Заняття № 3 Організація науково-дослідної діяльності

ЕТАПИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1 отримали тему
(+ список літератури, з чого почати. Чому важливо, якщо ви приходити зі сферою, обрати
правильного фахівця (він не почне разом з Вами). Якщо вибрали за персоналією, просіть декілька
тем, щоб вибрати те, що викликає зацікавленіть, не викликає огиду)
Чому?
2 читаємо
Що? (читаємо знаних представників (не з часів Давнього Риму - Баллі і детальний виклад – більш-
менш сучасних. Можна й коріфеїв, вле: вредный совет (але практична порада): обмежетися
коротким викладом, оскільки 1) час важливий; 2) не все, що ви прочитаєте, Вам знадобиться!!!
Мій досвід: Изард К. Эмоции человека / Е. Кэррол  Изард ; пер. с англ., вст.  ст.
А.  Е.  Ольшанникова. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 439  [1]  с.
Макс. 50 стор. класифікації
Скільки? (доки не отримуємо спочатку розмите уясленне, що десь таке вже читали, потім стає
зрозумілим, що точне знаєте про що)
Швидкість? Долго и муторно, це не Гра престолів (переоцінюємо себе, когнітивне викривлення
(подивіться роліки, окремо розказати, чому вони російськомовні)
Мій перший досвід: приблизно 300 стор, більше місяця, середня швидкість 10 сторінок у день.
Чому? Терміни+ посилання на теорії, які ти не знаєш, на предмет полеміки з ними
Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический
аспекты / В. Н.  Телия. – М. : Школа „Язык русской культуры“, 1996. – 288  с.

+ одночасно оформлюємо бібліографію (анотуємо!!! і конспектуємо!!!)

Нащо? – забувається все (вам треба буде подивитеся кудись, що пригадати, чи читали ви про це
саме тут чи не тут) і краще не перечитувати книжку на 200 стор. специфічного тексту)
Все, що ви читали, треба зберігати у вигляді електронної або паперової копії.
Нащо? 1) перевірити, якщо ви щось забули, 2) неготовність сприйняти прочитане (слухаєте, але не
чуєте: bei schlechtem Wetter), а коли прийде розуміння, подивитеся немає куди, 3) непотрібність
інформації (як Вам тоді здалось, що можна пояснити або п.2, або відсутністю ідеї)
Мій досвід: стаття про варіативність граматичних форм (не корисна, оскільки моєю
гіпотезою було, що граматична скбституція не впливає на емотивне значення ФО. Але
складова емотивного значення – тривалість у часі, тому довелося знов шукати ту статтю,
щоб а) зробити посилання хоч на когось б) отримати натхнення.

+ одночасно: хто ці люди? (якщо прізвищь занадто багато, пишіть, що іони зробили)
Ініціали!!!
Мій досвід: Телия В. Н. → В.  М. Телія (Вероніка Миколаївна)

Основні психологічні риси діяльності вчених.

Часто попытки уклониться от напряжения сил, связанного с диссертационной
деятельностью, прикрываются примерно такими заявлениями: «Я не верю, что смогу
открыть что-то новое, переписывать у других не хочу,» — подобные рассуждения
психологически объяснимы, но логически — несостоятельны: кроме открытий, в науке
есть много другой, почти черновой, работы и умение хорошо ее делать как раз и
подтверждает диплом кандидата наук. Повторим, диссертация — квалификационная
работа. Попытка потребовать от соискателей непременных открытий, если бы она когда-
либо была предпринята, привела бы к росту числа фальсификаций, но не к улучшению
качества подготовки научных кадров.
всю диссертацию («первый вариант» ее) следует написать в максимально короткое
время. Конечно, от вас потребуется большая «мощность», но общий объем усилий
(«работа» в терминах физики) существенно сократится. Почему? 1) человек удивительно
быстро забывает даже то, что написал сам, в результате появляются повторения и
противоречия в данных и их трактовке; 2) он же подсознательно стремится уйти от
интеллектуального и эмоционального напряжения, связанного с сочинительством.
Отложив работу над диссертацией, вы с каждым днем испытываете все большее желание
забыть о ней навсегда. Горькое лучше глотать быстро.

Заняття № 4 Науковий стиль української літературної мови

Науковий стиль в контексті наукового пізнання.
Ознаки стилю. Сфери використання.
Поняття про підстилі.
Жанри.
Науковий текст.

Заняття № 5 Наукові видання

Наукова література як основне джерело фахових знань.
Наукові видання. Монографія. Дисертація. Автореферат. Збірники тез та наукових статей.
Матеріали конференцій.
Фахові наукові видання.

Заняття № 6 Композиційно-змістовий аналіз наукових джерел

Поняття про композиційно-змістовий аналіз наукових джерел.
План та його різновиди.
Особливості написання тез.

Заняття № 7 Аналітичне опрацювання інформації наукового джерела

Поняття анотування наукового джерела.
Різновиди анотацій.
Структурні компоненти анотації.
Алгоритм анотування.
Анотації до книг та наукових статей: спільні та відмінні риси.
Процес рецензування наукового джерела.
Алгоритм створення рецензії.
Лексико-граматичні засоби для написання рецензії.
Відгук про наукову роботу.

Заняття № 8 Конспект усних та друкованих наукових текстів. Реферат як форма аналітичного

опрацювання наукових джерел
Конспекти: плановий, текстуальний, вільний, тематичний, опорний.
Конспектування наукової праці, що сприймається на слух.
Поняття про реферування наукових джерел.
Класифікація рефератів за різними параметрами.
Алгоритм реферування одного та кількох наукових джерел.
Мовне оформлення рефератів.

Заняття № 9 Актуальні напрями сучасних мовознавчих досліджень

Актуальні напрями сучасних мовознавчих досліджень.
Поняття напрямів, проблематики, тематики, теми наукових досліджень.

Заняття № 10 Джерела наукового матеріалу у філологічних дослідженнях

Джерела наукового матеріалу у філологічних дослідженнях: словники та енциклопедії, довідкові
видання, наукові праці (монографії, статті), збірники тез та матеріалів наукових конференцій,
бібліографічні покажчики.
Електронні ресурси.

Заняття № 11 Методи й методика лінгвістичних досліджень

Загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження.
Основні методи лінгвістичного аналізу.
Поняття методики та методології наукових досліджень.

Заняття № 12. Структура наукового дослідження

Композиція наукового дослідження:

титульний аркуш, Дивимось у методичку!!!!!!

зміст, як оформити – див. у методичку!!!!!!

вступ,

основна частина,

висновки,

список використаних джерел та їхніх умовних скорочень,

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

букв. – буквально

ВФ – внутрішня форма

МО – мовна (-і) одиниця (-і)

прибл. – приблизно

ФЗ – фразеологічне значення

ФО – фразеологічна (-і) одиниця (-і)

список використаної літератури, Дивимось у методичку, як актуально оформити!!!!!!

Пташник С. Б. Структурно-семантичні особливості фразеологічних

модифікацій та їхні функції в німецькому газетному тексті : автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови“ /
С. Б. Пташник. – Львів, 2003. – 18 с.
Додатки – те, що не війшло в текст (деякі розміщують всю вибірку, НАЩО?)
 ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.………………..……………………………………………...…..……...4

ВСТУП.………………………………………………………………………………………………………….…...5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ

ОДИНИЦЬ......…………..............................................15

1.1. Емоції як об’єкт вивчення в психології та лінгвістиці..........................................................15

1.2. Емотивність як одна з базових категорій фразеології...........................................................18
1.3. Формування емотивного аспекту фразеологічного значення………………...……..…….33
1.3.1. Фразеологічне значення як специфічна мовна категорія……………………….......33
1.3.2. Багатокомпонентність як фактор формування фразеологічного значення…….......42
1.3.3. Формування емотивності в результаті фразотворчих процесів……………………..45
1.4. Формування емотивності внаслідок субституції компонентів фразеологічних
одиниць…................................................................................................................................53
Висновки до розділу 1.…………..………………………..…….………………………………………….…........60

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ

ОДИНИЦЬ………63

2.1. Загальнонаукові методи дослідження.……………………..63

2.2. Лінгвістичні методи дослідження………………………….67

2.3. Методика дослідження модифікації емотивності фразеологічних

одиниць……………….73
Висновки до розділу 2 …………..………………………..…….…………........81

РОЗДІЛ 3. МОДИФІКАЦІЯ ЕМОТИВНОСТІ В РЕЗУЛЬТАТІ СУБСТИТУЦІЇ КОМПОНЕНТІВ

ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ.......………………………………………………..…………..........83
3.1. Кількісний аналіз модифікацій емотивності на різних синхронічних зрізах (кінець XVIII
– початок XXI ст.)…………………………………….…………………...83
3.2. Якісна характеристика модифікацій емотивності на різних синхронічних зрізах (кінець
XVIII – початок XXI ст.).……………...................................................................95
3.2.1. Зміни в емотивності фразеологічних одиниць, викликані субституцією структурно-
семантичних компонентів.........................................................................95
3.2.2. Вплив модифікації емотивного компонента на інші зміни у фразеологічному
значенні…………………………….133
3.3. Модифікація емотивності у світлі діахронічних закономірностей розвитку
фразеологічного фонду….……..169
Висновки до розділу 3…………………………………………………….........176

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ……...……………………………………..............181

ДОДАТКИ ………………………………………………………………..........186

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………..194

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СЛОВНИКІВ ………………………..........237
 Додаток Б
Схема Д 3.1
Модифікації емотивності в результаті структурно-семантичної
субституції компонентів ФО

типи
модифікацій
емотивності

одинична
модифікаці
я
сукупна
модифікація
модифі модифі
кація кація
одного кількох
компон компон
ента ентів
емотив емотив
ності ності

подвійна
модифікація комплексна
модифікація
(більше 2-х компонентів
емотивні ФЗ)
емотивні
емотивні сть та
сть та емотивні
сть та мотиваці
функціон
денотати сть та
ально- йно-
вно- граматич
стилістич образни
сигніфікати не
ний й
вний значення
компоне компоне
аспект
нт нт
 Додаток Г
Схема Д 3.2
Можливі варіанти модифікації двох складових емотивності при
структурно-семантичній субституції компонентів ФО

ЕТ
І Т

І ЕТ
Т
О

О
ЕТ
Т

Умовні позначення:
Синій – базова ФО, яка має один з компонентів емотивності
Жовтий – компонент-субститут
Зелений – похідна ФО з можливим варіантом модифікації емотивності
Темно-синій – похідна одиниця, в якій модифікації зазнав основний
компонент
Заняття № 13 Картотека наукової літератури до теми дослідження
Різновиди наукової літератури до теми наукового дослідження.
Картотека наукової літератури до наукової роботи.
Опис джерел на картках. Правила оформлення бібліографії: українські та закордонні традиції.

Заняття № 14. Джерельна база фактичного матеріалу

Джерельна база фактичного матеріалу: тексти різних функційних стилів, словники, записи усного мовлення,
опитування інформаторів, матеріали архівів, корпуси текстів.
Методи збору фактичного матеріалу.

Заняття № 15. Правила систематизації фактичного матеріалу

Систематизація фактичного матеріалу для написання роботи.
Укладання картотеки фактичного матеріалу.
Особливості оформлення додатків.

Заняття № 16. Словники в науковій діяльності юного дослідника

Сучасна українська лексикографія.
Енциклопедичні та лінгвістичні словники.
Електронні словники.
Словники лінгвістичних термінів.

Заняття № 17. Терміни в науковому мовленні

Терміни в науковому мовленні.
Основні терміни та визначення за тематикою дослідження.

Заняття № 18. Особливості поділу теми наукового дослідження на підтеми

Поділ теми наукового дослідження на підтеми для формулювання розділів та підрозділів.

Заняття № 19 Науковий етикет

Проблема свободи та відповідальності вченого.
Професійна етика науковця в сучасній Україні.
Правила цитування.
Необхідність покликань на праці попередників. Оформлення покликань у тексті.
Академічна доброчесність дослідника. Антиплагіатні програми і принципи їх роботи.

Заняття № 20 Вступ у науковому дослідженні та його роль у структурі роботи

Структурні компоненти вступу:
актуальність,
Прописується найкращим чином після певної начитки

Емоціям здавна приділялася одна з провідних ролей серед сил, що впливають на все
існування людини. «Які б умови й детермінанти не визначали її життя й діяльність –
внутрішньо, психологічно дієвими вони стають лише в тому випадку, якщо їм
вдається проникнути до сфери її емоційних відносин, відбитися й закріпитися в ній.
Констатуючи в людині небезсторонність, без якої немислимий жоден активний її
крок, емоції з усією очевидністю виявляють свій вплив на виробництві й у родині, у
пізнанні й мистецтві, у педагогіці й клініці, у творчості й душевних кризах людини»
[203, с. 3-4]. Первісно феномен емоцій досліджувався фізіологами, біохіміками,
соціологами, психологами та філософами, проте останнім часом лінгвістика також
звернула на нього свою посилену увагу. У зв’язку зі складністю й специфічністю
такого явища, як емоції, їхнє мовне вираження теж має свої особливості.
Одним із способів мовної репрезентації емоцій є фразеологізми. На думку багатьох
лінгвістів (В.М. Мокієнка [171; 174], О.Д. Райхштейна [207; 208], В.М. Білоноженко,
І.С. Гнатюк [30]), саме вони складають ядро мовних засобів вираження емоцій,
оскільки «прагнення до експресивності служить основним чинником появи й
існування більшості фразеологічних одиниць взагалі» [208, с. 110]. Однак,
незважаючи на численні твердження щодо емоційної виразності фразеологізмів,
проблема емотивності фразеологічних одиниць (далі – ФО ) залишається недостатньо
вивченою [56; 60; 65; 78; 127; 175; 256].
За своєю сутністю фразеологізми – найменш рухливий шар мови, який, хоча і
відрізняється певною стабільністю (стійкість складу, значення, вживання), не є,
однак, абсолютно сталим. За даними дослідників [275, с. 162], у німецькій мові біля
¾ фразеологічного складу XIX століття піддалися у процесі розвитку різноманітним
змінам. Серед усіх структурно-семантичних трансформацій ФО кількісно переважає
субституція компонентів ФО. Численні наукові студії з питання заміни складників
фразеологізмів можна розділити на дві групи:
1. Аналіз субституції у межах дослідження варіантності, започаткований у
слов’янських мовах В.Л. Архангельським [14], І.В. Дубинським [91], В.П. Жуковим
[103; 104], О.І. Дібровою [74], В.М. Телією [240; 241], Б.О. Ларіним [143],
В.М. Мокієнком [170; 174] і продовжений на матеріалі інших мов О.В. Куніним
[137], О.Д. Райхштейном [206; 208], І.І. Чернишовою [260], М.Л. Шадріним [262],
В.І. Школяренко [275], М.Р. Межубовським [159] та ін. [131; 194]. Зарубіжні
дослідники також найчастіше виявляли зацікавленість щодо субституції саме в
цьому аспекті: вивчалася синтаксична варіантність (S. Jacobson), варіативність
відношень між значенням і формою (P. Tedeschi), зв’язок варіативності і розвитку
мови (U. Weinreich) тощо.
2. Вивчення субституції як засобу вторинного фразотвору (Г. Абреімова [1],
А.О. Жолобова [102], Л.В. Лисоченко [146], В.М. Мокієнко [169], Н. Скиба [227],
О.Ю. Семушина [222], С.Б. Пташник [204], П. Браун [288], В. Мідер [313]), але
своїм предметом ці дослідження мали оказіональні перетворення форми, які
відбувалися задля надання індивідуального забарвлення мовленню, узуальні аспекти
залишалися майже поза увагою [66; 145; 148; 299].

Отже, багато суто фразеологічних питань (наприклад, причини узуальної

субституції, механізм впливу заміни структурно-семантичних компонентів ФО на
розвиток фразеологічного значення (далі – ФЗ) тощо) рідко потрапляли до кола
наукових інтересів лінгвістів. Що ж до модифікації в результаті структурно-
семантичної субституції такого аспекту ФЗ як емотивність, то ця проблема взагалі
піднімається вперше. Таким чином, запропонована дисертаційна робота, яка
ґрунтується на працях фразеологів Г. Бурґера, Д.О. Добровольського [83; 291],
В. Фляйшера [297], В. Мідера [312], І.І. Чернишової [257-260], Я.А. Барана [22] та
ін., а також емотологів М.В. Гамзюка [65], В.І. Шаховського [265; 269; 271],
М.О. Красавського [132; 133], є спробою комплексного дослідження модифікації
емотивності ФО у результаті такого вторинного фразотворчого процесу, як
субституція компонентів ФО.
Актуальність зумовлена вищеокресленими чинниками та визначається незмінним
інтересом лінгвістичної громадськості до семантики мовних одиниць (далі – МО) у
цілому та фразеологічних зокрема, а також необхідністю подальшого вивчення мови
як динамічної системи, яка перебуває в стані постійного розвитку та змін (що
виражається у фразеології у формі структурно-семантичних трансформацій),
потребою описати механізми модифікування ФЗ та семантичні процеси, що
відбуваються при цьому, а також дослідити вплив субституції компонентів вихідних
фразеологізмів на емотивні характеристики похідних.

новизна,

предмет та об’єкт вивчення

Чим відрізняються об'єкт і предмет дослідження? Об'єкт – це область теми дослідження,
а предмет – це саме те, що саме вивчається.

(1) ЕМОТИВНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ (ДОСВІД

ДОСЛІДЖЕННЯ В СИНХРОНІЇ ТА ДІАХРОНІЇ)
Предметом дослідження є емотивний компонент значення
фразеологічних одиниць німецької мови.
Об’єктом дослідження є мовні механізми створення емотивності
фразеологічних одиниць німецької мови.

(2) ВПЛИВ СУБСТИТУЦІЇ КОМПОНЕНТІВ НА МОДИФІКАЦІЮ

ЕМОТИВНОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ:
ДІАХРОНІЧНЕ І СИНХРОНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Об’єктом нашого дослідження є емотивність ФО німецької мови, предмет аналізу
становлять діахронічні та синхронічні характеристики впливу субституції
компонентів ФО на модифікацію емотивності.

Конечно, начать нужно с описания объекта исследования: люди — здоровые добровольцы (пол,
возраст, масса тела, рост, а иногда и максимальное потребление кислорода) или больные (диагноз,
продолжительность заболевания, предшествующее лечение), лабораторные животные (вид, линия
или порода, пол, масса тела), культура клеток и т.п. Хорошо бы вам объяснить читателю, почему
именно этот объект (например, вид лабораторных животных) вы выбрали для данного
исследования.
МАТЕРІАЛ!!!!
Матеріалом дослідження є 10352 ФО, отримані методом суцільної вибірки з
тлумачних словників XIX століття та лексико-фразеологічних джерел німецької
мови XX-XXI століть: словників Й.Г. Кампе [342-346], Х. Кюппера [352], Л. Рьоріха
[353], Г. Варіха [354], лексикону К.Ф.В. Вандера [355], словника-тезаурусу
Ф. Дорнсайфа [347], словників серії «Duden» [348-351], а також словника
вітчизняних фразеологів В.І. Гаврися та О.П. Пророченко [338-339].
ПРОДУМАТИ (а можна і прописати критерії відбору матеріалу)!!!

мета та завдання,
Мета нашої роботи полягає у розкритті шляхом синхронічного й діахронічного
аналізу мовного механізму модифікації емотивності фразеологізмів німецької мови,
яка відбувається в результаті субституції компонентів ФО.

Досягнення цієї мети передбачає реалізацію низки дослідницьких завдань:

 визначити складові емотивності та чинники, які впливають на їхню
модифікацію;
 виявити емотивні характеристики компонентів, що замінюються;
 встановити граматичні аспекти субституції, які впливають на зміну
емотивності;
 висвітлити причини зміни емотивності у похідних ФО;
 з’ясувати домінуючі тенденції в зміні емотивності фразеологізмів на
проаналізованих синхронічних зрізах;
 розкрити вплив модифікації емотивності, викликаної структурно-
семантичною субституцією компонентів ФО, на історичні зміни у
фразеологічному фонді німецької мови.

методи дослідження,

Методи дослідження визначаються метою та завданнями роботи. Основним

методом аналізу матеріалу дослідження є діахронно-зіставний, під яким розуміється
порівняння ФО різних синхронічних зрізів. З його допомогою визначаються якісні
та кількісні показники розвитку фразеологічного складу мови, які сигналізують про
певні тенденції її розвитку, встановлюються діахронічні відношення (відношення
історичної тотожності, генетичної тотожності, переосмислення і структурної
тотожності та їхнього взаємозв’язку). Для історичного аналізу ФО використовувався
також тематико-ідеографічний підхід, який ґрунтується на об’єднанні вихідних
образів, що формують фразеологізми, на внутрішньому мотивуванні останніх.
Дослідження фразеологічних засобів вербалізації концептів або певних
концептуальних областей відбувалося за допомогою методу концептуального
аналізу. У роботі використовувалися також методи фразеологічної ідентифікації
О.В. Куніна (для виявлення фразеологічності того чи іншого словосполучення),
компонентного аналізу (для виділення семантичних ознак, які є основою переносу
найменування досліджуваних одиниць); метод опозицій (для аналізу процесу
емотивного переосмислення шляхом зіставляння семантики похідних та вихідних
ФО). Для підтвердження виявлених тенденцій та закономірностей у роботі також
використовуються кількісні підрахунки.

Потом вы составляете полный перечень методик, использованных вами в работе.

На первые места вы ставите те, которые вы применяли во всех сериях экспериментов или
наблюдений.
За ними последуют методики, использованные в нескольких сериях, и т.д. до методик,
примененных однократно.
Это и будет порядок дальнейшего изложения материала второй главы.
Стандартные и общеизвестные методики можно просто назвать. Например, никто не ждет от
диссертанта подробного описания процедуры измерения артериального давления у больного с
помощью тонометра или у лабораторного животного — ртутным манометром.
Методики более сложные, но подробно описанные в общедоступной литературе, также не требуют
детального изложения, достаточно привести их названия и дать ссылки на литературные
источники.
Подробно вы опишете все прочие методики и особенно — созданные или модифицированные
вами. Вполне уместно, говоря о собственных модификациях методов исследования, привести
номера патентов, авторских свидетельств или свидетельств о принятых рационализаторских
предложениях.
Когда все будет готово, спросите себя, сможет ли исследователь, ранее не знакомый ни с одним из
примененных вами методов, точно повторить ваши опыты и наблюдения и убедиться в
достоверности представленных вами данных. Если нет, переделывайте текст, пока изложение
не станет полным и абсолютно ясным. Если вы сомневаетесь в том, известна ли методика
большинству читателей вашей диссертации, описывайте ее как малоизвестную.
По традиции вторую главу завершает таблица с примерно таким названием: «Объем и методы
исследования» или «Общая характеристика исследования». В ней вы даете перечень всех
использованных вами методик и против каждой указываете количество обследованных больных,
здоровых испытателей или число использованных лабораторных животных, а также количество
произведенных измерений, проб и т.п. Это единственная во всей диссертации таблица, которую не
следует сокращать.
Она должна быть исчерпывающе полной и может быть сколь угодно длинной. Поскольку во
«Введении» и «Обзоре литературы» таблиц, как правило, не бывает, таблица «Объем и методы
исследования» почти всегда стоит в диссертации под номером «один». Ее вы обязательно
воспроизведете на плакате и вывесите в зале заседаний Совета

теоретичне та практичне значення роботи.

Теоретична значущість роботи визначається її внеском у германське мовознавство
– лексикологію (теоретичні питання первинного й вторинного фразотвору,
структури й семантики фразеологізмів), стилістику (стилістична характеристика
ФО), а також у теорію мовної номінації (емотивні аспекти номінації) та
лінгвокогнітологію (модифікації емотивності як відображення змін у
концептуальній системі німецького етносу). Запропонований аналіз механізмів
модифікації емотивності в результаті субституції компонентів ФО німецької мови
може також послужити ґрунтом для подальшого вивчення аналогічних і / або
споріднених явищ в інших природних мовах.
Практичне значення одержаних результатів стосується, перш за все,
систематизації значного емпіричного матеріалу, що робить можливим його
подальше застосування в історичних дослідженнях, а також у лексикографічній
практиці. Результати проведеного дослідження можуть бути використані у
лінгводидактичних цілях: у практиці викладання німецької мови, у розробці
теоретичних курсів «Історія німецької мови» (розділ «Історична лексикологія
нововерхньонімецького періоду: розвиток фразеології»), «Вступ у германську
філологію» (розділ «Нововерхньонімецький період: проблеми нормування /
пуризм»), на спецкурсах із фразеології для студентів та аспірантів лінгвістичних і
філологічних спеціальностей, а також при написанні дисертаційних, курсових і
магістерських робіт.

Мовне оформлення вступної частини.

Заняття № 21. Особливості написання теоретичного розділу роботи

Історія розгляду досліджуваного питання: огляд теоретичних міркувань відомих науковців, котрі вивчають
певну проблему.
Первая глава, строго говоря, не является «обзором литературы» и не должна так называться. Это
распространенное и всеми нами употребляемое название, к сожалению, уводит внимание
диссертанта от сути дела. Анализ литературных данных производится не только в первой главе.
Элементы такого анализа неизбежно появятся потом и в «Методах» и в «Обсуждении».
Задача первой главы — не анализ всей литературы, относящейся к данной проблеме, но
обоснование необходимости проведенного вами исследования — это и только это!
Все остальное вы безжалостно выбросите. Поверьте, каждому диссертанту делать это было не
менее трудно, чем вам, но — надо! Кстати, никто не запрещает вам после защиты диссертации
опубликовать первую версию обзора в одном из журналов. Там как раз и требуется широкий и
современный взгляд на достаточно крупный раздел науки.
Систематизація основних наукових положень з теми дослідження.
Возьмите главное, скорее всего — наиболее часто встречающееся в ваших работах слово (оно
обязательно есть и в названии диссертации), напишите его, поставьте запятую и объясните, что
под ним следует понимать. Диссертация посвящена механизмам адаптации к физическим
нагрузкам? — Прекрасно. Пишем: «Адаптация, согласно XYZ (ссылки на литературные
источники), представляет собой (...). Особенностью адаптации к физическим нагрузкам
является то, что (...).» — In medias res! А дальше вы просто рассказываете о том, что вам хорошо
известно. Проверим, поняли ли вы этот совет. Если речь в диссертации пойдет о роли
соматостатина в регуляции желудочной секреции, что будет главным? — неправильно!
«Желудочная секреция», а не «соматостатин». Когда после защиты вас спросят, в какой области
вы — специалист, вы не скажете, что вы специалист по соматостатину, иное дело — желудочная
секреция. Вот с нее и начните.
Виокремлення дискусійних моментів (за наявності) й висловлення власного погляду на досліджувану
проблему.

Мовне оформлення теоретичної частини.

главное в литобзоре — его внутренняя логика, подводящая читателя к мысли о необходимости и,

если можно так выразиться, неизбежности вашего исследования.
Многократное обращение к работам более чем десятилетней и особенно двадцатилетней давности
оправдано только в том случае, когда по каким-то причинам интересующее вас направление на
долгие «заглохло» (либо не было технических средств для дальнейшего продвижения, либо
теоретическая основа данной отрасли была недостаточно развита и не позволяла понять факты,
значение которых стало теперь очевидным). В любом случае, когда пересказываете содержание
старых работ, не используйте глаголы в настоящем времени. Странно читать: «Бартон и Эдхолм
(1956) считают, что...» Тогда и спутник-то еще не запустили, а вы: «Считают»!

Петр Леонидович Капица: «Основной стимул каждого творчества — это недовольство

существующим».
Желательно в конце главы «Обзор литературы» поместить резюме размером не более одной
страницы. В нем вы скажете, к каким умозаключениям пришли, читая чужие работы: что известно,
что можно предположить с высокой степенью вероятности и как это предположение проверить
экспериментальными или клиническими методами. Так вы высказываете главную гипотезу,
проверке которой будет посвящена вся ваша работа.

Заняття № 22 Характеристика дослідницької частини наукової роботи

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

не надо «подправлять» экспериментальные данные. Моральная сторона этого очевидна, укажем

на другую — деловую. Рано или поздно такой «творец» забывает, где в его работе настоящие
результаты, а где — так сказать «искусственные», и начинает верить в собственные фантазии. К
сожалению, иногда он ухитряется получить степень кандидата наук (если, конечно не слишком
увлекается «реконструкцией» данных), но в последующем обязательно оказывается на обочине и
науки, и карьеры. Повторим прописную истину: обман счастья не приносит.

Висловлення власного погляду на досліджувану проблему з детальним аналізом і узагальненнями

фактичного матеріалу.
Ценность классификация приобретает только тогда, когда в ней использовано одновременно не
менее двух систем критериев.

Относительно классификаций хотелось бы процитировать один из апокрифических законов то ли

Мэрфи, то ли Фланнагана: «Всякая полезная классификация содержит от трех до шести градаций.
Если их меньше трех — это не классификация, если их больше шести — она никому не нужна». За
этой шуткой стоит вполне серьезный закон психологии, гласящий, что объем внимания (и с
некоторыми поправками — непосредственной и оперативной памяти) не превышает 7 ± 2
альтернативы («магическое число Миллера»). Знание этого закона очень важно для исследователя.
Постарайтесь в диссертации (по крайней мере, в кандидатской) не предлагать новых терминов. В
99 случаях из 100 это - результат незнания существующей терминологии. Иное дело - отсутствие
подходящего слова в родном языке.

Мовне оформлення практичної частини.

Заняття № 23. Висновкова частина дослідження

Основні результати, які одержав автор.
Надмірна лаконічність та невиправдана розлогість висновкової інформації.
Мовне оформлення висновкової частини

Заняття № 25 Особливості редагування написаного тексту

Помилки у змісті й будові висловлювань.
Типові помилки при перекладі іншомовних наукових джерел українською мовою.
Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових текстах та шляхи їх уникнення.
Логічні засади редагування наукового тексту.

Заняття № 26 Анотація та її роль у науковій роботі

Правила написання анотації.
Структура та мовне оформлення анотації.
Анотація іноземною мовою.

Заняття № 27 Технічні особливості оформлення наукової роботи

Технічні особливості оформлення
титульної сторінки,
змісту,
основної частини,
списку використаної літератури та додатків.

Заняття № 28 Поняття публічного виступу

Публічний виступу та його різновиди. Етапи підготовки та виголошення публічного виступу.
Аргументи у промові.

Заняття № 29 Композиційно-логічна побудова усної наукової доповіді Л.

Композиція виступу з науковою доповіддю.
Мовна особистість доповідача.

Заняття № 30 Наочність як засіб ілюстрації і доказовості в публічному виступі

Наочність як засіб ілюстрації і доказовості в публічному виступі.
Різновиди наочності та правила її представлення аудиторії.

Заняття № 31 Презентація засобами PowerPoint, Publisher

Презентація – компонент ефективного публічного виступу.
Класифікація програмних засобів розробки презентацій: з
за програмним забезпеченням: локальне (MS PowerPoint) та хмарне (Prezi, Google, PowToon);
за операційною системою та платформою перегляду — для комп’ютерів (MS PowerPoint), планшетів
(Flowboard) та смартфонів;
за порядком подання слайдів — лінійна (MS PowerPoint, Google), розгалужена (Prezi). Класифікація
презентацій за наповненістю слайдів — насичена (MS PowerPoint, Prezi, Google) та дзенпрезентація
(Haiku Deck);
 за темпом подання матеріалу — стандартна та у форматі PechaKucha;
техніка скрайбинг (RSA- презентація).
Етапи підготовки презентації.
Технологічні вимоги та рекомендації щодо дизайнерського оформлення слайдів презентації: стиль, фон,
використання кольорів, анімаційні ефекти.
Принципи комп’ютерного дизайну презентацій. Види слайдів.
Подання текстової інформації. Подання ілюстративного матеріалу.
Оформлення слайдів. Інтерактивні презентації Мовленнєві та стилістичні принципи презентації.

Заняття № 32 Наукові заходи: конференції, семінари, конкурси-захисти

Конференції, семінари, конкурси-захисти.
Українські та міжнародні наукові конференції, круглі столи, симпозіуми: особливості їх організації та
проведення.
Інтернет-конференції.
Загальнонаукові та галузеві наукові заходи. Тематичні конференції та круглі столи.
Інформаційний лист та прес-реліз про наукові заходи. Програма та матеріали наукового заходу.
Наукова конференція як спосіб апробації наукового дослідження

Заняття № 34 Культура сприймання публічного виступу

Уміння слухати та запитувати. Види запитань.