ІВАНА БАГРЯНОГО П І Д ГО Т У ВА Л А : В Е Р О Н І К А РУ Ч І Й ЦІКАВІ ВІДОМОСТІ
• Справжнє прізвище — Лозов’ягін
• Крім псевдоніму «Багряний», використовував й інші — «Іван Полярний» та «Сорок сорок». • Творчість починав з малювання. • Писав дитячі твори. (Наприклад, віршовані «Казку про лелек і Павлика-мандрівника» і «Телефон».) • Був серед засновників трьох українських організацій за кордоном.(УРДП, ОДУМ, МУР) • Заснував у Німеччині газету «Українські вісті» • Роман «Тигролови» Іван Багряний написав за два тижні. НАВЧАННЯ ТА ПОЧАТОК ТВОРЧОСТІ
• Народився 2 жовтня 1906р. в м. Охтирці на Полтавщині у
родині сільського робітника-муляра. Навчався у вищій початковій школі, з 1920р. – у ремісничій профтехшколі, звідки перевівся в Краснопільську художньо-керамічну. У 1924р. вступив до Охтирської філії організації «Плуг». • У 1925р. під псевдонімом Полярний надрукував свою першу книжку оповідань «Чорні силуети». У 1926р. вступив до Київського художнього інституту, який не закінчив через матеріальну скруту. РАННЯ ТВОРЧІСТЬ
• Після під псевдонімом Багряний друкував поезії й
оповідання в журналах «Глобус», «Життя й революція», «Червоний шлях» та «Плужанин». • У 1929р. з’явилася збірка поезій «До меж заказаних» У 1930р. з’являється історичний роман у віршах «Скелька» АРЕШТИ ТА ЕМІГРАЦІЯ
• 16 квітня 1932р. заарештовано за контрреволюційну і
націоналістичну діяльність. 16 червня 1938р. знову заарештовують. • У 1944р. змушений був емігрувати в Німеччину, залишивши дружину з дітьми вдома. • У 1945р. засновує газету «Українські вісті», бере участь у створенні організації МУР (Мистецький український рух), засновує ОДУМ (Об’єднання демократичної української молоді). • У 1946р. кількома мовами за кордоном надруковано його памфлет “Чому я не хочу вертатись до СРСР?” ТВОРИ • 1925р. збірка оповідань «Чорні силуети» • 1929р. збірка поезії «До меж заказаних» • 1930р. історичний роман у віршах «Скелька» • 1944, 1946р. роман «Тигролови» • 1950р. роман «Сад Гетсиманський» • 1953р. роман «Огнене коло» • 1957р. роман «Буйний вітер» • 1965р. роман «Людина біжить над прірвою» • п’єси «Генерал», «Морітурі», «Розгром» • 1946р. збірка «Золотий бумеранг» • 1956р. поема «Антон Біда – герой труда» ЗАКЛЮЧЕННЯ
• Іван Багряний усе життя біг над прірвою з вірою в людину,
прагнучи запалити в ній невгасиму іскру, яка б висвітлила шлях із чорної прірви зневіри, приниження і знеособлення в безсмертя. Він поспішав, боровся відчайдушно, знеси лювався і знову духовно окрилювався, запалювався гнівом і страждав, охоплений зливою сліз співчуття до людини, спрагою милосердя і невимовного болю серця, піднімав її до висот божественного творення, бо вірив у тріумф людської гідності на пограниччі боротьби і страждань. Інакше не міг, бо з юнацьких літ заповів собі бути тільки людиною. СМЕРТЬ ТА ПАМ’ЯТЬ
• Письменник помер 25 серпня 1963 р. у санаторії Блазіен у
Шварцвальді (Західна Німеччина). • Його було посмертно реабілітовано у 1991р., відтоді почала перевидаватися його творча спадщина.