Тема.

Учасники міжнародних
відносин, їхні цілі та інтереси
1. Міжнародні відносини. Участь у
міжнародних відносинах
2. Основні категорії учасників
міжнародних відносин
3. Типи держав
4. Інтереси та цілі учасників міжнародних
відносин
5. Типології інтересів учасників
міжнародних відносин
6. Типи зовнішньої політики держав світу
Міжнародні відносини (у вузькому трактуванні) –
сукупність взаємодій на міжнародній арені між
суверенними державами світу.
Міжнародні відносини (у ширшому розумінні) –
система політичних, економічних, культурних та
інших взаємодій на світовій арені, головними
учасниками (суб’єктами) яких є держави, а також
міжнародні організації, політичні партії,
транснаціональні компанії та ін.
Види міжнародних відносин: політичні, військові,
економічні, науково-технологічні, культурні,
інформаційні, екологічні, правові та ін.
Світова політика - сукупна цілеспрямована
діяльність народів, держав, їхніх інститутів,
соціальних спільнот, об’єднань громадян у сфері
міжнародного життя з метою реалізації певних
Міжнародна політика – сукупна політична
діяльність суверенних держав на міжнародній арені.
Міждержавна політика – система відносин між
державами як політичними інститутами (їхніми
вищими органами влади, міністерствами,
відомствами, уповноваженими представниками тощо)
Зовнішня політика – діяльність вищих органів влади
держави та уповноважених інститутів державного
управління за межами своєї суверенної території,
спрямована на реалізацію національних інтересів
через систему взаємодії з іноземними державами та
іншими суб’єктами міжнародних відносин.
У вузькому сенсі, зовнішня політика – сукупність
політичних дій окремої держави на міжнародні арені .
Зовнішні зносини – офіційні, підтримувані за
допомогою особливих державних органів переважно
політичні зв’язки і відносини між державами та
іншими суб’єктами міжнародного права з метою
здійснення державою її зовнішніх функцій мирними
засобами відповідно до основних принципів
міжнародного права.
Дипломатія (у широкому розумінні) – офіційна
діяльність державних органів зовнішніх зносин щодо
здійснення мирними, передбаченими міжнародним
правом засобами, завдань зовнішньої політики
держави, спрямована на захист прав та інтересів
держави за кордоном, політичне регулювання її
відносин у процесі міжнародного спілкування.
 Дії – участь
Активна політика – пасивна політика
“Невтручання в політику – також політика”
М. Ніколсон “парадокс участі”: “Чим менша
кількість учасників системи та ступінь їх
різнорідності, тим упорядкованішою виявляється
сама система та легко передбачуваними наслідки
окремих дій. Якщо ж система починає поповнюватися
все новими членами, то передбачуваність, а заодно й
здійснення ефективних дій стають дедалі важчими”.
Співпраця – Суперництво – Конфлікт

Компроміс – Консенсус
2. Основні категорії учасників міжнародних відносин
Учасник МВ
Актор МВ – суспільна одиниця, яка характеризується
достатнім рівнем організації та самостійністю діяльності
(Дж. Догерті);
- “цілість”, що впливає на світові процеси (Дж. Розенау)
- будь-яка особа, що відіграє важливу роль у міжнародних
відносинах (Ф. Брайар, М. Р. Джалілі)
“Гравець” в міжнародних відносинах
“Партнер” (але ж “інший” може бути і супротивник!)
“Фактор” (“чинник”) (але ж водночас явище, процес)
“Сторона” в міжнародних відносинах
Суб’єкт міжнародного права – самостійне утворення,
яке здатне володіти правами та обов'язками за
міжнародним правом, брати участь у створенні та
реалізації його норм
Джеймс Розенау (1924-2011)
ООН (традиційний підхід):
•Держави – основні суб’єкти
• Державоподібні або специфічні політичні утворення
• Міжнародні організації (міжурядові)
• Народи, що ведуть боротьбу за незалежність (?!)
Суб’єкт міжнародних відносин – певна суспільна
одиниця, котра активно діє щодо подібних до себе з інших
країн світу.
Будь-який діяльний учасник міжнародних відносин, який
впливає на певні об’єкти в міжнародному середовищі
Етатизм, (державоцентризм) – класичний напрям теорії
міжнародних відносин – визначальна роль держави в МВ
Транснаціоналізм — плюралізм та рівнозначність
різнотипних суб’єктів МВ. Дж. Розенау – біфуркація МВ
– одночасне співіснування міждержавних відносин
(класичні засоби дипломатії та військової сили) і
недержавних відносин
М. З. Мальський, М. М. Мацях (ТМВ)
Недержавні суб’єкти МВ – будь-які суспільні
групи, що мають певні інтереси в міжнародному
середовищі та самостійно їх реалізують:
міжнародні неурядові організації, транснаціональні
корпорації та банки, фонди, політичні партії, етнічні,
релігійні, громадські рухи, екстремістські організації,
злочинні угруповання…
Б. Рассет, Х. Стар: 1) групи людей; 2) держави; 3)
недержавні актори.
Р. Арон: “дипломат” і “солдат”
Дж. Розенау: + суб’єктність окремих осіб – “творців
політики”; транснаціональні актори: “турист” і
“терорист”
Раймон Арон (1905-1983)
3. Держава – організація публічної політичної
влади, що покликана захищати інтереси людей, які
мешкають на певній території, і регулювати за
допомогою правових норм відносини між ними,
використовуючи за потреби спеціальні органи
примусу
Типи держав
За характером політичного режиму
(демократична, авторитарна, тоталітарна)
За формами державного устрою (унітарна,
федеративна, ще конфедеративна, унія (нині
немає)
За формою правління – співвідношенням між
різними гілками влади (монархія, республіка та
їхні різновиди)
4. Інтереси та цілі учасників міжнародних відносин
«інтерес є усвідомленою потребою»
Г. Моргентау: «крізь призму інтересів, якими керується
учасник міжнародних відносин, можна пояснити та
передбачити його дії в майбутньому»
Ю. Кукулка: цілі учасників МВ пов’язані з їхніми
об’єктивними потребами. Потреби держави: у
забезпеченні власної екзистенції, політичної незалежності,
умов суспільного розвитку, досягнення та підтримання
престижу. → Зв’язок між об’єктивною потребою та
суб’єктивно сформульованою ціллю
“Інтерес” ~ “ціль” ?
“Ціль похідна від інтересу, а інтерес — від потреби”
(поширена думка!)
П. Циганков: ціль як очікуваний (бажаний) результат дії,
що є її причиною (мотивом)
“Інтерес — категорія абстрактна і суб’єктивна,
оскільки її параметри визначаються картиною
світу і ціннісною системою, що панує в суспільстві
та державі” (К.С. Гаджиєв)
Ключові цілі учасників МВ:
1. Екзистенційна – підтримання нормальної
життєдіяльності через комплекс заходів щодо
забезпечення мінімально необхідного рівня
існування
2. Еволюційна – спрямована на забезпечення
внутрішніх та зовнішніх умов для власного
розвитку
3. Домінаційна – прагнення трансформувати
міжнародне середовище у вигідному для себе
напрямі
Національні інтереси чи державні інтереси?
Суб’єктивістський (психологічний) підхід:
інтерес як суб’єктивне явище, пов’язане зі
свідомістю людей
Об’єктивістський підхід: інтерес випливає із
реальних потреб людей
Г. Морґентау: національний інтерес – головне
поняття у МВ. В основі національного інтересу
завжди лежить політичний інтерес, побудований
на прагненні володіти певним рівнем сили, що дає
змогу реалізувати будь-які власні інтереси,
досягти престижу та здійснювати вплив у
міжнародних відносинах. Нац. інтерес містить два
елементи — центральний (сталий) та другорядний
(змінний).
Р. Арон: діяльність держав у міжнародному
середовищі пов’язана не з інтересами, а з цілями
Ганс Моргентау (1904-1980)
5. Типології інтересів учасників МВ
Інтереси: егоїстичні, альтруїстські,
екзистенційні
А. Волферс: цілі зовнішньої політики держави:
1) національна експансія – прагнення до
підвищення status quo у міжнародному
середовищі; 2) національна безпека – намагання
зберегти існуючий status quo; 3) національне
самозречення – відмова від реалізації нац.
інтересів на користь універсальних інтересів
міжнар. співтовариства
Ю. Кукулка: 1) екзистенційні – прагнення
гарантувати територіальну цілісність, безпеку…
2) коекзистенційні – взаємодія з іншими
державами, співіснування, співробітництво…
3) функціональні – прагнення до ефективності та
Типологія інтересів за типом учасників МВ:
Універсальні – інтереси міжнародних організацій
– інтереси міжнародного співтовариства (людства)
Національні – громадян країни – репрезентує
держава
Групові – організованих суспільних груп
Особисті – мають індивідуальний характер
Типологія інтер. за ступенем значущості в МВ:
Екзистенційні – забезпечення мінімально
необхідного рівня життєдіяльності учасників МВ
Операційні – пов’язані з безпосередніми діями
учасників МВ
Тактичні - практичні інтереси, є елементами
стратегічних
Стратегічні – найважливіші та довгострокові
інтереси учасників МВ
6. Типи зовнішньої політики держав світу
Співвідношення між зовнішньою та
внутрішньої політикою:
1.Зовнішня політика випливає з внутрішньої
2.Зовнішня політика автономна від внутрішньої
через своєрідні особливості
3.Зовнішня політика функціонує “паралельно” з
внутрішньою
4.Зовнішня політика принципово відрізняється від
внутрішньої, оскільки має цілком інші засоби та
прийоми
Типізація зовнішньої політики (Й. Беллерс)
Цілі: анархістські чи нормативні
Методи: інтегративні чи дезінтегративні
І. Місіонерська – нормативні цілі, дезінтегративні
методи
ІІ. Ліберальна – анархістські цілі, інтегративні
методи
ІІІ. Пацифістська – нормативні цілі, інтегративні
методи
ІV. Тоталітарна – анархістські цілі,
дезінтегративні методи
Типи ЗП щодо адаптації до міжнародного
середовища (Я. П’єтрась):
Пасивна адаптація; активна адаптація
(встановлення рівноваги); креативна
Типи зовнішньої політики (Дж. Розенау):
- Слабка
- Агресивна
- Активна
- Консервативна (рівновага – status quo)
Типи зовнішньої політики (відповідно до
динаміки змін) – також Дж. Розенау
- Конвульсивна
- Динамічна
- Поміркована
- Стабільна