ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Афанасьєва Мар`яна Володимирівна звернулась до суду з позовом

до Одеської митниці ДФС, в якому просить суд скасувати постанову Одеської митниці ДФС №
0405/50000/20 від 22.04.2020 якою його визнано винним у вчиненні адміністративного
правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 469 МК України та накладено адміністративне стягнення у
вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00
гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що 22 квітня 2020 року Одеською митницею Держмитслужби

розглянуто справу про порушення митних правил і винесено постанову №0405/50000/20 про
визнання його винним у вчиненні порушення митних правил, а саме частини другої статті 469
Митного кодексу України, та накладено на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу 8500,00 грн.

ОСОБА_1 зазначив, що в його діях відсутні ознаки порушення митних правил, передбаченого
частиною другою статті 469 Митного кодексу України і він не може бути притягнутий до
відповідальності, оскільки не є власником або особою, яка належно оформленим дорученням
уповноважена на вжиття заходів, передбачених частиною четвертою статті 204 Митного кодексу
України, щодо товарів, строк зберігання яких під митним контролем закінчився.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, про порушення його процесуальних прав як особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності у справі про порушення митних правил при її розгляді,
оскільки в порушення вимог статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення йому
протягом трьох днів не була вручена або надіслана оскаржувана постанова про порушення митних
правил.

Одночасно з вказаним позовом, позивач подав клопотання про поновлення пропущеного строку
на оскарження постанови.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 липня 2020 року, клопотання позивача
задоволено, поновлено строк звернення до суду з позовом про скасування постанови від 22 квітня
2020 року, адміністративну справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі,
призначено судове засідання та витребувано докази по справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату та час судового розгляду повідомлений
належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав через канцелярію суду заяву, в якій
вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з мотивів, викладених в позовній заяві,
адміністративний позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судове не з`явився, про дату та час судового розгляду повідомлений
належним чином, причини неявки суду не повідомив. Через канцелярію суду подав відзив на
адміністративний позов, в якому просив в задоволенні адміністративного позову відмовити,
зазначив, що оскаржувану постанову винесено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про задоволення позову з огляду на
наступне.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є керівником Товариства з
обмеженою відповідальністю «Портмарін Груп» (код юридичної особи 33508545).

Позивачем було отримано лист-повідомлення від Одеської митниця Держмитслужби (18 березня
2020 року №7.10-1/28.2-02/10/5000) про складання стосовно нього протоколу про порушення
митних правил від 18 березня 2020 року №0405/5000/20 за ознаками правопорушення,
передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України та призначення розгляду
справи на 22 квітня 2020 року за адресою: м. Одеса, Митна площа,1.

16 квітня 2020 року ОСОБА_1 направив листа до Одеської митниці Держмитслужби (вих.
№16.04.2020), яким надав пояснення, що ТОВ «Портмарін Груп» не є відповідальною особою по
відношенню до митного оформлення товару, довіреність від 20 грудня 2019 року не передбачає
таких повноважень. Стосовно ознак порушення частини другої статті 469 Митного кодексу України
слід звертатися до вантажоотримувача або до митного брокера.

ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, але
не був присутній при розгляді, у зв`язку з карантином введеним з 12 березня 2020 року на всій
території України, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних
хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19), з урахуванням рішення
Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10
березня 2020 року Кабінет Міністрів України постановою від 02 квітня 2020 року №255 «Про
запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої
коронавірусом SARS-CoV-2».

За наслідками розгляду справи про порушення митних правил №0405/50000/20 відповідачем 22

квітня 2020 року прийнято постанову, якою ОСОБА-1 визнано винним у вчиненні порушення
митних правил, передбаченого частиною 2 статті 469 Митного кодексу України та накладено
адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 8500 гривень.

Підставами притягнення ОСОБА_1 до відповідальності зазначено, що 10 листопада 2019 року до

ДП МТП «Чорноморськ» в зону діяльності ВМО №2 м/п «Чорноморський» Одеської митниці ДФС
на судні закордонного плавання «Haren» (прапор Антігуа та Барбуда) за коносаментом №MLB 226
від 24 жовтня 2019 року, під митним контролем, надійшов товар «бурильне обладнання». Згідно з
поданих митному органу документів, одержувачем на території України вказаного вантажу є LLC
«DC GORYZONTY» 12 Sichovykh striltsiv street apt. 9 lviv. Товар надійшов на територію України від
відправника Weatherford drilling international, U.A.E.

У період з 10 листопада 2019 року по 14 листопада 2019 року зазначений товар було вивантажено
з борту судна та розміщено під митним контролем на території МТП «Чорноморськ». Строк
тимчасового зберігання під митним контролем товару встановлено до 12 лютого 2020 року. 20
лютого 2020 до Одеської митниці Держмитслужби митного поста «Чорноморський» звернувся
позивач директор ТОВ «Портмарін Груп», з листом №20-2 щодо продовження строку тимчасового
зберігання товару в контейнерах JTNU5620975, НОМЕР_1 . 28 лютого 2020 року листом Одеської
митниці Держмитслужби ТОВ «Портмарін Груп» відмовлено у продовженні терміну тимчасового
зберігання, у зв`язку з виявленням порушення митних правил. Відповідальною особою за
оформлення у митному відношенні товару є ТОВ «Портмарін Груп» (код юридичної особи
33508545) в особі керівника підприємства Черкасова Валерія Євгеновича, згідно з довіреністю
№34-Б від 20 грудня 2019 року. Керівником ТОВ «Портмарін Груп» Черкасовим В.Є. не було
своєчасно вжито заходів, які передбачені частиною четвертою статті 204 Митного кодексу України
до товару «авто техніка та обладнання для буровій установки», чим вчинено порушення митних
правил, передбачене частиною другою статті 469 Митного кодексу України.

Оскаржувана постанова про порушення митних правил протягом трьох днів не була вручена або
надіслана ОСОБА_1 , як це передбачено положеннями статті 285 Кодексу України про
адміністративні правопорушення. Про прийняту відповідачем постанову ОСОБА_1 дізнався 14
липня 2020 року з відповіді відповідача на адвокатський запит, представника ОСОБА_2 Є ОСОБА_3
.

Відповідно до положень частини другої статті 469 Митного кодексу України невжиття
передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк
тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі
організації отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився, тягнуть за собою
накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 204 Митного кодексу України Загальний строк тимчасового зберігання товарів під
митним контролем становить 90 календарних днів (частина 1 статті 204 Кодексу). Строк
тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або
уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) митним
органом, за дозволом якого товари були розміщені на складі. Якщо особа, яка зберігає товари на
складі тимчасового зберігання відкритого типу або митному складі відкритого типу, не є
утримувачем цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберігання зазначених
товарів попередньо погоджується з утримувачем складу. У разі відмови у продовженні строку
тимчасового зберігання митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронній
формі, повідомити власника товару або уповноважену ним особу про причини і підстави такої
відмови (частина 3 статті 204 Кодексу).
До закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, товари, що
перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, повинні бути: 1) задекларовані
власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; або 2) передані
власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберігання,
митного складу, організацією отримувачем гуманітарної допомоги відповідному митному органу
для зберігання та/або розпорядження відповідно до цього Кодексу; або 3) відправлені під митним
контролем до інших митних органів для їх подальшого митного оформлення; або 4) вивезені за
межі митної території України (частина 4 статті 204 Кодексу).

Відповідачем в оскаржуваній постанові зазначено, що згідно з поданими митному органу

документів, одержувачем на території України, вказаного вантажу є LLC «DC GORYZONTY» 12
SICHOVYKH STRILTSIV STREET APT, 9 LVIV (Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурова
компанія «Горизонти») (місцезнаходження: м. Львів, вул. Січових Стрільців , буд. 12, кв.9).

Вантажоодержувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Горизонти», на

підставі довіреності №01 (вих. №08/11/19 від 08 листопада 2019 року) уповноважило Товариство з
обмеженою відповідальністю «Холлеман Україна» (код 36202142) на проведення перевалки та
повний комплекс внутрішньо портового транспортно-експедиторського обслуговування вантажу,
який прибув до ДП «МТП «Чорноморськ» на т/х «Haren» по коносаменту №MLB 226 .

ТОВ «Холлеман Україна» на підставі передоручення уповноважило ТОВ «Портмарін Групп»

довіреністю б/н (вих. № 34/Б від 20 грудня 2019 року) на такі дії: отримувати генеральні вантажі,
які прибувають всіма видами транспорту в нашу адресу і відправляти їх по нашим
розпорядженням; здійснювати всі пов`язані з цим транспортно-експедиційні операції, здійснювати
з транспортними та іншими організаціями грошові розрахунки з оплати транспортних послуг,
вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання тощо; перевіряє стан відправлених і отриманих
вантажів і оформляє всі необхідні документи, проводити індексування транспортних документів;
представляти інтереси в місцевих організаціях і митниці .

Стаття 245 Цивільного кодексу України передбачає, що форма довіреності повинна відповідати
формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (частина перша). Довіреність, що
видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків,
встановлених частиною четвертою цієї статті (частина друга). Довіреність на одержання заробітної
плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових
переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель
працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання
(частина четверта).

Довіреність видана юридичною особою в порядку передоручення підлягає у нотаріальному

посвідченню, зазначена правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі ВС/КАС №815/1801/18 від
23 листопада 2018 року.
Водночас, довіреність ТОВ «Холлеман Україна» б/н (вих. № 34/Б) від 20 грудня 2019 року видана
ТОВ «Портмарін Групп» в порядку передоручення нотаріально не посвідчена і не відповідає
вимогам, встановленим Цивільним кодексом України до форми довіреності.

До того, частина четверта статті 204 Митного кодексу України встановлює перелік заходів, які
мають бути здійсненні з товаром, що перебуває на тимчасовому зберіганні під митним контролем.
Виходячи із змісту довіреності б/н (вих. № 34/Б) від 20 грудня 2019 року, ТОВ «Портмарін Груп», в
особі керівника ЧеркасоВа В.Є., не було уповноважено декларантом, на вжиття заходів,
передбачених частиною четвертою статті 204 Митного кодексу України.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «Портмарін Групп» не є власником
або уповноваженою ним особою, в розумінні частини другої статті 469 Митного кодексу України та
не був уповноважений декларантом на вжиття заходів, передбачених частиною четвертою статті
204 Митного кодексу України, щодо товарів, строк зберігання яких під митним контролем
закінчився.

Відповідно до статті 466 Митного кодексу України адміністративні стягнення за порушення митних
правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим
Кодексом та іншими законами України. Додержання митними органами вимог закону в разі
застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням
систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження
постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими
законодавством України.

Статтею 530 Митного кодексу Українивизначено, що законність та обґрунтованість постанови

митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну
політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного
позову або в порядку контролю. Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про
порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленомуКодексом
адміністративного судочинства України.

Згідно ізстаттею 31 Митного кодексу Українипідставами для скасування постанови про накладення
адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у
справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до
відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження
у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків
фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне
недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її
представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення
митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого
правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для
скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних
правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути
визнані й інші визначені законами обставини.

Суд погоджується з доводами позивача, що в його діях немає складу адміністративного

правопорушення, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних
повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності
покладається на відповідача.

Інших доказів, з яких можливо було б встановити вину позивача матеріали справи не містять.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює

докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,
всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед
встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а
також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі
доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує
відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок доказування в
адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести
обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен
довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Проте, відповідачем в даному випадку не надано жодних належних доказів на підтвердження

обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною
другою статті 469 Митного кодексу України.

Cудом враховується, що звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених

суб`єктом владних повноважень у своєму рішенні.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи
тлумачиться на її користь.

Отже, на думку суду, твердження позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення
не спростовано суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування
правомірності свого рішення, в силу вимог ч.2ст.77 Кодексу адміністративного судочинства
України.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України
за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних
повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний
суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і
закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 77, 90, 139, 229, 241, 243-246, 250, 255, 268, 286, 295 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 до Одеської митниці

Держмитслужби, ЄДРПОУ 43333459 про скасування постанови у справі про адміністративне
правопорушення задовольнити.

Постанову в справі про порушення митних правил від 22 квітня 2020 року за №0405/50000/20 про
визнання винним ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ), у вчиненні порушення митних правил,
а саме частини другої статті 469 Митного кодексу України та стягнення з нього штрафу розміром
500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот)
гривень скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 469 Митного кодексу
України відносно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) закрити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої
інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у дань його (її)
проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне
оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма
учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після
повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або
прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Д.Я. Роїк