Франко-прусська війна та

її наслідки

Всесвітня історія
9 клас
 Наполеон ІІІ, як і раніше,
вважав Францію
найсильнішою
європейською державою,
здатною перемогти у будь-
якій війні. Війна повинна
була укріпити режим Другої
імперії, тоді як у самій
державі прогресивні сила
вимагали встановлення
республіки.
Франко-німецька (франко-прусська)
війна 1870 – 1871 рр.
 Мета країн-учасників війни
Франція Пруссія
1. Розв'язання 1. Остаточне
внутрішніх проблем. об’єднання
2. Знищення німецьких держав під
нового владою Пруссії.
конкурента. 2. Розгром головного
3.Поновлення ворога – Франції.
авторитету Франції в
Європі .
Причини франко-прусської війни
• Причина війни: суперництво між
Францією та Пруссією за провідну роль у
Центральній Європі.
• Франція намагалась перешкодити
об’єднанню німецьких земель
під зверхністю Пруссії.
 Поштовх до війни: династичні суперечки навколо
іспанського престолу
• У 1868 р. в Іспанії внаслідок революції королеву Ізабеллу ІІ було
позбавлено престолу. Правлячі кола Іспанії шукали нового монарха. У
липні 1870 р. престол запропонували родичу прусського короля
Леопольду Гогенцоллерну. Боячись опинитися між двох вогнів,
Франція почала наполягати, щоб кандидатура Леопольда не
розглядалась ні тепер, ні в майбутньому. З першою вимогою Пруссія
була згодна, з другою – ні. Прусський король надіслав французькому
послу «Емську депешу», в якій говорилось, що «король відмовляється
прийняти французького посла».

Леопольд Гогенцоллерн
Ізабелла ІІ

Французький уряд сприйняв це як образу і 19 липня

1870 р. оголосив війну Пруссії.
• На початку серпня три німецькі
армії вторглися у межі Франції.
20 серпня 1870 р. 80-тисячну
французьку армію було оточено
в районі фортеці Мец
(капітулювала 27 жовтня 1870
р.), а 1 вересня така сама доля
спіткала 100-тисячне військо
під командуванням маршала
Патріса Мак-Магона в районі
міста Седан, де перебував
імператор Франції Наполеон
ІІІ.
• 2 вересня 1870 р. Наполеон ІІІ
підписав акт про капітуляцію
французької армії.
 Повалення Другої імперії.
Франкфуртський мир
• Звістка про полонення імператора
сколихнула Париж. 4 вересня 1870 р.
населення вийшло на вулиці міста.
Францію було проголошено Третьою
республікою. Влада перейшла до рук
Тимчасового уряду (складався з
опозиційних сил до радикальних
республіканців) на чолі з генералом
Луї
Трошю.
• Новий уряд запропонував Пруссії
перемир’я, але Пруссія висунула
відверто загарбницькі вимоги.
Республіканці вважали прийняття
таких
вимог національним
приниженням.
• 16 вересня 1870 р. прусські війська з'явилися на підступах до
Парижа. Місто блоковано. 27 жовтня капітулювала армія,
оточена в Меці.
• Почалась тривала облога Парижа. Місто обстрілювали з
гармат.
Уряд пішов на підписання перемир’я.
• 18 січня 1871 р. у Дзеркальній залі Версалю прусський король
Вільгельм І був урочисто проголошений німецьким
імператором. 28 січня між Францією та об’єднаною
Німеччиною підписано перемир’я: форти Парижа та
армійські запаси зброї передавалися німцям; мирний договір мав
бути схвалений Національними зборами.
 •На виборах до
Національних зборів
Франції перемогли ті сили,
що виступали за укладення
миру. Главою уряду став
Луї Адольф Тьєр.
•Він подав на розгляд
попередні умови миру, які
передбачали передачу
Німеччині Ельзасу і
Лотарингії, а також виплату
5 млрд. франків
контрибуції.
• Національні
збори затвердили ці
умови.
Остаточно мир було
підписано у Франкфурті 10
травня 1871 р.
 Паризька комуна
• Паризька комуна 1871 р. – це повстання
населення, доведеного до відчаю голодом і
злиднями внаслідок франко-прусської війни.
Поштовхом до повстання парижан стало
невдоволення політикою уряду
АдольфаТьєра.
• Укладення миру з Німеччиною викликало обурення
парижан, які до того ж підозрювали А.Тьєра у прагненні
відновити монархію. Захисниками парижан стала
Національна гвардія – найбільш організована сила
столиці. 24 лютого 1871 р. було утворено Республіканську
федерацію Національної гвардії на чолі з Центральним
комітетом. Фактично Національна гвардія стала центром
опозиції уряду. Її збройний виступ спровокував сам уряд.
• 18 березня 1871 р. за наказом уряду війська здійснили
спробу захопити артилерію Національної гвардії, що
знаходилась на Мортмарському пагорбі, але їх рух
перепинили жінки, які стояли в черзі за хлібом. Генерали
Леконт і Тома потрапили до рук гвардійців і були
розстріляні.
• У відповідь уряд А.Тьєра наказав урядовим установам
переїхати до Версалю. У Парижі владу перебрав
Центральний комітет Національної гвардії, який
призначив на 26 березня 1871 р. вибори до Паризької
комуни (це назва органу самоврядування). Уряд вважав
паризьких опозиціонерів заколотниками і не йшов на
переговори з ними.
 Комуна здійснила ряд перетворень:
• демократизація державного апарату
(виборність чиновників);
• ліквідовано поділ влади на три гілки;
• на підприємствах вводився робітничий
контроль;
• частина підприємств ставала робітничими
кооперативами;
• ліквідовано заборгованість з квартплати;
• введено відстрочку на три роки за
комерційними кредитами;
• скасовано нічну працю в пекарнях
тощо.
 Між захисниками комуни і урядовими військами у квітні 1871 р.
відбулись перші сутички, але вони не виявили переможця.
• У травні уряд А.Тьєра отримав допомогу від німців і перейшов у
наступ. 21 травня 1871 р. війська версальців вдерлися до Парижа. Бої
тривали до 28 травня, останній форт капітулював 30 травня. 72-денна
влада Паризької комуни скінчилася кривавою розправою. Комунарів
тисячами звозили на кладовище Пер-Лашез і розстрілювали біля його
стін

Розстріл комунарів
 Домашнє завдання
• §16 п.1-3