ЕКСКУРСІЯ ПО

НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЮ
 

Т.ШЕВЧЕНКА
Національний музей Тараса Шевченка був створений 24 квітня 1949 року
на матеріалах фондів колишньої Галереї картин Тараса Шевченка в
Харкові та Центрального державного музею Тараса Шевченка в Києві.
Колекція музею складається з унікальних цінностей: оригіналів
малярських робіт Шевченка, документів про його життя та творчість,
рукописних списків його поезій, рідкісних фотографій поета та його
друзів, першодруків творів Шевченка з його автографами, майже всіх
видань творів поета й літератури про нього, починаючи з прижиттєвих
і закінчуючи сучасними вітчизняними та зарубіжними виданнями.
Музей як архітектурна пам’ятка
■ Знаходиться цей музей в центральній частині Києва. Цей будинок
має статус пам’ятка архітектури, харатктерної для початку ХІХ ст.
Розташований там, де перетинається Бібіковський бульвар і
Олексіївька вулиця. Сьогодні це відповідно проспект Тараса
Шевченка ( номер 12) та Терещенківська. В той час володів цією
оселею Павло Демидов. У 1870 році він голова міста Києв князь
Сан-Донато. А вже у 1875 році цю садибу придбав Микола
Артемійович Терещенко. Це “сахарозаводчик” (так їх називали у
часи Російської імперії). Також Терещенко відомий як меценат.
Новий власник, Терещенко вніс деякі зміни в конструкції споруди.
Це розробив Петро Федеров та Ромуальд Тустановський. І вже
будинок було видозінено і оновлено в ренесансному вигляді. Потім
стіни були прикрашені розписами живописцем Вільгельмом
Котарбінськом.
Що сталося з музеєм після Другої Світової?
■ Коли після закінчення Другої світової війни Шевченківське
зібрання повернулося з евакуації, постало питання про надання
приміщення для музею. Вибір припав саме на цей будинок,
розташований неподалік пам’ятника Тарасові Шевченку та
університету, який із 1939 р. носить його ім’я. 22 червня 1948
року Уряд України прийняв постанову про відкриття
Державного музею Т.Г.Шевченка на бульварі Тараса Шевченка,
12. Після наукової реставрації 1985-1989 рр. будівлі повернуто
первісний вигляд із усіма притаманними йому архітектурними
особливостями.
■ У колекції музею зберігається понад 30 тисяч
експонатів основного фонду: графіка, живопис,
архів, меморіальні речі, фотографії, друковані
матеріали, декоративне мистецтво, скульптура,
книги.
Реліквіями колекції є автографи поезій „Чи не покинуть нам, небого” та
уривок з поеми «Царі», видання поем «Гайдамаки» та «Тризна» з дарчими
написами М.Маркевичу та Г.Галагану, видання «Кобзаря» 1860 р. з дарчими
написами поета Н. Білозерській, О.Бодянському, Ганні Барвінок, Біблія
(видання 1824 р.), подарована Т. Шевченком Федору Лазаревському у серпні
1859 р., позолочений медальйон із волоссям поета, що зберігався в родині
Лазаревських.
Кількома поколіннями музейних працівників зібрано унікальну бібліотеку
раритетних видань 18-19 століть.
 ■ Національний музей Тараса Шевченка є унікальною
національною скарбницею, де зберігаються оригінали його
малярських робіт, рукописні списки віршів та їх
першодруки з автографами поета, його особисті речі,
рідкісні фотознімки, документи про життя і творчість,
майже всі видання його творів.
В минулому році,я була в цьому музеї,що саме цікаве,за два тижні до
поїздки,я вивчила «Заповіт».Чесно кажучи,гуляючи по музею,є таке
відчуття,ніби біля тебе гуляє сам Тарас Григорович..я й до сих пір згадую
цю неймовірну подорож