“Меланхолійний вальс”

Ольга Кобилянська

новела української
письменниці Ольги
КобилянськоЇ у жанрі
модернізму

історія життя трьох

інтелектуалок, які думками та
світовідчуттям не вписувалися
у формат пересічної жінки
свого часу
 Паспорт

 Рік написання – 1897

 Жанр – новела

 Літературний рід – епос

 Літературний напрям: модернізм,

неороматизм

 Тема – зображення життя жінок-

інтелектуалок, які прагнуть краси в житті

 Ідея – мистецтво є віддзеркаленням

внутрішнього світу людини, її свободою
 Проблеми в творі “Меланхолійний вальс”
розкриті такі:
 жіноча рівноправність,
 свобода вибору,
 мистецтво і буденність,
 музика і реальність,
 пошуки щастя.
 філософської суперечності між
прагненням людини до краси й
досконалості та обставинами реального
життя.

Мотив вальсу у творі наскрізний і об'єднує всі події в

завершене ціле. У заголовок новели авторка винесла
назву музичного етюду "Valse melancolique", який
створила і тричі виконувала протягом твору піаністка
Софія. За настроєм він складався із двох частин —
легкої і безтурботної спочатку та бентежної і трагічної
наприкінці.
 Софія Дорошенко ─ творчо обдарована особистість, лірична й
емоційна. Такі деталі, як подерті рукавички або затикання
найменших щілин у вікні розкривають у ній нервову, вразливу,
Головні герої новели чутливу до світу, замкнену особистість. Мистецтво стає
засобом саморозкриття, віддушиною для духовних сил героїні,
яка зазнала приниження у житті (через нещасливе кохання).

Марта ─ втілення любові. Стримана, терпляча, жіночна,

«ладна обійняти весь світ», «вчилася музики, язиків і різних
робіт ручних». Готувалася стати вчителькою. За словами Ганни
─ вроджена жінка і матір.

Ганна ─ емоційна, нестримна, вибухова, непостійна. Однак

натуру мала чисту, без фальшу. Її гарячковість швидко
змінювалась добротою та чуйністю. Вона талановита і живе
своїм ремеслом. В особистому житті не терпить приписів, їй
байдуже, що скаже світ про її особисте життя. Мрія-
розвиватися.

Мати й дядько Софії, гуцули, господиня помешкання, її син

 Сюжет
У творі “Вальс меланхолійний” йдеться про трьох
жінок, які своїм світовідчуттям не вписувалися у
тогочасний формат пересічних образів жінок.
Експозиція — оповідь Марти про музику,
враження від неї, життя з Ганнусею.
Зав’язка — рішення подруг взяти третього
компаньйона для спільного проживання; поява
Софії Дорошенко.
Розвиток дії – розмови подруг, їх уподобання,
навчання, проблеми; смерть матері Софії.
Кульмінація – серцевий напад Софії, її
згасання.
Розв’язка твору — похорон Софії, від’їзд Ганни
до Італії, повернення, Мартине заміжжя.
Провідною темою новели Музика є центральним образом "Valse melancolique", з неї починається твір.
музика, мистецтво та їх Вона, крім того, що структурує новелу, виступає своєрідним символом,
вплив на людину, а також збагачує художні образи додатковими асоціативними значеннями,
доля талановитого митця. У посилюючи динамізм сюжету та вплив на читача, розкриває внутрішній світ
творі представлено три персонажів, є втіленням мрії про високий і недосяжний світ, виступає
артистичні натури Ганни, захистом від усіх життєвих негараздів, тому героїні й шукають у ній
Марти та Софії. Вони різні порятунку від драматизму життя. Музика також виражає сильну, горду й
за характером, але їх водночас ніжну та вразливу вдачу героїнь, тонко відтворює їхні настрої та
об’єднує любов до краси, душевні стани.
прагнення до гармонії,
фізичної та духовної
досконалості.
Художній аналіз їхніх думок
та почуттів становить
основний зміст твору. Героїні
твору ─ сильні, вольові,
самодостатні, горді та
незалежні жінки, що
прагнуть утвердитися в
чоловічому світі. Вони не
бояться лишитися
незаміжніми, адже шукають
щастя насамперед у собі.
Мистецтво задовольняє їх
запити.