Зверніть увагу на фразеологію

◦ 1) Коли не знаєш слів, нема чим пізнавати людей /Конфуцій/.

◦ 2) Заговори, щоб я тебе побачив /Сократ/.
◦ 3) Яка людина, така й мова /Сенека/.
◦ 4) Краще втратити друга, ніж дотепне слово /Квінтіліан/.
◦ 5) Дурний піп – дурна в нього молитва /прислів'я/.

18.03.2024
Поясніть фразеологізми.
Доберіть синоніми до таких приказок:

◦ 1) У решеті води не вдержиш;

◦ 2) Часом з квасом, а порою з водою;

◦ 3) З малої хмари великий дощ буває;

◦ 4) Дома й солома їдома, а в гостях і сіно не їсться;

◦ 5) Щастя не кінь – хомута на нього не накинеш;

◦ 6) Не все, що сіре, те вовк;

◦ 7) На те й щука в річці, щоб карась не дрімав;

◦ 8) Не святі горшки ліплять;

◦ 9) Чия відвага, того й перевага;

◦ 10) І комар коня завалить, якщо ведмідь допоможе.

18.03.2024
 Риторичний практикум
Виберіть одну з тем, сформулюйте ряд проблемних запитань, що
допоможуть її розкрити.
1)”Ігроманія – хвороба ХХІ століття”;
2) „Безплатної медицини не буває”;
3) „Увага! Жінка за кермом”;
4) „Не хочу в армію!”;
5) „Мату – мат!”;
6) „Геть автомобілі, свободу велосипедам!”;
7) ”Чиє місце на кухні?”;
8) ”Реклама – психологічний терорист”;
9) „Бреше той, хто боїться правди”;
В розпорядженні оратора є різні форми викладу матеріалу: опис, розповідь, пояснення, аргументація.
18.03.2024
 ТЕМА 4

ПОНЯТТЯ ПРО
НАУКОВИЙ СТИЛЬ
Чорнило вчених рівноцінне крові мучеників.

Мухаммед
 18.03.2024

ПИТАННЯ
1. Становлення і розвиток наукового стилю української мови.
2. Характеристика наукового стилю та його підстилів, мовні засоби наукового стилю.
3. Оформлення результатів наукової діяльності. План, тези, конспект як важливі засоби
організації розумової праці.
4. Основні правила бібліографічного опису джерел,
5. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до написання наукової статті.
6. Службовий лист.
 Науковий стиль

◦ Науковий стиль – функційний різновид

літературної мови, що використовується з
пізнавально-інформативною метою у сфері освіти й
науки, виробництва.
◦ Сфера спілкування, у якій використовується
науковий стиль – наука й навчання.

18.03.2024
Основними рисами наукового стилю є
-нормативність;
-понятійність і предметність (використання переважно назв понять і предметів);
-об’єктивність суджень;
-точність і лаконічність висловлювань;
-логічність, ясність, аргументованість викладу;
-однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень;
-докладність висновків;
-документація тверджень (наявність у текстах цитат, посилань, цифрових даних, схем,
таблиць, діаграм, малюнків);
-стереотипність (використання усталених форм, кліше для побудови текстів);
-відсутність образності, емоційності та індивідуальних авторських рис.

18.03.2024
 НАУКОВИЙ СТИЛЬ

Головний спосіб
Функція Сфера спілкування Форма мови Типовий вид мови
спілкування

Науковий стиль

Інформаційна Наука, Масовий,

Письмова Монолог
(повідомлення) виробництво неконтактний

18.03.2024
 У межах наукового стилю виділяють різні
підстилі
власне науковий науково-популярний науково-навчальний виробничо-технічний
(академічний) підстиль (дидактичний) підстиль
підстиль підстиль
Монографія, рецензія, Масова наукова Підручники, обслуговує різні сфери
стаття, наукова література посібники, лекції, господарства й
доповідь, бесіди. виробництва
повідомлення, курсова використовується при (інструкції, описи
й дипломна роботи, написанні підручників, технологій).
реферат, тези. посібників для
Поділяється на навчання.
науково-технічний та
гуманітарний;

18.03.2024
 Мовні особливості наукового стилю
◦ Лексико-фразеологічні
◦ Загальновживані слова вживаються в
одному прямому значенні
◦ Велика кількість термінів;
◦ Переважання абстрактної лексики;
◦ Активне(як для сучасного стану-
надактивне зловживання) вживання
іншомовних слів(здебільшого термінів);
◦ Відсутність експресивної лексики;
◦ Використання антитез для пояснення
явищ через протиставлення.
◦ Граматичний рівень
◦ Використання абревіатур, скорочень,
прагнення до лаконізму;
◦ Наукова інформативно-номінативна, тому
перевага іменників над дієсловами й
прикметниками;
◦ Вживання абстрактних іменників на-ство, -
ість, -ння,-ття;
◦ Обмежене вживання займенників, наукова
мова знеособлена, тому вживаються
безособові дієслова, інфінітиви, станівники;
◦ Вживання іменних складених присудків;
◦ Складнопідрядні речення з причиновим та
наслідовим зв’язком;
◦ Чітка композиція тексту, поділ на розділи,
підрозділи, параграфи, пункти, 18.03.2024
підпункти-
рубрикація.
Справедливо буде стверджувати, що науковий стиль
зародився в Київській Русі переважно на основі
перекладних з грецької та старослов’янської мов творів
науково-теологічних:
«Шестоднева» Іоанна Екзарха

18.03.2024
 Справедливо буде стверджувати, що науковий стиль зародився в Київській Русі
переважно на основі перекладних з грецької та старослов’янської мов творів:

науково-теологічних - «Фізіолога»

18.03.2024
Справедливо буде стверджувати, що науковий стиль зародився в Київській Русі переважно на
основі перекладних з грецької та старослов’янської мов творів науково-теологічних:
«Християнської топографії» Козьми Індикоплевста чи Індикоплава

18.03.2024
Про потребу в енциклопедичній інформації про довкілля (хоч із теологічними поясненнями) свідчить поява в Україні двох
компілятивних збірників: Ізборника 1073 та Ізборника 1076 років. Це також вказує й на зародження в Київській Русі
інтелектуальної еліти, для якої подібні науково-теологічні джерела переписувалися(перекладалися), або створювалися.

18.03.2024
Ізборник 1073 називають найдавнішою датованою давньоукраїнською збіркою енциклопедичного
характеру. Ця енциклопедія містила близько 380 статей щонайменше 40 авторів з богослов’я,
філософії, історії, медицини, біології, географії та багатьох інших галузей знання.

18.03.2024
 Вітчизняна
медицина
Існують дані про те, що
паралельно в давній Україні
успішно задовольняли щоденні
потреби й розвивалися ті
знання, які можна віднести до
повсякденної життєвої науки
й побутової магії. Наприклад,
із Києво-Печерського
патерика відомо про монаха
ХІ століття Агапіта, який
дуже успішно зціляв зіллями й
молитвами.
18.03.2024
Першою медичною працею, написаною українкою, був науковий трактат 30-х років ХІІ ст. грецькою мовою "Алімма" (Мазі)
княгині Євпраксії Мстиславівни (Зої). Княгиня працювала над ним з 1130-1140 рр. Трактат зберігається у вигляді витягу в
бібліотеці Лоренцо Медічі (Флоренція) і складається з 5 частин та 29 розділів.

Княгиня Євпраксія Мстиславівна (Зоя) – онука

Трактат «Мазі» (1130-1140рр.) княгині Євп
Володимира Мономаха
раксії Мстиславівни

Дослідження :
Г. Г. ЛИТАВРИН. ВИЗАНТИЙСКИЙ
МЕДИЦИНСКИЙ ТРАКТАТ ХІ-ХІѴ ВВ. (по
рукописи Cod. Plut. VII, 19 Библиотеки
Лоренцо Медичи # во Флоренции.
http://характерництво-спас.укр/forum/davnie-
likuvannia/38-traktat-mazi-1130-1140rr-
kniahyni-yevpraksii-mstyslavivny.html#135

18.03.2024
 отже
 Науковий стиль найдавнішої
доби ХІ-ХІІІ ст. був у зародковому
стані й покладався на теологічні
пояснення фактів довкілля, або ж
на багатовікові спостереження
народної повсякденної медицини
й побутової магії.

 Наукова література ХІ-ХІІІ ст.

була перекладною,
обслуговувалася
старослов’янською мовою, мала
майже винятково характер
популяризації і тому не стала
основою самостійної наукової
діяльності у період ХІ-ХІІІ
століть.

18.03.2024
Завдання 2

18.03.2024
 Питання 2.

Розширення підстилів і жанрів наукового стилю у ХІУ-ХУІІІ століттях

◦ Більшість науковців обстоюють думку, що виникнення

сучасного наукового стилю в Україні являє собою період, який
припадає на кінець ХVІ – першу половину ХVІІ століття. Це
час піднесення національної самосвідомості, розквіт науки,
культури, мистецтва, а головне- шкільництва та щодалі масової
освіти різних рівнів. Саме з освітніми потребами та
формуванням національної еліти слід пов’язати розвиток
наукового стилю цього періоду.
18.03.2024
 Г. Наєнко проаналізувала
наукові твори ХVІ ст. і
стверджує,
що, наприклад, «Діалектики»
Іоанна Дамаскіна, яка була
дуже відома в Україні як
підручникова книга для
навчання, передбачала
«квадривіуми», що включали
такі науки як арифметика,
геометрія, музика,
астрономія.

18.03.2024
Ці розділи відповідних природничих та гуманітарних наук представлені в Ці розділи відповідних
природничих та гуманітарних наук представлені в «Лінійній арифметиці» Бенедикта Гербеста,
«Арифметичному рукописі» Симеона Полоцького, в «Луцидарії», «Космографії», «Катехізисі» Л.
Зизанія, «Повному курсі філософії» Інокентія Гізеля. Філософські погляди представлено в «Зерцалі
Богословія» К. Транквіліона-Ставровецького, «Душевнику», «Требнику» П. Могили.

18.03.2024
Засобами логічного членування текстів кінця ХVІІ – першої половини ХVІІ століття виступають:

◦ книжні слова: по третему, по четвертому, по пятому, по третеє, по четвертому, по пятому, подобаєт

відати, вопрошеннии убо,… отвещаєм;
◦ введення прикладів є, скажімо, яко, уподобления ради;
◦ зв’язаність тексту утворюють і лексеми отож, опять же маєм довод достойний.
◦ Впізнавані ознаки наукового стилю - логічність викладу, послідовність, дефінітивність
досягається використанням особливих синтаксичних засобів, що визначені мовною основою
творів: перевага складених іменних присудків, складнопідрядних речень із підрядними причини та
умови.

18.03.2024
 Такі трактати енциклопедичного характеру можна віднести до науково-навчального підстилю
староукраїнського наукового стилю.
Очевидно, цей підстиль наукового стилю ХУІ-ХУІІІ століття був наймасовіше представлений у словниках і граматиках.

18.03.2024
У названий період розвитку виявляється ще одна ознака, яка демонструє тематичне й
термінологічне розгортання наукового стилю: активне зацікавлення точними й прикладними
науками.

◦ Ректор Києво-Могилянської академії

Феофан Прокопович (1681 – 1736), який ще
у 1705 – 1709 рр. читав у Могилянці лекції
«про елементи», «про землю», цикл лекцій
«про досконалі змішані неживі тіла –
метали, камені та ін.», «про корисні
копалини», «Арифметика і ґеометрія…»

18.03.2024
Григорій Кониський «Курс філософії» (латинською мовою).

18.03.2024
 ОТЖЕ
 уже з к. ХУІ століття науковий стиль староукраїнської мови переконливо представлений науково-
навчальним жанром, реалізованим латинською, грецькою, староукраїнською (книжною) та
старослов’янською мовами;

 період ХVІ–ХVІІІ ст. знаменувався формуванням в Україні 3 наукових тематичних напрямів:

природничо-наукового, історіографічного та граматичного.

18.03.2024
Пам’ятки науково-практичного (гадаємо, в сучасній термінології його цілком можна співвіднести з
науково-популярним підстилем) спрямування відрізнялися між собою за характером викладу, суттю та
будовою. Це планетники, місячники (довідники), календарі, господарські порадники, медичні
ліковники й травники(зільники) тощо.
◦ На тεчεніε крови z носа. Возми цибулε εдну и другую, εжεли маліε, и болшε, покрай дробно, в(ъ) костки,
положъ на ри(н)ку, припεчи, розложъ тε цибулЂ на платахъ и поприкладай на стопи ногъ, ε(ст) рЂ(ч)
досвЂ(д)чона. И тЂм(ъ): возми губокъ, кои́ на стари(х) дεрεва(х) бузинови(х) виростаю(т), зсуши, утри на
прошо(к), дай хорому мЂсто табачки, заразъ престанε тεчεніε.

◦ На zапалεніε очεй. Возми ма(с)ла якъна(й)свЂжЂ(й)шаго 4 лоти, виполощи εго якънайлутшε во(д)кою
рожаною, придай цукру бЂлого чвεрть лота, туцЂи́ прεпарова(н)ной два скрипуля, корЂня ростопаши
утε(р)того полъ скрипули, пεрεлъ прεпарова(н)нихъ 2 скрипула, змЂшай і впущай в(ъ) ко(н)чики очεй, то
ε(ст) гдЂ якъ мя(с)цε имЂε(т)ся, в(ъ) зраку, в ку(т)ки к(ъ) носу, два раза прεзъ дε(н). Притомъ очи вимива(й)
часто водою криничною, придавши до нεи бЂлка о(т) я(й)ца и галуну мало. А εжεли би, кромЂ сεго, εщε
болшε запалεніε било, трεба кровъ спусти(т), ба(н)ками за ушима постави(т).

18.03.2024
 Отже, розвиток освіти та науки в Україні ХУІ-ХУІІІ ст. тривав паралельно, взаємно
обумовлюючи один одного. Освітні потреби стимулювали започаткування нового підстилю наукового
стилю староукраїнської доби - науково-навчального. А вслід за поширенням освіти та зародженням
середнього освіченого класу виникає ще один підстиль – науково-популярний. Науковий стиль
розгортається тематично, бо чітко окреслені праці 2 циклів(гуманітарного та природничого) із
відповідними науками (алгебра, геометрія, астрономія, геодезія, мінералогія).

Кожна з наук наповнюється термінологією, запозиченою з латинської, грецької,

старослов’янської, інших мов та термінологізуються загальновживані українські слова. За даними
науковців, у староукраїнській мові була добре розроблена військова, морська, мінералогічна, мовознавча,
друкарська, музична терміногрупи.

18.03.2024
Науковий стиль новоукраїнської доби
◦ Найбільш усталеною є думка, що цей стиль формувався з 60-х років ХІХ ст.: у Східній Україні — від науково-
популярних публікацій у журналі «Основа» (1861–1862), а в Західній Україні — з 1868 року, з початку діяльності
товариства «Просвіта» та НТШ.

18.03.2024
Поступово упродовж ХІХ століття зусиллями східноукраїнських та
західноукраїнських вчених, публіцистів, вчителів було сформовано головний мовний
репрезентант наукового стилю - українську термінологію, яку найчастіше:

◦ запозичували: дедукція, дисонанс, ◦ “кували” слова(створювали неологізми) –

експеримент, кадр, конфлікт,
репрезентант, фантом, фільтрація,
гіпотеза, імпульс, критерій, новація,
фіаско, сенсація, диференціація;
◦ переносили народну назву одного явища
(предмета) на інший: зачеплене питання ,
кодло , плем’я;
особливо популярний, що відповідав
пуристичним поглядам більшості
українських науковців: розволіклість,
просвітність, прилюбність, клювинець,
письмовець, електризм, гитучництво,
мізерство, розумовання, обуда, загад,
враза, вчоловічення, тямка, рухавка,
спотичка.

18.03.2024
 Науковий стиль ХХ-ХХІ ст.
◦ Сьогодні, в умовах інформаційного вибуху, потік
наукових публікацій українською мовою зростає
◦ У радянський період було витворено, як
лавиноподібно. Водночас при виробленні, здавалося
зазначає Н. Зелінська, "канони
б, чітких норм наукового стилю багато філологів
відстороненої і знеособленої" наукової
закидають широкому загалу українських науковців
прози, "потік безбарвних, індиферентних
невиробленість наукового стилю та їхню байдужість
до власного об’єкта текстів-переліків,
до нього: наукові тексти останніх 25-30 років
текстів-констатацій…".
засвідчують, по-перше, загальний низький рівень
мовної культури наукових публікацій; по-друге,
паразитуючий на цьому тлі так званий вербально-
термінологічний снобізм — свідоме, навмисне
ускладнювання стилю мови науки, за яким
відчувається бажання зробити її недоступною для
непосвячених, через що ускладнюються очевидні і
прості речі.
18.03.2024
Наукові знання можуть бути виражені у
текстах таких жанрів

анотація тези конспект відгук

рецензія курсова/дипломна стаття/монографія

18.03.2024
 Стаття/тези як самостійний науковий твір. Вимоги до
написання наукової статті

◦ Традиційно структура наукової роботи містить такі компоненти:

◦ вступ,
◦ основну частину,
◦ висновки,
◦ перелік використаної літератури.
◦ Можливі також перелік умовних скорочень, перелік
використаних джерел і додатки.

18.03.2024
Аналіз – мисленнєве роз’єднання предмета (явища, поняття,
проблеми) на складові частини. Цей прийом дає можливість
виділити ознаки, якості, риси того чи іншого об’єкта (предмета
мовлення); виділити в проблемі підпроблеми.
Синтез – мисленнєве об’єднання частин об'єкта в єдине ціле.
Аналіз дає можливість „побачити” об'єкт з середини. Синтез
допомагає вийти на новий рівень розуміння, осмислення об’єкта.
Порівняння – виявлення схожості чи відмінності окремих
об’єктів (явищ, проблем, понять) за істотними і неістотними
ознаками.
Узагальнення – мисленнєве об’єднання окремих предметів в
одному понятті, окремі проблеми – в одній проблемі.
18.03.2024
 Етапи дослідження

Вивчаємо
фактичний
матеріал[джерело Вивчаємо, що
] зробили інші
науковці

18.03.2024
Основні правила бібліографічного опису
джерел
ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ
У СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015
"Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання"
та поправок, внесених у ДСТУ 8302:2015

18.03.2024