ЧИ ВОЛОДІЮТЬ ДЕЯКІ

ТВАРИНИ СВІДОМІСТЮ? 
Погожих Софія 310

/01
ЧИ Є У ТВАРИН
МИСЛЕННЯ?
Розмова буде про те, чи є у тварин мислення? Тобто, з однієї сторони. А з іншої, чи можна
вважати, що психіка людини у всій своїй складності та різноманітності має якісь біологічні
корені, а не виникла сама по собі на якомусь рівному місці виключно в процесі трудової та
суспільної діяльності людини? Це питання завжди було дискусійним і викликало велику
полеміку. А відповідь на нього почала формуватись рівно 100 років назад
У тринадцятому році, в Москві, у зоофермі продавався
півторарічний шимпанзе на кличку Іоні, якого вдалось
купити та почати з ним працювати. І от вражаючий факт,
коли протягом двох з половиною років молода жінка,
практично ще студентка, яка не закінчила своїх колишніх
жіночих курсів, умудрилась зібрати матеріал, який до
сьогодні складає загалом одне з великих класичних творів,
надбання вітчизняної наукової літератури, і не лише
вітчизняної, але й світової. Н.М. Ладигіна-Котс.
''Дослідження пізнавальних здібностей шимпанзе'', ч. 1-2, -
Москва - Петроград, 1923.
 ЩО БУЛО У
ЦІЙ КНИЗІ?
Так от, у цій книзі і ще кількох монографіях Надія
Миколаївна дала повне описання анатомії поведінки
та психіки молодої людиноподібної мавпи. Там маса
відкриттів і маса цікавого. Це як енциклопедія. Але,
найцікавіше для нас у світі нашої теми - це те, що
вона виявила здібність шимпанзе не просто
розрізняти різні фігури та інше, не просто виробляти
умовні рефлекси, а узагальнювати, подумки
об'єднувати предмети та явища, які володіють
якимось загальними властивостями.
. І, вкінці кінців, Іоні сформував достатньо
відволікаючі уявлення про колір. Він обирав будь-
який предмет червоного кольору. Якщо йому
пропонували чи показували червону пірамідку,
використовували методику: ''Дай таку ж саму''. Ось
йому показують червону пірамідку, а перед ним
лежить цілий ряд предметів різної форми та різного
кольору і, припустимо, червоний кубик. І він подає
червоний кубик, бо схожий на зразок саме червоний
предмет, а не пірамідка, допустимо синього кольору. І
це узагальнення за ознакою кольору, величини,
виявилось такою робочою якістю у цієї мавпи. 
А в 1914 році відбулась ще одна важлива подія. На острові
Тенеріфе, який тепер є одним з улюблених місць
відпочинку російських громадян, з'явився німецький
психолог Вольфганг Келлер. З'явився тому, що там був
розплідник, де утримувались, здається, 10 шимпанзе різної
статі, віку і т.д. Найталановитішим, головним вождем цієї
компанії був самець на кличку Султан. Келлер не
намагався досліджувати в них здібність до навчання, він
пропонував їм завдання на кмітливість. Тобто, ось вона
приманка, бажаний банан, який лежить або далеко за
гратами вольєру, за решіткою або підвішений високо над
стелею вольєра і в стрибку до нього дотягнутися ніяк.
Бачить око, та на зуб не йде. Проте у вольєрі мають бути
палки, припустимо, різного розміру, і в тому числі й
жердина. Спершись на палки можна здійснити стрибок з
жердиною та дотягнутися до банана, якщо він високо, або
однією з палок підгребти банан через решітку, якщо він
лежить поза доступом. Відразу виявилось, що мавпи
пильно оглядають та оцінюють стан речей і
використовують один з допоміжних предметів, доступних
їм для того, щоб дістати банан, нехай це палка чи ящик або
навіть піраміда з ящиків, яку вони будують.
 ВИСНОВОК

На цю тему можна говорити довго, але поки що, у Таким чином, думка Дарвіна, висказана ще
всякому випадку, можна з впевненістю сказати, що за наприкінці 19 століття про те, що різниця між
ці сто років експериментальних досліджень вчені психікою людини та вищих тварин, якою великою
достатньо переконуюче показали, що тварини і не вона б не була - це все таки є різниця у своїй степені,
лише андропоїди, можуть у новій ситуації вирішувати а не в якості мислення. Це вже сьогодні у 20 і 21
як достатньо складні завдання типу використання столітті отримують щоразу нові й нові
засобів, так і завдання, які потребують екстренного експериментальні докази та підтвердження.
вирішення та екстренного аналізу наявних умов.
Більш прості і тим не менш, представники не лише
андропоїдів, але й багатьох видів більш примітивно
організованих ссавців, теж можуть у новій ситуації
вирішувати нові завдання та володіють різними
степенями узагальнення. Але це окрема розмова і
окрема велика історія.
ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ