Зроблено в Китаї

- 2025
Виконала:
Навроцька Катерина
6.06.073.100.19.2
Що таке
Китай - 2025?
Зроблено у Китаї 2025 року – це
національний стратегічний план щодо
подальшого розвитку виробничого сектору
Китайської Народної Республіки,
опублікований прем'єр-міністром Лі у травні
2015 року.
Державна промислова політика, спрямована
на те, щоб зробити Китай домінуючим у
світовому високотехнологічному
виробництві. Програма спрямована на
використання державних субсидій,
мобілізацію державних підприємств та
придбання інтелектуальної власності, щоб
наздогнати, а потім перевершити західну
технологічну майстерність у передових
галузях.
ВИПУЩЕНИЙ У 2015 РОЦІ, MADE IN CHINA 2025 – ЦЕ ДЕСЯТИРІЧНИЙ ПЛАН
УРЯДУ ЩОДО ОНОВЛЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ БАЗИ КИТАЮ ШЛЯХОМ ШВИДКОГО
РОЗВИТКУ ДЕСЯТИ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ГАЛУЗЕЙ. ГОЛОВНИМИ З НИХ Є
ЕЛЕКТРОМОБІЛІ ТА ІНШІ НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ,
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ (ІТ) ТА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ НАСТУПНОГО
ПОКОЛІННЯ, А ТАКОЖ ПЕРЕДОВА РОБОТОТЕХНІКА ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ.

ІНШІ ОСНОВНІ СЕКТОРИ ВКЛЮЧАЮТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ

ТЕХНОЛОГІЮ; АЕРОКОСМІЧНУ ТЕХНІКУ; НОВІ СИНТЕТИЧНІ МАТЕРІАЛИ;
СУЧАСНЕ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ; НОВУ БІОМЕДИЦИНУ; ВИСОКОКЛАСНУ
ЗАЛІЗНИЧНУ ІНФРАСТРУКТУРУ; ТА ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНЕ МОРСЬКЕ
МАШИНОБУДУВАННЯ.

КІНЦЕВА МЕТА ПЕКІНА – ЗНИЗИТИ ЗАЛЕЖНІСТЬ КИТАЮ ВІД ІНОЗЕМНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ПРОСУВАННЯ КИТАЙСЬКИХ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ
ВИРОБНИКІВ НА СВІТОВОМУ РИНКУ.
 №1 Науково-дослідні центри

У Китаї до 2020 року було створено 15 науково-дослідних центрів, загалом

40 з них буде створено до 2025 року. Ці центри присвячені розвитку
ключових технологій та передових інновацій для 10 відсталих галузей
промисловості.
№2
Розвиток високотехнологічних проектів у ключових галузях промисловості

На основі науково-дослідних центрів, а також у співпраці з промисловістю

5 ВЕЛИКИХ уряд планує масштабні інноваційні проекти для високотехнологічних галузей
промисловості.
СТРАТЕГІЧНИХ Загальна мета полягає в забезпеченні того, щоб Китай збільшив частку ринку

ІНІЦІАТИВ для важливих галузей, а також виробляє інтелектуальну власність для цих
ключових галузей промисловості.

№3 Зелене виробництво / Стійке виробництво

Китайський уряд завзято просуває сталий розвиток та «зелену» індустрію.

Одна з головних цілей — зберегти довкілля та уможливити стійке
виробництво. Untin 2025 енергоефективність китайської обробної
промисловості повинна дорівнювати або бути нижче найпередовіших
міжгалузевих стандартів.
№4 Розумне виробництво

Важливо, щоб китайські компанії інвестували в

інтелектуальні виробничі моделі, робототехніку, а також
цифровизацію. Метою було зниження собівартості та часу
виробництва на 30% до 2020 року та на 50% до 2025 року.

№5 Нові матеріали

Остання ініціатива багато в чому зосереджена на основних

зручностях. До 2020 року Китай хотів мати можливість
постачати понад 40% основних матеріалів та компонентів з
власного ринку. Метою буде збільшення цієї кількості
цих важливих промислових матеріалів для всіх ключових
галузей промисловості до 70% до 2025 року.
 ЯК ЦЕ ВПИСУЄТЬСЯ У
ЕКОНОМІЧНУ МОДЕЛЬ КИТАЮ?

Китай 2025 року відображає давні цілі розвитку Пекіна. Після ринкових
реформ лідера Ден Сяопіна у 1980-х роках правляча Комуністична партія
Китаю (КПК) проводила змішану економіку, яка поєднує у собі соціалістичне
планування з елементами приватного підприємництва.

В останні десятиліття КПК зробила кроки з переходу економіки від

видобутку ресурсів та виробництва з низькою доданою вартістю та низькою
заробітною платою - в основному гірничодобувної промисловості, енергетики
та споживчих товарів, таких як одяг та взуття, які становлять майже
половину економіки країни – до високотехнологічної, високопродуктивної
економіки.
 ЯК ВІН МАЄ НАМІР ДОСЯГТИ СВОЇХ ЦІЛЕЙ?
Китай 2025 року прискорює вже існуючі зусилля, виділяючи більше ресурсів та активізуючи
централізоване планування політики для координації між урядом, приватними компаніями та
науковими колами. План включає публічно заявлену політику, а також більш непрозорі дії,
які, за словами деяких аналітиків, покликані захистити Китай від звинувачень у порушенні
його зобов'язань перед Світовою організацією торгівлі (СОТ) і уникнути відплати. Ці тактики
включають:

•Встановлення явних цілей;

•Надання прямих субсидій;

•Іноземні інвестиції та придбання;

•Мобілізація підтримуваних державою компаній

•Угоди про примусову передачу

 Політики та співробітники служби безпеки у Сполучених
Штатах та інших розвинених країнах дедалі частіше
розглядають зусилля Китаю стати домінуючим гравцем у
передових технологіях як проблему національної безпеки.

В економічній сфері критики кажуть, що Китай спотворює

світові ринки, віддаючи пріоритет політичним міркуванням,

ЯКА КРИТИКА а не економічним стимулам. Їхні субсидії, за їхніми

словами, спотворюють ринки і призводять до надвиробництва

КИТАЮ У 2025 та скидання дешевої продукції на світовий ринок.

РОЦІ? У більш широкому сенсі політики стурбовані тим, що

державна модель Китаю та його прагнення контролювати цілі
ланцюжки поставок – наприклад, кобальтову промисловість,
яка живить більшість сучасних електроніків – означає, що
цілі галузі можуть потрапити під контроль конкуруючої
геополітичної держави.
 Як відреагували інші країни?
Багато інших розвинених країн виступили проти торгової та інвестиційної практики Китаю. Австралія є
другим за величиною отримувачем інвестицій із Китаю з 2007 року після Сполучених Штатів. Австралійський
нагляд за китайськими інвестиціями посилився з 2016 року, коли Канберра відхилила китайські заявки на
покупку австралійського агробізнесу та операторів електромереж.

Німеччина є ще одним важливим випадком, оскільки її високотехнологічна виробнича економіка зробила її

найкращим інвестиційним напрямом Китаю у Європі. Китайська участь німецьких промислових гігантів,
включаючи Daimler, який розробляє нові технології батарей, і Kuka, найбільший виробник робототехніки в
країні, викликала тривогу та змусила Берлін закликати до створення загальноєвропейського союзу органу з
огляду інвестицій.

Франція також посилила обмеження на іноземні інвестиції, щоб зупинити те, що вона називає
"розграбуванням" чутливих технологій. Однак багато невеликих європейських країн, таких як Греція та
Португалія, стурбовані тим, що обмеження зовнішнього капіталу може завадити їх економічному зростанню.

На рівні ЄС лідери вже давно скаржаться на китайські субсидії, які спотворюють світову економіку, а також
обмежений доступ на ринки для європейських фірм та відсутність захисту їх інтелектуальної власності. ЄС
подав скарги на Китай до СОТ і запровадив антидемпінгові заходи щодо багатьох продуктів.