ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384
(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України
від 05 червня 2013 року № 683)
Форма № Н - 3.04

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
КАФЕДРА ПЕДІАТРІЇ №1

“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Завідувач кафедри педіатрії №1
Д.м.н. В.С.Березенко

________________________________
“______”_______________2018_ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ПЕДІАТРІЯ, ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ»

Напрям підготовки 1201 «Медицина»

Спеціальність 7.12010001 «Лікувальна справа»
Факультет медичний № 1

2018 – 2019 навчальний рік

 2

Робоча програма з дисципліни «Педіатрія» для студентів медичного

факультету №1, 6-й рік навчання за напрямом підготовки 1201
«Медицина», спеціальністю 7.12010001 «Лікувальна справа».

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри педіатрії №1

Протокол від “____”________________20__ року № ___

Завідувач кафедри,д.м.н.

_____________________(В.С.Березенко)
(підпис)

____________, 20__ рік

____________, 20__ рік
 3

1. Опис навчальної дисципліни

«Педіатрія з дитячими інфекційними хворобами»

Характеристика
Галузь знань, напрям навчальної дисципліни
Найменування
підготовки, освітньо-
показників
кваліфікаційний рівень денна форма навчання

Галузь знань Нормативна

1201. Медицина
(шифр і назва)
Кількість кредитів – 8,5
Напрям підготовки
1201. Медицина
(шифр і назва)
Модулів – 2 Рік підготовки
Змістових модулів – 6 Спеціальність: 6-й
Індивідуальне науково- 7.12010001
дослідне завдання: «Лікувальна справа». Семестр
ХІ - ХІІ
Загальна кількість годин
– 255 Лекції
0 год.
Практичні
150 год.
Тижневих годин для Освітньо-кваліфікаційний Лабораторні
денної форми навчання: рівень: 0 год.
аудиторних – 26 Самостійна робота
IV
самостійної роботи 91 год.
студента – 19 Індивідуальні завдання:
14 год.
Вид контролю:
ПМК

Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної
роботи становить (%): 143%.
 4

Програма вивчення навчальної дисципліни «Педіатрія з дитячими інфекційними

хворобами» складена відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) та
освітнього-професійних програм (ОПП) підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного
рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» за спеціальністю 7.12010001 «Лікувальна
справа» за навчальним планом, затвердженим Наказом МОЗ України (Лист № 08.01-
47/8986 від 24.03.2015 р., додаток 1) підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного
рівня "Спеціаліст" кваліфікації "Лікар" у вищих навчальних закладах III-IV рівнів
акредитації України за спеціальностями 7.12010001 "Лікувальна справа", 7.12010002
"Педіатрія", 7.12010003 "Медико-профілактична справа".
Предметом вивчення навчальної дисципліни «Педіатрія з дитячими інфекційними
хворобами» є найбільш поширені неінфекційні хвороби дитячого віку та найбільш
поширені інфекційні захворювання дітей.
Міждисциплінарні зв’язки: відповідно до навчального плану, вивчення навчальної
дисципліни «Педіатрія, дитячі інфекційні хвороби» передбачено у ХІ – ХІІ семестрах.
До цього студентом набуті відповідні знання з основних базових дисциплін: медичної
біології, нормальної анатомії, нормальної фізіології, гістології та ембріології,
біоорганічної та біологічної хімії, мікробіології, вірусології та імунології,
патоморфології, патофізіології, фармакології, та клінічних дисциплін: пропедевтичної
педіатрії, педіатрії, терапії, хірургії, акушерства, клінічної фармакології, педіатрії,
дитячих інфекційних хвороб з якими інтегрується програма навчальної дисципліни
«Педіатрія з дитячими інфекційними хворобами». У свою чергу, дисципліна «Педіатрія
з дитячими інфекційними хворобами» формує засади подальшого навчання в
інтернатурі та застосування у професійній діяльності.

Програма навчальної дисципліни «Педіатрія з дитячими інфекційними хворобами»

складається з таких модулів:
Модуль 1. Педіатрія
Модуль 2. Дитячі інфекційні хвороби

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської

кредитно–трансферної системи.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Педіатрія з дитячими інфекційними
хворобами» є набуття студентом знань та професійних вмінь з диференційної
діагностики найбільш поширених неінфекційних та інфекційних хвороб дитячого
віку, диспансерного нагляду за здоровими та хворими дітьми в амбулаторних умовах
та надання невідкладної допомоги при найбільш поширених невідкладних станах у
дітей на основі знань вікових анатомо-фізіологічних особливостей дитячого
організму, етіології, патогенезу, класифікації, клінічних проявів, методів діагностики,
лікування та профілактики найбільш поширених неінфекційних та інфекційних
хвороб дитячого віку та вмінь клінічного, лабораторного та інструментального
обстеження дитини з дотриманням принципів медичної етики та деонтології, набуття
студентом професійних вмінь з ведення медичної документації.
 5

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Педіатрія з дитячими інфекційними

хворобами» є:
– Засвоєння основних теоретичних знань з найбільш поширених неінфекційних та
інфекційних хвороб дитячого віку, диспансерного нагляду за здоровими та хворими
дітьми в амбулаторних умовах.
– Оволодіння основними практичними навичками та вміннями з діагностики,
диференційної діагностики, лікування ускладнених та неускладнених форм перебігу
найбільш поширених неінфекційних та інфекційних захворювань дитячого віку;
– Оволодіння основними практичними навичками та вміннями з надання невідкладної
допомоги при невідкладних станах у разі найбільш поширених неінфекційних та
інфекційних хвороб дитячого віку.
– Ведення медичної документації.
– Формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при
професійному спілкуванні з хворою дитиною та особами, які здійснюють догляд за
дитиною.

1.3. Згідно з вимогами освітньо–професійної програми студенти повинні

знати:
– визначення, епідеміологію, класифікацію, етіологію та патогенез найбільш
поширених неінфекційних та інфекційних захворювань дітей;
– клінічні прояви при неускладненому та ускладненому перебігу найбільш поширених
неінфекційних та інфекційних захворювань дітей;
– критерії встановлення попереднього клінічного діагнозу при найбільш поширених
неінфекційних та інфекційних захворюваннях дітей;
– план лабораторного та інструментального обстеження дітей при найбільш
поширених неінфекційних та інфекційних захворюваннях дитячого віку;
– диференційну діагностику найбільш поширених неінфекційних та інфекційних
захворювань дітей;
- критерії встановлення заключного клінічного діагнозу при найбільш поширених
неінфекційних та інфекційних захворюваннях дітей;
- лікування найбільш поширених неінфекційних та інфекційних захворювань дітей;
- протокол надання невідкладної допомоги при найбільш поширених неінфекційних та
інфекційних захворюваннях дітей
- профілактику найбільш поширених неінфекційних та інфекційних захворювань дітей.
Організацію протиепідемічних заходів в осередку найбільш поширених інфекційних
захворювань у дітей. Календар профілактичних щеплень;
- прогноз при найбільш поширених неінфекційних та інфекційних захворюваннях
дітей;
- диспансерне спостереження при найбільш поширених неінфекційних та інфекційних
захворюваннях дітей.
- основні принципи медичної етики та деонтології при професійному спілкуванні з
хворою дитиною та особами, які здійснюють догляд за дитиною;

вміти:
- Визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань
дитячого віку (ПП.123)
- Планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при
найбільш поширених захворюваннях дитячого віку (ПП.224)
 6

- Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз

найбільш поширених захворювань дитячого віку (ПП.232)
- Визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях
дитячого віку (ПП.132)
- Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці дитячих хвороб
(ПП.159)
- Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у
клініці дитячих хвороб (ПП.249)

На вивчення навчальної дисципліни «Педіатрія з дитячими інфекційними хворобами»

відводиться 255 годин – 8,5 кредитів ЄКТС, 150 годин з яких складає аудиторна
підготовка у вигляді практичних занять і 105 годин – самостійна робота студентів.
 7

3. Програма навчальної дисципліни

«Педіатрія з дитячими інфекційними хворобами»

МОДУЛЬ 1. «ПЕДІАТРІЯ»

Змістовий модуль 1. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань

органів дихання у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Тема 1. Диференційна діагностика пневмонії у дітей. Ускладнення пневмонії.

Екстрена допомога при гострій дихальній недостатності у дітей.
Провідні клінічні симптоми та синдроми при різних клінічних варіантах та
ускладненнях перебігу пневмонії у дітей. Дані лабораторних та інструментальних
досліджень при різних клінічних варіантах пневмонії та її ускладненнях. Диференційна
діагностика пневмонії у дітей. Встановлення попереднього діагнозу. Тактика ведення
хворого при різних клінічних варіантах перебігу пневмонії та її ускладненнях. Екстрена
допомога при гострій дихальній недостатності в залежності від причини виникнення та
ступеня тяжкості. Профілактика пневмонії та її ускладнень у дітей.

Тема 2. Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей.

Невідкладна допомога при важкому нападі бронхіальної астми у дітей.
Провідні клінічні симптоми та синдроми при бронхіальній астмі, бронхіоліті, гострому
обструктивному бронхіті у дітей. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей в
залежності від ступеню тяжкості та рівня контролю. Дані лабораторних та
інструментальних методів досліджень при бронхіальній астмі, бронхіоліті, гострому
обструктивному бронхіті та їх ускладненнях. Диференційна діагностика синдрому
бронхіальної обструкції у дітей різного віку. Встановлення попереднього діагнозу.
Тактика ведення хворого при різних клінічних варіантах перебігу
бронхообструктивного синдрому та його ускладненнях у дітей. Надання невідкладної
допомоги при астматичному стані. Профілактика бронхіальної астми та синдрому
бронхіальної обструкції у дітей різного віку. Диспансерне спостереження.

Тема 3. Диференційна діагностика спадкових, природжених та хронічних

захворювань бронхолегеневої системи у дітей.
Провідні клінічні симптоми та синдроми при хронічному бронхіті, бронхоектатичній
хворобі, спадкових та вроджених захворюваннях бронхолегеневої системи
(муковісцидозі, ідіопатичному гемосидерозі легень, первинній циліарній дискінезії,
синдромі Вільмса-Кемпбелла, бронхомаляції, аплазії і гіпоплазії легень, дефіциті α 1–
антитрипсину, бронхолегеневій дисплазії, секвестрації легень) у дітей. Дані
лабораторних та інструментальних методів досліджень при хронічному бронхіті,
бронхоектатичній хворобі, спадкових та вроджених захворюваннях бронхолегеневої
системи та їх ускладненнях. Диференційна діагностика хронічних, спадкових та
вроджених захворювань бронхолегеневої системи у дітей. Тактика ведення хворого
при спадкових, природжених та хронічних захворюваннях бронхолегеневої системи та
їх ускладненнях у дітей. Профілактика спадкових, природжених та хронічних
захворювань бронхолегеневої системи у дітей. Диспансерне спостереження.

Змістовий модуль 2. Диференційна діагностика найбільш поширених

захворювань системи кровообігу у дітей. Невідкладна допомога при основних
невідкладних станах.
 8

Тема 4. Диференційна діагностика ціанозу, задишки, кардіомегалії при

захворюваннях серця у дітей. Невідкладна допомога при гострій серцевій
недостатності у дітей.
Провідні клінічні симптоми та синдроми захворювань системи кровообігу у дітей.
Диференційний діагноз ціанозу, задишки, кардіомегалії у дітей. Дані лабораторних та
інструментальних методів досліджень, диференційна діагностика при вроджених та
набутих вадах серця, запальних та незапальних захворюваннях серця у дітей. Тактика
ведення хворого при вроджених та набутих вадах серця, запальних та незапальних
захворюваннях серця у дітей. Надання невідкладної допомоги при гострій серцевій
недостатності. Лікування та профілактика хронічної серцевої недостатності. Вторинна
профілактика інфекційного ендокардиту у дітей. Диспансерне спостереження.

Тема 5. Диференційна діагностика порушень серцевого ритму та провідності у

дітей. Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях ритму та
Морган’ї-Адамс-Стокс синдромі.
Провідні клінічні симптоми та синдроми при порушеннях серцевого ритму та
провідності у дітей (екстрасистолії, пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії,
повній атріовентрикулярній блокаді). Клінічні варіанти перебігу пароксизмальної
тахікардії і миготливої аритмії у дітей. Дані інструментальних досліджень при
екстрасистолії, пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, повній
атріовентрикулярній блокаді. Диференційна діагностика екстрасистолії,
пароксизмальної тахікардії, миготливої аритмії та повної атріо-вентрикулярної
блокади. Тактика ведення хворого при порушеннях серцевого ритму та провідності у
дітей. Надання екстреної допомоги при пароксизмальній тахікардії, миготливій
аритмії, МАС-синдромі у дітей. Профілактика порушень серцевого ритму та
провідності у дітей.

Тема 6. Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини та

системних васкулітів у дітей.
Провідні клінічні симптоми та синдроми при ювенільному ревматоїдному артриті,
системному червоному вовчаку, гострій ревматичній лихоманці, дерматоміозиті,
склеродермії, хворобі Кавасакі, вузликовому полі артеріїті, хворобі Кавасакі та інших
системних васкулітах у дітей. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення системних
захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей. Дані лабораторних та
інструментальних досліджень при системних захворюваннях сполучної тканини та
системних васкулітах у дітей. Диференційна діагностика системних захворювань
сполучної тканини та системних васкулітів у дітей. Диференційна діагностика артритів
у дітей. Тактика ведення хворих при системних захворюваннях сполучної тканини та
системних васкулітах у дітей. Первинна та вторинна профілактика гострої ревматичної
лихоманки у дітей. Диспансерне спостереження.

Змістовий модуль 3. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань

органів травлення у дітей. Екстрена допомога при основних невідкладних станах.

Тема 7. Диференціальна діагностика функціональних та органічних захворювань

шлунка та кишечника у дітей.
Провідні клінічні симптоми та синдроми при функціональних та органічних
захворюваннях шлунка і кишечника у дітей (функціональній диспепсії, синдромі
 9

подразненого кишечника, функціональному закрепі, функціональній діареї,

гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, гострому та хронічному гастриті, виразковій
хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, дісахарідазній недостатності, ексудативній
ентеропатії, целіакії, муковісцидозі, хворобі Крона, неспецифічному виразковому
коліті). Обстеження та диференціальна діагностика при функціональних та органічних
захворюваннях шлунка та кишечника у дітей. Клінічні варіанти перебігу
функціональних та органічних захворювань шлунка та кишечника у дітей. Тактика
ведення дітей при функціональних та органічних захворюваннях шлунка та кишечника.
Невідкладна допомога при шлунковій кровотечі. Профілактика та диспансерне
спостереження функціональних та органічних захворювань шлунка і кишечника у
дітей.

Тема 8. Диференційна діагностика захворювань гепатобіліарної системи та

підшлункової залози у дітей. Невідкладна допомога при гострій печінковій
недостатності у дітей. Синдром портальної гіпертензії у дітей.
Провідні клінічні симптоми та синдроми при функціональних та органічних
захворюваннях гепатобіліарної системи та підшлункової залози у дітей (дисфункції
жовчного міхура та сфінктера Одді, гострому та хронічному холециститі, гострому та
хронічному панкреатиті та хронічному гепатиті у дітей). Диференційна діагностика
захворювань, що супроводжуються екзокринною недостатністю підшлункової залози.
Обстеження та диференціальна діагностика при функціональних та органічних
захворюваннях гепатобіліарної системи та підшлункової залози у дітей. Клінічні
варіанти перебігу при захворюваннях гепатобіліарної системи та підшлункової залози у
дітей. Тактика ведення дитини при функціональних та органічних захворюваннях
гепатобіліарної системи та підшлункової залози. Методи корекції екзокринної
недостатності підшлункової залози у дітей. Невідкладна допомога при гострій
печінковій недостатності та ускладненнях синдрому портальної гіпертензії.
Профілактика та диспансерне спостереження захворювань гепатобіліарної системи та
підшлункової залози у дітей.

Змістовий модуль 4. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань

органів сечової системи у дітей. Екстрена допомога при основних невідкладних
станах.

Тема 9. Диференційна діагностика інфекційно-запальних захворювань сечової

системи у дітей. Диференційна діагностика спадкових захворювань сечової
системи у дітей.
Провідні клінічні симптоми та синдроми при інфекції сечової системи,
дизметаболічних нефропатіях та спадкових тубулопатіях (фосфат-діабеті, синдромі
Дебре-де Тоні-Фанконі, нирковому нецукровому діабеті, нирковому тубулярному
ацидозі) у дітей. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення при інфекції сечової
системи, дизметаболічних нефропатій та спадкових тубулопатій у дітей. Дані
лабораторних та інструментальних методів досліджень при інфекції сечової системи,
дизметаболічних нефропатіях та спадкових тубулопатіях у дітей. Диференційна
діагностика найбільш поширених інфекцій сечової системи, дизметаболічних
нефропатій та спадкових тубулопатій у дітей. Тактика ведення дитини при інфекції
сечової системи та їх ускладненнях, дизметаболічних нефропатіях та спадкових
тубулопатіях у дітей. Принципи лікування хронічної ниркової недостатності.
 10

Невідкладна допомога при гострій затримці сечі. Профілактика інфекцій сечової

системи у дітей. Диспансерне спостереження.

Тема 10. Диференційна діагностика гострого та хронічного гломерулонефриту у

дітей. Невідкладна допомога при гострій нирковій недостатності у детей.
Провідні клінічні симптоми та синдроми при гострому та хронічному
гломерулонефриті у дітей. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення гострого та
хронічного гломерулонефриту у дітей. Дані лабораторних та інструментальних
досліджень при гострому та хронічному гломерулонефриті у дітей. Диференційна
діагностика гострого та хронічного гломерулонефриту, інтерстиціального та
спадкового нефриту у дітей. Тактика ведення дитини при гострому та хронічному
гломерулонефриті. Надання невідкладної допомоги при гострій нирковій недостатності
у дітей. Диспансерне спостереження.

Змістовий модуль 5. Диспансерний нагляд за здоровими та хворими дітьми на

амбулаторному етапі. Екстрена допомога при основних невідкладних станах.

Тема 11. Медичне спостереження дітей перших трьох років життя на

амбулаторному етапі.
Порядок проведення обов’язкових профілактичних оглядів дитини віком до трьох
років. Раціональне вигодовування та харчування дитини віком до трьох років. Оцінка
фізичного та психо-моторного розвитку дитини до трьох років. Тактика лікаря
загальної практики при порушенні фізичного та нервово-психічного розвитку дітей
перших трьох років життя. Принципи ефективного консультування. Диференційна
діагностика та профілактика найбільш поширених дефіцитних станів (рахіт,
залізодефіцитна анемія, білково-калорійна недостатність) дітей раннього віку.
Профілактичні щеплення дітей до трьох років. Невідкладна допомога при
анафілактичних реакціях. Особливості диспансерного спостереження дітей з малою
масою та недоношених дітей.

Тема 12. Диференційна діагностика жовтяниць у новонароджених дітей.

Клінічні варіанти та ускладнення перебігу жовтяниць новонароджених на
поліклінічному етапі спостереження. Дані лабораторних та інструментальних
досліджень при паренхіматозних, гемолітичних, кон’югаційних та механічних
жовтяницях у новонароджених. Тактика ведення новонароджених з проявами
жовтяниці на дільниці.

Тема 13. Перинатальне ураження центральної нервової системи у дітей.

Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією центральної
нервової системи.
Провідні клінічні симптоми та синдроми у дітей з перинатальною патологією нервової
системи. Дані лабораторних та інструментальних методів досліджень при
перинатальних ураженнях нервової системи у дітей. Диференціальна діагностика
перинатальних уражень ЦНС у немовлят. Тактика ведення дітей з перинатальними
ураженнями ЦНС в умовах поліклініки. Невідкладна допомога при судомах у дітей.

Тема 14. Кашель у дітей. Диференційна діагностика. Тактика лікаря.

Кашель: проблемно-орієнтований підхід в педіатрії. Основні види та причини кашлю.
Диференційна діагностика захворювань, провідною ознакою яких є кашель.
 11

Лабораторно - інструментальні обстеження дітей з кашлем. Диференційне

застосування лікарських засобів при кашлі у дітей.

Тема 15. Синдром абдомінального болю у дітей. Диференційна діагностика.

Тактика лікаря.
Синдром абдомінального болю у дітей: проблемно-орієнтований підхід в педіатрії.
Патофізіологія абдомінального болю у дітей. Основні причини абдомінального болю у
дітей. Диференційна діагностика захворювань, які супроводжуються синдромом
абдомінального болю у дітей. Лабораторно-інструментальні обстеження дітей з
синдромом абдомінального болю. Показання до консультації дитячим хірургом.
Лікування синдрому абдомінального болю різного генезу у дітей. Невідкладна
допомога при загрозливих станах, які супроводжуються абдомінальним болем у дітей.

Тема 16. Блідість у дітей. Диференційна діагностика. Тактика лікаря.

Невідкладна допомога при кровотечах. Лімфаденопатії у дітей. Диференційна
діагностика. Тактика лікаря. Гепатомегалія у дітей. Диференційна діагностика.
Тактика лікаря. Спленомегалія у дітей. Диференційна діагностика. Тактика
лікаря.
Блідість у дітей: проблемно-орієнтований підхід в педіатрії. Диференціальна
діагностика захворювань та станів, які супроводжуються блідістю у дітей. Лікування
захворювань та станів, які супроводжуються блідістю у дітей. Невідкладна допомога
при гострій кровотечі. Лімфаденопатії у дітей. Диференційна діагностика. Тактика
лікаря. Показання до консультації дитячим гематологом. Гепатомегалія у дітей.
Диференційна діагностика. Тактика лікаря. Спленомегалія у дітей. Диференційна
діагностика. Тактика лікаря.

Тема 17. Лихоманка у дітей. Диференційна діагностика. Тактика лікаря.

Лихоманка у дітей: проблемно-орієнтований підхід в педіатрії. Причини та види
лихоманки. Диференційна діагностика захворювань, які супроводжуються лихоманкою
у дітей. Терапевтичні підходи до лихоманки в дитячому віці. Показання до призначення
антипіретиків в педіатрії. Невідкладна допомога при фебрильних судомах.

Тема 18. Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку.

Диференційна діагностика артеріальної гіпертензії. Невідкладна допомога при
артеріальній гіпертензії та гіпотензії у підлітків.
Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів дітей
підліткового віку. Раціональне харчування: профілактика ожиріння, цукрового діабету.
Оцінка статевого дозрівання. Медичне та психологічне консультування. Тактика лікаря
загальної практики при вегетативних дисфункціях та артеріальній гіпертензії.
Диференційна діагностика первинної та вторинної артеріальної гіпертензії у дітей
підліткового віку. Тактика ведення хворого на артеріальну гіпертензію на
амбулаторному етапі. Надання невідкладної допомоги при вегетативних кризах,
гіпертензивній кризі. Профілактика вегетативної дисфункцї та артеріальної гіпертензії
у дітей. Диспансерне спостереження.

Тема 19. Інтегроване ведення хвороб дитячого віку.

Стратегія інтегрованого ведення хвороб дитячого віку та її мета. Загальні ознаки
небезпеки стану дитини. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне
 12

спостереження при кашлі, ускладненому диханні, діареї, проблемах з вухом, болі в

горлі, лихоманці, порушеннях живлення та анемії, при наявності ВІЛ-інфекції у дітей
від 2-х місяців до 5 років. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне
спостереження у дітей у віці до 2-х місяців з жовтяницею, діареєю, проблемами
годування та низькою масою тіла, вкрай тяжким захворюванням та місцевою
бактеріальною інфекцією.

4. Структура навчальної дисципліни

«ПЕДІАТРІЯ З ДИТЯЧИМИ ІНФЕКЦІЙНИМИ ХВОРОБАМИ»

Кількість годин
Назви модулів і тем Практичні СРС
Усього Лекції
заняття Індивід. Самост.

МОДУЛЬ 1. Педіатрія

Змістовий модуль 1 Диференційна діагностика найбільш поширених

захворювань органів дихання у дітей. Невідкладна допомога при основних
невідкладних станах

Тема 1. Диференційна діагностика 10 6 3

пневмонії у дітей. Ускладнення
пневмонії. Невідкладна допомога при
гострій дихальній недостатності у
дітей.
Тема 2. Диференційна діагностика 10 6 3
синдрому бронхіальної обструкції у
дітей. Невідкладна допомога при
важкому нападі бронхіальної астми у
дітей.
Тема 3. Диференційна діагностика 8 5 3
спадкових, природжених та хронічних
захворювань бронхолегеневої системи
у дітей.
Змістовий модуль 2. Диференційна діагностика найбільш поширених
захворювань системи кровообігу у дітей. Невідкладна допомога при основних
невідкладних станах
Тема 4. Диференційна діагностика 10 6 3
ціанозу, задишки, кардіомегалії при
захворюваннях серця у дітей.
Невідкладна допомога при гострій
серцевій недостатності у дітей.
Тема 5. Диференційна діагностика 10 6 3
порушень серцевого ритму та
провідності у дітей. Невідкладна
допомога при пароксизмальних
порушеннях ритму та Морган’ї-
Адамс-Стокс синдромі.
 13

Кількість годин
Назви модулів і тем Практичні СРС
Усього Лекції
заняття Індивід. Самост.
Тема 6. Диференційна діагностика 10 6 3
системних захворювань сполучної
тканини та системних васкулітів у
дітей.
Змістовий модуль 3. Диференційна діагностика найбільш поширених
захворювань органів травлення у дітей. Екстрена допомога при основних
невідкладних станах
Тема 7. Диференціальна діагностика 9 5 3
функціональних та органічних
захворювань шлунка та кишечника у
дітей
Тема 8. Диференційна діагностика 8 5 3
захворювань гепатобіліарної системи
та підшлункової залози у дітей.
Невідкладна допомога при гострій
печінковій недостатності. Синдром
портальної гіпертензії.
Змістовий модуль 4. Диференційна діагностика найбільш поширених
захворювань органів сечової системи у дітей. Екстрена допомога при основних
невідкладних станах
Тема 9. Диференційна діагностика 9 5 3 3
інфекційно-запальних захворювань
сечової системи у дітей.
Диференційна діагностика спадкових
захворювань сечової системи у дітей.
Тема 10. Диференційна діагностика 8 5 3
гострого та хронічного
гломерулонефриту у дітей.
Невідкладна допомога при гострій
нирковій недостатності.
Змістовий модуль 5. Диспансерний нагляд за здоровими та хворими дітьми на
амбулаторному етапі. Екстрена допомога при основних невідкладних станах
Тема 11. Медичне спостереження 8 5 3
дітей перших трьох років життя на
амбулаторному етапі.
Тема 12. Диференційна діагностика 9 5 3
жовтяниць у новонароджених дітей.
Тема 13. Перинатальне ураження 9 5 3
центральної нервової системи у дітей.
Диспансерне спостереження за дітьми
з перинатальною патологією
центральної нервової системи.
Тема 14. Кашель у дітей. 8 5 3
Диференційна діагностика. Тактика
лікаря.
Тема 15. Синдром абдомінального 8 5 3
 14

Кількість годин
Назви модулів і тем Практичні СРС
Усього Лекції
заняття Індивід. Самост.
болю у дітей. Диференційна
діагностика. Тактика лікаря.
Тема 16. Блідість у дітей. 9 5 3
Диференційна діагностика. Тактика
лікаря. Невідкладна допомога при
кровотечах. Лімфаденопатії у дітей.
Диференційна діагностика. Тактика
лікаря. Гепатомегалія у дітей.
Диференційна діагностика. Тактика
лікаря. Спленомегалія у дітей.
Диференційна діагностика. Тактика
лікаря.
Тема 17. Лихоманка у дітей. 9 5 3
Диференційна діагностика. Тактика
лікаря.
Тема 18. Особливості медичного 9 5 3
спостереження за дітьми підліткового
віку. Диференційна діагностика
артеріальної гіпертензії. Невідкладна
допомога при артеріальній гіпертензії
та гіпотензії у підлітків
Тема 19. Інтегроване ведення хвороб 7 5 5 3
дитячого віку
Підсумковий модульний контроль № 12 5 5
1
Усього годин з модуля 1 180 110 7 62

УСЬОГО ГОДИН З ДИСЦИПЛІНИ 255 150 105

5. Теми практичних занять

(семінарських та лабораторних занять програмою не передбачено)
№ Кількість
Назва теми
з/п годин

МОДУЛЬ 1. Педіатрія

1. Диференційна діагностика пневмонії у дітей. Ускладнення пневмонії. 5,5

Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності у дітей.
 15

№ Кількість
Назва теми
з/п годин
2. Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей. 5,5
Невідкладна допомога при важкому нападі бронхіальної астми у
дітей.
3. Диференційна діагностика спадкових, природжених та хронічних 5,5
захворювань бронхолегеневої системи у дітей. Кашель у дітей
Диференційна діагностика.Тактика лікаря.
4. Диференційна діагностика ціанозу, задишки, кардіомегалії при 5,5
захворюваннях серця у дітей. Невідкладна допомога при гострій
серцевій недостатності у дітей.
5. Диференційна діагностика порушень серцевого ритму та провідності 5,5
у дітей. Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях
ритму та Морган’ї-Адамс-Стокс синдромі.
6. Диференційна діагностика системних захворювань сполучної 5,5
тканини та системних васкулітів у дітей.
7. Диференціальна діагностика функціональних та органічних 5,5
захворювань шлунка та кишечника у дітей. Синдром абдомінального
болю у дітей. Диференціальна діагностика тактика лікаря.
8. Диференційна діагностика захворювань гепатобіліарної системи та 5,5
підшлункової залози у дітей. Невідкладна допомога при гострій
печінковій недостатності у дітей. Синдром портальної гіпертензії у
дітей.
9. Диференційна діагностика інфекційно-запальних захворювань 5,5
сечової системи у дітей. Диференційна діагностика спадкових
захворювань сечової системи у дітей.
10. Диференційна діагностика гострого та хронічного гломерулонефриту 5,5
у дітей. Невідкладна допомога при гострій нирковій недостатності у
дітей.
11. Медичне спостереження дітей перших трьох років життя на 5,5
амбулаторному етапі.
12. Диференційна діагностика жовтяниць у новонароджених дітей. 5,5
13. Інтегроване ведення хвороб дитячого віку. Шляхи перинатальної 5,5
трансмісії ВІЛ. Заходи профілактики передачі ВІЛ дитині. Ведення
дітей , народжених ВІЛ-інфікованими матерями.
14. Лихоманка у дітей. Диференційна діагностика захворювань , що 5,5
супроводжуються лихоманкою. Тактика лікаря.
15. Судомний синдром. Диференційна діагностика. Фармакологія 5,5
судомного синдрому. Тактика лікаря.
16. Геморагічний синдром. Диференційна діагностика.Тактика лікаря. 5,5
Невідкладна допомога при кровотечах.
17. Блідість у дітей. Анемічний синдром. Диференційна діагностика 5,5
захворювань, що мають анемічний синдром. Лікування.
18. Лабораторно-інструментальна діагностика в педіатрії. лабораторна 5,5
діагностика ВІЛ інфекції .Особливості діагностики ВІЛ-інфекції у
дітей народжених ВІЛ – інфікованими матерями.
19. Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку. 5,5
Диференційна діагностика артеріальної гіпертензії. Невідкладна
допомога при артеріальній гіпертензії та гіпотензії
 16

№ Кількість
Назва теми
з/п годин
20. Підсумковий модульний контроль, у т.ч. 5,5
Тест-контроль теоретичної підготовки
Контроль практичних навичок
Вирішення ситуаційних завдань
Усього з модуля 1 110

УСЬОГО З ДИСЦИПЛІНИ 150

6. Самостійна робота
Основними видами самостійної роботи студентів є:
– Передаудиторна підготовка до практичних занять
– Виконання індивідуальної роботи
– Підготовка до підсумкового модульного контролю
№ Кількість
Назва теми (або зміст роботи)
з/п годин
МОДУЛЬ 1. Педіатрія
1. Підготовка до практичних занять 57
2. Виконання індивідуальної роботи відповідно до обраної тематики 8
індивідуальних завдань
3. Підготовка до підсумкового модульного контролю № 1 5
Усього з модуля 1 70
РАЗОМ З ДИСЦИПЛІНИ 105

7. Індивідуальні завдання
За бажанням студента під час вивчення відповідних тем він може виконувати
індивідуальну роботу, яка проводиться в позаурочний час та при успішному її
виконанні додатково оцінюється викладачем.
Як індивідуальна робота може виконуватися:
- аналіз клінічних випадків
- робота з архівним матеріалом клініки
- підготовка літературного огляду по клінічним випадкам, які мають труднощі
диференційної діагностики та/або лікування
- виступ на клінічній лікарській та/або клініко-патологоанатомічній конференції
Перелік та зміст індивідуальних завдань можуть визначатись у кожному
окремому випадку залежно від технічного забезпечення кафедр.
 17

8. Методи навчання
При вивченні дисципліни «Педіатрія з дитячими інфекційними хворобами»
використовуються різновиди методів навчання, рекомендовані для вищої школи, а
саме:
– за джерелами знань: словесні (пояснення, лекція, бесіда, дискусія); наочні
(демонстрація); практичні (практична робота, опанування практичними навичками);
– за логікою навчального процесу: аналітичний (визначення загального стану
хворого та основних ознак хвороби), синтетичний (з’ясування взаємозв’язку основних
ознак захворювань, визначення оптимальних заходів щодо діагностики, лікування та
профілактики), їх поєднання – аналітико-синтетичний, а також індуктивний метод,
дедуктивний, їх поєднання – традуктивний метод;
– за рівнем самостійної розумової діяльності: проблемний, частково-пошуковий,
дослідницький.
Поєднуючи та узагальнюючи наведені вище методи навчання, при вивченні
дисципліни доцільно впроваджувати такі методи організації навчальних занять як:
– метод клінічних кейсів,
– проблемно-орієнтований метод,
– метод індивідуальних навчально-дослідних та практичних завдань,
– метод конкурентних груп,
– метод тренінгових технологій,
– метод «ділової гри»,
– метод «мозкового штурму»,
– метод проведення конференцій із застосуванням інтерактивних,
міждисциплінарних та інформаційно-комп’ютерних технологій.
Видами навчальної діяльності студента, згідно з Навчальним планом, є практичні
заняття, самостійна робота студентів.
Тематичні плани практичних занять та СРС забезпечують реалізацію у
навчальному процесі всіх тем, які входять до складу модулів.
Практичні заняття проводяться в режимі ротації модулів клінічних дисциплін.
За методикою організації вони є клінічними, спрямовані на контроль засвоєння
теоретичного матеріалу й формування практичних вмінь та навичок, а також уміння
аналізувати й застосовувати одержані знання для вирішення практичних завдань. Вони
передбачають:
- збирання анамнезу;
- огляд хворої дитини;
- планування обстеження хворої дитини;
- інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних досліджень;
- проведення диференціальної діагностики найбільш поширених захворювань дитячого
віку при типовому або ускладненому їх перебігу;
- визначення попереднього клінічного діагнозу;
- визначення терапевтичної тактики;
- призначення лікувального харчування;
- надання екстреної медичної допомоги;
- вирішення ситуаційних задач;
- відпрацювання практичних навичок на муляжах та біля ліжка хворої дитини;
- ведення медичної документації.
 18

Тривалість одного практичного заняття в залежності від складності теми та з

урахуванням нормативів тижневого аудиторного навантаження складає 5,0 або 6,0
академічних годин.
Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що
регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза
межами аудиторних занять. Можливі види самостійної роботи студентів: підготовка до
практичного заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної
роботи студента, заповнення робочого зошита з дисципліни, пошук та вивчення
додаткової літератури, створення алгоритмів, структурно-логічних схем, написання
рефератів, анотацій, доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях,
чергування в клініці поза межами навчального часу. Організація самостійної роботи у
відділеннях педіатричного стаціонару повинна забезпечуватися викладачами кафедри.

10. Методи контролю

Методи і форми контролю та оцінювання успішності студентів з дисципліни
здійснюються відповідно до вимог програми та Інструкції щодо оцінювання навчальної
діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної
системи організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (лист МОЗ
України № 08.01-47/10395 від 15.04.2014).
При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам
контролю: тестування (усне, письмове), структуровані письмові роботи, робота із
стандартною медичною документацією, стандартизований за методикою виконання
контроль практичних навичок.
Форми контролю
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно
до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний
контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок (стандартизованих
за методикою виконання).
Підсумковий контроль проводиться по завершенню вивчення блоку відповідних
тем на останньому занятті модуля (підсумковий модульний контроль).
Контроль виконання самостійної роботи, яка передбачена в темі поряд з
аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному
аудиторному занятті. Контроль засвоєння практичних навичок по відповідній темі
заняття здійснюється як під час поточного контролю, так і при підсумковому
модульному контролі.

Методи контролю
Теоретичних знань:
– тестування письмове та комп’ютерне,
– індивідуальне опитування, співбесіда,
– структуровані за змістом письмові роботи.
Практичних навичок та умінь:
– контроль виконання стандартизованих за методикою проведення
практичних навичок, передбачених планом практичної підготовки
студента з дисципліни:
– аналіз лабораторних та інструментальних досліджень;
– виконання медичних маніпуляцій в педіатрії;
– надання допомоги при невідкладних станах у дітей.
 19

11. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне оцінювання студентів по відповідних темах проводиться на кожному
практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми за традиційною 4-
бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) з подальшим
перерахунком у багатобальну шкалу. Вага кожної теми в балах у межах одного
модуля має бути однаковою і визначається кількістю тем в модулі.
Практичні заняття є структурованими і передбачають комплексне оцінювання
усіх видів навчальної діяльності (навчальних завдань), які студенти виконують під
час практичного заняття. Також оцінюється письмове виконання завдань в процесі
підготовки до практичного заняття.
Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент правильно та повно виконав
домашнє завдання; в ході опитування дає вичерпно точні та ясні відповіді без
будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей;
демонструє вільне володіння практичними навичками (на муляжах та/або біля
ліжка хворого), уміння аналізувати та застосовувати отримані при обстеженні
хворого результати для вирішення практичних завдань, а саме: збирання
анамнезу, огляд дитини, планування обстеження, інтерпретацію даних
лабораторних та інструментальних досліджень; правильно визначає клінічний
діагноз при типовому перебігу захворювання; в повному обсязі проводить
диференційну діагностику; призначає правильне лікування в повному обсязі;
демонструє відмінні знання та навички з надання невідкладної допомоги;
правильно веде медичну документацію; правильно та повно вирішує комплексну
ситуаційну задачу.
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент з окремими помилками виконав
домашнє завдання; при опитуванні відповіді на питання викладає правильно,
послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, на додаткові питання
студент відповідає без суттєвих помилок; добре володіє практичними навичками
(на муляжах та/або біля ліжка хворого); з окремими неточностями аналізує та
застосовує отримані при обстеженні хворого результати для вирішення
практичних завдань; правильно визначає клінічний діагноз при типовому перебігу
захворювання; правильно, але не в повному обсязі проводить диференційну
діагностику; призначає в цілому правильне лікування, але може припускатися
окремих несуттєвих помилок, які виправляє самостійно; демонструє добрі знання
та навички з надання невідкладної допомоги; з окремими неточностями вирішує
ситуаційну задачу, пов’язану з розглядом даного клінічного випадку; ; в цілому
правильно веде медичну документацію, але може припускатися окремих
несуттєвих помилок, які виправляє самостійно; правильно вирішує комплексну
ситуаційну задачу, але може припускатися окремих несуттєвих помилок, які
виправляє самостійно.
Оцінка «задовільно» ставиться студентові, якщо домашнє завдання виконане не в
повному обсязі та з помилками; при опитуванні студент демонструє знання
основного змісту заняття при задовільному рівні його розуміння; спроможний
вирішувати спрощені завдання за допомогою навідних питань; здатний виконати
основні практичні завдання (на муляжах та/або біля ліжка хворого) тільки після
відповідних зауважень та допомоги викладача; з окремими помилками аналізує та
застосовує отримані результати для вирішення практичних завдань; визначає
клінічний діагноз при типовому перебігу захворювання; допускає окремі помилки
при проведенні диференційної діагностики; призначає в цілому правильне, але не
повне лікування та/або з несуттєвими помилками; демонструє задовільні знання та
 20

навички з надання невідкладної допомоги; веде медичну документацію з

окремими помилками; з окремими помилками вирішує ситуаційні задачі.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не
відповідають вимогам оцінки «3 бали»; студент пасивно поводить себе на занятті
та під час самостійної роботи; має явні труднощі при вирішенні ситуаційних
завдань, засвоєнні практичних навичок; не здатен приймати рішення та діяти у
типових клінічних ситуаціях, навіть після відповідних зауважень та корекції
викладача.
Студентам, які були присутні на аудиторному занятті і за результатами
оцінювання отримали оцінку «незадовільно», однак намагалися брати участь в
обговоренні теми та опануванні практичними навичками, виставляється мінімальна
кількість балів, яка відповідає 30% від кількості балів традиційної оцінки «3», тобто 1
бал в модулі №1 «Педіатрія».
Студент може відпрацювати пропущені теми або перескладати їх на позитивну
оцінку викладачу під час його консультацій (індивідуальної роботи зі студентами) не
більше 3-х разів під час вивчення модулю, тим самим набрати кількість балів, не меншу
за мінімальну, щоб бути допущеним до підсумкового модульного контролю.

Перерахунок оцінки за багатобальною шкалою здійснюється з урахуванням

кількості практичних занять в кожному з модулів.

Форма підсумкового контролю успішності навчання

Формою підсумкового контролю успішності навчання з дисципліни «Педіатрія,
дитячі інфекційні хвороби» є підсумковий модульний контроль модулів 1 та 2, які
проводяться після завершення вивчення всіх тем відповідних модулів на останньому
занятті.
До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали всі
практичні аудиторні навчальні заняття, передбачені календарним планом (або
своєчасно їх відпрацювали), і набрали за поточну навчальну діяльність кількість балів,
не меншу за мінімальну:
– при вивченні модуля № 1 – 70 балів;
– при вивченні модуля № 2 – 63 бали.
Форма проведення підсумкового модульного контролю є стандартизованою.
Підсумковий модульний контроль передбачає перевірку теоретичних знань студента,
практичних навичок та вирішення ситуаційних завдань з моделювання дій лікаря в
конкрентних клінічних ситуаціях.
Максимальна кількість балів, яку може отримати студент під час модульного
контролю, складає 80. Підсумковий контроль вважається зарахованим, якщо студент
набрав не менше 50 балів.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ,
які присвоюються студентам при оцінці поточної навчальної діяльності

Кількість балів, що
№ відповідають традиційній оцінці
Назва теми
з/п
«5» «4» «3» «2»

МОДУЛЬ 1. Педіатрія
1. Диференційна діагностика пневмонії у дітей. 6 5 4 0
 21

Кількість балів, що
№ відповідають традиційній оцінці
Назва теми
з/п
«5» «4» «3» «2»
Ускладнення пневмонії. Невідкладна допомога при
гострій дихальній недостатності у дітей.
2. Диференційна діагностика синдрому бронхіальної 6 5 4 0
обструкції у дітей. Невідкладна допомога при
важкому нападі бронхіальної астми у дітей.
3. Диференційна діагностика спадкових, природжених 6 5 4 0
та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у
дітей.
4. Диференційна діагностика ціанозу, задишки, 6 5 4 0
кардіомегалії при захворюваннях серця у дітей.
Невідкладна допомога при гострій серцевій
недостатності у дітей.
5. Диференційна діагностика порушень серцевого ритму 6 5 4 0
та провідності у дітей. Невідкладна допомога при
пароксизмальних порушеннях ритму та Морган’ї-
Адамс-Стокс синдромі.
6. Диференційна діагностика системних захворювань 6 5 4 0
сполучної тканини та системних васкулітів у дітей.
7. Диференціальна діагностика функціональних та 6 5 4 0
органічних захворювань шлунка та кишечника у
дітей.
8. Диференційна діагностика захворювань 6 5 4 0
гепатобіліарної системи та підшлункової залози у
дітей. Невідкладна допомога при гострій печінковій
недостатності. Синдром портальної гіпертензії.
9. Диференційна діагностика інфекційно-запальних 6 5 4 0
захворювань сечової системи у дітей. Диференційна
діагностика спадкових захворювань сечової системи у
дітей.
10. Диференційна діагностика гострого та хронічного 6 5 4 0
гломерулонефриту у дітей. Невідкладна допомога при
гострій нирковій недостатності.
11. Медичне спостереження дітей перших трьох років 6 5 4 0
життя на амбулаторному етапі.
12. Диференційна діагностика жовтяниць у 6 5 4 0
новонароджених дітей.
13. Перинатальне ураження центральної нервової системи 6 5 4 0
у дітей. Диспансерне спостереження за дітьми з
перинатальною патологією центральної нервової
системи.
14. Кашель у дітей. Диференційна діагностика. Тактика 6 5 4 0
лікаря.
15. Синдром абдомінального болю у дітей. Диференційна 6 5 4 0
діагностика. Тактика лікаря.
16. Блідість у дітей. Диференційна діагностика. Тактика 6 5 4 0
лікаря. Невідкладна допомога при кровотечах.
 22

Кількість балів, що
№ відповідають традиційній оцінці
Назва теми
з/п
«5» «4» «3» «2»
Лімфаденопатії у дітей. Диференційна діагностика.
Тактика лікаря. Гепатомегалія у дітей. Диференційна
діагностика. Тактика лікаря. Спленомегалія у дітей.
Диференційна діагностика. Тактика лікаря.
17. Лихоманка у дітей. Диференційна діагностика. 6 5 4 0
Тактика лікаря.
18. Особливості медичного спостереження за дітьми 6 5 4 0
підліткового віку. Диференційна діагностика
артеріальної гіпертензії. Невідкладна допомога при
артеріальній гіпертензії та гіпотензії.
19. Інтегроване ведення хвороб дитячого віку. 6 5 4 0
20. Індивідуальне завдання (не є обов’язковим) 6 5 4 0
Максимальна оцінка –120
Всього балів за поточну навчальну діяльність*
Мінімальна оцінка – 76
Максимальна оцінка – 80
Підсумковий модульний контроль № 1 Вважається зарахованим –
50
Максимальна оцінка – 200
Всього балів за модуль № 1
Мінімальна оцінка – 126
* За поточну навчальну діяльність студент може отримати максимум 120 балів. Ця оцінка для кожного модуля
вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «відмінно», на кількість тем у
модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу.
Мінімальна кількість балів, необхідна для допуску до підсумкового модульного контролю
вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «задовільно», на кількість тем у
модулі.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні

кожного модуля (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну
діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80
балів (40%).
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у
балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при
оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків,
визначених програмою дисципліни.
Оцінка з дисципліни «Педіатрія, дитячі інфекційні хвороби» виставляється
студентам, яким зараховані обидва модулі. Оцінка з дисципліни є середньою з оцінок за
модулі, на які структурована навчальна дисципліна. Мінімальна оцінка з дисципліни
складає 123 бали.
Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради ВНЗ можуть додаватися до
кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або посіли призові
місця у міжнародних та всеукраїнських конкурсах із споріднених дисциплін, але
загальна сума балів за дисципліну не може перевищувати 200 балів.
Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися
статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та
результатами підсумкового модульного контролю).
 23

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Бали з дисципліни незалежно конвертуються як в шкалу ECTS у деканаті, так і в
чотирибальну шкалу на кафедрі, де безпосередньо відбувалось вивчення дисципліни.
Ранжування за шкалою ЕСТS з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «D», «Е»
проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю, і
успішно завершили вивчення дисципліни, таким чином:

Оцінка ЕСТS Статистичний показник

А Найкращі 10% студентів
В Наступні 25% студентів
С Наступні 30% студентів
D Наступні 25% студентів
E Останні 10% студентів

Студенти, які одержали оцінки FX та F («2») не вносяться до списку студентів,

що ранжуються, навіть після перескладання модуля. Такі студенти після перескладання
автоматично отримують бал «Е».
Оцінки з дисципліни FX, F («2») виставляються студентам, яким не зараховано
хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.
Оцінка FX виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за
поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони
мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше двох
разів за затвердженим графіком.
Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали
навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну
діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають право на повторне вивчення
відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до
нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.
Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму, конвертуються
на кафедрі у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями таким чином:

Бали з дисципліни Оцінка за чотирибальною

шкалою
Від 170 до 200 балів 5
Від 140 до 169 балів 4
Від 139 до 122,5 балів 3
Нижче 122,5 балів 2

Оцінка ECTS у традиційну чотирибальну шкалу не конвертується, оскільки

шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні.

12. Методичне забезпечення

Методичне забезпечення мають всі види навчальної діяльності: лекції, практичні

заняття, самостійна робота студентів.
Методичне забезпечення практичних занять:
 24

1. Методичні розробки практичних занять для викладачів.

2. Методичні вказівки до практичних занять для студентів.
3. Варіанти тестових питань та завдань для перевірки вихідного рівня знань з
кожної теми.
4. Варіанти ситуаційних завдань для перевірки засвоєння тем.
5. Варіанти завдань (теоретичних та практичних) для підсумкового модульного
контролю.
6. Інструкції по роботі з фантомами та муляжами з відпрацювання практичних
навичок.
Методичне забезпечення самостійної роботи студентів:
1. Методичні вказівки для передаудиторної підготовки до практичних занять.
2. Робочий зошит для перед аудиторної підготовки.
3. Методичні інструкції з виконання практичних навичок.
4. Варіанти завдань для самостійної роботи студентів.

Засоби діагностики успішності навчання

Для діагностики успішності навчання застосовуються наступні засоби:
1. Тестові завдання формату А
2. Практичні завдання для перевірки опанування практичними навичками
3. Ситуаційні завдання.
Розробка питань тест-контролю, структурованих ситуаційних задач та практичних
завдань, що використовуються для діагностики успішності навчання, має базуватись на
переліку питань і практичних навичок, які повинен засвоїти студент при вивченні
відповідно модулів № 1 та 2 дисципліни «Педіатрія з дитячими інфекційними
хворобами». Комплекти практичних завдань формуються з переліку практичних
навичок, якими має опанувати студент під час вивчення дисципліни, що являють собою
стандартизовані за методикою виконання практичні роботи.

Перелік питань до підсумкового модульного контролю

Модуль 1. Педіатрія
1. Диференційна діагностика пневмонії у дітей. Тактика ведення хворого при різних
клінічних варіантах перебігу пневмонії. Профілактика пневмонії та її ускладнень у
дітей.
2. Диференційна діагностика ускладнень пневмонії у дітей. Тактика ведення хворого
при різних клінічних варіантах ускладнень пневмонії у дітей.
3. Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності в залежності від
причини виникнення та ступеня тяжкості.
4. Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей різного віку.
Тактика ведення хворого.
5. Диференційна діагностика ускладнень синдрому бронхіальної обструкції у дітей.
Тактика ведення хворого.
6. Невідкладна допомога при важкому нападі бронхіальної астми у дітей.
7. Диференційна діагностика бронхіальної астми у дітей. Тактика ведення хворого.
Профілактика бронхіальної астми та її ускладнень у дітей. Диспансерний нагляд.
8. Профілактика синдрому бронхіальної обструкції у дітей різного віку.
9. Диференційна діагностика спадкових, вроджених та хронічних захворювань
бронхолегеневої системи (муковісцидоза, ідіопатичного гемосидероза легень,
 25

первинної циліарної дискінезії, синдрома Вільмса-Кемпбелла, бронхомаляції,

аплазії і гіпоплазії легень, дефіцита α 1–антитрипсину, бронхолегеневої дисплазії,
секвестрації легень) у дітей.
10. Тактика ведення хворого при спадкових, природжених та хронічних
захворюваннях бронхолегеневої системи та їх ускладненнях у дітей.
11. Профілактика спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої
системи у дітей. Диспансерний нагляд.
12. Диференційна діагностика ціанозу у дітей. Тактика ведення хворої дитини.
13. Диференційна діагностика задишки у дітей. Тактика ведення хворого.
14. Диференційна діагностика кардіомегалії у дітей. Тактика ведення хворого.
15. Диференційна діагностика вроджених та набутих вад серця у дітей. Тактика
ведення дітей при вроджених та набутих вадах серця. Диспансерний нагляд.
16. Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності у дітей.
17. Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту у дітей.
18. Диференційна діагностика екстрасистолії, пароксизмальної тахікардії, миготливої
аритмії та повної атріо-вентрикулярної блокади у дітей.
19. Тактика ведення хворого при екстрасистолії, пароксизмальній тахікардії,
миготливій аритмії, повній атріовентрикулярній блокаді у дітей.
20. Профілактика порушень серцевого ритму та провідності у дітей.
21. Невідкладна допомога при пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, МАС-
синдромі у дітей.
22. Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини та
системних васкулітів у дітей. Тактика ведення хворого. Диспансерний нагляд.
23. Первинна та вторинна профілактика гострої ревматичної лихоманки у дітей.
24. Диференційна діагностика артритів у дітей. Тактика ведення хворого.
Профілактика реактивних артритів у дітей.
25. Диференційна діагностика функціональних (синдрому циклічної блювоти,
функціональної диспепсії) та органічних (хронічного гастриту, хронічного
гастродуоденіту, виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки)
захворювань верхнього відділу травного тракту у дітей.
26. Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань стравоходу,
шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей.
27. Тактика ведення хворого при функціональних та органічних захворюваннях
стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей. Диспансерний нагляд.
28. Диференційна діагностика виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки у
дітей. Тактика ведення хворого. Профілактика виразкової хвороби шлунка і
дванадцятипалої кишки у дітей. Диспансерний нагляд.
29. Диференційна діагностика ускладнень виразкової хвороби шлунка і
дванадцятипалої кишки у дітей. Невідкладна допомога при ускладненнях
виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої у дітей.
30. Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань
кишечника у дітей. Тактика ведення хворого.
31. Диференційна діагностика первинного (дісахарідазна недостатність, ексудативна
ентеропатія, целіакия, муковісцидоз) та вторинного (хронічний ентерит,
ентероколіт) синдрома мальабсорбції у дітей. Тактика ведення хворого.
Диспансерний нагляд.
32. Диференційна діагностика гострого та хронічного панкреатиту у дітей. Тактика
ведення хворого. Профілактика гострого та хронічного панкреатиту у дітей.
Диспансерний нагляд.
 26

33. Диференційна діагностика захворювань, що супроводжуються екзокринною

недостатність підшлункової залози у дітей.
34. Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань жовчного
міхура та сфінктера Одді у дітей. Тактика ведення хворого. Профілактика
функціональних та органічних захворювань жовчного міхура та сфінктера Одді у
дітей. Диспансерний нагляд.
35. Диференційна діагностика хронічного гепатиту у дітей. Тактика ведення хворого.
Профілактика хронічного гепатиту та портальної гіпертензії у дітей. Диспансерний
нагляд.
36. Невідкладна допомога при гострій печінковій недостатності та ускладненнях
синдрому портальної гіпертензії у дітей.
37. Диференційна діагностика найбільш поширених інфекційно-запальних
захворювань сечової системи (інфекції сечової системи, уретрит, цистит,
пієлонефрит) у дітей. Тактика ведення хворого. Профілактика. Диспансерний
нагляд.
38. Диференційна діагностика ускладнень найбільш поширених інфекційно-запальних
захворювань сечової системи (інфекції сечової системи, уретрит, цистит,
пієлонефрит) у дітей. Тактика ведення хворого.
39. Диференційна діагностика спадкових тубілопатій (фосфат-діабет, синдром Дебре-
де Тоні-Фанконі, нирковий нецукровий діабет, нирковий тубулярний ацидоз) у
дітей. Тактика ведення хворого. Диспансерний нагляд.
40. Диференційна діагностика дизметаболічних нефропатій у дітей. Тактика ведення
хворого. Диспансерний нагляд.
41. Принципи лікування хронічної ниркової недостатності у дітей. Диспансерний
нагляд.
42. Невідкладна допомога при гострій затримці сечі.
43. Диференційна діагностика гострого та хронічного гломерулонефриту,
інтерстиціального та спадкового нефриту у дітей. Тактика ведення хворого.
Диспансерний нагляд.
44. Невідкладна допомога при гострій нирковій недостатності у дітей.
45. Порядок проведення обовязкових профілактичних оглядів дитини віком до трьох
років. Оцінка фізичного та психо-моторного розвитку дитини до трьох років.
46. Раціональне вигодовування та харчування дитини віком до трьох років. Принципи
ефективного консультування.
47. Тактика лікаря загальної практики при порушенні фізичного та нервово-психічного
розвитку дітей перших трьох років життя.
48. Диференційна діагностика та профілактика найбільш поширених дефіцитних
станів (хронічних розладів харчування, рахіту, дефіцитних анемій, гіповітамінозів)
у дітей раннього віку. Тактика ведення хворого. Диспансерний нагляд.
49. Специфічна профілактика інфекційних захворювань у дітей. Національний
календар профілактичних щеплень.
50. Диференційна діагностика жовтяниці у новонароджених дітей. Тактика ведення
новонароджених з проявами жовтяниці на амбулаторному етапі.
51. Диференціальна діагностика перинатальних уражень ЦНС у немовлят. Тактика
ведення дітей з перинатальними ураженнями ЦНС на амбулаторному етапі .
52. Стратегія інтегрованого ведення хвороб дитячого віку та її мета. Загальні ознаки
небезпеки стану дитини.
53. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне спостереження дітей
при кашлі, ускладненому диханні, діареї, проблемах з вухом, болі в горлі,
 27

лихоманці, порушеннях живлення та анемії, при наявності ВІЛ-інфекції віком від

2-х місяців до 5 років.
54. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне спостереження дітей
віком до 2-х місяців з жовтяницею, діареєю, проблемами годування та низькою
масою тіла, вкрай тяжким захворюванням та місцевою бактеріальною інфекцією.
55. Порядок та терміни проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів
дітей підліткового віку.
56. Оцінка фізичного розвитку та статевого дозрівання дітей підліткового віку.
Профілактика ожиріння у підлітків. Медичне та психологічне консультування.
57. Клінічні варіанти вегетативних дисфункцій у дітей. Тактика лікаря загальної
практики при вегетативних дисфункціях та артеріальній гіпертензії у дітей.
Профілактика вегетативної дисфункції та артеріальної гіпертензії у дітей.
58. Диференційна діагностика первинної та вторинної артеріальної гіпертензії у дітей
підліткового віку. Тактика ведення хворого на артеріальну гіпертензію на дільниці.
59. Надання невідкладної допомоги при вегетативних кризах, гіпертензивній кризі.
60. Кашель: сновні види та причини кашлю. Диференційна діагностика захворювань,
провідним симптомом яких є кашель.
61. Диференційне застосування лікарських засобів, які використовуються в терапії
дітей з кашлем.
62. Диференційна діагностика абдомінального болю у дітей. Тактика ведення
хворого. Показання до консультування дитячим хірургом.
63. Блідість у дітей. Диференціальна діагностика та лікування захворювань та станів,
які супроводжуються блідістю у дітей. Показання до консультації дитячим
гематологом.
64. Невідкладна допомога при гострій кровотечі.
65. Лімфаденопатії у дітей. Диференційна діагностика. Тактика лікаря. Показання до
консультації дитячим гематологом.
66. Диференціальна діагностика та лікування захворювань і станів, які
супроводжуються гепатомегалією та сплненомегалією у дітей.
67. Лихоманка у дітей. Види лихоманки. Диференційна діагностика захворювань, які
супроводжуються лихоманкою у дітей. Тактика ведення хворого.
68. Показання до призначення антипіретиків в педіатрії. Невідкладна допомога при
фебрильних судомах.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЗАСВОЄННЯ ЯКИХ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ

ПІД ЧАС ПМК МОДУЛЮ 1 «ПЕДІАТРІЯ»
(визначений у відповідності до ОКХ спеціаліста за спеціальністю
7.12010001 – лікувальна справа напряму підготовки 1201 медицина)

І. Аналіз лабораторних та інструментальних досліджень

1.Загальний аналіз крові
2. Загальний аналіз сечі
3. Аналіз сечі за Зимницьким
4. Аналіз сечі за Нечипоренком
5. Аналіз сечі на діастазу
6. Загальний аналіз калу
7. Білок крові та його фракції, гостро фазові показники
8. Глюкоза крові
9. Електроліти крові
 28

10. Ліпідний профіль крові

11. Лужна фосфатаза крові
12. Трансамінази крові
13. Креатинін, сечовина крові
14. Загальний білірубін крові та його фракції, аналізувати криву Полачека
15. Коагулограма
16. Аналіз плевральної рідини
17. Аналіз синовіальної рідини
18. Загальний аналіз харкотиння
19. Загальний імунологічний профіль крові
20. Серологічні реакції при автоімунних захворюваннях
21. Мікробіологічне дослідження біологічних рідин та виділень
22. Променеве дослідження ЦНС, органів грудної та черевної порожнини, сечової
системи.
23. Дослідження функції зовнішнього дихання
24. ЕКГ
25. Ендоскопічне дослідження бронхів
26. Ендоскопічне дослідження травного тракту
27. Ехокардіографія
28. Променеве дослідження кісток та суглобів
29. Променеве дослідження ЦНС
30. Туберкулінодіагностика
31. Фракційне дослідження шлункового соку, жовчі та рН-метрія шлунку

ІІ. Медичні маніпуляції

1. Проводити реєстрацію ЕКГ
2. Проводити ін’єкції лікарських речовин
3. Вимірювати артеріальний тиск
4. Проводити катетеризацію сечового міхура м’яким зондом
5. Виконувати плевральну пункцію
6. Виконувати штучне дихання, непрямий масаж серця
7. Визначати групи крові, резус-належність

ІІІ. Надання допомоги при невідкладних станах

1. Астматичний стан
2. Анафілактичний шок
3. Гостра дихальна недостатність
4. Гостра серцева недостатність
5. Напад пароксизмальної тахікардії
6. Морган’ї-Адамс-Стокс синдром
7. Гіпертензивна криза
8. Колапс
9. Гостра печінкова недостатність
10. Гостра ниркова недостатність
11. Шлунково-кишкова кровотеча
 29

Рекомендована література
Базова
1. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). – Харьков:
Фолио, 2002. – 1125 с.
2. Педіатрія. За ред. Тяжкої О.В. – Вінниця. – 4 вид. - „Нова Книга”,
2016.– 1152 с.
3. Педіатрія: національний підручник: у 2 т. / За ред. проф. Бережного
В.В. – Київ, 2013. – 1040 с.
4. Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник.- Питер-Ком, С-Пб., 2002. -1080 с.
5. Педиатрия по Нельсону: в 5 т.: пер. с англ. «Nelson Textbook of Pediatrics» 17th/
Берман Э. Ричард. Рид Элсивер.- 2009.
6. Nelson Textbook of Pediatrics 20.

Додаткова література

1. Авдеев С.Н., Чучалин А.Г. Одышка: механизмы развития, оценка и лечение. -

Пособие для врачей. М., 2002.
2. Александрова В.А. Диагностика и лечение запоров у детей. – СПб: МАПО, 2004.
3. Аряєв М.Л. Неонатологія.- Київ: «АДЕФ - Україна.», 2006.- 754 с.
4. Аряев М.Л., Волосовец А.П., Котова Н.В., Старикова А.А., Кононенко Н.А.
Пульмонология детского возраста- Киев: Здоров’я, 2004.-608 с.
5. Балаболкин М.И., Клебанов Е.М., Креминская В.М. Дифференциальная
диагностика и лечение эндокринных заболеваний. - М., 2002.
6. Белозеров Ю.М. Детская кардиология. – М.:Медпресс-информ. – 2004. – 600с.
7. Белоусов Ю.В. Неотложные состояния в детской гастроэнтерологии // Здоров’я
України. - 2011. - №2.
10. Бельмер С.В., Гасилина Т.В., Хавкин А.И., Эйберман А.С. Функциональные
нарушения органов пищеварения у детей. – М., 2006.
11.Возианов А.Ф., Майданник В.Г., Бидный В.Г., Багдасарова И.В. Основы
нефрологии детского возраста.- К.: Книга плюс, 2002.- 348 с.
11. Волосовець О.П., Марушко Ю.В. Невідкладні стани в педіатрії. Харків
«Прапор»2008.-199с.
12. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко
П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии - Луганск, 2003.-131 с.
13. Волосовец А.П., Нагорна Н.В., Кривопустов С.П., Острополець С.С.,
Бордюгова О.В. Діагностика, терапія та профілактика дефіцитних анемій у дітей –
Донецьк: СПД Дмитренко Л.Р., 2007. – 38 с.
14. Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Макролиды в практике современной
педиатрии. Монография. – К.: «Четверта хвиля», 2009.
15. Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Цефалоспорины в практике современной
педиатрии. Монография. – Х.: Прапор, 2007.
16. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Нагорная Н.В., Острополец С.С.,
Бордюгова Е.В. Диагностика и лечение неотложных состояний у детей. Учебное
пособие. – Донецк, 2010.
17. Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Кишеньковий довідник педіатра і
сімейного лікаря (амбулаторна педіатрія). Харків: Новое слово, 2010.
 30

18. Волосовець О.П., Снісарь В.І. Рекомендації з серцево-легеневої реанімації у

дітей. Методичний посібник. – Дніпропетровськ, АРТ-ПРЕС. – 2015. – 48 с.
19. Волосовець О.П., Савво В.М., Кривопустов С.П. Вибрані питання дитячої
кардіоревматології – Х.: «ТНЦ», 2006 – 256 с.
20. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия
респираторных заболеваний у детей - Донецк:Регина, 2005.-389с.
21. Гастроентерологія дитячого віку /За загальною редакцією професора
Є.В.Прохорова, професора О.П.Волосовця. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 160
с.
22. Державний формуляр лікарських засобів. ДП «Державний експертний центр
МОЗ України». - Випуск сьомий. – К. 2015.
23. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. Киев: Полиграф
Плюс, 2010.
24. Зубаренко О.В., Портнова О.О., Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Веселик
Н.Л. Педіатрія (пульмонологія та алергологія дитячого віку). –Одеса . Друкарський
дім. Друк Південь.2011.- 286с.
25. Зубаренко О.В., Волосовець О.П.,Стоєва Т.В., Кривопустов С.П., Лосєва К.О.
Педіатрія (кардіологія та нефрологія дитячого віку).Одеса.Прес-кур′єр.-2014.-510с.
26. Иммунология и аллергология. Алгоритмы диагностики и лечения / Под ред.
Р.М. Хаитова. М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003.
27. Интегрированное ведение болезней детского возраста – ВОЗ, ЮНИСЕФ. –
2001.
28. Интенсивная терапия в неонатальной педиатрии / Под ред. Белебезьева Г.И. –
К.: Здоров”я, 2004.
29. Карманный справочник по оказанию стационарной помощи детям.
Руководство по ведению наиболее распространенных заболеваний в условиях
ограниченных ресурсов. - ВОЗ. – 2005.
30. Коровина Н.А., Заплатников А.Л., Кешищян Е.С., Пыков М.И., Рюмина И.И.,
Горяйнова А.Н. Неонатальные желтухи. – М., 2004.
31. Кривопустов С.П. Проблемно ориентированная педиатрия:избранные
вопросы.Харьков.-2012.-287с.
32. Ласиця О.І., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологія дитячого віку. – К.:
Книга Плюс, - 2004. – 368 с.
33. Майданник В.Г. Рахит у детей: Современные аспекты – Нежин: ООО
«Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2006.- 116 с.
34. Майданник В.Г. Гломерулярные болезни почек у детей.- К.: Знання України,
2002.- 228 с.
35. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Заболевания
гепатобилиарной системы и поджелудочной железы у детей. – Киев: ВБ «Аванпост-
Прим», 2009. – 409 с.
36. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Заболевания
кишечника у детей. – Киев: ВБ «Аванпост-Прим», 2009. – 487 с.
37. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Заболевания
пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки у детей. – Киев: ВБ «Аванпост-
Прим», 2008. – 432 с.
38. Майданник В.Г. Тубулоинтерстициальные болезни почек у детей.- К.: Знання
України, 2002.- 156 с.
39. Майданник В.Г., Майданник И.В. Справочник современных лекарственных
средств.- М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005.-1024 с.
 31

40. Майданник В.Г., Митин Ю.В. Диагностика, лечение и профилактика

воспалительных заболеваний дыхательных путей у детей – К.: ООО «ИЦ
Медпроминфор», 2006.- 288 с.
41. Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк П.О. та ін. Морфофункціональні та
біохімічні показники у дітей і дорослих.- Київ-Суми: МакДен, 2002.- 268 с.
42. Міжнародна класифікація хвороб і причин смерті, 10-й перегляд (МКХ-10).
43. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І.,
Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2.
Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.-404с.
44. Мутафьян О.А. Врожденные пороки сердца у детей. – СПб.: Невский Диалект,
2002.
45. Мутафьян О.А. Кардиомиопатии у детей и подростков. – Спб.: Издательство
«Диалект», 2003.
46. Мутафьян О.А. Пороки и малые аномалии сердца у детей и подростков / СПб.:
Издательский дом СПб МАПО, 2005.
47. Неонатологія. За редакцією П.С. Мощича, О.Г. Суліми. – Київ: «Вища школа»,
2004.
48. Педіатричні аспекти ведення дітей з природженими вадами серця / За ред. О.П.
Волосовця, Г.С. Сенаторової, М.О. Гончарь. – Тернопіль: ТДМУ, 2008.
49. Рабсон А., Ройт А., Делвз П. Основы медицинской иммунологии: Пер. с англ. -
М.: Мир, 2006.
50. Ревматологія дитячого віку /За загальною редакцією Є.В.Прохорова,
О.П.Волосовця. – Донецьк. – 2006. – 160 с.
51. Секреты лечения детских инфекций / Клейн Дж. Д., Заутис Т.Е. Пер. с англ. –
М.: Издательство БИНОМ, 2007.
52. Секреты неотложной педиатрии / Стивен М. Селбст, Кейт Кронэн. Пер. с англ.
– М.: МЕДпресс-информ, 2006.
53. Секреты педиатрии / Полин Р.А., Дитмар М.Ф. Пер. с англ. – М. – СПб.:
Невский Диалект. 2001.
54. Сенаторова А.С. Сложный пациент в педиатрии.- Харьков,2012.-383с.
55. Суставной синдром в практике педиатра / Е.В.Прохоров, В.В.Бережной, Ю.В.
Марушко, Т.В Марушко, Л.Л.Челпан. – Донецк, 2006. – 146 с.
56. Тимченко В.Н., Павлова Е.Б. Лихорадка у детей: клинические варианты,
дифференциальная диагностика, лечебная тактика. Методические рекомендации.
СПб., 2006.
57. Феничел Дж. М. Педиатрическая неврология: основы клинической
диагностики: Пер.с англ. - М.: Медицина, 2004.
58. Філіпов Ю.О, Бойко Т.Й. Констипаційний синдром. Методичні рекомендації.
Київ: “КНИГА”, 2004.
59. Хавкин А.И., Бабаян М.Л. Лечение хронических запоров (клиника,
диагностика, лечение). – М.: Изд. НИИ педиатрии и детской хирургии, 2005.
60. Nelson textbook of Pediatrics by 19th Еdition by Robert М. КІіеgman, МD, Richard
Е. Behrman МD, Наl В.Jenson, MD and Bonita F. Stanton, MD.: Philadelphia, PA :
Elsevier/Saunders – 2011. – 2680 р.
61. Rx-index® - класифікатор лікарських препаратів - К.: Видавничий дім
«Фармацевт Практик», 2011.

Інформаційні ресурси
 32

1. Накази МОЗ України: "Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги

дітям в Україні", "Про удосконалення організації медичної допомоги дітям
підліткового віку" та по протоколах за спеціальностями: "Дитяча нефрологія",
"Дитячі інфекційні хвороби", "Дитяча імунологія", "Педіатрія", "Дитяча
пульмонологія". К.-2005.- 414 с.
http://lviv.medprof.org.ua/uploads/media/Про_удосконалення_амбулаторно-
поліклінічної_допомоги_дітям_в_Україні.pdf
http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=2111
2. Державний формуляр лікарських засобів. ДП «Державний експертний центр МОЗ
України». - Випуск сьомий. – К. 2015 http://www.apteka.ua/article/322672
3. Міжнародна класифікація хвороб і причин смерті, 10-й перегляд (МКХ-10)
http://mkb-10.com
4. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю
"Дитяча гематологія".- Наказ Міністерства охорони здоров'я України 20.07.2005 N
364 –10 с. http://www.gov.lica.com.ua/b_text.php?base=1&id=564544&type=3
5. Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча
ендокринологія». -Наказ Міністерства охорони здоров'я України 27.04.2006 N
254 120 с. в редакції наказу МОЗ України від 03.02.2009 № 55
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MOZ6018.html
6. Наказ МОЗ України №152 від 04.04.2005 р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною”. – Київ, 2005. – 29 с.
http://ukraine.uapravo.net/data/base21/ukr21220.htm
7. Наказ МОЗ України від 29.03.2006 N 179 «Порядок реєстрації живонароджених і
мертвонароджених» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0427-06
8. Наказ МОЗ України 27.04.2006 N255 «Про затвердження клінічного протоколу
надання неонатологічної допомоги дітям „Жовтяниця новонароджених».– 34 с.
http://ukraine.uapravo.net/data/base09/ukr09578.htm
9. Наказ №584 від 29.08.2006 «Протокол медичного догляду за новонародженою
дитиною з малою масою тіла при народженні».
http://ukraine.uapravo.net/data/base05/ukr05859.htm
10. Наказ МОЗ України №234 від 10.05.2007 р. «Про організацію профілактики
внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах». – Київ, 2007. -77 с.
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0694-07
11. Наказ МОЗ №149 від 20.03.2008 «Клінічний протокол медичного догляду за
здоровою дитиною віком до 3 років»
http://ukraine.uapravo.net/data2008/base09/ukr09572/index.htm
12. Наказ МОЗ Украіни № 484 від 21.08.2008 „Про затвердження клінічного Протоколу
надання допомоги новонародженій дитині з дихальними розладами» - 58с.
http://www.uapravo.net/akty/postanowa-resolution/akt3dndi3a/index.htm
13. Наказ МОЗ №225 від 28.03.2014 р. «Початкова, реанімаційна і після реанімаційна
допомога новонародженим в Україні»
http://document.ua/pro-zatverdzhennja-ta-vprovadzhennja-mediko-tehnologichnih-d-
doc190536.html
14. Протоколи діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей.- Затверджено
наказом МОЗ України від 09.07.2004 р., №354 www.nmu.edu.ua /kaf 34.php;
https://www.moz. gov.ua/ua.
15. Календар профілактичних щеплень в Україні.- Наказ МОЗ України №595 від 16
вересня 2011 року (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11
серпня 2014 року №551) www.nmu.edu.ua /kaf 34.php; https://www.moz. gov.ua/ua.
 33

16. Протокол лікування менінгококемії у дітей Наказ МОЗ України від 12.10.2009 №
737 www.nmu.edu.ua /kaf 34.php; https://www.moz. gov.ua/ua.
17. Протокол лікування гострих кишкових інфекцій у дітей Наказ МОЗ України N 803
від 10.12.2007 Про внесення змін до наказу МОЗ від 09.07.04 N 354; Про
затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей
www.nmu.edu.ua /kaf 34.php; https://www.moz. gov.ua/ua.
18. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах грип та гострі респіраторні
інфекції www.nmu.edu.ua /kaf 34.php; https://www.moz. gov.ua/ua.
19. Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги дітям, хворим на ювенільний
артрит.
20. Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги дорослим та дітям
гострі респіраторні інфекції – Затверджено Наказ Міністерства охорони здоров’я
України 16 липня 2014 р. № 499 www.nmu.edu.ua /kaf 34.php; https://www.moz.
gov.ua/ua.
21. Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги дорослим та дітям
грип – Затверджено Наказ Міністерства охорони здоров’я України 16 липня 2014 р.
№ 499. www.nmu.edu.ua /kaf 34.php; https://www.moz. gov.ua/ua; https://www.moz.
gov.ua/ua.
22. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної і третинної медичної
допомоги дітям ВІЛ інфекція – Затверджено Наказ Міністерства охорони здоров’я
України 24 лютого 2015 р. № 92 https://www.moz. gov.ua/ua.
23. Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги дітям із хронічним вірусним
гепатитом В. Наказ МОЗ №59 від 29.01.2013 р. www.nmu.edu.ua /kaf 34.php;
https://www.moz. gov.ua/ua.
24. Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги дітям із хронічним вірусним
гепатитом С. Наказ МОЗ №59 від 29.01.2013 р. www.nmu.edu.ua /kaf 34.ph;
https://www.moz. gov.ua/ua.
25. Галузевий стандарт вищої освіти Освітньо-кваліфікаційна характеристика
спеціаліста за спеціальністю 7.110104 педіатрія.- Київ, 2003.-Видавництво «Книга-
плюс».-23 с. www.moz. gov.ua/ua.
26. Галузевий стандарт вищої освіти Освітньо-кваліфікаційна характеристика
спеціаліста за спеціальністю 7.110105 медико-профілактична справа.- Київ, 2003.-
Видавництво «Книга-плюс».- 23 с. www.moz. gov.ua/ua.
27. Галузевий стандарт вищої освіти Освітньо-кваліфікаційна характеристика
спеціаліста за спеціальністю 7.110101 лікувальна справа.- Київ, 2003.- Видавництво
«Книга-плюс».-23 с. www.moz. gov.ua/ua.