Життя та творчість

Юрія Яновського
Підготував учень 11-В класу
Чабан Іван
Коротка інформація

 Повне ім’я: Юрій Іванович Яновський

 Дата народження: 14(27) серпня 1902 року
 Місце народження: хутір Маєрове, Єлизаветградский повіт, Херсонська губернія,
Російська імперія
 Роки активності: 1922-1954 рр
 Дата смерті: 25 лютого 1954 року
 Місце смерті: Київ, УРСР, СРСР
Народження та дитинство

 Народився 27 серпня 1902 року в
селі Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського
району Кіровоградської області) в родині заможного
землевласника (за життя Юрій Яновський вказував,
що народився в місті Єлисаветград у родині
службовця) Івана Миколайовича Яновського та його
дружини Марії Мусіївни з дому Здольників. Рід
Яновських сягає XVI ст. та одного походження з
дворянським родом Гоголів-Яновських: Опанас
Гоголь-Яновський (дід Миколи Гоголя) був старшим
братом Кирила Яновського — прапрапрадіда Юрія
Яновського. Згідно з дослідженнями Сергія
Плачинди, опублікованими в біографічному романі
«Юрій Яновський», Микола Яновський (дід Юрія
Яновського) належав до козацької старшини і після
скасування Війська Запорозького отримав
дворянський титул. Однак після чергового перепису
він не був затверджений, і Микола Максимович був
записаний у менш престижний стан —
«єлисаветградського міщанина»
Освіта та початок
творчого життя
 1909 р.— вступив до церковно-приходської
школи в с. Майєровому, через рік — до
земської в селі Нечаївці. Продовжив навчання
у Єлизаветградському реальному училищі.
 У 1918-1919 рр.стає бійцем добровільної
санітарної дружини в місті Єлисаветграді,
бере активну участь у боях проти банди
Никифорової. У 1922р. переїздить до Києва
та вступає на електротехнічний факультет
Політехнічного інституту, який закінчує у
1925 році.
 У 1922 році в газеті «Пролетарська правда»
був опублікований перший вірш «Море»
російською мовою (за підписом Георгій Ней).
Початок роботи та
творчої кар’єри митця
 У 1924 році у київській газеті «Більшовик»
з’являється перша публікація українською
мовою — вірш «Дзвін» під псевдонімом Юрій
Ней, а згодом виходить і перше оповідання «А
потім німці тікали».1925 року
Яновський  видає першу книгу — збірку
оповідань «Мамутові бивні» та переїздить до
Харкова, де стає редактором ВУФКУ.  Саме в
Харкові він знайомиться з В. Блакитним, О.
Довженком, Остапом Вишнею, П. Тичиною, М.
Кулішем.1925-1927 рр.—працює головним
редактором Одеської кінофабрики. Його
звільнили, бо він був яскравою особистістю на
загальному тлі.
Творчість Юрія
Яновського
 Перша збірка віршів Ю. Яновського “Прекрасна
Ут ” була видана 1928 року.
 У 1935 р.— друкується роман «Вершники»
спочатку в перекладі російською мовою в журналі
«Знамя» та «Роман-газеті» (Москва), потім у
Держлітвидаві України. Саме через роман-
вибачення «Вершники», його таврують як
«націоналіста».
 1937 р.— п’єса «Дума про Британку» з успіхом
зустрічається у театрах Москви, Ленінграда,
Харкова та інших міст.
 1939 р.— переїздить на постійне проживання до
Києва.
Творчість Юрія Яновського

 1941 р., З вересня — у газеті

«За Радянську Україну»
друкується перша новела
воєнного часу «Коваль».
 1941-1946 рр.— працює
редактором журналу
«Українська література» (з
січня 1946 р.— «Вітчизна»).
 1942 р.— виходять збірки
оповідань: в Уфі —
«Американський кум» та
«Генерал Макодзьба», у
Саратові — «Новели».
Творчість Юрія
Яновського
 1945 р., листопад — 1946 р., березень —
Яновський  стає спеціальним кореспондентом
газети «Правда України» на Нюрнберзькому
процесі.
 1948 р., квітень — за цикл «Київські оповідання»,
опублікований у журналі «Знамя», отримав
Державну премію СРСР (за збірку ” Київські
спогади”).
 1954 р., 16 лютого — відбувається прем’єра п’єси
«Дочка прокурора» на сцені Київського
драматичного театру ім. Лесі Українки.
«Жива вода» та складнощі
роботи у СРСР

 Після війни, у 1947-му, з’явився один із найвизначніших

творів письменника “Жива вода”. У ній автор втілив ідею
невмирущості нації, відроджуваної після воєнної
катастрофи. Критики немов собаки кинулись шматувати
роман. Майже 200 правок у свій твір повинен був внести
автор, звинувачений у націоналізмі. Після правок від
першозадуму майже нічого не лишилося. Юрій
Яновський так і говорив: “Поховали “Живу воду” метрів
на десять під землю”. А щоб Юрій швидше редагував
своє писання, радянська влада вдалася до добре
перевірених методів – морального та матеріяльного
тиску. Безгрошів’я змусило письменника продавати
книжки, щоб не вмерти з голоду.
Останні роки життя

 Бувши слабкого здоров'я, Яновський, проте, довго витримував тиск

безнастанних репресій і капітулював щойно під кінець життя збіркою з
мистецького погляду анемічних «Київських оповідань» (1948). Помер
Юрій 25 лютого 1954 року. Попри це, твори Яновського нарівні з
творчістю таких визначних майстрів слова, як Павло Тичина, Микола
Хвильовий, Микола Зеров,  Максим Рильський, Євген Плужник,
увійшли в класичний фонд літератури українського відродження першої
половини XX століття.
 Твори Яновського, окрім багатьох поодиноких видань, кілька разів були
видані збірками «Вибране»: «Збірка творів», І—IV (1931–1932);
«Вибране» (1949); «Твори», І—II (1954); «Твори», І—V (1958–1959).
 У Києві мешкав у будинку письменників Роліт. Похований
на Байковому цвинтарі (ділянка
№ 2; надгробок — бронза, граніт; скульптор Іван
Макогон, архітектор Петро Костирко; встановлений в 1961 році)[8].
 Лауреат Сталінської премії (1949).
 Пам’ять та
спадок
 У рідному селі письменника Нечаївка
створено музей його імені. Іменем Юрія
Яновського в Києві в 1955 році була
названа вулиця (Печерський район,
Звіринець).

 На будинку Роліту в Києві, де з 1939-го по

1954 рік жив і працював письменник у
1958 році встановлена меморіальна дошка
(граніт, бронза; барельєф, скульптор
Андрій Німенко).

 Його ім'ям названі вулиці в Одесі, Кривому

Розі, Кропивницькому, Львові.
Джерела інформації

 https://uk.wikipedia.org/wiki/Яновський
 https://vufku.org/names/iurij-ianovskyj/
 https://uain.press/blogs/1326153-1326153/