НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ

ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО”
КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
“ІНОЗЕМНА МОВА (ОСНОВНА, ПРАКТИЧНИЙ КУРС)”
на тему: «ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВОГО
ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ».

Студентки 3 курсу групи ЛА-82

спеціальності 035 “Філологія”
Трипутіної Юлії Ростиславівни
Научний керівник:
Шаранова Юлія Володимирівна

Кількість балів: __________ Оцінка ________________

Члени комісії __________________________________________________
(підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
__________________________________________________
(підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
__________________________________________________
(підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Київ – 2021
 2

Зміст
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ
РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ В
СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ. 5
1.1 Характеристика стилiв англiйськоi мови. 5
Науковий стиль 6
1.2 Історія наукового стилю. 8
1.3 Підстилі наукового стилю. 9
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 12
РОЗДІЛ 2: ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ
РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ В
СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ. 13
2.1 Лексика наукового стилю в англійській мові. 13
2.2 Синтаксис, грамматика та морфологія наукових текстів. 16
2.3 Мовленнєві жанри наукового стилю в англійській мові. 19
2.4 Експресивність і образність в науковому стилі англійської мови. 20
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2: 21
ВИСНОВКИ 22
Використані джерела: 24
Використані Інтернет Джерела: 25
 3

ВСТУП
Курсову роботу присвячено темі «Особливості реалізації наукового
функціонального стилю в сучасній англійській мові.»

Одна з ознак сучасного світу – це наукова спеціалізація.

В умовах всесвітнього розвитку науки в сучасному суспільстві
збільшується кількість наукових конференцій, симпозіумів, в яких
беруть участь вчені з усього світу, а це свідчить, що значення усної
наукової мови зростає. Також зростає важливість публікації різних ідей,
праць і результатів експериментів. Досить часто написання публікацій
англійською мовою, яка вважається міжнародною , для вчених не носіїв
англійської, дуже трудомісткий процес.
За С.Н. Гореліковою «зараз, як правило, досліджуються не мови взагалі, а
функціональні стилі, що входять до їх складу і які виконують різні
конкретні функції спілкування між людьми (розмовний, суспільно-
політичний, офіційно-діловий , художній, науковий і технічний) » [1.1].
Досліджуваний стиль має велике застосування в наукових працях.
У дослідженнях в науці використовуються не тільки роботи вітчизняних
спеціалістів, а вивчаються також дослідження колег у інших країнах.
Англійська є мовою XXI століття - це століття інформаційних технологій
та значного технічного прогресу. В наш час майже всі інструкції до
техніки, а також програми пишуться англійською.
Також англомовними є як публікації, так і майже 90% усіх інтернет
ресурсів.
Саме темою цієї роботи є пояснити важливість та необхідність знання
англійської, а також особливостей, які безумно присутні у науковому
стилі.
 4

Актуальність роботи.

Актуальність роботи в тому, що підвищується у світі потреба в науково-

технічній літературі і як наслідок цього виникає потреба в
вивченні наукового стилю англійської мови. Це необхідно для
досконалого володіння мовою, підвищення кваліфікації перекладачів,
зростання уровня перекладів.
Всі ці факти кажуть про те, що для повноцінного наукової спілкування
необхідне вивчення особливостей наукового стилю англійської мови.
Наука давно вже вийшла за межі однієї якоїсь країни, наукові праці
доступні вченим всього світу.

Мета роботи:
дослідити особливості наукового стилю в англійській мові.

Завдання роботи:
1. Розглянути поняття наукового стилю.
2. Вивчити специфіку наукового стилю в англійській мові.

Об’єктом дослідження є:
сучасний функційний науковий стиль в англійській мові.

Предметом дослідження є:
мовні одиниці рівнів системи мови, що формують наукові тексти стилю
науки та їх жанри.
 5

РОЗДІЛ 1: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВОГО
ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ В СУЧАСНІЙ
АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ.

1.1 Характеристика стилiв англiйськоi мови.

Науковий стиль використовується в конкретній галузі діяльності -

науковій.
Йому властивий ряд особливостей, серед яких виділяють: попереднє
осмислення вислову, монологічний характер, строгий відбір мовних
засобів, тяжіння до нормованої мови. Саме тому вважається, що даний
стиль мовлення подає логічну, структуровану інформацію, яка є корисною
у процесі навчання та наукової діяльності [2, с. 36].
Стилі різняться за частотою використання перелічених вище компонентів.
Наприклад, деякі вирази можуть бути присутніми і в розмовному стилі,
але з меншими шансами.
Як зазначає І. В. Арнольд, «найбільш кидається в очі, але не єдиною
рисою цього стилю є використання спеціальної термінології. Кожна галузь
науки виробляє свою термінологію у відповідності з предметом і методом
своєї роботи.» [3]
Наявність термінів - це є основою наукового стилю, та найбільшою
ознакою мовної науки.
Також можна зазначити, що терміни втілюють у собі головні риси
наукового стилю і відповідають задачам наукового мовлення.
У словнику іншомовних слів термін – це «Слово або словосполучення, що
означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки,
техніки, мистецтва, суспільного життя тощо».
 6

М. М. Глушко констатує, що «термін - це слово чи словосполучення для

вираження понять і позначення предметів, що володіє, завдяки наявності у
нього суворої і точної дефініції, чіткими семантичними кордонами і тому
однозначне в межах відповідної класифікаційної системи».[4]
А. А. Реформатський визначає терміни «як однозначні слова, позбавлені
експресивності». [5]
Розвинення кожного із стилів зумовлене видозмінами у нормах
англійської мови. Також сильний вплив надають соціальні умови,
науковий прогрес та розвиток культурного життя.
Функціональні стилі мають особливе використання мовних засобів і, як
наслідок встановлюють власні порядки і правила.
Виокремлюють такі функціональні стилі: науковий, розмовний, офіційно-
діловий, та художній.

Науковий стиль

Науковий стиль притаманний текстам, які є призначеними для

повідомлення чітких відомостей з будь-якої спеціальної галузі і для
закріплення пізнання.
Даний стиль є найбільш строгим, вимогливим та точним, та є
використовуваним при написанні дисертацій, інструкціях, енциклопедій,
статей у наукових журналах, тощо.
Його головною формою є поняття, а мовленнєвим засобом мислення
виступають судження та умовиводи, які йдуть одне за одним у точній та
логічній послідовності.
Можна виділити декілька його лексичних особливостей:
- використання слів та виразів в їх найпрямішому значенні;
- неприсутність епітетів, метафор, художніх порівнянь, а також гіпербол;
 7

- часте застосування абстрактної термінів та також лексики.

Інформативність, логічність, точність, об'єктивність, лаконічність, разом з
ясністю і зрозумілістю є невід'ємними рисами цього стилю.
В усіх працях є частичне використання мовних засобів, які сприяють
задоволенню потреб даної сфери спілкування.
Для досягнення ясності, точності, стислості та логічності вчені дають різні
поради, наприклад, Дж. Локк радить:
1) уживати лише ті слова, які є знаками певних понять, тобто ідей;
2) уживати те саме слово як знак того самого поняття;
3) сполучати слова відповідно до правил граматики;
4) поєднувати речення в такий спосіб, щоб в результаті виходило зв’язне
міркування [6, с. 406– 407].
Галузь для застосування наукового стилю є дуже широкою.
Науково-технічна революція вводить в лексику загального вживання
велику кількість термінів. Раніше тлумачні словники формувалися на
основі мови з художньої і також публіцистичної літератури, а зараз же
опис розвинених мов світу є неможливим без врахування наукового стилю
та його ролі в житті сучасного суспільства. Досить сказати, що з 600000
слів авторитетного англійського словника Вебстера (Вебстера) 500000
складає спеціальна лексика. [7]
У науково-технічних словниках існує особливе, тільки їм притаманне,
використання мовних засобів, які задовольняють потреби сфери
спілкування. У цьому стилі мови, насамперед, використовується
термінологічна і так звана спеціальна лексика - терміни.

Особливості наукового стилю в англійській мові такі:

1) присутність спеціальної лексики, термінів;
2) вживання слів тільки в прямих чи термінологічних значеннях;
3) відсутній вигук;
 8

4) вживання здебільшого пасивний форм;

5) у синтаксичній структурі переважають складнопідрядні речення;
6) обов’язковий поділ тексту на абзаци;
7) стереотипність синтаксичної структури. [1]

1.2 Історія наукового стилю.

З розвитком науки з’явилась потреба описувати наукові спостереження,

винаходи, дослідження, для чого виникла необхідність у новому стилі.
Спочатку він не дуже відрізнявся від художнього. Відділення його
відбулося в олександрійський період розвитку науки коли почали
відокремлювались перші наукові дисціплини, і саме коли в грецькій мові
почала створюватись наукова термінологія. Пізніше вона поступово все
більше доповнювалася термінами з латини, яка на той час була
найпоширенішою мовою європейського середньовіччя. Вчені того періоду
прагнули досягти лаконічності і точності наукового опису, позбавленого
емоцій.
Однією з перших спроб передачі технічного опису засобами англійської
мови средньоанглійского періоду є переклад Джеффрі Чосера латинського
тексту «Compositio et Operatio Astrolabii» («Пристрій і застосування
астролябії»), який спочатку був написаний арабською астрономом Міехала
[2].
Становлення англійської наукової мови пройшло тривалий період з XIV
по XVIII століття, щоб стати саме тією мовою, яка використовується зараз
і відомий як «спеціалізований науковий дискурс». Важливим є те, що,
 9

увібравши в себе безліч запозичених слів і елементів з різних мов,

англійська стає все більш аналітичною мовою. У ній відбувається
поступовий відхід від висловлення особистої думки з приводу
спостережуваного явища, наукове знання виражається об'єктивно і точно.
Поступово в кожній окремій галузі знання з'являються певні сукупності
термінів, які виражають точні, однозначні поняття. [8]

1.3 Підстилі наукового стилю.

Власне науковий.
Його основна функція - передача знань, фактів, результатів і даних,
отриманих за допомогою експериментів і гіпотез. Виділяють такі субстилі:
власне науковий (монографія, стаття, наукова доповідь, реферат,
дисертація); науково-популярні (не спеціальні книги, статті), науково-
навчальні (підручники, посібники для шкіл, лекції). Словниковий запас
наукових текстів включає термінологію, спеціальну лексику і
номенклатурні слова, характерні для певної галузі науки і техніки. Також
використовуються стилістично нейтральні слова.
Для наукової лексики характерні задані фрази і кліше, які додають
точності, або згуртованості тексту.
Також тексти цього стилю включають посилання, речення, символи,
графіки, таблиці.
Велика кількість термінів - загальних і специфічних - типова особливість
цього стилю. Англійські терміни багатозначні. Багато термінів
метафоричні, хоча метафори не часто збігаються.
Основні форми часу - Past Simple, Present Simple, Present Perfect і Passive
Voice.
 10

Часті інфінітивні конструкції представляють своєрідну особливість

англійських наукових текстів.
Характерною рисою українського наукового стилю є безособові речення,
використання займенника множинного числа we (ми) для автора є ознакою
скромності. Тоді як британські та американські вчені частіше
використовують займенник I (я).

Науково-навчальний.
Праці в даному стилі призначені для аудиторії, яка навчається, з і
потребує відповідних знань, описати факти, необхідні для ознайомлення з
матеріалом. Опис "від загального до приватного", точна класифікація,
активне введення і використання спеціальних термінів є дуже
важливим. Характерний для підручників, посібників для навчання та
лекцій тощо.

Науково-популярний.
Аудиторія при такому стилі зазвичай не має спеціальних знань у цій
галузі. Ю.А. Сорокін вказує, що науково-популярний текст пишеться
"науково, популярно, художньо" [9], тобто при збереженні характерної для
наукового тексту строгості і чіткості викладу, його особливістю є
спрощений характер викладу і можливе використання емоційно-
експресивних засобів мови.
Метою науково-популярних текстів та публікацій є представлення
слухачам або читачам деякої інформації про ті чи інші події і факти.
Однією з характерних особливостей науково-популярного стилю є його
здатність включати в себе найрізноманітніші сутності: науково-популярні
журнали і книги, дитячу енциклопедію, повідомлення "наукового
характеру" в ЗМІ. Цей вид підстилю спрямований на те, щоб у
 11

спрощеному способі інформувати адресата про деякі технічні, економічні,

наукові ідеї з метою зробити інформацію більш простою і зрозумілою для
всіх соціальних груп. Використання лексем, морфологічних і
синтаксичних структур, що належать до різних стилів мови, таких як
розмовний, художній, діловий та академічний стилі, є однією з основних
диференційних ознак науково-популярного стилю.

Науково-технічний.
Особливістю науково-технічних текстів є їх практичне призначення.
Найголовніша мета цього стилю є подання потребуємої інформації або
надання інструкцій для вирішення технічних завдань. Тому для написання
таких текстів зазвичай використовується спеціальна мова і з
застосовуються термінів.
Практичне призначення - це допомогти користувачі оволодіти
інформацією, яка дозволить їм виконати завдання або вирішити проблеми.
Як вважає відомий лінгвіст Т. Радзієвська, «зв'язок комунікантів у цьому
акті формується завдяки різному обсягові інформації про певний предмет,
якою володіють комуніканти (суб'єкт та адресат)… Адресат у акті
повідомлення виступає як ігнорант, що бажає отримати інформацію…
Об'єктом акту повідомлення може бути лише нова з погляду відправника
інформація і при цьому достовірна, фактивна - така, що лише береться до
відома» [10, с. 43].
 12

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
Проаналізовано, що таке власне науковий стиль. Також було розглянуто
історію формування наукового стилю, його підстилі та характеристики
окремо.
Отже, функціональний стиль, як і було зазначено вище це підсистема
мови, яка має індивідуальні особливості, які стосуються лексичних
засобів, синтаксичних конструкцій та також фонетики.
Було зазначено, що існують такі підстилі наукового стилю: власне
науковий, науково-технічний, науково-популярний і науково-
навчальний.
 13

РОЗДІЛ 2: ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВОГО
ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ В СУЧАСНІЙ
АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ.

2.1 Лексика наукового стилю в англійській мові.

Науковий текст є звітом або результатом науково-дослідницької

діяльності, яка створена для людей з відповідними кваліфікаціями для
його сприйняття та оцінки. Щоб зробити його максимально
інформативним, автор повинен звернутися до використання формальної
мови, спеціальних засобів і методів подання матеріалу. Найчастіше
науковий текст це робота, видана або призначена для друку. Тексти
наукового плану також включають спеціально підготовлені матеріали для
усної презентації, наприклад, звіту на лекції або конференції.
Характерні особливості наукового стилю це нейтралітет тону, об'єктивний
підхід та інформативність, присутність термінології та певних мовних
інструментів, прийнятих вченими для логічного подання матеріалу.
Головними особливостями наукового стилю є відповідність нормативним
вимогам літературної мови, використання стандартних виразів,
використанню можливостей "графічної" мови символів і формул,
використання посилань і приміток. Наприклад так звані кліше, які є
загальноприйнятими в науковому стилі: a discussion of the problem …, it
should be noted that …, the study led us to the following conclusions, etc.
Для передачі наукової інформації існують елементи так званої штучної
мови, яка є широко використовуваною:
1) графіки чи схеми або малюнки;
2) символи і формули;
 14

3) лексичні особливості та особливі терміни наукового стилю - наприклад,

назви математичних символів, тощо.
Так, науковий стиль, особливості якого характеризуються відповідністю
нормі літературної мови, характеризуються точністю, ясністю і короткістю
у вираженні думок.
Абстрактний тон та узагальнення формують лексичні особливості
наукового стилю:
1. Використання слів у їхніх певних значеннях, пануванні слів з
абстрактними значеннями (volume, permeability, resistance, conflict,
stagnation, word formation, bibliography, etc).
2. Слова від повсякденного використання набувають термінологічного або
узагальненого значення в контексті наукової роботи. Це застосовується,
наприклад, до технічних термінів: tube, coil, etc.
3. Головний семантичний вантаж у науковому тексті переносять умови,
але їх акція не те саме в різних типах робіт. Умови вводять деякі поняття в
обіг, правильним і логічним визначенням якого є необхідна умова для
професійно складеного тексту.
4. Для робіт наукового стилю частими є скорочення.
Головними рисами науково-технічного стилю є його інформативність,
логічність, точність, послідовність, об'єктивність та ясність.
Це один із тих стилів, який має різнобічний і сильний вплив на
літературну мову. У Словнику української мови (1970–1980 рр.) подано
таке визначення термінології: «Термінологія – сукупність термінів якоїсь
галузі науки, техніки, мистецтва або всіх термінів даної мови» [11, с. 88].
Термін - це слово або словосполучення, яке точно і однозначно називає
предмет, явище або поняття науки і розкриває його зміст.
Терміни також можуть бути використані як поняття, які застосовуються
майже виключно в даному стилі. А також терміни повинні вказувати на
реальні явища та об'єкти, мати певне чітке визначення, а також
 15

встановлювати однозначне розуміння спеціалістами даної галузі переданої

їм інформації.
Вони належать до логічної та точної системи.
Вони повинні бути позбавлені будь-яких зайвих сенсів, які можуть
відволікати увагу спеціаліста. Терміну не властива метафоричність,
емоційність та наявність будь-яких асоціацій.
Звичайно, терміни не є єдиною складовою лексики.
Загалом є чіткий поділ англійської технічної та наукової літератури на:
- власне терміни;
- поєднання і слова, які є "службовими" такі як: артиклі, займенники,
дієслова, прикметники, прислівники.
- загально наукова лексика.
Оскільки існує обмежена кількість наукових і технічних понять, то
загальнонаукових і загально технічних термінів зазвичай мало, в той час,
як спеціальних термінів дуже багато.
Такі слова які є похідними від термінів і мають широке використання для
опису відносин і зв'язків між об'єктами і термінологічно визначеними
поняттями включає в себе спеціальна лексика включає такі слова.
Користування термінами не вичерпує лексичні особливості наукового
стилю. Використання загальновживаних та загальнонаукових слів та
понять притаманне науковому стилю.
Слова, які найбільше можуть зустрічатися в наукових текстах належать до
загальновживаної лексики. Термінологічна та спеціальна лексика відіграє
особливу роль не тільки в науково-технічних матеріалах.
Там також може зустрічатися багато загальновживаних слів, які можуть
бути застосовуваними ще в різних функціональних стилях.
У лінгвістичних ознаках наукового стилю, зокрема, характерні:
узагальнене подання матеріалу, об'єктивність поглядів і висновки автора,
точність інформації.
 16

2.2 Синтаксис, грамматика та морфологія

наукових текстів.

Лінгвістичні особливості науково-технічних текстів засновані на їх

стилістиці, лексиці та граматиці.
Науково-технічні тексти мають велику кількість граматичних
особливостей. Найбільш поширеними лексичними особливостями
науково-технічних текстів є терміни, насичення термінологією, наявність
лексичних структур та акронімів. Особливе місце серед таких матеріалів
займають тексти, які фокусуються не тільки на певній лінгвістичній групі,
але і на членах якихось професійних асоціацій, які володіють якимись
додатковими знаннями.
Різні дослідження в галузі науково-технічного перекладу є актуальним
завданням, яке є спрямованим на адекватність перекладу. Що в свою чергу
має вплив на прискорення обміну інформацією в галузі новітніх досягнень
техніки та науки і між спеціалістами і вченими з різних країн.
Науково-технічні роботи мають деякі лексичні та граматичні властивості
та риси. На лексичному рівні змістовність та насиченість перекладу
досягається за допомогою термінів, а також безумовно за представлення їх
адекватних еквівалентів, які можуть забезпечити індивідуальність та
однозначність тексту.
В англійських наукових і технічних працях “they” і “one” вживаються без
вказівки на виконавця дії.
Форма дієслова першої особи зазвичай використовується не дуже часто.
Але при використанні ми можемо бачити тільки першу особу множини.
Це невизначений набір осіб в який куди включено особу, яка виступає
промовцем.
В англійському науковому стилі прийнято уникати вживання особистих
займенників 1-ї і 2-ї особи однини (I, me, you, your). Однак, широко
 17

поширене використання особових займенників першої особи множини

(we, our) показує авторську скромність і приналежність до наукової
спільноти.
Кінцеві дієслівні форми не так широко використовуються в науково-
технічних текстах, як в белетристичний літературі і при їх використанні,
як правило, приймають пасивну форму. Пояснюється це тим, що в
науково-технічній літературі пильна увага автора спрямована на конкретні
факти, які належить пояснити. Таким чином, особистість автора не
настільки істотна. Для назв об'єктів і процесів важливо зайняти перше
місце і стати предметом пропозиції.
Речення в науково-технічних роботах знаходяться в логічному, а також
суворому порядку. Наукові тексти представляють, як правило,
монологічну мову. Вигуки що вказують на емоційність, не є
специфічними для науково-технічного мовлення, і є можливими в жанрі
усної дискусії.
Також цьому стилю притаманні довгі та складні речення, які безумовно
сприяють високому інформаційному змісту (який в свою чергу є досить
повним, докладним та доцільним).
Речення можуть часто складатися з декількох предикативних структур. І
також доволі найчастіше речення ускладнюються дієприкметниковими
зворотам, вставними конструкціями які можуть збільшити їх зміст.
Таким чином, елементи для з'єднання в текстах відіграють важливу роль.
Причинно-наслідкові та логічні зв'язки, такі як since, therefore, it follows
(so, thus), тощо, можуть також бути широко використані через
послідовність та обґрунтованість наукового твердження.
Атрибути користання пасивними конструкціями в мові пов’язані з
наявністю двох можливостей пасивної трансформації крізь відсутність
зміни іменників в англійській. Також безособові конструкції є досить
 18

широко вживаними, оскільки підсумки наукових досліджень мають

узагальнений вид, але в кожній мові ці речення матимуть свої певні риси.
Такі засоби мови, як емоційно забарвлена лексика, не є властивими
складовими у науково-технічному стилі. Точність, логічність,
об'єктивність та абстрактність висловлювання не може бути досягнута при
емоційності мови.
Отже, загалом у цьому стилі використовуються ті самі лексичні та
граматичні методи, щоб досягти образності, оцінки та також для
передавання емоціональності, як це робиться в інших стилях.
Ще однією характерною рисою наукового стилю є застосування
неологізми. Нові поняття, що з'являються в результаті досліджень,
призводять до утворення нових слів для їх позначення, тому саме наукова
проза найбільш сприяючою для створення неологізмів.
Поміж лінгвістичних характеристик, також відрізняють науково-технічні
від інших типів тексту, більша кількість спеціалістів та фахівців називають
такі: ускладнення синтаксичними конструкціями; синтаксична, лексична
та складова стереотипізація; а також обмежене використання емоційних
структур; часте застосування об’єктивності у висловлюваннях; поєднання
безособового способу для розкриття суб’єктивних суджень фахівця
(автора); також широке користування символами та формулами,
таблицями тощо. Усі ці особливості можна побачити в англомовних
працях.
Стандартними рисами науково-технічних праць, які можна знайти в
аналізах матеріалів дослідження, є:
1) багата кількість пасивних граматичних конструкцій;
2) ускладнення структур синтаксичних речень може відбуватися за
допомогою використання герундійних та інфінітивних конструкцій;
3) використання складних конструкцій, які є загалом підрядними
складними реченнями;
 19

4) синтаксичні та лексичні, так звані, кліше, спеціальні набори виразів, які

забезпечують згуртованість тексту (on the one hand, on the other hand, for
example, etc).
Також можна виділити морфологічні особливості наукового стилю:
1. На граматичному рівні, за допомогою певних форм слова та будови
фраз і речень, створено абстракцію наукового тексту: it is said that, it is
mentioned that, ets.
2. Дієслова в контексті наукового тексту набуває значення незакінчених,
узагальнених. Крім того, головним чином використовувані форми
теперішнього і минулого часу. Їх чергування не дає або "живописну"
динаміку або динаміку розповіді, навпаки - вони вказують на регулярність
описаного явища.
3. У науковому мовленні також використовував короткі прикметники,
наприклад: the attitude is characteristic
4. Типова ознака наукової мови - займенник, який ми використовуємо
замість мене. Ця техніка формує такі особливості як скромність автора,
об'єктивність чи узагальнення: We came to the conclusion that…. (instead of:
I came to the conclusion that …).

2.3 Мовленнєві жанри наукового стилю в

англійській мові.

Тут можна виокремити відповідні підстилі з жанрами:

- власне науковий: научні праці (реферати, дисертації, статті, а також це
можуть бути тези, курсові чи дипломні роботи);
- науково-популярний: статті, для широкого кругу читачів (статті у
журналах, виклад наукових даних для спеціалістів, а також книжки);
 20

- науково-навчальний: матеріали для навчання (словники, підручники, а

також посібники та лекції).

2.4 Експресивність і образність в науковому

стилі англійської мови.

Експресивність наукових праць є досить специфічною. Вона може

використовуватися автором, з метою показати небайдужість до викладу
тексту. Взагалі вона найчастіше використовується в художніх та
публіцистичних працях. У наукових же експресивність не має емоційності.
Можна додати, що емоційність загалом не є в принципі характерною для
наукової мови, але її все ж таки можна помітити залежно від теми або
індивідуальності роботи. В гуманітарних загалом більше емоцій ніж у
точних науках. В полеміці та науково-популярній літературі більше
емоцій, ніж в наукових стилях. Немалу роль відіграє також
індивідуальність та особистість автора тієї чи іншої роботи.

Експресивність у науковому тексті не є виключенням, але вона зазвичай є

специфічною.

Дуже часто є підсилююча експресивність:

the most important thing is…
very far from …
much less constructive …
in a very long period of time …
very efficient …
long before тощо.
 21

Образна експресивність може бути використана при створенні нових

термінів.
Високий ступінь образності у функціональному стилю наукових робіт
можна помітити, якщо охарактеризувати особливості наукового мовлення.
Збереження образності оригіналу в перекладі не викликає довіру.
Для того, щоб переклад справляв адекватний ефект на читача, необхідно
знизити його образність в цілому, а такоє потрібно відмовитися від
використання багатьох стилістичних прийомів.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2:
У 2 розділі були виділені такі особливості наукового стилю:
Науковому стилю не характерна емоційність та експресивність, але вона
може бути наявною в деяких випадках;
Характерними рисами цьому стилю є точність та сувора послідовність
речень та понять. Загальновживаним є використання складних
конструкцій;
Також можна відмітити часте використання також пасивних конструкцій,
та присутність спеціальної лексики та термінів є дуже важливими
компонентами у формуванні текстів;
Ще однією характерною особливістю є використання першої особи
множини;
Дуже поширене використання графіків, схем, таблиць, тощо.
 22

ВИСНОВКИ

Англійська мова протягом довгого часу є міжнародною в науці, бо вона

дає можливість людям з різних країн розуміти один одного, виконувати
спільні завдання, ділитися знаннями. Вона дозволяє людству розвивати
технології, налагоджувати комунікативні зв'язки між віддаленими точками
світу і сприяє підвищенню культурного та наукового рівнів цілих країн.
Значимість аналізу наукового стилю полягає в тому, що його результати
вносять вклад в теорію перекладу та можуть бути використані
перекладачами.
Основна функція наукового стилю - інтелектуально-комунікативна, інші
функції факультативні. Науковий стиль характерний для текстів, які
несуть в собі точні відомості з будь-якої спеціальної галузі.
Саме це притаманне науковому стилю в англійській мові.
Таким чином, при написанні курсової роботи були вирішені поставлені
завдання:
1. Розглянути поняття функціональності у науковому стилі;
2. Розглянути специфіку наукового стилю в англійській мові;
3. Показати мовні особливості наукової статті на різних мовних рівнях.
Чинники, які утворюють стиль наукової літератури, повинні відповідати
дохідливості і логічній послідовності викладу складного матеріалу.
Всі наукові тексти мають бути логічними.
Всі тексти мають чітку структуру з ознаками переходу від однієї частини
до іншої, дотримуватися принципу послідовного викладу аргументів. На
початку, як правило, вказується назва роботи, а в кінці посилання на
пов'язану з даною темою інформацію про використані джерела.
Отже, виділяються такі фактори англійської наукової мови:
1) необхідність дохідливості і логічної послідовності викладу складного
матеріалу;
 23

2) традиційність викладу;
3) досягнення повноти викладу при відсутності безпосереднього контакту
з одержувачем мови.
Можемо виділити особливості наукового стилю в англійській мові:
абстрактно узагальненість викладу, підкреслена точність подачі
фактичного матеріалу, переважання в тексті іменників, дієслів в особистих
формах, пасивних конструкцій, великої кількості складносурядних і
складнопідрядних речень, складних форм сполучників і прислівників,
вступних слів, виключення зі структури особистого суб'єкта дії.
 24

Використані джерела:

1. Горелікова С. Н. Природа терміна і деякі особливості термінотворення

в англійській мові / / Вісник ОДУ. 2002. № 6.
2. Новиков А.И. Семантика текста и её формализация / А.И. Новиков. —
М.: Наука, 1983. — 215с.
3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка / И.В.
Арнольд. – М.: Издательство литературы на иностранных языках,
1959.-351с.
4. Глушкова К. А. Синтаксичні особливості парцеллірованних
коенструкцій в науково-популярному стилі сучасної англійської мови. /
/ Функціональні характеристики одиниць комунікації в англійській
мові. Владивосток, 1990.
5. Ахманова Г. І., Богомолова О. І. Теорія і практика англійської наукової
мови. М., 1987.
6. Локк Дж. Сочинения: в 3т. / пер. с англ. Т. 1, Москва, 1985, 621 с.
7. Глушкова К. А. Інтернейрони конструкції в науковому стилі (на
матеріалі англійської та російської мов). / / Науково-тематичний
збірник, випуск 4, ДВГУ, Владивосток, 1973.
8. Манерко Л.А., Вестник Московского университета. Сер. 22. Теория
перевода. 2010. № 1.
9. Сорокин Ю.А. Психолингвистические аспекты изучения текста, М.;
Наука, 1985.
10. Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації/T. Радзієвська. - К.: Ін-т
укр. мови АН України, 1993. - 194 с.
11. Словник української мови : в 11-ти т. – К. : Наук. думка, 1970–1980.
 25

Використані Інтернет Джерела:

1. http://www.srw.kspu.edu
2. https://studfile.net/preview/4543371/