до економічних процесів. Засобами реалізації завдань були заняття,
дидактичні ігри і завдання, пов’язані з різноманітними видами діяльності
старших дошкільників: із комунікативно-мовленнєвою (робота над
загадками, прислів’ями, приказками, оповіданнями, бесіда за
сюжетними малюнками, доповнення відповіді, створення власних
оповідань, складання запитань тощо), пізнавальною (досліди,
спостереження), трудовою (виконання елементарних обов’язків із
самообслуговування), предметно-практичною (ознайомлення з
предметами праці та способами їх застосування), художньою
(зображувальна, художньо-мовленнєва, музична, театралізовано-ігрова
діяльність). Тематика дидактичних ігор на цьому етапі була такою: “У
крамниці”, “Ярмарок”, “Будинок для рибки”, “Зваримо обід”, “Упізнай
професію” тощо. Причому впродовж усієї роботи вихователь звертає
увагу дітей на морально-етичні нормами та правилами поведінки, яких
дотримувалися діти впродовж ігор та занять.
На наступному, діяльнісно-поведінковому етапі, дітей заохочували
до застосування різних способів поведінки в певних соціально-
економічних ситуаціях. Для цього на спеціальних заняттях
використовували завдання на узагальнення, систематизацію,
абстрагування інформації, дії за аналогією, формування понять та
ситуативні ігри: гра-альтернатива, гра активного включення та гра-
експеримент. Тематику ігор на другому етапі було урізноманітнено та
збагачено: “Подарунок на день народження”, “Хто продавець?”,
“Правильний вибір”, “Обираємо найкращий товар” тощо.
Як було зазначено вище, ситуативні ігри було розподілено на три
види залежно від їх основної функції: гра-альтернатива, гра активного
включення та гра-експеримент.
У грі-альтернативі основне завдання, що стояло перед дітьми, – це
знаходження економічного компромісу або найоптимальнішого виходу в
конкретній соціально-економічній ситуації. Так, дітям пропонувалося
проаналізувати ситуацію, знайти варіанти розв’язання проблеми,
проаналізувати їх, а потім спробувати цю ситуацію обіграти.
Наступним видом застосованої ситуативної гри була гра активного
включення. Основне завдання, що ставилося перед дітьми, – це
знаходження оптимального виходу в певній економічній ситуації або
правильне розв’язання економічної задачі. У процесі гри кожен із дітей
ставав учасником ситуації, не лише в процесі її обговорення, але й у
результаті обігравання.
На другому етапі також проводилися такі ситуативні ігри, як гра-
експеримент. Їх головна мета полягала у формуванні в дітей
спроможності приймати оптимальне рішення методом спроб та помилок.
Метою третього, діяльнісно-творчого етапу, було формування в
дітей варіативної поведінки, уміння узгоджувати власні дії з діями всіх
членів колективу та будувати спільну стратегію діяльності. Цей етап
відзначався творчим характером пізнавальної діяльності: діти
співвідносили різні економічні поняття між собою, обирали найбільш
доцільні та конкретні стосовно окремої ситуації, вчились відстоювати
власну точку зору і презентувати її, користуючись лексикою
економічного змісту. Означена робота проводилась під час тематичних
занять та рольових ігор економічної спрямованості. Було проведено ігри-
презентації (презентація власного, групового чи колективного проекту з
виконанням різних соціально-економічних ролей та з розкриттям
економічних відносин і процесів): „Супермаркет”, „Ринок”, „Банк”,
„Страхове агентство”, „Рекламне агентство” тощо, театралізації з
економічної тематики (виконання різних соціально-економічних ролей у
змінних умовах): „Модельне агентство”, „Салон краси” тощо, ігри-
змагання (визначення найкращого виконавця соціально-економічних
ролей): „Кафе”, „Ветеринарна клініка” тощо, ігри-стратегії за тематикою:
„Відвідування крамниці”, „Мандрівка на потязі”, „Купівля квитка для
проїзду трамваєм”, „Відвідування кафе” тощо.
Також формування морально-економічних якостей може
відбуватися й у процесі ознайомлення з найтиповішими соціально-
економічними ситуаціями. У цьому випадку дітям пропонується знайти
вихід з ситуації, що склалося, зробити вибір, враховуючи
загальнолюдські цінності.
Керуючись принципом орієнтації на цінності, ми намагалися
наповнити будь-яку діяльність дитини моральним змістом, смислом та
значущістю. Ми розглядаємо формування первинного економічного
досвіду через призму формування системи загальнолюдських цінностей
та особистісних якостей, необхідних для спілкування з людьми та
успішної економічної діяльності.
Отже, проведене дослідження переконало, що гра є основним
засобом формування первинного економічного досвіду, зокрема
морально-економічних якостей, в дітей старшого дошкільного віку.
Також ігри позитивно впливають на розвиток загальних особистісних
якостей, важливих для успішної економічної діяльності, на розвиток
корпоративних взаємин дітей і дорослих. Результатами дослідження
доведено переваги гри-стратегії як засобу створення позитивної
економічної площини для формування первинного економічного досвіду,
що ґрунтується на засвоєнні знань з економічної сфери.
У подальшому дослідженні ми наїмо намір розглянути
особливості формування морально-економічних якостей у процесі
ігровій діяльності дітей.
Література
1. Нечаева В.Г. Воспитание дошкольников в труде. — М.:
Просвещение, 1983 — 200 с. 2. Кривошия Н. Малятам про
економіку // Дошкільне виховання. — 1997. – № 1. – С. 26—27. 3.
Козлова С.А. Роль трудовой деятельности в формировании общест-
венной направленности личности // Средства и методы нравственного
воспитания детей дошкольного возраста в труде. — М.: Педагогика,
1984. — С. 115—129. 4. Жуковская Р.И. Воспитание бережного
отношения к личным вещам и общественного достояния //
Формирование коллективных взаимоотношений детей старшего
дошкольного возраста / Под ред. В.Г. Нечаевой. — М.: Просвещение,
1967. − С. 205 − 261. 5. Грейсон Дж., Делл К.О. Американский
менеджмент на пороге XXI века. − М.: Экономика, 1991. — 319 с.

Резюме
В статье раскрывается актуальность проблемы формирования
социально-нравственных качества личности в контексте экономического
воспитания дошкольников. Рассмотрены типичные для разных
исторических этапов социально-нравственные качества успешной
личности, выделены современные интегрированные качества личности,
рассмотрены пути их формирования в дошкольном возрасте.
Summary
The article reveals the need of the process of formation personality’s
social-moral quality in economic education of children. The typical to
different history stage social-moral qualities of successful personality and
modern integrated personal qualities are described in the article.