Китай та Індія

в міжвоєнний період
 План уроку
1. Внутрішньополітична боротьба в Китаї
2. Революція 1925-1927 рр.
3. Протиборство між гомінданом і
комуністами. Політика уряду Чан Кайші
4. Індія. Розгортання антиколоніальної
боротьби
5. Махатма Ганді
СТАНОВИЩЕ КРАЇНИ ПІСЛЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ
ВІЙНИ
1. На початку XX ст. Китай — аграрна,
напівфеодальна, напівколоніальна країна.

2. Лише з ІІ –ї пол. XIX ст. в Китаї почала

зароджуватися промисловість.

Її розвиток особливо прискорився в роки Першої

світової війни. За період з 1913 по 1919 р. кількість
підприємств зросла вдвічі.

Із розвитком промисловості формувався китайський

робітничий клас, який у 1919 р. нараховував 3 млн чол. Умови
праці й побуту робітників були важкими, не існувало ніякого
робітничого законодавства.

3. Із розвитком промисловості зміцніли

позиції національної буржуазії.
1. Подальшому розвитку 2.Існували низькі
національного капіталу в митні збори на
Китаї перешкоджав іноземні товари, що
іноземний капітал: ввозилися;

3.Процвітала нічим
5. На селі панували
не обмежена для
феодальні відносини.
іноземців торгівля.

6. Політична роздробленість
4.У сільському
країни. Пекінський уряд був
господарстві —
слабким, вся влада в
феодальні утиски,
провінціях знаходилася у
безземелля,
феодальних диктаторів, які
лихварство.
ворогували між собою.
 1. Внутрішньополітична
боротьба в Китаї

“Рух 4 травня” – антиурядовий,

культурний і політичний рух у Китаї, що
розпочався з демонстрації студентів 4 травня
1919 р. в Пекіні, учасники якого виступали
проти підписання Версальського договору та
за збереження за Китаєм півострова
Шаньдун
 Причини

Незадоволення різних Політична роздробленість

верств населення Китаю, слабкість
привілеями, якими центральної влади, що
користувалися іноземці в полегшувало іноземцям
Китаї. експлуатувати Китай.
Внутрішня нестабільність,
що створювала
сприятливий ґрунт для
втручання іноземних
держав у внутрішні справи
Китаю.
Приводом для протесту

рішення Паризької мирної конференції

передати Японії німецькі володіння в
китайській провінції Шаньдун, Ціндао з
територією, що межувала з ними. Організатор Руху 4 травня
професор політичної
економії Пекінського
3 травня 1919 р. Студенти організували в, університету.
Пекіні 15-тисячну демонстрацію протесту
проте рішень Паризької Мирної конференції
щодо Китаю.

Демонстрацію розігнали, багатьох

учасників арештували. У відповідь
студенти оголосили страйк-бойкот.
До руху приєдналися інтелігенція,
робітники, ремісники, середні
міські верстви населення та
національна буржуазія:

в країні бойкотувалися японські

товари

демонстранти вимагали відставки

міністрів прояпонської орієнтації;

загалом відбулося 66 великих

страйків, багато з яких мали
політичний характер.
 Активізація боротьби за об’єднання
країни і звільнення її від японського
впливу
с лі и
на тат
и

відмова Китаю підписати

дк

Версальський договір
та зуль
Ре

Зняття з посад прояпонськи

налаштованих чиновників

1921 р. – створення Комуністичної партії

Китаю (КПК), яка швидко перетворилась
на впливову політичну силу
Революція 1925-1927 рр.

Передумови 1924 р. - об’єднання

комуністів і Гоміндану в єдиний фронт
боротьби за визволення країни від
японського впливу
Особливістю національної революції в Китаї
стало те, що в ній переплелися боротьба з
імперіа-ми державами, виступи різних
прошарків населення за свої права, гостра
боротьба за владу і селянська війна.
Створення Національно-революційної армії
(НРА)Роздроблення Китаю та його
напівколоніальний статус
Революція 1925-1927 рр.

Мета: Політичне об’єднання

країни

Модернізація країни,
проведення аграрної реформи

Позбавлення колоніальної
залежності
 Перебіг подій

Травень 1925
р. – початок 1926-1927
1926 р. –
наці-ої рр. –
революції, перехід
Північний 1927 р. –
поштовхом до влади в розрив Чан
похід НРА,
якої став Гомінданівс Кайші з
установлення
розстріл ькому уряді комуністам
мирної контролю
до Чан и
демонстрації над 1/3
Кайші
в Шанхаї (“Рух Китаю
30 травня”)
Результати і наслідки

1928 р. – обрання
Чан Кайші
президентом
Заява Гоміндану
про завершення
воєнного етапу
революції та
переходу до
модернізації
Китаю
 Політичні лідери Гоміндану

Сунь Ятсен (1866-1925).
Керувався трьома
народними принципами:
націоналізм, народовладдя,
народний добробут.
режим особистої влади. З 1937
1912 р. – заснував партію
Гоміндан
Чан Кайші(1887-1975)
Очолив Гоміндан після смерті
Сунь Ятсена. Розірвав
відносини з китайськими
комуністами. Установив
р. – організатор боротьби
проти японських загарбників.
Створення Проведен
Державне
сильного ня регулювання Відновле
державног грошово- економіки ння
о апарату і фінансов +розвиток сувереніт
вертикалі прив-го
ої виробництва ету Китаю
влади реформи
Гоміндан
 Встановлення
КПК диктатури пролетаріату

Конфіскація землі у
поміщиків і заможних Націоналізація заводів,
селян фабрик, залізниць.

Скасування приватної Повна орієнтація на

 Результат
и та
наслідки
боротьби 1930-1934
рр.-
проведення
1936 р. – Гомінданом
відновленн п’яти
я коаліції походів
КПК і проти
Гоміндану радянських
районів,
створених
комуністами
1934-1935 рр. –
“Великий похід”
партизанської
армії Мао
Цзедуна
Політика уряду
Чан Кайші
Реформи
• Встановлення контролю над
фінансовою системою,
Фінанси і • формування державного сектору,
заохочення розвитку приватного
промисловість підприємництва,
• розвиток національного
підприємництва
• Створення державних
Соціальні і трудові профспілок, встановлення
відносини мінімального рівня заробітної
плати

• Кардинально реформувати не
Аграрні відносини
вдалося
 Індія.
Розгортання
національно-визвольної
боротьби
 Індія колонія Великої
Британії.
Відсутність права на
самоуправління
Обмеження
підприємницької діяльності
місцевого населення
Відсутність політичних прав
та поступок
Реформа Монтегю-Челмсфорда
(1919 р.) – закріплення
колоніального статусу Індії
 Політич
ні сили
націона
льно-
визволь
ного
Індійськ руху
ий
Мусуль
Націона
манська
льний
ліга
конгрес
(ІНК)
У міжвоєнний період лідером ІНК став
Махатма Ганді
Завдання:
1. Переглянути відео
https://www.youtube.co
m/watch?v=XC_JvaQc74w
2. Прочитати п. 8-9
параграфу 20
3. Скласти тези “Сутність
гандизму”
4. Скласти хронологічну
таблицю “Кампанії
громадянської непокори
в Індії”
 Підсумки
Дайте письмово відповідь на запитання:

Що було спільного і відмінного в

національно-визвольному русі
Індії та Китаю у міжвоєнний
період?
 Домашнє завдання

1. Опрацювати презентацію та параграф

18(20 ел.версія).
2. Повторити параграф 17(21ел.версія), буде
тестування.