Джерело: https://youcontrol.com.

ua/catalog/court-document/94656680/
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27 січня 2021 року Справа № 926/2174/20
За позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу
до Національного природного парку “Вижницький”
про відшкодування шкоди в сумі 2522527,50 грн, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на
території об`єкту природно-заповідного фонду
Суддя Тинок О.С.
Секретар судового засідання Марущак Л.В.
Представники:
від позивача – Книговський В.О.
від відповідача – Стратій В.І., Марчук Г.В.
ВСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до Господарського суду
Чернівецької області з позовом до Національного природного парку “Вижницький” про
відшкодування шкоди в сумі 2522527,50 грн, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на
території об`єкту природно-заповідного фонду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовну заяву
передано судді Тинок О.С.
Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29
вересня 2020 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального
позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 19 жовтня 2020
року.
06 жовтня 2020 року представник відповідача надіслав на адресу суду заяву про відвід судді
Господарського суду Чернівецької області Тинка О.С.
06 жовтня 2020 року суддею Господарського суду Чернівецької області Тинком О.С. винесено
ухвалу про передачу заяви представника Національного природного парку “Вижницький” від 06
жовтня 2020 року вх. № 2302 про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Тинка
Олександра Сергійовича на автоматизований розподіл для визначення судді для вирішення
питання про відвід у справі № 926/2174/20.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про відвід
судді Тинка О.С. передано судді Байталюку В.Д.
07 жовтня 2020 року суддя Господарського суду Чернівецької області Байталюк В.Д. постановив
ухвалу, якою відмовив в задоволенні заяви (вх.№ 2302) Національного природного парку
“Вижницький” про відвід судді Тинка О.С. у справі № 926/2174/20. Справу № 926/2174/20
повернуто раніше визначеному складу суду для розгляду.
19 жовтня 2020 року представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання про
встановлення належності сторін в судовому провадженні, а саме: чи є належним позивачем за
заявленим позовом Державна екологічна інспекція Карпатського округу та чи є належним
відповідачем Національний природний парк “Вижницький”, що має право на відшкодування
шкоди.
В судовому засіданні 19 жовтня 2020 року було відкладено розгляд клопотання відповідача про
встановлення належності сторін в судовому провадженні, зобов`язано сторін надати належні
докази їх представництва та оголошено перерву до 09 листопада 2020 року.
20 жовтня 2020 року відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву в якому
посилається на те, що даний позов не підлягає розгляду та задоволенню з тих підстав, що
заявлений неналежним позивачем до неналежного відповідача.
27 жовтня 2020 року позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив та заперечення на
клопотання представника відповідача про встановлення належності сторін в судовому
провадженні.
Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року продовжено строк проведення підготовчого
провадження на тридцять днів. Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30 листопада
2020 року. Відкладено розгляд клопотання відповідача про встановлення належності сторін в
судовому провадженні. Зобов`язано відповідача надати суду правове обґрунтування його
представництва юрисконсультом за дорученням в даній справі.
30 листопада 2020 року в судовому засіданні залишено без розгляду подане 19 жовтня 2020 року
представником відповідача клопотання про встановлення належності сторін в судовому
провадженні.
Одночасно, в судовому засіданні 30 листопада 2020 року оголошено перерву в підготовчому
засіданні до 16 грудня 2020 року.
01 грудня 2020 року відповідачем надіслано на адресу суду клопотання про встановлення
належності сторін в судовому провадженні.
15 грудня 2020 року позивач надіслав на адресу суду клопотання в якому просить провести
підготовче засідання, призначене на 16 грудня 2020 року, без участі їх представника та
призначити справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 16 грудня 2020 року суд розглянув подане відповідачем 01 грудня 2020
року клопотання про встановлення належності сторін в судовому провадженні, а також
постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового
розгляду по суті на 29 грудня 2020 року.
28 грудня 2020 року представник відповідача Демяник Я.В. надіслав на адресу суду клопотання
про відкладення розгляду даної справи в зв`язку з його участю в судовому засіданні за
кримінальним провадженням у Вижницькому районному суді Чернівецької області.
Ухвалою суду від 29 грудня 2020 року відкладено розгляд справи на 19 січня 2021 року.
12 січня 2021 року позивачем надіслано на адресу суду заяву в якій зазначено, що у зв`язку зі
змінами в адміністративно-територіальному устрої населених пунктів України відповідно до
постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807 “Про утворення та ліквідацію районів”
та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року №729-р “Про визначення
адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернівецької
області”, Державною казначейською службою України відкрито нові бюджетні рахунки для
зарахування надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 24062100 «Грошові стягнення за
шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного
середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», символом звітності 331, які введені
дію з 01.01.2021р. Таким чином, станом на теперішній час є необхідність у зміні реквізитів
рахунків, на які повинні зараховуватись стягнення за поданим позовом і відповідно зазначено
нові реквізити рахунків.
16 січня 2021 року відповідач надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду
справи у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності провідного юрисконсульта Демяника
Я.В.
Ухвалою суду від 19 січня 2021 року залишено без розгляду клопотання відповідача про
відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи по суті на 27 січня 2021 року.
27 січня 2021 року відповідач надіслав на адресу суду клопотання про залучення до участі в
справі представника ОСОБА_1 та додаткові письмові пояснення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що під час проведення планового
заходу державного нагляду (контролю) відповідача щодо дотримання вимог законодавства у
сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання,
відтворення і охорони природних ресурсів в період з 17 грудня 2019 року по 23 грудня 2019 року
виявлено порушення, які не виявлені та не зафіксовані працівниками Національного природного
парку “Вижницький”, в результаті чого заподіяно шкоду у сумі 2522527,50 грн, яку позивач
просить стягнути з відповідача.
Відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. У поданому
відзиві відповідач зазначає, що позов заявлено неналежним позивачем до неналежного
відповідача. Так, внаслідок незаконної рубки дерев порушено майнові права НПП
“Вижницький”, а не Державній екологічній інспекції Карпатського округу.
У додаткових письмових поясненнях відповідач зазначає, що позивачем в обґрунтування своїх
позовних вимог не надано належних доказів на підтвердження не дотримання відповідачем дій з
охорони лісових ресурсів, які безпосередньо призвели до незаконної порубки лісових ресурсів,
що виключає можливість притягнення особи до відповідальності в порядку статей 68, 69 Закону
України «Про охорону навколишнього природнього середовища». Дії відповідача в повній мірі
відповідають загальним вимогам лісового законодавства, дотримання яких є обов`язковим з боку
постійних лісокористувачів. Шкода заподіяна невстановленими особами, за дії яких НПП
«Вижницький» не є відповідальним, а тому цивільно-правову відповідальність за порушення
лісового законодавства повинні нести особи, які безпосередньо здійснювали самовільну вирубку
лісів (пошкодження дерев). Вважають, що в діях відповідача відсутній склад цивільного
правопорушення та відсутні підстави для стягнення 2522527,50 грн шкоди, завданої
навколишньому природньому середовищу. Просять відмовити в задоволенні позову.
Так, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши
фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності,
проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд
встановив наступне.
В період з 17 грудня 2019 року по 23 грудня 2019 року начальником відділу державного
екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу
управління державного екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькій області - старшим
державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу
- Приказкою Р.В., заступником начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю)
природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного
нагляду (контролю) у Чернівецькій області - старшим державним інспектором з охорони
навколишнього природного середовища Карпатського округу- Василенюком С.Д., головним
спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду,
лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду (контролю) у
Чернівецькій області - державним інспектором з охорони навколишнього природного
середовища Карпатського округу Сметанюком М.О., за участі в.о. директора НПП
“Вижницький” Колотило М.П., головного природознавця Яремчука В.М., начальника відділу
державної охорони ПЗФ НПП “Вижницький” Товариницького В.Ф., провідного інженера з
охорони природних екосистем відділу державної охорони ПЗФ Руснак О.Д., начальника
Солоненького ПНДВ НПП “Вижницький” Грига Ю.М., начальника Вижницького ПНДВ НПП
“Вижницький” Томняк О.Д., начальника відділу ГТЗ та ТО Колотило В.Г., було проведено
плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання НПП “Вижницький” вимог
законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального
використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Зазначений захід було призначено на підставі наказу Державної екологічної інспекції
Карпатського округу № 409 від 26 листопада 2019 року. Вказаний наказ було видано на підставі
ст. 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 5 Закону
України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”,
Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом
Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 року № 258, на виконання наказу
Державної екологічної інспекції України від 30.11.2018 року № 262 “Про затвердження Плану
здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на
2019 рік” та наказу Державної екологічної інспекції України від 01.04.2019 року № 119 “Про
реалізацію заходів державного нагляду (контролю) Держекоінспекції на 2019 рік”.
За результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання НПП
“Вижницький” вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт № 130/03
від 23 грудня 2019 року, який підписаний начальником відділу державного екологічного нагляду
(контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу управління державного
екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькій області - старшим державним інспектором з
охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу - Приказкою Р.В.,
заступником начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-
заповідного фонду, лісів та рослинного світу управління державного екологічного нагляду
(контролю) у Чернівецькій області - старшим державним інспектором з охорони навколишнього
природного середовища Карпатського округу- Василенюком С.Д., головним спеціалістом відділу
державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного
світу управління державного екологічного нагляду (контролю) у Чернівецькій області -
державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу
Сметанюком М.О., головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю)
за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами – державним інспектором з
охорони навколишнього природнього середовища Карпатського округу Писаруком О.В.,
головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів –
державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Карпатського
округу Стрілак Н.П., головним спеціалістом відділу інструментально-лабораторного контролю –
державним інспектором з охорони навколишнього середовища Карпатського округу Жук М.В.,
в.о. директора НПП “Вижницький” Колотило М.П., заступником директора головним
природознавцем НПП “Вижницький” Яремчук В.М., начальником відділу ГТЗ та ТО Колотило
В.Г., заступником начальника Солонецького ПНДВ НПП “Вижницький” Андрійчук В.М.
В акті № 130/03, який складено за результатом проведення позапланового заходу державного
нагляду (контролю) щодо додержання НПП “Вижницький” вимог законодавства у сфері охорони
навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони
природних ресурсів міститься відмітка про ознайомлення, згоду та отримання примірника цього
акта в.о. директора НПП “Вижницький” Колотило М.П. 23 грудня 2019 року. Також, у
відповідній графі акта наявна відмітка Яремчука В.М. про те, що зауваження до акту перевірки
буде надано додатково. Однак, відповідачем не надано зауважень до вищевказаного акту
перевірки.
Частиною 6 ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері
господарської діяльності”передбачено, що за результатами здійснення планового або
позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який
повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду
(контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище,
ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або
прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався
захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання
вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис
виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день
перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду
(контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним
особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з
актом, він підписує акт із зауваженнями. Один примірник акта вручається керівнику чи
уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу,
фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного
нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Таким чином, при проведенні перевірки та складанні акта перевірки № 130/03 від 23 грудня 2019
року, позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства, тобто вказаний акт є носієм
доказової інформації та належним доказом у справі.
Як вбачається з акту № 130/03, який складено за результатом проведення планового заходу
державного нагляду (контролю) щодо додержання НПП “Вижницький” вимог законодавства у
сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання,
відтворення і охорони природних ресурсів, в ході проведеної спеціалістами Державної
екологічної інспекції Карпатського округу в період з 17 грудня 2019 року по 23 грудня 2019 року
перевірки, встановлено слідуюче:
Солонецьке ПНДВ:
Квартал 38 виділ 2,4 (2) (зона регульованої рекреації) - санітарно-вибіркова рубка 2019 року на
площі 4,8 га. На проведення лісогосподарського заходу підприємством виписаний спеціальний
дозвіл, лісорубний квиток від 18.06.2019 року № 007280 ліміт на використання природних
ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного
значення №1692/09/3-2019. Насадження відведене в рубку у відповідності до Санітарних правил
в лісах України. Насадження знаходиться в фазі проведення лісозаготівельних робіт, деревина
вивозиться, очистка проводиться одночасно із заготівлею деревини. Під час проведення
перевірки було встановлено факти порушення розробки лісосіки в частині: часткової
незадовільної окороки пнів хвойних порід, складування порубкових решток біля стовбурів сиро
ростучих та за межами лісосіки, що є здійсненням лісових користувань не у відповідності з
метою та вимогами не передбаченими в лісорубному квитку. Також під час проведення
перевірки виявлено незаконну порубку 8-ми сироростучих та 1-го сухостійного дерева породи
ялиця (перелікова відомість №1 додається). Встановлено, що дане порушення не виявлялось
працівниками парку про, що свідчить відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації
даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах та на
спилі пенька. Незаконна порубка здійснена в період 2019 року. Осіб, які здійснили дану порубку
на день перевірки не встановлено. Пеньки незаконно зрізаних дерев замасковані листям, гілками
та глиною, а на окремих пеньках розведено багаття з метою їх знищення. Окремі частини крони
зрізаних дерев та частини стовбурів залишені на місці порубки. Діаметр пеньків зазначався у
корі за фактичним зрізом та замірявся працівниками НПП “Вижницький” повіреною рулеткою
та зазначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами
діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього
природного середовища» ст. 19 Лісового кодексу України, ст. 21 Закону України «Про природно-
заповідний фонд України». ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Квартал 37 виділ 5(1) (зона регульованої рекреації) - санітарно-вибіркова рубка 2019 року на
площі 1,4 га. На проведення лісогосподарського заходу підприємством виписаний спеціальний
дозвіл, лісорубний квиток від 06.11.2018 року № 544641 ліміт на використання природних
ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного
значення №1598/08/3-2018. Насадження відведене в рубку у відповідності до Санітарних правил
в лісах України. Насадження рубкою проїдене повністю, очистка від порубкових решток
незадовільна. Також під час проведення перевірки виявлено незаконну порубку 5-ти
сироростучих дерев породи ялиця (перелікова відомість №5 додається). Встановлено, що дане
порушення не виявлялось працівниками парку про, що свідчить відсутність акту про
лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень,
відсутність клейм на кореневих лапах та на спилі пенька. Незаконна порубка здійснена в період
2018-2019 року. Осіб, які здійснили дану порубку на день перевірки не встановлено. Пеньки
незаконно зрізаних дерев замасковані листям, гілками та глиною. Окремі частини крони зрізаних
дерев та частини стовбурів залишені на місці порубки. Діаметр пеньків зазначався у корі за
фактичним зрізом та замірявся працівниками НПП “Вижницький” повіреною рулеткою та
зазначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами
діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього
природного середовища» ст. 19 Лісового кодексу України, ст.21 Закону України «Про природно-
заповідний фонд України».
Квартал 39 виділ 9 (зона регульованої рекреації) - виявлено незаконну порубку 15-ти
сироростучих дерева породи бук, ялиця (перелікова відомість №6 додається). Встановлено, що
дане порушення не виявлялось працівниками парку про, що свідчить відсутність акту про
лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень,
відсутність клейм на кореневих лапах та на спилі пенька. Незаконна порубка здійснена в період
2018 - 2019 років. Осіб, які здійснили дану порубку на день перевірки не встановлено. Пеньки
незаконно зрізаних дерев замасковані листям, гілками та глиною. Окремі частини крони зрізаних
дерев та частини стовбурів залишені на місці порубки. Діаметр пеньків зазначався у корі за
фактичним зрізом та замірявся працівниками НПП “Вижницький” повіреною рулеткою та
зазначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами
діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього
природного середовища» ст. 19 Лісового кодексу України, ст.21 Закону України «Про природно-
заповідний фонд України».
Квартал 20 виділ 15 (господарська зона) - виявлено незаконну порубку 12-ти сироростучих та 1-
го сухостійного дерева породи дуб, ялина (перелікова відомість №4 додається). Встановлено, що
дане порушення не виявлялось працівниками парку про, що свідчить відсутність акту про
лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень,
відсутність клейм на кореневих лапах та на спилі пенька. Незаконна порубка здійснена в період
2018 - 2019 років. Осіб, які здійснили дану порубку на день перевірки не встановлено. Пеньки
незаконно зрізаних дерев замасковані листям, гілками та глиною. Окремі частини крони зрізаних
дерев та частини стовбурів залишені на місці порубки. Діаметр пеньків зазначався у корі за
фактичним зрізом та замірявся працівниками НПП “Вижницький” повіреною рулеткою та
зазначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами
діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього
природного середовища» ст. 19 Лісового кодексу України, ст.21 Закону України «Про природно-
заповідний фонд України».
Квартал 51 виділ 4,8 (зона регульованої рекреації) - виявлено незаконну порубку 73-ох
сироростучих дерева породи бук, ялиця, верба (перелікова відомість №3 додається).
Встановлено, що дане порушення не виявлялось працівниками парку про, що свідчить
відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації
лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах та на спилі пенька. Незаконна порубка
здійснена в період 2018 - 2019 років. Осіб, які здійснили дану порубку на день перевірки не
встановлено. Пеньки незаконно зрізаних дерев замасковані листям, гілками та глиною. Окремі
частини крони зрізаних дерев та частини стовбурів залишені на місці порубки. Діаметр пеньків
зазначався у корі за фактичним зрізом та замірявся працівниками НПП «Вижницький»
повіреною рулеткою та зазначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та
найменшим замірами діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про
охорону навколишнього природного середовища» ст. 19 Лісового кодексу України, ст.21 Закону
України «Про природно-заповідний фонд України».
Квартал 55 виділ 13,27,31,30,29,17 (зона регульованої рекреації) - виявлено незаконну порубку
26-ти сироростучих, 1-го сухостійного дерева та 1-го вітровального дерева породи бук, ялиця
(перелікова відомість №7 додається). Встановлено, що дане порушення не виявлялось
працівниками парку про, що свідчить відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації
даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах та на
спилі пенька. Незаконна порубка здійснена в період 2018 - 2019 років. Осіб, які здійснили дану
порубку на день перевірки не встановлено. Пеньки незаконно зрізаних дерев замасковані
листям, гілками та глиною. Окремі частини крони зрізаних дерев та частини стовбурів залишені
на місці порубки. Діаметр пеньків зазначався у корі за фактичним зрізом та замірявся
працівниками НПП “Вижницький” повіреною рулеткою та зазначався як середнє арифметичне
значення між найбільшим та найменшим замірами діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст.
12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ст. 19 Лісового
кодексу України, ст.21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Квартал 6 виділ 4 (зона регульованої рекреації) - виявлено незаконну порубку 9-ти сироростучих
дерева породи ялиця (перелікова відомість №8 додається). Встановлено, що дане порушення не
виявлялось працівниками парку про, що свідчить відсутність акту про лісопорушення,
відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень, відсутність клейм на
кореневих лапах та на спилі пенька. Незаконна порубка здійснена в період 2018 - 2019 років.
Осіб, які здійснили дану порубку на день перевірки не встановлено. Пеньки незаконно зрізаних
дерев замасковані листям, гілками та глиною. Окремі частини крони зрізаних дерев та частини
стовбурів залишені на місці порубки. Діаметр пеньків зазначався у корі за фактичним зрізом та
замірявся працівниками НПП “Вижницький” повіреною рулеткою та зазначався як середнє
арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметрів. Вищезазначене є
порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»
ст. 19 Лісового кодексу України ст.21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Квартал 7 виділ 11 (зона регульованої рекреації) - виявлено незаконну порубку 4-ох
сироростучих дерева породи дуб, граб, ялиця (перелікова відомість №9 додається). Встановлено,
що дане порушення не виявлялось працівниками парку, про що свідчить відсутність акту про
лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень,
відсутність клейм на кореневих лапах та на спилі пенька. Незаконна порубка здійснена в період
2019 року. Осіб, які здійснили дану порубку на день перевірки не встановлено. Пеньки
незаконно зрізаних дерев замасковані листям, гілками та глиною. Окремі частини крони зрізаних
дерев та частини стовбурів залишені на місці порубки. Діаметр пеньків зазначався у корі за
фактичним зрізом та замірявся працівниками НПП “Вижницький” повіреною рулеткою та
зазначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами
діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього
природного середовища» ст. 19 Лісового кодексу України ст.21 Закону України «Про природно-
заповідний фонд України».
Квартал 51 виділ 7 (зона регульованої рекреації) - виявлено незаконну порубку 43-ох
сироростучих та 1-го вітровального дерев породи ялиця (перелікова відомість №10 додається).
Встановлено, що дане порушення не виявлялось працівниками парку, про що свідчить
відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації
лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах та на спилі пенька. Незаконна порубка
здійснена в період 2018 - 2019 років. Осіб, які здійснили дану порубку на день перевірки не
встановлено. Пеньки незаконно зрізаних дерев замасковані листям, гілками та глиною. Окремі
частини крони зрізаних дерев та частини стовбурів залишені на місці порубки. Діаметр пеньків
зазначався у корі за фактичним зрізом та замірявся працівниками НПП «Вижницький»
повіреною рулеткою та зазначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та
найменшим замірами діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про
охорону навколишнього природного середовища» ст. 19 Лісового кодексу України ст.21 Закону
України «Про природно-заповідний фонд України».
Квартал 51 виділ 8 (зона регульованої рекреації) - виявлено незаконну порубку 1-го
сироростучого та 2-ох вітровальних дерев породи ялиця (перелікова відомість №11 додається).
Встановлено, що дане порушення не виявлялось працівниками парку, про що свідчить
відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації
лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах та на спилі пенька. Незаконна порубка
здійснена в період 2019 року. Осіб, які здійснили дану порубку на день перевірки не
встановлено. Пеньки незаконно зрізаних дерев замасковані листям, гілками та глиною. Окремі
частини крони зрізаних дерев та частини стовбурів залишені на місці порубки. Діаметр пеньків
зазначався у корі за фактичним зрізом та замірявся працівниками НПП «Вижницький»
повіреною рулеткою та зазначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та
найменшим замірами діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про
охорону навколишнього природного середовища» ст. 19 Лісового кодексу України ст.21 Закону
України «Про природно-заповідний фонд України».
Квартал 50 виділ 3 (зона регульованої рекреації) - виявлено незаконну порубку 48-ми
сироростучих та 2-ох вітровальних дерев породи ялиця (перелікова відомість №12 додається).
Встановлено, що дане порушення не виявлялось працівниками парку, про що свідчить
відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації
лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах та на спилі пенька. Незаконна порубка
здійснена в період 2018 - 2019 років. Осіб, які здійснили дану порубку на день перевірки не
встановлено. Пеньки незаконно зрізаних дерев замасковані листям, гілками та глиною. Окремі
частини крони зрізаних дерев та частини стовбурів залишені на місці порубки. Діаметр пеньків
зазначався у корі за фактичним зрізом та замірявся працівниками НПП “Вижницький”
повіреною рулеткою та зазначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та
найменшим замірами діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про
охорону навколишнього природного середовища» ст. 19 Лісового кодексу України ст.21 Закону
України «Про природно-заповідний фонд України».
Квартал 55 виділ 29,31 (зона регульованої рекреації) - виявлено незаконну порубку 3-ох
сироростучих дерев породи ялиця (новорічні ялинки), (перелікова відомість №13 додається).
Встановлено, що дане порушення не виявлялось працівниками парку, про що свідчить
відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації
лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах та на спилі пенька. Незаконна порубка
здійснена в грудні місяці 2019 років. Осіб, які здійснили дану порубку на день перевірки не
встановлено. Пеньки незаконно зрізаних дерев замасковані листям, гілками та глиною. Діаметр
пеньків зазначався у корі за фактичним зрізом та замірявся працівниками НПП “Вижницький”
повіреною рулеткою та зазначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та
найменшим замірами діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про
охорону навколишнього природного середовища» ст. 19 Лісового кодексу України ст.21 Закону
України «Про природно-заповідний фонд України».
Квартал 54 виділ 5 (зона регульованої рекреації) - санітарно-вибіркова рубка 2019 року на площі
1,4 га. На проведення лісогосподарського заходу підприємством виписаний спеціальний дозвіл,
лісорубний квиток від 18.06.2019 року № 007284 ліміт на використання природних ресурсів у
межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення
№1692/09/3-2019. Насадження відведене в рубку у відповідності до Санітарних правил в лісах
України. Насадження знаходиться в фазі проведення лісозаготівельних робіт, деревина
вивозиться, очистка проводиться одночасно із заготівлею деревини. Під час проведення
перевірки було встановлено факти порушення розробки лісосіки в частині: звалювання дерев за
межі лісосік, складання порубкових решток не одночасно із заготівлею за межами лісосіки, що є
здійсненням лісових користувань не у відповідності з метою та вимогами не передбаченими в
лісорубному квитку та порушення встановленого порядку заготівлі та вивезення деревини.
В ході перевірки за межами даної ділянки та в межах лісосіки в кварталі 54 виділ 5,6,7 виявлено
незаконну порубку 23-ох сироростучих дерев породи ялиця, бук (перелікова відомість №2
додається), які не були відведені до рубки та не були відмічені відпускним клеймом.
Встановлено, що дане порушення не виявлялось працівниками парку, про що свідчить
відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації
лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах та на спилі пенька. Незаконна порубка
здійснена в період 2019 року. Осіб які здійснили дану порубку на день перевірки не встановлено.
Пеньки незаконно зрізаних дерев замасковані листям, гілками та глиною. Діаметр пеньків
зазначався у корі за фактичним зрізом та замірявся працівниками НПП “Вижницький”
повіреною рулеткою та зазначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та
найменшим замірами діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про
охорону навколишнього природного середовища» ст. 19 Лісового кодексу України. ст.21 Закону
України «Про природно-заповідний фонд України».
Квартал 7 виділ 15,16 (зона регульованої рекреації) - санітарно-вибіркова рубка 2019 року на
площі 3,7 га. На проведення лісогосподарського заходу підприємством виписаний спеціальний
дозвіл, лісорубний квиток від 22.08.2019 року № 007289 ліміт на використання природних
ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного
значення №1767/08/3-2019. Насадження відведене в рубку у відповідності до Санітарних правил
в лісах України. Насадження знаходиться в фазі проведення лісозаготівельних робіт, деревина
вивозиться, очистка проводиться одночасно із заготівлею деревини. Під час проведення
перевірки було встановлено факти порушення розробки лісосіки в частині: трелювання
заготовленої деревини не по наміченим волокам, а також несвоєчасне та незадовільне очищення
місць заготівлі від порубкових решток, що є порушенням встановленого порядку заготівлі та
вивезення деревини. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про охорону
навколишнього природного середовища» ст. 19 Лісового кодексу України, ст.21 Закону України
«Про природно-заповідний фонд України».
Згідно з розрахунком, проведеним ст. держінспектором з ОНПС Василенюком С.Д.,
держінспектором з ОНПС Сметанюком М.О., який перевірив ст. держінспектор з ОНПС
Приказка Р.В., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 541 від 24 липня 2013
року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням
законодавства про природно-заповідний фонд» розмір шкоди, заподіяної порушенням
законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок вищезазначеної незаконної порубки
сироростучих, сухостійних, вітровальних дерев та незаконно порубка новорічних ялинок,
скоєних невідомими особами на території Солонецького ПНДВ НПП “Вижницький” в період
2018-2019 роках становить 2522527,50 грн.
26 грудня 2019 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 03.5/548 про
відшкодування шкоди в сумі 2522527,50 грн заподіяної державі внаслідок незаконної рубки
дерев та території об`єкту природно-заповідного НПП “Вижницький”.
20 січня 2020 року відповідач подав заперечення на претензію, в якій зазначає, що претензія не
підлягає задоволенню, оскільки Державна екологічна інспекція Карпатського округу не
підтвердила право на представництво інтересів держави в даних правовідносинах та НПП
“Вижницький” є потерпілою стороною в наслідок незаконної рубки дерев невідомими особами.
У зв`язку з тим, що НПП “Вижницький” не відшкодувало шкоду у сумі 2522527,50 грн в
добровільному порядку, Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до суду
із позовом про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на
території об`єкту природно-заповідного фонду.
Так, згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який
юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди
розглядають також інші справи.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”
передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені
Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого
самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.
Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до
цього та інших законів.
Статтею 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що
державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє
природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів,
природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний
період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ),
ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та
об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно
до законодавства України.
В силу ст. 34 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” завдання
контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні
додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма
державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм
власності і підпорядкування, а також громадянами.
Статтею 35 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено,
що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального
використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю)
у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання,
відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад
здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і
підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського
середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної
(морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій
охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і
генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при
створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у
відкритій системі.
Стаття 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачає,
що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за
використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря,
лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів
територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони
республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу,
затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28 квітня 2020 №134,
Державна екологічна інспекція Карпатського округу є міжрегіональним територіальним органом
Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Державної екологічної інспекції
Карпатського округу поширюються на територію Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Пунктом 2 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу,
затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28 квітня 2020 №134,
передбачено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням
територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм
повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно
від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без
громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про
використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу; про охорону, захист,
використання та відтворення лісів, про охорону і використання територій та об`єктів природно-
заповідного фонду. Пунктами 9,10 розділу II вищевказаного Положення визначено, що Інспекція
пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення
законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до
суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового
врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Відповідно до п. 5.9. Положення Про Національний природний парк “Вижницький” (нова
редакція) у редакції наказу Мінприроди від 05.12.2016 року № 460, яке затверджено наказом
Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 29.10.2007 року № 543
державний контроль за додержанням режиму Парку здійснюється Державною екологічною
інспекцією України.
Як підтверджено матеріалами справи, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу
у Чернівецькій області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо
додержання Національним природним парком “Вижницький” вимог законодавства у сфері
охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і
охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №130/03.
Частиною 3 ст. 17 Лісового кодексу України встановлено, що ліси надаються в постійне
користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого
самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої
влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного
середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською
міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим
з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про
надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими
державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.
Пунктом 1.1. Положення Про Національний природний парк “Вижницький” (нова редакція) у
редакції наказу Мінприроди від 05 грудня 2016 року № 460, яке затверджено наказом
Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 29 жовтня 2007 року № 543
(далі Положення) встановлено, що НПП “Вижницький” створений відповідно до Указу
Президента України від 30 серпня 1995 року № 810 «Про створення національного природного
парку “Вижницький”, є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Відповідно до Указу Президента України від 04 вересня 2007 року № 818 «Про розширення
території національного природного парку «Вижницький» збільшено площу земель Парку на
3309,6 гектара, у тому числі 1243,5 гектара земель, що вилучаються в установленому порядку та
надаються йому у постійне користування, та 2066,1 гектара земель, що включаються до його
складу без вилучення у землекористувачів.
Парк розташований на території Вижницького району Чернівецької області.
Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою,
науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України,
охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони,
відтворення та використання (п. 1.2. Положення).
Згідно п. 2.1. Положення парк створений з метою збереження, відтворення та раціонального
використання природних ландшафтів Буковинських Карпат з унікальними історико-культурними
комплексами, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та
оздоровче значення.
Як передбачено п. 2.2. Положення основними завданнями парку є, зокрема, збереження та
відтворення цінних природних та історико-культурних комплексів та природних об`єктів
Буковинських Карпат, включаючи підтримання та збереження екологічної природної рівноваги в
регіоні; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної
діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та
об`єктів.
Пунктами 5.1., 5.2., 5.4. Положення встановлено, що охорона території Парку покладається на
службу його охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного
фонду України. Службу державної охорони Парку очолює директор Парку, який несе повну
відповідальність за організацію її діяльності та забезпечення додержання режиму території, а
також збереження, відтворення та раціональне використання природних комплексів і ресурсів у
межах його території. Основними завданнями служби державної охорони є забезпечення
додержання режиму охорони території та природних об`єктів, попередження та припинення
порушень природоохоронного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Національний природний парк
“Вижницький” є постійним лісокористувачем, який створений з метою збереження, відтворення
і раціонального використання природних ландшафтів Буковинських Карпат.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема,
забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень,
посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів
відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і
норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів
лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують
збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для
їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.
Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у
здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного
відтворення лісів.
Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і
громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського
призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж,
захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Як передбачено ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів
на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або
лісовий квиток, що видається безоплатно.
Згідно ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни
зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового
законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
В ході перевірки відповідача, позивачем виявлено факт незаконної рубки 279 шт. не відведених в
рубку дерев на території Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП
“Вижницький”. Зазначена рубка скоєна невстановленими особами в період 2018-2019 роках.
Дані порушення не виявлялись працівниками Парку, про що свідчить відсутність акту про
лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень,
відсутність клейм на кореневих лапах на зрізі пенька.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року № 17 «Про
судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» порубка дерев
визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із
порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі
строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які
визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»
передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного
середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України
дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства,
установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок
порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та
розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення
законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в
повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними
рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної
особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному
обсязі особою, яка її завдала.
Приписи вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової
відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача
шкоди, причинний зв`язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.
Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його
особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються,
шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним
правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та
упущену вигоду).
Завдану шкоду підтверджено актом складеним за результатом проведення планового заходу
державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог
законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального
використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 130/03, який у встановленому
законодавством порядку не оскаржений та не скасований.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру
шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» від 24 липня 2013
року № 541 затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням
законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження
дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту (додаток № 1) за
кожне дерево, зрубане або пошкоджене до ступеня припинення росту з діаметром дерева у корі
біля шийки кореня: до 10 см 82 грн, 10,1-14 см 143 грн, 14,1-18 см 374 грн, 18,1-22 см 760 грн,
22,1-26 см, 1336 грн, 26,1-30 см 2112 грн, 30,1-34 см 2832 грн, 34,1-38 3602 грн, 38,1-42 4422
грн, 42,1-46 5247 грн, 46,1-50 6066 грн. За кожен сантиметр діаметра понад 50 сантиметрів 192
грн. Пунктом 4 примітки додатку № 1 вищевказаної Постанови встановлено, що за незаконне
вирубування, видалення або пошкодження до ступеня припинення росту молодих хвойних та
вічнозелених дерев (віком до 41 року) в грудні - січні розмір відшкодування обчислюється для
територій та об`єктів природно-заповідного фонду, розташованих у межах населених пунктів, за
цією таксою, збільшеною у чотири рази, для всіх інших територій та об`єктів природно-
заповідного фонду - за цією таксою, збільшеною у три рази. Пунктом 6 примітки додатку № 1
вищевказаної Постанови встановлено, що у разі привласнення буреломних, вітровальних дерев,
а також самовільного вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією
таксою, зменшеною у два рази.
Як вбачається з акту № 130/03, який складено за результатом проведення планового заходу
державного нагляду (контролю) щодо додержання НПП “Вижницький” вимог законодавства у
сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання,
відтворення і охорони природних ресурсів, діаметр пеньків зазначався у корі за фактичним
зрізом та замірявся працівниками НПП “Вижницький” повіреною рулеткою та зазначались як
середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметрів.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок
незаконного вирубання дерев, здійснено відповідно до наведених вище Такс. Відтак, відповідно
до розрахунку, складеного позивачем на підставі акту проведеного планового заходу № 130/03 та
згідно до Постанови КМУ від 24 липня 2013 року № 541 «Про затвердження такс для
обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний
фонд», розмір шкоди внаслідок вищезазначеної незаконної порубки на території НПП
“Вижницький” становить 2522527,50 грн.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою
відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача
шкоди.
Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на
забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території
земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування
невстановленими особами дерев (нанесення збитків).
Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулась
незаконна порубка та пошкодження до ступеня припинення росту дерев на території НПП
«Вижницький» невстановленими особами та заподіяна шкода.
У вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового
законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок
дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території
факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, необхідно виходити з того, що
обов`язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових
насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового
господарства на основі матеріалів лісовпорядкуваня, здійснення використання лісових ресурсів
способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також
створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до ст. 19
Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів (пункт 6.1.2 роз`яснення
Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001року № 02-5/744 «Про деякі питання
практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону
навколишнього природного середовища»).
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не
лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а
також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх
працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок
неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто, проявом їх протиправної
поведінки є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів,
внаслідок чого відбувається вирубування дерев.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Вищого господарського суду
України від 16 липня 2014 року у справі № 907/535/13, від 14 жовтня 2014 року у справі №
906/249/14, від 12 листопада 2014 року у справі № 914/1138/14, від 30 липня 2015 року у справі
№ 927/56/15, від 08 жовтня 2015 року у справі № 912/1676/14 та від 28 жовтня 2015 року у
справі № 909/132/15.
Також, аналогічну правову позицію викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду
від 09 серпня 2018 року у справі № 909/976/17.
На думку суду покладення відповідальності виключно на осіб, що безпосередньо здійснюють
незаконне вирубування, та звільнення від юридичної відповідальності, як засобу державного
примусу, лісокористувачів знівелює принцип невідворотності покарання за неналежну охорону
ввіреного в їх користування лісового фонду та призведе до втрати найбільш дієвого механізму
стимулювання стосовно самих лісокористувачів до належного виконання покладених на них
обов`язків з охорони лісу.
За приписами наведених норм, позивач повинен довести факт заподіяння шкоди, її розмір,
наявність протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача і причинно-наслідковий зв`язок
між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та шкодою. При цьому, відсутність вини
доводиться відповідачем.
Так, дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, судом встановлено факт незаконної
порубки на підконтрольній відповідачеві території Національного природного парку, внаслідок
чого державі заподіяно шкоду у розмірі 2522527,50 грн.
Судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
протиправної бездіяльності відповідача, котра виявилась у незабезпеченні ним належної
охорони і захисту лісу. Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань, які покладені на нього
лісовим і природоохоронним законодавством та Положенням, відбулася незаконна порубка
невстановленими особами 279 дерев.
Судом встановлено також наявність безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і
бездіяльністю відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком бездіяльності
відповідача через недотримання лісового і природоохоронного законодавства; наявність самої
шкоди.
При цьому, відсутність вини у незаконній порубці невстановленими особами 279 дерев
відповідач не довів.
У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України,
доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин
(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які
мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними
доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або
заперечень.
Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що
достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або
відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність
доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до
свого внутрішнього переконання.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному
законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та
надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення
невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати
обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у
господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від
організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця
створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших
обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України,
в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм
право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і
судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який
тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством
процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них
обов`язки.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у
господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна
довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх
вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання
наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту
фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин
справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі
відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів,
наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають
розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи
(сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми
матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і
охоронюваних законом інтересів.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному,
об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають
для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність
кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики
Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та
практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає
принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з
вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна
тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має
виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру
рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
З огляду на те, що судом встановлено факт порушення відповідачем вимог законодавства про
охорону навколишнього природного середовища, як і наявність усіх складових цивільного
правопорушення, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений
належними доказами та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду
місцевих бюджетів належить: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням
законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та
іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних
територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом
формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної
Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України
включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69, 69-1 та 71 цього
Кодексу закріплені за місцевими бюджетами, при цьому джерелами формування спеціального
фонду Державного бюджету України в частині доходів є - 30 відсотків грошових стягнень за
шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного
середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (п. 7 ч. 3 ст. 29).
Згідно проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання його
природних комплексів і об`єктів національного природного парку «Вижницький», квартали
20,37,38,39,50,51,54,55 Солоненького ПНДВ належать до території Берегометської об`єднаної
територіальної громади; квартали 6,7 Солоненького ПНДВ належать до території Черешенської
сільської ради, яка входить до складу об`єднаної територіальної громади м. Вижниця.
Враховуючи вищевикладене, загальна сума заподіяної шкоди в розмірі 2522527,50 грн стягується
до відповідних місцевих бюджетів смт. Берегомет та м. Вижниця відповідно до розміру
заподіяної шкоди.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати
покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського
процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Національного природного
парку “Вижницький” про відшкодування 2522527,50 грн шкоди, заподіяної внаслідок незаконної
рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду, задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Національного природного парку «Вижницький» (59233, вул. Центральна, 27 А,
смт. Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 21438930) на користь
держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-
Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23 А, код ЄДРПОУ 42702233) шкоду 2522527,50 грн на
рахунки з обліку доходів по Чернівецькій області «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну
порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок
господарської та іншої діяльності», а саме:
2444615,50 грн на р/р UА288999980333159331000024371, отримувач - Чернівецьке
ГУК/Берегометська ТГ, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача
(ЄДРПОУ 37836095, код класифікації доходів бюджету - 24062100, які перерахувати
одержувачам коштів:
- 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Берегометської ТГ в сумі 1222307,75
грн;
- 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 488923,10 грн;
- 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 733384,65 грн.
77912,00 грн на р/р UА218999980333139331000024333, отримувач – Чернівецьке
ГУК/Вижницька ТГ, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача
(ЄДРПОУ 37836095, код класифікації доходів бюджету - 24062100, які перерахувати
одержувачам коштів:
- 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Вижницької ТГ в сумі 38956,00 грн;
- 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 15582,40 грн;
- 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 23373,60 грн.
3. Стягнути з Національного природного парку «Вижницький» (59233, вул. Центральна, 27 А,
смт. Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 21438930) на користь
Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-Франківськ, вул.
Академіка Сахарова, 23-А код ЄДРПОУ 42702233) 37837,92 грн судового збору на рахунок
Державної екологічної інспекції Карпатського округу: р/р UA308201720343140003000095363 в
ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 42702233.
У судовому засіданні 27 січня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини
рішення.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано
05 лютого 2021 року.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після
закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після
повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або
прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду,
або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи,
зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади
України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя О.С. Тинок