Історичні надбання педагогічної

науки: Януш Корчак

Підготувала студентка групи ЯН-22

Слесь Діана
 біографія

План: основні педагогічні ідеї

аналіз ідей основних творів

висновок про вклад у

становлення
педагогічної науки

використана література
 Януш Корчак:
життя, віддане дітям
Видатний польський педагог, письменник,
лікар та громадський діяч. Справжнє ім'я
Януша Корчака - Ерш Хенрік Гольдшмідт.
Він народився 22 липня 1878 р. в Польському
Царстві, що входило до складу Російської
імперії. Януш ріс у заможній єврейській
сім'ї, оскільки його батько, Юзеф
Гольдшмідт, був успішним юристом.
Син заможних батьків, Януш Корчак, проте дуже
рано зіткнувся з горем і труднощами. Коли
хлопчику було 11 років, у батька діагностували
душевну хворобу, з тих пір батько знаходився у
психлікарні. Сім'я швидко зубожіла і
пересилилася у бідний район Варшави. Щоб
допомагати матері і молодшій сестрі, Генрик
починає підробляти репетиром.

Закінчивши 1903 року медичний інститут, Януш

Корчак починає працювати лікарем-педіатром.
Тепер він лікує дітей, а вечорами пише
книжки.
 «Будинок сиріт»
1911 рік став для Гольдшміта знаковим – в
будинку номер 92 на вулиці Крохмальний у
Варшаві він засновує «Будинок сиріт». Ідею
допомогли втілити в життя численні
філантропи.
«Будинок сиріт» виділявся із числа
себеподібних. Дитячі притулки лише давали
дах над головою і їжу, абсолютно не
турбуючись про духовний і моральний
розвиток своїх мешканців. Тож не дивно, що
більшість безпритульних звертали на шлях
розбою. Головна мета, яку переслідував
«Будинок сиріт», полягала не в тому, щоб
допомогти дітям вижити, а в тому, щоб навчити
їх жити.
 Єврейське гетто. Треблінка
6 серпня, ця дата умовно значиться як дата смерті Корчака,
директору «Будинку сиріт» в останній раз запропонували
врятуватися. Німецьке командування хотіло проявити публічну
милість до відомого літератора і педагога, однак Корчак
категорично відмовився. «Зрадити дітей і пустити їх помирати
одних, – сказав учитель, – Це означало б якось поступитися
злодійству».
Хода маленьких смертників і їх вчителя до вагонів, що повинні
були доставити їх в Треблінку, очевидці назвали маршем смерті.
Весь дитячий будинок йшов рівною колоною, ніхто не голосив і
не намагався втекти, на чолі колони – Старий доктор, що тримає
за руки двох вихованців. Весь «Будинок сиріт» і їх директор
загинув у газовій камері концентраційного табору Треблінка.

 У 1934 р. Корчак сформулював 5 заповідей виховання дітей, які він допрацював, і наразі це
відомі 10 заповідей Старого Доктора:
1. Не сподівайся, що твоя дитина буде такою, як ти, або
такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї
зробив. Ти дав їй життя – як вона може віддячити тобі?
Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це
необоротний закон вдячності.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоби у старості не їсти
гіркий хліб. Бо що посієш, то і виросте.
4. Не будь зверхнім до проблем дитини. Життя дано
кожному по силах, і, будь певний, для неї воно важке не
менше, ніж для тебе, а може, й важче, бо у неї немає
досвіду.
5. Не принижуй дитину!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі із дітьми.
Звертай на них більше уваги – ми ніколи не можемо знати, кого зустрічаємо
у дитині.
7. Не картай себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини. Картай,
якщо можеш – але не робиш. Пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо,
якщо не зроблено усе.
8. Дитина – це не тиран, який заволодіває усім твоїм життям, не тільки плід
плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на збереження і
розвиток у ній творчого вогню. Це вивільнена любов матері та батька, у яких
буде зростати не «наша», а «своя» дитина – душа, віддана їм на збереження.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій того, чого не хотів би, щоби
робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, нещасливою, дорослою.
Спілкуючись із нею, радуйся, бо дитина – це свято, яке поки що із тобою.

Свій перший доробок, педагогічну працю, книгу

«Як любити дітей» Корчак написав в Україні під
час роботи в київських притулках для
безпритульних і опублікував у 1919 році.

Протягом 10 років (з 1929 по 1939 роки)

педагог створив ще три науково-популярних
роботи: «Право дитини на повагу», «Правило
життя» (з підзаголовком «Педагогіка для
дітей і дорослих») і «Жартівлива
педагогіка».
Назви творів говорять самі за себе. Автор
намагається доступною мовою донести до
читача головну ідею творів - любов до дитини.
Навіть любов до Бога він ставив нижче. Кожна
дитина, наголошував Корчак, і є Бог.

Твори Януша Корчака висвітлюють такі
ідеЇ:
повага та захист дітей
любов до дітей
принцип реальної здійсненності
вимогих, пропонованих дитині
потрібно готувати дитину до
реального життя
важливість роздумів батьків
І найважливіші, на мою думку,
це необхідність батьків
зрозуміти, що їхня дитина - це
не вони самі, а абсолютна інша
особистість та розуміння і
прийняття того, що всі діти
різні.
 Отже, провідною ідеєю педагогічної діяльності Я.
Корчака була персоналістична орієнтація. Він створив
унікальну педагогічну концепцію, у центрі якої –
дитина з її правами. Провідна ідея педагогіки Корчака
– створення такої виховної атмосфери, яка б сприяла
розвитку особистості в найкращому для неї напрямі.
Внесок Януша Корчака в сучасну педагогічну науку
полягає у відстоюванні та непохитному дотриманні
принципу гуманізму, що одухотворює всю його
педагогіку, всі його педагогічні ідеї. Діяльна любов до
дітей, доведена всім життям – ось що заповів нам
Корчак.
 Використана література:
https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/yan
ush-korchak-zhittya-zaradi-ditey/
Антология гуманистической педагогики: Д. Дьюи, М.
Монтессори, Я. Корчак / под ред. Г. Б. Корнетова. – М. :
АСОУ, 2009. – С. 17–20.
Петровский М. Печаль и надежда Януша Корчака / М.
Петровcкий // Городу и миру. — К. : Дух і літера, 2008.