Франція після

Першої світової
війни
 Наслідки Першої світової війни для Франції
Негативні: Розширення територій
Вбито 1,4 млн. чоловік (це удвічі Придбання:
більше ніж англійців і у 12 разів Ельзас, Лотарингія, Саарський
більше ніж американців), поранено вугільний басейн (до 1935 р.)
2,8 млн. чоловік Підмандатні території: Ліван,
Знищено 6 тис. км . Залізничного Сирія, Сх.Камерун, Сх.Того
полотна; 52 тис. км. шосе; У Франції з’являються нові
Зруйновано 10 департаментів, де індустріальні райони. Виплата
йшли воєнні дії, близько 10 тисяч Німеччиною репарацій, внутрішні
заводів і фабрик; і зовнішні займи створюють
Занепад сільського господарства; фінансову базу розвитку
Державний борг виріс до 300 млрд. промислового виробництва
франків, загальний збиток від війни
склав 134 млрд. франків золотом
 ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
1. Засилля монополій (3-4 на галузь), розорення середніх станів
2. Велика кількість дрібних підприємств
3. Періодичні кризи в сільському господарстві
4. Найбільшим кредитно-фінансовим закладом Франції був французький банк.
Фінансові групи Ротшильда, де Ванделя контролюють значні капітали
Політичний устрій
1. Багатопартійність , найбільш впливові партії: радикальна і республіканська
2. Діє Конституція Третьої республіки 1875 , за якою Франція – президентська
республіка
3. Виборчі права – у чоловіків з 21 року (крім військових і сезонних робочих)

Листопад 1919 р. – парламентські вибори принесли перемогу

Національному блоку (коаліції буржуазних партій). На чолі уряду став
О.Мільєран (голова Ради міністрів); президент – Жорж Клемансо
 Робочий рух і соціальні конфлікти
Підтримка урядом білого руху і участь в
інтервенції проти Радянської Росії викликали
акції протесту:
- Квітень 1919р. – повстання французьких
моряків в Одесі, Севастополі (24 кораблі)
- - всередині Франції повстали 16 військових
частин
- Стачки солідарності з Радянською Росією
французьких робочих
наслідки
Активізація соціалістичних партій
- Чисельність СФІО в 1919-1920 р. збільшилась в 5
разів
- В результаті розколу СФІО на з’їзді в м. Тур (1920 р.)
- Більша частина соціалістів перейшла на бік створеної
Французької Комуністичної партії (180 тис.). В
СФІО залишилось близько 30 тис. членів
СФІО
1920
ФКП ФСП
В 1919-1920рр. В стачках приймало
участь близько 1 млн. робочих
- 1 травня 1919р. –мітинги, демонстрації
з висуванням економічних вимог (8-ми
годинний робочий день, підвищення
заробітної плати і т.п.)
- Травень 1920р. – страйк залізничників
з вимогами націоналізації залізниці
Ріст профспілок
1918-1919рр. – посилення профспілок
В 1918 р. Загальна Конфедерація Праці (ЗКП) –
найбільша профспілка Франції нараховувала близько
1500 тис. членів В 1919 р. утворена Французька
Конфедерація християнських трудящих (ФКХТ) –
реформістська профспілка , яка засуджувала страйки,
йшла на співпрацю з буржуазією
 З початку 20- х років у Франції спостерігається спад активності
робітничого руху

ПРИЧИНИ СПАДУ РОБІТНИЧОГО РУХУ

- Перемога в війні зміцнила довіру до уряду
- Франція переживала підйом національних почуттів
- Відмова від інтервенції і вивід військ з Радянської Росії
- Поступки трудящим з боку уряду і підприємців
- Розкол робочого руху:
- Розкол соціалістичної партії в 1920 р.
- Розкол ЗКП В 1922 р.
 РУРСЬКА ПРОМИСЛОВА КРИЗА

Восени 1923 р.
1922 р. – уряд
Національного уряд
блока очолив Січень 1923 р.
Союзники Пуанкаре
колишній –звинуватив
президент Німеччину у Франції змушений був
Пуанкаре . відмові від (Англія і вивести
Головні задачі сплати
політики : репарацій, США) війська з
боротьба проти франко- виступили Руру. Були
революції бельгійські проти
прагнення до війська переглянуті
гегемонії займають Рур окупації Руру
Франції в
також і
Європі розміри
репарацій в
бік їхнього
зменшення
 Стабілізація у Франції 1924 – 1929 роки
1924 р. – Франція відновила довоєнний рівень економіки – початок стабілізації

ПРИЧИНИ
- Німецькі репарації (вид міжнародно-правової відповідальності, відшкодування державою нанесеної
шкоди в грошовій або іншій формі) 8 млрд. марок золотом;
- Приєднання Ельзасу та Лотарингії (металургійна база)
- Використання Саарського вугільного басейну

ЗАБЕЗПЕЧИЛИ РІСТ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА 5 % НА РІК

Особливості стабілізації у Франції
-швидкий розвиток Часткова відміна Продовження вивозу
металургійної і державного контролю , в капіталу, прибутки від
машинобудівної галузей; руках держави цінних паперів в три рази
Розвиток нових галузей: залишились: більше, ніж від
автомобілебудування, Національна Економічна промисловості
авіабудування, Рада;
радіотехніка; Вища Залізнична Рада;
Використання конвеєрів Банк Національний
кредит
В 1924 р. на виборах переміг «Лівий блок» (союз партій соціалістів і радикалів). Більшість членів уряду –
радикали, прем’єр-міністр – Е.Ерріо (до весни 1925 р.)
Уряд Лівого блоку 1924 – 1926 роки

Внутрішня політика Зовнішня політика

- Амністія повсталим в 1919 р. на - Встановлено дипломатичні
Чорному морі морякам відносини з СРСР (1924 р.)
- Введено 8-годинний робочий день - Уряд виступив за прийняття
- Зроблена спроба ввести Німеччини в Лігу Націй
прогресивний подоходний податок - Підтримав план Дауеса по
репараціям

- Банки відмовили в кредитах уряду 1925 р. – Локарнська конференція

Ерріо. Кредити вивозяться за кордон - Подавлені антиколоніальні виступи в
- Весною 1925 р. Ерріо іде у відставку Сирії і Марокко
Літом 1926 р. уряд «Лівого блоку» змінює уряд «Національного єднання», до якого ввійшли соціалісти з
«Лівого блоку»і представники правих партій. Голова уряду «Національного єднання» Р.Пуанкаре (1926 –
1929 рр.)

Внутрішня політика Зовнішня політика

- Уряд застосовує активні кроки для - Підписано пакт Бріана-Келлога (Паризький
боротьби з інфляцією, вводячи нові пакт) про відмову від війни як зброї
національної політики (1928р.)
податки і надаючи пільги підприємцям, - Погіршення відносин з СРСР
що привело до повернення капіталів з - Підтримали план Юнга (прийнятий
інших країн Гаазькою конференцією в 1929 р. замість
- 1926 р.- стабілізація франка плану Дауеса, про зниження репарацій з
- Проводиться ряд соціальних реформ: Німеччини і ліквідації контролю над її
фінансово-економічною системою, що
- введено допомогу по безробіттю; сприятиме мілітаризації Німеччини)
- Вводяться пенсії по старості, хворобі, - Виведені війська з Рейнської зони
інвалідності, малооплачуваним - Будівництво лінії Мажино (система
робочим укріплень на франко-німецькому кордоні)
 Франція в період «Великої депресії»
ЕКОНОМІЧНА КРИЗА
Відновлення довоєнного рівня промисловості, репарації з Німеччини
відтермінували кризу у Франції до кінця 1930 р. (криза почалась пізніше,
ніж в США і Англії). Особливість кризи: не така гостра, як в США чи
Німеччині, але більш тривала – до 1936 року
Найвищі точки: 1932 р. (44% від об’єму промисловості 1930 року), 1935 рік-
46% від 1930року
Оборот зовнішньої торгівлі скоротився на 65% (від рівня 1930 р.)
Ріст безробіття (в 1935 р. – 425 тис. чоловік), скорочення зарплати (у робочих –
на 30%, у службовців - 15-20%); прибутки дрібної буржуазії зменшились на
30%
Криза сільгоспвиробництва, розорилось близько 100 тисяч дрібних торговців
Банкротство банків і розорення дрібних вкладників
Великі підприємства – «захищений сектор економіки» - користувались
підтримкою держави
 ПОЛІТИЧНА КРИЗА
З листопада 1929 р. – по січень 1934 р. Змінилось 14 урядів
Здійснювались спроби переглянути Конституцію Третьої
Республіки (Тардьє, лідер правих , виступав за обмеження прав
парламенту, розширення повноважень президента і прем’єр-
міністра)
Активізувалась діяльність фашистських організацій
Звучали вимоги сильної влади і державного регулювання
економіки (дирижисти)
Соціал-реформісти також висловлювались за економічні
реформи: планову економіку, націоналізацію банків, широкі
соціальні реформи в інтересах трудящих
В травні 1932 р. після парламентських виборів при владі у Франції були ліві партії:
Соціалістична – на чолі з Леоном Блюмом і Радикал-соціалістична – на чолі з
Ерріо (новий уряд називали «другим
Виданням «Лівого блоку»»), але політичну кризу подолати не вдалось, хоча
Франція вела активну зовнішню політику:
Уряд Ерріо заключив договір про ненапад з СРСР в 1932 р.;
Фактично скасовувались статті Версальського миру для Німеччини (Франція
погодилась на припинення платежів по репараціям, «рівність прав» в озброєнні)
Після перемоги фашизму в Німеччині – курс на зближення з СРСР

1934 рік – спроба фашистського

перевороту
Фашистські організації: «Вогняні хрести», «Патріотична ліга
», «Королівські молодчики » - їх підтримувала
І фінансувала велика буржуазія, але вони не мали популярності
в народі;
Вимоги фашистів:
Заміна профспілок корпоративними об’єднаннями;
Знищення комунізму;
Сильна влада, ліквідація парламентаризму;
Антисемітизм, расизм
Єдиної партії і єдиного лідера французькі фашисти не мали,
найбільш відомий лідер – де ля Рок
6 лютого 1934 р. – спроба фашистського путчу .Але
проти виступили – армія, робочі і поліція. 12 лютого
1934 р. загальний страйк протесту. Провал
фашистського путча.
Причини поразки фашистів:
- Не мали масової підтримки в країні;
- У Франції не було умов для реваншизму і шовінізму;
- У фашистів не було єдиної фашистської організації
- Сильні демократичні традиції французького народу
- Об’єднання зусиль антифашистських сил
 Уряд Народного фронту у Франції
ФСП (Французька Лідер ФКП
соціалістична
партія), Леон Фашистський Моріс Торез
Блюм він
путч спричинив
створення
виступив від
виступив від
соціалістів за
Народного фронту комуністів
– об’єднання
створення єдиного демократичних за єдиний
антифашистського антифашистських
сил Франції
фронт
блоку

27.07.1934 р. ФКП і ФСП – підписали пакт про єдність дій

Цілі і задачі Народного фронту: заборона фашистських
організацій;
Захист демократії;
Захист інтересів трудящих;
Допомога одне одному
На виборах 1936 р. переміг Народний фронт. Уряд очолив Леон Блюм
1935 р – підписання франко-радянського договору про взаємодопомогу;
7 червня 1936 р.- в палаці Матіньон підписано угоду між підприємцями і
профспілками про підвищення зарплати;
- Заборона фашистських організацій;
- 40-годинний робочий тиждень і 2-тижневі оплачувані відпустки;
- Для безробітних ввели систему громадських робіт;
- Збільшені податки з великих підприємств, а з маленьких зменшені;
- Введено відтермінування по погашенню боргів збитковими підприємствами
 В ТОЙ ЖЕ ЧАС В САМОМУ НАРОДНОМУ ФРОНТІ БУЛИ ЧИСЕЛЬНІ
ПРОТИРІЧЧЯ

1. По війні в Іспанії
СОЦІАЛІСТИ І РАДИКАЛИ
2.Фашизм
3. Зовнішня політика
4. Соціально-економічні
реформи
1. Заборонити тільки
Невтручання воєнні Повна заборона фашистських
організації
Головний союзник - Англія
Лютий 1937 р.-пауза в реформах
- Невизначеність в ліквідації
дефіциту бюджету
- Виступали за девальвацію
франка на 30%
Збройно допомогти Народному фронту
Іспаніїї КОМУНІСТИ
організацій, перегляд Конституції
Орієнтація на зближення з СРСР
- Проти припинення реформ
- Дефіцит бюджету можна покрити за
рахунок нового податку на багатіїв і
заборони вивозу капіталу з Франції
- Засудили девальвацію

Відставка Л.Блюма – 1937- 1938 рр. прем’єр-міністр 1938-1940рр. Прем’єр-міністр

червень 1937 року К.Шотан Е.Даладьє