ШВИДКІСТЬ

Характеристика швидкості
 ШВИДКІСТЬ

• Швидкість - це фізична якість людини, що об’єднує

комплекс її функціональних властивостей, що
забезпечуючують виконання рухових дій в мінімальний
час

Бистрота – це здатність людини до термінового

реагування на подразники і до високої швидкості рухів,
що виконуються за відсутністю значного зовнішнього
опор
 ФАКТОРИ, ЩО ОБУМОВЛЮЮТЬ
ПРОЯВИ ШВИДКОСТІ

• Динамічність нервових процесів;

Потужність і ємність креатин фосфатного
джерела енергії та буферних систем організму;
Рівень розвитку швидкісної і вибухової сили
Степінь розвитку гнучкості
Концентрація вольових зусиль
 ШВИДКІСТЬ ЯК ФІЗИЧНА ЯКІСТЬ

Швидкість як фізична якість складається з окремих

швидкісних здібностей. До швидкісних здібностей
людини належать: поява збудження у рецепторі, передача
збудження до ЦНС, формування ефекторного сигналу,
передача сигналу від ЦНС до м’язу, збудження м’язу та
поява в ньому механічної активності
1. латентний час моторної реакції;
2. швидкість одинарного руху;
3. частота рухів;
4. комплексні форми швидкісних здібностей.
 ШВИДКІСТЬ ЯК ФІЗИЧНА ЯКІСТЬ

• Перші три види швидкісних здібностей мають відносну

самостійність так, як мало впливають один на одного. В той
же час вони можуть об’єднуватися єдиною вправою, при якій
проявляються комплексні форми швидкісних здібностей
(приклад, біг на 100 м). Кожен з чотирьох видів швидкісних
здібностей має свою координаційну спеціалізованість
(приклад, штовхання ядра і стрибок у довжину). Перенесення
швидкісних здібностей, набутих в одній швидкісній вправі на
іншу тим краще, чим нижчим є рівень підготовленості
спортсмена, а також, чим ближчими за структурними
параметрами є рухи.
 ШВИДКІСНІ ЗДІБНОСТІ

• В основі трьох основних видів швидкісних здібностей

закладені власні фізіологічні механізми. Так 1-й вид
швидкісних здібностей, "латентний час реакції", з
точки зору фізіології включає 5 складових:
1. поява збудження у рецепторі;
2. передача збудження до ЦНС;
3. формування ефекторного сигналу;
4. передача сигналу від ЦНС до м’язу;
5. збудження м’яза та поява в ньому механічної
активності.
 ШВИДКІСНІ ЗДІБНОСТІ

• Другий вид швидкісних здібностей, "швидкість одинарного

руху", має таку фізіологічну закономірність, яка
проявляється у погіршенні сенсорно-координаційних
характеристик в зв’язку із зростанням швидкості руху. З
цим пов’язані труднощі у спортсменів виконувати точні
рухи на великих швидкостях. У третьому виді швидкісних
здібностей, "частота рухів", швидкість залежить від
комплексу нервово-координаційних процесів, які
відповідають за швидкість зміни їх збудження та
гальмування, в першу чергу, від ЦНС.
 ШВИДКІСНІ ЗДІБНОСТІ

• У другому та третьому видах швидкісних

здібностей м’язи виконують найбільш активну
роботу у крайніх точках амплітуди рухів з
чергуванням напруження м’язів. При цьому
активність м’язу настільки коротка, що він не
встигає розслабитися. Фактично м’яз працює в
ізометричному режимі, в першу чергу, у
початківців.
 ВПРАВИ НА РОЗВИТОК ШВИДКОСТІ

• Бічні пліометричні стрибки допомагають поліпшити динамічну силу,

координацію і рівновагу, використовуючи лише вагу тіла спортсмена. У
той час як більшість людей зосереджена на русі вперед, важливо включати
вправи, які розвивають силу під час бічних рухів. Ця просунута вправа є
обов'язковою для будь-якого спортсмена, який потребує поліпшення
швидкості.
Швидкість можна розвинути також за допомогою стрибків з точки на
точку або координаційних сходів.
 ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
• .