—ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України
29 березня 2012 року № 384

Форма № Н-6.01

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

кафедра біології

Курсова робота

з анатомії людини на тему:

Тубулярна аденома молочної залози

Студентки III курсу БК-31 групи

напряму підготовки Біологія (класична)
спеціальності 091 Біологія
Мартиненко Ю.В.
Керівник: старший викладач кафедри
біології Кедров Б.Ю.
Національна шкала ________________
Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали

Ніжин – 2020
 2

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАКОВИХ УТВОРЕНЬ У

МОЛОЧНІЙ ЗАЛОЗІ..............................................................................................5

1.1. Що таке пухлини молочної залози та їх впив на організм

людини......................................................................................................5

1.2. Фіброаденома як першочерговий діагноз......................................7

1.3. Трубчаста аденома............................................................................9

1.4 Порівняьний аналіз різних літературних випадків тубулярної

аденоми молочної залози......................................................................11

РОЗДІЛ II. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ...................................15

РОЗДІЛ III. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ................16

3.1 Онтогенез тубулярної аденоми молочної залози.........................16

5.4 Онкологічна реабілітація пацієнтки..............................................17

ВИСНОВКИ...........................................................................................................19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................20

ДОДАТКИ..............................................................................................................25
 3

ВСТУП
Актуальність теми. Технологічний прогрес людства, на жаль, не
пройшов непомітним для людини. Особливо це стосується мутацій генома.
На сьогоднішній день у світі спостерігається збільшення частоти виникнення
онкологічних захворювань. Україна не є виключенням. Ускладнює ситуацію
підвищений радіаційний фон. Тому ми вирішили дослідити дуже специфічне
та рідкісне захворювання — тубулярна аденома молочної залози.
Актуальним та головним завданням сучасної медицини є діагностування та
диференціювання патологічних утворень молочних залоз, насамперед,
доброякісних і злоякісних процесів. Ми за необхідність поглибити знання
про це захворювання для того щоб уникнути агресивного лікування там де
можуть допомогти більш безпечні лікувальні засоби.
Метою нашої роботи є вивчення процесу протікання захворювання.
Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання:
 використовуючи літературні данні вивчити причини виникнення
тубулярної аденоми молочної залози;
 опираючись на отриманні шляхом дослідів результати прослідкувати за
онтогенезом аденоми;
 проаналізувати та порівняти отримані результати.
Об’єктом дослідження є тубулярна аденома молочної залози.
Предметом дослідження є причини, статистичні данні, методи
лікування та наслідки виникнення тубулярної аденоми молочної залози.
Методи дослідження: експериментальний, гістологічний аналіз,
загальний медичний аналіз, порівняння, узагальнення, дедуктивний метод,
статистична обробка даних.
Наукова новизна. Нами вперше було вивчено та досліджено
протікання тубулярної аденоми молочної залози від виявлення
фіброаденоми, остаточного діагнозу та до одужання пацієнта.
 4

Практичне значення. Результати курсової роботи демонструє процес

виявлення, протікання та лікування тубулярної аденоми молочної залози. Та
показує ефективність методів діагностування
 5

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАКОВИХ УТВОРЕНЬ У
МОЛОЧНІЙ ЗАЛОЗІ

1.1. Що таке пухлини молочної залози та їх впив на організм

людини
У 2008 р. рак молочної залози (РМЗ) посідає 1-ше місце в структурі
онкологічної захворюваності жінок України, його частота становила 61,7 на
100 тис. жіночого населення (з коливанням від 74,3 в Одеській обл.до 40,0 —
у Закарпатській обл.). Протягом всіх років відмічають тенденцію до
неухильного підвищення не тільки рівня захворюваності (1977 р. — 16,1 на
100 тис. жінок), але й показників смертності від РМЗ (1976 р. — 8,4 на 100
тис. жінок; 2008 р. — 30,7 на 100 тис. жінок) [1].
Статистика ВООЗ свідчить, що рак грудей є найбільш
розповсюдженим видом раку у всьому світі. В Україні рак грудної залози теж
лідирує серед жіночих онкологічних хвороб. За даними Інституту раку,
кожна 7-8 жінка має проблеми з грудними залозами, але до лікарів
звертається занадто пізно: при першому огляді у четверті жінок виявляють
метастатичні стадії хвороби, які лікувати надзвичайно важко.
Згідно даних Національного інституту раку, РМЗ — найбільш
поширене злоякісне онкозахворювання в Україні. За рік РМЗ виявляють
більше ніж у 16,5 тис. українок. Рівень захворюваності цією недугою у нашій
країні за останні 50 років виріс у 4 рази.
В Харківській області в 2018 році зареєстровано 1018 нових випадків
захворювань, що меньше ніж в 2017 році — 1081. Відповідно показник
захворюваності на 100 тис. жіночого населення склав — 84,1 (2017 — 75,0).
Кількість жінок, які перебувають на «Д» обліку з приводу РМЗ збільшилась
до 13368 проти 13100 в 2017 році. Відповідно показник поширеності зріс до
924,7 на 100 тис. жіночого населення, проти 903,8 в 2017 році [2].
 6

Фіброаденоми складають приблизно 13–35% всіх доброякісних

новоутворень. Найчастіше їх діагностують у жінок віком від 15 до 40 років.
Пік захворювання спостерігають у віці 20 років. У цей період фіброаденоми є
результатом неправильного розвитку залозистої тканини у молочних залозах.
Згідно статистики зрозуміло, що проблема наявна та потребує
вирішення, ось чому варто розглянути одну з головних причин винекненя
пухлин.
У першу чергу, слід назвати гени, що викликають схильність до РМЗ.
Гени BRCA-1 і BRCA-2 (скорочення від англ. BReast CAncer).
BRCA-1 і BRCA-2 належать до класу генів-супресорів, які кодують
білки, що пригнічують клітинний ріст. У жінок — носіїв мутантної форми
гена BRCA — відмічають до 90% імовірності розвитку РМЗ протягом життя.
При цьому ризик захворіти на рак яєчника становить близько 40%. Чоловіки,
у геномі яких є мутантні форми генів BRCA-1 або BRCA-2, також можливий
підвищений ризик розвитку РМЗ або передміхурової залози.
Дія генів схильності до РМЗ значною мірою знаходиться під впливом
інших генів — генів-модифікаторів, оскільки канцерогенез є результатом
взаємодії багатьох генів, у якому онкогенам і генам-супресорам відводиться
провідна роль. Інші гени, у тому числі гени детоксикації, відіграють роль
модифікаторів функцій головних генів.
Також етіологія деяких пухин зокрема молочної залози тощо базується
на дисгормональних порушеннях організму.
Дихання новоутворень в організмі послаблене через недостатнє
постачання кисню, і основним джерелом енергії для неї є анаеробний
гліколіз. Пухлини здатні «всмоктувати» глюкозу з крові. В цих умовах
мобілізуються всі можливості організму — першочергово втрачаються
запаси глікогену м’язів та печінки. Основним процесом, що дозволяє
організму в більшості перекривати втрати глюкози, що поглинається, є
глюконеогенез — ендогенне утворення глюкози в печінці та нирках з
 7

невуглеводних матеріалів. Може наступати глибока гіпоглікемія. Пухлинна

тканина є своєрідною пасткою для азоту, як алементарного, так і того, що
вивільнюється при розпаді білків і нуклеїнових кислот.
Можна впевнено говорити, що своєчасна і рання діагностика
передпухлинних та пухлинних захворювань, яка певною мірою гарантує
успішність лікування, в першу чергу залежить від самої жінки, від її
обережності, її уваги до свого здоров’я.

1.2. Фіброаденома як першочерговий діагноз

Досить часто при що річному огляді гінеколога проводять пальпацію
молочної залози при знаходженні ущільнення або вузлика ставлять описовий
або навіть орієнтовний діагноз та відправляють пацієнтку на додаткові
медичні аналізи та дослідження.
Під час аналізу морфологічного матеріалу у дослідженнях
Л.В. Синявіної відзначено, що у 60% жінок віком до 35 років переважають
периканалікулярні фіброаденоми, а у 67% жінок старше 40 років —
інтраканалікулярні фіброаденоми [3].
Зазвичай, фіброаденома — це поодиноке утворення, хоча у 10–20%
випадків бувають множинні фіброаденоми та двобічні [2, 4]. У 50% випадків
утворення локалізується у верхньо-зовнішньому квадранті.
Згідно даних літератури, малігнізуюча трансформація в епітеліальних
компонентах фіброаденоми — рідкісне явище з частотою 0,002–0,0125% [2,
3]. У дослідженнях С.М. Аль Саламаха за 5–10 річний період спостереження
лише 8% фіброаденом збільшилися у розмірі, тоді як решта залишилася на
тому ж рівні чи взагалі регресували. Автор наголошує, що ризик малігнізації
— не більше 0,3%, переважно у жінок старше 30 років.
Повідомлення про випадки розвитку протокових, лобулярних
карцином та раку, що виникали з фіброаденом, обгрунтовують необхідність
хірургічного лікування таких доброякісних новоутворень молочних залоз. За
даними М.Дж. Квон, ризик розвитку лобулярної карциноми є найбільшим у
 8

віці 42–44 роки [1]. Молодий вік пацієнток із фіброаденомами також не є

обмеженням для виконання хірургічних втручань. С.С. Езера виділяє такі
покази до хірургічного лікування як великий розмір фіброаденоми,
відсутність регресу новоутворення впродовж декількох років або його
швидке збільшення, а також спадковий анамнез [5].
У залежності від розмірів фіброаденоми УЗ-картина має свої
особливості. У 25% випадків відмічаються мікро- і навіть макрокальцинати.
Загалом достовірність УЗ-діагностики складає 80–82%. Гігантська
фіброаденома характеризується повільним розвитком і появою великих
коралоподібних петрифікатів з вираженою акустичною тінню.
За даними Є.П. Куликова, сонографічні ознаки фіброаденом
характеризуються правильною формою (100%), чіткими контурами (88%),
переважно рівними краями (75%), гіпоехогенною (88%) неоднорідною (94%)
внутрішньою структурою і відстутністю прискореного (більше 5 см/c)
кровотоку (88%) [17].
Під час мамографії виявляють до 33% фіброаденом, які не
пропальповуються [4]. За даними Є.П. Куликова, у мамографічному
зображенні фіброаденоми мають переважно правильну форму (93%), чіткі
контури (86%) і рівні краї (64%) [6].
Одночасне застосування мамографії та УЗД дозволяє збільшити
точність діагностики різних захворювань молочних залоз до 97% [6, 7, 8].
Разом з фізикальним обстеженням чутливість і специфічність ТАПБ складає
у діагностиці фіброаденом 86% і 76% відповідно [9].
У дослідженнях Н.Дж. Карті протягом 5 років простежено наслідки
фіброаденом у 25 пацієнток, яким не проводили оперативне лікування. У 13
(52%) жінок утворення зменшилося у розмірах, у 4 (16%) — не змінилося, у 8
(32%) осіб відзначено збільшення фіброаденоми. Враховуючи такі
результати, автори рекомендують вичікувальну тактику протягом 5 років, що
дозволяє уникнути непотрібної ексцизії [10].
 9

Отже, можна зрозуміти, що фіброаденома може бути легко

діагностовано при медогляді замість якогось іншого новоутворення за
рахунок того, що вона має багато загальних характеристик та велику
кількість країв, форм, щільності та іншого. Тому з легкістю є першим
претендентом на звання оглядового або навіть довгий час залишатися
орієнтовним діагнозом до гістологічного аналізу що дає достовірні
результати для заключного діагнозу.
Ультразвукове дослідження і рентгенівську мамографію слід
проводити як взаємно доповнюючі методики, які повинні використовуватися
в діагностичностикі патології молочних залоз. Це є важливим, через те, що
пухлини можуть бути або рентгеннегативними, або сононегативними, що
призводить до розбіжності даних мамографічного і ультразвукового
досліджень.

1.3. Трубчаста аденома

Трубчасті аденоми — це рідкісні доброякісні новоутворення, що
становлять 0,13-1,7% доброякісних уражень молочної залози [5, 11, 12].
Також мною було знайдену іншу статистику у якій доводилися 0,1–2,8% .
Зафіксовані розміри від 1 до 8,5 см. [13]. Нам вдалося знайти лише два
випадки гігантської тубулярної аденоми [13, 14].
Відмінні клініко-патологічні особливості цієї рідкісної пухлини були
спочатку описані Персо (1968), який назвав її "фіброаденомою з переважно
залозистим компонентом" [4]. Перший випадок трубчастої аденоми молочної
залози, вивчений за допомогою аспіраційної цитології та світло- та
електронної мікроскопії, був повідомлений Моросс у 1983 році [15]. До цього
часу опубліковано лише невелика кількість наукових статей про цю рідкісну
новоутворення, і більшість з них були повідомленнями про випадки.
Трубчасті аденоми є обрізаними, некапсульованими, повільно
зростаючими, твердими, рухливими ураженнями жіночої грудей, що
складаються з щільно упакованих правильних круглих канальців. Трубочки
 10

вистелені звичайними епітеліальними і базальними міоепітеліальними

клітинами. Цим захворюванням часто страждають молоді жінки
репродуктивної вікової групи (15–49 років), дуже рідко до менархе або після
менопаузи [16]. Верхній і зовнішній квадрант грудей є найбільш бажаним
місцем. Не повідомлялося про зв’язок із вагітністю або пероральним
контрацептивом, що різко контрастує з аденому лактації. Насправді
лактаційна та тубулярна аденома розглядаються як подібні ураження в різних
фізіологічних умовах [17].
Клінічно майже не відрізняється від фіброаденоми, однієї з поширених
доброякісних пухлин молочної залози молодих жінок. Обидві ці
новоутворення схожі за віковою захворюваністю, оскільки вони охоплюють
переважно молодих жінок репродуктивної вікової групи. Біологічні перебігу
двох новоутворень є доброякісними, не зафіксовано випадків рецидиву або
підвищеного шансу на злоякісну конверсію. [6, 7, 8]. Однак існують деякі
гістологічні диференціальні діагнози, такі як певні доброякісні пухлини
(фіброаденома, лактаційна аденома, пухлина філоди, аденоз) та злоякісні
пухлини (карцинома канальців), які потребують використання
імуногістохімії. Також повідомлялося про асоціацію з карциномами [18, 19,
20].
Остаточний діагноз трубчастої аденоми молочної залози залежить від
гістопатології яка залишається золотим стандартом для остаточного
підтвердження. Біопсії або люмпэктомія забезпечують достатню кількість
пухлинної тканини, що дозволяє поставити правильний діагноз. Клініко-
радіоцитологічні дослідження дозволяють виявити доброякісну природу
ураження, але остаточний передопераційний діагноз все ж є винятком, а не
правилом [9, 21, 22].

1.4 Порівняьний аналіз різних літературних випадків тубулярної

аденоми молочної залози.
 11

Для того щоб краще зрозуміти процес протікання тубулярної аденоми

молочної залози, ми провели аналіз 7 статей у яких описано 56 випадки цього
захворювання у період з 2004 по 2018 рік.
Більшість випадків (34 із 56, або 60,7%) належать до групи людей
віком до 30 років, максимальна кількість випадків припадає на (21 із 56,
37,5%) людей віком 21–30 років. Наймолодшим і найстарішим випадками
були відповідно 16 років і 55 років. У даному дослідженні розмір пухлини
коливається від 0,9 до 15,6 см, більшість випадків (45 із 56, або 80.35%)
належать до групи ≤ 5 см, максимальна кількість випадків припадає на групи
< 2,5 см (24 із 56, 42.85%).
Було проаналізовано 1513 біопсій молочної залози жінок. Лише 43
ураження діагностували як тубулярну аденому (2,842%).
Підозри 7 випадків на злоякісність були засновані на більш високому
віці, малій тривалості, великих розмірах пухлин, відносно твердій
консистенція, нечітких межах та змінах кольору шкіри.
Згідно опрацьованих матеріалів можна зробити такі висновки.
 Надлишки трубчастих фрагментів у мазках можуть спричинити
помилку в діагностиці тубулярної аденоми або тубулярної
карциноми. Це може призвисти до сплутаності діагностики [23].
 Віментин або CD34 підкреслює стромальний компонент
канальцевої аденоми, і ця особливість легко дозволяє виключити
діагноз інших доброякісних пухлин молочної залози. Цей підхід має
на меті виключити будь-яке злоякісне утворення або будь-яке
доброякісне ураження молочної залози, яке може імітувати
гістологічну морфологію аденоми канальців [24].
 Тубулярна аденома має тенденцію бути м'якше, ніж фіброаденома
[25].
 Часто крововиливи чи некрози не спостерігалися під час
захворювання [25].
 12

 Під час вагітності тубулярна аденома може збільшуватися в своїх

розмірах і відносно цього збільшується біль [14].
Одже згідно цих пунктів можна зрозуміти, що підхід до тубулярної
аденоми повинен буди комплексний, що в свою чергу підвищить можливість
виявлення аденоми на ранніх етапах та запобігти агресивному лікуванню.
 Клінічно, трубчасті аденоми молочної залози можуть протікати
безсимптомно і також є можливість її регресу [26].
 При занедбані тубулярної аденоми вона може збільшуватися у
розмірах і як наслідок деформувати шкіру та тканину молочної
залози [13].
 Також один з проаналізованих випадків демонструє можливість
відділення тубулярної аденоми від молочної залози та утворення
«третіх грудей» [14]. (див. додаток 1)
Трубчаста аденома є повністю доброякісною пухлиною і не пов’язана
з підвищеним ризиком розвитку раку молочної залози. Тому обізнаність про
аденому канальців та її характеристиках необхідна для запобігання зайвого
агресивного лікування.
Результати аналізу статей, що містять матеріал по 56 випадкам
тубулярної аденоми молочної залози відображено у таблицях 1, 2 і 3.
 13

Таблиця 1
Розподіл випадків тубулярної аденоми молочної залози за віком пацієнтів та за розміром пухлин

Загальна Вік (рік) Розмір (см) Клінічна презентація

кількість 0- 11-20 21-30 31-40 41-50 > 51 <2,5 2,5-5 >5 Доброякісна Підозрілі Злоякісне

випадків 10
56 0 13 21 14 7 1 24 21 11 49 7 0
(23,2%) (37,5%) (25%) (12,5%) (1,8%) (42,85%) (37,5%) (19,65%) (87,5%) (12,5%)

Таблиця 2
Оцінка випадків тубулярної аденоми молочної залози за різними методами досліджень
виявлених випадків

Відсоток трубчастої
Загальна кількість біопсій

канальців що аналізуються
Рентгенологічна оцінка Цитологічна оцінка
Загальна кількість

аденоми канальців
молочної залози жінок

Загальна кількість
Загальна кількість
Загальна кількість Звіт Звіт
випадків аденоми
аденоми

Фіброаденома
Підозрілі

Інший діагноз
Доброякісна

Злоякісне
випадків

випадків
1513 43 2,842% 56 21 20 1 0 7 7 0

випадках тубулярної аденоми молочної залози

Трива

Пахвов

Цитол
Консис

діагноз
Мобіль
Ніжніс

Рентгенологічний діагноз
Клініч
тенція
Вік

Зміни
Розмір

ність

ний
ть

ий
 14

(см)

шкіри

огічний діагноз
(рік)

лість (місяць)
USG Мамографія

лімфатичний
вузол
16 1.7 15 Твердий — Мобільний — — Доброякісна - - Фібро

17 1.5 11 М’який до — Мобільний — — Доброякісна - - Фібро

твердого
19 3.8 9 Твердий — Мобільний — — Доброякісна Доброякісна - Фібро
20 4.6 24 Твердий Легкий Мобільний — — Доброякісна Доброякісна - Фібро
21 15,6 51 Твердий — Мобільний — — Доброякісна Доброякісна Доброякісна
22 2.4 30 Твердий — Мобільний — — Доброякісна Доброякісна - -
26 2.2 7 М’який до — Мобільний — — Доброякісна Доброякісна - -
твердого
26 15 7 Твердий — Мобільний — — - - - -
32 3.2 10 Твердий — Мобільний — — Доброякісна Доброякісна - Фібро

33 2 9 Твердий — Мобільний — — Доброякісна Доброякісна - -

34 1,2 2 М’який — Мобільний — — Доброякісна Доброякісна Доброякісна -
36 2.9 18 Твердий — Мобільний — — Доброякісна Доброякісна - Фібро
48 7 3 Твердий до Легкий Трохи — — Підозра на Доброякісна Доброякісна Фібро
жорсткого обмежений злоякісність
50 2,2 3 Твердий — Мобільний — — Доброякісна - Доброякісна -
* — – Відсутні, *Фібро – Фіброаденома
 15

РОЗДІЛ II
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота проводилася впродовж серпень 2019 р. — травень 2020 р. в

домашніх умовах, а також на базі Полтавського обласного клінічного
онкологічного диспансеру, де було проведено медичні та гістологічні
аналізи. Для вивчення ми обрали дуже специфічне та рідкісне захворювання
— тубулярна аденома молочної залози, що у свою чергу становлять 0,13–
1,7% доброякісних уражень молочної залози [12]. Для дослідження були
використаний анамнез та процес протікання онкологічного захворювання у
верхньому квадраті внутрішньої сторони правої молочної залози.
Також ми ознайомились з частиною методик на практиці під час
спостереження лікування пацієнтки, зокрема з них: огляд і пальпацію,
рентгенівське обстеження, аналіз крові, УЗД молочної залози, біопсію,
цитологічний і гістологічний аналізи.
Зокрема гістологічне дослідження дозволяє лабораторно дослідити
біоптат тобто частинки тканини. Для біопсії зазвичай підходять будь які
органи людського організму; у нашому випадку це була молочна залоза.
Також у цій роботі розглянуто пункцію та хірургічне видалення шляхом
лампектомії [27].
Окрім медично-гістологічного аналізу ми проаналізували результати
методів обстеження та побудували кореляційну залежність ефективності
діагностування новоутворень на основі понад п’ятдесяти літературно
описаних випадків зібраних із різних куточків планети в період 2004–2018
рр.
 16

РОЗДІЛ III

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

3.1. Онтогенез тубулярної аденоми молочної залози

Пацієнтка М., вік якої 18 років складав на той час, власноруч виявила
вузол, але не звернула належної уваги. При проходженні щорічного
обстеження у 2018 р. лікар нічого не виявив, хоча вузлик не зник.
05.08.2019 пацієнтка проходила щорічне обстеження здоров’я. При
проходженні флюорографії не було виявлено ніяких відхилень та
новоутворень. При гінекологічному огляді було виявлено ущільнення в
правій молочній залозі, інших паталогій не виявленно, надалі направлена до
хірурга та онколога. При огляді онкологом було підтверджено наявність
утворення в внутрішньому верхньому квадранті в правій молочній залозі з
бугорчистою поверхнею розміром близько 2,5 см, лімфо вузол у правій пахві
мав розмір 0,5–0,8 см. Ліва молочна залоза та лімфо вузол — без відхилень.
Був поставлений диференціальний діагноз фіброаденома правої молочної
залози. Для подальшої уточнення діагнозу пацієнта було направлено на УЗД.
(див. додаток 2, 3)
УЗД було проведено у курортній поліклініці. При проведенні УЗД
05.08.19 було виявлено змішану структуру молочних залоз, міждолькові
простори не розширені, протоки біля сосків не розширені. Було виявлено
зростання фіброзних тканин розміром 2,27 х 1,73 однорідної структури з
рівними конурами, регіональні лімфатичні вузли не візуалізуються. (див.
додаток 4, 5)
Результати УЗД дозволили остаточно визначитись з діагнозом і
пацієнтку було направлено до обласного онкодиспансеру.
06.08.19 пацієнтка прибула в Полтавський обласний клінічний
онкологічний диспансер для консультації з лікарем онкологом. Лікар написав
 17

направлення на контрольне УЗД у диспансері та гінекологічний огляд. Після

функціонального рентгенологічного та інших спеціальних досліджень інших
патологій крім утворення у молочній залозі не було виявлено.
Результати УЗД від 06.08.19 показали, що права молочна залоза на
границі верхніх квадрантів має гіпоехогенне утворення розміром 3,4 х 2,0 см
з чітким контуром. Ліва молочна залоза без особливостей. Печінка не
збільшена. Структура однорідна вогнищевих утворень не виявлено. Жовчний
міхур конкрементів не містить. Нирки без особливостей. Заочеревенні
лімфовузли не збільшені. Висновок: фіброаденома правої молочної залози.
За результатами УЗД онкологом та пацієнткою було прийнято
рішення про лікування пацієнтки у стаціонарних умовах з подальшим
видаленням новоутворення. Лікар провів біопсію та направив на додаткові
обстеження для проведення операції по місцю проживання.
Протягом наступних трьох діб пацієнтці було призначення
проходження таких аналізів як загальний аналіз крові, аналіз крові КСР,
кардіограму, загальний аналіз сечі
13.08.19 пацієнтка була госпіталізована в хірургічне відділення
Полтавського обласного клінічно онкологічного диспансера.
15.08.19 була проведена операція під назвою енуклеація
фіброаденоми правої молочної залози. Операція тривала 1,5–2 години.

3.2. Онклогічна реабілітація пацієнтки

Після операційний період пройшов досить добре. Був виконаний
косметичний розріз з мінімальним втручанням, який залишив ледь помітний
шрам по верхньому краю ареола. Перев’язки проходили добре, тому вже
наступного після операції дня пацієнтка була виписана із стаціонару та була
передана під нагляд хірурга за місцем мешкання (див. додаток 6). Перев’язки
по місцю мешкання проводились через день та на восьмий день після
операції шви були зняті.
 18

Через два тижні після проведення операції були готові результати

гістологічного аналізу видаленного новоутворення, які підтвердили діагноз.
Пацієнтці також було призначено контрольний огляд через 3 місяці після
операції. (див. додаток 7, 8)
Протягом трьох місяців пацієнтка почувалася добре за виключенням
невеликого болю у місці розрізу.
Контрольний огляд відбувся наприкінці листопада, результати огляду
були позитивними. Лікар призначив тримісячний курс препаратів
«Нормаменс» та «Квінол дуо» через схильність у пацієнтки до таких
новоутворень. Після цього курсу ліків необхідно пройти ще один
контрольний огляд.
Реабілітаційний курс лікування препаратами «Нормаменс» та «Квінол
дуо» тривав з лютого по квітень 2020 року, але у зв’язку з карантинними
обмеженнями, які були введені на території України із-за пандемії COVID-
19, контрольний огляд так і не відбувся. Пацієнтка себе гарно почуває та не
має ніякого дискомфорту, хоча інколи відчуває болі на місці видаленого
утворення.
 19

ВИСНОВКИ
1. Головною причиною виникнення тубулярної аденоми молочної
залози є гени BRCA-1 і BRCA-2, які значною мірою знаходяться під
впливом інших генів — генів-модифікаторів, оскільки канцерогенез
є результатом взаємодії багатьох генів, у якому онкогенам і генам-
супресорам відводиться провідна роль.
2. В онтогенезі аденоми у будь-якого пацієнта можна виділити такі
етапи: виявлення новоутворення, яке супроводжується біллю у
молочній задлозі, виявлення ущільненя та зміна кольору шкіри;
проведення діагностики та визначєння стратегії лікування у
спеціалізованих закладах; опертивне втручання та післяоперативна
реабілітація, яка завершується контрольним оглядом.
3. Згідно літературних даних кількість випадків тубулярної аденоми на
данний час зросла з 0,13–1,7% до 2.8%, а найбільш вразливою
групою є жінки у віці від 21 до 30 років, тому профілактиці та
ранньому виявленню аденом слід приділяти якмога більше уваги,
пповодячи серед населення відповідну розяснювальну роботу та
проводячі щорічні профілактичні медичні огляди.
 20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Cпециализированное медицинское интернет-издание для врачей,
провизоров, фармацевтов, студентов медицинских и фармацевтических
вузов. Розділ 7: Доброякісні захворювання та рак молочної залози Дата
добавления: 27.04.2020 г. URL: https://compendium.com.ua/uk/tutorials-
uk/onkologiya/rozdil-nbsp-7-dobroyakisni-zahvoryuvannya-ta-rak-molochnoyi-
zalozi/ (дата звернення: 18.02.2020).
2. Харківський обласний центр здоров'я. 20 жовтня 2019 року –
Всесвітній і Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози. Дата
додання 17.10.2019 URL: http://khocz.com.ua/20-zhovtnja-2019-roku-vsesvitnij-
i-vseukrainskij-den-borotbi-z-rakom-molochnoi-zalozi/ (дата звернення:
9.02.2020).
3. БМЭ. — М., 1981. — Т. 17; Гистология / Под ред. Ю.И.
Афанасьева, Н.А. Юриной. — М., 1989; Патологическая физиология / Под
ред. А.Д. Адо, М.А. Адо, В.И. Пыцкого и др. — М., 2002; Штрыголь С.Ю.,
Гришина Т.Р. Фармакология с клинической фармакологией. — Иваново,
2002.
4. Persaud V, Talerman A, Jordan R. Pure adenoma of the breast. Arch
Pathol. 1968;86(5):481–483. URL:https://scholar.google.com/scholar_lookup?
journal=Arch+Pathol&title=Pure+adenoma+of+the+breast&author=V+Persaud&a
uthor=A+Talerman&author=R+Jordan&volume=86&issue=5&publication_year=1
968&pages=481-483&pmid=5681433& (дата звернення: 15.01.2020).
5. Nikolaos SS, Georgios G, Gregorios K, Charalambos S, Konstantinos
S, Vlasios T, Dimitrios S, Emmanuel L. Tubular Adenoma of the Breast: A Rare
Presentation and Review of the Literature. J Clin Med Res. 2012;4(1):64–7. URL:
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3279505/ (дата звернення:
15.01.2020).
 21

6. Maiorano E, Albrizio M. Tubular adenoma of the breast: An

immunohistochemical study of ten cases. Pathol Res Pract. 1995;191:1222–30.
URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8927570/ (дата звернення: 6.03.2020).
7. O’Hara MF, Page DL. Adenomas of the breast and ectopic breast
under lactational influences. Hum Pathol. 1985;16:707–12.
URL:https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/4007846/ (дата звернення: 15.03.2020).
8. Hertel BF, Zaloudek C, Kempson RL. Breast adenomas. Cancer.
1976;37:2891–905. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/949710/ (дата
звернення: 11.04.2020).
9. Soo MS, Dash N, Bentley R, Lee LH, Nathan G. Tubular adenomas of
the breast: Imaging findings with histologic correlation. Am J Roentgenol.
2000;174:757–61. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/10701621/ (дата
звернення: 7.05.2020).
10. Емец Н. Сучасні погляди на діагностику та менеджмент
фіброаденоми молочних залоз. Електронна версія журналу «З турботою про
Жінку» Дата додання 07 травня 2018 URL: https://euromd.com.ua/9-khvorobi-i-
stani/134-khvorobi-i-likuvannya/13-onkologiya/post-871-dobroyakisna-pukhlina-
klasifikatsiya-i-likuvannya/ (дата звернення: 13.03.2020).
11. Tavassoli FA, Devilee P. Pathology and genetics of tumors of the
breast and female genital organs. World Health Organization Classification of
Tumors. Lyon, France: IARC; 2003. Tumors of the breast; pp. 9–112. URL:
https://scholar.google.com/scholar_lookup?
title=Pathology+and+genetics+of+tumors+of+the+breast+and+female+genital+org
ans.
+World+Health+Organization+Classification+of+Tumors&author=FA+Tavassoli
&author=P+Devilee&publication_year=2003& (дата звернення: 15.01.2020).
12. Tavassoli FA, Devilee P, editors. Tumours of the breast Pathology and
genetics of tumours of the breast and female genital organs, World Health
Organization Classification of Tumours. Lyon, France: IARC; 2003.
 22

URL:https://scholar.google.com/scholar_lookup?
title=Tumours+of+the+breast+Pathology+and+genetics+of+tumours+of+the+brea
st+and+female+genital+organs,
+World+Health+Organization+Classification+of+Tumours&publication_year=200
3& (дата звернення: 3.03.2020).
13. Е.Ю. Фетисова, Е.А. Трошенков, А.Д. Зикиряходжаев, И.В.
Никонов, Н.Н. Волченков Тубулярная аденома молочной железы
Московский научно-исследовательский онкологический институт им. П.А.
Герцена — филиал ФГБУ «Федеральный медицинский исследовательский
центр им. П.А. Герцена» (дир. — чл.-корр. РАМН А.Д. Каприн) Минздрава
России, Москва Онкология. Журнал им. П.А. Герцена, 1, 2015.
14. Huang Y, Zhang H, Zhou Q, Ling L, Wang S. Giant tubular adenoma
of the accessory breast in the anterior chest wall occurred in a pregnant woman.
Diagn Pathol. 2015;10:60. Published 2015 Jun 4. doi:10.1186/s13000-015-0286-0
URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4455915/ (дата
звернення: 24.02.2020).
15. Moross T, Lang AP, Mahoney L. Tubular adenoma of breast. Arch
Pathol Lab Med. 1983;107(2):84–6 URL:
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/6687425/ (дата звернення: 29.02.2020).
16. Lakhani SR, Ellis IO, Schnitt SJ, Tan PH, Van de Vijver MJ, eds.
WHO Classification of Tumours of the Breast. 4th ed. Lyon, France: IARC; 2012.
URL: https://scholar.google.com/scholar_lookup?
title=WHO+Classification+of+Tumours+of+the+Breast&publication_year=2012&
(дата звернення: 17.03.2020).
17. Sengupta S, Pal S, Biswas BK, Bose K, Phukan JP, Sinha A.
Evaluation of Clinico-Radio-Pathological Features of Tubular Adenoma of Breast:
a Study of Ten Cases with Histopathological Differential Diagnosis. Iran J Pathol.
2015;10(1):17‐22. URL:
 23

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4539785/ (дата звернення:

13.03.2020).
18. Lakhani SR, Ellis IO, Schnitt SJ, Tan PH, Van de Vijver MJ, eds.
WHO Classification of Tumours of the Breast. 4th ed. Lyon, France: IARC; 2012.
URL: https://scholar.google.com/scholar_lookup?
title=WHO+Classification+of+Tumours+of+the+Breast&publication_year=2012&
(дата звернення: 17.03.2020).
19. Spruill L. Benign mimickers of malignant breast lesions. Semin Diagn
Pathol. 2016;33:2–12. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26472694/ (дата
звернення: 6.05.2020).
20. Domoto H, Tsuda H, Miyakawa K, Shinoda A, Nanasawa T.Invasive
ductal carcinoma associated with tubular adenoma of the breast. Pathol Int.
2002;52:244–248. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11972869/ (дата
звернення: 5.05.2020).
21. Salemis NS, Gemenetzis G, Karagkiouzis G, Seretis C, Sapounas K,
Tsantilas V, et al. Tubular adenoma of the breast: A rare presentation and review
of the literature. J Clin Med Res. 2012;4:64–7. URL:
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22383931/ (дата звернення: 25.03.2020).
22. Düºünceli F, Manukyan MN, Midi A, Deveci U, Yener N. Giant
tubular adenoma of the breast: A rare entity. Breast J. 2012;18:79–80. URL:
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22098506/ (дата звернення: 6.05.2020).
23. Sengupta S, Pal S, Biswas BK, Phukan JP, Sinha A, Sinha R.
Preoperative Diagnosis of Tubular Adenoma of Breast - 10 years of experience. N
Am J Med Sci. 2014;6(5):219‐223. doi:10.4103/1947-2714.132940 URL:
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24926447/ (дата звернення: 19.02.2020).
24. Efared B, Sidibé IS, Abdoulaziz S, Hammas N, Chbani L, El Fatemi
H. Tubular Adenoma of the Breast: A Clinicopathologic Study of a Series of 9
Cases. Clin Med Insights Pathol. 2018;11:1179555718757499. Published 2018 Feb
5. doi:10.1177/1179555718757499
 24

URL:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5808954/ (дата звернення:

12.02.2020).
25. Salemis NS, Gemenetzis G, Karagkiouzis G, et al. Tubular adenoma
of the breast: a rare presentation and review of the literature. J Clin Med Res.
2012;4(1):64‐67. doi:10.4021/jocmr746w
URL:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3279505/ (дата звернення:
16.02.2020).
26. Rodrigues RA, Azevedo CLAP, Djahjah MCR, Pereira TSS. Tubular
adenoma of the breast: radiological and ultrasound findings. Radiol Bras.
2018;51(5):341‐342. doi:10.1590/0100-3984.2017.0012 URL:
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6198833/ (дата звернення:
25.02.2020).
27. МедЛаб Гістологічне дослідження (біопсія) 2020. URL:
https://medlabtest.ua/uk/patients/analizy/gistologiceskoe-issledovanie-biopsia
(дата звернення: 15.01.2020).
 25

ДОДАТКИ
Додаток 1

Додаток 2
 26

Додаток 3

Додаток 4
 27

Додаток 5

Додаток 6
 28

Додаток 7
 29

Додаток 8