Доповідь на тему ,,Наукові станції Антарктиди”

Автор; Шияновський Григір 7-в клас

Вступ: 17 травня до України повернулися дві українські антарктичні експедиції, перша з
яких працювала на станції “Академік Вернадський” впродовж року, а друга є сезонним
загоном, що провів там близько трьох місяців.

Ширша зона досліджень та нові зразки рослин та тварин

Уперше українська експедиція систематично вивчала центральну та південну частини
узбережжя півострова і відібрала біологічні зразки судинних рослин та безхребетних за
Полярним колом, за 700 км від станції.
“В цього році нам вдалося використати невелике судно – яхту, яка зазвичай здійснює
рейси з туристами в районі Антарктичного півострова. Частина капітанів виявляє дуже
велике зацікавлення в тому, щоб співпрацювати і допомагати науці і це був дуже добрий
приклад такої співпраці. Вдалося пройти і відпрацювати значну частину узбережжя
Антарктичного півострова для того, щоби не тільки розширити сферу наших
можливостей, але й відібрати матеріал”, – розповів Парнікоза.
За його словами, для українських науковців було принциповим перетнути Південне
полярне коло і побачити оази регіону бухти Маргарити: “Вони нас просто вразили, тому
що розташовані набагато південніше і є набагато багатшими. А в Антарктиді південніше –
це суворіше і холодніше. Ми побачили там оази, які зеленіли рослинами і це неймовірно”.

Найкраще обладнана українська гідрометеостанція

“Найкращі вимірювальні спостережні українські пункти територіально знаходяться в
Антарктиді. Наприклад, наша гідрометеослужба має 140 з чимось метеостанцій, а станція
в Антарктиді в нас лише одна. Проте її значення для світової науки і нашого внеску в
кліматичні дослідження всього світу більше, ніж спостережної мережі в Україні. Ми
знаходимось в Європі, яка дуже добре вивчена і її мрія ще ряд країн і без нас”, – розповів
Євген Дикий.
Найцінніше, як зазначив науковець, що в нас там є в частині гідрометеорології – це
неперервний ряд спостережень з 1947 року: “Це найдовший ряд в усій Антарктиді. Почали
це британці, але коли 25 років тому станція стала українською, цей ряд не переривався
жодного дня”.
“Проте донедавна наша метеорологія там залишилась із застарілими приладами, які
вимагали дуже багато ручної роботи. Але останні два роки ми проводимо модернізацію,
частина якої ще попереду. Тепер метеомайданчик в нас повністю автоматизований
приладами останнього покоління”, – поділився Дикий.

Відкриття крижаної печери

“Льодовики Антарктиди – це аналоги річок, в яких всередині відбуваються різні процеси:
десь всередині протікають річки в льодовиках, десь формуються порожнини, десь –
тріщини. Це жива система, яка перебуває в постійному русі. В зв'язку з кліматичними
змінами в Антарктиді відбувається танення льодовиків і їхня трансформація. Один з таких
наслідків відкрили і наші науковці, які відкрили величезні тріщини в тілі льодовика
острова Галіндез”, – пояснив Іван Парнікоза.
Вчений розповів, що на прикладі цієї печери наші геофізики змогли протестувати своє
обладнання для того, щоб дистанційно шукати подібні печери, тріщини.
За словами Парнікози, це підльодовикове озеро знаходиться трошки нижче озера, яке
помітно візуально: “Це велика порожнина під льодовиковим панциром, який залягає на
острові Галіндез. Туди можна дістатися в сухому костюмі. Метою дослідження цього
озера було не тільки встановити, як воно виглядає, а відібрати зразки води і подивитися,
чи є в цьому озері якісь безхребетні, які існують в печерних умовах”.