Верховний суд

вул. Івана та Юрія Лип, 24А, м. Одеса, 65078

У справі: N 289/502/23 за позовом Димитрова Івана
Михайловича до Болградської районної
державної адміністраціі Одеської області про
визнання права на земельну частку (пай),

Скаржник (Відповідач): Болградська районна державна

адміністрація Одеської області
Адреса: 68702, Україна, Одеська область,
Болградський район, м. Болград, пр-т
Соборний, 149
Засіб зв’язку (04846) 4-24-82
Електронна пошта: rda@bolgrad.odessa.gov.uа
Представник Скаржника: Адвокат Ребенюк Антон Володимирович,
свідоцтво про право на зайняття адвокатською
діяльністю серія ОД № 0007895
Адреса місця проживання: вул. Світла, 56, кв.
9, м. Болград, 65009 РНОКПП: 1234867890
Тел.: +38097422586
Адреса електронної пошти:
rebenuk@gmail.com
Офіційна електронна адреса: відсутня

Позивач: Димитров Іван Михайлович,

25.09.1981 року народження,
Адреса: 68550, Україна, Одеська область,
, Ідентифікаційний номер – 5698752341
Засіб зв’язку +380 965472856
Електронна пошта: dimitrovivan@gmail.com

Копію рішення Одеського апеляційного суду отримано 19.06.2023р.

КАСАЦІЙНА СКАРГА
на постанову Одеського апеляційного суду від 15.04.2023

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 18.02.2023року у
задоволенні позову Димитрова Івана Михайловича відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач є власником спірної
земельної частки (паю) та має свідоцтво про право на спадщину за заповітом на
земельну частку (пай). Оскільки у книзі видачі сертифікатів внесений запис про
спадкування позивача, то суд першої інстанції зробив висновок про відмову у
задоволенні позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 15.04.2023 року апеляційну скаргу
Димитрова Івана Михайловича задоволено. Рішення Болградського районного суду
Одеської області від 18.02.2023 року скасовано та прийнято нову постанову. Визнано
за Димитровим Іваном Михайловичем право власності на земельну частку (пай)
розміром 2,65 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в Колективному
сільськогосподарському підприємстві Асоціація «Виноградне» с. Виноградівка,
болградського району, Одеської області, передану їй на підставі свідоцтва про право
на спадщину за заповітом від 11 липня 2003 року № 2568, яка належала Димитровій
Лілії Петрівні на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія
АП25445533. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивача позбавлено
можливості виділення земельної ділянки в натурі через відмову відповідача у наданні
дозволу на виготовлення необхідної технічної документації. У зв`язку із втратою
сертифікату на право на земельну частку (пай) серія АП25445533, невизнанням
Болградською РДА свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 липня 2003
року № 2568 документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), що позбавляє
можливості Димитрова Івана Михайловича реалізувати право на виділення земельної
ділянки в натурі та набуття на неї права власності, апеляційний суд зробив висновок
про задоволення позову.
Вважаємо рішення апеляційного суду таким, що не відповідає нормам
матеріального права та порушує норми процесуального права.
Димитров Іван Михацлович у 2022 році не зверталася до Болградської РДА із
заявою про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації, тому
висновок апеляційного суду про те, що Димитров Іван Михайлович отримав відмову
на цю заяву є помилковим.
Апеляційний суд визнав право власності на земельну частку (пай), проте згідно зі
статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних
ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено право на земельну частку
(пай).
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного
права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124
Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний
засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції
України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України),
а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення
цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб
відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.
Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного
права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого
інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує
постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове
рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом
апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. З
урахуванням встановлених у справі обставин ухвалену судом апеляційної інстанції
постанову не можна вважати законною і обґрунтованою, тому вона підлягає
скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 292, 354, 356 , 374, 376 ЦПК
України,
 ПРОШУ:
Постанову Одеського апеляційного суду від 15.04.2023 р. скасувати та
залишити в силі рішення Болградського районного суду від 18.02.2023 р.

ДОДАТКИ:
1 Платіжне доручення про оплату судового збору – на _____ стор.
2 Заява про зупинення виконання судового рішення – на _____ стор.
3 Копія поштового конверта – на _____ стор.
4 Роздруківка інформації про трекінг поштового відправлення з офіційного
вебсайту Укрпошти – на _____ стор.
5 Копія касаційної скарги з додатками – на _____ стор.

14.05.2023

Представник скаржника (відповідача) адвокат ______________ Антон Ребенюк