Отаманщина.

Холодноярська республіка.
Україна - 1919
 Отаманщина
• Термін, запроваджений в обіг В.Винниченком
у мемуарній праці «Відродження нації».
• наявність на певній території великої кількості
партизанських загонів на чолі зі своїми
отаманами (командирами), фактичної
військової і політичної влади в умовах
відсутності чи недостатньої міці
централізованого апарату державної влади.
Данило Ількович Терпило
(отаман Зелений)
Ангел Євген Петрович
 Махно Нестор Іванович

“Влада породжує паразитів

— хай живе анархія!»

«Бий червоних, поки не побіліють, бий білих, поки
не почервоніють!»
• Махновський рух (в літературі відомий як
«махновщина», «махновці») — збройна
боротьба українських повстанських
анархістських формувань у 1918–1921 роках
часів Української революції під
керівництвом Нестора Махна; з 1 вересня
1919 р. — Революційна повстанська армія
України (РПАУ).
• Загони отамана Махна вели збройну боротьбу
проти австро-угорської та німецької окупаційних
армій, Гетьманату, Директорії, у 1918–
1921 роках — проти білогвардійців та
більшовицької РСЧА.
 Тачанка
ресорний чотириколісний візок із
відкритим кузовом для парної упряжі,
або такий же візок із кулеметом
(у кавалерії часів громадянської
війни).
У тачанку могли впрягатись від
двох до чотирьох коней. Екіпаж
складався з двох або трьох чоловік,
один був погоничем, інші
кулеметники, якщо їх було двоє, —
один безпосередньо вів вогонь, а
інший відповідав за набої.
Чимало джерел приписують
встановлення на повозку
великокаліберного кулемета, після
чого вона отримувала назву
«тачанка» — «махновцям». Скоріш за
все ця ідея належить самому Нестору
Тачанка Нестора Махна
 Холодноярська республіка
(1919-1921рр.)
• Самопроголошене
державне утворення на
землях Української
Народної Республіки, у
Чигиринському повіті
Київської губернії
(нині Чигиринському
районі Черкаської області),
в районі лісового
урочища Холодний Яр, зі
столицею в селі Мельники.
 Початок…
• У 1918 — 1922 рр.
православний Мотронинський монастир став
осередком українського повстанського руху
проти загарбників (німецьких окупантів та
російських «білих»і «червоних»інтервентів),
який очолювали брати Чучупаки.
• У зв'язку з переворотом, жителями села
Мельники, на прохання ігумені, щоб вберегти
монастир від пограбування, було створено
загін самооборони Мотронинського
монастиря під керівництвом Олекси Чучупака.
До складу загону входило 22 особи.
• У 1919р. загін перетворився на полк,
а В.Чучупака було обрано командиром
полку .Його брат Петро Чучупак став
начальником штабу полку.
• Василь Чучупак-головний отаман
 Утворення республіки
• Утворилася
Холодноярська республіка,
територія якої охоплювала
понад 25 навколишніх сіл та
мала близько 15-тисячну
селянську повстанську армію,
бійці якої називали себе
козаками, а своїх
командирів — отаманами (на
згадку про військову традицію
козаччини).
Козаки Холодного Яру
 Отамани Холодного Яру

Герасим Нестеренко-
Орел Петро Чучупак

Костянтин Пестушко (Степовий)

• Повстанці воювали з
чорним бойовим
прапором, на якому
срібною ниткою було
вишите гасло: «Воля
України або смерть»
• Після загибелі • Вплив Холодного Яру
Василя Чучупаки 12 не обмежувалися лише
квітня 1920 р., Черкащиною. Владу
Холодноярської республіки
Холодноярську
визнавали й прибережні
республіку очолив його
села (вгору по Дніпру до
заступник Іван Деркач, Черкас: Рацеве, Тіньки,
він керував збройними Боровиця, Топилівка,
силами регіону Сагунівка, Худяки, Бужин,
«Холодний Яр» під час Леськи та інші),
антирадянського чигиринські села, що
повстання у весняно- розкинулися на берегах
осінній період 1920 Тясмину (Погорільці,
року. Чорнявка, Трушівці,
Худоліївка та інші).
 Загибель республіки
• У 1922р.
Холодноярська
республіка була
ліквідована
більшовиками.
• Частина отаманів
загинула, частина –
заарештована.
• 18 жовтня 2016р. • 2 лютого 1923р. 38
апеляційний суд холодноярців, які боролися
за незалежність України та
Київської області проти радянської окупації,
реабілітував героїв засудили до розстрілу.
Холодного Яру, які • 9 лютого 1923 року о 8:30 у
боролися за Лук’янівській в’язниці Києва
незалежність України і засуджені підняли
повстання, захопили 14
загинули під час рушниць із набоями та іншу
спроби звільнення з зброю. Майже чотири
Лук'янівської в'язниці години серед Києва точився
бій.
Літературні твори, присвячені
холодноярцям
Ю.Горліс-Горський
Юрій Юрійович Городянин-Лісовський
• літературний
псевдонім Горліс-
Горський, у
підпіллі Залізняк, Горськи
й; 14
січня 1898, Демидівка —
27
вересня 1946, Ауґсбурґ)
— український
військовий і громадський
діяч, старшина Армії УНР,
письменник.