Модель Кюблер-Росс

Підготував студент групи 8120

Домащук Б.Б.
 Відповідно до моделі п’яти стадій
горя (або моделі Кюблера-Росса ),
люди, які переживають горе, проходять
через п’ять емоцій: заперечення, гнів,
угода, депресія та прийняття.
Незважаючи на те, що вона широко
використовується, дослідження не
підтвердили ці стадії, і модель була
піддана критиці як застаріла, а також як
некорисна для пояснення процесу горя.
 Історія
 Модель була представлена ​швейцарсько-американським психіатром Елізабет
Кюблер-Росс у її книзі 1969 року «Про смерть і вмирання » і була натхненна її
роботою з невиліковно хворими пацієнтами
 У своїй книзі Кюблер-Росс стверджує, що досягнення медицини того часу були
знаком зміни в тому, як люди сприймають і переживають смерть. Завдяки цьому
педіатри спостерігають менше хвороб, які загрожують життю своїх пацієнтів,
порівняно зі ста роками тому.
 Пізніше Кюблер-Росс зазначила, що етапи не є лінійною та передбачуваною
прогресією, і що вона шкодує, що написала їх у спосіб, який був неправильно
зрозумілий.«Спочатку Кюблер-Росс розглядала ці стадії як відображення того, як
люди справляються з хворобою та смертю, — зазначив дослідник горя Кеннет Дж.
Дока, — а не як відображення того, як люди сумують»
 Стадії горя
 Спочатку Кюблер-Росс розробила
етапи для опису процесу, через
який проходять пацієнти зі
смертельною хворобою, коли вони
примиряються з власною
смертю; Пізніше це також було
застосовано до скорботних друзів і
родини, які, здавалося, зазнали
подібного процесу. Етапи, широко
відомі під акронімом DABDA,
включають: Denial(Запереченя),
Anger(Гнів), Bargaining(Торг),
Depression(Депресія), Acceptance
(Прийняття)
 Заперечення
 Перша реакція – заперечення. На цій стадії
люди вважають, що діагноз якось помилковий, і
чіпляються за хибну, кращу реальність. Деякі
також можуть ізолюватися, уникаючи інших, які,
можливо, прийняли те, що відбувається.Ця
стадія, як правило, є тимчасовим захистом,
поки людина має достатньо часу для переходу
між стадіями, розмірковуючи про смерть.У своїй
книзі Кюблер-Росс стверджує, що технологічний
прогрес змусив людей боятися насильницької,
болісної смерті; тому, щоб захистити
психологічний розум, вони заперечують
реальність власної неминучої смерті.
 Гнів
 Коли людина усвідомлює, що заперечення не
може тривати, вона гнівається, особливо на
найближчих людей. Певними психологічними
реакціями людини, яка проходить цю фазу, були
б: «Чому я? Це несправедливо!»; «Як це може
статися зі мною?»; «Хто винен?»; «Чому це
сталося?». Дехто може накидатися на близьких,
медичний персонал та інших родичів. В іншій
книзі Кюблер-Росс, « Запитання та відповіді про
смерть і вмирання», вона наголошує на тому, що
людям потрібно робити все можливе, щоб
дозволити тим, хто перебуває на цій стадії,
відчути свої почуття та намагатися не сприймати
гнів особисто.
 Депресія

 «Мені так сумно, навіщо за щось турбуватися?»; «Я скоро помру, то який сенс?»; «Я
сумую за своїм коханим; навіщо продовжувати?»
Під час четвертої стадії індивід впадає у відчай від визнання своєї смертності. У
цьому стані індивід може стати мовчазним, відмовлятися від відвідувачів і проводити
більшу частину часу сумним і похмурим.
 Прийняття
 «Все буде добре»; «Я не можу
боротися з цим; я можу також
підготуватися до цього».
На цьому останньому етапі люди
приймають смерть або неминуче
майбутнє, або майбутнє коханої
людини, або іншу трагічну
подію. Люди, які вмирають, можуть
передувати тим, хто вижив, у цьому
 Діаграма, що показує два можливі
стані, який зазвичай супроводжується
спокійним, ретроспективним поглядом наслідки горя або події, що змінила
на людину та стабільним станом життя
емоцій.
 Критика
 Багато дослідників вважають модель недосконалою і вказують на її
наступні хиби:
1. За дослідженнями, пацієнти не проходять через усі стадії, а їхній порядок
не є сталим
2. Кюблер-Росс не використовувала методологій збору та аналізу даних,
стадії були виділені нею після проведення інтерв’ю з хворими, які носили
суб’єктивний характер
3. Стадії скоріше вказують хворим, як їм поводитися, а не описують, що хворі
відчувають насправді. Хворі та їх близькі підлаштовуються під відому
програму стадій.
4. Сильна залежність стану хворих від оточення не дає підстав приймати, що
вони будуть проходити через однакові стадії.
 З моменту публікації книги «Про смерть і вмирання», сучасні експерти
поставили під сумнів і розкритикували її центральну ідею, яка полягає в
тому, що для того, щоб нарешті пережити втрату близької людини, ми
маємо відпустити її і рухатися вперед
Дякую за увагу!