Напад бронхіальної астми

Робота Білоусової Катерини, 11-А клас

Бронхіальна астма (БА) – хронічне запальне захворювання з
переважним ураженням бронхів, що проявляється нападами задухи,
задишкою (здебільшого з утрудненням видиху) та кашлем. БА – дуже
поширене захворювання, на яке страждають близько 300 млн осіб у світі.
В основі захворювання лежить потовщення, набряк і спазм стінок
бронхів, а також надмірна секреція в’язкого бронхіального секрету, що
утруднює проходження повітря дихальними шляхами. Під час нападу БА в
легені потрапляє менше повітря, його проходження утруднюється під час
видиху, що зумовлює відчуття скутості в грудній клітці, спричиняє напад
ядухи та виникнення свистячих хрипів.
БА є хронічним захворюванням, перебіг якого можна контролювати.
Лікування БА має бути безперервним, не можна відміняти його самостійно.
За умови правильного лікування БА:
 немає потреби у регулярному застосуванні препаратів, що розширюють
бронхи (сальбутамол, венталін, атровент, беротек, беродуал тощо),
тобто перебіг захворювання можна контролювати;
 немає необхідності у госпіталізації;
 немає обмеження фізичної активності – пацієнт веде повноцінне життя,
навіть може займатися спортом, жінки з БА можуть народжувати.
За неправильного лікування БА:
 періодично виникає потреба у застосуванні бронходилататорів під час
виникнення нападів БА, причому ця потреба постійно зростає;
 є обмеження фізичної активності (у важких випадках призначають
групу інвалідності).
Точні причини БА досі не встановлені, однак існує ціла низка чинників,
що можуть зумовити бронхоспазм.
Серед них можуть бути:
 шерсть тварин, пір’я птахів;
 сигаретний дим;
 сильні запахи;
 професійні чинники, наприклад контакт з аерозолями, хімічними
речовинами, лаками та фарбами;
 домашній пил;
 деякі лікарські засоби, наприклад ацетилсаліцилова кислота, бета-
адреноблокатори;
 деякі продукти та харчові добавки: натрію глутамат, консерванти,
морепродукти, горіхи;
 інфекційні захворювання, особливо гострі респіраторні вірусні
інфекції;
  тяжкі фізичні навантаження, особливо в холодну погоду;
 емоційні перевантаження.
Найчастіше для лікування БА призначають аерозольні та порошкові
інгалятори. Хворим на БА призначають дві групи інгаляторів:
 Профілактичні препарати для щоденного застосування з метою
попередження нападів БА: інгаляційні глюкокортикостероїди
(флутиказон, будесонід, бекламетазон), кромони (кромоглікат та
недокроміл). Ці лікарські засоби діють на основні патогенетичні
механізми БА – запалення та підвищену чутливість дихальних шляхів.
Не можна використовувати препарати цієї групи для зупинення нападу
БА!
 Препарати, що розширюють бронхи (сальбутамол, фенотерол,
салметерол, формотерол, іпратропію бромід, тіотропію бромід).
Більшість із них починають діяти через 1-2 хв, тому їх можна
застосовувати для припинення нападу БА.
Самодопомога у разі нападу БА:
 Припиніть фізичне навантаження, сядьте.
 По можливості припиніть контакт із чинником, що спровокував напад,
відкрийте вікно для забезпечення притоку свіжого повітря.
 Скористайтесь інгалятором з препаратом, що розширює бронхи.
Максимальну кількість інгаляцій та можливість самостійно прийняти
преднізолон у таблетках під час нападу доцільно попередньо
обговорити з лікарем.
Залишайтесь у спокої впродовж 1 год.
Пам’ятайте, що для ефективного використання інгалятора слід
дотримуватись таких правил:
 Зніміть ковпачок інгалятора та протягом 2-3 с енергійно стусніть
інгалятор. Під час інгаляції дно балончика має бути направлене догори.
 Встаньте. Злегка відкиньте голову назад. Відкрийте рот.
 Повільно зробіть глибокий видих.
 Обхопіть мундштук губами. Починайте вдихати одночасно із різким
натисканням на верхню частину інгалятора. Продовжуйте вдих
упродовж 5–7 с.
 Закрийте рот, затримайте дихання на 10 с. Після цього обережно
видихніть повітря через ніс. За потреби ще в одній інгаляції зробіть її
через 1 хв.
 По можливості користуйтесь спейсером. Це спеціальний резервуар, що
полегшує використання інгалятора (аерозоль спочатку подається у
спейсер, а потім вдихається через мундштук або лицеву маску).
Негайно зверніться за медичною допомогою у разі:
 збереження або збільшення вираженості симптомів після двох
інгаляцій препарату, що розширює бронхи;
 посилення задишки, кашлю та появи відчуття скутості у грудній клітці;
 утруднення мови (можливість промовляти окремі слова, а не речення);
  сонливість або сплутаність свідомості;
 посиніння нігтів або губ;
 дуже частого пульсу (понад 100 за 1 хв);
 втягнення шкіри в міжреберних проміжках та біля шиї під час вдиху.
Завжди носіть із собою інгалятор, що розширює бронхи, та слідкуйте за
тим, щоб він був повним!