ТЕМА: «ОЦІНКА СТРАТЕГІЧНОГО ПРОТИСТОЯННЯ

ПІДПРИЄМСТВ-КОНКУРЕНТІВ »
 
 ПЛАН
3.1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ КОНКУРЕНТІВ НА РИНКУ
3.2. КАРТА СТРАТЕГІЧНИХ ГРУП ЯК ІНСТРУМЕНТ АНАЛІЗУ
ВНУТРІШНЬОГАЛУЗЕВОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
 ТИПИ КОНКУРЕНТІВ НА РИНКУ :
• ПОДІБНІ ЗА ВСІМА АСПЕКТАМИ ВИРОБНИЧО-ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(ВИ­РОБЛЯЮТЬ ТІ САМІ ПРОДУКТИ, ВИКОРИСТОВУЮТЬ ТУ Ж
ТЕХНОЛОГІЮ, ВЕДУТЬ КО­МЕРЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ НА ТИХ ЖЕ
ЦІЛЬОВИХ РИНКАХ).
• ПОДІБНІ ЗА ЗАГАЛЬНИМИ НАПРЯМКАМИ ВИРОБНИЧО-ЗБУТОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ (РОБЛЯТЬ ТІ САМІ ПРОДУКТИ, АЛЕ ПРОДАЮТЬ ЇХ НА
ІНШИХ РИНКОВИХ СЕГМЕНТАХ).
• ЗАДОВОЛЬНЯЮТЬ ТІ Ж ПОТРЕБИ, АЛЕ РІЗНИМИ ЗАСОБАМИ.
• ЦІЛКОМ РІЗНІ, КОНКУРУЮЧІ ЗА ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ СПОЖИВАЧІВ
З ОГЛЯДУ НА ЦЮ ІНФОРМАЦІЮ, ПОТРІБНО ВИРІШИТИ, З КИМ
ДІЙСНО КОНКУРУЄ ПІДПРИЄМСТВО.
 ПРІОРИТЕТНИХ КОНКУРЕНТІВ МОЖНА
ВСТАНОВИТИ, ВИХОДЯЧИ З ТАКИХ КОНЦЕПЦІЙ:
• - ЗАЛЕЖНО ВІД УЧАСТІ В КОНКУРЕНТНІЙ
БОРОТЬБІ;
• - ЗАЛЕЖНО ВІД РОЗПОДІЛУ ВИРОБЛЕНИХ
ПРОДУКТІВ НА ПРОДУКТИ ЦІЄЇ ГРУПИ І
ПРОДУКТИ- ЗАМІННИКИ

ЗАЛЕЖНО ВІД СВОЄЇ РОЛІ В КОНКУРЕНТНІЙ

БОРОТЬБІ ВСІ ПІДПРИЄМСТВА МОЖНА
ВІДНЕСТИ ДО ОДНІЄЇ З ЧОТИРЬОХ ГРУП:
• РИНКОВИЙ ЛІДЕР
• РИНКОВИЙ ПРЕТЕНДЕНТ
• ПОСЛІДОВНИК
• ОРГАНІЗАЦІЯ, ЯКА ЗНАЙШЛА РИНКОВУ НІШУ.
• РИНКОВИЙ ЛІДЕР — ПІДПРИЄМСТВО
З НАЙБІЛЬШОЮ РИНКОВОЮ
ЧАСТКОЮ В ГАЛУЗІ. ІНОДІ ЯВНОГО
ЛІДЕРА В ГАЛУЗІ НЕ ІСНУЄ, ТОДІ В
ЯКОСТІ ЛІДЕРА РОЗГЛЯДА­ЮТЬСЯ
ДЕКІЛЬКА ПІДПРИЄМСТВ. ЩОБ
ЗАЛИШАТИСЯ РИНКОВИМ ЛІДЕРОМ,
ПІДПРИ­ЄМСТВО ПОВИННО: ПО-
ПЕРШЕ, РОЗШИРЮВАТИ РИНОК —
АБО ЗАЛУЧЕННЯМ НОВИХ ПОКУПЦІВ,
АБО ЗНАХОДЖЕННЯМ НОВИХ СФЕР
ЗАСТОСУВАННЯ ІСНУЮЧИМ
ПРОДУКТАМ, АБО ЗБІЛЬШЕННЯМ
• РИНКОВИЙ ПРЕТЕНДЕНТ — ПІДПРИЄМСТВО В
ВЖИВАННЯ ІСНУЮЧИХ ПРОДУКТІВ; ГАЛУЗІ, ЯКЕ БОРЕТЬСЯ ЗА ЗБІЛЬШЕННЯ СВОЄЇ
ПО-ДРУГЕ, ЗБІЛЬШУВАТИ СВОЮ РИНКОВОЇ ЧАСТКИ, ЗА ВХОДЖЕННЯ В ЧИСЛО
РИНКОВУ ЧАСТКУ; ПО-ТРЕТЄ, ЛІДЕРІВ. ДЛЯ ЦЬОГО, ПІДПРИЄМСТВО ПОВИННО
ПОСТІЙНО ОХОРОНЯТИ СВІЙ БІЗНЕС МАТИ ПЕВНІ ПЕРЕВАГИ НАД РИНКОВИМ ЛІДЕРОМ
ВІД ЗАЗІХАНЬ КОНКУРЕНТІВ ІЗ
(ПРОПОНУВАТИ КРАЩИЙ ПРОДУКТ. ПРОДАВАТИ
ЗАСТОСУВАННЯМ РІЗНОМАНІТНИХ
ОБОРОННИХ СТРАТЕГІЙ. ПРОДУКТ ЗА БІЛЬШ НИЗЬКОЮ ЦІНОЮ І Т. Д.).
• РИНКОВИЙ ПОСЛІДОВНИК —
ПІДПРИЄМСТВО, ЯКЕ ПРОВОДИТЬ
ПОЛІТИКУ ПРО­ХОДЖЕННЯ ЗА
ГАЛУЗЕВИМИ ЛІДЕРАМИ, ВОЛІЄ ЗБЕРІГАТИ
СВОЮ РИНКОВУ ЧАСТКУ, НЕ ПРИЙМАЮЧИ
РИЗИКОВАНИХ РІШЕНЬ ПЕРЕВАГИ
СТРАТЕГІЇ РИНКОВОГО ПОСЛІДОВНИКА
ПОЛЯГАЮТЬ У ТОМУ, ЩО ВІН МОЖЕ
СПИРАТИСЯ НА ДОСВІД РИНКОВИХ
ЛІДЕРІВ, КОПІЮВАТИ АБО ПОЛІПШУВАТИ
ПРОДУКТИ І МАРКЕТИНГОВІ ДІЇ ЛІДЕРА —
ЗВИЧАЙНО ПРИ МЕНШОМУ РІВНІ
ІНВЕСТИЦІЙ І РИЗИКУ.
• ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО ДІЮТЬ У РИНКОВІЙ НІШІ,
ОБСЛУГОВУЮТЬ МАЛЕНЬКІ РИНКОВІ СЕГМЕНТИ, ЯКІ ІНШІ
ПІДПРИЄМСТВА-КОНКУРЕНТИ АБО НЕ ПОМІТИЛИ, АБО НЕ
ВЗЯЛИ ДО УВАГИ. КЛЮЧОВІ ФАКТОРИ УСПІХУ У РИНКОВІЙ
НІШІ — ВИСОКИЙ РІВЕНЬ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ЩОДО РИНКУ,
СПОЖИВАЧІВ, ПРОДУКТІВ, ІНШИХ АСПЕКТІВ МАРКЕ­
ТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ЗОКРЕМА, ПРИБУТКОВІСТЬ
ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ЗА РАХУНОК ВИСОКОГО РІВНЯ ЯКОСТІ
ЗАДОВОЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНИХ ПОТРЕБ ОБМЕЖЕНОГО
КОЛА КЛІЄНТІВ ЗА ПІДВИЩЕНИМИ ЦІНАМИ. ЩОБ
ЗНИЗИТИ РИЗИК ВІД ДІЯЛЬНОСТІ В ОДНІЙ НІШІ,
ПІДПРИЄМСТВА НАМАГАЮТЬСЯ ЗНАЙТИ КІЛЬКА НІШ.
• ІНША КОНЦЕПЦІЯ ВИДІЛЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ
КОНКУРЕНТІВ ЗАСНОВАНА НА ПОДІЛІ
ПРОДУКТІВ, ЩО ВИПУСКАЮТЬСЯ, НА
ПРОДУКТИ ДАНОЇ ГРУПИ І НА ПРОДУКТИ-
ЗАМІННИКИ.
• ПІСЛЯ ТОГО ЯК КОНКУРЕНТИ ВИЯВЛЕНІ, ЇХ
ДОЦІЛЬНО ОБ’ЄДНАТИ В СТРАТЕ­ГІЧНІ ГРУПИ
ЗАЛЕЖНО ВІД СПРЯМОВАНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ
ТА ОБРАНИХ СТРАТЕГІЙ.
СТРАТЕГІЧНА ГРУПА КОНКУРЕНТІВ (СГ) — ЦЕ ВИЗНАЧЕНА КІЛЬ­КІСТЬ
ПІДПРИЄМСТВ, ЩО ЗАЙМАЮТЬ БЛИЗЬКІ ПОЗИЦІЇ НА РИНКУ І КОНКУРУЮТЬ
МІЖ СОБОЮ НА ОСНОВІ ОДНАКОВИХ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ,
КОРИСТУЮЧИСЬ ОДНАКО­ВИМИ МЕТОДАМИ.
ПІДПРИЄМСТВА ВИЯВЛЯЮТЬСЯ В ОДНІЙ СТРАТЕГІЧНІЙ ГРУПІ, ЯКЩО ВОНИ:
• ПРОТЯГОМ ПЕВНОГО ТЕРМІНУ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПОДІБНІ КОНКУРЕНТНІ
СТРАТЕГІЇ (НАПРИКЛАД, ОДНАКОВУ ЗА ІНТЕНСИВНІСТЮ РЕКЛАМНУ
КАМПАНІЮ АБО КАНАЛИ ЗБУТУ);
• МАЮТЬ ПОДІБНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (РОЗМІРИ, РІВЕНЬ ВЕРТИКАЛЬНОГО ІН­
ТЕГРУВАННЯ, ПРОДУКТОВИЙ АСОРТИМЕНТ);
• ВОЛОДІЮТЬ ПОДІБНИМИ СТРАТЕГІЧНИМИ АКТИВАМИ (КОНКУРЕНТНИМИ
ПЕ­РЕВАГАМИ);
• ПРАЦЮЮТЬ В ОДНОМУ ІНТЕРВАЛІ ПАРАМЕТРІВ "ЦІНА-ЯКІСТЬ";
• МАЮТЬ ОДНАКОВІ СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ;
ЧИМ БЛИЖЧИМИ Є ПАРАМЕТРИ У ПІДПРИЄМСТВ-КОНКУРЕНТІВ,
ЧАСТІШЕ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ ТІ САМІ КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ, ТИМ
РЕТЕЛЬНІШЕ СЛІД ВИВЧАТИ ЇХНЮ ДІЯЛЬНІСТЬ, ОСКІЛЬКИ САМЕ ВОНИ
Є ОСНОВНИМИ КОНКУРЕНТАМИ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО ОДНІЄЇ СТРАТЕГІЧНОЇ
ГРУПИ.
СЕРЕД ІНШИХ ХАРАКТЕРИСТИК, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ
ФОРМУВАННІ СТРАТЕГІЧНИХ ГРУП, МОЖНА ВИОКРЕМИТИ ТАКІ:
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛЕ ДІЯЛЬНОСТІ: КІЛЬКІСТЬ ОБСЛУГОВУВАНИХ
РИНКОВИХ СЕГМЕНТІВ; ФОРМА ВЛАСНОСТІ; РІВЕНЬ КОРПОРАТИВНОЇ
КУЛЬТУРИ; РІЗНОМАНІТТЯ ТОРГОВИХ МАРОК І ІН.
• ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОПОНУЄ
ДОСИТЬ ВЕЛИКИЙ ПЕРЕЛІК МОДЕЛЕЙ ТА МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ТИПІВ
КОНКУРЕНТІВ

ТИПИ КОНКУРЕНТІВ. МОДЕЛЬ ОМАЇ

КОЖЕН ІЗ ЦИХ ТИПІВ КОНКУРЕНТІВ МАЄ РІЗНИЙ МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ НА ПІДПРИЄМСТВО — ОБ’ЄКТ
ДОСЛІДЖЕННЯ.
НАЙБІЛЬШУ ЗАГРОЗУ МАЮТЬ ПРЯМІ КОНКУРЕНТИ, НАЙНИЖЧУ — НЕЯВНІ КОНКУРЕНТИ.
ОДНАК ТІЛЬКИ ЗА ТОВАРАМИ ТА СПОЖИВАЧАМИ ВАЖКО ВИЗНАЧАТИ РІВЕНЬ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА.
ТРЕБА ПРОВОДИТИ БІЛЬШ ГЛИБОКИЙ АНАЛІЗ КОНКУРЕНЦІЇ ТА КОНКУРЕНТІВ.

АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНИХ ГРУП ВИКОНУЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ТАК ЗВАНИХ «КАРТ СТРАТЕГІЧНИХ ГРУП
ГАЛУЗІ» В ТАКІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ:
1.  ОБИРАЮТЬ НАЙСУТТЄВІШІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОДУКТІВ АБО ПІДПРИЄМСТВ ГАЛУЗІ (ЗГІДНО З
МЕТОЮ АНАЛІЗУ). ВИОКРЕМЛЮЮТЬ ДВА З НИХ.
2.  СКЛАДАЮТЬ МАТРИЦЮ-КАРТУ З ЦИМИ ДВОМА ХАРАКТЕРИСТИКАМИ. ВАЖЛИВО, ЩОБ ВОНИ НЕ
КОРЕЛЮВАЛИ ОДНА З ОДНОЮ.
3.  РОЗРАХОВУЮТЬ ОБРАНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗА ПРОДУКТОМ АБО ПІДПРИЄМСТВОМ, ПІСЛЯ ЧОГО
ПРОДУКТИ АБО ПІДПРИЄМСТВА РОЗМІЩУЮТЬ НА «КАРТІ».
4.  ОБ’ЄКТИ, ЩО ОПИНИЛИСЬ БЛИЗЬКО ОДИН ДО ОДНОГО, ОБ’ЄДНУЮТЬ В ОДНУ СТРАТЕГІЧНУ ГРУПУ.
5.  НАВКОЛО КОЖНОЇ СТРАТЕГІЧНОЇ ГРУПИ МАЛЮЮТЬ КОЛО. ДОЦІЛЬНО, ЩОБ ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ
ПРОДАЖУ ПІДПРИЄМСТВ СТРАТЕГІЧНОЇ ГРУПИ В ГАЛУЗІ БУВ ПРОПОРЦІЙНИЙ ДО РАДІУСА КОЛА .
КАРТА СТРАТЕГІЧНИХ ГРУП КОНКУРЕНТІВ
ФОРМУЮЧИ «СТРАТЕГІЧНІ ГРУПИ» КОНКУРУЮЧИХ ФІРМ, МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ ПІДХІД «ВІД
ПОТРЕБ». ТОДІ ПІДПРИЄМСТВА МОЖУТЬ СФОРМУВАТИ ТАКІ ГРУПИ:
· ОРІЄНТОВАНІ НА ЗАДОВОЛЕННЯ ВСЬОГО КОМПЛЕКСУ ПОТРЕБ І ВИМОГ, ЩО ЇХ ВИСУВАЄ
СПОЖИВАЧ ДО ТОВАРУ АБО ПОСЛУГИ;
· СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ЩОДО ЗАДОВОЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНИХ ПОТРЕБ ОКРЕМОГО СЕГМЕНТА («НІШЕВА
СПРЯМОВАНІСТЬ);
· НОВИХ КОНКУРЕНТІВ, ЩО ЗАПЛАНУВАЛИ ВИХІД НА РИНОК ЗІ СВОЄЮ АНАЛОГІЧНОЮ
ПРОДУКЦІЄЮ;
· МОЖЛИВИХ КОНКУРЕНТІВ, ЩО НИНІ ОБСЛУГОВУЮТЬ ІНШІ РИНКИ АНАЛОГІЧНОЮ
ПРОДУКЦІЄЮ, АЛЕ ПОКИ ЩО НЕ ПЛАНУЮТЬ ОСВОЮВАТИ РИНОК, ЯКИЙ ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ;
· ВИРОБНИКИ ТОВАРІВ-ЗАМІННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ЗМОГУ ВИТІСНИТИ ОСНОВНІ ПРОДУКТИ З
РИНКУ.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!