ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ

РАПТОВОЇ СМЕРТІ

Підготувала: Баграй Соломія

Студентка 6 курсу, групи 8127
Визначення:
 Раптова серцева смерть(РСС) - смерть, що
розвинулась моментально, або наступила протягом
години з моменту виникнення гострих змін в
клінічному статусі пацієнта. (Douglas Zipes, E.Braunwald.
Heart disease. 7 edition.2004).
 Відповідно до статистики, 80% РСС відбувається
вдома, 40% РСС незасвідченні або відбуваються під
час сну (Swagemakers V., J. Am. Cardiol. 1997).
 Тому останнім часом до визначення РСС додано
примітку – є свідки які бачили “жертву”
напередодні, без видимих ознак хвороби.
 Патогенез:
 Основні механізми виникнення РСС:
 Шлуночкові аритмії. Найбільш поширеним основним механізмом
РСС є шлуночкова тахікардія, або фібриляція шлуночків.
 Ішемія. Ішемія або зниження кровотоку до серця може спричинити
РСС, викликаючи шлуночкову аритмію або індукуючи інфаркт
міокарда.
 Структурні аномалії. Структурні аномалії, такі як гіпертрофічна
кардіоміопатія або дилатаційна кардіоміопатія, можуть підвищити
ризик РСС через зміну електричних властивостей серця.
 Водночас майже у 12% випадків причина РСС залишається
незрозумілою, зважаючи на те, що при аутопсiї чи після всебічного
медичного обстеження пацiєнтiв, якi пережили зупинку серця,
не знаходять ознак ССЗ. Частка пацiєнтiв, якi помирають раптово без
очевидного захворювання серця, є найбільшою в молодому вiцi
 У чому ж причина?
 Основні визначені причини раптової смерті:

 Порушення роботи серцево-судинної системи, що становлять 80%–90% усіх

раптових смертей.
 Несерцеві порушеннями: гостра надниркова недостатність, затяжний
астматичний стан, тромбомболія легеневої артерії та ін.

 Найбільша небезпека криється в аномальних порушеннях діяльності серцево-

судинної системи, адже більшість з них довгий час протікають безсимптомно і
важко діагностуються (в більшості випадків не фіксується жодних змін на ЕКГ).

 Відсутність клінічних ознак патології дозволяє жити повноцінним ритмом

упродовж тривалого часу чи, навіть, все життя. Проте часто, саме на тлі фізичного
чи емоційного навантаження чи виснаження, можливі прояви, які є небезпечними
сигналами. Часто смерть стає єдиним і останнім проявом патології серцево-
судинної системи.
Симптоми-провісники серцевих аномалій:

 До яскраво виражених періодичних симптомів-

провісників відносять:
 скарги на «перебої» – аритмію;
 пришвидшене серцебиття;
 задуху, втому, головний біль, безпричинні втрати
свідомості.
 Серцеві аномалії:
 До найнебезпечніших рідкісних аномалій серця, які можуть спричинити раптову
смерть відносять:

 Синдром передчасного збудження шлуночка – порушення ритму серця, яке

супроводжується небезпечними тахіаритміями (прискорення скорочень серця). Ця
вроджена аномалія може проявитися у будь-якому віці та передається спадково.
Найчастіше синдром проявляється ще у молодому віці.

 Синдром продовженого інтервалу QT – важливою клінічною ознакою цього

захворювання є втрата свідомості після стресу (синкопе).
 Передує втраті свідомості:
 – потемніння в очах,
 – серцебиття;
 – загальна слабкість.

 Цей синдром може бути як вродженим (мутація генів), так і набутим як результат
прийому певних препаратів(антиаритмічні препарати та деякі антидепресанти,
 Серцеві аномалії:
 Синдром скороченого QT – у пацієнта може виникнути аритмія,
реєструється тахікардія . Клінічні ознаки аналогічні до синдрому
продовженого інтервалу QT. Досі цей синдром є далеко не вивчений і
вимагає досліджень, є генетично зумовленим синдромом.

 Синдром Бругада – порушення серцевого ритму, що виникає

переважно у вечірній та нічний час, коли людина перебуває у стані сну
або спокійному стані. Є найпоширенішою причиною випадків
раптової смерті у молодих чоловіків у віці 30 років.

 Ці вищеперелічені синдроми лікар-кардіолог може встановити за

допомогою ЕхоКГ (метод ультразвукової діагностики), більш детальну
інформацію можна отримати, застосувавши холтер (метод, що
дозволяє оцінити серцеву діяльність пацієнта в умовах дотримання
звичного способу життя за допомогою спеціального приладу).
Зміни на ЕКГ при симптомі Бругада:

 За даними електрокардіограми синдром Бругада встановлюється

після виключення інших причин наявних змін. Діагноз
встановлюється за таких обох змін:

 елевація точки J ≥ 2 мм у щонайменше одному з відведень V1—V2;

 косонизхідна елевація сегменту ST із плавним переходом у
негативний зубець T.
 Судинні аномалії:

 Судинні аномалії є не менш загрозливою причиною раптової смерті.

 Серед них: судинна мальформація мозку та аневризм судин мозку.
 Судинна мальформація мозку – патологія, яка проявляється наявністю аномальних
артерій та вен різних розмірів,без проміжних капілярів. Ця аномалія не є спадковою,
переважно зустрічається в чоловіків і зі зменшенням еластичності судин має здатність
збільшуватися у розмірах.
 Аневризм судин мозку – це патологічний стан, при якому є порушення структури судини з
утворенням розширення стінки, що має мішковинну форму. Найчастіше це вроджена
патологія, проте причиною може бути і травма.
 Клінічні симптоми, що при першій патології, що при другій схожі: судоми; мігренеподібні
болі; порушення мови або зору.
 Проте часто захворювання проходять практично безсимптомно.
 Ускладнення цих патологічних захворювань може бути спровоковане фізичним
навантаженням, стресом, наявністю та ускладненнями супутніх захворювань.
 Ризик смертності значною мірою зростає у поєднанні вродженої патології з фоновими
захворюваннями.
 Діагноз судинних мальформацій мозку та аневризм судин мозку встановлюється в
основному на підставі обстежень за допомогою КТ, МРТ або ангіографії.
Захворювання та стани, при яких найчастіше
розвивається РСС:
 Гострий коронарний синдром;
 післяінфарктний кардіосклероз;
 СН;
 гіпертрофічна кардіоміопатія;
 дилатаційна кардіоміопатія;
 міокардит;
 аортальний стеноз;
 пролапс мітрального клапана;п
 орушення проведення імпульсу;
 синдром Вольфа — Паркінсона — Уайта;
 синдром подовженого інтервалу Q–T;
 синдром Бругада;
 аритмогенна дисплазія правого шлуночка;а
 номальний розвиток коронарних артерій;
 міокардіальні містки;
 Профілактика РСС:
 Профілактика РСС включає заходи, які здійснюють на різних рівнях
(етапах):
 запобігання розвитку захворювань серця, що підвищують схильність
до виникнення РСС;
 раннє виявлення й усунення станів, що підвищують схильність
до виникнення РСС;
 стратифікація ризику у пацієнтів із захворюваннями серця, у тому
числі зі шлуночковими порушеннями ритму, з метою виявлення та
захисту осіб з найвищим ступенем ризику;
 негайна та ефективна реанімація у випадку РСС;
 лікування осіб, які перенесли епізод РСС і були успішно реанімовані;
 проведення генетичного скринінгу може ідентифікувати осіб
зі спадковими захворюваннями, які підвищують ризик РСС, та
оптимізувати раннє виявлення та профілактику виникнення РСС.