МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. ФРАНКА

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ЗВІТ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ПРАКТИКИ

В ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
«КАСКАДБУД»
(з 9 лютого по 8 березня 2021 року)

Студентки 6 курсу групи ЮРД-М6Є

напряму підготовки «Право»
Струтинської Оксани Русланівни

Керівник практики від підприємства

Директор ТОВ «Каскадбуд»
Зубик Т. П.

_____________________________
(підпис)

Керівник практики від факультету:

Кандидат юридичних наук, доцент
кафедри цивільного права та процесу
Якубівський І. Є.

_____________________________
(підпис)

Оцінка:  _______________________
Національна шкала ______________ 
Кількість балів: __________ ECTS

Члени комісії_______  ____________

           (підпис) (П. І. Б.)
Члени комісії_______  ____________
           (підпис) (П. І. Б.)
Члени комісії_______  ____________
           (підпис) (П. І. Б.)

Львів – 2021
 ЗМІСТ
1. ВСТУП……………………………………………………………………...…1
2. РОЗДІЛ 1. ПРАВОВИЙ СТАТУС, ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ, ОРГАНИ
УПРАВЛІННЯ ТА ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ ТОВАРИСТВО З
ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАСКАДБУД»………………...3
3. РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКОНАНИХ
РОБІТ…………………...9
4. РОЗДІЛ 3. ІНДИВІДУАЛЬНЕ
ЗАВДАННЯ………………………………..17
5. ВИСНОВКИ……………………………………………………………….…26
6. ДОДАТКИ
 ВСТУП
Я, Струтинська Оксана Русланівна, була скерована і проходила науково-
дослідну практику у юридичному відділі Товариства з обмеженою
відповідальністю «Каскадбуд» з 09 лютого по 08 березня 2021 року.
Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами
організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у
них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних
умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в
реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично
поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.
Науково-дослідна практика є однією із видів практики для кожної
спеціальності, яка дає змогу застосувати та поглибити знання, отримані на базі
навчання в університеті, ознайомитися із процесом організації праці та
специфікою робіт, отримати досвід у певному напрямку та навчитися приймати
професійні рішення.
Основними завданнями проходження практики студентів є:
1) Формування знань, професійних умінь та навичок;
2) Розвиток критичного мислення та вміння приймати самостійні рішення і
вирішувати питання різного рівня складності;
3) Формування професійної активності майбутнього юриста;
4) Знаходження перспектив у працевлаштуванні відповідно до здобутої
освіти.
Метою проходження науково-дослідної практики в юридичному відділі
товариства з обмеженою відповідальністю «Каскадбуд» було ознайомлення зі
специфікою роботи юридичного відділу, порядком ведення ТОВ, вчиненням
реєстраційних дій, особливістю договірної роботи товариства, підготовкою
документації для участі в тендерних процедурах тощо.
Під час проходження практики я поставила за мету виконати такі
завдання:
 - закріпити теоретичні знання з цивільного та господарського права та
процесу, отриманні за час навчання в університеті, шляхом прийняття участі в
підготовці договорів;
-ознайомитися та проаналізувати установчі документи товариства та
нормативно-правові акти, якими товариство послуговується під час здійснення
господарської та адміністративно-правової діяльності;
-вдосконалити навички юридичної техніки та правового письма під час
підготовки договорів та запитів і звернень;
-зібрати матеріал для підготовки індивідуального завдання.
Таким чином, я ознайомилася з порядком ведення господарської
діяльності товариства, особливостями укладення господарських та цивільно-
правових договорів, більш предметно ознайомилася із нормативно-правовими
та підзаконними актами, якими керується товариство під час проведення
діяльності та вчинення реєстраційних дій. Тим самим закріпила знання,
отримані на базі навчання в університеті, та отримала цінний досвід практичної
діяльності.
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВИЙ СТАТУС, ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ, ОРГАНИ
УПРАВЛІННЯ ТА ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ ТОВАРИСТВА З
ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАСКАДБУД».
Відповідно до Статуту товариства, затвердженого Протоколом загальних
зборів від 24 грудня 2019 року, ТОВ «Каскадбуд» є юридичною особою, має
самостійний баланс, поточні і вкладні (депозитні) рахунки в банківських
установах, може мати печатку, штампи зі своїм найменуванням,
ідентифікаційним кодом та іншими реквізитами, від свого імені укладає
договори, набуває майнові та немайнові права, несе зобов'язання, виступає
позивачем і відповідачем в суді, господарському суді, третейському суді.
Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Є власником свого майна і здійснює права власності у відповідності з
напрямками статутної діяльності. Майно Товариства не підлягає вилученню в
адміністративному порядку, крім випадків, передбачених законодавством.
Товариство несе відповідальність по своїх зобов'язаннях в межах належного
йому майна. Товариство самостійно визначає свою організаційну структуру,
питання нормування і оплати праці, правила внутрішнього розпорядку.
Розділ 2 Статуту Товариства має назву «Мета і предмет діяльності», в
якому перераховані основні та факультативні види діяльності, які може
здійснювати товариство. Відповідно до Статуту Товариство створюється для
здійснення підприємницької діяльності у сфері будівництва, надання послуг, а
також проведення іншої підприємницької діяльності з метою одержання
прибутку. Очевидно, що це підприємницьке товариство, яке має на меті
отримання прибутку.
Основним видом діяльності (КВЕД) Товариства є 41.20 Будівництво
житлових і нежитлових будівель (основний), а також 43.22 Монтаж
водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.99 Інші
спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у., 74.90 Інша професійна, наукова та
технічна діяльність, н. в. і. у, які виступають додатковими. Вказана інформація
зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб-підприємців та громадських формувань, Виписці з управління статистики,
а також вказану інформацію можна знайти на сайті Міністерства юстиції
України, шляхом подання безкоштовного запиту.
У Статуті предмет діяльності описаний більш детально та широко.
Відповідно до п. 2.2 Розділу 2 Статуту предметом діяльності Товариства є
проведення комплексних проекто-вишукувальних робіт по об’єктах
інфраструктури та інших об’єктах, господарська діяльність у будівництві,
пов'язана із створенням об'єктів архітектури (вишукувальні, проектні,
будівельно-монтажні, інжинірингові роботи), інжинірингова діяльність у сфері
будівництва. Статутом також передбачене право оренди будівельних машин,
механізмів та устаткування в тому числі і з операторами, включаючи самохідні
крани. Ремонтні, проектні, будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні,
реконструкційні та реставраційні роботи. Купівля, продаж, оренда об’єктів
нерухомості. Створення СТО та реалізація автомобілів, запчастин, надання
транспортних послуг тощо.
Таким чином, предмет діяльності Товариства є достатньо комплексним,
що випливає із змістовного аналізу положень Статуту. Перш за все це
зумовлено основним видом діяльності, який є складний за структурою і
потребує для здійснення великого обсягу додаткових робіт, а також метою
діяльності, а саме здійснення підприємницької діяльності у сфері будівництва,
надання послуг, а також проведення іншої підприємницької діяльності з метою
одержання прибутку.
Відповідно до установчих документів Товариства вищим органом
управління Товариством є Загальні збори його учасників. Учасник Товариства
вправі передати свої повноваження на зборах своєму представнику, іншому
учаснику або представнику іншого учасника. У випадку, коли Товариство
складається з одного учасника, функції Загальних зборів він виконує
одноособово. Зазначена ситуація характерна для ТОВ «Каскадбуд», адже воно
складається з одного учасника, який і виконує функції Загальних зборів
одноособово.
Учасники мають кількість голосів, пропорційну їх частці в статутному
капіталі Товариства. Загальні збори учасників обирають голову зборів, який
веде збори і виконує інші функції до наступних зборів.
До виключної компетенції Загальних зборів учасників відноситься:
1) визначення основних напрямів діяльності Товариства, затвердження
його планів діяльності та результатів діяльності Товариства за рік або інший
період;
2) внесення змін і доповнень до Статуту Товариства, зміна розміру
його статутного капіталу;
3) обрання і припинення повноважень Директора та головного
бухгалтера Товариства, інших посадових осіб, які мають повноваження на
управління Товариством та осіб, які мають повноваження управляти
банківським рахунками Товариства; визначення форм контролю за
діяльністю Директора, головного бухгалтера Товариства, інших посадових
осіб, які мають повноваження на управління Товариством, та осіб, які мають
повноваження управляти банківським рахунками Товариства, встановлення
розміру винагороди Директору Товариства;
4) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший
період та розподіл чистого прибутку товариства;
5) прийняття рішення про виплату дивідендів та терміни їх виплати;

6) затвердження внутрішніх документів Товариства, визначення

організаційної структури Товариства;

7) визначення умов оплати праці працівників Товариства, його

представництв і філій;
8) прийняття рішення про виділ, злиття, поділ, приєднання,
ліквідацію та перетворення Товариства, призначення ліквідаційної комісії
(комісії з припинення), затвердження порядку припинення Товариства,
порядку розподілу між учасниками Товариства у разі його ліквідації майна
 тощо.
Загальні збори учасників Товариства, як правило, вирішують питання на своїх
засіданнях.
Будь-який з учасників має право вимагати розгляду питання на Загальних
зборах учасників при умові, що воно було ним поставлене не пізніш як за 25
днів до початку зборів. Пропозиції учасника або учасників Товариства, які в
сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу
Товариства, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного
загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично
включеним до порядку денного загальних зборів учасників.
Як ми бачимо, більшість положень, що стосуються діяльності Загальних
зборів, перейняті із Закону України «Про товариства з обмеженою та
додаткової відповідальністю». Особливістю діяльності Загальних зборів у ТОВ
«Каскадбуд» є те, що це Товариство з одним учасником, яким є Директор-Зубик
Тарас Петрович, тому функції Загальних зборів виконує Директор одноособово.
Виконавчим органом Товариства є Директор, який здійснює керівництво
поточною діяльністю Товариства. Директор здійснює керівництво поточною
діяльністю Товариства на основі єдиноначальності, в рамках компетенції і прав,
визначених Статутом та рішенням Загальних зборів учасників. У випадку, коли
Товариство складається з одного учасника, то цей учасник може виконувати
функції Директора одноособово.
Директор приймає на роботу і звільняє з роботи працівників Товариства,
укладає з ними трудові договори на умовах, затверджених Загальними зборами
учасників.
Директор має право без доручення здійснювати дії від імені Товариства,
укладати від імені Товариства угоди, договори, контракти, розпоряджатися
майном та коштами Товариства, видавати накази та розпорядження обов'язкові
для працівників Товариства та вчиняти інші дії в межах своєї компетенції.
Як вже було зазначено, ТОВ «Каскадбуд» є Товариством з одним
учасником, тому функції Загальних зборів та Виконавчого органу виконує
Директор одноособово. Це зумовлено тим, що він є єдиним вкладником у
статутний капітал Товариства, його частка у статутному капіталі Товариства
рівна 100% відсоткам.
В структурі Товариства виділяють відділи, які відображаються при
веденні табелю обліку робочого часу працівників Товариства. Серед них
виділяють будівельний відділ, який є найбільшим зі кількістю працівників,
відділ головних інженерів будівельних проектів та технічного нагляду, відділ
виконавців робіт (виконробів), охорони, а також юридичний відділ, який
складається із двох штатних працівників.
Основним напрямом діяльності юридичного відділу Товариства з
обмеженою відповідальністю «Каскадбуд» є правове забезпечення
господарської та адміністративної діяльності Товариства, учать у переговорних
процедурах щодо підготовки проектів господарських договорів. Також це
підготовка документації та участь у процесі закупівлі підрядних та проектних
послуг на тендерній основі, оформлення вихідної документації, підготовка
пакету документів для вчинення реєстраційних дій, в тому числі внесення змін
до установчих документів Товариства, у конкретному випадку-до Статуту.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Каскадбуд» є
юридичною особою, має самостійний баланс, поточні і вкладні (депозитні)
рахунки в банківських установах, від свого імені укладає договори, набуває
майнові та немайнові права, несе зобов'язання, виступає позивачем і
відповідачем в суді. Товариство створене для здійснення підприємницької
діяльності у сфері будівництва, надання послуг, а також проведення іншої
підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Особливістю ТОВ
«Каскадбуд» є те, що воно є Товариством з одним учасником , тому функції
Загальних зборів та виконавчого органу здійснює одноособово Директор,
частка якого у статутному капіталі рівна 100%.
Окрім органів Товариства у його складі діють відділи, перелік яких
затверджується Загальними зборами та відображається при веденні табелю
обліку робочого часу. Основною метою діяльності юридичного відділу є
правове забезпечення господарської діяльності Товариства та участь у
договірній роботі. Поруч з цим, юридичний відділ виконує субсидіарні види
робіт по відношенню до основної з метою забезпечення життєдіяльності
товариства в правовому аспекті.
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКОНАНИХ РОБІТ.
За період проходження науково-дослідної практики з 09 лютого по 08
березня 2021 року мені випала нагода не лише бути спостерігачем за процесом
ведення правового забезпечення господарської діяльності товариства з
обмеженою відповідальністю «Каскадбуд», а й брати безпосередню участь в
такій діяльності та приймати самостійні професійні рішення.
Як вже було зазначено, науково-дослідна практика мала такі часові межі:
з 09 лютого по 08 березня 2021 року. Протягом цього періоду працівники
юридичного відділу товариства зробили короткий екскурс по напряму роботи
юридичного відділу та сприяли у засвоєнні мною нових знань та отриманні
навиків, шляхом залучення мене до виконання конкретних завдань.
Перший день практики, тобто 09 лютого 2021 року традиційно
розпочався із знайомства. В перу чергу мене познайомили із Директором, а
пізніше, в міру можливості мені випадала можливість познайомитися із іншими
працівниками штату.
В цей день мене ознайомили із правовим статусом товариства, основними
напрямами його діяльності, нормативно-правовою базою, якою керується
товариство під час здійснення господарської діяльності. Для біль детального
розуміння предмету діяльності товариства мені запропонували ознайомитися із
установчим документом ТОВ «Каскадбуд»-Статутом. Це була паперова версія
Статуту, тому мені одразу випала нагода побачити як виглядає нотаріально
засвідчена справжність підпису на Статуті.
Поряд із Статутом мені надали для ознайомлення реєстраційну
документацію Товариства, яка необхідна для укладення господарських
договорів. До таких документів відносять Витяг із Єдиного державного реєстру
юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,
враховуючи останні зміни, а також Виписка з Управління статистики у
Львівській області (Держстат).
 Мені одразу пояснили, як можна замовити такі документи на сайті
Міністерства юстиції України, а також ознайомили з такою функцією як
«безкоштовний запит» на тому ж сайті, за допомогою якого можна отримати
інформацію про товариство, знаючи його повне найменування або код
ЄДРПОУ. За допомогою безкоштовного запиту можна отримати інформацію
про повне найменування товариства та його організаційно-правову форму,
ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження та розмір статутного
капіталу. Також відображається інформація про засновників, країну їхнього
громадянства, місце проживання та розмір внеску до статутного фонду
Товариства. Зазначається інформація про види діяльності, шляхом вказівки на
номер і назву (КВЕД), відомості про керівника юридичної особи, про інших
осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі
підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо
представництва юридичної особи, а також дата та номер запису в Єдиному
державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи.
Наявна також інформація про місцезнаходження реєстраційної справи та ані
про взяття на облік як платника податків та єдиного внеску. Є також
інформація про засоби зв’язку.
Зазначена інформація має важливе значення при здійсненні господарської
діяльності в частині укладення договорів, адже кожен з контрагентів перевіряє,
чи не знаходиться товариство на стадії ліквідації, чи не є боржником. Тому
необхідно, щоб кожен із зазначених реєстраційних документів відповідав
останнім змінам, які могли вноситися в Статут, наприклад, в частині зміни або
доповнення видів діяльності чи зміни складу учасників товариства тощо.
Другий день науково-дослідної практики був логічним продовженням
першого, проте мав біль практичне спрямування. Мені делегували
повноваження щодо ведення переговорів із Управлінням статистики у
Львівській області та отримання інформації про порядок і форму отримання
Виписки, у зв’язку із дією карантинних обмежень. Як результат я заповнила
форму, встановленого зразка, що міститься на сайті установи, з тим, щоб
отримати розширені відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю
«Каскадбуд», що обуло зумовлено внесенням змін у Статут в частині учасників
товариства. Попередньо мною було оплачено аміністративний збір за надання
послуги, підтвердженням якого виступало платіжне доручення.
Два наступні дні практики, тобто 11-12 лютого, я була залучена до
підготовки та розробки проектів договорів субпідряду. В зазначених договорах
ТОВ «Каскадбуд» виступало генеральним підрядником. Предметом договору
виступали будівельні та будівельно-монтажні роботи. Окрім предмету
договору, потрібно було детально прописати відповідальність сторін за таким
договором, а також ознайомитися із договором підряду та узгодити положення,
в частині права укладати договори субпідряду, строку договору, щоб договір
субпідряду не перевищував строку договору підряду, а також форм
відповідальності сторін з тим, щоб вони були співмірними.
Додатково потрібно розробити додатки до договору, які є його
невід’ємною частиною, та зробити на них вказівку в кінці договору. Такими
додатками здебільшого є календарний графік виконання робіт та кошторис.
Тому потрібно узгодити вартість робіт, яка прописана в договорі з тією, яка
зазначена в кошторисі.
Наступного тижня науково-дослідної практики я також здебільшого була
залучена до підготовки проектів договорів.
В понеділок, 15 лютого, мені доручили підготувати накази на
відрядження працівників, залучених до виконання робіт на об’єкті по договорі
підряду.
В цей день мене також ознайомили із порядком отримання та реєстрації
вхідної кореспонденції та ознайомили із правилами оформлення вихідної, її
обліком в журналі. Мені доручили підготувати довіреність на отримання
потових відправлень для товариства, листів з оголошеною цінністю,
бандеролей тощо, у зв’язку із закінченням терміну останньої.
16 лютого, у вівторок мені запропонували ознайомитися із договором
оренди нежитлового приміщення, в якому ТОВ «Каскадбуд» виступав
орендарем. Договір був укладений на 3 роки відповідно до вимог
законодавства, і при подальшій його пролонгації шляхом укладення додаткової
угоди, підлягав нотаріальному посвідченню. Проте у зв’язку із запровадженням
Кабінетом Міністрів України карантину на території України орендареві стало
не вигідно продовжувати договір на тих самих умовах і щодо всіх приміщень,
що вказані у договорі. Тому завдання полягало у тому, щоб відшукати
положення у договорі про можливість односторонньої відмови від конкретних
приміщень, або ж знайти відповідні положення у законодавстві, які
передбачають таку можливість.
В результаті було досягнуто згоди з орендодавцем щодо укладення
нового договору на 3 роки, проте з внесенням в нього певних корективів, які
зумовлені карантинними обмеженнями, з тим, щоб договір міг максимально
відповідати інтересам обох сторін. Також це було способом матеріальної
економії для товариства, адже у випадку пролонгації такого договору необхідно
було б його нотаріально посвідчувати.
Наступного дня наша робота була спрямована на грамотне оформлення
листа про зменшення орендної плати у зв’язку із дією карантинних обмежень.
Основними аргументами, на які ми посилалися в листі, були постанови
КМУ, якими встановлено і продовжується дія на території України карантину, а
також відповідні положення з Цивільного кодексу України, які передбачають
право орендаря вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через
обставини, за які він не відповідає, зменшилася можливість використовувати
приміщення за призначенням.
Наступні два дні практики, тобто у четвер та п’ятницю, мені доручили
підготувати цивільно-правові договори на виконання робіт, строком на 3 місяці.
Необхідність укладення таких договорів обумовлена тим, що роботи
виконуються на різних об’єктах, що знаходяться поза межами міста, а за
обсягами і характером потребують залучення більшої кількості працівників,
ніж є у штаті.
Для підготовки цивільно-правових договорів на виконання робіт мені
необхідно було детально приписати види таких робіт, які групуються по
категоріях, вартість робіт та порядок розрахунків між сторонами,
відповідальність сторін, і строк, який складав 3 місяці. При укладенні такого
договору мені необхідна була інформація про серію та номер паспорта
виконавця, його ідентифікаційний код, відомості про реєстрацію його місця
проживання, а також виписку з банку про номер його розрахункового рахунку
для того, щоб провести розрахунок за виконані роботи.
Наступний тиждень проходження практики, тобто період з 22 по 26
лютого, був для мене найскладнішим. Юридичний відділ розпочав підготовку
тендерної документації для участі в закупівлі по розробці проектно-
кошторисної документації для будівництва об’єкта. В кожного з працівників
була особиста зона відповідальності по проекту.
Свою роботу я розпочала із вивчення тендерної документації, що була
розміщена на електронному майданчику, яку ми знайшли, знаючи номер
закупівлі. Після детального вивчення тендерної документації мені доручили
підготувати певну документи з пакету.
Я безпосередньо підготувала форму тендерної пропозиції, зазначивши всі
необхідні дані. Пізніше, я брала участь у підготовці договорів субпідряду, та
складала довідку про залучення субпідрядників.
Наступного дня я детально працювала із кадровими документами
працівників, які мали бути залучені для виконання робіт у разі підписання
договору про закупівлю. Зокрема, мені потрібно було перевірити всі трудові
книжки на наявність у них всіх записів, отримати та перевірити всі документи
про освіту таких працівників, сертифікат головного інженера проекту та
зробити скан-копії відповідних документів. Також для кожного з працівників,
кого дані використовувалися і загружалися в систему, потрібно було
підготувати лист-згоду на використання персональних даних.
Однією з вимог тендерної документації було сформувати довідку
довільної форми про наявність кваліфікованих працівників та їх досвіду
роботи, необхідного для виконання робіт, які є предметом закупівлі. Тому на
основі кадрової документації я підготувала відповідну довідку.
Тендерна документація вимагала підтвердження відсутності статутних
обмежень для участі в тендері, а також зазначення уповноваженої особи на
підписання договору про закупівлю та підтвердження її повноважень. Тому
мені доручили скласти таку довідку, роблячи посилання в ній на відповідні
положення з Статуту. Також до такої довідки я додала паспортні дані директора
для підтвердження його особи.
Наступного дня я мала проконтролювати підписання усіх документів
директором із проставленням печатки, які робив кожен із працівників,
відповідно до зони їх відповідальності. Також необхідно було поставити
відмітку «копія вірна» і засвідчити підписом директора кожну копію
документів, що додавалися.
Також мені доручили подати таку тендерну пропозицію. Для цього мені
потрібно було зареєструватися на одному із електронних майданчиків,
оплатити певну суму, яка залежить від вартості тендерної пропозиції, і лише
після списання цієї суми з балансу на сайті, можна було загружати
документацію на участь у тендері.
Після завантаження в систему документів у сканованому варіанті,
останнім кроком було накладення електронного цифрового підпису товариства.
В результаті чого тендерна пропозиція була успішно подана і наступним
етапом був аукціон, який відбувся наступного тижня, і мені ще випала змога
взяти в ньому участь.
01 березня мені доручили підготувати лист про стягнення заборгованості
за договором підряду. Для виконання цього завдання мені необхідно було
ознайомитися із договором підряду та зрозуміти правову природу такої
заборгованості. Відповідно до положень договору, це була сума утримання, яка
сплачувалася замовником після спливу 1 року з дати підписання фінального
акту приймання передачі виконаних робіт за договором.
Наступного дня я брала участь в аукціоні за тендером, який був
призначений на 13:00 год. Як звичайно, він складався із 3 раундів, було сім
учасників і встановлена послідовність пониження ціни для кожного з них. Коли
розпочався аукціон, відкрилися тендерні пропозиції кожного з учасників і
можна було обдумати крок пониження.
 За результатами аукціону ТОВ «Каскадбуд» посіла 4 сходинку,
відповідно на першому місці опинився учасник, який запропонував найменшу
ціну тендерної пропозиції.
Наступного дня, тобто в середу 03 березня, мені доручили підготувати
договір оренди транспортного засобу та супровідну документацію. Власне,
особливістю договору оренди транспортного засобу є необхідність детально
прописати транспортний засіб, що передається в оренду. Це робиться шляхом
складання специфікації, в якій на підставі технічного паспорту та полісу
страхування описуються характеристики такого транспортного засобу. Також
складається акт здачі-приймання в оренду транспортного засобу.
У четвер 04 березня та п’ятницю 05 березня я була задіяна у підготовці
договору на виконання проектних робіт, а саме на розробку і коригування
проектно-кошторисної документації по об’єкту. Окрім договору потрібно було
підготувати такі додатки до договору як завдання на проектування, протокол
погодження договірної ціни та календарний план виконання робіт. Головний
інженер проекту надав нам також зведений кошторис.
Вказаний договір має комплексний характер, бо потребує детального
опису не тільки предмету договору, тобто характеру робіт, а й підготовку
вказаних вище додатків. Також необхідно детально прописати порядок
приймання і здачі робіт, оформлення, порядок проведення розрахунків між
сторонами, вартість робіт, яку необхідно попередньо узгодити у протоколі
погодження договірної ціни.
Так як це був останній день практики, я зібрала необхідні матеріали для
написання звіту, оформила щоденник практики, отримала відгук від керівника
практики та підписала в директора усю необхідну документацію.
Таким чином, за час проходження науково-дослідної практики з 09
лютого по 08 березня 2021 року в юридичному відділі Товариства з обмеженою
відповідальністю «Каскадбуд» я отримала цінні навички і досвід щодо
підготовки проектів господарських та цивільно-правових договорів та додатків
до них. Я підвищила свої навики правового письма, адже мені випала нагода
здійснити підготовку певних документів для участі в тендерній закупівлі, а
також написати лист про стягнення суми утримання за договором підряду та
лист про зменшення розміру орендної плати. Без сумніву отримані знання та
досвід допоможуть мені в подальшій професійній діяльності.
РОЗДІЛ 3. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ.
Науковий керівник науково-дослідної практики від кафедри цивільного
права та процесу надав мені для виконання таке індивідуальне завдання:
Речово-правові способи захисту права власності в судовій практиці.
Перш ніж перейти до аналізу судової практики варто з’ясувати правову
природу речово-правових способів захисту та їх різновиди.
Юрисдикційні способи захисту за характером порушення поділяються,
зокрема на речово-правові, зобов’язально-правові та інші способи захисту
права власності.
Речово-правові (застосовуються при безпосередньому порушенні права
власності чи інших речових прав). Традиційно до речово-правових належать
позови, відомі вже римському праву: вимога про витребування майна з чужого
незаконного володіння (віндикаційний позов – ст. 387 ЦК) та вимога про
усунення перешкод у користуванні річчю (негаторний позов, ст. 391 ЦК). До
речово-правових зазвичай прийнято відносити також вимогу про визнання
права власності (ст. 392 ЦК), а також вимоги про виключення майна з опису.
Речово-правові способи захисту права власності застосовуються лише
стосовно індивідуально-визначених речей (ст. 184 ЦК), які збереглися в натурі.
Віндикаційний позов.
Традиційно віндикаційний позов розглядається як вимога власника, який
не володіє річчю, до невласника, який незаконно нею володіє. Відповідно до ст.
396 ЦК, право на віндикацію має не лише власник, а також інші титульні
володільці. Віндикаційна вимога може бути пред’явлена будь-якій особі, яка
володіє майном власника без відповідної правової підстави (ст. 387 ЦК).
Незаконне володіння річчю власника чи іншого титульного володільця є
підставою пред’явлення останніми віндикаційної вимоги. Змістом такої вимоги
є повернення конкретної речі, а не заміна її іншою, з огляду на те, що об’єктом
віндикації завжди виступає лише індивідуально визначене майно, яке на
момент пред’явлення вимоги збереглося в натурі. Для тих випадків, коли
належну власнику річ виявлено у володільця, який набув її від третьої особи,
ЦК містить низку норм з обмеження віндикації, які встановлюють умови
пред’явлення віндикаційної вимоги (ст. 388 ЦК). Ці норми ґрунтуються
передовсім на розрізненні двох видів незаконного володіння: добросовісного і
недобросовісного.
Незаконним вважається таке володіння, яке не ґрунтується на дійсному
правочині чи на законі. Добросовісним є набувач, який в момент набуття речі
не знав і не міг знати про те, що набуває річ в особи, яка не мала права її
відчужувати. Недобросовісним є набувач, який в момент набуття речі знав чи
міг знати про те, що набуває річ в особи, яка не мала права її відчужувати.
У недобросовісного набувача річ може бути витребувана в усіх випадках,
тоді як можливість витребувати майно в добросовісного набувача залежить від
відплатності чи безвідплатності набуття ним речі. Якщо річ була набута
безвідплатно (наприклад, подарована чи успадкована) від особи, яка не мала
права її відчужувати («неуправнений відчужував»), власник має право
витребувати її у всіх випадках (ч. 3 ст. 388 ЦК). Натомість якщо річ за
відплатним договором придбана в особи, яка не мала права її відчужувати,
можливість витребувати річ залежить від того, в який спосіб річ вибула з
володіння самого власника: з його волі чи поза його волею. У такому випадку
віндикаційна вимога підлягає задоволенню лише у разі якщо річ: 1) була
загублена власником або особою, якій він передав її у володіння; 2) була
викрадена у власника або особи, якій він передав її у володіння; 3) вибула з
володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої
волі іншим шляхом (ч. 1 ст. 388 ЦК). Задоволення віндикаційної вимоги дає
добросовісному набувачу право на відшкодування збитків, яких він зазнав з
огляду на продаж йому речі неуправненою особою (ст. 623 ЦК).
У Постанова ВП ВС, від 04.07.18, справа №653/1096/16-ц є позиція ВП
ВС щодо розуміння поняття «володіння».
Цивільне законодавство розрізняє право володіння як складову
повноважень власника (частина перша статті 317 ЦК України), як різновид
речових прав на чуже майно (пункт 1 частини першої статті 395 ЦК України) та
як право, що виникає на договірних засадах, тобто договірне володіння (пункт
40 постанови).
Володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для
володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то
володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної
реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку
(пункт 43 постанови).
У Постанова ВП ВС, 04.07.18, справа №653/1096/16-ц ВП ВС зроблено
висновок, що особа, яка зареєструвала право власності на об’єкт нерухомості,
набуває щодо нього всі правоможності власника. Факт володіння нерухомим
майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією
права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип
реєстраційного підтвердження володіння) (пункт 90 постанови).
Одна з особливостей найму житла полягає, зокрема, у тому, що наймач
має право тимчасового володіння (detentio) ним. Право володіння (possessio)
житлом залишається в його власника, який не втрачає це право навіть тоді, коли
інша особа використовує таке майно протиправно (пункт 91 постанови).
Таким чином, у судовою практикою розроблено висновок щодо
розуміння поняття володіння, сутність якого необхідно з’ясувати, коли йде
мова про віндикаційний позов, адже він полягає у витребуванні майна з чужого
незаконного володіння. Також зроблено висновок, що володіння рухомим та
нерухомим майном відрізняються між собою . Але при володінні рухомим
майном важливе його фізичне утримання, панування над майном, а володіння
нерухомим майном може бути підтверджене іншим способом, зокрема фактом
державної реєстрації речових прав. При цьому варто пам’ятати , що є два
різновиди володіння: перше як різновид речових прав на чуже майно, а друге-
договірне володіння.
Є окрема думка судді ВП ВС Ситнік О. М. щодо розуміння поняття
«володіння» і зазначає, що володіння – це фактичне, фізичне панування над
майном, яке передбачає повний фізичний контроль його власника чи законного
володільця.
Судовою практикою сформовані загальні правила віндикаційного позову.
Так, у постанова ВП ВС, 14.11.18, справа №183/1617/16 зроблено
висновок про те, що можливість власника реалізувати його право витребувати
майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить
від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у
разі набуття його за оплатним договором – також від того, як саме майно
вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у
володіння (пункт 145 постанови).
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у
володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку
позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає
у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на
нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння
нерухомістю) (пункт 142 постанови).
В зазначеній постанові зроблено висновок, що однією з підстав державної
реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало
законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої
статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме
майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з
чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення
відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
(пункт 143 постанови).
Віндикаційний позов полягає у витребуванні майна користь власника, а
не в зобов’язанні відповідача повернути таке майно. Такий висновок зроблено у
п.144 Постанови - у разі задоволення позовної вимоги про витребування
нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на
користь позивача, а не зобов’язує відповідача повернути це майно власникові.
Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових
прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права
власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння
особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-
правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного
захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про
витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про
визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення
застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (пункт
146 постанови).
Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може
витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем,
незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно
потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування
оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого
самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і
документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом
захисту права власника (пункт 147 постанови).
ВП ВС погодилася з висновком ВСУ, висловленим у постанові від
24.06.15 у справі №6-251цс15 про те, що майно, яке вибуло з володіння
власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в
подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника
поза його волею.
Є висновки ВП ВС щодо пропорційність втручання у право на мирне
володіння майном у спорах щодо земель, які перебувають під посиленою
правовою охороною держави.
Відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства й у силу
зовнішніх, об’єктивних, явних і видимих природних ознак спірних земельних
ділянок (які знаходилися в межах прибережної захисної смуги), проявивши
розумну обачність, могли і повинні були знати про те, що ділянки перебувають
у межах прибережної захисної смуги, а тому вибули з володіння держави з
порушенням вимог закону, що ставить їх, відповідачів, добросовісність під час
набуття земельних ділянок у власність під обґрунтований сумнів (постанови
ВП ВС від 15.05.18 у справі №372/2180/15-ц.
Також висновки щодо позовної давності у віндикаційному позові. У
постанові ВП ВС, 17.10.18, справа №362/44/17 на віндикаційні позови держави
та територіальних громад (в особі органів державної влади та місцевого
самоврядування відповідно) поширюється загальна позовна давність. Зміна
правовідносин, які стали остаточними внаслідок спливу позовної давності або
мали би стати остаточними, якби позовна давність була застосована без
дискримінації на користь держави, є несумісною з принципом правової
визначеності (пункти 39-40 постанови). Правила обчислення позовної давності
за вимогами прокурора (пункти 65-66 постанови)
У Постанові ВП ВС, 14.11.18, справа №183/1617/16 зроблено висновок,
що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю
«сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її
учасники як позивач і відповідач …; тоді як сторонами у спорі є належний
позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-
правова вимога позивача (пункт 138 постанови).
У спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного
обов’язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити
суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до
нього, а не до інших відповідачів (пункт 139 постанови); Для застосування
позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її
перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і
залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність
до відповідних вимог (пункт 140 постанови).
Також є окрема думка судді ВП ВС, що якщо відповідачів у справі два чи
кілька, суд вправі відмовити в задоволенні позову за наявності заяви лише
одного з них, оскільки позовну давність законом визначено саме для позивача у
справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду.
Негаторний позов.
 ВП ВС сформовано висновки про відмінність негаторного позову із
віндикацією.
У постанові ВП ВС, 04.07.18, справа №653/1096/16-ц зроблено висновок,
що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним
володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно
фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного
володіння (пункт 37 постанови). Негаторний позов – це позов власника, який є
фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які
ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи
зобов’язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до
виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на
усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його
володіння майном (пункт 38 постанови).
Також зроблено висновок, що позов про виселення є негаторним.
«Навіть якщо власник службового житла не висловив вимогу звільнити
це житло, проживання у ньому після припинення трудових правовідносин з
роботодавцем не свідчить про законність його використання особою, якій воно
було надане на час існування вказаних правовідносин (пункт 94 постанови). З
моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування
службовим житлом, особа, якій воно було надане, володіє ним незаконно, і
власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та
розпорядженні таким майном шляхом виселення. Отже, позов про виселення є
негаторним (пункт 49 постанови)».
Також у постанові ВП ВС, 04.07.18, справа №653/1096/16-ц
сформульовано висновок, що допоки особа є власником нерухомого майна,
вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про
усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим
майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути
пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення
(пункти 52, 96 постанови).
 Цим висновком було зроблено відступ від Постанови ВСУ від 27.01.16 у
справа № 6-2913цс15, де вказано, що ЖК не передбачає окремих положень про
позовну давність. Проте за статтею 62 цього кодексу при розгляді спорів, що
випливають з договору найму жилого приміщення, суд застосовує приписи
цивільного законодавства.
У постанові ВП ВС, 22.08.18, справа №658/715/16-ц ВП ВС зроблено
висновок, що вимога про зняття арешту з майна фізичної особи, яка не є
боржником у відповідному виконавчому провадженні, розглядається за
правилами цивільного судочинства (пункти 24, 26 постанови). Особа не має
пред’являти вимогу про визнання права власності на майно одночасно з
вимогою про зняття з нього арешту та виключення з акта опису й арешту
майна, якщо її право власності на це майно вже підтверджене (пункти 28-29
постанови).
Таким чином, для виконання індивідуального завдання я аналізувала
практику ВП ВС, адже саме в її постановах можна знайти висновки з питань,
які мають неоднакове правове регулювання.
Саме у висновках ВП ВС щодо речово-правових способі захисту права
власності сформовані самі поняття таких позовів як віндикаційний та
негаторний, які можна брати за основу при аналізу зазначених правових явищ.
Так, п редметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним
володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно
фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного
володіння. Негаторний позов – це позов власника, який є фактичним
володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа
створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за
негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи
зобов’язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до
виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на
усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його
володіння майном.
 Також сформовані дещо контраверсійні висновки щодо застосування
позовної давності при поданні негаторного позову, адже ВП ВС зробила
висновок, що допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути
обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у
здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і
шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред'явлений упродовж
всього часу тривання відповідного правопорушення. Тим самим ВП ВС
зроблено відступ від Постанови ВС у справі №653/1096/16-ц, в якій зроблено
висновок, що до правовідносин, що грунтуються на нормах ЖК застосовуються
положення Цивільного кодексу в частині позовної давності.
Цікавими є позиції ВП ВС щодо ефективності захисту прав власника при
подачі віндикайного позову.
Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння
особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-
правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного
захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про
витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про
визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення
застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Таким чином, на підставі аналізу висновків ВП ВС щодо речово-правових
способі захисту права власності можна знайти відповіді на контраверсійні та
неврегульовані питання, які виникають у судовій практиці.
 ВИСНОВКИ
З 09 лютого по 08 березня я проходила науково-дослідну практику в
юридичному відділі Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскадбуд».
Метою зазначеної практики було не тільки закріпити знання та вміння,
отримані на базі навчання в університеті, а також ознайомитися із структурою
органу, основними напрямами його роботи, отримати практичні навички та
досвід залежно від предмету діяльності органу, навчитись приймати самостійні
рішення та виконувати складні завдання.
Зважаючи на напрями та обсяг роботи, що був мені запропонований під
час проходження науково-дослідної практики, з впевненістю можна
стверджувати, що мета і очікуваний результат від проходження практики був
досягнутий.
Мені випала нагода не лише спостерігати за роботою юридичного відділу
товариства, а й взяти безпосередню участь у розробці та підготовці проектів
господарський договорів, укладанні цивільно-правових договорів на виконання
робіт, веденні документообігу товариства. Також мені випала можливість взяти
участь у підготовці частини документів для закупівлі підрядних послуг на
тендерній основі. Це був мій перший досвід ознайомлення із тендерною
документацією, підготовкою частини документів та їх завантаження у систему
на електронному майданчику, а також подальша участь в аукціоні.
Окрім цього, я мала можливість біль детально ознайомитися із
установчими документами товариства, в тому числі реєстраційною
документацією, та безпосередньо заповнювати форму для замовлення Виписки
з управління статистики у Львівській області.
При виконанні індивідуального завдання я мені випала нагода
проаналізувати нові для себе Постанови ВП ВС та отримати відповіді на
правові питання, які я раніше не знаходила при аналізі судової практики.
Таким чином, науково-дослідна практика є способом підготовки до
подальшої професійної діяльності та прийняття самостійних рішень, а також
можливістю на безкоштовній основі отримати досвід та навички у певній сфері
правової діяльності.