Презентація на тему:

Дієприслівник
Підготував учень 7-А класу
КМЛ №6
Ковальчук Ілля
Дієприслівники
Дієприслівники - це особлива форма дієслова, яка виражає
додаткову дію або обставину, пов'язану з основним дієсловом. На
відміну від звичайних дієслів, дієприслівники не мають категорій
особи, числа та часу. Замість цього вони характеризуються
категоріями виду та стану. Дієприслівники надають реченню
більшої виразності та динамічності, дозволяючи передавати
складні дії та взаємозв'язки між ними.

Дієприслівники виконують роль обставин в реченні і вказують на

додаткові обставини, за яких відбувається дія, виражена основним
дієсловом: спосіб дії, час, причину, умову тощо. Наприклад,
"Сидячи біля вікна, він читав книгу" (обставина способу дії),
"Закінчивши роботу, він пішов додому" (обставина часу).
Визначення дієприслівника

Дієприслівник - це неособова форма дієслова, що виражає

додаткову дію стосовно дії, вираженої особовою формою дієслова.
Він поєднує в собі деякі ознаки дієслова та прислівника, займаючи
проміжне становище між цими частинами мови.

Дієприслівник відповідає на питання що робить?, що зробивши?, що

роблячи?, вказуючи на додаткову, супровідну дію, яка відбувається
одночасно або раніше за основну дію, виражену особовим
дієсловом. Наприклад, "Читаючи книгу, він занотовував цікаві
факти" (що робить? - читаючи); "Зробивши домашнє завдання, він
вирішив погуляти" (що зробивши? - зробивши).

Дієприслівник має ознаки як дієслова (час, вид, перехідність), так і

прислівника (не змінюється за відмінками, родами та числами). Він
вказує на обставинні відношення (способу дії, часу, умови, причини
тощо) і утворюється від дієслів за допомогою спеціальних суфіксів.
Утворення дієприслівників

Дієприслівники утворюються від дієслова за допомогою

спеціальних суфіксів. Дієприслівники недоконаного виду мають
суфікси -учи/-ючи, -ачи/-ячи, наприклад, "читаючи", "ідучи".
Дієприслівники доконаного виду мають суфікси -ши, -вши,
наприклад, "прочитавши", "пішовши". Суфікси дієприслівників
вказують на вид дієслова, від якого вони утворюються.

Дієприслівники показують додаткову дію або стан, який

супроводжує основну дію, виражену дієсловом у реченні. Вони
можуть виражати різноманітні відношення: часові, причинові,
умовні, поступки тощо. Дієприслівники допомагають розширити
та урізноманітнити мовлення, роблячи його більш виразним та
образним.
Дієприслівники недоконаного виду
Значення 1
Дієприслівники недоконаного
виду виражають дію, яка
відбувається одночасно з дією, 2 Утворення
означуваною дієсловом- Дієприслівники недоконаного
присудком у реченні. Вони виду утворюються від основи
вказують на супровідну, тривалу дієслів недоконаного виду за
чи повторювану дію, що допомогою суфіксів "-учи/-ючи", "-
супроводжує основну дію. ачи/-ячи". Наприклад: "читаючи",
"пишучи", "співаючи", "кричачи".
Функції 3
Дієприслівники недоконаного
виду виконують роль обставини
способу дії або обставини
супровідної дії в реченні. Вони
доповнюють та уточнюють
основну дію, вказуючи на те, як,
коли чи за яких умов вона
відбувається.
Дієприслівники доконаного
виду
Дієприслівники доконаного виду в українській мові позначають
дію, яка передує основній дії, вираженій дієсловом. Утворюються
вони від основ дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -
вши, -ши, -ши-. Наприклад: написавши, прочитавши, зробивши,
купивши.
На відміну від дієприслівників недоконаного виду, дієприслівники
доконаного виду вказують на завершену, цілісну дію, яка
передувала основній дії в реченні. Вони підкреслюють, що певна
дія була виконана раніше, ніж відбулася основна дія.

Наприклад: "Прочитавши книгу, дівчина написала есе" - дія

"прочитавши" передувала дії "написала". Дієприслівники
доконаного виду часто використовуються для висловлення
причинно-наслідкових зв'язків між діями.
Особливості вживання дієприслівників

Дієприслівники, будучи неособовими формами дієслова, мають низку особливостей у їх

застосуванні. По-перше, дієприслівник характеризує дію, виражену основним дієсловом,
уточнюючи її обставинні відтінки, такі як спосіб, умова, причина, час тощо. Наприклад,
"Сміючись, дитина грала у м'яч" (спосіб дії). По-друге, дієприслівник може вживатися в реченні
відокремлено, утворюючи дієприслівниковий зворот, який також уточнює обставини
виконання основної дії. Наприклад, "Виконавши домашнє завдання, він пішов гуляти"
(обставина часу). Крім того, дієприслівники можуть виступати в ролі вставних конструкцій,
наприклад, "Звичайно, розуміючи ситуацію, я погоджуюсь із вашим рішенням" (вставна
конструкція).

Важливо також пам'ятати, що дієприслівник узгоджується з підметом речення за числом і

родом, хоча й не має самостійного підмета. Тому в реченнях із кількома підметами
дієприслівник може мати різні граматичні форми. Наприклад, "Мати, читаючи книгу, заснула,
а батько, сидячи біля вікна, спостерігав за грозою". Дотримання цих особливостей уживання
дієприслівників є важливим для правильного й чіткого висловлювання думок.
Дієприслівникові звороти
Дієприслівникові звороти – це особлива конструкція в українській
мові, яка складається з дієприслівника і інших слів, що залежать від
нього. Ці звороти дозволяють компактно виразити додаткову дію
або обставину, пов'язану з основним дієсловом речення.

Дієприслівникові звороти часто вживаються на початку, всередині

або в кінці речення, і виділяються за допомогою ком. Наприклад,
"Прочитавши текст, студент надав короткий виклад основних ідей"
або "Студент, уважно прочитавши текст, надав короткий виклад
основних ідей". Ці звороти дозволяють уникнути громіздких
підрядних речень і роблять мову більш стислою та виразною.

Дієприслівникові звороти поширені в науковому, офіційно-діловому

та художньому стилях, де важливо точно й компактно виражати
думки. Вони допомагають структурувати текст і зробити його більш
логічним та інформативним.
Правила пунктуації з дієприслівниками

Кома перед дієприслівниковим Відокремлення одиничних

зворотом
Коли дієприслівниковий зворот стоїть на
початку речення, він виділяється комою.
Наприклад: "Працюючи наполегливо,
він досяг успіху." Якщо зворот стоїть у
середині або в кінці речення, його також
виділяють комами: "Він швидко
просунувся вперед, не зважаючи на
труднощі."
дієприслівників
Одиничні дієприслівники, що
виступають у ролі вставних чи
відокремлених членів речення,
виділяються комами. Наприклад: "Не
забуваючи, я завжди ношу з собою
парасольку." або "Зачекай, виконуючи
це завдання."

Кома між частинами складного речення

Коли дієприслівниковий зворот стоїть на межі між частинами складного речення, його
виділяють комою. Наприклад: "Ми вже майже прибули, швидко рухаючись вперед." Це
допомагає чіткіше відокремити дієприслівниковий зворот і підкреслити його зв'язок із
наступним реченням.
Практичне застосування
дієприслівників
Дієприслівники мають широке практичне застосування в українській мові. Вони дозволяють
нам висловлювати додаткові обставини дії, надаючи реченням більшої виразності та
образності. Наприклад, "Сидячи біля каміна, він читав книгу" або "Закінчивши роботу, вона
пішла додому". Такі конструкції допомагають уникати громіздких складнопідрядних речень,
роблячи наш мовлення більш природним та плавним.

Дієприслівники широко використовуються в художній літературі, публіцистиці та усному

мовленні. Вони додають тексту динамічності та експресивності, дозволяють передавати
швидку зміну подій чи одночасність кількох дій. Вправне використання дієприслівників
вважається ознакою високої мовленнєвої культури. Ці граматичні форми особливо доречні в
офіційно-діловому стилі, де вони надають текстам лаконічності та стриманості.

Крім того, дієприслівники мають важливе значення для розвитку логічного мислення та
аналітичних здібностей. Вміння правильно використовувати дієприслівникові конструкції
вимагає від мовця глибокого розуміння взаємозв'язку різних дій та процесів, що відбуваються
одночасно. Це є цінним навиком не лише для письмового та усного спілкування, а й для
вирішення складних аналітичних завдань у різних сферах діяльності.