МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЛІНГВОДИДАКТИКИ

Курсова робота
за фахом

на тему РОЛЬ ЧЕН’ЮЙ В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ

Виконала: студентка ІІ курсу, групи 6.0350-к
спеціальності 035 Філологія
спеціалізації східні мови та літератури
(переклад включно), перша - китайська
освітньо-професійної програми
Мова і література (китайська)
Шевченко Олександра Андраіївна

Керівник: Якутович М.В

Оцінка: Кількість балів:_________

Національна шкала _________
ECTS _______

Запоріжжя – 2022

0
 ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….....3
РОЗДІЛ 1 МІСЦЕ ЧЕН'ЮЙ В СИСТЕМІ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ
1.1 Поняття чен‘юй та історія його походження…………………………….7
1.2 Структурно-граматичні особливості чен'юй……………………………10
1.3 Семантичні характеристики чен'юй……………………………………..13
РОЗДІЛ 2 ЧЕН’ЮЙ ЯК ВАЖЛИВИЙ ІНСТРУМЕНТ СУЧАСНОЇ
КИТАЙСЬКОЇ МОВИ
2.1 Практичне вживання чен’юй у різних сферах людської
діяльності…………………………………………………………………………17
2.2 Специфіка використання чен‘юй та проблеми їх перекладу на українську
мову……………………………………………………………………………….21
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….28

0
 3

ВСТУП

Китайська мова зародилася практично одночасно з давньоєгипетською

писемністю та шумерським клинописом. Однак тільки китайські ієрогліфи
дійшли в практично первозданному вигляді і використовуються в письмовій
формі досі. Не дивно, що за таку багатовікову історію китайська мова
розвинулась від простої знакової комунікативної системи до народного
надбання з величезною культурною цінністю.
Схильні до зменшення кількості слів в реченні, сучасні китайці часто
використовують ідіоми. На сьогоднішній день вже неможливо визначити
навіть приблизну кількість китайських фразеологізмів. Незважаючи на
національну звичку китайців до фіксування абсолютно всієї інформації в
словниках та енциклопедіях, фразеологізми настільки щільно закріпилися в
мові носія китайської мови, що вони вже не є високою формою спілкування.
Детальним дослідженням у сфері вивчення китайської фразеології
займались В. І. Горєлов, Н. Н. Коротков, Ю. Л. Кроль, А. М. Котов, А. А.
Торопов, А. А. Хаматова, Ма Гофань ( 马 国 凡 ), Ні Баоюань ( 悅 宝 儿 ), Яо
Пенци ( 姚鹏慈 ), Вень Дуаньчжен ( 温端政 ), Чжан Чжигун ( 张志公 ). Першою
серйозною науковою роботою в цій галузі можна вважати дисертацію А. П.
Рогачова «Ідіоматика китайської мови, відображена у стійких
словосполученнях (чен’юй)» (1950 р.) Пізніше з'явилися інші наукові
дослідження: 3. І. Баранова «Чен'юй як розряд фразеологізмів мови» (1969
р.), М. Г. Прядохін «Китайські недоговорки-іносказання» (1977 р.), І. В.
Войцехович «Стилістичні особливості основних розрядів фразеологічних
одиниць сучасної китайської мови» (1986 р.)
 4

Актуальність. На даний момент у вітчизняній лінгвістиці,

залишається маловивченим питання про переклад і значення чен’юй на
українську мову, що залишає великий простір.
дослідження.
Наукова новизна полягає у спробі власного дослідження ролі чен'юй
в сучасній китайській мові та специфіку використання чен‘юй та проблеми їх
перекладу на українську мову.
Об'єктом дослідження є найбільш вживані китайськомовні чен'юй
Предметом дослідження є дослідження особливостей структури й
семантики чен'юй.
Метою дослідження є розкриття особливостей структури й семантики
фразеологічних одиниць в сучасній китайській мові.
Для дослідження поставленої мети необхідно вирішити наступні
завдання:
1. Уточнити поняття чен‘юй та історія його походження.
2. Проаналізувати структурно – граматичні особливості чен'юй.
3. Встановити семантичні характеристики чен'юй.
4. Класифікувати чен'юй за сферою діяльності діяльності.
5. З’ясувати специфіку використання чен‘юй та проблеми їх
перекладу на українську мову.
Матеріалом дослідження стали політичні виступи та чен’юй
китайскькою.
Методи дослідження. Дослідження здійснювалось на основі
використання таких методів та прийомів: лінгвістичного спостереження та
аналізу, описового і компонентного методів, методу аналізу словникових
дефініцій та статистичних методів обчислення кількісних результатів.
Практична значущість дослідження полягає у можливості
використання його результатів під час проведення семінарських занять з
 5

лексикології та практичних занять, а також обумовлюється потребою у

підвищенні міжкультурної та лінгвістичної компетенції.
Робота прошла апробацію на 1-й науково-методичній конференції.
Результати дослідження представлено в 1 публікації:
Шевченко О. А. Роль чен'юй в сучасній китайській мові. «Питання
сходознавства в Україні» : матеріали VІ Всеукраїнської дистанційної наук.-
метод. конф. з міжнар. участю. Харків: ХНУ ім. Каразіна, 25 трав. 2022 р. С.
66-68
Структура роботи: дослідження складається зі вступу, двох розділів,
висновків, додатку та списку використаної літератури.
У вступі подано загальні відомості про дану наукову працю, починаючи
від умотивування теми, мети, завдань, актуальності дослідження, визначення
об’єкту, предмету та структурування роботи.
У першому розділі подаються загальні відомості про поняття чен’юй,
фразеологічних одиниць, історію походження, структурно-граматичні
особливості, семаничні характеристики.
Другий розділ містить власний аналіз фразеологічних одиниць сучасної
китайської мови, класифікацією за сферою діяльності, специфіку
використання.
Висновок містить в собі загальні результати проведеної роботи
Загальна кількість сторінок 29, кількість використаних джерел 25
 6

РОЗДІЛ 1
МІСЦЕ ЧЕН'ЮЙ В СИСТЕМІ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ

1.1Поняття чен‘юй та історія його походження

Однією з відмінних рис китайської мови є велика кількість мовних

оборотів, що використовуються як фразеологічні зрощення - ідіом, або як їх
прийнято називати в Китаї, 成 语 chéngyǔ чен’юй. Чен'юй – буквально
«готовий вираз» – явище в китайській фразеології, що має цілу низку
типологічних особливостей та ознак, зумовлених структурно-семантичними
характеристиками та, приниципами фонетичного ладу, історією розвитку
китайської мови.
Чен'юй – це стійке фразеологічне словосполучення, побудоване за
нормами давньокитайської мови, семантично цілісне, з узагальнено
переносним значенням, що має експресивний характер, функціонально є
членом речення.
Історія виникнення чен'юй починається з далекої давнини. Як правило,
китайські ідіоми беруть початок з історії Китаю, класичніх канонів,
філософських трактатів, історичних хронік, художньої літератури.
Китайські лінгвісти відносять також до джерел походження чен'юй історичні
та філософські притчі, легенди та міфи, крилаті слова та афоризми, прислів'я,
запозичення з інших мов.
Так, наприклад, джерелами походження чен'юй 图穷匕见 túqióngbǐxiàn
«ту цюн бі цзянь», «карта розкрита, кинджал виявлений» називають
 7

письмовий пам'ятник епохи Чжаньго (453-221 рр. до н. е.) Як знаменитий

«дипломат» Цзін Ке за дорученням правителя князівства Янь в 227 році до н.
е. здійснив невдалий замах на правителя князівства Цинь, який невдовзі став
першим імператором Китаю — Цинь Шихуаном.
Легенди і міфи - ще одне багате джерело творення чен'юй. Китайський
міф про створення світу - міф про Паньгу - послужив основою чен'юй 开天辟
地 kāitiān pìdì «кай тянь пі ді», «створити небо, створити землю». Цей міф
разповідає: « Спочатку був первозданний хаос. У цьому хаосі самозародився
велетень Паньгу. Все легке в хаосі, все чисте (ян-ци) піднялося нагору і
утворило небо, все каламутне, важке (інь-ци) опустилося вниз і
перетворилося на Землю. Сам Паньгу залишився посередині і змінював свій
вигляд по дев'ять разів на день. Перебуваючи між небом і землею, він на небі
був божеством, на землі-святим мудрецем. Коли Паньгу помер, то одне око
стало сонцем, друге - місяцем. Тіло його перетворилося на ґрунт, дихання
стало вітром, кістки -камінням та горами, волосся – травами. З бороди
піднялися на небо зірки, а з комах, що жили на його тілі, з'явились люди».
[Мо 2001]
Походження багатьох чен'юй пов'язане з філософським та релігійним
вченням буддизму. Відповідно до буддійського вчення у фізичному тлінному
світі існує шість 尘 chén «чень», «спокуса». Це: колір, звук, запах, смак,
дотик та мислення. Вони безпосередньо пов'язані з шістьма органами
почуттів - очима, вухами, носом, язиком, тілом, розумом. однією спокусою» -
一尘 不染 yīchénbùrǎn «ї чень бу жань», «усувати матеріалістичні бажання та
тримати свій розум у чистоті». Цей чен'юй використовується сьогодні у двох
образних значеннях - «зберігати душевну чистоту; не мати поганих звичок»
та «кристально чистий; ідеально чистий». [Чжу 1989]
Багато чен'юй є зразками розмовної мови стародавнього Китаю,
зафіксовані в літературних творах або передано усно з покоління в
 8

покоління. Наприклад, чен'юй 井水不犯河水 jǐng shuǐ bùfàn héshuǐ «цзін шуй
бу фань хе шуй», «колодезна вода не робить замах на річкову воду» в
переносно-подібному значенні «кожен сам по собі; ніхто нікому поперек
дороги не вартий; ніхто нікому дорогу не перейшов» («Сон у червоному
теремі»)
Іноді як джерело творення чен'юй виступають прислів'я, наприклад,
чен'юй 本 性 难 移 běnxìng nányí «бень сін нань ї», «власну натуру важко
змінити» є скороченням прислів'я 江 山 易 改 本 性 难 移 jiāngshān yì gǎiběn
xìngnányí, «цзян шань ї ґай бень сін нань ї», «легше змінити річки та гори,
ніж власну натуру».
Чен'юй існують і використовуються в мові вже протягом багатьох
років, зберігаючи свою первозданну форму та самобутнє національне
забарвлення. На відміну від ідіом багатьох інших мов, китайські ідіоми
несуть у собі культурологічний аспект мови, чим виражається історія
виникнення кожної фразеологічної одиниці без винятку. Таким чином вони є
результатом культурного розвитку китайської цивілізації.
Структурно-граматичні та лексичні особливості чен'юй обумовлені їх
давньокитайським походженням. Односкладові слова стародавньої мови
веньяня у складі чен'юй, позбавлені будь-яких морфологічних показників, як
правило, групуються в ритмічне чотирислівне словосполучення, рідше в
речення. Така чотирислівна модель є оптимальною для побудови будь-якої
граматичної конструкції. [Войцехович  2007, с. 60-126]
Невипадково в стародавні китайські твори – поетичні збірки та
філософські трактати були включені чотириірогліфічні речення. Вони легко
римувалися і, завдяки своїй простоті та ритму, передавалися з покоління в
покоління, поступово перетворюючись на готові висловлювання-чен’юй.
 9

1.2 Структурно – граматичні особливості чен'юй

Граматичні особливості китайської мови – це, насамперед, порядок

розташування слів у реченні та використання службових слів, що вказують
на відносини лексичних одиниць між собою (на їх функції у реченні). Це
актуально і для веньяня.
Веньянь ( 文 言 wényán, «культурна мова» або «мова писем») — це
нормативна традиційна китайська літературна мова, яка використовувалася в
Китаї на початку XX століття. На ньому написано переважну частину
літературної спадщини, філософську літературу, історичні пам'ятки; при
цьому відстежується зв'язок літературних жанрів із мовою. Так,
середньовічна проза – гувен і новела – чуаньці писалися на веньяні. З рубежу
н. е. на початок XX століття веньянь виступав як писемна мова майже всієї
Східної та Південно-Східної Азії. Більшість цього часу ні в Китаї ні в інших
регіонах країни не існувало літературної мови, заснованої на розмовній; був
лише текст із сильніше вираженими «розмовними» елементами, більш
наближені до особливостей мовного спілкування свого часу та місця.
[Ким 2015, c.587-489]
Стародавнє походження чен’юй визначає одну з найхарактерніших
його рис -будову за законами давньокитайської мови. У середині чен'юй
фіксуються граматичні та лексичні норми веньяня, в основі якого лежить
давньокитайська мова. У веньяні слова можна розділити на дві великі групи:
значущі слова, які мають лексичне значення, і службові, які мають
формально-граматичне значення, висловлюючи відносини між значущими
словами.
 10

У веньяні існує велика кількість кінцевих частинок, які можуть

використовуватися і в кінці однієї з складних речень. Найчастіше
зустрічаються такі частки і службові слова: 之 zhī «чжи», у перекладі
«прямувати»; 乎 hū «ху», переклад «майже»; 者 zhě «чже», переклад «за»; 也
yě «є», перекдлад «також»; 耳 ěr «ер», що у перекладі «вухо»; 焉 yān «янь»,
що означає «тут»; 尔 ěr «ер», «ви/таким чином»; 矣 yǐ «ї», «продовжувати»;
诸 zhū «чжу», у перекладі «різноманітні»; 夫 fū «фу», «чоловік»; 皆 jiē
«цзє», « всі»; 或 huò «хо», « або».
Завдяки прагненню до лаконізму, нормою для давніх текстів стали
короткі фрази. І робиться це за рахунок опущення всього зайвого. Це є
нормою для китайської мови, тому що для цієї мови не властиво передавати
надмірну інформацію. Наприклад, число вказується лише у разі потреби.
Лаконізм веньяня проявляється в стислості фраз, яка досягається тим,
що опускаються всі члени речення, що однозначно реконструюються, крім
присудка. Зокрема, завжди опускаються підмети, які мали виражатися
займенниками третьої особи або вказівними займенниками. Це можна
пояснити їх автоматичною реконструкцією завжди, коли підмет не виражен
«повними» словами або займенниками першої та другої особи. Те, що підмет
частіше, виражається займенниками третьої особи або вказівними
займенниками, тому зручніше опускати саме його.
До чен'юй відносять чотиримісні утворення, що складаються строго з
чотирьох слогоморфем, що компонуються за схемою «2 + 2», де кожна
частина складається з двох слогоморфем. Функціонально чен'юй відповідає
члену речення, але часом цей критерій не діє, оскільки чен'юй виділяється
при письмі комами, а у мовленні маркується інтонаційно за допомогою
акцентного виділення. Чен'юй не може розриватися іншими компонентами
речення, оскільки він визначається як синтаксично непроникне утворення.
[Баранова 1969, c. 24]
 11

Необхідно пояснити важливість китайської мови розуміння морфеми як

мовної одиниці. Морфема сприймається, як мінімальна значна частина слова.
Таке розуміння морфеми однаково відноситься до будь-яких мов. Однак
суттєвою відмінністю китайської мови від інших мов є можливий збіг у
звукових межах самостійного слова та морфеми. Відмінність між словом і
морфемою проявляється у їх якості – наявності чи відсутності властивості
синтаксичної самостійності. Таким чином, «невидільність морфеми як
елементу матеріально відрізняється від своїх властивостей від слова, є
важлива типологічна риса китайської мови».
Прагнення до парності і симетрії у китайській можна пояснити
особливістю складової структури китайської, і навіть характером
фонетичного ладу. Крім того, парна побудова є найбільш гармонійним
способом втілення музичності та стрункості китайської мови та задовольняє
естетичну вимогу китайської культури.
Основним фактором, що підвищує виразність чен'юй паралельної
конструкції, є використання синонімів, антонімів або слів, що входять до
однієї понятійної асоціації.
Чен'юй, є словосполученням або реченням, у структурному відношенні
він не дорівнює слову. Однак за своєю функцією в реченні він можна
порівняти зі словом, функціонує в сучасній мові так само, як слово, як
окремий член речення. Наприклад, у функції присудка. 这些问题的重要性不
言而喻 - важливість цих проблем є зрозумілою без слів. 不言而喻 bùyán éryù
«бу янь ер юй», у перекладі «само собою зрозуміло; зрозуміло без слів».
У функції підмета: 三阳开泰”成了使用频率最高的词儿
Вислів «настання весни принесе спокій і благополуччя» як побажання
щасливого Нового року стало найпопулярнішим. 三 阳 开 泰 sān yáng kāi tài
«сань ян кай тай», «нехай весна принесе спокій та благополуччя; спокою та
 12

благополуччя в наступному році» (буквально, «третє сонце відкриває спокій

та благополуччя»).
У функції визначення та функції обставини способу дії: 这番话被我们
的 媒 体 有 意 无 意 地 忽 略 了 - ці слова навмисне чи ні були проігноровані
нашими засобами масової інформації. 有 意 无 意 yǒu yì wú yì «ю ї у ї»,
«навмисне або без жодного наміру».

1.3 Семантичні характеристики чен'юй

Чен'юй має всі необхідні ознаки і властивості, що кваліфікують його як

фразеологічну одиницю. Чен'юй у структурному відношенні не дорівнює
слову. Чен'юй є словотіром, що є словосполученням або реченням. При
цьому потрібно мати на увазі, що за своєю функцією в реченні чен'юй можна
порівняти зі словом, функціонує в сучасній мові так само, як слово, як
окремий член речення.
Є найважливіша властивість фразеологізмів, що відрізняє їх від вільних
поєднань слів і зближує зі словом, а саме: відтворюваність. Чен'юй не
створюється у процесі спілкування, а відтворюється, як готова, цілісна
одиниця із закріпленим та суворо фіксованим значенням, складом та
структурою. [Барчукова 2015, c. 514-517]
Ще однією з важливих властивостей чен'юй є цілісність значення,
семантична єдність. А це означає, що чен'юй являє собою фразеологічне
скорочення або ідіому, в якій значення цілісного не виводиться із значень
складових компонентів, або фразеологічна єдність, його цілісне значення
тією чи іншою мірою мотивовано значенням його компонентів.
 13

Розглянемо кілька факторів, через які семантична єдність має такий

великий вплив:
1. Для ідіом характерна наявність у тому значенні образної
складової, що надає значний вплив на семантику даних фразеологізмів.
Фразеологічне значення відрізняється від лексичного значення більшою
семантичною ємністю, тим, що у його смислової структурі значна, а то й
головна, роль належить додатковим семантичним чи стилістичним відтінкам
чи значенням, чим служать висловлювання эмоцио-экспрессивной чи оцінної
забарвленості. Цей образний компонент, що входить до складу, є
структуруючою основою фразеологічного значення. Високий ступінь
скорочення образу, що лежить в основі чен'юй, посилює ступінь їхньої
ідіоматичності та обумовлює складність мотивування переносно-образного
значення.
2. Мотивування значення чен'юй може бути прозорим або глухим.
Наприклад: 人死留名 Rén sǐ liú ming «жень си лю мін», «залишити про себе
добру пам'ять» буквально «людина вмирає, залишається ім'я» 赤 手 空 拳
сhìshǒukōngquán «чи шоу кун цюань», «беззбройний; беззахисний; голими
руками» буквально «гола рука, порожній кулак»,не складає труднощів
переносно-образне значення подібних чен'юй розшифрувати. Це приклади
чен'юй із прозорим мотивуванням.
Зрозуміти сенс чен'юй із глухим мотивуванням можна лише знаючи
історію його походження, першооснову та спираючись на конкретний
контекст.
Наприклад: чен'юй 青 出 于 蓝 qīngchūyúlán «цін чу юй лань», «учень
перевершив вчителя, перевершити попередника» буквально, «синьо
народжується з блакитного». Цей чен'юй утворений усіченням фрази з
філософського трактату Сюньцзи (313-238 р. е.): 青 ，取之于蓝，而青于蓝 -
синій одержують із блакитного, але темніше блакитного».
 14

3. Мотивування фразеологізмів у ряді випадків ускладнюється

багатозначністю.
Слід зазначити, що у фразеології полісемія поширена набагато менше,
ніж у лексикології. Цілком очевидно, що переважна більшість фразеологізмів
однозначна. На думку М. М. Шанського, «переважання однозначності у
фразеологічній системі мови безпосередньо пов'язане з характерною для
фразеологізмів надслівністю, зі структурною складністю цих мовних
одиниць: появі у фразеологізму переносного значення заважають утворюють
його слова, також мають (якщо не в межах фразеологізму, то у вільному
вживанні) певне значення. І чим більша семантична самостійність
компонентів фразеологізму, тим менше у нього можливостей стати
багатозначним». Значення чен'юй може змінюватися в ході розвитку мови,
набуваючи при цьому протилежних експресивно-оцінних відтінків.
4. Семантична злитість і ступінь ідіоматичні забезпечуються і
характером лексичних компонентів, що входять до складу чен'юй. Поряд з
наявністю переносно-образного значення архаїчність лексики є важливим
фразеологізуючим засобом, що часто ускладнює мотивування чен'юй.
Під архаїзмами розуміються слова, що є застарілими назвами
предметів, явищ, понять, що існують і насправді. Як правило, архаїзми мають
синоніми у сучасній мові.
Більшість слів-компонентів чен'юй у сучасній мові втратили якості
самостійного слова, виступають у ролі словотворчих морфем і лише у складі
фразеологізму реалізують якості слова. Наприклад, чен'юй 精益求精
qīngyìqiújīng «цзін ї цю цзін», «постійно вдосконалюватися, не зупинятися на
досягнутому». Три з чотирьох компонентів цього фразеологізму в сучасній
мові вживаються тільки як морфем (дієслово 求 qiú використовується і як
самостійне слово).
 15

У чен'юй часто зустрічаються історизми — слова, що позначають

предмети і явища, що вже зникли, зникли, наприклад, назви предметів
повсякденного життя, одягу, знарядь праці, видів зброї; назви посад,
професій, титулів звань. Наприклад: 屦及剑及 jùjíjiànjí «цзюй цзі цзянь цзі»,
«діяти без зволікання; рішуче і швидко» (буквально, «туфлі наздоганяють,
меч наздоганяє»), У цьому чен’юй вжито слово " 屦 "jù, що позначало в
давнину вид мотузкового або шкіряного взуття на одинарній підошві.
Як смостійні слова в чен'юй виступають і так звані «некротизми», тобто
компоненти, що випали зі словникового складу мови «законсервовані» тільки
в тій чи іншій ідіомі. Наприклад, 心 怀 叵 测 xīnhuáipǒcè «сінь хуай по це»,
«таїти злий умисел; замишляти недобре», буквально «приховані наміри не
можна виміряти»). Слово 叵 pǒ "не можна, неможливо" – некротизм.
 16

РОЗДІЛ 2
ЧЕН’ЮЙ ЯК ВАЖЛИВИЙ ІНСТРУМЕНТ СУЧАСНОЇ
КИТАЙСЬКОЇ МОВИ

2.1 Практичне вживання чен’юй у різних сферах людської діяльності

Зустріти чен'юй у сучасній мові можна повсюдно. У повсякденному

мовленні, які допомагають досягти у мові образності, переконливості, або у
китайській публіцистиці. Публіцистичний стиль виконує функцію впливу,
тому йому характерні полемічність і емоційність. Щоб твори
публіцистичного стилю могли належним чином вплинути на читача і цим
виконати функцію впливу, вони мають бути суворо логічними і добре
аргументованими. Разом з тим публіцистичні твори повинні мати якості
виразної, образної мови, яка може доповнитись чен'юй. Розглянемо момент, у
якому привертають увагу читачів до теми статті:
« 法 鞭 失 信 败 德 的 « 过 街 老 鼠 » . «Покарати тих, хто втратив довіру,
позбавлених моральності «Щури, що перебігають вулицю»». У цій фразі
вжито чен'юй 过街老鼠 Guòjiē lǎoshǔ «ґо цзє лао шу», що означає предмет
загального засудження; (дослівно: щур, що перебігає вулицю), замість
нечистих на руку чиновників. Найбільш широко чен’юй представлені в
гаслах і закликах, заголовках та авторських статтях, вони розмежовані за
емоційним забарвленням і використовуються як для позитивної, так і для
негативної оцінки дій, подій («нехай розквітають сто кольорів», «завдати
вирішального штриху», «підкріпити сильного новою силою»). Саме чен'юй
 17

не тільки зберігають свою значущість у мережевій журналістиці, але й

набувають нових форм, зокрема, форму комікса.
Має місце чен'юй у політичній комунікації. Велике значення для
масової аудиторії набуває емоційний виступ, здатний «розпалити полум'я» у
слухачів, захопити і повести за собою. Тут особлива роль приділяється тим
лінгвістичним засобам, що використовуються авторами виступів. Політичні
діячі, зазвичай, дуже добре володіють стилістичними ресурсами мови. Їхнє
завдання – це піднести інформацію в найбільш яскравій, характерній формі,
що запам'ятовується. Для досягнення цього при складанні текстів необхідно
підбирати яскраві, помітні, дотепні, що містять глибоке значення
висловлювання. Це спричиняє широке використання фразеологічного
матеріалу.
На даний момент, напевно, найактуальніша сфера використання чен’юй
– політичний мас-медіальний дискурс. Первісне або міфологічне мислення є
частиною національної свідомості будь-якого колективу і має властивість
збереження в процесі еволюції суспільства як на рівні колективної, так і на
рівні індивідуальної свідомості. Якщо говорити про китайську культуру та
мову, то такі міфологеми, а можливо й ідеологеми в медійному політичному
дискурсі представлені переважно ідіомами чен'юй. Наприклад: 在乌克兰政府
四面楚歌之后，乌克兰果断抛弃了中国投入美国的怀抱，并在美国宣布制裁
天骄公司之后乌克兰紧随美国的脚歸，多智 - опинившись у безвихідному
становищі, Україна рішуче відмовилася від обіймів Китаю та США. Як
тільки США оголосили про санкції щодо компанії Тяньцзяо, Україна пішла
стопами США і також оголосила санкції щодо багатьох китайських компаній.
Даний приклад демонструє використання такого чен’юй, як 四 面 楚 歌
sìmiànchǔgē «си мянь чу ґе», «бути оточеним ворогами з усіх боків,
безвихідь, що показує складну ситуацію».
 18

Такі якості чен’юй, як метафоричність, образність, експресивність,

надають виступам політиків емоційність і виразність. За допомогою чен'юй
автори як би «розбавляють» свої офіційні промови, роблять їх яскравішими
та доступнішими для сприйняття та запам'ятовування. Цим і обумовлено, на
наш погляд, активне використання політичними лідерами у промовах таких
фразеологічних одиниць, як чен'юй. Наприклад, 三年的成果来之不易，也给
了我们很多启示，最根本的一条就是双方要坚持不冲突不对抗、相互尊重、
合作共赢的原则，坚定不移推进中美新型大国关系建设 。Важко здобуті
досягнення за три роки також дали нам багато просвітлення. Найосновнішим
з них є те, що обидві сторони повинні дотримуватися принципів
неконфліктності, неконфронтації, взаємної поваги та взаємовигідної
співпраці, а також непохитно пропагувати побудову нового типу відносин
між основними країнами між Китаєм і Сполученими Штатами. 坚 定 不 移
Jiāndìng bù yí, «цзянь дін бу ї», що у перекладі «непохитний, твердо
встановлений». [Бай С. Лингвокреативность в реализации риторики
патриотизма в дискурсе китайских масс-медиа]
Особливо часто можна зустріти чен'юй у кінематографі. Оскільки
кінематограф є відображенням повсякденного життя носіїв китайської
культури. Наприклад, ми можемо зустріти чен'юй навіть у назві знаменитого
китайського серіалу. 男 才 女 貌 Nán cáinǚ mào, «нань цай нюй мао», що
буквально означає: "він талановитий, а вона гарна; талановитий чоловік та
гарна жінка". Завдяки назві ми розуміємо, що на нас чекає драма, історія
кохання, адже значення цього чен'юй - «ідеальна пара». До речі, це наочний
приклад того, наскільки важливо вміти перекласти чен'юй, в англійському
перекладі назва звучить, як "Boy & Girl", адаптація назви не дуже точна
вдала.
Чен'юй та схожі з ним конструкції є поширеним засобом досягнення
виразності у сучасній китайській рекламі. Реклама несе як інформативний
 19

зміст, метою якого є донесення до споживача певної інформації, а й

стимулює у реціпієнта бажання придбати цей товар. Отже, стилістичне
використання фразеологізмів як із способів реклами відповідає новим
вимогам досягнення експресивності, привернення уваги слухачів, їх
сприйняття тексту реклами. Введення в текст фразеологізмів обумовлено
прагненням авторів посилити експресивне забарвлення мови, а властива
фразеологізмам образність пожвавлює і надає тексту жартівливо-іронічного
відтінку. [Лесина 2020, c. 701-703]
Поряд із всебічним вивченням фразеології китайської мови вивчення
фразеологізмів військової тематики вітчизняними та зарубіжними
лінгвістами було приділено незначну увагу. Практично відсутні тематичні
видання на цю тему. Прикладом даного типу фразеологізмів стосовно
військової сфери може бути, наприклад, 攻心为上 Gōngxīn wéi shàng «нань
цай нюй мао», «підірвати волю супротивника морально – це найкраща міра».
Фразеологізм походить з книги «Троцарство», де йдеться: 用兵之道，攻心为
上 ， 攻 城 为 下 ， 心 战 为 上 ， 兵 战 为 下 . У перекладі це означає: «Суть
використання армії у тому, щоб спочатку психологічно підкорити ворога, та
взяти його місто. Психологічна війна – це найкращий засіб, а використання
військ – це неправильний шлях». [Полончук  2018, c. 361-363]
Є ціла низка вузьких чен'юй, які допоможуть поринутись нам у світ
мистецтва та культури. У цю сферу варто віднести чен'юй 阳 春 白 雪
Yángchūnbáixuě «ян чунь бай сюе» і 下里巴人 Xiàlǐbārén «ся лі ба жень», що
позначають мистецтво високого стилю та твори народної культури. Чен'юй
雅 俗 共 赏 Yǎsúgòngshǎng «я су ґун шан», «подобатися всім» (володіти
однаковою художньою цінністю і для професіоналів і для любителів), яке
відображає ідею про те, що цінність має естетично приємний твір, визнане
людьми різного рівня освіти. Примітно наявність прецедентних текстів, що
містять позитивну оцінку для певного виду мистецтва: 龙飞凤舞 Lóng fēifèng
 20

wǔ «лун фей фен у», «політ дракона та танець фенікса» (про винятково
красивий почерк); 余 音 绕 梁 Yúyīnràoliáng «юй їнь жао лян», «відгуки пісні
витають серед стельових балок» (про чудову мелодію, що запам'ятовується).
[Пигалева 2018, c.64-70]
Більшість зазначених чен'юй відображають ідеї майстерності та
виняткової цінності: 鬼斧神工 Guǐfǔshéngōng «ґуй фу шень ґун», «вражаюча
майстерність» (букв. «робота, виконана руками духів»); 巧 夺 天 工
Qiǎoduótiāngōng «цяо до тянь ґун», «майстерність людини перевершує
творіння природи»; 价值连城 Jiàzhí liánchéng «цзя чжи лянь чен», «виключно
дорогий» (коштувати кількох міст); 无价之宝 Wújiàzhībǎo «у цзя чжи бао»,
«безцінний скарб».
Присутня і тема творця: 妙 手 丹 青 Miàoshǒu dānqīng «мяо шоу дань
цін», «вправний творець», 精 妙 绝 伦 Jīngmiào juélún «цзін мяо цзюе лунь»,
«виняткова майстерність», 别 具 匠 心 Biéjùjiàngxīn «бє цзюй цзян сінь»,
«виявляти самобутню винахідливість».

2.2 Специфіка використання чен‘юй та проблеми їх перекладу на

українську мову

Фразеологізми китайської мови мають свою національну своєрідність.

Завдяки чому пізнається спосіб життя, характер, культура, традиції
китайського народу. Незнання тих чи інших реалій призводить до
непорозуміння промовців, а найголовніше ускладнює процес комунікації.
Перекладачам необхідно вивчати багатий фразеологічний фонд держави для
формування професійної компетентності перекладача, що включає всі
необхідні знання, вміння та навички для здійснення своєї діяльності. Для
 21

того щоб зрозуміти походження фразеологічних оборотів, потрібно

звернутися до джерел класичної та народної китайської літератури:
філософських трактатів і притч, історичних хронік, художньої літератури,
легенд і міфів, крилатих виразів, запозичень з інших мов.
Крім труднощів розпізнавання в тексті, значних зусиль вимагає сам
переклад. Перекладачеві, який зважився на переклад з однієї мови на іншу
текстів, що містять фразеологічні звороти, необхідно не тільки володіти
різними способами, прийомами та методами перекладу, а й бути достатньо
обізнаним з питань культури та історії країни мови-оригіналу. Це з тим, що
фразеологічні одиниці містять у своїй семантиці національно-культурний
компонент, тобто «описують певні традиції, звичаї, особливості побуту,
історичні події, відбивають національну культуру», і неправильний переклад
здатний спотворити початковий зміст, який було вкладено у вираз, а й за ним
і сенс усього тексту.
Чен'юй непаралельної конструкції є більшим за розміром. На відміну
від чен’юй паралельної конструкції вони допускають використання
службових слів – сполучників, прийменників, негативних частинок. У чен'юй
непаралельної конструкції 不劳而获 Bùláo'érhuò «бу лао ер хо», «пожинати
плоди чужої праці», в буквальному перекладі «не трудитися, але
отримувати», використання сполучнику 而 ér дозволяє висловити
протиставні відносини, результат, протилежний очікуваному. Знання
внутрішньої структури чен’юй необхідне для виділення фразеологізмів у
тексті. [Кобжицкая 2018, c. 131-135]
Для більш точного перекладу чен’юй слід визначити його вид з точки
зору співвідношення прямого та переносного значення. Ця класифікація
налічує п'ять видів чен’юй:
1. Збіг образної основи з переносним значенням. У чен’юй 水滴石
穿 Shuǐdīshíchuān «шуй ді ши чуань», «вода камінь точить» збігаються і
 22

образне і переносне значення в обох мовах — українській та китайській. Цей

вид чен’юй є найпростішим для перекладу;
2. Збереження переносного значення за зміни образної основи.
Незважаючи на те, що чен'юй 做贼心虚 Zuòzéixīnxū «цзо цзей сінь сюй», «у
лиходія серце від страху тремтить» і українське прислів'я «на злодії шапка
горить» мають різну образну основу, вони обидва означають людину, що
видає себе своєю незвичною поведінкою. А чен'юй 坐井观天 Zuòjǐngguāntiān
«цзо цзін ґуань тянь», «спостерігати небо з дня колодязя» еквівалентний
прислів'ю «не бачити далі свого носа», що вживається у значенні «не
помічати того, що відбувається через відсутність інтересу або вузького
кругозору»;
3. Наступний вид чен’юй, включає готові висловлювання, при
перекладі яких наявність образної основи спостерігається тільки в
українській мові. Наприклад, чен'юй 诚 惶 诚 恐 Chénghuángchéngkǒng «чен
хуан чен кун», «в страху і трепеті» відповідає фразеологізму «серце
завмерло, пішло в п'яти»; [ Чэн 2016, c. 100]
4. Нерідко за відсутності аналога в рідній мові перекладачеві
доводиться вдаватися до методу описового перекладу китайських
фразеологічних одиниць з метою відтворити ситуацію, закладену в
оригінальному фразеологізмі. Дані фразеологізми відносяться до четвертого
виду і є найскладнішими для перекладу. 投鼠忌器 Tóushǔjìqì «тоу шу цзі ці»,
«кинути б у пацюка, та боятися перебити посуд» у значенні «утриматися від
дії або щадити винних, боячись завдати шкоди безневинним»;
5. Останній, п'ятий вид у класифікації чен’юй за співвідношенням
значень представлений чен’юй, що володіють парною структурою, які
перекладаються словами і словосполученнями, що не є фразеологічними
одиницями. 魑 魅 魍 魉 Chīmèiwǎngliǎng «чи мей ван лян», «дух, чудовисько
лісів і гір» українською мовою перекладається як «негідник», «погана
 23

людина». Також до цього виду фразеологізмів відноситься чен'юй

паралельної конструкції 左思右想 Zuǒsī yòu xiǎng «цзо си ю сян», «всебічно
обмірковувати».
Таким чином, для якісного перекладу фразеологічних одиниць з
китайської мови на українську необхідне знання історії, літератури країни,
особливостей мислення двох народів. Однак жоден білінг не може якісно
здійснювати переклад без сформованих умінь та навичок, що входять до
професійної компетентності перекладача. [Донченко 2015, c. 1354-1357].
Знання теоретичних основ перекладознавства та фразеології, а також уміння
їх використовувати на практиці дозволяють у цій роботі визначити три
основні прийоми перекладу фразеологічних одиниць при роботі з китайсько-
українською мовною парою, а саме:
 дослівний переклад (використовується при перекладі
фразеологічних одиниць, у яких збігається як образне, і переносне значення
обох мовах);
 описовий переклад (використовується за відсутності аналога;
описує ситуацію, представлену в оригінальному фразеологізмі);
 функціональна заміна або аналог (заміна китайської
фразеологічної одиниці на український фразеологізм з аналогічним
лексичним змістом).

ВИСНОВКИ

Фразеологізми китайської мови - це спадщина минулого, де як ніде

виражений національний компонент. Тут часто зображені такі китайські
реалії, як яшма, нефрит, дракон, відомі китайські герої. Звичайно, існують і
 24

нейтральні фразеологізми, саме їх можна використовувати під час перекладу

іноземної літератури. Фразеологія китайської мови широко представлена у
всіх мовних стилях і особливо у літературно-художньої промови. Багато
фразеологізмів з'явилися дуже давно, в давнину, і дійшли до нас, зберігши
свою форму. Інші виникли нещодавно. І ті, й інші прийняті суспільством,
знайомі всім і широко вживаються.
У першому розділі було досліджено саме поняття «чен'юй». Оскільки
чен'юй містять у своїй семантиці національно-культурний компонент, вони
несуть у собі цінність країн. Багато чен'юй з'явилися дуже давно, ще до нашої
ери, і дійшли до нас, зберігши свою форму. Було доведено, що незважаючи
на свій поважний вік, вонидосі активно функціонують у мові. Процес
поповнення фразеологічного фонду відбувається і досі. Чен'юй мають
коротку гарну оригінальну форму. Вони мають вдалі порівняння, гумор,
жарт, повчальний сенс. Встановлено, що чен'юй закріпилися в мові внаслідок
частої та тривалої практики вживання. Вони виникли та розвивалися у мові
шляхом переосмислення конкретних словосполучень, їх джерелами також є
пам'ятки літератури. Досліджено, що походження чен'юй різне: деякі
прийшли з історичних переказів, притч, філософських трактатів; інші
створені на основі усталених звичних виразів.
Було досліджено, що структурно-граматичні та лексичні особливості
чен'юй обумовлені їх давньокитайським походженням. Стародавнє
походження чен’юй визначає будову за законами давньокитайської мови. У
середині чен'юй фіксуються граматичні та лексичні норми веньяня, в основі
якого лежить давньокитайська мова.
Продемонстровано, що чен'юй має всі необхідні ознаки і властивості,
що кваліфікують його як фразеологічну одиницю. Чен'юй у структурному
відношенні не дорівнює слову, а є словотіром, що є словосполученням або
реченням. При цьому своєю функцією в реченні можна порівняти зі словом,
 25

функціонує в сучасній мові так само, як слово, як окремий член речення. Але
найважливіша властивість фразеологізмів, що відрізняє їх від вільних
поєднань слів і зближує зі словом, а саме: відтворюваність.
Було приведено аргументи, чому чен'юй являє собою фразеологічне
скорочення або ідіому, в якій значення цілісного не виводиться із значень
складових компонентів, або фразеологічна єдність, його цілісне значення
тією чи іншою мірою мотивовано значенням його компонентів.
Другий розділ курсової роботи був присячений безпосередньо
актуальності застосування та використання чен’юй у мові. Використання
чен’юй у письмовій чи усній мові робить її образнішою, дозволяє чіткіше
донести сенс. Більше того, вживання та розуміння чен’юй – це ознака
освіченості людини, прекрасного володіння мовою.
Було продемонстровано, що чен'юй у сучасній мові можна повсюдно
використовувати, головне доречно. Як повсякденному мовленні, так і у
вузькій спрямованості. Наприклад у чен'юй у політичній комунікації,
військовій справі або публіцистсці.
Була встановлена проблема перекладу чен’юй на українську мову.
Основними перешкодами є – незнання китайських реалій перекладачем та
труднощі розпізнавання в тексті. Зусиль вимагає не лише сам переклад,
володіння різними способами, прийомами та методами перекладу, а й
обізнаність з питань культури та історії країни мови-оригіналу.
Визначено, що для якісного перекладу фразеологічних одиниць з
китайської мови на українську необхідне знання історії, літератури країни,
особливостей мислення двох народів. Знання теоретичних основ
перекладознавства та фразеології, а також уміння їх використовувати на
практиці.
У ході дослідження було доведено, що формування китайської
фразеології як самостійної наукової дисципліни ще не завершено.
 26

Сходознавці, синологи і лінгвісти досі не дійшли єдиної точки зору щодо

семантики термінів, що використовуються в китайській мові, оскільки лише
порівняно недавно фразеологічні одиниці китайської мови стали об'єктом
вивчення. Саме тому ця тема для вивчення залишається актуальною.
Не можна виключати факт, що необхідність вивчення китайських ідіом
визначається потребою у підвищенні міжкультурної та лінгвістичної
компетенції. Уміння лаконічно і точно висловлювати суть складних явищ
завжди було цінною якістю у східній культурі. Таким чином, ідіоми, завдяки
своїй образності, здатні вносити влучні описові деталі у мову носіїв
китайської мови, які сприяють кращому розумінню та полегшують
комунікацію між людьми. У китайських ідіомах знайшли своє відображення
всі аспекти життя китайського народу: побут, дозвілля, знання про світ,
звичаї та традиції, музикування, образотворче мистецтво та багато іншого.
Тому саме в ідіомах та їхній історії закладено національний характер
китайців, який необхідний для успішної комунікації з носієм мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арекеева Ю. Е., Ченъюй в системе китайской фразеологии и

паремиологии. Научный журнал. Ижевск, 2020. № 1. С. 21-28.
2. Бай С. Лингвокреативность в реализации риторики патриотизма в дискурсе
китайских масс-медиа. Litera. 2022. № 5. С. 31 - 42.
 27

3. Баранова З. И. Чэнъюй как разряд фразеологизмов китайского языка :

автореф. дисс. канд. филол. наук. М., 1969. 24 с.
4. Барчукова К. С., Пескова А. В., Подкидышева Е. И. Фразеология в
Китайском языке. Молодой ученый. 2015. № 18. С. 514-517.
5. Васильева А. А. Место чэнъюй в политической коммуникации КНР.
Социосфера. 2012. № 4. С. 46–48.
6. Войцехович И. В. Практическая фразеология современного китайского
языка: учеб. пособ. М.: АСТ, 2007. 509 с.
7. Горелов В. И. Стилистика современного китайского языка : учеб. пособ.
М.: Просвещение, 1979. 154 с.
8. Гурулева Т. Л. Речевой портрет этнической языковой личности
(сопоставительная характеристика китайской, русской и английской
языковых личностей) // Культура и цивилизация. 2017. № 3. С. 196-205.
9. Донченко А. В. Приемы перевода фразеологических единиц китайского
языка. Молодой ученый. 2015. № 9. С. 1354-1357.
10. Иванов, А. И. Грамматика современного китайского языка / А. И.
Иванов. — М., 2010. — 304 с.
11. Кобжицкая О. Г. Фигуры речи как средство выразительности в
китайских фразеологизмах чэнъюй. Молодой ученый. 2017. № 17.
С. 408- 410.
12. Кобжицкая О. Г.  Выразительные  возможности  чэнъюй 
параллельной и непараллельной конструкции. Международный
научно-исследовательский журнал. 2018. № 8. С.131-135.
13. Ким Е. В. Китайский литературный язык «Вэньянь». Молодой
ученый. 2015. № 16. С. 487-489.
14. Лесина Г. С. Анализ китайских фразеологизмов чэнъюй. Молодой
ученый. 2020. № 23. С. 701-703.
15. Мо П. Ченъюи китайского языка и культура Китая. Цзянсу, 2001.
 28

16. Пигалева М. В., Культурно-специфичный компонент лексико-

семантического поля «искусство» (на материале китайского языка).
Евразийский гуманитарный журнал. Пермь, 2018. № 3. С. 64-70.
17. Полончук Р. А., Военная тематика во фразеологии китайского языка.
Филологические науки. Вопросы теории и практики.Тамбов :
Грамота, 2018. № 2. Ч. 2. С. 361-363.
18. Чжу Ж. Ченъюи и буддизм. Пекин, 1989.
19. Чэнь Ш. Китайские идиомы (чэнъюй 成语) как компонент содержания
межкультурной компетенции. Вестн. Пермского ун-та. Рос. и зарубежная
филология. 2013. № 3. С. 69-75.
20. Чэн Юйсяо. Сопоставительный анализ русских и китайских
фразеологизмов со значением «эмоциональное состояние человека» :
магистерская дисс. Екатеринбург, 2016. 100 с.
21. Журавлева Я. А., Стилистическое использование китайских
идиоматических выражений (чэнъюй) в тексте рекламы URL:
https://cyberleninka.ru/article/n/stilisticheskoe-ispolzovanie-kitayskih-
idiomaticheskih-vyrazheniy-chenyuy-v-tekste-reklamy (дата звернення:
10.06.2022).
22. Шамотина Э. А. Прецедентные высказывания ченъюй в современных 
笑 话 Китая.  2021.  URL: https://cyberleninka.ru/article/n/pretsedentnye-
vyskazyvaniya-chenyuy-v-sovremennyh-kitaya (дата звернення : 10.06.2022).
23. 王菲. 汉语军事成语研究 . 曲阜师范大学出版社, 2009. 145 с.

СПИСОК ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ

 29

24. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. М.: Сов. Энцикл.,

1966. 640 с.

25. 中国军事大辞海 《线装书局出版社》, 北京, 2010 年, 1775 页 (Большой

китайский военный словарь. Пекин: Старая книга, 2010. 1775 с.).