Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 1

Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 2

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………...……………………………………..3
РОЗДІЛ 1.Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури……5
1.1 Синтаксис у науково-популярних текстах………………………………………6
1.2 Словосполучення та їх види………………………………………………………7
1.3 Речення. Синтаксичний склад речення…………………………………………..8
1.4 Члени речення………………………………………………………………………9
1.5 Види речень………………………………………………………………………..12
1.5.1 Відносні речення………………………………………………………………13
1.5.2 Додаткові….……………………………………………………………………..13
1.6 Порядок слів у реченні……………………………………………………………13
РОЗДІЛ 2. Якісний аналіз синтаксичних особливостей науково-популярних
текстів та класифікація за матеріалами статті з фізики…………………………….15
2.1 Дослідження стильових особливостей статті у публіцистичному
стилі…………………………………………………………………………………. 15
2.2 Аналіз словосполучень………………………………………………………….16
2.2.1Іменні словосполучення……………………………………………………….16
2.2.2 Дієслівні словосполучення…………………………………………………...16
2.3 Дослідження членів речення…………………………………………………….17
2.4 Речення та його види……………………………………………………….…….17
2.4.1 Просте речення ( la phrase simple)……………………………………………17
2.4.2 Складні речення з підрядними зв’язками……………………………………17
2.5 Визначення місця теми та реми у статті…………….………………………….18
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...19
РЕЗЮМЕ………………………………………………………………………………21
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………...23
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..25
Додаток 1………………………………………………………………...…………….25
Додаток 2……………………………………………………………………………... 29
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 3

ВСТУП
Синтаксис є одним із найскладніших і найцікавіших розділів всієї
граматики мови. Його складність пояснюється узагальнювальним характером
щодо фонетики, лексики, морфології тощо.
Наше дослідження на тему “ Синтаксичні особливості текстів науково-
популяної літератури у фізичній галузі ” актуальне, оскільки дане питання поки
не достатньо розглянуте мовознавцями, а дослідження в фізичній галузі
досягають все нових результатів і це все більше і більше цікавить суспільство.
Тому, поєднання двох складних, але дуже цікавих тем, синтаксису та фізики, дуже
актуальне сьогодні.
Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що в результаті
проведеної роботи планується одержати дані, які розширять уявлення про
синтаксичні особливості науково-популярної статті з фізики, яку ми опрацювали.
Метою нашої курсової роботи є вивчення синтаксичних особливостей
побудови текстів науково-популярної літератури на прикладі текстів з фізики у
французькій мові та їх порівняння зі структурою науково-популярних текстів в
українській мові.
Структура роботи. Ми розглядатимемо тему у двох розділах. У першому
ми встановимо поняття синтаксису та його особливості у науково-популярній
літературі, його характерні особливості. Оскільки синтаксис як наука включає в
себе словосполучення, речення, взаємозв’язки між словами в реченнях та
словосполученнях, способи їх поєднання, ми розглянемо поетапно саме ці
питання. Другий розділ – практична частина, в якій ми на основі статті з фізики
прослідкуємо та проаналізуємо особливості тексту науково-популярної
літератури у французькій мові. За результатами практичної частини ми зробимо
висновки та складемо резюме французькою мовою (résumé). У списку
використаної літератури ми вкажемо всі джерела, які використовувались під час
написання даної наукової роботи. Та в кінці роботи складемо додатки – глосарій
та приклади до питань, розглянутих в теоретичній частині нашої курсової роботи.
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 4

Поставлена мета зумовлює вирішення ряду завдань:

- визначення етапів наукового пошуку;
- виявлення найсуттєвіших ознак статті з фізики;
- визначення внутрішньої структури аналізованої статті;
- обґрунтування системи засобів, необхідних для розв’язання обраної
наукової проблеми.
Предметом дослідження є науково-популярна література у фізичній галузі, а
за об’єкт ми обрали статтю « La chasse aux axions » (з журналу La recherche №430,
mai 2009).
Під час роботи ми використовуємо такі методи дослідження: класифікацію
синтаксичних одиниць в межах даної статті, синтез, пояснення, систематизацію,
метод дедукції та аналіз в практичній частині.
Отже, дослідження синтаксичних особливостей науково-популярної
літератури дуже складна та цікава тема, тому ми будемо поетапно її
досліджувати.
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 5

РОЗДІЛ 1. Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури

1.1 Поняття синтаксису
Термін синтаксис походить від гр. слова syntaxis, що в перекладі означає
“побудова”, “поєднання”, “сполучення”, “порядок”, “складання”,
“впорядкування” [1, 10].
Термін цей багатозначний. Зокрема, він вживається у двох основних
значеннях:
1. Засоби і способи поєднання слів, словосполучень і речень, граматичний
лад мови, граматична будова, що склалася упродовж історичних періодів і на
сучасному етапі розвитку становить розвинену і гнучку систему різних засобів
відображення дійсності;
2. Це друга частина граматики, розділ мовознавства, що вивчає синтаксичну
будову (синтаксичний лад) мови [1, 21].
Синтаксис є одним із найскладніших і найцікавіших розділів мовознавчої
науки. Вивчення його вимагає ґрунтовної обізнаності зі здобутками сучасного
мовознавства та багатої лінгвістичної спадщини вітчизняних і зарубіжних вчених.
Очевидно, має рацію відомий синтаксист П. С.Дудик, що “і дотепер синтаксис
залишається найменш дослідженою галуззю україністики – науки про українську
мову. Мабуть, це найбільше пояснюється складністю синтаксичної проблематики.
Більшість принципово важливих тем синтаксису й досі витлумачується
неоднозначно або й суперечливо ” [2,87].
У французькій мові синтаксис досліджували такі вчені як Дені Костауек та
Франсуаза Гуерен [15], Монере та Ріуль [18].
Синтаксис спрямований на розгляд системи синтаксичних одиниць у їх
ієрархічних взаємозв’язках і відношеннях. А отже, питання про предмет
синтаксису прямо пов’язане з питанням про ієрархію синтаксичних одиниць
[5,77].

1.2 Синтаксис у науково-популярних текстах

 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 6

Зупинимося тепер на синтаксисі науково-популярної мови. Оскільки така

мова характеризується чіткою логічною послідовністю, тут окремі пропозиції і
частини складного синтаксичного цілого, всі компоненти (прості і складні), як
правило, дуже тісно пов'язані один з одним, кожен подальший витікає з
попереднього або є наступною ланкою в оповіданні чи міркуванні. Тому для
таких текстів характерні складні пропозиції різних видів з чіткими синтаксичними
зв'язками. Переважають складні сполучникові пропозиції. Звідси багатство
складених підрядних сполучників "завдяки тому що"- grâce au fait que..., "тоді
як" - tandis que, "оскільки"- comme, "замість того щоб" - au lieu de, "таким
чином" - ainsi, "тому що" - parce que , "унаслідок того що" - de ce fait, "після
того, як" - après avoir, "одразу" - аussitôt і ін [13,43].
У науково-популярному тексті частіше зустрічаються складнопідрядні, а не
складносурядні речення. Це пояснюється тим, що підрядні конструкції виражають
причинні, тимчасові, умовні, слідчі і тому подібні відносини, а також тим, що
окремі частини в складнопідрядному реченні тісніше пов'язані між собою, ніж в
складносурядному. Частини ж складносурядного речення ніби нанизуються один
на одного, утворюючи своєрідний ланцюжок, окремі ланки якого зберігають
відому незалежність і легко піддаються перегруповуванню.
Безособові, невизначено-особові пропозиції в тексті науково-популярних
робіт використовуються при описі фактів, явищ і процесів. Номінатівні
пропозиції застосовуються в назвах розділів і параграфів, в підписах до
малюнків, діаграм, ілюстрацій [12,10].
Усі мовні знання практично оформлюються і реалізуються в синтаксисі. Для
розуміння наукових текстів виявляється дуже важливим знання синтаксичних
засобів, за допомогою яких оформлюються думки. Саме завдяки цим засобам
будуються речення, які є основною одиницею письмового мовлення [9,23].
Безумовно, знання термінів необхідне для розуміння фізичних текстів, але
цього ще замало. Треба знати, яке значення можуть мати послідовність слів у
реченнях, розділові знаки між ними, флексії, службові слова тощо. Так, зміна у
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 7

послідовності одних і тих самих слів може призвести до спотворення змісту. А

флексії – дозволяють відбивати істотно різні смислові зв’язки між словами. Без
знання синтаксису у багатьох випадках неможливо правильно зрозуміти те, про
що йдеться, навіть якщо значення всіх слів відомі. На важливість знання читачем
синтаксичної форми речень, які є означеннями фізичних величин, звертали увагу
учені-методисти О. І. Бугайов та О. І. Ляшенко [9]. Обговорюючи питання
єдиного підходу до формулювання означень фізичних величин, вони
запропонували їх загальну синтаксичну структуру. Однак головна увага ними
приділялася фізичному змісту, який треба відбити в означеннях, а не тому, якими
мовними (синтаксичними) засобами це має робитися [3, 120].

1.3 Словосполучення та їх види

Словосполучення - це синтаксична одиниця, яка називає предмет, дію,
ознаку і твориться не менше ніж із двох повнозначних слів, об'єднаних за змістом
і граматично, одне з яких головне, а друге – залежне. У словосполученні немає
закінченої думки та граматичної основи. Щодо кількості повнозначних слів
словосполучення поділяються на поширені та непоширені [2,54].
За приналежністю головного слова до певної частини мови у французькій
мові словосполучення поділяються за такими видами: іменні та дієслівні (Le
groupe nominal et le groupe verbal) [7, 56].
Іменні словосполучення (Le groupe nominal) – словосполучення, де
головне слово виступає іменною частиною мови (іменник, прикметник,
займенник, числівник), який може супроводжуватися детермінантом або іменним
додатком. Таке словосполучення може замінюватись займенником. Наприклад:
une particule hypothétique – гіпотетична частинка, des problèmes fondamentaux –
основні проблеми, ces résultats – ці результати[19].
Дієслівні словосполучення (Le groupe verbal) – словосполучення, де
головне слово виступає будь-якою формою дієслова (власне дієслово, безособове
дієслово, інфінітив, дієприкметник) [5, 84]. Наприклад:
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 8

Ils auraient détecté la trace – вони виявили слід, consister à transformer une particule
– полягати у зміні частинки, appliqué aux équations de l’interaction – який
застосовується для зрівняння взаємодії [19].

1.4 Речення. Синтаксичний склад речення

Речення (La phrase) – одна з основних граматичних категорій синтаксису,
яка протиставляється в його системі слову та словосполученню за формами,
значеннями та функціями. В широкому значенні це будь-яке (від розгорнутого
синтаксичного утворення до окремого слова або словоформи) висловлювання, яке
повідомляє про щось і розраховане на слухове або зорове сприйняття. Речення
може бути простим (simple) і складним (composée). У вузькому, власне
граматичному, значенні просте речення – це така одиниця повідомлення, яка,
будучи створеною за спеціально призначеним для цього граматичним зразком,
має значення предикативності. Основними ознаками простого речення є: його
синтаксична структура, що формується певними словоформами в їх відношеннях
одне до одного; його семантична структура; порядок слів та інтонація; члени
речення як компоненти предикативної основи речення або її поширювачі.
Залежно від мети повідомлення речення у французькій мові можуть бути
стверджувальними (affirmatives), питальними (interrogatif) або спонукальними
(exclamatives). Просте речення як елементарна синтаксична конструкція
складається з двох (інколи – більше) форм слів, поєднаних одне з одним
специфічним, існуючим лише у реченні синтаксичним зв'язком, або ж з однієї
форми слова (що трапляється рідше).
Речення поєднує в одній своїй граматичній формі кілька значень різного
ступеню абстракції. По-перше, сам структурний зразок будь-якої пропозиції має
абстраговане значення, спільне для всіх, це так звана предикативність. Проте в
конкретних реченнях на значення предикативності накладається нове, іншої
якості значення. Такі значення належать до семантичної структури речення.
Синтаксичні конструкції, які мають різну граматичну організацію, але близьку
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 9

семантичну структуру, в деяких дослідженнях [22, 25] розглядаються як

трансформи, тобто перетворення одного в інше. І в українській, і в
західноєвропейській лінгвістиці речення та його компоненти тривалий час
вивчалися як категорії, що збігаються з логічним судженням [5,56].

1.5 Члени речення

Додатoк (complément)
Синтаксичні системи сучасних мов мають в своєму складі члени речення
(les termes d'une proposition), до яких можна знайти аналоги в інших мовах,
наприклад: підмет (sujet), присудок (prédicat), додаток (complément), означення
(épithète), обставина (complément circonstanciel).
Традиційний синтаксис французької мови визначає такі види додатків:
сomplément d'objet direct (прямий додаток), сomplément d'objet indirect (непрямий
додаток), complément d’agent (додаток агенту), complément du nom (іменний,
присубстантивний, або додаток до імені) і сomplément circonstаnciel
(обставина) [1,25]. Ми бачимо, що у французькому синтаксисі до суто додатків
додано обставину, яка виступає як окремий член речення в українській мові.
Аналізуючи структуру іменник-1 (N1) + іменник-0 (No) французької мови,
треба звернути увагу на її лексичне наповнення, відповідно до якого іменник No
може вважатися як вжитий у функції означення або іменникового додатку. Тут
можна скористатися положеннями, які пропонує І. А. Мандзак, розглядаючи
конструкції N1+de+N0 з іншим елементом у функції неузгодженого означення, з
яким робиться транспозиція N-означення ® N-іменний присудок: une lumière de
plomb ® la lumière était en plomb. Така трансформація можлива, тому що іменник
plomb вказує на ознаку предмета та зберігається загальний зміст повідомлення
“світло, що за кольором схоже на свинець” [14, 94].
Численні видання вказують на те, що іменний додаток (complément du nom)
– це будь-яке слово, що відповідає структурі N1+de (à, en)+N0, зазначеній вище.
Наведемо приклади таких вживань: les résultats d’une expérience – результати
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 10

дослідження, la trace d’une particularité imaginée – траекорія умовної частинки,

composition d’une mystérieuse matière – склад невідомої матерії, deux années
d’espoirs – два роки очікувань, un preuve d’existence – підтвердження існування,
fin de l’histoire – кінець історії, la détection de ces particules – вияв цих частинок,
un programme de recherche – програма пошуків, l’ensemble des particules
élémentaires – сукупність елементарних частинок [19].
У французькій мові означення-якісний прикметник називають терміном
épithète, вказуючи при цьому, що функцію цього члена речення можуть
виконувати дієслівні форми participe passé i participe présent. За французькою
термінологію до означення (épithète) буде відноситися прикметник métallique
(anneau métallique). Однак за певними обставинами ми можемо використати
транспозицію прикметника в іменник з прийменником de (en), яка не призведе до
зміни змісту повідомлення. Але тут виникає неспівпадіння термінології з
реальним перебігом обставин: з одного боку, форми métallique i en métal
синонімічні з точки зору лексичного значення, з другого боку – називаються по-
різному (épithète i complément du nom), що дає нам право віднести форму en métal
до означень, хоча і неузгоджених.
Щодо придієслівних додатків, то численні вчені розділяють їх на дві групи,
прямі (directs) і непрямі (indirects), залежно від того, як вони приєднуються до
присудка. Прямим додатком називається другорядний член речення, який
неможливо перемістити, ані скасувати. Він стає підметом у відповідному
пасивному реченні. Дієслова, що потребують вживання прямого додатку,
називаються прямо-перехідними (transitifs). До цього треба додати, що це
найважливіший другорядний член речення, який вживається з дієсловами
конкретної дії та вказує на предмет, який утворюють або руйнують, переміщують,
змінюють, а також на об'єкт відношення або сприйняття. Вторинні функції –
семантичний суб'єкт дії, місце дії, знаряддя або засіб, адресат, саму дію, якщо у
функції прямого додатку виступає іменник дії або стану [23,66]. Для української
мови таке визначення доповнюється тим, що функцію прямого додатку виконує
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 11

іменник, вжитий “у знахідному відмінку без прийменника, який залежить від

особової форми дієслова, інфінітива, дієприслівника. Прямий додаток виражає
об'єкт, на який безпосередньо спрямована дія. У прямому додатку може
вживатися іменник у родовому відмінку, якщо він належить до присудка, який
має значення заперечення чи означає частину від цілого” [21]. Такі ж критерії
лежать в основі визначення прямого додатку і в інших джерелах.
Враховуючи те, що природа прямих додатків української мови однакова, а
прямий додаток французької мови також без прийменника, можна вважати, що
між прямими додатками взятих мов існують чіткі паралелі.
Непрямим додатком (complément indirect) є іменник або займенник,
виражений у формі знахідного відмінка з прийменником або у формах інших
непрямих відмінків без прийменника або з прийменником та що означає предмет,
який пов'язаний з дією лише частково, неповно, тимчасово і буває найчастіше
безприйменниковим [15,78]. Для французької мови непрямий додаток
визначається як такий, що має первинною функцією позначення адресату і на
місці якого вживаються, як правило, назви істот. Вторинною його функцією є
позначення будь-якого об'єкту, що його торкається дія, належність у складі
злитого додатку [20]. Що стосується французького синтаксису, то в ньому
виділяють додаток агенту тільки як групу, що заповнює функцію підмета в
активному стані і стає додатком агенту в пасивному стані [16,54].
Аналіз членів речення у французькій та українській мовах свідчить про те,
що в цих мовах чітко визначаються придієслівні додатки (прямий, непрямий і
агентивний), які можна визначити тільки з урахуванням поверхневої структури. А
врахування ще й семантичної структури сполучень дає можливість відокремити
іменний додаток від неузгодженого означення [17,46].

1.6 Види речень

У мовознавстві речення умовно поділяють на прості та складні. Почнемо з
розгляду простих речень. До них відносять речення, в яких існує одна граматична
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 12

основа. Останню складають головні члени речення (підмет, що означає предмет,

та присудок, що означає дію, стан або ознаку підмета). Наприклад:
Cette méthode n’avait toujours pas porté ses fruits. - Цей метод так і не
приносив результатів [19,52].
Існують випадки в українській мові, коли в простому реченні присутній
тільки один головний член речення, проте у французькій це неможливо. Прості
речення можуть ускладнюватися однорідними членами речення, звертаннями,
вставними словами та словосполученнями. Тоді вони так і називаються –
ускладнені прості речення.
Розглянемо прості речення, що ускладнені однорідними членами завдяки
засобам вираження сурядного зв’язку.
Наприклад:
La physique des particules englobe trois forces: l’interaction forte, l’interaction
faible, et l’interaction électromagnétique. – Фізика елементарних частинок включає
в себе: сильну, слабку та електромагнітну взаємодію [19,52].
Перейдемо далі до розгляду складних (за мовознавчою термінологією)
речень. Вони, на відміну від простих, містять не менше двох граматичних основ.
Ці речення умовно поділяють на складносурядні та складнопідрядні.
Підрядне речення – речення, яке залежить від іншого, головного.
Складносурядними є такі речення, частини яких рівноправні за змістом і пов’язані
сурядним зв’язком за допомогою сполучників сурядності.
Складнопідрядні речення мають нерівноправні за змістом частини, які
поєднуються сполучниками підрядності чи сполучними словами. У французькій
мові розрізняють такі підрядні речення: relative (відносне), complétive (відносне),
circonstancielle (обставинне), conditionnelle (умовне), comparative (порівняльне).
Одна з частин таких речень є незалежною. Її називають головним реченням. Від
головного речення можна поставити запитання до підрядного речення, яке ще
називають залежним.
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 13

1.6.1 Relatives (з’ясувальні)

Підрядним з’ясувальним називається таке підрядне речення, яке вводиться
з’ясувальним сполучником (qui, que, quoi, dont, où, quiconque, ce que, ce qui, lequel
та їх похідні laquelle, auquel, duquel, avec lequel). Такі підрядні речення
розкривають зміст іменника або займенника, який стоїть перед ним. Дієслово
може стояти як в індикативі (indicatif) так і в умовному способі (subjonctif),
залежно від значення речення [10,297]. Іноді таке речення може бути
пропущеним. Наприклад:
A l’époque, l’ensemble des particules élémentaires et les forces qui régissent leurs
interactions étaient déjà décrits [19,52].
Колись сукупність елементарних частинок та сила, з якою вони взаємодіють,
була вже описана.

1.6.2 Complétives
У французькій мові це – підрядні речення, які виконують головну функцію
іменника і залежать від способу дієслова в головному реченні, частіше вони
відносяться до дієслівної групи. Такі речення вводяться за допомогою
сполучників que, à ce que, de ce que [10,307]. Наприклад:
Les physiciens avaient longtemps pensé que les trois forces du Modèle standart étaient
insensibles à plusieurs opérations de symétrie [19,53].
Фізики довгий час вважали, що три сили Стандартної моделі не реагують на
численні симетричні взаємодії.

1.7 Порядок слів у реченні

У французькій мові діє прямий порядок слів у розповідному реченні:
дієслово та прикметник слідують за іменником, прислівник – за дієсловом та
прикметником. Тому речення, як і словосполучення, характеризуються
постійністю розташування його членів: підмет-присудок-додаток . У французькій
мові порядок слів, як правило, слугує граматичним засобом встановлення функції
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 14

слова в реченні. За допомогою порядку слів відображається послідовність

надходження нової інформації. Наше сприйняття іде від відомого (тема) до
невідомого (рема). Зазвичай у дослідженій статті тема передує ремі, що є звичним
для французької мови [17].
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 15

РОЗДІЛ 2. Аналіз синтаксичних особливостей науково-популярних текстів

на основі статті з фізики
Оскільки ми проводимо дослідження синтаксичних особливостей текстів
науково-популярної літератури на основі статей з фізики, ми обрали статтю « La
chasse aux axions» (з журналу La recherche №430, mai 2009) [19]. Центральною
проблемою у даній статті виступає підтвердження результатів досліджень, які
проводили італійські вчені впродовж 15 років. Вони виявили слід уявної частинки
(“аксіона”), яка може вирішити численні проблеми у фізиці елементарних
частинок.

2.1 Стильові особливості текстів у науково-популярному стилі

Як ми зазначили в теоретичному розділі, науково-популярному стилю
характерні такі вживання:
- риторичних запитань
Fin de l’histoire? Non, car en dépit des échecs répétés dans la détection de ses
particules, les théoriticiens disposent d’arguments de plus en plus étayés [19,52].
На цьому історія закінчується? Ні, оскільки, не дивлячись на постійні
невдачі у виявленні частинок, теоретики знаходять все чіткіші аргументи.
Дане риторичне запитання постає не з метою отримання відповіді, а заради
експресивного вираження затвердження. Проте в даній статті таких питань ми
зустріли лише декілька, що свідчить про те, що вони рідко вживаються у статтях з
фізики.
- окличних речень
Les axions doivent leur nom...à une marque de lessive![19,52]
Аксіони отримали свою назву…від марки пральних засобів!
Mais ces photons n’auraient pas disparus pour autant: ils se seraient
transformés en axions [19,54]!
Але фотони не зникли в нікуди: скоріше за все вони трансформувалися в
аксіони!
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 16

В цих прикладах окличні речення виражають емоційно - інтелектуальне

ставлення до фактів і явищ дійсності. Такі окличні речення показують
здивування, приведення до неочікуваного результату.
- складних сполучникових пропозицій
Aussitôt, plusieurs laboratoires, dont le nôtre, entreprennent de vérifier ces
résultats [19,52].
Багато лабораторій, в тому числі і наша, почали одразу перевіряти
результати.
A l’époque, l’ensemble des particules élémentaires et les forces qui régissent
leurs interactions étaient déjà décrits par le Modèle standard de la physique des
particules[19,52].
Колись сукупність елементарних частинок та сила, з якою вони
взаємодіють, була вже описана.
В даних реченнях складні сполучникові пропозиції (аussitôt та à l’époque )
виражають часові особливості, в першому, показуючи негайну дію, а в другому
реченні – не конкретизовану у часі дію.
- вставних конструкцій
Et, puisqu’ils observaient toujours le même signal, ils avaient finalement décidé
de publier leurs résultats, ainsi que l’interprétation qui leur semblait la plus plausible.
[19,54] І, оскільки вони постійно спостерігали за одним сигналом, вони
нарешті вирішили опублікувати свої результати так, щоб обробка даних
виглядала найправдивіше.
Така вставна конструкція (puisqu’ils observaient toujours le même signal)
показує причину опублікування результатів досліджень.

2.2 Аналіз словосполучень

2.2.1 Іменні словосполучення (Le groupe nominal)

 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 17

Як вже зазначалося, в іменних словосполученнях головним виступає

іменник, від якого задається питання до залежного слова, наприклад:
Une particule hypothétique [19, 52] – гіпотетична частинка, des
problèmes fondamentaux [19, 52] – головні проблеми, ces résultats [19, 52] – ці
результати, d’ambitieux programmes [19, 52] – грандіозні програми, une
interaction électromagnétique [19, 53] – електромагнітна взаємодія.

2.2.2 Дієслівні словосполучення (Le groupe verbal)

В дієслівних словосполученнях питання ставиться від дієслова, яке може
стояти в різних способах.
Ils auraient détecté la trace [19, 52] – вони виявили слід, consister à
transformer une particule [19,53] – полягати у зміні частинки, appliqué aux
équations de l’interaction [19, 53] – який застосовується для зрівняння взаємодії.

2.3 Дослідження членів речення (додатки – compléments )

La présence d’axions pourrait ainsi être révélée par des détecteurs de micro-
ondes ultrasensibles[19,55]. – Існування аксонів може визначатися детекторами
надчутливих мікрохвиль.
En dépit de tentatives et d’efforts répétés, cette méthode « classique» n’ avait
toujours pas porté ses fruits [19, 54]. – Не дивлячись на постійні спроби та зусилля,
цей ’’класичний метод’’ ніколи не приносив результатів.
Проаналізуємо ці речення. У першому реченні des détecteurs de micro-ondes
ultrasensibles – непрямий додаток, який слідує після неперехідного дієслова. А в
другому реченні зустрічаємо прямий додаток ses fruits, який стоїть після
перехідного дієслова porter. Враховуючи те, що обставина характеризує дію, а
додаток „позначає об'єкт дії, стану чи ознаки і відповідає на запитання непрямих
відмінків” [2, 69] (на французьку мову не поширюється питання про відмінок,
тому що такої категорії вона позбавлена) та суттєвий характер в семантиці
обставини і додатка, ми будемо аналізувати додатки окремо від обставини.
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 18

2.4 Речення та його види

2.4.1 Просте речення ( la phrase simple)
Наведені речення містять лише одну граматичну основу – підмет і
присудок. Проте, такі речення зустрічаються в даній статті набагато рідше, ніж
складні.
Cette méthode n’avait toujours pas porté ses fruits [19, 54] . – Цей метод так і
не приносив результатів.
Pendant ce temps, plusieurs grands laboratoires de physique internationaux se
sont lancés dans la vérification de ces résultats [19, 54]. – Весь цей час багато
міжнародних фізичних лабораторій перевіряли свої результати.

2.4.2 Складні речення з підрядними зв’язками

2.4.2.1 З’ясувальні (relatives)
Ми бачимо, що в таких реченнях підрядне характеризує додаток в
головному реченні. Два види речень поєднуються за допомогою сполучного слова
que . В порівнянні з іншими видами речень, такі речення зустрічаються частіше.
L’interaction forte, qui permet la cohésion den noyaux anatomiques [19, 53].-
Сильна взаємодія, яка викликає скупчення анатомічних ядер.
Les physiciens italiens font sensation en publiant les résultats d’une expérience
qu’ils menaient depuis une quinzaine d’années [19, 52]. – Італійські фізики зробили
сенсацію, опублікувавши результати досліджень, які вони проводили протягом
п’ятнадцяти років.

2.4.2.2 Доповнюючі (сomplétives)

Ці підрядні речення виконують головну функцію іменника і залежать від
способу дієслова в головному реченні. У даних прикладах дієслова стоять у
індикативі минулого часу.
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 19

Les physiciens avaient longtemps pensé que les trois forces du Modèle standart
étaient insensibles à plusieurs opérations de symétrie [19, 53]. – Фізики довгий час
вважали, що три сили Стандартної моделі не реагують на численні симетричні
взаємодії.
Aucun argument théorique ne s’opposait au fait qu’un traitement similaire soit
appliqué aux équations de l’interaction forte [19, 53]. – Ніякий теоретичний
аргумент не суперечить так як подібна обробка є рівнянням сильної взаємодії.

2.5 Визначення місця теми та реми у французькій мові

La présence d’ axions pourrait ainsi être révélée par des détecteurs de micro-
ondes ultrasensibles [19, 55]. – Існування аксонів може таким чином виявлятися
детекторами надчутливих мікрохвиль.
Ми бачимо,що в даному реченні темою виступає давно відома у станні
інформація – існування аксонів, а новим для нас є детектор виявлення аксонів,
про який досі в статті не йшлося. І, як характерно французькій мові, тема передує
ремі.
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 20

Висновки

Розглядаючи у даній науковій роботі синтаксичні особливості текстів

науково-популярної літератури у фізичній галузі, ми перш за все визначили етапи
наукового пошуку та підготували теоретичну базу для якомога повнішого
висвітлення даного питання. У роботі ми розглянули словосполучення, зв’язки у
словосполученнях, речення, синтаксичний склад речень: головні члени речення та
другорядні, порядок слів у реченні та обґрунтували систему засобів, необхідних
для розв’язання обраної наукової проблеми.
Після створення теоретичної бази, ми досліджували синтаксичні
особливості науково-популярних текстів на основі статті « La chasse aux axions »
(з журналу La recherche №430, mai 2009) за пунктами, визначеними в теоретичній
частині. Оскільки на деякі характеристики ми знайшли декілька прикладів, ми
помістили їх в додатки.
Завданням нашого дослідження було складання глосарію, тому ми також
винесли його в додатки, де позначено поняття французькою мовою, його
пояснення французькою мовою, переклад на українську на тлумачення
українською.
Виконуючи дану роботу ми використовували такі методи, як аналіз
синтаксичних одиниць в межах даної статті, синтез, систематизацію, метод
індукції та аналіз в практичній частині.
Отже, можна сказати, що тексти науково-популярної літератури
характеризуються широким вживанням складних союзних пропозицій, які
використовуються у формуванні складнопідрядних речень. Вставні конструкції
частіше використовуються в даній статті, щоб уточнити значення підмета або
виразити своє ставлення для сказаного. Серед словосполучень переважають
іменні та дієслівні, де головним словом виступає іменник та дієслово відповідно.
Реченням науково-популярної літератури характерний прямий порядок слів,
тема передує ремі. Оскільки речення частіше за все поширені, вони містять
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 21

велику кількість додатків, частіше не прямих, які слідують після неперехідних

дієслів. Прості речення зустрічаються значно рідше за складні, поширені з
складнопідрядним зв’язком.
Результатом даного наукового дослідження після вивчення синтаксичних
особливостей текстів науково-популярної літератури, стало створення додатків з
прикладами до всі питань, розглянутих у теоретичній та проаналізованих у
практичній частині та глосарій з основними поняттями, які зустрічаються у
обраній статті.
Подібна база може являти собою певну науково-практичну цінність для
подальших, більш глибоких досліджень синтаксичних особливостей текстів
науково-популярної літератури у фізичній галузі.
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 22

Résumé
Le but de notre étude est d’examiner les particularités scientifiques des textes de
la littérature de vulgarisation scientifique dans le domaine de la physique, ce qui
correspond au titre de notre travail.
Toute information nous avons divisé en deux parties: théoritique et pratique.
Dans la première partie nous examinons le terme « syntaxe », ses fonctions et son objet,
les particularités du syntaxe dans les textes de vulgarisation scientifique. Puis nous
précisons la structure des phrases, des liasons entre les mots et les groupes de mots, les
termes d'une proposition et leurs ordre, la place de la thème et de la réme dans la phrase.
La deuxième partie du travail est une partie pratique où nous confirmons tous ce qu’on a
dit dans la partie théorique en vu de l’ article « La chasse aux axions » (tiré de la
magazine La recherche №430, mai 2009).
Pour décider le but nous avons tels dévoirs comme:
- l’ attribut des étapes de la rechèrche ;
- la dénomination des particularutés de l’article physique ;
- la fixation de la structure profonde de l’ article ;
- l’argumentation des moyens, nécessaires pour décider le problème scientifique
donné.
Nous avons utilisé les métodes d’analyse des unités syntaxiques dans le cadre de
l’article donné, la synthèse, la systématisation, l’induction et l’analyse dans la partie
pratique.
Donc, nous avons appris que dans les textes de la vulgarisation scientifique on
emploie les constructions de liason compliqué qui forment la phrase composée. Quant
aux groupes de mots, on voit un groupe nominal avec le mot principal le nom et un
groupe verbal, où le mot principal est le verbe.
L’ordre de mots dans la phrase est direct, le thème prècede le rème. La plupart
des propositions sont complexes et comptent un grand nombre de compléments, plutôt
indirects qui suivent les verbes intransitifs.
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 23

Le résultat de notre travail est la création de suppléments qui comptent le

glossaire des termes clefs tirés d’un article et des exemples pour les points, observés
dans les parties théorique et pratique.
Ainsi nous créons la base pratique et théorique pour les recherches plus profondes
et précieuses des particularités scientifiques des textes de la littérature de vulgarisation
scientifique dans le domaine de la physique.
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 24

Список використаної літератури

Українські видання:
1. Вихованець І. Р. Граматика української мови : Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. —
368 с.
2. Дзюбишина-Мельник Н. Я. Ще один стиль української мови // Культура слова.
– Вип. 45. – К.: Наукова думка, 1994. – с. 14– 20.
3. Мацько Л. І., Сидоренко О. М. Українська мова: Посібник. – К.: Либідь, 1996. –
432 с.
4. Мінаєв Ю. П., Тихонська Н. І. Елементи методики ознайомлення учнів із
синтаксичними засобами навчальних фізичних текстів // Збірник наукових праць.
Педагогічні науки., Випуск 43. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. – C. 114-121.
5. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І. Білодіда. — К.,
1973. - 521 с.
6. Сучасна українська літературна мова. За ред. М. Плющ. — К.: Вища школа,
1994. - 430 с.
7. Стилістика української мови: Підручник / Л.Мацько, О. Сидеренко, О. Мацько;
За ред. Л. Мацько. — К.: Вища школа, 2003. — 462 с.
8. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови: Підручник. [з-тє вид.,
перероб. і доповн.] – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.
9. Шут М. І., Бережний П. В., Касперський А. В. “Мова” фізики. Довідковий
навчальний посібник. – К.: НПУ, 2000. – 37с.
Російські видання:
10. Бугаёв А. И., Ляшенко А. И. Об определении физических понятий // Физика в
школе. – 1978. – № 4. – С. 66-68.
11. Грамматика французского языка. Практический курс: Учебник для институтов
и факультетов иностранных языков. – 12-е изд., стереотипное.- Х.: ТОВ “Нестор
Академік Паблішерз”, 2006. – 480 с.
12. Долинин К. А. Стилистика французского языка 2-е изд., дораб. – М.:
Просвещение, 1987. – 303 с.
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 25

13. Решанова В. И. Развитие логического мышления учащихся при обучении

физике. – М.: Просвещение, 1985.– 92 с.
14. Сергеев А. В., Самойленко П. И. Методика ознакомления учащихся с языком
физической науки // Методические рекомендации по физике. – Вып. 13. / Под ред.
П. И. Самойленко. – М. Высш. шк., 1990. – С. 48-88.
Іншомовні видання:
15. Costaouec D., Guérin F. Syntaxe fonctionnelle : théorie et exercices. – R.: Presses
Universitaires de Rennes, coll. Didact. linguistique, 2007. – 320 p.
16. Chiss J-L., Filliolet J. Linguistique française. Communication, syntaxe, poétique.
Initiation à la problématique structurale 2.- P.: Hachette, 1992. – 175 p.
17. Guérin F. Typologie de la syntaxe connective. – R.: PUR, Collection Rivages
linguistiques, 2005. – p. 139-154.
18. Monneret P., Rioul R. Questions de syntaxe française.- P.: Presses Universitaires de
France, 1999.- 294 p.
19. La recherche №430, mai 2009 « La chasse aux axions »p.52
20.http://www.etudes-litteraires.com/propositions-subordonnees.php
21. http://www2.unil.ch/slav/ling/cours/a04-05/I-2/odm.pdf
22. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Novfil/2009-35/105-109.pdf
23. http://www.nbuv.gov.ua/Articles/KultNar/53/pdf/knp53_102-106.pdf
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 26

Додатки
Додаток 1
Глосарій
antiparticule,m particule possédant античастинки частинки з
des charges рівними, але
opposées à celles протилежними за
d'une particule знаком
ordinaire електричним
зарядом і
магнетним
моментом в
порівнянні з
відповідними
елементарними
частинками

univoque se dit d'une relation однозначний тільки такий, що

logique entre deux не має варіантів,
objets qui ne простий,
s'exerce que dans un елементарний,
sens одномірний
violation,f аction de порушення відхилення від
transgresser une правил, відступ від
règle, la loi, un законів,
accord невідповідність
традиції, звичаям і
т. ін
traquer poursuivre sans заганяти примушувати
relâche quelqu'un кого-, що-небудь
qui est en fuite pour увійти кудись, у
l'arrêter щось
regain, m retour ou пожвавлення підвищення якості,
accroissement d'un яка здавалась
avantage, d'une недостатньою
qualité, etc., qui
paraissaient décliner
référentiel, m système de repérage система координат величини, що
permettant de situer визначають
un événement dans положення об’єкта
l'espace et dans le на площині і в
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 27

temps просторі
parité,m grandeur physique кратність властивість
conservée lors des об'єкта, яка
processus dont les полягає в тому, що
lois sont invariantes він складається з
par réflexion двох або декількох
spatiale ; en théorie подібних частин
quantique, opération
de réflexion spatiale
elle-même
opaque qui ne laisse pas непрозорий який не пропускає
passer la lumière крізь себе промені
світла; який не
просвічує наскрізь
inverser changer la position перемістити змінювати
relative de deux місцезнаходження
choses, de façon que чого-небудь;
chacune prenne la переносити з
place de l'autre одного місця в
інше
interagir аvoir avec quelque взаємодіяти перебуваючи у
chose d'autre une зв'язку, взаємно
action réciproque проявляти дію або
погоджено взаємно
діяти, бути у
взаємодії
inégalé qui n'a pas d'égal, незрівнянний якого не можна ні
qui est supérieur à з ким, ні з чим
tout, à tous порівняти, якого
не можна
перевершити
étendu оccuper une vaste протяжний який має
surface ; être vaste, протяжність
large
étayer soutenir un élément, підтримувати продовжуючи що-
une partie de небудь, не давати
construction au припинятися,
moyen d'étais порушуватися,
зникати і т. ін
équation ,f égalité qui n'est рівняння рівність між двома
vérifiée que pour функціями від
certaine(s) valeur(s) однієї або кількох
de la ou des невідомих величин
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 28

inconnue(s)
enjeu, m сe que l'on peut ставка кошти, сплачені
gagner ou perdre для одноразової
dans une entreprise участі в лотереї,
quelconque сума яких
фіксується згідно з
умовами
проведення лотереї
électronvolt, m- unité d'énergie електронвольт одиниця енергії.
(symbole eV) égale Енергію один
à l'énergie acquise елеткронвольт
par un électron набуває один
lorsqu'il est accéléré електрон, коли
par une différence проходить через
de potentiel de 1 електростатичний
volt бар'єр з
потенціалом один
вольт
désintégration , f transformation du розпад дія і стан за знач.
noyau d'un atome, розпастися,
par émission ou розпадатися
capture d'énergie, en
un autre noyau de
caractéristiques
différentes
démarrer сommencer à rouler, пускати в хід починати
se mettre en marche рухатись,
заводитись
couplage ,m liaison de deux взаємодія взаємний вплив тіл
circuits électriques, чи частинок, який
séparés par ailleurs, зумовлює зміну
permettant le стану їхнього руху
transfert réciproque
de leur énergie;
mode de connexion
de conducteurs ou
de dispositifs ;
accouplement
électrique
calibrer mesurer et classer вимірювати визначати
suivant le calibre величину чого-
небудь, міряючи,
порівнюючи її з
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 29

одиницею виміру,
застосовуючи
спеціальні прилади
або якусь мірку
bel,m unité sans бел одиниця
dimension égale au вимірювання
logarithme décimal різниці рівнів
du rapport d'une звукової гучності
puissance sonore або потужності та
donnée à une autre потужності інших
puissance sonore фізичних величин
biais, m distorsion, деформація зміна форми або
déformation розмірів тіла під
systématique d'un впливом
échantillon прикладених сил
statistique choisi par чи нагрівання
un procédé
défectueux, ou d'une
évaluation
biais, m distorsion, деформація зміна форми або
déformation розмірів тіла під
systématique d'un впливом
échantillon прикладених сил
statistique choisi par чи нагрівання
un procédé
défectueux, ou d'une
évaluation
arbitraire qui résulte d'un libre довільний який не випливає з
choix et ne répond à чого-небудь;
aucune nécessité необґрунтований,
logique позбавлений
аргументації.
attraper réussir à saisir схопити,спіймати раптово,
quelque chose en несподівано
mouvement затримувати.
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 30

Додаток 2

Складні союзні пропозиції

L’idée générale est que l’on doit pouvoir « Головною ідеєю є “об’єднання’’ цих
unifier » ces forces, autrement dit les сил, інакше кажучи – описати
décrire de manière analogue. подібним способом.
D’ambitiuex programmes de recherche Важливими програмами пошуків,
sont, ainsi, actuellement en cours pour таким чином, діючими на цей момент є
traquer ces axions. випустити ці аксіони.

Вставні конструкції
Heureusement, toujours selon la théorie, На щастя, все ще згідно теорії, аксіони
les axions possèdent la faculté de se мають здатність перетворюватись на
convertir en photons lorsqu’ils traversent фотони, коли вони перетинають
un champ magnétique. магнітне поле.
Leur expérience, dénommée PVLAS, ne Їхній дослід, який називається
visait pas, au départ, à mettre en évidence PVLAS, не мав на меті з самого початку
l’existence des axions. довести існування аксонів.

Іменні словосполучення

les théories physiques фізичні теорії,

des particules élémentaires елементарні частинки
le modèle standart звична модель
une interaction forte сильна взаємодія
un noyau anatomique анатомічне ядро
une interaction faible слабка взаємодія
le noyau radioactif радіоактивне ядро

Дієслівні словосполучення

violer les symétries de charge порушити симетрію заряду

confirmer cette théorie підтвердити цю теорію
traverser un champ magnétique перетнути магнітне поле
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 31

convertir en photons перетворюватись на фотони

déterminé par l’énergie обумовлений енергією
contredisant les résultats суперечачи результатам

Додатки
Et, puisqu’ils observaient toujours le І, оскільки вони постійно спостерігали
même signal, ils avaient finalement décidé за одним сигналом, вони нарешті
de publier leurs résultats, ainsi que вирішили опублікувати свої результати
l’interprétation qui leur semblait la plus так, щоб обробка даних виглядала
plausible. найправдивіше.
Nous avons, comme les autres Ми, як і інші лабораторії, обрали
laboratoires, choisi une approche експериментальний метод, відомий як
expérimentale connue sous le nom de ’’фотогенерація аксонів’’.
«photorégération d’axions».

Просте речення

Mais ces photons n’auraient pas disparu Тим не менш,ці протони не зникли.
pout autant.
Les physiciens ont eux aussi démenti leur Фізики також спростували свою
annonce précédente. попередню заяву.
D’ ailleurs, depuis les années 1960, la Між іншим, з 1960-років, теорія
théorie «électrofaible» permettait d’unifier «електромагнітної та слабкої взаємодії»
les interactions faibles et дозволила об’єднати слабкі та
électromagnétiques. електромагнітні взаємодії.

Складні речення з підрядним зв’язку

Відносні

D’ambitieux programmes de recherche Важливими програмами пошуків, таким

sont, ainsi, actuellement en cours pour чином, діючими на цей момент є
traquer ces axions qui occupent une place випустити ці аксіони.
de choix dans les théories physiques.
A l’époque, l’ensemble des particules Колись, сукупність елементарних
 Синтаксичні особливості текстів науково-популярної літератури у фізичній галузі 32

élémentaires et les forces qui régissent частинок та сили їхньої взаємодії були
leurs interactions étaient déjà décrits. описані.
Leurs résultats les plus récents, qui datent Їхні останні результати, які були
de 2007. зроблені у 2007 році.
Une autre catégorie d’expériences cible la Інша категорія досліджень,які вивчали
source d’ axions qui devrait être la plus походження аксіонів, більш
intense du point de vue de la Terre. інтенсивних з точки зору журналу
“Тер”.
Selon certains astrophysiciens, les axions Як запевняють деякі астрофізики,
constituiraient une partie conséquente de la аксіони можуть створювати значну
« matière noire » qui intrigue tant les частину чорної матерії, якою
cosmologistes. цікавляться космологи.