Сумський Державний Університет

Медичний інститут

Кафедра фізичної реабілітації та спортивної медицини

Реферат:
«Гідрокінезіотерапія»

Підготувала студентка

3 курсу ФР-705-8 групи:

Шипельова Олена

Суми 2020
 Зміст
Вступ
1. Механізм дії
2. Показання і протипоказання
3. Витягнення хребта
4. Витягнення кінцівок, корекція положенням у воді
5. Плавання, купання у прісній, мінеральній чи морській воді
Використана література
 Вступ
Гідрокінезотерапія – це один з різновидів фізичних вправ, що
виконуються на різній глибині занурення пацієнтів у воду (до пояса, до
плечей, до підборіддя). Вода володіє унікальними властивостями, що
впливають на людський організм, такими як опір, гідростатичний тиск і
виштовхування, а також, виконання фізичних вправ у воді приносить
набагато більшу користь і задоволення, ніж на суші.
1. Властивість води дозволяє значно підвищувати ефективність
виконання вправ, адже щільність води у 800 разів перевищує щільність
повітря, при цьому опір виникає у всіх напрямках приблизно однаково.
2. Властивість води покращує циркуляцію в кровоносних судинах. При
цьому не виявляється надлишкового тиску на стінки судин в працюючих
м'язів, обсяг, втягнутий в кругообіг, крові надходить до внутрішніх органів,
які починають працювати більш активно.
3. Властивість води послаблює сили гравітації. Вода забезпечує тілу
плавучість і підтримку. При зануренні у воду по шию людині доводиться
тримати тільки 10% своєї ваги. При зануренні по пояс – 50% ваги. Ризик
пошкоджень суглобів, кісток і м'язів, що існує при заняттях на суші - у воді
значно знижується.
Після занять у воді пацієнти навряд чи будуть відчувати біль і
дискомфорт. Крім користі фізичних навантажень, на організм робить
позитивний вплив саме водне середовище. Водне середовище не тільки
полегшує фізичні вправи, але і підсилює їх ефект.
Фізичне навантаження у воді надає тренувальний і загартовуючий вплив
завдяки сумісному впливу на організм механічного, температурного і
гідростатичного факторів. Заняття гідрокінезотерапією проводяться при
температурі води 27-28º С, тривалістю 35-45 хвилин, з використанням
активних і пасивних вправ, з елементами полегшення і обтяження (з водними
гантелями, пінопластовими дощечками, м'ячами різного розміру і
гімнастичними палицями), вправами в упорі об стінку, і вправами, що
сприяють м'язовій релаксації.
 Механізм дії
Механічний вплив води визначається її гідростатичним тиском на
занурене тіло і залежить від ступеня занурення. В басейні воно в 5-6 разів
вище, ніж у ванні. Під дією гідростатичного тиску поліпшується
кровопостачання органів, полегшується відтік крові від периферії до серця. У
воді зменшується маса тіла, що полегшує рух в уражених суглобах, м'язах.
Особи, які страждають надмірною масою тіла, легше переносять
навантаження, швидше за нормалізують масу тіла. Опір води при русі тіла
при проведенні ЛФК підсилює механічне подразнення рецепторів шкіри,
покращуючи мікроциркуляцію, підвищуючи загальний тонус організму,
сприяє загартовуванню, надають загальну тренуючу дію на організм.
Температурний фактор також діє як подразник при невеликій різниці
температури тіла та води. Так, застосування води з температурою 30-32º С,
підвищується інтенсивність обміну речовин, надає тонізуючу, загартовуючи
дію, підвищує стійкість до коливань температури, відбувається посилення
шкірної і судинної реакції, підвищується інтенсивність обміну речовин.
Загартовуючий вплив прохолодної води в поєднанні з фізичними вправами і
масажем є потужним стимулятором для всіх процесів в організмі,
підвищуючи бадьорість, оптимізм, життєвий тонус, сприяє зміцненню
здоров'я.
Перебування в прохолодній воді викликає рефлекторне звуження судин
шкіри і кров, яка а них знаходиться, спрямовується до внутрішніх органів,
мозку, приносячи додаткову кількість кисню і інших активних речовин.
Слідом за первісним короткочасним звуженням судин настає рефлекторна
фаза їх релаксації (розширення), при цьому відбувається почервоніння і
потепління шкіри, що супроводжується приємним відчуттям тепла,
підвищується м'язова активність. Звуження, а потім розширення кровоносних
судин, їх «гра» є активним тренінгом для серцево-судинної системи,
сприяючи інтенсивності кровообігу, приводячи до вступу в загальний
кровотік резервної маси крові не тільки знаходиться в шкірі, але і з печінки і
селезінки.
Під впливом холодної води активізується робота діафрагми,
посилюється вентиляція легенів, дихання стає більш глибоким і вільним, в
крові збільшується кількість гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів.
Відбувається посилення активності імунної системи, підвищуються захисні
сили організму. У той же час слід пам'ятати, що при надмірно тривалому
охолодженні тіла відбувається стійке звуження судин шкірного покриву,
надмірно збільшується втрата тепла, а теплопродукція виявляється
недостатньою, щоб компенсувати такі втрати. Це може викликати серйозні
відхилення в діяльності організму і привести до небажаних наслідків. Тому
при загартовуванні організму холодною водою велике значення слід
надавати дозуванню холодового навантаження і поступовості його
нарощування. Особливо сприятлива комплексна система загартовування, що
поєднує різні форми загартовування з руховою активністю.
До цієї системи відноситься рекомендована лікувальна фізкультура в
басейні з прохолодною водою (30-32º С), що виключає у хворого з
артеріальною гіпертензією парадоксальні судинні реакції.
 Показання і протипоказання
Показання до застосування гідрокінезіотерапії:

 захворювання хребта (протрузії, грижі, викривлення, остеохондроз);

 суглобові патології (артрит, артроз);
 серцево-судинні захворювання (артеріальна гіпертонія І-ІІ ступеня,
тромбофлебіт, варикозне розширення вен);
 хвороби ендокринної системи (ожиріння, подагра);
 неврологічні порушення (неврози, вегето-судинна дистонія).

Протипоказання до застосування гідрокінезіотерапії:

 відкриті рани на шкірі;
 шкірні інфекції;
 остеомієліт;
 запальні захворювання ЛОР-органів (отит, синусит та ін.);
 сечостатеві інфекції;
 венеричні захворювання;
 гарячкові стани;
 розлади травного тракту;
 інфаркт міокарда;
 артеріальна гіпертонія 3 ступеня;
 туберкульоз;
 бронхіальна астма;
 гострі психічні захворювання;
 виснаження організму;
 трофічні виразки.
З обережністю слід приступати до занять:
 пацієнтам похилого віку;
 пацієнтам із серцево-судинною недостатністю, онкологічними
захворюваннями;
 вагітним жінкам, які важко переносять свою вагітність.
 Витягнення хребта
Витягування хребта або тракційна терапія полягає в розтяжці
еластичних тканин і суглобів хребетного стовпа. Тракції забезпечуються за
рахунок використання власної ваги пацієнта або додаткових вантажів. Такі
процедури справляють не тільки механічний вплив на хребетно-рухові
сегменти. Вони поліпшують взаємодію міжхребцевих суглобів,
розслаблюють м’язи, збільшують об’єм рухів і функціональну рухливість
хребта.
Крім того, тракції викликають активізацію метаболічних процесів у
всьому організмі, нормалізують кровообіг і забезпечують декомпресію
нервово-судинних утворень. Як показала практика, підводне витягування
хребта дає надзвичайно високий терапевтичний ефект, у порівнянні з іншими
методами фізіотерапії. У той же час тракції вважаються
малонавантажувальними процедурами і можуть призначатися багатьом
пацієнтам.

Види підводного витягування хребта

Витягування у воді проводиться, переважно, хребта та кінцівок і
застосовується воно найчастіше для усунення больового синдрому. Це
досягається шляхом кумулятивної дії витягування і болезаспокійливого та
релаксуючого ефекту теплої води. Так, при захворюваннях хребта
лікувальний ефект можливий завдяки розвантаженню міжхребцевих дисків і
суглобів, яке зменшує тиск на корінці спинномозкових нервів, і одночасній
болезаспокійливій та релаксуючій дії теплої води.
Може використовуватись підводне вертикальне витягування хребта у
басейні, горизонтальне витягування хребта і кінцівок у басейні та ванні.
Вертикальне витягування хребта у басейні здійснюється з допомогою пояса з
вантажем 5-20 кг, одягнутого на зануреного у воду до плечей пацієнта
(рис.3.2). Він утримується у воді в підвішеному положенні за голову, яка
фіксована спеціальним пристроєм. Таке положення характерно при
локалізації патологічного вогнища у нижньошийному і верхньогрудному
відділах хребта.
При ураженні грудних і поперекових хребців хворий спирається не
тільки на головотримач, але й на плечетримачі -підлокітники. Можна
фіксувати положення хворого також і з допомогою надувного круга,
проведеного попід пахвами.
Перша процедура витягування проводиться без або з мінімальним
вантажем, у наступних - вага поступово збільшується. Тривалість процедури
становить 15-20 хв., курс 12-14 процедур. Перед кожною процедурою
необхідно виконувати комплекс підготовчих вправ, спрямованих на
збільшення рухливості і витягування хребта. Для ліпшого розслаблення
м'язів спини використовується підводний масаж. Різновидом вертикального
витягування є підводне витягування на похилій площині, яке застосовується
в умовах стаціонару в дуже важких хворих.
 Горизонтальне витягування хребта у ванні проводиться на щиті з
опущеним нижнім кінцем. Положення хворого, лежачи на спині з вантажем
5-25 кг, що знаходиться за межами ванни. На груди пацієнта вдягають
грудний ліф, що фіксується до головного кінця ванни, а на поперек - пояс,
який з'єднуються тросиками через систему блоків з вантажем. Витягування
починається з ваги 5 кг, яку протягом 4-5 хв. поступово доводять до
максимуму і наприкінці процедури поступово за той самий час зменшується
вантаж. Тривалість процедури 20-30 хв., кількість їх -10-12. Після кожної
процедури хворий повинен відпочити 1,5 години. Слід підкреслити, що
попередній підводний масаж підвищує ефективність витягування.
Витягування хребта у ванні можна робити і шляхом провисання тулуба у
воді, тобто за рахунок ваги тіла хворого. При цьому верхній плечовий пояс
фіксується під пахвами, а нижні кінцівки за зону гомілкових суглобів таким
чином, щоб хворий не торкався дна ванни і провисав у ній (поза "гамака").
Процедури починаються з тривалості 5 хв. і поступово доводяться до 15 хв.
Курс -12- 20 процедур.

Особливості підводного витягування хребта

Підводні тракції поєднують в собі витягування хребта з впливом на
організм теплої мінеральної води. Останнє забезпечує зниження тонусу
поперечно-посмугованої мускулатури, завдяки чому розширюються
міжхребцеві отвори і збільшуються відстані між хребцями. Крім того,
усувається спазм судин і поліпшується кровопостачання хребта, що посилює
ефект від основного фактора лікування. Це особливо важливо, якщо метою
витягування є зменшення стоншування міжхребцевих дисків і терапія
радикулітів.

Для чого застосовується тракція хребта

Тракційна терапія спрямована на лікування захворювань опорно-

рухового апарату, насамперед, хребта. Крім того, з її допомогою усуваються
контрактури, деформації, зміщення суглобових поверхонь і кісткових
відламків. Показаннями для тракції є грижі міжхребцевих дисків, різні
синдроми остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта, люмбалгії,
статико-динамічні порушення обсягу рухів. Підводне витягування хребта
застосовується при встановленні цілого ряду діагнозів:
 Деформуючий спондильоз;
 Сколіоз;
 Кіфосколіоз;
 Корінцева декомпресія;
 Сплющення поперекового лордозу;
 Хвороба Бехтерева;
 Компресійні радикулопатии і баг. ін.
Крім того, тракції призначаються для зняття больового синдрому в хребті,
при міжреберній невралгії, вегетосудинній дистонії за гіпотонічним типом,
судомах, а також з профілактичною метою для тих, хто займаються важкою
фізичною працею або навпаки, мають сидячу роботу.
 Витягнення кінцівок, корекція положенням у воді
Витягування кінцівок у воді також проводиться переважно як
болезаспокійлива процедура, частіше при деформуючих артрозах великих
суглобів нижніх кінцівок. На гомілці хворої ноги закріплюється манжета з
вантажем 0,5-3 кг, а здорова стоїть на підставці висотою 20-25 см. З цього
вихідного положення хворою ногою виконуються коливання невеликої
амплітуди, намагаючись максимально розслабити м'язи. Тривалість
процедури 10-20 хв. і завершується вона виконанням комплексу фізичних
вправ у воді.
Корекція положенням у воді - це надання кінцівкам або тулубу певного
фіксованого положення, що супроводжується розтягуванням тканин шкіри,
зв'язково-суглобового апарату, м'язів. Застосовується цей метод, частіше
всього, при обмеженні рухів у суглобах і контрактурах. Він є заключним
після вправ у воді, підводного масажу, витягування, які підготували тканини
для подальших інтенсивних дій.
Для корекції положенням у воді використовуються спеціальні пристрої,
вантажі різної ваги, фіксуючі шини, лямки, які утримують потрібний сегмент
у необхідному положенні, створюючи певний тиск на цю ділянку протягом
15-20 хв.
Під час процедури треба слідкувати за реакцією хворого на коригувальні дії
зусилля. Вони не повинні бути надмірними як за часом, так і за
інтенсивністю, супроводжуватись болем, тому що це може викликати
протилежний ефект - рефлекторне напруження м'язів, а інколи і відмову
хворого від лікування цим методом.
 Плавання, купання у прісній, мінеральній чи морській воді
Плавання і купання у прісній, мінеральній чи морській (таласотерапія)
воді широко застосовується з лікувальною і профілактичною метою у
післялікарняному періоді реабілітації, переважно, в санаторному її етапі.
Під час цих гідрокінезотерапевтичних процедур, окрім температурного,
механічного і хімічного впливу води на організм, на нього ще діє повітря і
сонце. Внаслідок сумарної дії всіх цих природних чинників стимулюється
діяльність систем організму, підвищується його життєвий тонус, активно йде
загартування. Застосовується звичайне плавання та плавання із засобами, які
дають змогу регулювати навантаження - пінопластові дошки, круги, надувні
гумові предмети, ласти. Використовуються рухливі і малорухливі ігри у воді:
елементи волейболу, водного поло з пересуванням по дну і т. ін. Тривалість
плавання і купання залежить від температури води, стану здоров'я, віку,
тренованості пацієнта, рухового режиму.
Під час морських купань в умовах Чорноморського і Азовського
узбережжя України слід враховувати стан моря і рівень сонячного
випромінювання. Купання використовується частіше з метою підвищення
нервово-психічного і м'язового тонусу, загальної опірності організму, зняття
втоми, загартування. Купатись рекомендується з 9 до 12 год. через 1-1,5 год.
після сніданку при температурі води не нижче 21-23° С, а треновані особи
можуть купатися і при нижчій температурі. У воду треба заходити повільно,
постійно рухаючись. Тривалість першого перебування у воді 2-3 хв, яка в
подальшому поступово збільшується до 10-15 хв, не очікуючи появи ознак
охолодження (тремтіння, бліда та "гусяча" шкіра). Після купання необхідно
насухо витертися, і поява приємного відчутя тепла у всьому тілі свідчить про
позитивну дію процедури на організм. Якщо самопочуття добре, то можна
повторити купання з 16 до 19 год.
Плавання різносторонньо діє на організм. Воно є потужним засобом
підвищення тренованості серцево-судинної і дихальної систем, стимулятором
діяльності шлунково-кишкового тракту, обміну речовин. Фізичні
навантаження проходять в умовах, що знімають гравітаційні сили,
звільняють хребет від осьового навантаження. Разом з тим безопірна
підтримка і просування тіла у воді потребує відчутного м'язового зусилля для
подолання опірності водного середовища, що добре розвиває м'язову
систему. При цьому можна диференційовано навантажувати і зміцнювати ті
чи інші м'язові групи, застосовуючи визначений стиль плавання.
Показання до застосування плавання і купання :
 компенсовані захворювання серцево-судинної системи, обміну
речовин;
 хронічні захворювання дихальних шляхів;
 реконвалесценція після гострих захворювань;
 рахіт;
 атонія шлунка і кишок;
 туберкульоз у неактивній фазі;
 неврастенія;
 залишкові явища після травм і захворювань опорно-рухового апарату і
нервової системи;
 порушення постави, сколіоз;
 інваспорт.
Протипоказання:
 підвищена нервово-психічна збудженість;
 схильність до непритомності;
 органічні захворювання головного та спинного мозку;
 серця з порушеннями кровообігу;
 виражений атеросклероз і коронарна недостатність;
 виснаження.
 Список використаної літератури:
1. https://radon.com.ua/uk/podvodnoe-vytyazhenie-pozvonochnika/
2. http://molodyvcheny.in.ua/files/conf/other/47may2020/68.pdf
3. http://window.edu.ru/resource/067/30067/files/ugmado07.pdf
4. file:///C:/Users/Lena/Downloads/Tereshchenko%20A..pdf
5. http://old.meduniv.lviv.ua/uploads/repository/fizreabilit/03.%20Na
vch_metoduchna_literatura/Pocibnic%20Ocnovu
%20fizreabiliti.pdf