Розділ IV Пробудження Азії, Міжнародні відносини ( друга половина ХІХ –

початок ХХст. ).
Розділ V Розвиток культури цього періоду

1. Складіть перелік найважливіших подій, що були визначальними в

міжнародних відносинах останньої третини XIX-початку ХХ ст.

Японія
Ще з початку XVII ст. імператор втратив владу, її захопив сьогун (полководець).
Він «закрив» країну для іноземців та для християнства. У середині ХІХ ст. під тиском
американського флоту японці «відкрили» країну. Авторитет сьогуна було підірвано.
При владі імператор Мейдзі (1868-1912рр.). Революція (переворот) Мейдзі 70-80-ті
роки ХІХст. Швидка модернізація країни, політичні інститути, правові норми.
Усунення впливу князівських кланів – аграрна реформа (1872-1873рр.). Селяни
отримали земельні ділянки. Податок був високий. Ділянки продавались і люди йшли
в торгівлю та в промисловість.
Фінансова реформа – єни. Військова реформа – військові академії, загальна
військова повинність, дух самурайства. Адміністративні реформи – введено
префектури. Освітня реформа – початкові школи (обов’язкові), університети,
доступність жінкам. Провідна роль держави у створенні великих підприємств,
системи транспорту та зв’язку. Японія увійшла до групи великих держав.
Мілітаризація економіки перетворила Японію на небезпечне джерело агресії.
1889 рік. Конституція. Конституційна монархія з широкими правами імператора.
Парламент з двох палат: верхньої (перів) та нижньої (представників). Вибирати міг 1
відсоток населення. Проголошено свободи і громадянські права, рівність усіх
громадян. Виникли профспілки, перші страйки.
Японо-китайська війна (1894-1895рр.) за Корейський півострів. Поразка Китаю –
перша колонія (о. Тайвань) та контрибуція. Загострились японо-російські
суперечності: Росія будує Китайсько-Східну залізницю, орендує Порт-Артур; Японія
укладає з Англією договір проти Росії та США.
Російсько-Японська війна (1904-1905рр.). Поразка Росії. Японія – протекторат над
Кореєю, приєднані Порт-Артур, частина залізниці, південь о.Сахалін.
У 1907 та 1910 рр. між Японією і Росією -- угоди про розподіл Китаю. 1910р. –
анексія Кореї (колонія). Головні противники Японії – США та Велика Британія. Японія
– провідна держава в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Китай.
Китай, Іран (Персія) та Туреччина у другій половині ХІХст. намагались подолати
відсталість реформами. Вони не мали наслідку. Країни потрапили в залежність від
Європейських держав. Пробудження Азії – другий етап реформ, яку очолили
революціонери. Іранська (1905-1911), Молодотурецька (1908р), Сіньхайська (1911-
1912рр) революції. Дві останні перемогли.
На початку ХІХст. Китай був великою державою. Він був у самоізоляції від
європейців. Багато країн домагалися відкриття Китаю. В результаті англо-китайської
війни 1840-1842 рр. (Перша опіумна війна) та англо-франко-китайської війни 1856-
1860 рр. (друга опіумна війна) Китай відкрили для Європейців. В Китай ввозили
опіум, а вивозили срібні монети.
Рух тайпінів – хвиля селянських повстань 40-50-ті роки ХІХ ст. Європейські країни
втрутились. В підсумку країну поділили на сфери впливу між великими державами.
90-ті роки. Імператор за 100 днів видає 60 указів для оновлення держави, але
переворот -- невдача. Протест проти іноземців товариства Іхетуань («Боксерське
повстання» 1899-1900рр.). У відповідь 8 європейських держав завдали поразки.
1905р. Лідер революційних змін Сунь Ятсен сформулював «три народні
принципи»: націоналізм, народовладдя і народний добробут. Говорилось про
повалення Маньчжурської монархічної династії, націоналізація землі. Спроби
підняти повстання не вдалися. І все ж таки 10 жовтня 1911р. в Учані спалахнуло
повстання. Сіньхайська революція. Влада звернулась до генерала Юань Шикая. Він
примусив зректися престолу імператора. В березні 1912р. було прийнято
Конституцію Китайської республіки. Юань Шикай став диктатором, однак відмовився
і республіку було збережено. Головне – було усунуто Маньчжурську династію.

Османська Імперія
Султан Селім ІІІ (1789-1807рр.). Створення регулярної армії. Опір яничарів за своє
привілейоване становище.
Махмуд ІІ (1808-1839рр.). Ліквідував яничарів. Реорганізував державний апарат,
міністерства, адміністративний поділ, приватне право на землю. Все перекреслено
поразками у війнах.
Абдул Меджид (1839-1861рр.). Танзімат «Реорганізація». Ухвалені земельний,
цивільний і кримінальний кодекси, грошова реформа, навчальні заклади;
будівництво залізниць, телеграфних ліній, промислових підприємств; вводився
іноземний капітал. Всі піддані рівні перед законом. Завдяки цим реформам була
збережена політична незалежність.
Абдул-Гамід ІІ (1876-1909рр.). Конституція обмежувала владу султана,
двопалатний парламент. Зулюм («гніт»). В підсумку: розпустив парламент, скасував
рівність підданих. 1878р. Уряд оголосив про банкрутство. Три роки переговорів із
західними кредиторами. Іноземний контроль над фінансами країни. Фактична
експансія. Будівництво залізниць, тютюнова монополія.
1889рік, створено товариство, яке почало молодецький рух. Це військові,
молода інтелігенція, політична еміграція на чолі з Ахмедом Резою. Мета – відновити
Конституцію 1876 року, провести реформи. В підсумку: сформували новий уряд ( при
владі були до 1918 року), не зробили модернізацію країни.

Іран (Персія)
Межа ХІХ-ХХ ст. Іран – напівколонія. Голодні бунти. Проникнення європейців,
розорення торгівлі та ремесел. Селяни чекали появи Імама Магді. Алі Мухамед
проголосив себе воротами, через які Імам спуститься на землю. Проповідував
загальну рівність, спільність майна. Росія, Англія, Німеччина та США поділили між
собою сфери впливу в Ірані.
Революція 1905-1911 років. Масові демонстрації. 7 жовтня 1906 рік. Перший
іранський меджліс ( парламент) прийняв Конституцію. Влада шаха обмежена,
парламент затверджує всі закони та бюджет. Через рік доповнення: рівність
громадян перед законом, недоторканість особи та власності, свобода слова, друку
тощо. Гілки влади: законодавча, виконавча, судова.
Червень 1908р. Допомога Росії та Англії і Мохаммед Алі-шах вчинив переворот і
розігнав меджліс. Липень 1909р. повстанці скинули шаха і відновили Конституцію.
Новий меджліс продовжив перетворення. Фінансова система розвалена і Іран
запрошує американського фінансового радника. Втручається Росія та Англія.
Меджліс розігнано, проте конституцію збережено. Іран – конституційна монархія.
Революція започаткувала пробудження Азії.

Індія
Найбільше закріпились англійці (Ост-Індська компанія). Засилля англійських
товарів. 10 травня 1857року почалось повстання сипаїв. Вбили офіцерів-англійців,
оголосили відновлення влади Великіх Моголів. Відповідь Англії. 1858 рік: Індія під
владою Англії, управляється віце-королем, Радою міністрів. 1876рік, королева
Вікторія стала імператрицею Індії. Сипаї займали офіцерські посади.
Політика Англії змінилась. Відкрились університети, закон «Про постійну
оренду». Суспільство поділялося за релігійними, кастовими, мовними ознаками.
Індія стала місцем вигідного вкладення капіталу. Будувались залізниці,
переробні підприємства, національна промисловість та капітал. Але доля зайнятих у
сільському господарстві була 72 відсотки, а в промисловості – один.
Освічені індійці прагнули поєднати західні ідеї гуманізму, раціоналізму з
індуїзмом та ісламом. 1885 рік – індійська інтелігенція об’єдналась в Індійський
національний конгрес (ІНК). Один із лідерів, як засіб боротьби, пропонував бойкот
англійських товарів. Віце-король прийняв закони: збільшив вдвічі плату за навчання,
поділ Бенгалії на дві адміністративні одиниці. Реакція: 16 жовтня 1905 року в
Бенгалії проведено траур проти поділу; розпочався рух «свадеші» -- бойкот
англійських товарів. 1907 рік, рух «свараджа» -- надання Індії самоуправління.
Колоніальна влада законом заборонила мітинги; закриття газет, що підбурювали
заколот. 1908 рік. У Бомбеї загальний політичний страйк. Колоніальна влада була
змушена збільшити кількість виборних осіб у раді при віце-королі. 1911 рік –
скасовано закон про розділ Бенгалії. 1916 рік – з’їзд ІНК та Мусульманської ліги –
програма: надання Індії самоврядування, щоб індійці були на командних посадах в
армії, митна автономія, контроль над фінансами. Помітна постать – Магатма Ганді.

Африка
Спочатку європейські держави займались работоргівлею, до 1807 року, коли її
заборонили. Були погані дороги та вогнища захворювань. На початку ХХ ст.
колоніальні володіння у відсотках : Англія –30, Франція – 34. Колонії мали
Німеччина, Іспанія, Португалія, Бельгія, Італія. Залишились дві незалежні держави:
Ефіопія і Ліберія.
Опір колонізаторам під керівництвом місцевих вождів. На півдні голландці
заснували Капську колонію, називали себе бурами. Коли прийшли англійці, бури
переселились на схід . Там було багато золота та алмазів. Після англо-бурської війни
(1899-1902рр.) територію захопили англійці. Були застосовані перші концтабори. У
1910році держави бурів об’єднано в Південно-Африканський Союз (ПАС) зі статусом
домініону. У африканців відібрали землі, вони мали жити на окремих територіях,
був режим расового гноблення.

2. Назвіть імена видатних діячів культури, що вихначали її розвиток у ХІХ ст.

Йоган Вольфганг Гете, Джордж Гордон Байрон, Вальтер Скотт, Віктор Гюго, Адам
Міцкевич, Василь Жуковський, Олександр Пушкін, Михайло Лермонтов, Генріх
Гейне, Стендаль, Оноре де Бальзак, Чарльз Діккенс, Лев Толстой, Микола Гоголь,
Еміль Золя, Ежен Делакруа, Ганс Тома, Клод Моне, Огюст Ренуар, Поль Гоген,
Вінсент Ван Гог, Людвиг ван Бетховен, Нікколо Паганіні, Джузеппе Верді, Фредерік
Шопен тощо.

3. Чим була зумовлена зміна стилів упродовж ХІХ ст. (класицизм -- романтизм
-- реалізм -- критичний реалізм -- імпресіонізм -- символізм --
постімпресіонізм -- модерн )?

Зміна стилів була зумовлена впливом різних країн на той час, різними
впливовими письменниками та художниками. Особливо література була під
впливом політичних буревіїв.
Після класики з’являється ліричний романтизм. В основі романтизму —
глибинний і потужний духовний рух. Вальтер Скотт – представник реалізму. По його
романах можна вивчати побут та історію. Реалізм -- тяжіння до правдоподібності
характерів, обставин, найменших подробиць життя, мотивація вчинків. Критичний
реалізм -- людський характер розкривається в органічному зв'язку з соціальними
обставинами. Імпресіоністи діють на противагу реалізму. І от з’являється дивний
символізм– мистецька течія, принципом якої є художнє відтворення сутності ідей та
предметів, які перебувають за межею чуттєвого розуміння, з використанням
символів. І на це є свій попит. Постімпресіонізм -- художники цього напрямку не
дотримувалися тільки зорових вражень, а прагнули вільно та узагальнено
передавати матеріальність світу, вдавалися до декоративної стилізації (Вінсент ван
Гог, Поль Гоген, Поль Сезанн, Анрі Тулуз-Лотрек). Модерн — загальна назва нових
літературно-мистецьких течій, що виникли як заперечення традиційних форм та
естетики минулого.

4. Значення понять і термінів

Сипаї – Наймані колоніальні війська в Індії з вищих каст. Проте не могли бути
офіцерами.
Індійський національний конгрес -- 1885 рік, об’єдналися національно свідомі
діячі.
Тайпіни – селянські повстання з ідеями соціальної рівності та справедливості.
«Опіумні війни» -- це війни Англії та Франції з Китаєм за право торгівлі у портах
на території Китаю, надання виняткових привілеїв і дозвіл на ввіз опіуму в Китай;
заборона китайського уряду купцям торгувати з Середньою Азією.
 Пробудження Азії –другий етап боротьби за вихід із відсталості, відомий як
пробудження Азії. Воно позначилося трьома революціями - іранською (1905-1911
pp.), молодотурецькою (1908 р.) і Синьхайською (1911-1912 pp.).
«три народні принципи» -- політична доктрина, розроблена китайським
політиком і філософом Сунь Ятсеном. Частина політичної філософії, спрямованої на
перетворення Китаю на вільну, квітучу й сильну державу.
Молодотурки – політичний рух в Османській імперії, який мав за мету
систематичну політичну, військову та економічну модернізацію країни, що
перебувала на той час у стані деградації й розпаду. В 1889 році легалізувався із
заснуванням партії «Єднання і прогрес».
Троїстий союз -- військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та
Італії, який склався в 1879–1882 і був спрямований проти Франції, Росії та Великої
Британії.
Антанта -- військово-політичний союз між Великою Британією, Францією і
Росією, створений в 1904—1907 роках.
Військово-політичний союз – об’єднання двох або більше держав з метою
спільних дій у розв’язанні політичних, економічних і воєнних проблем.
Гонка озброєнь – це політичне протистояння двох або декількох держав (а
частіше — цілих військових блоків) за перевагу в області збройних сил.
Романтизм – характеризується утвердженням самоцінності духовно-творчого
життя особистості, зображенням сильних (найчастіше бунтарських) пристрастей і
характерів.
Класицизм – характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася
ідеальною, класичною, гідною наслідування.
Реалізм – проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних
обставин на формування духовного світу (характеру) особистості.
Модерн – загальна назва нових літературно-мистецьких течій, що виникли як
заперечення традиційних форм та естетики минулого.
Масова культура -- культура, популярна серед широких верств населення в
конкретному суспільстві та переважно комерційно успішна, елементи якої
зустрічаються повсюди: у кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації та
в розвагах.

5. Завдання за історичною картою:

1. Колоніальний поділ світу на початку ХХ ст. (Атлас стор. 14-15)

Велика Британія:
Канада, Ньюфаундленд, Бермудські та Багамські острови, Гондурас, о.Ямайка,
о.Повітряні, о.Домініка, о.Барбадос, о.Тобаго, о.Тринідад, Гвіана (третина),
Фольклендські острови, о.Південна Джорджія, о-ви Тристан -да-Кунья, о.Вознесіння,
Єгипет, Судан, Гамбія, Сьєрра-Леоне, Золотий Берег, Нігерія, Сомалі, Уганда, Східна
Африка, Північна Родезія, Південна Родезія, Бечуаналенд, Південно-африканський
Союз, Свазіленд, Басутоленд, острови Принс-Едуард (з Францією), Трансвааль,
Оранжева вільна Держава, Аден, Гадрамаут, Омані Маскат, о.Сокотра, Сейшельські
о-ви, Лаккадівські о-ви, Мальдівські о-ви, арх.Чагос, о.Маврікій, Індія, Бірма,
Малайя, Андаманські острови, Нікобарські о-ви, о.Цейлон, Кокосові о-ви, Гонконг,
Малайя, Саравак, Бруней, Північне Борнео, о.Різдва, Австралія, о.Тасманія,
Соломонові о-ви, о-ви Елліс, о-ви Фенікс, о-ви Гілберта, о-ви Фіджі,о-ви Нові
Гебриди (з Францією), о-ви Тонга, Нова Зеландія.
Франція:
Маркізькі о-ви, о.Гваделупа, о.Мартиніка, Гвіана (третина), Марокко, Туніс,
Алжир, Французька Західна Африка, Французька Екваторіальна Африка, острови
Принс-Едуард (з Британією), о-ви Крозе, о.Мадагаскар, Мае, Пондішері,
Гуанчжоувань, Індокитай, о. Реюньйон, о.Амстердам, о-ви Кергелен, о.Нова
Каледонія, о-ви Нові Гебриди (з Британією).
Нідерланди:
Нідерландська Вест-Індія Гвіана (третина), Нідерландська Ост-Індія (о.Суматра,
о.Ява, о.Борнео, о.Тимор, о.Целебес, о.Нова Гвінея (третина), Маніла.
Іспанія:
Куба (до 1902р.), Канарські о-ви, Марокко, Ріо-де Оро, Іфні, Ріо-Муні.
Португалія:
Азорські о-ви, о-ви Мадейра, о-ви Зеленого мису, Гвінея, Ангола, Мозамбік, Діу,
Даман, Нова-Гоа, Макао.
Данія:
О.Ісландія, Фарерські о-ви.
Німеччина:
Того, Камерун, Німецька Південно-Західна Африка, Німецька Східна Африка,
о.Мафія, Циндао, о. Нова Гвінея (третина), Соломонові о-ви, архюБісмарка, о.Науру,
о-ви Самоа (з США), Маршаллові о-ви, Маріанські о-ви.
Італія:
Сомалі, Еритрея.
США:
Гавайські о-ви, Куба (з 1902р.), Домініканська республіка, о.Пуерто-Рико, о.Гуам,
Алеутські о-ви, о.Вейк, о-ви Самоа, Філіппіни.
Японія:
Порт-Артур, Корея, о-ви Рюко, о.Тайвань, Курильськи о-ви, о-ви Нампо.
Бельгія:
Незалежна Держава Конго.

2. Визначте місце зіткнення колоніальних інтересів провідних країн світу.

Японо-Китайська війна (1894-1895). Японія захопила китайські о.Тайвань та
о. Пенху.
Американо-іспанська війна (1898р.) Перший переділ світу! До США відійшли о-ви
Пуерто-Рико і Гуам, за Філіппіни заплатили 20 млн. долл.
Англо-бурська війна (1899-1902рр.) -- вела Велика Британія проти бурських
республік — Південно-Африканської Республіки (Трансваалю) та Оранжевої Вільної
Держави (Оранжевої Республіки) за території на півдні Африки.
Російсько-Японська війна (1904-1905рр) -- Війна між Російською та Японською
імперіями за Маньчжурію та Корею, за панування на Далекому Сході.
Марокканські кризи (1905-1906, 1911рр.) -- панування в Марокко, конфлікти
між австро-німецьким блоком і державами Антанти (Велика Британія, Франція і
пізніше Росія) слідували один за одним.
 Італо-турецька (тріполітанська) війна (1911-1912рр.). Італія захопила остані
турецькі володіння в Північній Африці – Триполітанію та Кіренаїку. З них була
створена Лівія.

6. Чому повстання сипаїв, тайпінів, бабітів, іхетуанів зазнали поразки? Зробіть

порівняльний аналіз цих історичних подій.
Рух тайпінів (40-50-ті роки ХІХст.) – це селянські повстання в Китаї. Ідеї соціальної
рівності, справедливості, моралі, з ідеями християнства. Європейські країни
вирішили втрутитися в конфлікт, бо не хотіли втратити ринок. Люди були не готові
до великого спротиву.
Повстання під керівництвом товариства Іхетуань («Боксерське повстання», 1899-
1900рр.). Вони вважали, що ніщо не може перемогти дух китайців. Прийоми
рукопашного бою вирішать все. А амулети вбережуть їх від куль. У відповідь вісім
держав направили свої війська і отримали перемогу.
В Ірані (Персії) вбачали вихід из кризи в появі Імама Магді, який мав установити
справедливу владу. І от з’явилась людина і оголосила себе Бабом, тобто воротами,
через які Магді має спуститися на землю. Назвав себе пророком і виступав проти
влади, проти засилля іноземців, спільність майна, загальну равність. Восени 1848
року спалахнуло бабітське повстання. Лише в 1852 році його придушили.
Сипаї – професійні військові. 10 травня 1857 року біля Делі почалось повстання.
Повсталі оголосили про відновлення влади Великих Моголів Вони вбили офіцерів-
англійців, захопили владу, повстання набуло партизанських форм боротьби. Проте
сили були не рівні проти сил англійців. І тільки у 1859 році повстання було
придушене.

7. Проаналізуйте та дайте оцінку наслідкам колоніальної експансії

європейських держав, США та Японії в другій половині ХІХ – на початку ХХ
ст.

Розвинені держави починають оглядатися навкруги і відкривати для себе нові

території: для збуту товару, для отримання дешевої робочої сили та видобутку
корисних копалин.
Кінець ХІХ ст. – в боротьбі завершується поділ світу на колонії. І відразу
зароджується проблема переділу колоній між найпотужнішими імперіалістичними
державами світу.
Колоніальна експансія європейських держав, США та Японії в другій половині XIX
- на початку ХХ ст. мала значні наслідки для всього світу, і не всі з них можна вважати
позитивними.
1. Економічні наслідки: колоніальна експансія дозволила європейським країнам,
США та Японії отримати доступ до нових ресурсів, земель та ринків. Це дало змогу
розвинути свою економіку та підвищити рівень життя. Однак, колонізація також
призвела до експлуатації місцевого населення, а також до руйнування традиційних
галузей господарства та зниження виробництва на місці.
2. Культурні наслідки: колонізація призвела до руйнування культурних традицій
та ідентичності місцевого населення, до вивезення культурних артефактів та інших
цінностей з країн-колоній. Це мало наслідком втрату ідентичності та національної
свідомості в країнах-колоніях.
3. Політичні наслідки: колонізація також мала великий вплив на політику країн-
колоній. Вона призвела до зміни владних структур та насильницької асиміляції
місцевого населення. Це призвело до наростаючого невдоволення та соціальних
протестів у багатьох країнах-колоніях.
4. Геополітичні наслідки: колоніальна експансія призвела до зміни геополітич-
ного порядку у світі та до виникнення нових великих держав, таких як США та
Японія, які стали головними конкурентами європейських держав на світовій сцені.
Крім того, великі країни-колонії, такі як Індія та Китай, стали потужними гравцями на
світовій арені та змушені були переглянути свої політичні та економічні пріоритети.
5. Соціальні наслідки: колонізація призвела до руйнування соціальних структур
та піднесення на вершину певних груп населення в країнах-колоніях. І взагалі мало
кого хвилюють соціальні проблеми людей колонії. Як наслідок -- глибока соціальна
нерівність, котра і сьогодні відчувається в багатьох колоніальних країнах.

8. Визначте основні причини загострення міжнародних відносин на початку

ХХ ст. Чим була зумовлена поява військово-політичних блоків? Доведіть, що
англо-німецькі суперечності наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. стали
визначальними в міжнародних відносинах.
Наприкінці XIX ст. змінилося розташування сил в Європі та в усьому світі.
Головною причиною цього було посилення нерівномірності економічного розвитку
індустріальних країн, що вело до загострення суперечностей між ними. Ще з початку
ХХ століття ми спостерінаємо гонку озброєнь і територіальні претензії держав. На
наших очах відбувається переділ світу.
Як правило, військові союзи були вигідні і сильнішій стороні і слабішій. Оці союзи
між державами – це військово-політичні блоки. Держави в цьому союзі зобов’язані
підтримувати одна одну. І, звичайно, вони утворюються проти якоїсь держави або
проти ворогуючого військово-політичного союзу.
На початку ХІХ ст. в Центрі Європи з’явилась могутня, мілітаризована, агресивна
Німецька імперія. Цим занепокоїлись всі сусідні держави. Рисою міжнародних
відносин—кожна з великих держав прагнула не допустити одноосібного посилення
жодної з країн. Франція теж високорозвинута країна. На союз Німеччини з Австро-
Угорщиною Франція уклала угоду з Великобританією (8 квітня 1904 року). А згодом і
з Росією. Угода називалась Антанта.

9. Складіть таблицю основних технічих винаходів і наукових відкриттів ХІХ-

початку ХХ ст.
Дмитро Менделєєв відкрив періодичний закон хімічних елементів.
Чарльз Дарвін відкрив теорію еволюції тваринного і рослинного світу.
 Джозеф Томпсон відкрив електрон в атомі.
Ернест Резерфорд запропонував планетарну теорію будови атома.
Альберт Ейнштейн відкрив основи теорії відносності.
Август Вейсман та Томас Морган створили основи генетики.
Роберт Кох відкрили збудники туберкульозу, серевного тифу, дифтерії та
винайшли ліки.
П’єр Мартен винайшов піч для виготовлення сталі.
Роберт Фултон розробтв перший пароплав.
Фердінанд Лессепс – Суецький канал.
Томас Телфорд – перший залізничний навісний міст.
Рудольф Дизель -- новий клас моторів.
Александер Грейам Белл – телефон. Гульєльмо Марконі – радіоприймач.

10. Підготуйте розповідь про життя та творчість одного з діячів світової

культури ХІХ-початку ХХ ст.
Хочу написати про Миколу Гоголя. Незвичайна людина. Найкращі,
найпопулярніші твори – про Україну. А там, де критика – то про Росію. Україну
любив безмежно, а публікуватись можна було тільки на російській мові. Багато років
прожив в Італії. Чому? Він казав: «Тут все, як у мене на батьківщині». Цікаво: Пушкін
сказав, що в житті не читав нічого подібного. Мова йшла про «Вечори на хуторі біля
Диканьки». Микола Гоголь – наша гордість.