ДАНІЕЛЬ ДЕФО "РОБІНЗОН КРУЗО".

УСЛАВЛЕННЯ ЕНЕРГІЇ І
ЗАПОВЗЯТЛИВОСТІ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ЧУЖОГО ЕКЗОТИЧНОГО
СЕРЕДОВИЩА
1. Історія написаня твору.
Під враженням публікацій про мореплавців у Д. Дефо почав зароджуватися
задум написати роман, в якому панувало бажання показати героя пов’язаним
із торгівлею, а не з промислом «джентельменів удачі». Його вразила
неймовірна реальна історія «Плавання навкруги світу» В. Роджерса (1712),
що сталася з шотландським моряком Олександром Селькірком, який
упродовж чотирьох років (1704-1708) мешкав на безлюдному острові у
Тихому океані. На початок 1719 року, тобто через 10 років після випадку з
Селькірком, Д. Дефо написав свій знаменитий роман, повна назва якого
«Життя, незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка,
який прожив 28 років у повній самотності на безлюдному острові біля
берегів Америки поблизу гирла річки Оріноко, куди він був викинутий
корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля крім нього загинув, із
викладом його несподіваного звільнення піратами; написані ним самим».
Лондонські книговидавці не сприйняли рукопис Д. Дефо. За роман узявся
видавець В. Тейлор, і в книготорговий список книга була занесена 23 квітня
1719 року. Видавалась книга без зазначення автора, адже була написана
нібито самим Робінзоном Крузо. Роман миттєво отримав широку
популярність та шалений успіх і розійшовся блискавично, попри те що
книжка коштувала п’ять шилінгів – на ці гроші в ті часи можна було купити
непоганого коня. Передрук був один за одним, 12 травня 1719 р. вийшло
друге видання, 6 червня – третє, а 8 серпня – четверте. І це був тільки
початок.
2. Жанровасвоєрідністьтвору.
За жанром– це є пригодницький роман з елементами документального,
фантастичного, філософського та алегоричного.
Документальний, тому що в основу твору покладено епізод з життя
АлександраСелкірка, шотландського моряка, боцмана судна «Сенк Пор».
Селкірк мав задерикуватий характер і погано уживався, тому 1704 р., після
сварки з капітаном, за власним проханням його висадили на безлюдному
острові у Тихому океані, забезпечивши зброєю, провізією, насінням та
інструментами. На острові він прожив чотири роки і чотири місяці — до 1709
р.
Фантастичний, тому що хоч за основу автор і взяв реальну подію, проте він
її значно гіперболізував.
 Філософський, тому що в творі утверджується думка, що розум та праця —
головні рушійні сили прогресу людства. Також тому що природа дала
поштовх для розвитку моральних якостей героя. Завдячуючи її постійному
впливові, Робінзона неначе минають соціальні проблеми, інтриги й
конфлікти. Йому не потрібно бути лицемірним, жадібним, брехливим.
Перебування на лоні природи й у злагоді з нею викликало до життя тільки
найкращі риси натури — щирість, працьовитість і здатність бути природним.

Також знайшла інформацію, що до роману "Робінзон Крузо" було

використано безліч жанрових визначень: пригодницький просвітницький
роман (В. Дібеліус); авантюрний роман (М. Соколянський); роман виховання,
трактат про природне виховання (Жан Жак Руссо); духовна автобіографія (М.
Соколянський, Дж. Гюнтер); острівна утопія, алегорична притча, "класична
ідилія вільного підприємництва", "белетристичне перекладення локківської
теорії суспільного договору" (А. Єлістратова).
3. Просвітницька концепція людини і образ Робінзона Крузо.
Дефо в "Робінзоні Крузо" виступив за прогресивні ідеї. Він оптимістично
розглядає життя людини. Джерело цього оптимізму він бачить перш за все в
трудовій активній діяльності людини.
Історія Робінзона Крузо з усіма її перипетіями — це розгорнута, обросла
багатьма подробицями розповідь про Людину, про її зіткнення з Природою,
про її боротьбу за життя, про фізичну, інтелектуальну й моральну стійкість.
Історія ця не позбавлена філософського змісту. Робінзон Крузо був першою
"природною людиною" у великій європейській літературі доби
Просвітництва, тобто людиною, вирваною із звичного соціального оточення і
поставленою в цілком природні, не обмежені дією будь — яких соціальних
інститутів умов.
Робінзон втілює просвітницькі уявлення про "природу людини" у його
взаємодіях з природою. Однак Робінзон — це не тільки людина "взагалі", яка
діє відповідно через свою "природу" і розум; Робінзон — це цілком типовий
представник буржуазії, який сформувався під впливом певних суспільних
відносин.
І якщо кращі риси характеру Робінзона — людини змогли виявити себе
далеко від суспільства на безлюдному острові, проте вони не змогли
поглинути в ньому справжнього буржуа. В цьому ми бачимо його ділову
винахідливість, практичність комерсанта. Дефо показує рядового
"справжнього англійця", типового "героя" свого класу.
Але насправді автор "Робінзона Крузо" віддав належне розуму, волі й
працьовитості Людини, яка перемагає в нелегкій боротьбі з відчаєм і
зневірою. Робінзон Крузо — це просвітительський ідеал "природної
людини".
4. Тема праці і її втілення в романі.
З перших же днів герой роману відчайдушно боровся за життя всіма
доступними способами. Він не піддавався розпачу і виявляв завидну
завзятість, винахідливість і працьовитість. Не було такої справи, яке Робінзон
не довів би до кінця. Якщо він вирішував перевезти вцілілі речі з потерпілого
аварію корабля, то трудився до тих пір, поки не перевіз все. У пошуках нових
можливостей удосконалення свого побуту Робінзон не знає втоми, ставить
перед собою все більш складні завдання, вчиться прогнозувати майбутнє, як
ми зараз сказали б, шукає самозадоволення і радості в праці.
Основна частина оповіді про життя Робінзона на острові - це гімн праці. Ні
дня не проводить герой в дозвільному байдикуванні. Опинившись на острові,
де нікуди було в перші дні прихилити голову, а загроза голодної смерті була
цілком реальною, Робінзон будує хатину, обробляє землю, розводить кіз,
споруджує фортеця і т.д. і т.п.
Він не знав, скільки часу доведеться провести на острові, сподівався, що
недовго, але постарався, щоб його житло «було захищено і від сонячної
спеки і від хижаків, щоб воно стояло в такому місці, де немає сирості- щоб
поблизу була прісна вода» і щоб з нього неодмінно було видно море, і
працював не шкодуючи сил.
Розраховувати на допомогу було нічого, і щоб вижити, йому самому
довелося освоїти безліч спеціальностей. Він сам був і теслею, і столяром, і
гончарем, і пекарем. Він навчився ловити рибу, полювати на диких тварин і
шити одяг з їхніх шкур, орати землю, вирощувати рис і ячмінь, приручати і
розводити кіз. Він навчився також мужньо долати хвороби і невдачі.
Кожен перший крок у новій справі йде через подив і невдачу, через відкриття
і тисячократним працю. Робінзон вимушений опанувати десятками професій:
пастух, пекар, муляр, тесляр, мисливець, кравець і т.п.- він щоразу, беручись
за нову ремесло, домагається в ньому необхідного майстерності.
Сенс його роботи не стільки в результатах, що дають можливість більш
комфортабельного існування і впевненість у завтрашньому дні, скільки в
винахідливому і наполегливому подоланні перешкод, в неухильності і
рішучості Робінзона домогтися свого.
Приклад Робінзона Крузо показує, що сильний духом, цілеспрямована
людина зуміє впоратися з будь-якою бідою і вийде переможцем з будь-якої
ситуації, навіть якщо вона здається складною і несподіваною.
5. Поняття "робінзонади".
Робінзона́да — піджанр пригодницької літератури, який слідом за романом
Д. Дефо «Робінзон Крузо» (1719) описує перипетії виживання одного або
декількох людей на безлюдному острові. Приклади — «Кораловий острів» Р.
Баллантайна, «Таємничий острів» Ж. Верна, «Острів доктора Моро» Г.
Уеллса, «Володар мух» В. Голдінга, «Острів напередодні» У. Еко. Серед
інших робінзонад існує і українська — пригодницька повість ІгораФедіва та
Валентина Златопольця «Син України», видана 1919 року.
Про популярність роману Дефо в епоху Просвітництва свідчить той факт, що
тільки німецькою мовою станом на 1760 бібліограф Кох нарахував не менше
сорока робінзонад. Сам термін вперше був використаний в передмові до
філософської утопії «Острів Фельзенбург» (1731).
У більш широкому сенсі під робінзонадою розуміються всі твори (не тільки
літературні, а й фільми), які малюють життя і пригоди «відокремлених
особистостей поза суспільством». При такому підході під визначення
робінзонади підпадають розповіді про «дітей джунглів» — Мауглі і Тарзана,
а також, романи «Семеро братів» Алексіса Ківі і «Пан» Кнута Гамсуна.
Серед науково-фантастичних творів існує піджанр «космічної робінзонади».
Завдання для підготовчого періоду

1. Простежт еетапи розвитку людства, які пережив Робінзон Крузо на

безлюдному острові.

2. Підберіть матеріал, який ліг в основу створеннятвору.

3. Підберіть цитатний матеріал для характеристики героїв.

4. Складіть логічні схеми, кросворди...

Інструктивно-методичніматеріали

НайбільшоїславиДаніелю Дефо приніс роман "Робінзон Крузо". На думку

дослідниківтворчостіписьменника, безпосереднімпоштовхом до написання роману став епізодіз
корабельного щоденникакапітанаВудсаРоджерса, опублікованогопідназвою
"Подорожнавколосвітувід XVII08 до ХУІШ року". Згодом за
матеріаламицьогощоденникавідомийжурналістСтільнадрукувавстаттю про пригодишотландського
матроса, який, як вважають, певноюміроюбув прототипом Робінзона Крузо.

Існуєприпущення, що у готелі "ЛандогерТрау" відбуласязустріч Д. Дефо з ОлександромСелькірком

штурманом судна "П´ятьпортів", який за непокірністькапітанубуввисаджений на
незаселенийострів Хуан — ФернандеспоблизуберегівЧилі. Там він прожив 4 роки.

Д. Дефо перенісмісцеперебуваннясвого героя до басейнуАтлантичного океану, а час

діївіднісприблизно на 50 років у минуле, тим самим збільшившитермінперебуваннясвого героя на
безлюдному острові у 7 разів.

Віддаючиданинутогочаснійлітературі, письменник дав такуназвутвору,

щобуласпівзвучнайогофабулі: "Життя й надзвичайні та дивовижніпригодиРобінзона Крузо, моряка
з Йорка, що прожив 28 років у цілковитійсамотності на безлюдному
островіпоблизуамериканськогоузбережжя, неподаліквід гирла великоїрічкиОріноко, опинившись
на березіпісляаварії корабля, під час якоїзагинув весь екіпаж, крімнього, з додаткомрозповіді про
не меншдивовижнийспосіб, якимйоговрешті—рештвизволилипірати. Писано ним самим.".

Характернірисипросвітницького роману "Робінзон Крузо"

• утвердження думки, щорозум та праця — головнірушійнісилипрогресулюдства.

• правдоподібністьтворунадала реальна історія, покладена в основу сюжету.

• достовірністьоповідісприяла форма щоденника.

• введенняоповідівідпершої особи, відімені самого героя, давала

змогуавторовіпоказатисвіточимазвичайноїлюдини і водночасрозкритиїї характер, почуття,
моральніякості.

• образ Робінзона Крузо поданий у розвитку.

• у центріуваги не тількиекзотика безлюдного острова й захоплюючіпригоди, скількилюдина,
їїпереживання, почуття, коли вона залишалася сам на сам з природою.

• Робінзон — дієва й активна людина, справжнійсинсвого часу,

віншукаєрізнихзасобіввиявленнявласнихздібностей та практицизму.

• Робінзон — новий герой. Це не видатначивинятковаособистість, не історичнийдіяч, не міфічний

образ, а звичайналюдина, наділенадушею і розумом. Автор оспівуєактивністьпростоїлюдини у
перетвореннідовколишньоїдійсності.

• Образ головного героя маєвеликевиховнезначення;

• Екстремальнаситуаціястаєкритеріємвизначення не тількифізичноїсили, а
передусімлюдськихякостей героя.

• Художнєдосягнення роману — рішенняписьменниказмуситисвого героя аналізувати не тільки те,

щовінбачитьдовкола, а й те, щовідбувається у йогодуші.

• Природа для Робінзона — мудрий учитель і провідник у йогодіяльності. Вона — чудовийоб´єкт

для перетворення, для виявленняможливостей і здібностейлюдини. В англійськійдуховнійкультурі
ХУIII століттязначну роль відіграваловчення Дж. Локка, який проголосив пріоритетдосвіду у
розумовійдіяльності. Досвідперевіряєправильністьрозумовихприпущень, сприяєпізнаннюістини. А
людинанабуваєдосвіду з допомогоюсвоїхпочуттів. Ці думки філософазнайшлихудожнєвтілення в
романі Дефо.

• Природа дала поштовх для розвиткуморальнихякостей героя. Завдячуючиїїпостійномувпливові,

Робінзонаненачеминаютьсоціальніпроблеми, інтриги й конфлікти. Йому не потрібно бути
лицемірним, жадібним, брехливим. Перебування на лоніприроди й у злагоді з нею викликало до
життятількинайкращірисинатури — щирість, працьовитість і здатність бути природним.

• Особливість роману поєднання конкретики з широкими соціальними й

моральнимиузагальненнями (Робінзон і людожери; Робінзон і П´ятниця — це у
розумінніпросвітителівнібизмодельована в мініатюрісоціальнаісторіялюдства).

• Головна ідеятвору — уславленняактивності, трудовоїенергії, розуму й

високихморальнихякостейлюдини, якідопомагаютьїйопановуватисвіт, а такожутвердження
великого значенняприроди для духовного розвиткулюдства.
• "Робінзон Крузо" — зразокреалістичного роману епохиПросвітництва. Сюжет "Робінзон Крузо"
бувзумовленийнасампередінтересоманглійськогосуспільства до географічнихвідкриттів та
мандрівок.

Новою у тогочаснійлітературіця тема не була. Ще до Д. Дефо з´являлися твори, у

якихрозповідалося про долю нещаснихмандрівників, закинутих до нецивілізованогосвіту. 1674
року в Англіїопублікували переклад книги арабськогописьменника ХП століттяІбнТуфайля про
пригодиХаджі Бен Йокдане, якийдосягвеликоїмудрості, живучи на островізовсімсамотньо.

Післяпояви роману Дефо літературознавча наука збагатиласяновимпоняттям — "робінзонада",

щоозначаєтрадиційний у літературі сюжет, побудований на зображенніжиття й випробувань
персонажа, щопотрапив в екстремальніумови, з певних причин
бувпозбавленийлюдськоготовариства.

Роман-робінзонада — прикметна риса літератури не лише ХУШ століття, а Й наступнихетапів у

розвиткусвітовоїлітератури. Зразкамироманів — робінзонад є наступні твори: "ОстрівФельзенбург"
И. Шнабеля (XVII 51), "НовийРобінзон" И. Кампе (XVII79), "ШвейцарськийРобінзон" Вісса (ХУЛІ 12—
XVIII 27), "Відлюдник Тихого океану" Псішарі (ХУШ 24), "Мауглі" Кіплінга (XVIII94—ХУШ 95),
"РосійськийРобінзон" С.Турбіна (XVIII 79).

Сучасніписьменникитежстворюютьробінзонади. Так, російськаписьменниця Л. Петрушевська у

творі "Новіробінзони" зображуєвідчуттясучасноїлюдини, яка змушенатікативід абсурдного й
жахливогосвіту на лоно природи, абиврятуватися морально й фізично.