You are on page 1of 10

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІЕРСИТЕТ


ГУМАНІТАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра права

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: «ПРАВО»
на тему «Правове регулювання спільної діяльності за законодавством України»

Здобувачки першого рівня вищої освіти


групи 3ПР
галузь знань 081 Право
спеціальність 081 Право
Освітньо-професійна програма
«Право»
Дубини Анастасії
Олександрівни
Керівник ст. в. Петягіна І.Б.
Національна шкала_________________
Кількість балів: ________
Оцінка: ECTS_____
Члени комісії:
___________
___________

Бердянськ - 2021
ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ДОГОВОРУ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Аналіз договору спільної діяльності: учасники, форма та умови


договору, особливості.
1.2. Просте товариство як втілення різновиду праці за договором
спільної діяльності.
1.3. Сумісне землекористування за договором спільної діяльності.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ УЧАСНИКІВ ПРОСТОГО


ТОВАРИСТВА ТА СУМІСНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

2. 1. Нюанси, які виникають при сплаті податку простого товариства.


2. 2. Сплата податку від спільної діяльності у господарській сфері.

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Економічний розвиток в державі залежить від багатьох факторів, як внутрішніх,
так і зовнішніх. За результатом досліджень, було встановлено, що одним із
головних є внутрішній, а конкретніше - діяльність підприємств. Вони поділяються
на два види:

1. Державне виробництво - підприємство, що діє на основі державній


власності, або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної
власності встановлює 50% і більше. Воно відіграє роль зовнішнього
показника розвитку та можливостей для інших країн співпрацювати.
2. Приватні підприємства – створене приватними особами, засноване на
приватній власності, і що оперує приватним капіталом. Це складніший вид
діяльності для фізичних осіб-підприємців. Тому, коли перед суб’єктом-
засновником встає питання утворення юридичної особи, він повинен
розуміти всі особливості кожного з видів (??) підприємств.

Цивільний кодекс – один із найважливіших кодифікованих актів, який фіксує всі


аспекти щодо утворення юридичної особи. Після нього виступає Податковий
Кодекс України, котрий також роз’яснює питання, щодо особливостей
оподаткування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Останній, але не
найменш важливий, Господарський Кодекс, який торкається
сільськогосподарської діяльності юридичних осіб.

Договори – є основою для утворення юридичних осіб. Вони є фундаментом для


подальшого розвитку підприємств, в яких на правовій основі прописуються всі
умови, права та обов’язки майбутнього підприємця. Однак, коли річ йде про
договір спільної діяльності, потрібно дуже добре розуміти: Що це таке? Хто може
брати участь у підписанні цього договору? Його особливості? Яким чином йде
оподаткування? Та всі можливі питання, які можуть виникнути перед учасниками.

Актуальність даної роботи полягає у тому,


Метою дослідження є

Для досягнення цієї мети було вирішено ряд завдань:

Об’єктом дослідження є

Предмет дослідження є суспільні та правові відносини між юридичними особами,


які виникли у момент підписання договору спільної діяльності між ними.

Теоретичну та методичну основу дослідження склали роботи науковців у галузі


права, статті періодичних видань, збірники наукових праць, кодифіковані акти, а
також ресурси в мережі Інтернет. В процесі написання роботи були застосовані
такі методи дослідження як: класифікація, систематизація, аналіз, теоретичне
узагальнення матеріалу.
РОЗДІЛ 1. ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ДОГОВОРУ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1.Аналіз договору спільної діяльності: учасники, форма та умови договору,


особливості.

Загальна необхідність у договорах була завжди, є і буде. Ще у давньому Римі було


створено договір за умовами спільної діяльності – товариство, яке потім перейшло
до європейського законодавства, отримавши запозичення саме з Риму. Саме це
було чинником створення нових концепцій спільної діяльності, як правило,
комерційної.

Беручи до уваги Цивільній Кодекс, в якому прописані всі елементи та загальні


положення про договори, прописано, що договором є домовленість двох або
більше сторін, спрямована на встановлення або припинення цивільних прав та
обов’язків (ст. 266 ЦК). Тобто, це документ, який прописує правові наслідки та
обов’язки для учасників, кількість яких не обмежується, і також умови дії чи
співпраці. Однак, якщо особа бере на себе обов’язок виконати якісь дії або
утриматися від них, а друга сторона має лише право вимоги і не має зустрічної від
першої особи, то цей договір вважається одностороннім.

З цього сказаного, можна виділити ознаки цивільного договору:

- вільне волевиявлення сторін, яке слугує домовленості сторін;


- участь у договорі двох і більше сторін, іноді тільки одна сторона;
- присутня зміна, встановлення, припинення суб’єктивних цивільних прав ті
обов’язків;
- юридична дія договору може поширюватися лише на сторони договору.

Говорячи про договір спільної діяльності то він є одним з найдавніших правових


інститутів. Така діяльність може бути спрямована на досягнення будь-якої
законної мети. Але цей договір є засобом досягнення певного результату, для
спільної для всіх учасників мети, а не є самоціллю для кожних учасників.
Договір спільної діяльності – це домовленість, за якою сторони (учасники)
зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення
певної мети, що не суперечить законові (ч. 1 ст. 1130 ЦК).

Треба зауважити, що учасниками цього договору можуть бути фізичні особи,


юридичні особи так і суб’єкти підприємницької діяльності. Укладення договору
відбувається тільки у письмовій формі. У ньому зазначаються координація
спільних дій учасників договору або ведення спільних справ, також правовий
статус майна, покриття витрат та збитків, результати спільних дій лише за
домовленістю кожного з сторін.

До загальноприйнятих ознак спільної діяльності можна виділити такі:

- спільна мета для всіх учасників договору;


- усі учасники повинні мати спільну мотивацію, діяти разом;
- поєднання індивідуальних діяльностей, в результаті чого відбувається
утворення єдиного спільного;
- поділ процесу діяльності між кожним учасником договору;
- координація учасників;
- настання спільного кінцевого результату для сторін;
- одночасне функціонування всіх учасників.

Дивлячись на договір спільної діяльності, можна виділити, що він укладається між


суб’єктами цивільно-правових відносин, тобто з приводу майна та особисто
немайнових благ.

Однак на думку В.В. Резнікової, яка визначає цей договір з господарсько-


правового погляду, виділяє такі ознаки спільної діяльності:

- виділяє можливість об’єднання не тільки приватних осіб, але й державу


(публічні інтереси);
- особливий предмет договору;
- обмеження суб’єктивного складу;
- спеціальне нормативно-правове регулювання;
- наявність у змісті особливих умов для нього.

Але не з усіма ознаками, які прописала Резнікова, можна погодитись за цивільно-


правовою точкою зору. Наприклад, обмежений склад за цивільно-правовою
нормою не може мати місце, якщо це не стосується випадку об’єднання для
утримання прибутку, як це передбачено в роз’ясненнях Державної податкової
служби. Також, питання щодо спеціального нормативного регулювання, яке, з
одного боку, можна визначити таким, бо в цивільному законодавстві є окремі
норми, а з іншого – договір спільної діяльності вписується у загальнодоговірне
регулювання. Тому доцільніше буде дивитися на договір спільної діяльності через
цивільно-правове регулювання.
1.2. Просте товариство як втілення різновиду праці за договором спільної
діяльності.

Просте товариство виступає простою формою спільної діяльності і регулюється


Цивільним Кодексом статтями 1132-1143, відповідними кодифікованими нормами
про зобов’язання та договори, та іншими нормативними актами.

Поняття простого товариства можна побачити в Цивільному Кодексі за статтею


1132, в якій прописано, що за договором простого товариства сторони, тобто
учасники, беруть на себе зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти за
умовами з метою одержання прибутку чи досягнення спільної мети.

Головним чинником для досягнення цілей – вклад учасників договору, що є


істотною умовою. Таким вкладом можуть бути не тільки кошти, але й інше майно,
професійні знання, вміння та навички, ділова репутація та зв’язки. Надалі
здійснюється грошова оцінка немайнових вкладів до їх спільної часткової
власності товариства. Таким чином формується фундамент для початку роботи
простого товариства.

Треба зазначити, що сторони за цим договором не виступають в ролі боржників та


кредиторів, як це можна побачити в багатьох інших договорах. Тому в простому
товаристві учасники мають взаємовідносини особисто-довірчого характеру.

Юридичною характеристикою виступає те, що договір простого товариства є


консенсуальним - вважається укладеним з досягнення угоди сторін;
багатостороннім – кількість сторін може бути безліч; відплатний – за умовою одна
сторона виконує певні дії зустрічно друга сторона зобов’язується надати
матеріальне чи інше благо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996,
№ 30, ст. 141, редакція від 01.01.2020 року), (зі змінами і
доповненнями), ст. 13. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. –
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-
%D0%B2%D1%80#n4303
2. Цивільний Кодекс (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-
44, ст.356, редакція від 06.10.2021 року) (зі змінами і доповненнями), Глава
77 ст. 1130-1143. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5314
3. Податковий Кодекс (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-
14, № 15-16, № 17, ст.112, редакція від 01.08.2021 року), (зі змінами та
доповненнями), ст. 64 пункт 64.6. Офіційний веб-сайт Верховної Ради
України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-
17#n1484
4. Господарський Кодекс (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №
18, № 19-20, № 21-22, ст.144, редакція від 06.07.2021 року), (зі змінами да
доповненнями), ч. 4 ст.176, ст. 128. Офіційний веб-сайт Верховної Ради
України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text
5. Наказ Про Порядок обліку платників податків і зборів, затвердженого
наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (редакиція
19.03.2021 року). Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text
6. Габріадзе М.Р. Особливості цивільно-правового регулювання спільної
діяльності: (журнал) «Право і суспільство». - №3/2020. - С.62-67.
7. Євген Власов. Просте товариство для єдинника – панацея?: (журнал)
«ЮРИСТ ТА ЗАКОН». - жовтень 2019. - №38.
8. Ірина ВісицькА. Договір про спільну діяльність та постійне
землекористування: реальний вихід чи ходіння по мінному полю?: (журнал)
«Головбух Агро». - березень 2020. - №6.
9. Олександр Єфрімов. Спільна діяльність (просте товариство): цивільно-
правові та податкові аспекти: (журнал) «Головбух». - 25 травня 2015. - №19
(930). – С. 20-29.
10. Рєзнікова В. В. Правове регулювання спільної господарської діяльності в
Україні: Навчальний посібник. – Київ: Центр учбової літератури, 2007. – С.
280
11.О. В. Федькович. РЕГУЛЮВАННЯ ПОРЯДКУ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ
ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЗА УЧАСТЮ ДЕРЖАВНИХ
ПІДПРИЄМСТВ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ: (сайт) «Міністерство
Юстиції». - Режим доступу: https://minjust.gov.ua/m/str_29470
12.Просте товариство // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред.
кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія
ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. 

You might also like