Конфлікти в шкільному

середовищі,
причини виникнення та
шляхи вирішення
Притча “Чому люди
кричать, коли
сваряться?”
 Визначення
•  (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) -
зіткнення протилежних інтересів і
поглядів,напруження і крайнє загострення
суперечностей, що призводить до активних
дій, ускладнень, боротьби, що
супроводжуються складними колізіями.
•  (від лат. conflictus) — зіткнення або боротьба,
ворожі стосунки. Конфліктні ситуації вивчає 
конфліктологія.
•  ситуація, в якій кожна зі сторін намагається
зайняти позицію несумісну з інтересами
іншої сторони.
 Конфлікт «Учень - учень»

Розбіжності між дітьми - звичайне явище, в

тому числі і в шкільному житті. В даному
випадку вчитель не є конфліктуючої
стороною, проте взяти участь у спорі між
учнями часом необхідно.
Причини конфліктів між учнями
• боротьба за авторитет
• суперництво
• обман, плітки
• образи
• ворожість до улюбленим учням вчителя
• особиста неприязнь до людини
• симпатія без взаємності
• боротьба за дівчинку (хлопчика)
 Способи вирішення конфліктів між
учнями.
• Дуже часто діти можуть врегулювати конфліктну ситуацію
самостійно, без допомоги дорослого. Якщо втручання з боку вчителя
все ж необхідно, важливо зробити це в спокійній формі. Краще
обійтися без тиску на дитину, без публічних вибачень, обмежившись
підказкою. Краще, якщо учень сам знайде алгоритм рішення цієї
задачі. Конструктивний конфлікт додасть в скарбничку досвіду
дитини соціальні навички, які допоможуть йому в спілкуванні з
однолітками, навчать вирішувати проблеми, що стане в нагоді йому і
в дорослому житті.
• Після вирішення конфліктної ситуації, важливий діалог вчителя з
дитиною. Учні добре називати по імені, важливо, щоб він відчув
атмосферу довіри, доброзичливості.
• Дитина часто свариться і показує агресію, якщо у нього немає друзів і
захоплень. У цьому випадку вчитель може спробувати виправити
ситуацію, поговоривши з батьками учня, порекомендувавши записати
дитину в гурток чи спортивну секцію, згідно його інтересам.
Проективна
методика
“КАКТУС”
Конфлікт «Вчитель - батьки учня»

Подібні конфліктні дії можуть бути

спровоковані як вчителем, так і
батьками. Невдоволення може бути і
двостороннім .
Причини конфлікту між вчителем
і батьками
• різні уявлення сторін про засоби
виховання
• невдоволення батьків методами
навчання педагога
• особиста неприязнь
• думка батьків про необґрунтоване
заниження оцінок дитині
Способи розв'язання конфлікту з
батьками учня.
• Коли ситуація тверезо оцінена і проблема
змальована, вчителю простіше знайти справжню
причину конфлікту з «важким» батьком, оцінити
правильність дій обох сторін, намітити шлях до
конструктивного вирішення неприємного моменту.
• Наступним етапом на шляху до згоди стане
відкритий діалог вчителя і батьків, на яких сторони
рівні. Проведений аналіз ситуації допоможе педагогу
висловити свої думки та уявлення про проблему
батьків, проявити розуміння, прояснити загальну
мету, разом знайти вихід із ситуації.
Методика вивчення
рівня
конфліктостійкості
 Обробка та інтерпретація
РЕЗУЛЬТАТІВ
• Підрахуйте загальну суму балів. Рівні стійкості до
конфліктів відповідають наступним показникам:
• • 40-50 балів - високий рівень конфліктостійкості;
• • 30-39 балів - середній рівень конфліктостійкості;
• • 20-29 балів - рівень вираженою конфліктності;
• • 19 балів і менше - високий рівень конфліктності
 Конфлікт «Вчитель - учень»

Такі конфлікти, мабуть, найбільш часті,

адже учні та вчителі проводять часу разом
навряд чи менше, ніж батьки з дітьми.
 Причини конфліктів між
вчителем і учнями
•  нездатність учителя прогнозувати на уроці поведінку учнів.
Несподіваність їх вчинків часто порушує запланований перебіг уроку,
викликає в учителя роздратування та прагнення будь-якими
засобами подолати конфлікт. А обмеженість інформації про причини
того, що трапилось, ускладнює вибір оптимальної поведінки, засобів
впливу на клас;
• намагання вчителя будь-якими засобами зберегти свій соціальний
статус за рахунок зниження статусу учня. Вчитель вживає вирази
низького стилю (“розвісив вуха”, “роззявив рота”, “вештаєшся”, “Що
ти верзеш?”). Це порушує принципи взаємодії, доводить ситуацію до
конфлікту;
• оцінювання вчителем не окремого вчинку учня, а його особистості
(“роззява”, “дурень”, “нахаба”). Це визначає ставлення до учня інших
вчителів та свідків (особливо у початковій школі);
• суб'єктивізм учителя у сприйнятті вчинку учня, недостатня
інформованість про його мотиви;
• намагання суворо покарати учня, мотивуючи це тим, що зайва
суворість не завадить;
• невміння спрогнозувати наслідки необ'єктивного
оцінювання вчинків дітей;
• нездатність до самоконтролю (роздратованість,
брутальність, знервованість, нетактовність,
грубість, мстивість, самовдоволеність, безпорадність
та ін.). Конфліктують з учнями вчителі з негнучким
мисленням, стереотипністю оцінок, шаблонним
підходом до їх запитів та інтересів, нездатністю
оцінювати об'єктивність вимог до учнів. Особливо
небезпечні їх недовіра і підозра. Свою
прискіпливість до учнів вони вважають
вимогливістю, а вимогливість до себе з боку учнів
сприймають як посягання на авторитет;
• брак педагогічних здібностей;
• незадовільна організація роботи у педагогічному
колективі;
• застосування покарання без урахування позиції
учнів.
Рішення конфлікту вчителя і учня
• Краще розрядити напружену ситуацію, не доводячи її до конфлікту. Для цього
можна скористатися деякими психологічними прийомами.
• Природною реакцією на дратівливість і підвищення голосу є аналогічні дії.
Наслідком розмови на підвищених тонах стане загострення конфлікту. Тому
правильним дією з боку вчителя буде спокійний, доброзичливий, впевнений
тон у відповідь на бурхливу реакцію учня. Скоро і дитина «заразиться»
спокоєм педагога.
• Невдоволення і дратівливість найчастіше виходять від відстаючих учнів, які
несумлінно виконують шкільні обов'язки. Надихнути учня на успіхи в
навчанні і допомогти забути про свої невдоволення можна, довіривши йому
відповідальне завдання й висловивши впевненість у тому, що він виконає його
добре.
• Доброзичливе і справедливе ставлення до учнів стане запорукою здорової
атмосфери в класі, зробить неважким виконання запропонованих
рекомендацій.
• Варто відзначити, що при діалозі між учителем і учнем важливо враховувати
певні речі. Варто підготуватися до нього заздалегідь, щоб знати, що сказати
дитині. Як сказати - становить не менш важливе. Потрібно вміти слухати і
чути дитину.
• При необхідності покарання, варто продумати його таким чином, щоб
виключити приниження учня, зміна ставлення до нього.
Проективна
методика
“Спільний
малюнок”
 “Вчитель-вчитель”

Показників особистісних характеристик, які

впливають на конфліктність вчителів
• Емоційна врівноваженість
• Ступінь егоїзму
• Рівень самоконтролю психіки
• Проява справедливості
• Толерантність відносин
• Симпатія до інших людей
• Особиста відповідальність
• Ступінь задоволення життєвих потреб Вольова регуляція
• Професійна впевненість в собі Увага до колег та учнів Рівень вищих
моральних відчуттів Любов до істини Фрустрація в зв’язку з педагог
труднощами Рівень емоційно-професійного стресу Емпатія до колег та учнів
 Рішення конфлікту вчителя і
вчителя
• На соціальному рівні використовують організаційні способи: зміну
структури колективу, впорядкування системи стимулювання,
поліпшення умов праці тощо. Розв'язання конфліктів на цьому рівні
обмежене можливостями організації й управління, не завжди вимагає
психологічного впливу керівника.
• Міжособистісний рівень зобов'язує керівника вникнути у
психологічну сутність суперечностей між сторонами, що
конфліктують, не віддаючи переваги жодній із них.
• На особистісно-психологічному рівні розв'язання конфлікту керівник
намагається «вжитися в образ» кожної із конфліктуючих сторін і
відповідно розмірковувати. Це дає змогу з'ясувати як об'єктивні
причини виникнення конфлікту, так і мотиви поведінки сторін,
передумовою яких є конкретні потреби та інтереси.
Єдиний алгоритм рішення будь-
якого шкільного конфлікту
• Перше, що зробить користь, коли проблема назріла,
це спокій.
• Другий момент - аналіз ситуації без мінливості.
• Третім є відкритий діалог між конфліктуючими
сторонами, вміння вислухати співрозмовника,
спокійно викласти свій погляд на проблему
конфлікту.
• Четверте - виявлення загальної мети, способів
вирішення проблеми, що дозволяють до цієї мети
прийти.
• П'ятим стануть висновки, які допоможуть уникнути
помилок спілкування і взаємодії в майбутньому.
 Правила поведінки, щоб не
провокувати конфлікт
• при поганому настрої чи в момент роздратування обмежте
спілкування;
• якщо відчуваєте, що зустріч із людиною чи ситуація можуть
викликати у вас роздратування, завчасно підготуйтесь до такого
контакту;
• керуйтеся здоровим глуздом і завжди обирайте розумну лінію
поведінки;
• ваші слова та дії мають бути правомірними і зрозумілими для
оточуючих;
• не прагніть принизити співбесідника, бо в цьому випадку дуже
велика ймовірність отримати зворотну реакцію;
• не наполягайте на тому, чого людина безсумнівно не може виконати.
 Висновок
Відсутність конфліктів у школі - явище
практично неможливе. І вирішувати їх все
одно доведеться. Конструктивне рішення
тягне за собою довірчі відносини і світ в
класі, деструктивне - збирає образи і
роздратування. Зупинитися і подумати в той
момент, коли нахлинуло роздратування і гнів
- важливий момент у виборі свого шляху
вирішення конфліктних ситуацій.
 Притча
“Колодязь”