“Шляхами української

революції”

Віртуальна екскурсія
Українська революція - буремний період нашої
історії. Головним чином, це була боротьба за
здобуття власної державності, що тривала
протягом 1917-1921 рр, й пізніше
продовжувалась вже в інших формах...

Виділяють три основні етапи “української

революції”:

- доба Центральної Ради та створення УНР

(березень 1917 - квітень 1918)
- доба Української Держави - гетьманату
П. Скоропадського (квітень-грудень 1918)
- доба Директорії УНР (грудень 1918 - листопад
1920)
 Початок цих визначних подій стався у Києві - давній
столиці Русі. До Софійської площі зійшлися всі ті, кому
не байдужа була доля українського народу.
Втім, не так багато тоді було тих, хто одразу
сподівався на здобуття Незалежності.

До того ж, Перша світова війна ще тривала...

У наші часи, попри
наявність кількох
сучасних скляних
будівель, площа все ще
зберігає особливу
атмосферу. Кияни
полюбляють це місце.
Тут проходять цікаві
святкові заходи, а 2013
року, після побиття
студентів на Майдані,
тисячі киян зібралися
на нове Віче...
З моменту чергової
російської агресії у 2022
році, лише гомін міста
порушує нині
напружену тишу.
 Будівля Української Центральної Ради - органу, який мав відіграти
головну роль у створеннї нової Держави... В наш час - це Міський
Будинок Учителя. Під час ракетного обстрілу у жовтні 2022 року,
будівля була посічена уламками. На перехресті неподалік загинули
прості кияни...
Михайло Сергійович
Грушевський - видатний
український історик та
політичний діяч, голова
Центральної Ради. Багато хто
дорікає йому за політичні
нерішучість та “м’якість”.
Його пам’ятник від початку
масштабної агресії рф був
“одягнений” та від ракетного
удару не постраждав. Уламки
ракет символічно посікли його
“сховище”, ніби передаючи
привіт з майбутнього від
одвічного ворога...
Садиба родини Грушевських, нині - музей, схований в одному
затишному Київському дворику... Знайдете її? :)
За останні роки у
Київі з’явилося
чимало муралів -
малюнків на стінах
будинків. Частина з
них зображує
видатних діячів
минулого. Ось вам й
Михайло Сергійович
на одній гарній
столичній вулиці ;)
 Подвиг героїв Крут - один з найбільш драматичних та відомих
епізодів того часу. До вашої уваги - фото з меморіалу біля станції
Крути, Чернігівська область.
Жорстоко страчені українські юнаки були з почестями поховані на
київських пагорбах - на легендарній Аскольдовій могилі. У часи
ссср влада наказала знищити поховання, й зробити на тому місці
зону відпочинку... Але нині герої вшановані знов.
“На Аскольдовій могилі поховали їх...”

Видатний український поет

Павло Тичина (1891-1967)
присв’ятив захистникам Крут
свого вірша... На жаль,
митець не уникнув тиску
тоталітарної системи, й у
майбутньому прославляв у
віршах партію тих, хто і
знищував українських героїв.
Недалеко від Палацу Україна
є і “крутянський” мурал.

Персонажі його більшою

мірою змальовані із акторів
фільму “Крути 1918”, знятого
у 2018 році (режисер Олексій
Шапарєв)

Фільм не уникнув критики,

але попри наявні недоліки
має й свої сильні сторони...
Кажуть, що таємничий та
моторошний Байковий
цвинтар має на своїй
території деякі могили
крутянських захисників...
Віднайдете їх? :)

(на фото - готичний вхід до

найбільш відомого кладовища
столиці)
 Довгий час будівля заводу “Арсенал” була осередком
більшовицьких повстань, що додавало неабиякого клопоту
українській владі. Наразі будь-які комуністичні пам’ятні знаки
демонтовані, а стіни заводу ще бережуть на собі сліди запеклої
боротьби...
Павло Петрович Скоропадський - нащадок давнього гетьманського
роду, колишній офіцер царської армії. Він розпустив Центральну
Раду та проголосив себе правителем Української держави. Єдиної
думки стосовно ролі гетьмана в тих подіях нема - власне, як і щодо
інших діячів-очільників України...
За часів ссср навіть
згадка про гетьмана
Скоропадського
прирівнювалась до
злочину! Та й багато
українців,
традиційно
упереджених щодо
знатних та багатих
осіб, не вважали
його “своїм”... В наш
час існує занадто
ідеалізований образ
гетьмана - мовляв,
лише йому під силу
було врятувати
державу, натомість
народ “зрадив” його.
Не всі німці та
“австріяки”, на чиїх
багнетах
Скоропадський
прийшов до влади,
розглядали Україну
лише як засіб
послаблення імперії...
Вільгельм Габсбург-
Лотрінген мав щиру
любов до нашої
Батькіщини, й
отримав навіть нове
ім’я - Василь
Вишиваний. Цей
нащадок австрійських
імператорів згинув у
Києві, у Лук’янівській
в’язниці, куди його
запроторили
більшовицькі кати.
Ніхто не відає, чи був
він похований взагалі...
Вшанувала сучасна Лук’янівка
ще одного героя-військового -
генерала Петра Болбочана.
Завдяки активістам його
погруддя встановлене на місці,
що колись “прослявляло”
комуніста Станіслава Косіора -
одного з організаторів
Голодомору 1932-1933 рр...
Трагічно склалася доля
Болбочана - він пав жертвою
політичних інтриг, й за наказом
Петлюри був розстріляний у
1919 році.
У нинішній боротьбі важливо пам’ятати сторінки власної історії -
як звитяжні, так і трагічні. Але зброя не завадить також!
Нехай і давно застарілий револьвер системи “Наган” :)
 Колись ця садиба на бульварі Шевченка перебувала у власності
знаменитої родини Терещенків. Пізніше в ній розташувалося одне з
міністерств УНР, а у ніч з 13 на 12 листопада 1918 року утворилася
Директорія УНР - товариство організаторів антигетьманського
повстання. Нині один з найгарніших будинків Києва руйнується
внаслідок злочинної недбалості власників...
 Симон Васильович Петлюра - військовий та політичний діяч
“української революції”. Основний партійний конкурент В. Винниченка,
один з організаторів антигетьманського повстання, очільник
Директорії... Суперечки щодо його особи не вщухають й донині. Цікаво,
що мурал із його зображенням з’явився у Солом’янському районі
столиці. До вашої уваги “два Петлюри”: “літній”, знятий до
повномасштабної війни, й “зимній” - помітно змарнілий... Десь у сотні
метрів неподалік - будинок, “відзначений” російською ракетою в лютому
2022 року...
 На довгий час ім’я Петлюри
стало таким собі “пугалом”
для більшовиків,
білогвардійців та їх
послідовників (згодом
“петлюрівців” росіяни змінили
на “бандерівців”). Частина
українців також покладала на
нього велику провину за нашу
поразку. Деякі євреї ж
звинувачували особисто
Петлюру у погромах, що, м’яко
кажучі, є перебільшенням...
Нині його ім’я носить колишня
вулиця Комінтерну -
злочинного органу
більшовицької влади.
Попри тривалу
декомунізацію, донині,
станом на середину квітня
2023 року (!), в столиці все
ще існують кілька
радянських монументів...
Найбільш відомий з них - в
кількох метрах від вулиці
С. Петлюри.
Це кінна фігура М. Щорсу -
військовому ватажку
більшовиків. Цікаво, що цей
24-річний вояка, скоріш за
все, був вбитий своїми ж
“товаріщами” - ймовірно, за
те, що був “занадто
українцем”. Історія - штука
іронічна!
Одним з перших
“декомунізованих” став
В. І. Ленін (Ульянов) - лідер
більшовиків.
Майдан 2013\2014 рр його
не “пожалів”, і кривавий
червоний “вождь” був
брутально скинутий з
постаменту :)
На ньому нині красується
наш славетний тризуб!
А що на вашу думку могло б
з’явитися наприкінці нашого
гарного бульвару замість
лисого “Володькі”?
Демонтаж
пам’ятника
чекістам -
найбільш кривавим
комуністично-
більшовицьким
злочинцям.

Київ. Либідська
площа. 2016 рік...
Симону Петлюрі не вдалося вберегти ні армії, ні держави... Одним з останніх
шансів стало об’єднання сил із поляками. Втім, тодішні україно-польські
відносини були геть не ідеальними. Керівництво Директорії втекло з Києва під
тиском більшовиків.
Ця чудова садиба у Вінниці ще пам’ятає останнього українського керівника...
Он він - сидить на лавці, такий самий заклопотаний, як і за життя - тільки вже
металевий)
Поруч по сусідству, біля закинутого “близнюка” садиби - мальовнича
ресторація, оформлена за тематикою “революції” - “Кінь у
протигазі”. Окрім Петлюри, “героєм вечірки” тут є Юзеф
Пілсудський - його куди більш успішний польський “колега”. Зустріч
двох лідерів мала місце на сусідній вулиці, в центрі Вінниці...
Монумент
Юзефу
Пілсудському у
Варшаві
 Якщо ж повернутися до української столиці, то
уважне око помітить на її вулицях чимало відзнак,
що зберігають пам’ять про ту славну добу...
Не можна й оминути ситуацію з так
званим “Музеєм Булгакова”,
стосовно долі якого ведуться запеклі
дискусії.
За часів лояльної до рф влади культ
цього письменника просувався у
столиці дуже активно.
М. Булгаков дійсно був киянином,
хоча й цілковито рос походження.
Відомо, що цей вельми талановитий
письменник бачив події “Укр
революції” особисто й ненавидів все
українське, про що прямо писав:
висміював українську мову та народні
збори, лаяв останніми словами
“петлюрівців” та “гетмана”, а в одному
з оповідань з гордістю описував
вбивство хворого українського
офіцера лікарем (!)
Хтозна, цілком можливо, цей випадок
був ніякою не вигадкою...
А ще на вулицях Києва й досі можна зустріти живих...
махновців?)))
Товарищ явно во “всєоружиї”, тільки от замість
тачанки - лісапєд! 0_о
 Після того, як армія УНР зазнала остаточної поразки, знам’я боротьби
підхопили повстанці Холодного Яру - легендарної місцевості на
Черкащині. Холодноярці довгі роки не давали більшовикам відчути себе
повноцінними господарями на українській землі... Ватажками повстання
були брати Чучупаки, але було й багато інших славних отаманів. Деякі з
них були ув’язнені в тій самій Лук’янівці, але й за гратами не здалися й
загинули зі зброєю у руках!
 Повстанці Холодного Яру уславлені у кіно й художній літературі.
Але, насамперед цікавим є твір Ю. Горліса-Горського - активного
учасника тих подій. Його мемуари безперечно є однією з
найкращих українських книг в історії!
 “І повіє вогонь
новий з Холодного
Яру...”
(Т. Г. Шевченко)
У нинішній війні цю
славетну назву носить
93-тя окрема
механізована бригада,
що б’ється проти все тих
же загарбників.

Один з її героїв - житель

Солом’янки, активіст та
Воїн Роман Ратушний.
У червні 2022 року він
трагічно загинув під
Ізюмом, на Харківщині, й
упокоївся на Байковому
кладовищі .
 Шановні друзі!

Ви маєте змогу створити власну

презентацію, розвинувши дану тему, або
її окремі частини. Також ви можете
зробити флешмоб, сфотографувавшись
біля якоїсь пам’ятки)
Шануйте свою історію та її героїв!
Дякуємо за увагу! Слава Україні!