Інфраструктура

страхового ринку
України
Підготувала: Марищак Катерина
 • Згідно з першого розділу, статті 1 , Закона України «Про страхування».

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових

інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій
(страхових випадків), визначених договором страхування або чинним
законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати
фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових
Що таке страховий внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

ринок? • Згідно з першого розділу, статті 4 , Закона України «Про страхування».

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не

суперечать закону і пов’язані:

1. з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням

(особисте страхування);

2. з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове

страхування);

3. з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її

майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування
відповідальності).
• Згідно з першого розділу, статті 5 , Закона України «Про страхування».

Страхування може бути добровільним або обов’язковим.

Інфраструктура страхового ринку
Якщо починати з визначення, то це сукупність конкретних елементів, які створюють та
регулюють умови для багаторівневого функціонування страхового ринку. Також він
забезпечує взаємодії суб’єктів на ринку.

Згідно з першого розділу, статті 2 , Закона України «Про страхування».

Страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є:

фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств
або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про
господарські товариства", з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових
установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених Законом, а
також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності
(далі - страховики-резиденти).

Конкретні елементи інфраструктури ринку – інститути, установи, організації, технології.

Виділяють посередницьку, ділову та інституційну інфраструктури страхового ринку.


До інституційної інфраструктури страхового ринку ,
що забезпечує функції громадського та державного
регулювання страхового ринку, належать державні
наглядові органи, товариства захисту прав та
інтересів страхувальників та застрахованих осіб,
об’єднання страховиків та учасників страхового
ринку, а також гарантійні фонди.
• Посередницьку інфраструктуру страхового ринку
становлять збутові структури: страхові агенти,
брокери та інші організації – канали просування
страхових послуг.
• Ділова інфраструктура страхового ринку,яку
формують:
1. організації із забезпечення страхової та
перестрахувальної діяльності;
2. організації, що займаються попередженням
випадків страхового шахрайства та веденням
відповідних баз даних;
3. інвестиційні компанії, організації, що займаються
оцінкою майна, ризиків та збитків;
4. організації, що спеціалізуються на наданні
консалтингових та рекламних послуг страховикам,
наукові та освітні установи, а також інформаційні
агенції.
 Елементи інфраструктури страхового ринку

Розвинена
Правове та Кредитно-
Інформаційна Аудиторська Наукові система
нормативне фінансова
мережа мережа дослідження підготовки
забезпечення система
кадрів
Правове та нормативне забезпечення
Нормативно-правове регулювання страхування здійснюється на міжнародному, національному та
внутрішньоорганізаційному страховому рівнях. Кожен рівень має у своїй структурі складові (директиви,
закони та постанови), які формують комплексну систему нормативно-правових законів для забезпечення
ефективного управління фінансами страхових компаній. Основою регулювання страхової діяльності на
національному рівні виступають:
• 1) кодифіковані акти (Цивільний кодекс України, Господарський Кодекс України, Податковий кодекс
України);
• 2) закони (Закон України «Про страхування», Закон України «Про фінансові послуги та державне
регулювання ринків фінансових послуг»);
• 3) підзаконні акти (постанови, розпорядження, накази).

Правове регулювання страхових відносин в частині фінансового забезпечення і управління передбачене у

Цивільному кодексі України. Господарський кодекс України регулює фінансову діяльність суб’єктів
господарювання та страхування у сфері господарювання. Управління фінансами в частині особливостей
оподаткування страхової діяльності здійснюється за допомогою Податкового кодексу України.
Інформаційна мережа
• Цифровалізація страхового ринку сприяє Підготовка
збільшенню кількості задоволених клієнтів, страхових даних
скороченню часу оформлення документів. Існують
різні види організаційних форм використання
техніки в автоматизованій інформаційній системі Передача
страхової компанії: страхових даних
Інформаційні
• 1. Автономні автоматизовані робочі місця.
Орієнтоване на окремих агентів, що займаються технології
Зберігання
оформленням нових договорів чи ведуть
розрахунки із страхування життя, або формують страхових даних
страховий портфель.
• 2. Комплекс взаємопов'язаних автоматизованих Обробка
робочих місць, що функціонують на базі страхових даних
комп'ютерної мережі на єдиній інформаційній базі.
Інформаційна система страхової діяльності
підтримує функції основної діяльності
Функції інформаційних технологій
(страхування) і допоміжні функції управління
(бухгалтерський облік, фінансовий аналіз,
управління кадрами й ін.).
 Етапи здійснення інформаційної діяльності:

• обумовлений наявністю значного числа форм документів, які

1
Збір та реєстрація використовуються для документального оформлення дії страховиків і
страхувальників (договори, довідки, картотеки класифікатори та
інформації довідники)

2 Передача даних по • використовується в комп'ютерних мережах при віддаленості джерел

виникнення інформації від місць їх зберігання або обробки
каналах зв’язку

3
Зберігання даних в • ядром будь-якої інформаційної системи є база даних під управлінням
СУБД. Від вибору СУБД в значній мірі залежить успішність розробки та
базі даних реалізації всієї інформаційної системи

СУБД- це система управління базами даних.

Система управління базами даних — це сукупність програм і мовних засобів, призначених:
для створення, ведення і використання баз даних.
Кредитно-фінансова система
• Страховий ринок як складник фінансового ринку країни тісно пов’язаний із виробничою
сферою, а також рівнем життя населення. Саме зростання добробуту населення та
позитивний розвиток економіки країни сприяють активності страхових компаній. На
сьогодні поняття фінансово-економічної безпеки страхових організацій повною мірою
зводиться до поняття фінансова стійкість страхової організації.
• Концептуальною основою страхової діяльності - це наявність чистого ризику, який лежить
в основі створення страхового продукту. Тобто страхова організація вже є носієм ризику,
які можна поділити на зовнішні і внутрішні. У такий спосіб при управлінні фінансово-
економічною безпекою страхової організації слід враховувати таке поняття, як фінансова
надійність, тобто здатність страховика виконувати свої зобов‘язання за різних умов.
• Як вже писалось раніше, Господарський кодекс України регулює фінансову діяльність
суб’єктів господарювання та страхування у сфері господарювання. Управління фінансами
в частині особливостей оподаткування страхової діяльності здійснюється за допомогою
Податкового кодексу України.
 Аудиторська мережа
• Згідно з Закону України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність”,розділ 1,стаття 1.
• Аудиторська мережа – структура для забезпечення співробітництва, до якої входять аудиторські фірми
та/або аудитори, діяльність якої спрямована на отримання прибутку або розподіл витрат, або яка має
спільну власність, перебуває під спільним контролем або управлінням, має спільні політику та процедури
з контролю якості, спільну ділову стратегію, надає послуги під однаковим знаком для товарів та послуг
або має спільні професійні ресурси.
• Контроль за дотриманням суб’єктами аудиторської діяльності, які надають послуги з обов’язкового аудиту
фінансової звітності (крім суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий
аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес), вимоги щодо наявності
чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності суб’єкта аудиторської діяльності перед
третіми особами покладається на Аудиторську палату України. Контроль за дотриманням суб’єктами
аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що
становлять суспільний інтерес, вимоги щодо наявності чинного договору страхування цивільно-правової
відповідальності суб’єкта аудиторської діяльності перед третіми особами покладається на Інспекцію.
Наукові дослідження
Після детального дослідження страхового ринку в 2020
році, було оприлюднено Білу книгу "Майбутнє
регулювання ринку страхування в Україні".
Це другий із шести запланованих секторальних документів, в яких Національний банк як майбутній регулятор
ринків небанківських послуг описує поточний стан ринків, їх проблеми та заплановані зміни в їх регулюванні.
У підсумку Національний банк очікує, що
впровадження нової моделі регулювання та
нагляду за ринком страхування сприятиме:
1. підвищенню рівня капіталізації, ліквідності
та стійкості страхових компаній;
2. диверсифікації страхових продуктів та
посиленню конкуренції на ринку страхових
послуг;
3. забезпеченню високих стандартів захисту
прав споживачів страхових послуг та
власників полісів;
4. прозорості функціонування ринку
страхування та підвищення його
привабливості для інвесторів.
Перелічені зміни забезпечать підвищення
довіри споживачів до страхового ринку та його
глибше проникнення на ринок фінансових
послуг.
 Розвинена система підготовки кадрів
• Проведення і координація у визначеному законодавством порядку навчання, підготовки і перепідготовки
кадрів та встановлення кваліфікаційних вимог до осіб, які провадять діяльність на страховому ринку,
організація нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності.
• Прямі суб’єкти страхового ринку:
• Страхові агенти – фізичні або юридичні особи, що діють від імені та за дорученням страховика та
виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, отримують
страхові платежі, виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат та страхових
відшкодувань.
• Страхові брокери – юридичні або фізичні особи, зареєстровані в установленому порядку як суб’єкти
підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого
імені на підставі брокерської угоди з особою, яка потребує страхування як страхувальник.
• Перестрахувальні брокери – юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у
перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди зі страховиком, який потребує
перестрахування як перестраховик .
• Непрямими страховими посередниками є:

1. Андеррайтер - діє від імені страховика і має право приймати на страхування запропоновані
ризики, оцінювати їх, визначати тарифні ставки та умови договорів страхування на основі норм
страхового права, оформляти страхові поліси .

2. Сюрвейєр — інспектор або агент страховика, який оглядає майно, яке приймається для оцінки,
визначає ймовірність реалізації страхового ризику.

3. Аварійний комісар – особа, яка визначає причини настання страхового випадку, характер та
розміри збитків страхувальника. Він повинен мати спеціальну кваліфікацію, визначену органом
нагляду за страховою діяльністю. За результатами роботи аварійний комісар складає аварійний
сертифікат .

4. Аджастер – фізична або юридична особа, яка представляє інтереси страхової компанії, яка оцінює
страховий ризик при врегулюванні заявлених претензій страхувальника та виплаті страхової
компенсації.

5. Диспашер — фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки із загальної аварії ,
розподіляє збитки між судном, вантажем та фрахтом.

6. Актуарій – спеціаліст, який має відповідну професійну підготовку, підтверджену свідоцтвом, та

право проводити актуарні розрахунки , тобто розрахунок страхових тарифів.