1

План
1) Вступ
2) Специфічність тренування
3) Неврологічні адаптації
4) Метаболічні адаптації
5) Адаптація серцево-судинної системи
6) Висновок
7) Використані джерела

Вступ
Адаптація є фундаментальним поняттям у сфері фізіології спорту та
фізичних вправ, що представляє складні та динамічні процеси, за
допомогою яких людський організм реагує на різні форми стресу.
Спортсмени проходять суворі тренувальні режими, які викликають
стрес для їхніх фізіологічних систем, що призводить до специфічних
адаптацій, пристосованих до вимог обраного виду спорту.
Адаптація організму спортсмена до стресу є багатогранним явищем, що
охоплює різні фізіологічні системи. Розуміння специфіки цих реакцій має
вирішальне значення для оптимізації тренувальних програм, підвищення
результативності та запобігання травмам. Процес адаптації включає
складні клітинні, метаболічні та структурні зміни, які тонко налаштовані
на характер та інтенсивність накладених стресорів.

Специфічність тренування
Принцип специфічності тренування є фундаментальною концепцією у
сфері фізіології фізичних вправ і спортивної науки. Він стверджує, що
адаптація до тренувального стимулу повинна бути специфічною для типу
застосованого стресу або стимулу. Цей принцип підкреслює важливість
адаптації тренувальних режимів до вимог конкретної діяльності або мети.
Незалежно від того, чи йдеться про спортивні досягнення, реабілітацію
або загальну фізичну форму, розуміння і застосування принципу
специфічності є вирішальним для оптимізації ефективності тренувальних
програм.
В основі принципу специфічності лежить визнання того, що людський
організм реагує на тренування дуже специфічним чином. Іншими словами,
фізіологічні адаптації, які відбуваються, безпосередньо пов'язані з
 2

характером стимулу, що накладається на організм. Цей принцип

поширюється на різні аспекти тренувань, включаючи розвиток сили,
серцево-судинної системи, гнучкості та набуття навичок.
Наприклад, якщо людина прагне покращити свою бігову витривалість,
їй буде корисніше займатися вправами, які максимально імітують вимоги
бігу, наприклад, аеробними вправами, що задіюють нижню частину тіла.
Так само спортсмену, який прагне розвинути силу для певного виду
спорту, слід зосередитися на вправах, що відтворюють схеми рухів і групи
м'язів, задіяні в цьому виді діяльності.
Принцип специфічності особливо важливий у сфері спортивних
досягнень. Спортсмени регулярно беруть участь у спортивних
тренуваннях, щоб покращити свої навички та фізичні здібності, які
відповідають обраній ними дисципліні. Наприклад, спринтеру більше
користі принесуть вибухові короткотривалі тренування, що імітують
вимоги спринтерського забігу, ніж тривалі вправи з низькою
інтенсивністю.
Крім того, для спортсменів, які прагнуть вдосконалити техніку та
рухові патерни, дуже важливими є тренування, орієнтовані на конкретні
навички. Наприклад, тенісист отримає більше користі від відпрацювання
ударів з форхенду, бекхенду та пересування по корту, ніж від
зосередження на загальній силовій підготовці.
Принцип специфічності також відіграє ключову роль у реабілітації
після травм. Підбір вправ для усунення специфічних дефіцитів,
спричинених травмою, має важливе значення для успішного одужання.
Фізичні терапевти часто розробляють програми реабілітації, які імітують
функціональні рухи та стресові фактори, пов'язані з повсякденною
діяльністю пацієнта або його заняттями спортом.
Програми профілактики травм також значною мірою покладаються на
принцип специфічності. Зміцнення м'язів і покращення стабільності
суглобів у спосіб, що відповідає специфічним вимогам діяльності людини,
може зменшити ризик травмування, підвищуючи здатність організму
протистояти стресам, пов'язаним з цією діяльністю. [1] [2] [3]

Неврологічні адаптації:
Центральна нервова система спортсмена відіграє важливу роль у
специфіці адаптації. Неврологічні адаптації включають в себе поліпшення
рухових навичок, координації та залучення м'язових волокон. Завдяки
 3

багаторазовому повторенню певних рухів і патернів, спортсмени

розвивають розширені нейронні шляхи, що призводить до більш
ефективного і точного моторного контролю. Ця нейропластичність
особливо помітна у видах спорту, що вимагають складних навичок, таких
як гімнастика чи фігурне катання.
Стрес і нервова система: Стрес у контексті спортивних тренувань - це
фізіологічні та психологічні вимоги, що накладаються на організм під час
тренувань та змагань. Нервова система, що складається з центральної
нервової системи (ЦНС) і периферичної нервової системи (ПНС), виступає
в ролі головного диригента реакції організму на стрес. Оскільки
спортсмени піддаються стресу різної інтенсивності та типу, нервова
система адаптується, щоб підвищити продуктивність і впоратися з
викликами, що постають перед нею.
Однією з примітних неврологічних адаптацій у спортсменів є
нейропластичність - здатність мозку до реорганізації та адаптації шляхом
формування нових нейронних зв'язків. Набуття навичок, фундаментальний
аспект спортивних досягнень, передбачає вдосконалення нейронних
шляхів для оптимізації рухів і координації. Коли спортсмени повторюють
певні навички та рухи, мозок зазнає структурних і функціональних змін,
що призводить до підвищення ефективності та точності.
Завдяки інтенсивним тренуванням відбувається нейронна адаптація, яка
покращує руховий контроль і координацію. Нервова система стає
вправною в організації складних рухів, що дозволяє спортсменам
виконувати навички з більшою точністю і швидкістю. Цей посилений
руховий контроль особливо помітний у видах спорту, що вимагають
точних і складних рухів, таких як гімнастика, фігурне катання та деякі
бойові мистецтва.
Підвищення нейронного драйву та активація м'язів: Спортсмени
відчувають збільшення нейронного драйву - сигналів, що надходять від
мозку для активації м'язів під час руху. Цей підвищений нейронний драйв
призводить до більшого залучення м'язів і збільшення вироблення сили,
що сприяє підвищенню сили та потужності. Оскільки спортсмени постійно
піддають своє тіло стресу під час тренувань з опором або вибухових рухів,
нервова система стає більш вправною у залученні рухових одиниць, що
призводить до покращення спортивних результатів.
 4

Неврологічна адаптація організму спортсмена до стресу підкреслює

складний взаємозв'язок між розумом і тілом у сфері спортивних
досягнень.
Коли спортсмени піддають себе суворим умовам тренувань і змагань,
їхня нервова система зазнає значних змін, щоб відповідати вимогам, які на
них покладаються. Розуміння цих адаптацій дає цінну інформацію для
тренерів, викладачів і спортсменів, які прагнуть оптимізувати тренувальні
режими і розкрити весь потенціал зв'язку між розумом і тілом у прагненні
до спортивної досконалості. [4] [5] [6]

Метаболічні адаптації
Спортивний результат нерозривно пов'язаний зі здатністю організму
реагувати та адаптуватися до стресів, що виникають під час тренувань та
змагань. Серед різних фізіологічних систем метаболічні адаптації
відіграють центральну роль у заправці двигуна спортсмена.
Людський організм покладається на різні енергетичні системи, щоб
задовольнити різноманітні потреби фізичної активності. Під час
тренування м'язи використовують аденозинтрифосфат (АТФ) як основну
енергетичну валюту. Метаболічні шляхи, такі як фосфагенна система,
гліколітична система та окислювальна система, сприяють виробленню
АТФ. Коли спортсмени піддаються стресу через різну інтенсивність і
тривалість фізичних навантажень, організм проходить метаболічну
адаптацію, щоб ефективно виробляти і використовувати енергію.
Спортсмени на витривалість, які займаються тривалими аеробними
навантаженнями, відчувають метаболічну адаптацію, що підвищує їхню
аеробну здатність. Окислювальна система, залежна від кисню, стає більш
ефективною у видобуванні енергії з вуглеводів і жирів. Ця підвищена
аеробна здатність дозволяє спортсменам підтримувати зусилля протягом
тривалого часу, відтерміновуючи настання втоми та покращуючи загальну
витривалість.
Метаболічні адаптації передбачають зміну переваг організму щодо
енергетичних субстратів. При постійних тренувальних навантаженнях
м'язи стають більш пристосованими до використання накопиченого
глікогену та жирів як палива. Ця адаптація особливо важлива для
спортсменів, які займаються спортом на витривалість, оскільки вона
забезпечує стабільне і стійке постачання енергії протягом тривалих
періодів, зменшуючи залежність від обмежених запасів глікогену.
 5

Стрес від інтенсивних фізичних навантажень стимулює адаптацію

метаболізму глюкози. Чутливість скелетних м'язів до інсуліну
підвищується, що сприяє ефективному поглинанню глюкози з крові. Ця
адаптація є життєво важливою для спортсменів, які займаються
високоінтенсивними та інтервальними тренуваннями, оскільки вона
забезпечує швидке та ефективне використання глюкози, ключового
енергетичного субстрату, в періоди підвищеного попиту.
Метаболічна адаптація організму спортсмена до стресу демонструє
чудову здатність людської фізіології оптимізувати виробництво та
використання енергії у відповідь на вимоги тренувань і змагань. Ці
адаптації, починаючи від підвищеної аеробної здатності до покращеного
використання субстратів та покращеної функції мітохондрій, в сукупності
сприяють здатності спортсмена до тривалої та ефективної роботи.
Розуміння цих метаболічних тонкощів дає цінну інформацію для
спортсменів, тренерів та спортивних науковців, які прагнуть вдосконалити
тренувальні стратегії та розкрити весь потенціал метаболічних адаптацій у
прагненні до спортивної досконалості. [7] [8] [9] [10]

Адаптація серцево-судинної системи

Серцево-судинна система відіграє одну з головних ролей у підтримці
життя та фізіологічних функцій організму. У сфері спорту та спортивних
досягнень серцево-судинна система зазнає значних адаптацій у відповідь
на стреси, що виникають під час тренувань та змагань.
Серце спортсмена зазнає структурних змін у відповідь на
навантаження, пов'язані з регулярними фізичними тренуваннями. Зокрема,
у спортсменів, які тренуються на витривалість, спостерігається збільшення
лівого шлуночка, явище, відоме як ексцентрична гіпертрофія. Ця
структурна зміна дозволяє серцю перекачувати більший об'єм крові за
один удар, що призводить до збільшення ударного об'єму. Серце
спортсмена стає більш ефективним насосом, здатним доставляти більшу
кількість насиченої киснем крові до працюючих м'язів під час тренування.
Навантаження від аеробних вправ спонукає до адаптації, яка оптимізує
здатність серцево-судинної системи доставляти кисень до м'язів. Ударний
об'єм, кількість крові, що викидається з серця при кожному скороченні,
збільшується внаслідок структурних змін і посилення скоротливості
серцевого м'яза. Зі збільшенням ударного об'єму зростає і серцевий викид
 6

- загальний об'єм крові, що перекачується серцем за хвилину, що сприяє

кращому транспортуванню та використанню кисню м'язами.
Щоб задовольнити підвищену потребу в кисні та поживних речовинах
під час тренувань, серцево-судинна система адаптується до
периферичного кровообігу. Щільність капілярів, що оточують м'язові
волокна, збільшується, полегшуючи обмін киснем, поживними
речовинами та продуктами життєдіяльності. Ця посилена капіляризація
забезпечує більш ефективну доставку крові до активних м'язів,
оптимізуючи вилучення кисню та постачання поживних речовин у періоди
підвищеного метаболічного попиту.
Постійний вплив серцево-судинного стресу призводить до адаптації,
яка призводить до зниження частоти серцевих скорочень у стані спокою у
спортсменів. Це явище, відоме як брадикардія, є ознакою підвищення
ефективності серцево-судинної системи. Крім того, у спортсменів часто
спостерігається підвищена варіабельність серцевого ритму (ВСР), що
свідчить про більшу адаптивність серцево-судинної системи до різних
стресових факторів. Добре регульована ВСР пов'язана з кращим
відновленням і стійкістю до фізичних і психічних навантажень.
Адаптація серцево-судинної системи до стресу є свідченням
неймовірної стійкості та пластичності людського організму. Постійні
фізичні навантаження викликають у спортсменів зміни в структурі та
функціях серця і периферичного кровообігу, які в сукупності покращують
роботу серцево-судинної системи. Розуміння цих адаптацій дає цінну
інформацію спортсменам, тренерам і медичним працівникам для розробки
ефективних тренувальних стратегій і зміцнення здоров'я серцево-судинної
системи для досягнення оптимальних спортивних результатів. [11] [12]
[13] [14]

Висновок
Специфіка реакцій в адаптації організму спортсмена до стресу полягає
в динамічній взаємодії неврологічних, метаболічних, серцево-судинних і
структурних змін. Розуміння та використання цих адаптацій є ключовим
для тренерів, тренерів та спортсменів, які прагнуть досягти максимальних
результатів. Пристосовуючи тренувальні програми до специфічних вимог
виду спорту та індивідуальних особливостей, спортсмени можуть
повністю розкрити свій потенціал, мінімізуючи ризик дезадаптації та
травм від надмірних навантажень. Постійні дослідження в цій галузі
 7

мають вирішальне значення для вдосконалення тренувальних методик і

поглиблення нашого розуміння складних процесів, які керують адаптацією
організму спортсмена до навантажень.

Використанні джерела

[1]
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC10110736/

[2]
https://www.verywellfit.com/principle-of-specificity-definition-3120375

[3]
https://www.researchgate.net/publication/
232101949_Implications_and_Applications_of_Training_Specificity_for_Coac
hes_and_Athletes

[4]
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK541120/#:~:text=With%20regards
%20to%20the%20nervous,stress%2Dinduced%20crisis%20is%20over.

[5]
https://www.linkedin.com/pulse/neuroplasticity-brains-remarkable-ability-
adapt-samourkasoglou-54kye?trk=article-ssr-frontend-pulse_more-
articles_related-content-card#:~:text=Understanding%20Neuroplasticity,to
%20changes%20in%20the%20environment.

[6]
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0149763420306941

[7]
https://www.palomahealth.com/learn/metabolic-adaptation#:~:text=Metabolic
%20adaptation%20is%20the%20body's,in%20times%20of%20food
%20scarcity.

[8]
 8

https://www.army.mil/article/254967/
understanding_the_three_energy_systems_used_during_exercise

[9]
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3005844/

[10]
https://www.researchgate.net/publication/
12447718_The_Effect_of_Endurance_Training_on_Parameters_of_Aerobic_Fit
ness

[11]
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5512429/#:~:text=Often
%20referred%20to%20as%20the,energy%20production%20capacity%2C
%20primarily%20mitochondrial.

[12]
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0735109721058411

[13]
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12446071/

[14]
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25976477/