1.

Загальні шляхи метаболізму

амінокислот:
1.1. Трансамінування
1.2. Декарбоксилування
1.3. Дезамінування
2. Утворення та знешкодження аміаку:
2.1. Джерела аміаку в організмі
2.2. Способи попереднього
знешкодження аміаку
2.3. Біосинтез сечовини, патологія
 Список використаної літератури:

• Біологічна і біоорганічна хімія: у 2кн.: підручник. Кн. 1.

Біологічна хімія / Б.С. Зіменковський, В.А. Музиченко, І.В.
Ніженковська, Г.О. Сирова; за ред. Б.С. Зіменковського, І.В.
Ніженковської. – 2-е вид., випр. – К.: ВСВ «Медицина», 2017. –
272с.
• Біологічна і біоорганічна хімія: у 2кн.: підручник. Кн. 2.
Біологічна хімія / Ю.І. Губський, І.В. Ніженковська, М.М. Корда
та ін.; за ред. Ю.І. Губського, І.В. Ніженковської – 3-є вид.– К.:
ВСВ «Медицина», 2021. – 544с.
• Bioorganic Chemistry: textbook / Yu. Gubskyi. – 2nd ed. –
Vinnitsa:Nova Knyha, 2019/ - 224p.
• Biological chemistry = Біологічна хімія: textbook / edited by Yu.
Gubsky. – 3nd edition. – Vinnytsia: Nova Knyha, 2020. – 488p.
 Всмоктування Синтез Розпад
екзогенних замінних ендогенних
амінокислот амінокислот білків
1/3
2/3

Пул амінокислот –
Екскреція АК
Розпад
загальна кількість вільних з сечею
до СО2 та H2O амінокислот організму 1-2%
з утворенням 300-500 г
АТФ
Синтез
небілкових
азотвмісних
Синтез БАР: речовин:
Вивільнення катехоламінів
Синтез білків, креатину
NH3
вуглеводів, гістаміну, GSH
утворення нуклеотидів
ліпідів серотоніну,
сечовини віт. РР
ГАМК
гему
 Класифікація АК за біологічною значимістю

Білки Білки та АК їжі,

Протеїногенні АК – синтез з АК,
та АК
20 α-L-АК, що α-кетокислот,
їжі
входять до складу білків ліпідів,
вуглеводів

Незамінні (8) Частково Замінні (10)

essential замінні (2) nonessential

Лізин Аланін
Аспартат
Лейцин Аспарагін
Ізолейцин Гліцин
Фенілаланін Аргінін Глутамат
Треонін Гістидин Глутамін
Триптофан Серин
Пролін
Метіонін Тирозин
Валін Цистеїн
 Травлення білків
Травлення в шлунку
Ацетилхолін, гістамін і гастрин утворюються у відповідь
на стимуляцію їжею
Комбінація ацетилхоліну, гістаміну і гастрину
викликають звільнення шлункового соку.
Муцин – завжди секретується в шлунку
HCl - pH 0.8-2.5 (секретується паріетальними
клітинами)
Пепсиноген (зимоген, секретується основними
клітинами)
Соляна кислота:
 Cтворює оптимальне pH
для пепсину
 Денатурує білки
 Вбиває більшість
бактерій
Пепсиноген (MW=40,000) активується ферментом
пепсином, що присутній в шлунку і НСІ. 
Пепсиноген розщеплюється з утворенням пепсину
(MW=33,000) і пептидного фрагменту.
Пепсин частково перетравлює білки, розщеплюючи
пептидні зв’язки, утворені ароматичними амінокислотами:
Phe, Tyr, Trp
 Травлення в Duodenum
Стимульовані їжею секретин і холецистокінін регулюють
секрецію бікарбонату і проферментів трипсиногену,
хімотрипсиногену, проеластази і
прокарбоксипептидази підшлунковою залозою в
duodenum
Бікарбонати змінюють pH до приблизно 7
Інтестінальні
клітини секретують
фермент
ентеропептидазу,
що діє на
трипсиноген,
розщеплюючи його
до трипсину
Трипсин перетворює хімотрипсиноген в
хімотрипсин, прокарбоксипептидазу в
карбоксипептидазу і проеластазу в еластазу, і
трипсиногену в трипсин.
Трипсин, який розщеплює пептидні зв’язки між
лужними амінокислотами Lys і Arg
Хімотрипсин розщеплює зв’язки між
ароматичними амінокислотами Phe, Tyr and Trp
Карбоксипептидаза відщеплює по одній
амінокислоті з С кінця пептидного ланцюга
Амінопептидаза секретується в тонкому
кишечнику і відщеплює по одній амінокислоті з N
кінця
Більшість білків повністю перетравлюються до вільних
амінокислот
Амінокислоти і деколи короткі олігопептиди
абсорбуються вторинним активним транспортом
Амінокислоти транспортуються кров’ю до клітин
організму.
 Катаболізм амінокислот під час гниття білків

Ферменти мікроорганізмів (в товстому кишечнику;

мертві організми) декарбоксилюють амінокислоти
з утворенням диамінів.

орнітин путресцин

лізин кадаверин
 Шляхи поступлення і використання
амінокислот в тканинах

Джерела амінокислот:
1) всмоктування в кишечнику;
2) розпад білків;
3) синтез з вуглеводів і ліпідів.
Використання амінокислот:
1) для синтезу білків;
2) для синтезу інших азотвмісних сполук (креатину,
пуринів, холіну, піримідинів);
3) як джерело енергії;
4) для глюконеогенезу.
 ЗАГАЛЬНІ ШЛЯХИ МЕТАБОЛІЗМУ
АМІНОКИСЛОТ
Доля амінокислот:

1) синтез білків;

2) синтез інших азотвмісних сполук

(креатину, пуринів, холіну, піримідину);

3) джерело енергії;

4) для глюконеогенезу.
 R Спеціалізовані
шляхи обміну
CH NH2 Проміжний обмін АК – АК
внутрішньоклітинні
COOH перетворення вільних АК

декарбоксилування дезамінування трансамінування

Відщеплення Переніс NH2-групи

Відщеплення
СООН-групи з амінокислоти
NH2-групи
(СО2) на альфа-кетокислоту
(NH3)
 Декарбоксилування АК – це процес
відщеплення від амінокислоти
карбоксильної групи у вигляді СО2 за
участі ПАЛФ (віт.В6) та декарбоксилаз.
При цьому утворюються біогенні аміни!!!

α-декарбоксилування
Важливість декарбоксилювання амінокислот
1. Утворення фізіологічно-активних сполук

ГАМК –
медіатор
нервової
системи

глутамат Гама-аміномасляна к-та (ГАМК)

гістидин гістамін

Гістамін – медіатор запалення, алергічних реакцій.

2. Катаболізм амінокислот під час гниття білків

Ферменти мікроорганізмів (в товстому кишечнику;

мертві організми) декарбоксилюють амінокислоти
з утворенням диамінів.

орнітин путресцин

лізин кадаверин
Трансамінування – це процес переносу
аміногрупи (-NH2) з амінокислоти на α-
кетокислоту за участі ПАЛФ (віт. В6) та
ферментів трансаміназ з утворенням
нової амінокислоти та нової α-кетокислоти.

трансаміназа

Акцепторами NH2-груп виступають:

альфа-кетоглутарат (найчастіше)
піруват Ліз, Тре, Про
оксалоацетат не вступають
в трансамінування
Механізм трансамінування
Всі амінотрансферази
потребують простетичну групу
піридоксаль фосфат (ПАЛФ),
які є похідними піридоксину
(вітамін B6).

Пінг-понг кінетичний механізм

Перший крок: аміногрупа
амінокислоти переноситься до
піридоксальфосфату,
утворюючи
піридоксамінфосфат і
звільняючи кетокислоту.
Другий крок: -кетоглутарат
реагує з піридоксамінфосфатом,
утворюючи глутамат
Є різні трансамінази
Найпоширеніші:
аланінамінотрансфераза
аланін + -кетоглутарат  піруват + глутамат
аспартатамінотрансфераза
аспартат + -кетоглутарат  оксалоацетат + глутамат

Амінотрансферази переносять -аміногрупи від різних

амінокислот на -кетоглутарат з утворенням глутамату
Глутамат може бути дезамінований з утворенням NH4+
Дезамінування АК – це процес відщеплення
аміногрупи (-NH2) від амінокислоти у вигляді
аміаку (NH3).
При цьому утворюються α-кетокислоти.

Механізм окиснювального дезамінування АК:

 Дезамінування амінокислот
Дезамінування – виділення
аміногрупи від амінокислоти з
утворенням аміаку.
Чотири типи дезамінування:
- окисне (найбільш важливе),
- відновне,
- гідролітичне, і
- інтрамолекулярне
 Окисне дезамінування
L-Глутаматдегідрогеназа відіграє центральну роль в
дезамінуванні амінокислот
В більшості організмів глутамат є єдиною амінокислотою,
що має активну дегідрогеназу
Присутня в цитозолі і мітохондріях печінки
 Відновне дезамінування:

R-CH(NH2)-COOH + 2H+  R-CH2-COOH + NH3

амінокислота жирна кислота

Гідролітичне дезамінування:

R-CH(NH2)-COOH + H2O  R-CH(OH)-COOH +

NH3
амінокислота гідроксикислота

Інтрамолекулярне дезамінування:

R-CH(NH2)-COOH  R-CH-CH-COOH + NH3

амінокислота ненасичена жирна кислота
 Непряме дезамінування –
Глутамат це дезамінування пов’язане
з трансамінуванням
Окисне дезамінування
Так дезамінується
НАД більшість амінокислот
- NH3 +
НАДН2
Трансамінування
Віт В6
α-кетоглутарат + аспартат оксалоацетат
(аланін, інші АК) ( ПВК, інші α-кеток-ти)

α-кетоглутарат – колектор NH2–груп від АК!!!

 R
α-кетокислоти
C О

COOH

Окисне
декарбоксилування
(НАД, ФАД, КоА, ЛК, ТДФ)
Реамінування
Синтез глюкози,
кетонових тіл

Ацетил-КоА Синтез замінних

Синтез вуглеводів, АК, зв’язування
ліпідів NH3

Окиснення в ЦТК
до СО2 та Н2О 12 АТФ
Аміак – токсична сполука для тварин і рослин
(особливо для мозку)
Нормальна концентр.: 25-40 моль/л (0.4-0.7 мг/л)
Аміак мусить бути видалений з організму

Вищі тварини і люди

синтезують сечовину
(екскретується нирками) –
уреолітичні організми
Птахи, рептилії синтезують
сечову кислоту
Утворення сечовини
відбувається в печінці
 Амінокислоти
Біогенні (100-120 г/добу, Нуклеотиди Порфірини
еквівал.18-24 г NH3)
аміни

Дезамінування в тканинах Азотвмісні

Аміноцукри вітаміни

Джерела
NH3

Дезамінування
Гниття білків
сечовини уреазою
в кишечнику мікроорганізмів ШКТ
(Н. pylori)
 Видалення
NH3
при диханні Знешкодження NH3

І. Попереднє ІІ. Остаточне

В тканинах і органах
транспортні форми
NH3 В нирках
В печінці синтез солей
синтез амонію (8%)
глутамат сечовини
глутамін (90% NH3)
аспартат аланін Орнітиновий цикл NH3 + H+ → NH4+
аспарагін
 З периферійних тканин азот
транспортується до печінки
Два шляхи транспорту азоту з периферійних
тканин (м’язів) до печінки:
1. Цикл аланіну. Глутамат Глутамат не
утворюється шляхом дезамінується в
трансамінування периферійних
тканинах
Азот потім переноситься до пірувату з
утворенням аланіну, який звільняється в кров.

Печінка захоплює аланін і перетворює його

назад до пірувату трансамінуванням.
Глутамат, утворений в печінці, дезамінується і
аміак утилізується в циклі сечовини.
2. Азот може транспортуватися як глутамін.

Глутамін синтетаза каталізує синтез глутаміну

з глутамату і NH4+ в ATФ-залежній реакції
 Транспорт NH3

α-кетоглутарат оксалоацетат піруват

+ NH3 +NH3
НАДН2 АСТ глутамат АЛТ глутамат
+ NH3 В6 В6
НАД α-кетоглутарат α-кетоглутарат

глутамат аспартат аланін

+ АТФ + NH3 + АТФ
+ NH3 глутамінсинтетаза аспарагінсинтетаза
кровотік
глутамін аспарагін

- NH3 + Н2О
- NH3 + Н2О аланін
глутаміназа аспарагіназа
АЛТ
α-кетоглутарат
глутамат аспартат В6 уреогенез
глутамат
НАД АСТ α-кетоглутарат
- NH3 В6
- NH3
НАДН2 глутамат піруват
α-кетоглутарат оксалоацетат - NH3
амоніогенез
 ЦИКЛ СЕЧОВИНИ
Цикл сечовини – циклічний шлях синтезу
сечовини (відкрив H.Krebs)

Джерелом атомів
азоту в молекулі
сечовини є:
- аспартат;
- NH4+.
Атом вуглецю
походить з CO2.
 Цикл сечовиноутворення
Карбомоїлфосфат-
синтетаза
Аргініносукцинат-
синтетаза
Орнітинкарбомоїл-
трансфераза

Аргініносукцинат-
ліаза
 Двохколісний велосипед Кребса ЦТК

Сечовина Фумарат Н2О

Аргінін

Малат
Аргініно- НАД
Орнітин сукцинат
Цикл
фумарової
кислоти НАДН2

Карбомоїл- Оксало-
фосфат ацетат
Аспартат
Цитрулін
α-кг глутамат
 Зв’язок між циклом сечовини, циклом Кребса і
трансамінуванням оксалоацетату
Фумарат, утворений в циклі сечовини, вступає в
цикл Кребса і перетворюється до оксалоацетату.
Доля оксалоацетату:
(1) Трансамінування до аспартату,
(2) Перетворення в глюкозу,
(3) Конденсація з ацетил CoA з утворенням цитрату,
(4) Перетворення в піруват.
Гіперамоніемія – зростання вмісту аміаку (NH4+)
в плазмі крові (> 60 мкмоль/л)
В нормі: вміст NH4+ в плазмі крові – 25-40 мкмоль/л

загальмованість Вроджена
Набута
нудота
блювота
непереносимість
білків Дефекти ензимів
Гепатити тремор орнітинового циклу
Цирози
кома Карбомоїлфосфатсинтетази І
смерть Цитрулінемія

Порушення синтезу
сечовини
↑NH3+
 Механізми токсичної дії аміаку
Накопичення NH3 Алкалоз (↑ рН) →
(гіперамоніемія) тканинна гіпоксія

Відтік оксалоацетату Відтік глутамату на

Дефіцит ГАМК
α-кетоглутарату на зв’язування NH3
зв’язування NH3

Порушення
Зниження активності Надлишок глутаміну обміну інших АК
ЦТК (осмотично активний)

Зниження синтезу Затримка H2O та

АТФ набряк клітин

Загибель астроцитів
головного мозку та
ін. клітин
 Ензимопатії обміну амінокислот
Порушення обміну АК: Патологія:
фенілаланіну - дефіцит Фенілкетонемія,
фенілаланінгідроксилази фенілкетонурія,
фенілпіровиноградна
олігофренія
тирозину – дефіцит тирозинази альбінізм
дефіцит оксидази гомогентизинової к-ти алкаптонурія
валіну, лейцину, ізолейцину – дефіцит хвороба кленового
дегідрогенази розгалужених α-кетокислот сиропу
Цистеїну та цистину, аліфатичних АК цистинурія, цистиноз,
(порушення реабсорбції в нирках) цистинові камні
гліцину гіпероксалурія
метіоніну, гомоцистеїну гіпергомоцистеїнемія,
гомоцистинурія
триптофану та інших нейтральних АК хвороба Хартнупа
(порушення реабсорбції АК в нирках)