§15.

2/3 Китай і
Японія
КИТАЙ
 У 1925 р. в м. Гуанчжоу був сформований
Національний уряд Китаю, а головно- командувачем
Народно-революційної армії (НРА) було призначено
Чан Кайши.

Національний уряд розпочав збройну боротьбу за

об’єднання країни.

150-тисячне військо Чан Кайши захопило

міста Ухань, Нанкін і Шанхай
 У квітні 1927 р., вирішивши, що немає
потреби в єдиному з комуністами фронті, Чан Кайши
створив у Шанхаї власний Національний уряд, який
контролював тре- тину території Китаю.

РЕЗУЛЬТАТ Розпочалася боротьба за владу між КПК

(Комунісична партія Китаю) і
Гоміньданом
Діяльність Національного уряду на підконтрольних йому територіях

Проводив на підконтрольній йому території

+ економічні реформи, розвивав транспорт, зв’язок та
освіту
Політичні вигоди отримали великі міста,
проте більшість китайців прожи­ вала в селах і
зовсім не відчула позитивного впливу реформ.

-
Уряд потерпав від нестачі грошей та інфляції.
Понад 70 % бюджету витрачали на гоміньданівську
армію, яка налічувала майже 2 млн осіб.
 Серйозним прорахунком
Національного уряду було те, що він не
зумів уста­ новити контроль над територією,
яку утримували комуністи.
«Шеньсійська республіка»

Проведена там земельна реформа, з одного

боку, додала комуністам популярності серед
селянства, а з іншого — налашту­ вала селян
проти Національного уряду.
 Після того як «Шеньсійська республіка» зазнала в 1934 р.
поразки, 100­тисячна китайська Червона армія вирушила в
«тривалий похід» (жовтень 1934 р. — жовтень 1935 р.). Після
декількох поразок військове керівництво на початку 1935 р.
перейшло до Мао Цзедуна. Він зробив ставку на селян і рішуче
повів військо у малозаселені райони поблизу Шанхая.

Пройшовши за рік з боями понад 9,5 тис. км, Мао Цзедун

вивів з оточення до м. Унань в Шанхайській провінції 6­тисячний
загін.
Японська експансія призвела в Китаї ло припинення громадянської
війни, та обʼєднання проти спільного ворогу – Японії.

У грудні 1936 р. був створений Об’єднаний фронт

КПК з Гоміньданом. Національним лідером війни проти
Японії залишався Чан Кайши, адже його думку враховували
керівники великих держав.
ІНДІЯ
 Могандас Карамчанд Ганді – видатний індійський
лідер, що виступав за розгортання антиколоніальної
боротьби, творець ідеології гандизму
 У 1920 р. М. Ганді очолив Індійський національний
конгрес і значно активізував свою діяльність. Країною
прокотилася перша хвиля громадянської непокори

У 1930 р. в Лондоні відбулася перша конференція

«круглого столу» з розроблення індійської конституції

Конференція закінчилася безрезультатно

 «Cоляний марш» проходив у 1930 р., що очолив Ганді. Річ у
тому, що британська колоніальна влада закріпила за собою монопольне
право на виробництво солі, а на споживання солі індійцями встановила
високий податок.
Під час маршу Ганді заарештували та кинули
до вʼязниці

Після звільнення в 1931 р. М. Ганді закликав до нової кампанії

непокори.
 У листопаді 1931 р. британський парламент ухвалив
«Вестмінстерський статут» про надання британським домініонам
суверенітету та створення Британської Співдружності Націй.

У 1932 р. почалася нова кампанія громадянської непокори. ІНК був

оголошений поза законом, а М. Ганді знову потрапив до в’язниці.
 На початку серпня 1935 р. Британський парламент
ухвалив Акт про управління Індією (Конституція Індії).