Французькі шан

соньє

(Е. Піаф та ін.)

Загадки гурту «Бітлз»

Над презентацією працю
вала: Гришенчук Оля, 11 м
пн
#1
Шансон (фр. chanson - «пісня») - французькі
естрадні пісні кінця XIX-XX ст., виконані в
стилістиці кабаре. Шансоном також
називаються французькі поліфонічні пісні
XV-XVI ст. Шансоньє (франц. chansonnier,
від chanson - пісня) - французький
естрадний співак, виконавець жанрових
пісень в «монмартрском» стилі, часто їх
автор слів і музики. Шансоньє часто
пристосовували нові тексти до вже
існуючих мелодій.

В кінці XIX століття «шансоньє» стали

називати професійних артистів естради.
Клоден де Сермізі і Клеман Жаннекен #2

Ранні шансони розвинулися з балад,

виреле і рондо. Першим значним
композитором шансонів був Гільом
де Машо (XIV століття). У середині XV
століття утворилася «паризька
школа» шансонів (Клоден де Сермізі і
Клеман Жаннекен). З XVII століття в
рамках «паризької школи» стали
розвиватися шансони, написані для
одного голосу.
 #3
Жанр шансонів взяли на озброєння
співаки ранніх французьких кабаре в кінці
XIX століття. З кабаре дана модифікація
шансонів перейшла у французьку
естрадну музику XX століття
(найвідомішими шансоньє були
Містінгетт, Моріс Шевальє, Едіт Піаф і ін.).
За межами Франції до числа шансоньє
прийнято відносити майже всіх естрадних
виконавців франкомовних пісень. Завдяки
такому розширювальному тлумачення
терміну в цю категорію потрапляють Ів
Монтан, Ж. Брассенс, М. Матьє, Джо
Дассен, П. Каас. Містінгетт

Відомі шансоньє та культура

 #4
Едіт Піаф (справжні ім'я та прізвище Едіт Джованна Гассіон)
народилася 19 грудня 1915 року. Незважаючи на те, що сім'я
Едіт була аристократичної, у дівчинки було нелегке
дитинство. Її мати була невєзуча актриса Аніта Майяр, яка
віддала дівчинку відразу після народження своєї матері на
виховання. Едіт заробляла співом на вулиці до тих пір, поки
її не взяли в кабаре «Жуан-ле-Пен». Тут Едіт
познайомилася з Луї Дюпоном, за якого невдовзі вийшла
заміж, і через рік у неї народилася дочка Марсель. Шлюб не
був вдалим: Едіт займалася і дочкою, і годувала всю сім'ю.
Незабаром Едіт дізналася, що її дочка важко хвора.
Пробувши кілька днів у лікарні разом з дівчинкою,
захворіла і сама Едіт. Едіт видужала, але її дочка померла.
Едіт було 22 роки.

Едіт Піаф
Коли ситуація була на межі повного провалу, в життя Едіт увійшов Реймон Ассо, саме йому багато в чому належить заслуга
появи на світ «Великої Едіт Піаф». Саме Реймон Ассо домігся того, щоб Едіт виступила в мюзик-холі «АВС» на Великих #5
бульварах — найзнаменитішому мюзик-холі Парижа. Виступ в «АВС» вважалося посвятою в професію.
Завдяки Реймону Ассо історія Едіт Піаф стала історією її пісень і навпаки, ніхто не міг і не хотів відрізняти сценічний образ
від реальної жінки.
У 1952 році Едіт потрапила поспіль у дві автокатастрофи; щоб полегшити страждання, викликані переломами руки і ребер,
лікарі робили їй уколи морфію, і Едіт потрапила в наркотичну залежність.
У 1954 році Едіт Піаф знялася в історичному фільмі «Якщо мені розкажуть про Версаль» разом з Жаном Маре.
У 1958 році Едіт почала виступати в концертному залі «Олімпія»; успіх був приголомшливий. Після цього вона відправилася
в 11-місячне турне по Америці, після — чергові виступи в «Олімпії», турне по Франції. Такі фізичні, а головне, емоційні
навантаження сильно підірвали її здоров'я. У 1961 році, у віці 46 років Едіт Піаф дізналася, що вона невиліковно хвора на рак
печінки.
Незважаючи на хворобу, вона, перемагаючи себе, виступала. Останнє її виступ на сцені відбулося 18 березня 1963 року. Зал
стоячи влаштував їй п'ятихвилинну овацію. 10 жовтня 1963 її не стало.
#4

«Вона була великою,

потому що
пізналаала страждання, і
це страждання
надавало їй щирості..."
#7
Мірей Матьє народилася 22-го липня 1946 року в місті
Авіньйон, на півдні Франції.
Вона була найстаршою у сім'ї, де після неї з'явилося ще
13 дітей. Вона дебютувала в 1962-му на пісенному
конкурсі Авіньйону, але невдало — довелося
задовольнятися другим місцем.
Через рік Мірей пробує знову і… нова невдача.
Але вона не здається,третя спроба нарешті увінчалася
успіхом — після перемоги вона одержує запрошення
виступити в телепередачі
21 листопада 1965го року маленька тендітна дівчинка
з'являється на французьких телеекранах. Не проходить
і року, як її ім'я стає відомим у кожному куточку країни.
А незабаром про неї дізнається цілий світ.

Мірей Матьє
Нечуваний успіх Мірей і
неймовірна швидкість, з якою
до неї приходила популярність,
навряд чи були чудом. Це —
результат щоденної кропіткої
праці:репетиції, фотозйомки,
інтерв'ю, хореографія, уроки
французької та англійської,
гімнастика.Коли Мірей
завойовувала публіку США, їй
доводилося спати не більше 4-
х годин на добу, що згодом
принесло їй успіх. Гаслом для
неї, глибоко релігійної
людини, стали слова: «Мій
Бог і моя праця»...
Мірей Матьє стає «послом
французької пісні». За 40 років
кар'єри співачки вона
випустила понад 70 альбомів,
які розійшлися по всьому світі
накладом у більш ніж 150 млн
екземплярів. Записала близько
1200 пісень на 9 різних
мовах. Заспівала дуетом з
такими ірками, як Шарль
Азнавур, Пласідо Домінго,
Хуліо Іглесіас, Елвіс Преслі і
Том Джонс.
 НАРОДИВСЯ 5 ЛИСТОПАДА 1938 РОКУ
В НЬЮ – ЙОРЦІ

З юних років хлопчик дихав повітрям кіностудій. Після

війни, коли в Америці почалася хвиля гонінь на
прогресивну інтелігенцію, Жюль Дассен повернувся на
батьківщину, до Франції, і Джо став асистентом батька.
Подорослішавши, Дассенмолодший виконав у кіно і дві
самостійні ролі, які не принесли йому слави.
Саме після цього він і задумався,що майбутнє його - на
естраді. Пісня була для Джо Дассена - лише розвагою.
Однак друзі не упускали можливості послухати, як він
виконує пісні з репертуару французьких.
Не дивлячись на коротке життя, він прожив всього
42роки, Джо Дассен залишається однією з найвідоміших
постатей в історії французької музики
Не дивлячись на коротке життя, він прожив всього
42роки, Джо Дассен залишається однією з найвідоміших
постатей в історії французької музики. Його пісні, які
розійшлися мільйонними тиражами ще за його життя,
часто звучать на французькому радіо і досі ДЖО ДАССЕН
Час невблаганно котить вперед, відправляючи "в архів",
а то і зовсім стираючи усе те, що, на його думку, більше
не заслуговує на увагу. Цей старий уміє бути
безжальним, він ох як не терпить зневажливого до себе
відношення! І правильно, загалом, робить. Нас, людей,
частенько заносить "не в той степ", а потім ми додаємо
масу зусиль, щоб звідти вибратися.
їВсесвітній день Бітлз відзначають 16 січня за рішенням Організації ООН по
науці, освіті і культурі ЮНЕСКО00.
Дата, мабуть, вибрана невипадково. Саме 16 січня 1957 року в славному
місті Ліверпулі на вулиці МЕтьюз Стрит в колишньому винному льосі
відкрився клуб "Cavern"("Печера"). Звідти почали свій шлях до світової
слави тоді ще нікому не відомі молоді музиканти — Джон Леннон, Пол
Маккартни і Джордж Харрисон. А через пару років до них приєднався
Ринго Старр(справжнє ім'я — Річард Старки).0, Можливо, виносячи свою
ухвалу, ЮНЕСКО взяла до уваги і початок "американської хвилі":
бітломанія, що спалахнула у кінці 1963-го у Вашинтгоне, Нью-Йорку і інших
містах США, привела до того, що сингл "I Want To Hold Your Hand" всього
за десять днів розійшовся у кількості одного мільйона екземплярів, і 16
січня 1964 року журнал "Cashbox" присвоїв цій пісні перше місце в
американському хіт-параді.

“The Beates”-у чому їх загадка?

 Прекрасна четвірка
Ще одна примітна дата у біографії групи — 23 серпня 1962 року. Цього дня на концерті в місті Биркенхед в якості
ударника в "Біттлз" дебютував Ринго Старр.
Саме відтоді "Битли" опинилися в звичному для усіх складі. Їм було відпущено ще вісім років спільної роботи. За цей час
вони встигли підкорити весь світ, зміцнити репутацію "своїх хлопців", сто разів посваритися і двісті разів помиритися,
спробувати — і з успіхом! — сили не лише в поп-музиці, але і в живописі, літературі, театрі, кіно. Поштова служба
Сполучених Штатів випустила спеціальну поштову марку, присвячену "Біттлз"(таким чином вони приєдналися до
Уїнстона Черчілю і Альфреду Хичкоку — єдиним до того моменту англійцям, увічнених на поштових марках Америки).
Їх обожнювали студентки і домогосподарки, на них косилися поліцейські, цінували діячі культури — наприклад, Иегуди
Менухин, Леонард Бернстайн, Людмила Зикина. Дружби з ними шукали короновані особи, політики, бізнесмени. Але
вони ні перед ким не завмирали у вдячній шанобливості. Узяти хоч би історію з орденами. У червні 1965 року прем'єр-
міністр Великобританії Гарольд Вильсон оголосив, що все четверо удостоюються орденів М. В. Е.("Член ордену
Британської Імперії"). На що саркастичний Леннон потім відреагував: "Якби при дворі спромоглися прочитати, що я
думаю про королівську сім'ю, вони такого ніколи б не припустимо".

Те, що створили "Біттлз", продовжує жити і сьогодні. Чого, на жаль, не скажеш про
саму четвірку. Вона скоротилася удвічі: славний її заспівувач — Джон Леннон — був
смертельно поранений 8 грудня 1980 року в Нью-Йорку, а в листопаді 2001-го рак
горла поніс у світ інший містичного Джорджа Харрисона.
Говорять, що свого часу "Біттлз" мало не запобігли третю світову війну. Не знаю,
сперечатися не беруся. Але їм якось вдалося об'єднати світ, утихомирити люту злість
роз'єднання. Довести, що ненависть руйнує, а творить тільки любов.
І вони були тисячу разів праві, хай йому біс!
Дякую за увагу!
Джерела інформації: https://uaeu.top/tsikave/the-beatles-v-chomu-jikh-zagadka.html
https://www.currenttime.tv/a/music-edith-piaf/27435692.html
https://calendate.com.ua/person/2844
https://vseosvita.ua/library/11-klas-francuzki-sansone-e-piaf-ta-in-zagadki-gurtu-bitlz-186431.html
https://svitppt.com.ua/muzika/francuzki-shansone.html
https://ppt-online.org/90042