Снимок экрана 2022-12-03 в 23.26.49

А. О. КурАпОв, О.А.
ЛьОшенКО,
в. О. вОЛинець
прАКтиКум
із зАгАЛьнОї психОЛОгії

мОдуЛь “уявА, емОції, вОЛя”
Методичні рекомендації
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ФАКУЛЬТЕТ ПСИХОЛОГІЇ
А. О. КУРАПОВ, О. А. ЛЬОШЕНКО,
В. О. ВОЛИНЕЦЬ
ПРАКТИКУМ
Із зАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Київ
ДІА • 2022
УДК 159.9(076.5)
Рекомендовано до друку
Вченою радою факультету психології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № 14 від 30 червня 2022 р.)
ре ен енти
в. м. пАвЛенКО, кандидат психологічних наук,
доцент кафедри прикладної психології, факультету психології,
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
н. і. рОгАЛь, кандидат психологічних наук,
асистент кафедри соціальної психології, факультету психології,
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
К ра о А. О., Л о енко О. А., волине в. О.

ПРАКТИКУМ Із зАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ. Модуль “Уява, емоції,
воля”. Методичні рекомендації / Антон Курапов, Олександра Льошенко,
Володимир Волинець. — К.: ДІА, 2022. — 256 с.
ISBN 978-617-7785-48-3
Методичні рекомендації розроблені за типом робочого зошита. Вони містять
лабораторні роботи, що стали класичними при вивченні уяви, емоцій та волі.
Методичні рекомендації складаються з трьох розділів: перший присвячений ви-
вченню уяви як психічного процесу, другий — вивченню емоцій як складової
афективної сфери психіки, третій — вивченню волі. У рекомендаціях представ-
лено ряд вимог до оформлення лабораторних робіт. Методичні рекомендації є
керівництвом для проведення практичних занять і лабораторних робіт з курсу
“Практикум із загальної психології”, складаються з теоретичних рекомендацій
та робочого зошиту. Практикум розроблено для виконання робіт в аудиторіях та
здачі робіт онлайн. Перелік запропонованих робіт є стандартним, проте викладач
може обирати ті роботи, які задовольняють потреби студентів та які відповідають
програмі курсу “загальна психологія. Уява, емоції, воля”.
Для студентів напряму підготовки 053 “Психологія”.
УДК 159.9(076.5)
Укладачі:
КурАпОв Антон Олександро и ,
кандидат психологічних наук
ЛьОшенКО Олександра Андр на,
кандидат психологічних наук
вОЛинець володимир Оле о и ,
бакалавр психології
© А. О. Курапов, О. А. Льошенко,
В. О. Волинець, 2022
зміст
ЛИСТ ПОДяКИ ВІД УКЛАДАЧІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
ВИМОГИ ДО НАПИСАННя ТА ОЦІНюВАННя
ЛАбОРАТОРНИХ РОбІТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Т е м а 1. УяВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Теоретичні передумови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
Лабораторна робота У.1.
Тест Гілфорда . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Тест креативності Торренса . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
Частина 1. Вербальна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Частина 2. Образна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
Експрес-метод Д. Джонсона . . . . . . . . . . . . . . . . . 68
Методика “Ескізи” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
МАК-тест “Розкажи історію” . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Тест “Кола” Вартегга . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
Тест “Чорнильні плями Роршаха” . . . . . . . . . . . . 89
Методика “Речення”. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
Тематичний аперцептивний тест . . . . . . . . . . . . . 100
Малюнковий тест Вартегга . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
3
зМІСТ

Тест вільних асоціацій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116
Методика “Неіснуюча тварина” . . . . . . . . . . . . . . 124
Експрес оцінка креативного “я” . . . . . . . . . . . . . . 135
Т е м а 2. ЕМОЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137
Лабораторна робота Е.1.
Дослідження емоцій методом хронологічної
реєстрації за типом “Емоційний щоденник” . . . . 143
Дослідження динамічних особливостей
емоційних станів за допомогою методики
“Кольоровий щоденник настрою” . . . . . . . . . . . . . 147
Дослідження емоційної експресії за тестом
на розпізнавання виразів обличчя (П. Екман) . . . 151
Експрес дослідження емоційного інтелекту . . . . 156
Дослідження невербальних емоційних реакцій . . 161
Дослідження емоційного стану
(опитувальник САН) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167
Дослідження емоційної модальності
за шкалою диференційних емоцій К. Ізарда . . . . 171
Дослідження змін настрою за допомогою
опитувальника позитивного і негативного
афекту ОПАНА (PANAS) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176
4
зМІСТ

Шкала депресії бека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181
Лабораторна робота E.10.
Малюнковий тест Сільвера . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185
Тест Гілфорда 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192
Дослідження ідентифікації емоційного
наповнення символічного матеріалу . . . . . . . . . . . 201
Т е м а 3. ВОЛя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211
Лабораторна робота В.1.
Шкала “Воля до навчання” Келлера . . . . . . . . . . . 216
Теппінг-тест Ільїна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 223
Тест “Дослідження вольової саморегуляції” . . . . 229
Тест Клібайс “Адаптивні можливості
атрибутивного стилю дорослих” . . . . . . . . . . . . . . 234
Дослідження наполегливості за допомогою
“Нерозв’язуваних завдань” . . . . . . . . . . . . . . . . . . 241
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 246
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 252
Додаток 1. Розподіл “вартість”/години/пари . . . . . . . . . 252
Додаток 2. Форма зворотнього зв’язку . . . . . . . . . . . . . . 255
5
Лист пОдяКи від уКЛАдА ів
Академічне середовище дуже часто сприймається студентами

як нудне та занадто формалізоване. У рекомендаціях ми дуже
хотіли позбутися цього стереотипного враження і намагалися
підібрати ті методики та тести, які не дозволяли б студентам
нудьгувати, а також були б корисними з психологічної точки зору,
і у той же час, ми не могли знехтувати деякими формальними
критеріями. Тим не менш, зі своєї сторони ми намагалися зробити
процес виконання завдань максимально зручним та цікавим, але
багато чого залежатиме саме від вас та вашого прагнення дізна-
тися більше як про себе, так і про своїх одногрупників. якщо
ви слідуватиме нашим рекомендаціям, то у вас все вийде! Ми
намагалися модифікувати надскладні тести таким чином, щоб
робота з ними не викликала у вас труднощів та бажання закинути
все. Тому дуже сподіваємося, що з цим завданням ми хоч якось
впорались!
Команда укладачів щиро дякує за допомогу у розробці цієї
методички багатьом професіоналам у своїй сфері, які допомагали
нам у різний спосіб. Хочемо щиро подякувати:
АЛАшеви Олександр Кост нтин н , за неоціненний
вклад у розробку завдань, адаптацію та опанування тесту Тор-
ренса, створення відеопрезентацій та за підтримку натхнення
у створенні цих методичних рекомендацій: без неї вони б не
втілилися у життя!
винОгрАдОву Олександр геннад о и , кандидату
психологічних наук, доценту кафедри соціальної психології, фа-
культету психології, КНУ імені Тараса Шевченка за консультації
щодо адаптації методик.
гА дуКОву володимир і оро и , за вдалу “реконцеп-
туалізацію” тесту Роршаха.
6
Т е м а 1. УяВА.
Теоретичні передумови
дАрвішОву нар ман ра к о ли, доктору філософії у га-

лузі психології, асистенту кафедри психодіагностики та клінічної
психології, факультету психології, КНУ імені Тараса Шевченка
за допомогу у підборі методик на дослідження волі.
КЛі А с тет н володимир н , кандидату психологічних
наук, доценту кафедри практичної психології, Київського універ-
ситету імені бориса Грінченка за надання можливості користува-
тися її авторською методикою.
КОрОтКеви ли а ет р н , за допомогу у перекладі
та адаптації методик.
Литвину сер в тал о и , доктору філософії у галузі
психології, асистенту кафедри експериментальної та прикладної
психології, факультету психології, КНУ імені Тараса Шевченка
за допомогу у підборі методик для дослідження волі, допомозі у
їх концептуалізації та методологічному оформленні.
міЛ тіні Катерин Леон д н , доктору психологіч-
них наук, професору кафедри психології розвитку, факультету
психології, КНУ імені Тараса Шевченка за надання можливості
використовувати її набір МАК та допомогу у оформленні проєк-
тивних робіт.
ОрЛ К Олен валентин н , за допомогу у створенні відео-
матеріалів.
шАпОвАЛОві л сер н , за створення ілюстра-
цій.
7
вступ
Методичні рекомендації включають в себе лабораторні ро-

боти, які дозволяють вивчити та дослідити уяву, емоції та волю.
Уява — один із найважливіших когнітивних процесів, який спря-
мований на прогнозування можливого майбутнього та відіграє
велику роль у прийнятті рішень людиною. Незважаючи на усю
складність, багатогранність та значущість когнітивних процесів,
неможливо уявити життя людини без емоцій. До базових емоцій
відносять радість, журбу, злість, страх, відразу та здивування.
Разом з емоціями у психології вивчаються і вольові процеси,
без яких людина б не змогла реалізовувати когнітивні процеси і,
таким чином, робити певні осмислені вчинки.
Мета практикуму — закріплення положень основних наукових
теорій і демонстрація психологічних механізмів когнітивної та
емоційно-вольової сфери. Головними завданнями практикуму є:
ознайомлення студентів із різними експериментальними
методиками для вивчення та підтвердження теоретичних
положень і закономірностей когнітивних процесів та емо-
ційно-вольової сфери;
формування у студентів-психологів практичних навичок
застосування різних методик, проведення експерименту,
підрахунку та інтерпретації результатів, надання коректних
висновків на основі отриманих даних.
Для виконання поставлених завдань і реалізації принципу
активності у навчанні, у багатьох роботах студентам надається
значна самостійність. Особливо це стосується формулювання
інтерпретації та висновків у роботах.
Методичні рекомендації складаються з трьох основних частин.
Перша частина присвячена роботам, що дозволяють виявити
основні властивості уяви. До другої частини цих рекомендацій
увійшли практичні та лабораторні роботи, присвячені вивченню
різних методик дослідження емоцій. Третя частина присвячена
вивченню волі.
8
вимОги дО нАписАння
тА Оцін вАння
ЛА ОрАтОрних рО іт
Ми намагалися зробити виконання робіт максимально про-

стим, але у той же час розуміємо, що сам процес може видаватися
для вас складним. Тому давайте спробуємо розібратися.
1. Ми розробили дві окремі методички: одна із описом теорії
та завдань (ви зараз її читаєте, робоча назва “зошит А5”)
та інша зі стимульним матеріалом (робоча назва “зошит
А4”).
2. У “зошиті А5” ви знайдете всю необхідну інформацію про
лабораторні роботи.
3. У “зошиті А4” ви будете лише виконувати завдання. “зошит
А4” о о ко о треба роздрукувати, він завжди повинен
бути з вами на заняттях.
4. Для виконання робіт по темі “Уява” підготуйте та майте
при собі на заняттях набір кольорових олівців!
5. Кожна робота не схожа на іншу, тому ми розробили окре-
мі шаблони під кожну лабораторну роботу замість вас,
вони розміщені онлайн та доступні для а анта енн
за гіперпосиланням або кьюар кодом після опису кожної
лабораторної роботи: а анта те файл на свій прист-
рій і працюйте в ньому.
6. Всі лабораторні роботи здаються ОНЛАЙН через сайт
. o
7. Кількість балів за кожну роботу зазначена тут стор нка
).
Кінцевою формою атестації є залік, який проходить у вигляді
захисту лабораторних робіт. При проведенні заліку враховуються
такі критерії:
знання теоретичних передумов, що пов’язані з кожною
лабораторною роботою;
9
ПРАКТИКУМ Із зАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ.
Модуль “Уява, емоції, воля”
активність роботи під час проведення лабораторних за-

нять;
правильність та охайність оформлення робіт;
ретельність аналізу результатів, увага до деталей;
обґрунтованість висновків;
загальна кількість балів.
10
тема
теОрети ні передумОви
завдяки уяві людина творить, розумно планує свою діяльність
та керує нею. Майже вся людська матеріальна та духовна культура
є продуктом уяви та творчості, а яке значення ця культура має
для психічного розвитку та
вдосконалення виду “homo
sapiens”, ми вже досить до-
бре знаємо. Уява може ви-
водити людину за межі її
існування в теперішньому,
нагадує їй про минуле, від-
криває майбутнє. Володію-
чи багатою уявою, людина
може “жити” в різному часі, що не може собі дозволити жодна
інша жива істота у світі. Минуле зафіксовано в образах пам’яті,
які довільно відтворюються зусиллям волі, а майбутнє представ-
лене у мріях та фантазіях.
Людський мозок здатний не тільки сприймати та запам’я-
товувати інформацію, а й робити з нею різні операції. Первісні
люди спочатку були повністю схожі на тварин: вони добували
їжу та будували примітивні житла. Проте їх мозок дуже по-
вільно розвивався, що дозволило зрозуміти: полювати на звіра
за допомогою спеціальних пристосувань
набагато легше, ніж голими руками. Уява
як психічний процес дозволила створити
спис, лук, стріли і сокиру. Цей унікаль-
ний за своєю природою психічний процес
дозволяє людині відтворювати те, чого
насправді не існує у реальності, тому
він і дозволяє нам продумувати плани на
багато кроків уперед.
Взагалі, коли мова заходить про уяву, то на думку спадають
яскраві твори письменників, художників, геніальні винаходи кон-
структорів та відкриття вчених. Насправді, люди використовують
12
уяву кожного дня, але зазвичай навіть не задумуються про це.

Саме тому ми можемо стверджувати, що цей психічний процес
створення образів бере активну участь у всіх видах діяльності,
не тільки свідомої, а навіть і неусвідомленої. Хоча скептики
стверджують, що уява людини не здатна продукувати ті образи,
яких не існує у сенсорно-перцептивному досвіді. Цей практикум
дозволить вам особисто або підтвердити це твердження, або його
спростувати.
Уява дозволяє “фантазувати” і в науці. В таких дисциплінах
як фізика, біологія та філософія існує поняття “мисленнєвий
експеримент”: він являє собою вид пізнавальної діяльності, при
якій важлива для певної наукової теорії ситуація стається не у
реальному житті, а в уяві. Одним із найвідоміших мисленнєвих
експериментів є “Кіт Шредінгера”, створений фізиком Ервіном
Шредінгером у 1935 році. Не вдаючись у подробиці квантової
фізики, адже це складно, цей експеримент можна описати нас-
тупним чином: у нас є коробка, в якій влаштований механізм із
радіоактивним атомним ядром, ємність з отруйним газом та кіт.
Умови експерименту такі, що ймовірність розпаду ядра за одну
годину становить 50%. якщо ядро розпадеться, то відкриється
ємність з газом та кіт помре, а якщо розпаду не станеться, то
будемо мати живого кота. Далі закриваємо уявного кота в уявну
коробку та чекаємо протягом години, після чого можна задатися
питанням: живий кіт чи ні. Квантові фізики стверджують, що як
кіт, так і ядро знаходяться в один і той самий час у всіх можли-
вих станах до того як ми відкриємо коробку: з ймовірністю 50%
ядро може розпастися і тоді кіт мертвий, і з ймовірністю 50%
ядро — ціле, і кіт — живий. Таким чином, кіт у коробці водночас
і живий, і мертвий. звісно, оскільки експеримент є мисленнєвим,
то жодна тваринка не постраждала.
Уява, як і будь-який психічний процес, має певні механізми
і до них відносяться:
Аглютинація — процес, за якого образи створюються при
поєднанні певних якостей або частин окремих об’єктів в одне
ціле. Прикладами є образи Мінотавра, грифона та Сфінкса.
13
Аналогія — процес створення нового за подібністю до

вже наявного. Люди сконструювали літак за аналогією до будови
тіла птахів.
Гіперболізація полягає у зміні частин будь-якого пред-
мета чи образу у більший бік. Приклади: велетні, триголовий
пес Цербер.
Літота, на відміну від гіперболізації, полягає у зміні час-
тин будь-якого предмета чи образу у менший бік. Можна згадати
про Дюймовочку, яка є гарним прикладом літоти.
Типізація — це відтворення образу людини чи картини у
вигляді безлічі різноманітних аналогічних епізодів та образів, що
є свого роду зразком для кінцевого результату під час складання
бажаної картини. Прикладом може бути ситуація, коли при чи-
танні книги, завдяки описаним рисам персонажа, людина пред-
ставляє її зовнішність, характер.
Приписування — це процес надання об’єкту не властивих
йому якостей, найчастіше містичних. Прикладом можуть бути
чоботи-скороходи, килим-літак, скатертина-самобранка.
Переміщення — суб’єктивне переміщення об’єкта у нові
ситуації, у яких він не був або не може бути. Прийом широко
використовується для розуміння інших людей у художній твор-
чості. Прикладом може бути переміщення персонажа фантастич-
ної книги в реальне життя.
Майже вся людська матеріальна та духовна культура є про-

дуктом уяви та творчості людей, а яке значення ця культура має
для психічного розвитку та вдосконалення виду “homo sapiens”,
вже досить добре відомо. Саме тому ми приділяємо уяві так багато
лабораторних робіт, які спрямовані на дослідження психологічних
особливостей її прояву у різних ситуаціях, умовах, та під впливом
великої кількості факторів. Дуже сподіваємось, що всі роботи
будуть для вас корисними і, можливо, веселими!
14
Лабораторна робота У.1. Тест Гілфорда
Ла ораторна ро ота у. .
тест гіЛ ОрдА
Вступ: концепція креативності як універсальної пізнаваль-

ної творчої здібності стала популярною після публікації робіт
Дж. Гілфорда, який вказав на принципову різницю між двома
типами мислительних операцій: конвергенцією і дивергенцією.
Конвергентне мислення актуалізується у тому випадку, коли люди-
ні, яка вирішує задачу, необхідно на осно-
ві великої кількості можливих рішень
знайти одне, єдино вірне. Таким чином,
Дж. Гілфорд ототожнив здатність до кон-
вергентного мислення з тестовим інте-
лектом (який вимірюється тестами IQ).
Він запропонував розглядати креатив-
ність як універсальну пізнавальну творчу
здібність, яка реалізується через здатність
людини до дивергентного мислення (“мислення, яке йде в різ-
них напрямках”). У понятті креативності він виокремив чотири
основні параметри:
1) оригінальність — здатність продукувати віддаленні асо-
ціації, незвичайні відповіді;
2) семантична гнучкість — здатність виявити основну влас-
тивість об’єкта і запропонувати новий спосіб його викорис-
тання;
3) образна адаптивна гнучкість — здатність змінити форму
стимулу таким чином, щоб бачити в ньому нові ознаки і можли-
вості для використання;
4) семантична спонтанна гнучкість — здатність продукувати
різноманітні ідеї у відносно нерегламентованій ситуації.
В структуру креативності не включається загальний інтелект.
Пізніше Дж. Гілфорд виокремлює шість основних параметрів
креативності:
1) здатність до виявлення і постановки проблем;
2) здатність до генерування великої кількості ідей;
15
3) гнучкість — здатність продукувати різноманітні ідеї;

4) оригінальність — здатність відповідати на подразники
нестандартно;
5) здатність вдосконалювати об’єкт, додаючи деталі;
6) здатність вирішувати проблеми, тобто здатність до аналізу
і синтезу.
Концепція креативності Дж. Гілфорда лягла в основу дос-
ліджень П. Торренса, в ході яких запропонована батарея тестів
для вимірювання творчого мислення. Основними параметрами
креативності, за П. Торренсом, є легкість, гнучкість, оригіналь-
ність і точність. Легкість розглядається як швидкість виконання
тестових завдань; гнучкість — як кількість переключень з одно-
го класу об’єктів на інший; оригінальність вимірюється тим, як
часто ця відповідь зустрічається в однорідній групі.
Мета: дослідити індивідуальні особливості уяви за допо-

могою батареї тестів Дж. Гілфорда.
Обладнання: бланк методики, секундомір.
Методика проведення: тест складається із трьох основних
субтестів. Опис кожного окремо наведено нижче, відповіді можна
давати у бланку відповідей на торінка а о о ро очо о
о ит . Робота проводиться у парах: досліджуваний та експе-
риментатор.
Ми рекомендуємо аналізувати у висновках роботу ваших
партнерів, щоб краще засвоювати основи аналізу творчої діяль-
ності.
Майте на увазі, що робота потребуватиМе деМонстрації

результатів перед всією вашою групою
. с тест “Ле к ст сло о и анн ”.

Інструкція: Придумайте якомога більше слів, що містять
літеру “р”. запишіть ці слова. На це завдання у Вас є 3 хвилини.
Використовуйте ту мову, користуючись якою ви могли б приду-
мати якомога більше слів.
16
. с тест “Ле к ст икористанн асо а ”.

Інструкція: Придумайте слова, подібні за значенням зі словом
“розумний”. запишіть ці слова. На це завдання у Вас є 3 хвилини.
Використовуйте ту мову, на якій ви могли б придумати якомога
більше слів.
. с тест “Ал тернати не икористанн ”.
Інструкція: Придумайте альтернативні варіанти використання
такого звичного предмету, як чашка. запишіть ці варіанти. На це
завдання у Вас є 3 хвилини. Використовуйте ту мову, на якій ви
могли б придумати якомога більше слів.
Обробка результатів: перед початком роботи з аналізом ре-

зультатів треба омін ти ро очими о итами з кимось із
ваших одногрупників для створення взаємодії експериментатор-
досліджуваний. Таким чином ви повинні краще навчитись ана-
лізувати чужі напрацювання та надавати психологічний вис-
новок. Обробка результатів здійснюється за запропонованими
Дж. Гілфордом критеріями.
Ори нал н ст
Оцінку Оригінальності краще здійснювати експериментатору.
Щоб не плутатись, необхідно прочитати відповіді досліджуваного
заздалегідь.
Надалі слідуйте такому алгоритму:
1) кожен експериментатор у групі зачитує вслух по черзі від-
повіді свого досліджуваного на кожен субтест окремо;
2) всі інші експериментатори під час зачитування відмічають
однакові, схожі або подібні відповіді у бланках відповіді
(наприклад, відмічати можна “галочкою” або будь-яким
іншим символом);
3) далі експериментатор рахує кількість тих відповідей, які
не були названі іншими учасниками групи: саме такі від-
повіді будуть вважатися оригінальними, записуємо їх кіль-
кість внизу бланку.
гн к ст
1) беремо бланк із відповідями досліджуваного;
17
2) читаємо відповіді та відмічаємо ті відповіді, які, на вашу

думку, схожі одна на одну; оцінка здійснюється експери-
ментатором суб’єктивно, наприклад:
у субтесті 1 відповіді “ракета”, “розмінування”, “рота”
позначаються як подібні та рахуються як одна від-
повідь,
у субтесті 2 такими відповідями можуть бути “кміт-
ливий” та “швидкий”,
у субтесті 3 “як вазон” та “для квітів”;
3) групи схожих відповідей відмічаються та рахуються як
одна відповідь;
4) запишіть отриману кількість відповідей у бланку.
генера де
1) порахуйте загальну кількість слів для субтестів 1 і 2 та
загальну кількість висловлювань у субтесті 3, впишіть
кількість у відповідну секцію на бланку відповідей.
Далі, виходячи із визначень кожного критерію оцінки у теоре-
тичній частині роботи, надайте коротку інтерпретацію отриманих
результатів у довільній формі у шаблоні цієї роботи (шаблон зна-
ходиться тут або за кьюар кодом у кінці цієї лабораторної).
висно ки у висновках дайте відповіді на наступні запи-
тання:
1. Чи вважаєте ви запропоновані субтести придатними для
вимірювання рівня уяви та креативності? Дайте детальні пояс-
нення.
2. Чи ототожнюєте ви поняття уяви та креативності, чому?
Відповідь обґрунтуйте.
3. Порівняйте загальну кількість відповідей, кількість ори-
гінальних відповідей та кількість “гнучких” відповідей, проана-
лізуйте наступне:
чому кількість відповідей різниться?
чому ми не можемо надавати максимальну кількість ори-
гінальних відповідей?
які механізми уяви працюють для генерації таких відпо-
відей?
18
в чому ще може проявлятися гнучкість уяви?

4. Чи вважаєте ви вашого досліджуваного креативним, чи
високий у нього або у неї рівень уяви? Чому ви так вважаєте?
5. Поясніть, чи варто збирати середні результати по групі для
оцінки вашого досліджуваного? Відповідь обґрунтуйте.
ШАбЛОН РОбОТИ зНАХОДИТЬСя тут
Роботи здаються через сайт . o
списОК ЛітерАтури
Al-Ababneh, M. M. (2020). The concept of creativity: definitions and
theories. International Journal of Tourism & Hotel Business Manage-
ment, 2 (1), 245–249.
Alves-Oliveira, P., Arriaga, P., Xavier, C., Hoffman, G., & Paiva, A.
(2022). Creativity landscapes: Systematic review spanning 70 years
of creativity interventions for children. The Journal of Creative Be-
havior, 56 (1), 16–40.
Marron, T. R., & Faust, M. (2018). Free association, divergent thinking,
and creativity: Cognitive and neural perspectives.
19
тест КреАтивнОсті тОрренсА
Вступ: на початку 60-х років 20 століття Джой Гілфорд та

Еліс Торренс запропонували свої моделі креативності та тести
для вимірювання цього явища. Тест Торренса був створений під
впливом концепції дивергентного мислення Дж. Гілфорда. Це
один з варіантів творчого мислення, який використовують для
рішення складних проблем та задач, шукаючи різноманітні спо-
соби вирішення однієї проблеми. Тобто, це спосіб мислення, який
може здійснюватись у різних напрямах, основною метою якого
є досягнення ефективних способів вирішення задач та пошуку
найбільш адекватних висновків.
Творчі здібності людини не пов’язані безпосередньо з її ін-
телектом, або її здатністю ефективно навчатись та заробляти
оцінки. Навіть навпаки, важливою є здатність сприймати нові ідеї
та можливість ламати шаблони та стереотипи. Торренс розумів
під поняттям “креативність” здатність людини гостро сприймати
недоліки, дисгармонію. Вчений стверджував, що творчій акт мож-
на поділити на декілька етапів: по-перше, сприйняття проблеми,
по-друге, пошук рішення, по-третє, формулювання гіпотез та їх
перевірка (модифікація та ще одна перевірка за необхідністю)
і, нарешті, вирішення задачі. Ґрунтуючись на вищезазначеному,
Торренс створив методику, яка тестувала всі вказані процеси.
Цікавим є той факт, що вчений тільки модифікував та адаптував
методики, які запропонував Гілфорд з колегами.
Мета: дослідити індивідуальні особливості уяви за допо-
могою батареї тестів Е. Торренса.
Методика проведення: Тест Е. Торренса складається з двох
частин: вербальної батареї та образотворчої батареї. Вербальна
батарея складається із семи субтестів. Проведення вербальної
частини тесту займає приблизно одну годину: 45 хвилин — вико-
нання субтестів, 15–20 хвилин — роздача необхідних матеріалів,
ознайомлення з інструкціями, відповіді на запитання досліджу-
20
Лабораторна робота У.2. Тест креативності Торренса
ваного. На виконання кож-

ного субтесту надається
5 хвилин. за часовим рег-
ламентом слідкує викладач.
Вас чекає багато веселого,
тож не забувайте звірятись
із власним списком справ.
астина .
вер АЛьнА
Відкрийте ваш робо-
чий зошит (зошит А4) на торінці та прочитайте спочатку
оригінальну інструкцію (наведена нижче) до першої вербальної
частини:
У тебе зараз буде змога виконати декілька цікавих завдань.
Треба буде використовувати уяву та творчі здібності на мак-
симумі! З їх допомогою ти зможеш придумати нові ідеї та ви-
разити їх словами.
У цих завдань немає правильних та неправильних відповідей.
Важливо, щоб ти придумав якомога більше ідей та отримав від
цього максимум задоволення! Спробуй зробити так, щоб твої
ідеї були цікавими та незвичайними — такими, якими б їх ніхто
не міг придумати крім тебе!
Час на виконання кожного завдання обмежений. Спробуй
працювати швидко, але не поспішаючи.
Якщо у тебе з’являться питання, сміливо став їх одразу ж.
за данн . “питАння” відкрийте ваш робочий зошит
(зошит А4) на торінці та прочитайте спочатку оригінальну
інструкцію (наведена нижче):
Потрібно придумати якнайбільше питань про те, що відбу-
вається на картинці (зошит А4, торінка ). Не ставте таких
питань, на які легко знайти відповіді на малюнку. Будьте смі-
ливими у своїх варіантах!
Потім ще раз прочитайте інструкцію у робочому зошиті та
за командою викладача починайте роботу над тестом.
21
за данн . “при ини” відкрийте ваш робочий зошит

Чому сталося те, що зображено на малюнку (зошит А4,
торінка )? Потрібно придумати якнайбільше причин того,
що відбувається, та того, що сталося дуже давно. Придумайте
якнайбільше причин, які спричинили ситуацію на малюнку. Будьте
сміливими у своїх варіантах!
Починайте роботу за командою викладача.
за данн . “нАсЛідКи” відкрийте ваш робочий зошит
Що може статися потім? Потрібно придумати якомога
більше наслідків, які випливають із того, що відбувається на
малюнку (зошит А4, торінка ). Це можуть бути події, які
стануться одразу після ситуації на малюнку, або події із далекого
майбутнього. Головне, щоб вони були результатом того, що на-
мальовано. Будьте сміливими у своїх варіантах!
за данн . “пОКрА ення предметА” відкрийте
ваш робочий зошит (зошит А4) на торінці та прочитайте
спочатку оригінальну інструкцію (наведена нижче):
Як можна змінити або удосконалити іграшкового слона на
малюнку так, щоби дітям стало цікавіше з ним грати (зошит
А4, торінка )? Придумайте найкращі, успішні, оригінальні та
незвичайні способи зміни слоника, незважаючи на те, наскільки
складно буде їх втілити. Думайте тільки про те, як можна по-
кращити іграшку, перерахуйте всі можливі варіанти!
за данн . “незви А не виКОристАння” від-
крийте ваш робочий зошит (зошит А4) на торінці та про-
читайте спочатку оригінальну інструкцію (наведена нижче):
Чому люди викидають на сміття пусті картонні коробки?
Можна було б придумати багато незвичних способів їх викорис-
тання! Спробуйте це зробити! Придумайте, як можна цікаво та
22
незвично використати пусті картонні коробки — будь-якого роз-

міру та у необмеженій кількості! Не обмежуйте свою фантазію
тим, що ви колись чули і бачили. Придумайте стільки способів,
скільки зможете!
за данн . “незви А ні питАння” відкрийте
Тепер спробуйте придумати якомога більше питань про
картонні коробки. Придумайте такі питання, які б створювали
інтерес до картонних коробок у оточуючих. Спробуйте сформу-
лювати питання так, щоб вони стосувались таких властивос-
тей картонних коробок, про які ніхто не задумувався! Будьте
сміливими у своїх варіантах!
за данн . “не мОвірнА ситуАція” відкрийте
Ця ситуація скоріше за все ніколи не станеться, але треба
уявити, що це таки сталось. Пофантазуйте, які дивні речі могли б
статися тоді, які наслідки могла б мати ця ситуація? Подивіться
на малюнок. На ньому зображена неймовірна ситуація: до хмар
прикріплені канати, які звисають до самої поверхні землі. Що може
статися у такому випадку? Запропонуйте якнайбільше варіантів.
Починайте роботу на торінці вашого робочого зошиту
за командою викладача.
О ро ка ре л тат перед початком роботи з аналізом ре-
досліджуваний. Таким чином ви повинні краще навчитись аналі-
зувати чужі напрацювання та надавати психологічний висновок.
Результати за всіма субтестами вербальної частини оцінюються за
трьома основними критеріями: вправність, гнучкість, оригіналь-
ність. Надалі спробуємо пояснити, яким саме чином здійснюється
оцінка за цими критеріями.
23
за данн . “питАння”
в ра н ст
Для розрахунку за цим критерієм, всі відповіді умовно поді-
ляються на адекватні та неадекватні. Неадекватними вважаються
ті питання, на які можна дати відповідь безпосередньо дивлячись
на малюнок (наприклад, чи бачить хлопчик своє відображення у
воді?). Адекватними вважаються питання, на які не можна дати
відповідь, дивлячись на малюнок (наприклад, чи мріє хлопчик
полетіти на Марс?). Кількість балів за вправність дорівнює кіль-
кості адекватних питань (за кожне адекватне питання — 1 бал).
Відмітьте адекватні питання безпосередньо на бланку відповідей,
порахуйте суму балів та внесіть її у таблицю 2 (рядок 1, стовпчик
“вправність”) у шаблоні цієї роботи (шаблон знаходиться тут
або за кьюар кодом в кінці цієї лабораторної).
гн к ст
Гнучкість вимірюється за кількістю категорій, до яких на-
лежать питання. У цьому завдані наперед задається 17 категорій
відповідей. Для кожної категорії наводяться типові відповіді.
У тих випадках, коли відповідь досліджуваного ніяк не вдається
віднести до жодної з перерахованих категорій, можна створювати
додаткові категорії та позначати їх як Х1, Х2, Х3 тощо. Оцінка
питань здійснюється наступним чином: по одному балу надається
за кожну окрему категорію, наприклад, 4 питання відносяться
до категорії “Дії на малюнку”, а 6 до категорії “Етнічні особли-
вості героя”, то тоді досліджуваний сумарно отримує 2 бали за
гнучкість. Самі категорії можна відмічати номером з наведеного
переліку на бланку відповідей у стовпчику “Кат.” (зошит А4,
торінка ) та у таблиці 1 (стовпчик 1 “Питання”) у шаблоні цієї
роботи (шаблон знаходиться тут або за кьюар кодом в кінці цієї
лабораторної). загальну суму балів треба занести у таблицю 2
(рядок 1, стовпчик “гнучкість”) у шаблоні цієї роботи (шаблон
знаходиться тут або за кьюар кодом в кінці цієї лабораторної).
Оцінка співвіднесення до категорій здійснюється суб’єктивно,
24
або можна прочитати подробиці у Туник (1998), с. 32–35, див.

список літератури до цієї лабораторної.
Список категорій:
1. Герой на малюнку.
2. Герої, які не зображені на малюнку.
3. Костюм, одяг героя в цілому.
4. Окремі деталі одягу героя: застібки, гудзики тощо.
5. Особистісні характеристики героя.
6. Етнічні особливості героя.
7. Питання про близьких і далеких родичів, друзів героя та
його оточення.
8. Місцезнаходження героя.
9. Чарівні сили героя та/або його оточення.
10. Професійні заняття героя.
11. Дії на малюнку.
12. Дії, що не зображені на малюнку.
13. Фізичні об’єкти та характеристики ситуації.
14. Характеристика природного ландшафту.
15. Час.
16. Погода та стихійні лиха.
17. Картина в цілому та її художник.
Для оцінки оригінальності кожну відповідь досліджуваного
необхідно порівняти зі списками, в яких наведено відповіді на 0
балів та 1 бал. Відповіді, які не увійшли до цих списків, є унікаль-
ними та отримують оцінку 2 бали. У переліку наводяться лише
загальні ідеї, проте деталі можуть варіювати, тому орієнтуйтеся на
загальну категорію. бали можна проставляти на бланку відповідей
у стовпчику “О.” (зошит А4, торінка ) та у таблиці 1 (стовпчик
1 “Питання”) у шаблоні цієї роботи (шаблон знаходиться тут або
за кьюар кодом в кінці цієї лабораторної). загальну суму балів
треба внести у таблицю 2 (рядок 1, стовпчик “оригінальність”)
у шаблоні цієї роботи (шаблон знаходиться тут або за кьюар
кодом в кінці цієї лабораторної).
25
Перелік відповідей на 0 балів наведено тут
Перелік відповідей на 1 бал наведено тут
за данн . “при ини”
в ра н ст
Оцінка вправності дорівнює кількості причин, названих до-
сліджуваним (за кожну причину — 1 бал). Відповіді, які не мають
відношення до причин, не враховуються. Оцінка “причинності”
здійснюється суб’єктивно, але у разі потреби, можна поставити
уточнюючі питання досліджуваному, щоб вияснити, чи є там
причинно-наслідкові зв’язки. Відмітьте зараховані відповіді без-
посередньо на бланку відповідей, порахуйте суму балів та внесіть
її у таблицю 2 (рядок 2, стовпчик “вправність”) у шаблоні цієї
лабораторної).
26
гн к ст
Гнучкість вимірюється за кількістю категорій, до яких нале-
жать відповіді досліджуваного. У цьому завдані наперед задається
16 категорій відповідей. Для кожної категорії наводяться типові
відповіді. У тих випадках, коли відповідь досліджуваного ніяк не
вдається віднести до жодної з перерахованих категорій, можна
створювати додаткові категорії та позначати їх як Х1, Х2, Х3 тощо.
Оцінка питань здійснюється наступним чином: по одному балу
надається за кожну окрему категорію, наприклад, із 10 відповідей
4 відносяться до категорії “Емоційні, психологічні чинники”,
а 6 до категорії “Місцезнаходження героя”, то тоді досліджуваний
сумарно отримує 2 бали за гнучкість. Категорії можна відмічати
номером з наведеного переліку на бланку відповідей у стовпчику
“Кат.” (зошит А4, торінка ) та у таблиці 1 (стовпчик 2 “При-
чини”) у шаблоні цієї роботи (шаблон знаходиться тут або за
кьюар кодом в кінці цієї лабораторної). загальну суму балів треба
внести у таблицю 2 (рядок 2, стовпчик “гнучкість”) у шаблоні цієї
лабораторної). Оцінка співвіднесення до категорій здійснюється
суб’єктивно, або можна прочитати подробиці у Туник (1998),
с. 46–48, див. список літератури до цієї лабораторної.
1. Герої на малюнку.
2. Герої, не зображені на малюнку.
3. Костюм, одяг героя загалом.
4. Окремі подробиці одягу героя.
5. Емоційні, психологічні чинники.
6. Етичні причини.
7. Сімейні фактори.
9. Магічні причини.
10. Професійні причини.
11. Події на зображенні.
12. Події, які не зображені на малюнку.
13. Фізичні об’єкти чи характеристики ситуації.
27

15. Час.
Для оцінки оригінальності кожну відповідь досліджувано-
го необхідно порівняти зі списками, в яких наведено відповіді
на 0 балів та 1 бал. Відповіді, які не увійшли до цих списків,
є унікальними та отримують оцінку 2 бали. У переліку наво-
дяться лише загальні ідеї, проте деталі можуть варіювати, тому
орієнтуйтеся на загальну категорію. бали можна проставляти на
бланку відповідей у стовпчику “О.” (зошит А4, торінка ) та у
таблиці 1 (стовпчик 2 “Причини”) у шаблоні цієї роботи (шаблон
загальну суму балів треба внести у таблицю 2 (рядок 2, стовпчик
“оригінальність”) у шаблоні цієї роботи.
28
за данн . “нАсЛідКи”
в ра н ст
Оцінка вправності дорівнює кількості наслідків, названих до-
сліджуваним (за кожну причину — 1 бал). Відповіді, які не мають
відношення до наслідків, не враховуються. Оцінка “наслідковості”
здійснюється суб’єктивно, але у разі потреби, можна поставити
уточнюючі питання досліджуваному, щоб з’ясувати, чи є там
власне наслідки. Відмітьте зараховані відповіді безпосередньо на
бланку відповідей, порахуйте суму балів та внесіть її у таблицю 2
(рядок 3, стовпчик “вправність”) у шаблоні цієї роботи (шаблон
гн к ст
Гнучкість вимірюється за кількістю категорій, до яких нале-
жать відповіді досліджуваного. У цьому завдані наперед задається
16 категорій відповідей. Для кожної категорії наводяться типові
відповіді. У тих випадках, коли відповідь досліджуваного ніяк не
вдається віднести до жодної з перерахованих категорій, можна
створювати додаткові категорії та позначати їх як Х1, Х2, Х3 тощо.
Оцінка питань здійснюється наступним чином: по одному балу
надається за кожну окрему категорію, наприклад, із 10 відповідей
4 відносяться до категорії “Окремі подробиці одягу героя”, а 6 до
категорії “Професійні наслідки”, то тоді досліджуваний сумарно
отримує 2 бали за гнучкість. Категорії можна відмічати номером
з наведеного переліку на бланку відповідей у стовпчику “Кат.”
(зошит А4, торінка ) та у таблиці 1 (стовпчик 3 “Наслідки”) у
шаблоні цієї роботи (шаблон знаходиться тут або за кьюар кодом
в кінці цієї лабораторної). загальну суму балів треба внести у
таблицю 2 (рядок 3, стовпчик “гнучкість”) у шаблоні цієї роботи.
Оцінка співвіднесення до категорій здійснюється суб’єктивно,
або можна прочитати подробиці у Туник (1998), с. 58–60, див.
список літератури до цієї лабораторної.
1. Герой на зображенні.
29
2. Герої, які не зображені на малюнку.

3. Костюм, одяг героя загалом.
4. Окремі подробиці одягу героя.
5. Емоційні, психологічні наслідки.
6. Етнічні наслідки.
7. Сімейні наслідки.
9. Чарівні наслідки.
10. Професійні наслідки.
11. Події на зображенні.
12. Події, які не зображені на малюнку.
13. Фізичні властивості об’єктів.
15. Час.
необхідно порівняти зі списками, в яких наведено відповіді на
0 балів та 1 бал. Відповіді, які не увійшли до цих списків, є уні-
кальними та отримують оцінку 2 бали. У переліку наводяться
лише загальні ідеї, проте деталі можуть варіювати, тому орієн-
туйтеся на загальну категорію. бали можна проставляти на бланку
відповідей у стовпчику “О.” (зошит А4, торінка ) та у таб-
лиці 1 (стовпчик 3 “Наслідки”) у шаблоні цієї роботи (шаблон
загальну суму балів треба внести у таб-
лицю 2 (рядок 3, стовпчик “оригіналь-
ність”) у шаблоні цієї роботи.
Перелік відповідей на 0 балів на-

ведено тут
30
за данн . “пОКрА ення предметА”

в ра н ст
Оцінка вправності до-
рівнює кількості способів,
названих досліджуваним
(за кожен спосіб — 1 бал).
Відповіді, які не мають
відношення до способів
покращення предмета, не
враховуються. Оцінка “по-
кращення” здійснюється суб’єктивно, але у разі потреби, можна
поставити уточнюючі питання досліджуваному, щоб вияснити,
чи є покращення для слона. Відмітьте зараховані відповіді безпо-
середньо на бланку відповідей, порахуйте суму балів та внесіть
її у таблицю 2 (рядок 4, стовпчик “вправність”) у шаблоні цієї
лабораторної).
гн к ст
лежать відповіді досліджуваного. У цьому завдані наперед за-
дається 23 категорії відповідей. Для кожної категорії наводяться
типові відповіді. У тих випадках, коли відповідь досліджуваного
31
ніяк не вдається віднести до жодної з перерахованих категорій,

можна створювати додаткові категорії та позначати їх як Х1, Х2,
Х3 тощо. Оцінка відповідей здійснюється наступним чином: по
одному балу надається за кожну окрему категорію, наприклад,
із 10 відповідей 4 відносяться до категорії “Додавання”, а 6 до
категорії “зменшення”, то тоді досліджуваний сумарно отримує
2 бали за гнучкість. Категорії можна відмічати номером з наве-
деного переліку на бланку відповідей у стовпчику “Кат.” (зошит
А4, торінка ) та у таблиці 1 (стовпчик 4 “Покращення пред-
мета”) у шаблоні цієї роботи (шаблон
знаходиться тут або за кьюар кодом в
кінці цієї лабораторної). загальну суму
балів треба внести у таблицю 2 (рядок
4, стовпчик “гнучкість”) у шаблоні цієї
роботи. Оцінка співвіднесення до катего-
рій здійснюється суб’єктивно, або мож-
на прочитати подробиці у Туник (1998),
с. 70–73, див. список літератури до цієї
лабораторної.
1. Адаптація (пристосування, переробка).
2. Додавання.
3. зміна кольору.
4. зміна форми.
5. Комбінування (поєднання, з’єднання).
6. Поділ.
7. Одухотворення.
8. збільшення.
9. зменшення.
10. Рух.
11. Мультиплікація (множення).
12. Позиція (положення).
13. якість матеріалу.
14. Модифікація (перегрупування).
15. зміни у зворотному напрямку.
32
16. Естетичне та емоційне сприйняття.

17. Слухове сприйняття.
18. зорове сприйняття.
19. Ольфакторні відчуття (нюх).
20. Дотик.
21. Розміри.
22. заміна.
23. Віднімання.
Для оцінки оригінальності кожну відповідь досліджувано-
го необхідно порівняти зі списками, в яких наведено відповіді
на 0 балів та 1 бал. Відповіді, які не увійшли до цих списків,
є унікальними та отримують оцінку 2 бали. У переліку наво-
дяться лише загальні ідеї, проте деталі можуть варіювати, тому
орієнтуйтеся на загальну категорію. бали можна проставляти на
бланку відповідей у стовпчику “О.” (зошит А4, торінка ) та
у таблиці 1 (стовпчик 4 “Покращення
предмета”) у шаблоні цієї роботи (шаб-
лон знаходиться тут або за кьюар кодом
в кінці цієї лабораторної). загальну суму
балів треба внести у таблицю 2 (рядок
4, стовпчик “оригінальність”) у шаблоні
цієї роботи.
Перелік відповідей на 0 балів на-

ведено тут
Перелік відповідей на 1 бал наве-

дено тут
33
за данн . “незви А не виКОристАння”
в ра н ст
Оцінка за вправністю дорівнює кількості ідей, що показують
незвичайні способи використання порожніх картонних коробок
(за кожну ідею — 1 бал). Фантастичні відповіді, що виходять за
межі реальності і які не можна застосувати (наприклад, створення
з коробок двигунів для Space X), вважаються неадекватними і не
враховуються. Відмітьте зараховані відповіді безпосередньо на
бланку відповідей, порахуйте суму балів та внесіть її у таблицю
2 (рядок 5, стовпчик “вправність”) у шаблоні цієї роботи (шаблон
гн к ст
лежать відповіді досліджуваного. У цьому завдані наперед за-
дається 28 категорій відповідей. Для кожної категорії наводяться
типові відповіді. У тих випадках, коли відповідь досліджуваного
ніяк не вдається віднести до жодної з перерахованих категорій,
можна створювати додаткові категорії та позначати їх як Х1, Х2,
Х3 тощо. Оцінка відповідей здійснюється наступним чином: по
одному балу надається за кожну окрему категорію, наприклад,
із 10 відповідей 4 відносяться до категорії “будинки”, а 6 до
категорії “Руйнування”, то тоді досліджуваний сумарно отримує
2 бали за гнучкість. Категорії можна відмічати номером з наве-
деного переліку на бланку відповідей у стовпчику “Кат.” (зошит
А4, торінка ) та у таблиці 1 (стовпчик 4 “Покращення пред-
мета”) у шаблоні цієї роботи (шаблон знаходиться тут або за
кьюар кодом в кінці цієї лабораторної). загальну суму балів треба
внести у таблицю 2 (рядок 5, стовпчик “гнучкість”) у шаблоні
цієї роботи. Оцінка співвіднесення до категорій здійснюється
суб’єктивно, або можна прочитати подробиці у Туник (1998),
с. 83–85, див. список літератури до цієї лабораторної.
1. будинок для тварин.
34
2. Інші варіанти застосування для тварин.

3. Художнє використання.
4. будинки.
5. Споруди для дитячих ігор.
6. Ємність для перенесення.
7. будівельне впровадження.
8. Контейнер (для зберігання, приміщення).
9. Контейнер із якимось наповненням усередині.
10. Пристосування для їжі або приготування їжі.
11. Одяг.
12. Пристосування для укриття, збереження чогось.
13. Руйнування.
14. Екологічне використання.
15. Утворення (використання у процесі: візуальна допомога,
демонстрації, навчальні пристосування).
16. Продаж меблів.
17. Ігри (використання для ігрового процесу, включаючи об-
ладнання для ігор).
18. Пристосування для вирощування квітів та кімнатних рос-
лин.
19. Домашнє господарство.
20. Пристосування для створення музики чи шуму.
21. Використання як шаблон, зразок.
22. захисні пристрої.
23. Наукове використання.
24. Пристосування для підтримки.
25. Інструменти.
26. Іграшки.
27. засоби пересування.
28. зброя.
35

відповідей у стовпчику “О.” (зошит А4, торінка ) та у таблиці 1
(стовпчик 5 “Незвичайне використання”) у шаблоні цієї робо-
ти (шаблон знаходиться тут або за кьюар кодом в кінці цієї
лабораторної). загальну суму балів треба внести у таблицю 2
(рядок 5, стовпчик “оригінальність”) у шаблоні цієї роботи.
за данн . “незви А ні питАння”
в ра н ст
Оцінка за вправність дорівнює кількості питань, про не-
звичайні властивості картонних коробок (за кожне питання —
1 бал). Всі інші питання не враховуються. Відмітьте зараховані
36
відповіді безпосередньо на бланку відповідей, порахуйте суму

балів та внесіть її у таблицю 2 (рядок 6, стовпчик “вправність”)
гн к ст
ока ник н чкі т ц ом те ті не ро ра о т
На відміну від інших субтестів, оцінка оригінальності в
цьому завданні не ґрунтується на частоті відповідей. Для оцінки
оригінальності використовується окремий алгоритм, де аналі-
зується специфічність питань. Пояснення диференціації питань
наведене нижче.
1. Особисті питання. Тип питань, де застосовується займен-
ник “ти”, або його похідні. До цього типу питань також
відносяться ті, де є естетична направленість, або оціночні
судження.
2. Фактичні питання. Ті, які апелюють до фактів. При від-
повіді на ці питання людина має спиратися на знання,
інформацію з енциклопедій та словників, результати дос-
ліджень.
3. Зміна основних властивостей картонних коробок. В основі
цих питань лежить ідея про те, що основні характеристи-
ки картонних коробок можуть бути змінені, або зникають
взагалі. При відповіді на ці питання потрібно висувати
припущення про можливі наслідки таких змін.
4. Уяви себе в “новому світі”. Тут потрібно уявити себе в
нових, незвичайних умовах, які можуть існувати в реаль-
ному світі. Питання можуть бути як фактичні (зміни в
оточуючому середовищі), так і особисті (сприйняття лю-
диною).
5. Уяви себе в новій ролі. Ці питання дають змогу людині
уявити себе в ролі будь-якої живої чи неживої істоти. Вони
дають можливість розповісти про якісь події (фактичні
37
питання), або про власні переживання (особисті питання)

від імені цієї істоти або предмета.
Критерії оригінальності для завдання № 6
тип питань особисті Фактичні
Питання, які потребують простої відповіді: 1 бал 0 балів

1. Так–ні
2. Відповіді з одного слова
3. Кількість і якість
4. Або-або
5. Прийменникові фрази
Питання, які потребують складної відповіді: 2 бала 0 балів
1. Два слова чи більше
2. Ціле речення
3. Чому-тому
Незвичайні питання: 4 бала 4 бала
1. Зміна основних властивостей коробок
2. Уяви себе “в новому світі”
3. Уяви себе в новій ролі
бали можна проставляти на бланку відповідей у стовпчику

“О.” (зошит А4, торінка ) та у таблиці 1 (стовпчик 6 “Незви-
чайні питання”) у шаблоні цієї роботи (шаблон знаходиться тут
або за кьюар кодом в кінці цієї лабораторної). загальну суму балів
треба внести у таблицю 2 (рядок 6, стовпчик “оригінальність”)
у шаблоні цієї роботи. Аналіз питань за наведеними критеріями
може викликати труднощі, тому за роз’ясненнями можете звер-
татись до свого викладача :)
за данн . “не мОвірнА ситуАція”

в ра н ст
Оцінка за вправність дорівнює кількості ідей досліджуваного
з приводу можливих наслідків неймовірної ситуації (за кожний
наслідок — 1 бал). Інші питання, які не мають відношення до
38
ситуації (наприклад, аби вода у морях була прісною, то не було б

проблем із спрагою та засухою), не враховуються та оцінюються
у 0 балів. Відмітьте зараховані відповіді безпосередньо на блан-
ку відповідей, порахуйте суму балів та внесіть її у таблицю 2
(рядок 7, стовпчик “вправність”) у шаблоні цієї роботи (шаблон
гн к ст
В цьому завданні оцінюється кількість “зсувів”, які відбулися
у фокусі уваги або типу відповідей досліджуваного в процесі ви-
гадування можливих наслідків гіпотетичної ситуації. Під “зсувом”
мається на увазі зміна тематики або фокусу у кожній наступній
відповіді. Сам Торренс наводить такий приклад:
1. Дощ постійно буде йти у цьому місці.
2. Ураган постійно буде бушувати у цьому місці.
3. Сильний вітер постійно буде гудіти у цьому місці.
Це все приклади наслідків одного типу. як тільки з’являється
наслідок іншого типу, наприклад, всі люди почнуть гойдатися на
канатах як на гойдалках, тоді цей перехід відмічається як “зсув”.
На бланку відповідей кожен зсув позначається знаком “+” у колонці
“Кат.” навпроти відповіді (зошит А4, торінка ) та у таблиці 1
(стовпчик 7 “Незвичайна ситуація”) у шаблоні цієї роботи (шаблон
загальну суму балів треба внести у таблицю 2 (рядок 7, стовпчик
“гнучкість”) у шаблоні цієї роботи. Перша відповідь не зарахову-
ється. Кожна нова тема оцінюється лише один раз і надалі при її
повторенні бал за “зсув” не нараховується. якщо всі ідеї у відпо-
відях схожі одна на одну, то бал за гнучкість дорівнює нулю.
39

відповідей у стовпчику “О.” (зошит А4, торінка ) та у таб-
лиці 1 (стовпчик 5 “Незвичайна ситуація”) у шаблоні цієї ро-
боти (шаблон знаходиться тут або за кьюар кодом в кінці цієї
лабораторної). загальну суму балів треба внести у таблицю 2
(рядок 7, стовпчик “оригінальність”) у шаблоні цієї роботи.
первинні резуЛьтАти
Первинна обробка результатів зазвичай здійснюється у бланку
відповідей. більшість із цих кроків ви уже повинні були виконати,
тому багато чого буде повторюватись. Відповіді, які при оцінці
показника Вправність не були взяті до уваги — викреслюють-
ся (або можете ставити знак “–”). Навпроти кожної залишеної
відповіді у колонці “Кат.” записується номер відповідної кате-
горії у завданнях № 1–5 або ставиться “+” за наявності “зсуву”
40
у завданні № 7. У завданні № 6 Гнучкість не визначається. У ко-

лонку “О.” навпроти кожної зарахованої відповіді заноситься
оцінка її Оригінальності (0–2 бали).
Потім результати первинної обробки переносяться з бланку
відповідей у таблицю 1 “Результати первинної обробки” у шаб-
лоні цієї роботи (шаблон знаходиться тут або за кьюар кодом в
кінці цієї лабораторної).
Далі слід переходити до підсумовування результатів. Для
цього необхідно заповнити таблицю 2 “Розрахунок первинних
результатів. Стандартні бали”. Сума балів за показником Вправ-
ність у кожному завданні відповідає кількості зарахованих (адек-
ватних) відповідей.
Для визначення суми балів за показником Гнучкість у кож-
ному завданні треба викреслити номери категорій, що повто-
рюються, в колонках “Кат.” таблиці 1 та порахувати загальну
кількість тих категорій, що залишились. Сума балів записується
в колонку “Гнучкість” у таблиці 2 для кожного завдання окремо.
Гнучкість у завданні № 7 — це кількість “зсувів”.
Для отримання суми балів за показником Оригінальність слід
просто підсумувати цифри в колонках “О.” у таблиці 1 та записати
їх у таблицю 2 для кожного субтесту відповідно. Для вербальної
батареї в цілому треба підсумувати бали у всіх колонках і записати
їх у рядок “Сума балів”. Для підрахунку підсумкового показника
“Вербальна креативність” та вербальної креативності загалом,
сирі бали необхідно перевести у стандартизовані значення.
переведення у стАндАртизОвАні знА ення
як стандартизовані значення Е. Торренс запропонував ви-
користовувати Т-стандартні бали — це стандартизована шкала
від 1 до 100, яка зазвичай використовується для стандартиза-
ції та вирівнювання результатів. Ця процедура важлива з точку
зору коректності застосування правил математичної статистики.
Т-шкала має середнє значення, яке дорівнює 50 (М=50) та стан-
дартне відхилення, яке дорівнює 10 (сигма = 10). Конвертація
у Т-бали здійснюється окремо за Вправністю, Гнучкістю та
41
Оригінальністю. У шаблоні цієї роботи ми підготували для вас

автоматичний калькулятор, читайте інструкцію з його викорис-
тання там. Для переведення сирих значень до Т-балів балів ви-
користовується формула:
Xi −M
Ti = 50 +10 ,
σ
де i — порядковий номер досліджуваного; Ti — стандартизоване
значення показника за окремою категорією у досліджуваного;
Xі — сира оцінка кожного показника; М — середнє арифметичне
значення показника, отримане на відповідній віковій вибірці;
σ — стандартне відхилення значень показника, отримане на від-
повідній віковій вибірці.
Для отримання узагальненого показника “Вербальна креа-
тивність” (ТВК) необхідно підсумувати Т-бали з Вправності (ТВ),
Гнучкості (ТГ) та Оригінальності (ТО) і поділити суму на три.
Результат впишіть у таблицю 2.
TB +TГ +TO
TBK = .
3
інтерпретАція ОснОвних пОКАзниКів

вер АЛьнОї КреАтивнОсті
Для якісної характеристики кількісних значень (в Т-балах)
Вправності, Гнучкості, Оригінальності та Вербальної креатив-
ності Е. Торренс пропонує таку таблицю:
т-бали Характеристика
>70 дуже високо (бездоганно)

66–70 вище норми
61–65 трохи вище норми
40–60 норма
35–39 трохи нижче норми
30–34 нижче норми
<30 дуже низько
42
вер ал на ра н ст
Цей показник показує здатність людини генерувати велику
кількість ідей у вербальній формі. якщо досліджуваний має ви-
соке значення показника вправність, важливо перевірити, поєд-
нуватиметься він з високими чи низькими показниками гнучкості
та оригінальності. Особа, що має невеликий запас креативної
енергії, даватиме багато одноманітних, банальних відповідей
і матиме високий бал по вправності, але низький за гнучкістю
та оригінальністю.
вер ал на н к ст
Цей показник показує здатність людини пропонувати різнома-
нітні ідеї, підходити до проблеми з різних боків, використовувати
різні стратегії розв’язання. Людина з невисокою гнучкістю надає
лише вузький спектр можливих відповідей.
вер ал на ори нал н ст

Цей показник показує здатність людини пропонувати ідеї,
відмінні від очевидних, загальноприйнятих та банальних. Фак-
тично оригінальні рішення вимагають здатності утримуватися
від висування першої відповіді, що, як правило, буває проста і
стандартна.
висно ок до астини у висновках дайте відповіді на нас-

тупні запитання:
1. які показники отримав досліджуваний або досліджувана
за кожною окремою категорією?
2. які показники були отримані за вербальною креативністю
в цілому?
3. Дайте оцінку кожним отриманим показникам.
4. Спираючись на опис категорій, дайте оцінку загальному
рівню вербальної креативності вашого досліджуваного
чи досліджуваної. Менше загальних фраз та більше по-
дробиць!
43
астина . О рАзнА

Методика проведення: тест складається із трьох основних
субтестів. Опис кожного окремо наведено нижче, працювати
можна безпосередньо на бланках відповідей на торінка
а о о ро очо о о ит . Робота проводиться у парах: дослід-
жуваний та експериментатор. Ми рекомендуємо аналізувати у
висновках роботу ваших партнерів, щоб краще засвоювати основи
аналізу творчої діяльності. На виконання кожного субтесту на-
дається 10 хвилин. Художній рівень у малюнках не враховується,
найважливіше — закладена в них ідея. Вміння писати потрібно
лише для того, щоб дати назви малюнкам. зазвичай на проведення
образної батареї потрібно приблизно 45 хвилин: 30 хвилин —
виконання субтестів, 10–15 хвилин — роздача необхідних мате-
ріалів, знайомство з інструкціями, відповіді на запитання дослід-
жуваних.
с тест “ствОрення мАЛ нКА”. Перед кожним до-

сліджуваним викладаються три овальні фігури різного кольору,
і досліджуваний для створення свого малюнка повинен вибрати
з них ту, яка більше подобається (зошит А4, торінка ). У на-
шому випадку представлений лише білий колір :)
Ори нал на нстр к Візьми кольорову фігуру. Придумай
будь-яке зображення, частиною якого могла стати ця фігура.
Ти можеш намалювати будь-який предмет або цілу розповідь.
Приклей цю фігуру на аркуші будь-де — там, де тобі більше
подобається. А потім намалюй її олівцями або фломастерами
так, щоб вийшла задумана тобою картинка. Малювати можна
і всередині, і за межами фігури.
У нашому випадку ми просто просимо досліджуваного на-
малювати будь-який малюнок із використанням фігури.
с тест “незАКін ені ігури”. Потрібно створити
якнайбільше оригінальних зображень на основі заданих неза-
кінчених фігур (зошит А4, торінки ).
44
Ори нал на нстр к На цих сторінках намальовані

незакінчені фігури. Якщо додати до них ще лінії, то можуть
з’явитися цікаві предмети або історії. Домалюй ці лінії і також
придумай цікаву назву для кожного малюнка і напиши її внизу.
с тест “Лінії, О пОвтОр ться”. Потрібно
створити якомога більше оригінальних зображень на основі пар
паралельних ліній (зошит А4, торінки ).
Ори нал на нстр к На цих сторінках зображені пари
прямих ліній. Намалюй якнайбільше предметів чи історій, ви-
користовуючи ці лінії. Прямі лінії мають стати основною час-
тиною того, що ТИ хочеш намалювати. До кожної пари ліній
за допомогою олівців або фломастерів додай інші лінії так, щоб
вийшли закінчені зображення. Можна малювати між лініями,
над лініями скрізь, де ти захочеш. Придумай цікаву назву для
кожного малюнка та напиши її знизу. Починай працювати над
малюнками.
О ро ка ре л тат
перед початком роботи з
аналізом результатів тре-
ба омін ти ро очими
о итами з кимось
із ваших одногрупників
для створення взаємодії
експериментатор-дос лід-
жуваний. Таким чином ви
повинні краще навчитись
аналізувати чужі напра-
цювання та надавати пси-
хологічний висновок.
Результати за всіма субтестами вербальної частини оціню-
ються за п’ятьма основними критеріями: абстрактність назв,
вправність, розробленість, оригінальність, опір замиканню. На-
далі спробуємо пояснити, яким саме чином здійснюється оцінка
за цими критеріями.
45
с тест “ствОрення мАЛ нКА”

А страктн ст на
Абстрактність назв підраховується у субтесті 1 “Створення
малюнка” та субтесті 2 “Незавершені фігури”. Назви до малюн-
ків оцінюються за шкалою від 0 до 3 балів відповідно до таких
критеріїв:
а і
Очевидні назви, прості заголовки (найменування), що
констатують клас, до якого належить намальований
об’єкт. Ці назви складаються з одного слова (“Сад”,
“Дім”, “Вікно” тощо).
а
Прості описові назви. Ці назви описують конкретні
властивості намальованих об’єктів. зазвичай, вони ви-
ражають на вербальному рівні те, що представлено на
малюнку (“Висока людина із парасолькою”, “Сірий дім
на схилі гори”, “Дівчина з собачкою” тощо).
• Назви, які описують те, що людина, тварина чи предмет
роблять малюнку (“Хворий хлопчик”, “Весела жінка”,
“Людина, яка працює” тощо).
• Назви, у котрих легко зрозуміти найменування класу,
до якого належить об’єкт (“Альпи” (гори), “Венера”
(планета або богиня), “Скайвокер” (персонаж) тощо).
а и
Образні описові назви. Такі назви мають дещо незви-
чайний, поетичний, образний характер. Вони також
відбивають те, що зображено на малюнку (“Останні
новини з Марсу”, “Вовк під каштанами Києва”, “Тополі
Донбасу схилилися в напрямку Криму” тощо).
• Назви, що описують почуття чи думки зображених
людей чи предметів (“Час грати у веселі ігри!”, “Хто
сказав, що я погано виглядаю?”, “Не варто ображатися
на добрих людей” тощо).
46
а и
Абстрактні, часто філософські (але адекватні) назви. Ці на-
зви виражають суть малюнка, його глибинний внутрішній
зміст, що виходить за межі зображеного (“Час твого жит-
тя”, “Все тече, з гори вниз, усе мине колись”, “Відважна
зустріч” тощо).
загальну кількість отриманих балів

внесіть у бланк відповідей у таблиці 3
(стовпчик 1 “Назва”, рядок 1 та 2) у ша-
блоні цієї роботи (шаблон знаходиться
тут або за кьюар кодом в кінці цієї ла-
бораторної).
в ра н ст для цього субтесту

не розраховується.
ро ро лен ст
Розробленість розраховується лише для тих відповідей, які
були позначені як “адекватні” при аналізі Вправності у
те та і (зверніть на це увагу!). Також Розробленість розра-
ховується для всіх субтестів однако о. Один бал нараховується за
кожну суттєву деталь малюнка, що доповнює вихідну стимульну
фігуру.
При цьому деталі, які стосуються одного й того ж класу,
оцінюють лише один раз.
якщо малюнок містить кілька однакових предметів, то де-
тально оцінюється розробленість одного з них, і ще один бал
дається за ідею намалювати інші такі ж предмети. Тобто, малюнок
на наступній сторінці (“Мамина цвятошніца”) за Розробленістю
отримує 7 балів:
по 1 балу за кожну деталь (6 балів);
маємо 6 квіток, тому аналізуємо наявність деталей лише у
однієї квітки;
додаємо +1 бал за те, що квітів багато.
47
Серцевина
(1 деталь)
Пелюстки
(1 деталь)
Листя
(1 деталь)
Пелюстки 2
(1 деталь)
Серцевина
(1 деталь)
Пелюстки 1
(1 деталь)
Листя
(1 деталь)
Квітконіжки
(1 деталь)
Горщик
(1 деталь)
Ніжки
(1 деталь)
48
якщо малюнок містить кілька предметів, які схожі між со-

бою та відносяться до одного класу, але мають унікальні відмінні
характеристики, то необхідно докладно оцінити Розробленість
одного з них, а потім додати по одному балу за кожну відмінну
властивість інших предметів цього ж класу. Тобто, аби до на-
шої “Маминої цвятошніци” додали піон, то його б оцінювали за
такими ж характеристиками, як і інші квіти, але додали б один
бал за відмінність у пелюстках та відсутність серцевини. То тоді
малюнок нижче отримав би уже 8 балів.
Один бал дається за спеціальне зафарбовування або штри-
хування якогось предмета або частини зображення, а також за
штрихування (тінь), якщо воно несе смислове навантаження,
тобто зображає об’єм або час доби. Один бал дається за колір,
якщо він доповнює основну ідею відповіді.
Один бал нараховується за кожну варіацію зображення, якщо
вона має певний сенс і доповнює основну ідею малюнку. якщо
зображена на малюнку розділяюча лінія має спеціальне призна-
Пелюстки 2
(1 деталь)
Серцевина
(1 деталь)
Пелюстки 1
(1 деталь)
Листя
(1 деталь)
Квітконіжки
(1 деталь)
+1 бал Горщик
(1 деталь)
Ніжки
(1 деталь)
49
чення (наприклад, пояс, шарф, віконна рама), то до загальної суми

також дається один бал.
Один бал нараховується за кожну подробицю у назві малюнку,
що означає більше ніж проста назва (ярлик), яка належить нама-
льованому предмет якогось класу. Наприклад, аби наш малюнок
був просто “Цвятошніца”, то він не отримав би додаткового балу,
а от “Мамина цвятошница” вже заслуговує на додатковий бал. Два
бали отримала би назва “Мамина цвятошніца зроблена своїми ру-
ками”. Тобто, за кожну окрему деталізацію у назві досліджуваний
або досліджувана може отримувати додатковий бал.
Дуже примітивні зображення з мінімальною розробленістю
оцінюються в нуль балів.
за необхідності, більшу кількість прикладів можна знайти у

Тунік (1998), сторінки зі 144 по 150.
бали за Розробленість у кожному субтесті, переводяться до
узагальнених балів відповідно до наступної таблиці.
№ узагальнені бали
субтесту 1 2 3 4 5 6
1 0–5 6–12 13–19 20–26 27–33 >34

2 0–8 9–17 18–28 29–39 40–50 >51
3 0–7 8–16 17–27 28–37 38–47 >48
50
Узагальнені бали треба внести у бланк відповідей у таб-

лиці 3 (стовпчик 3 “Розробленість”, за кожним субтестом окремо)
ПАМ’ЯТКА:
зазвичай саМе розробленість
виКлиКає багато запитань у студентів, тоМу сМіливо
звертайтесь до вашого виКладача за допоМогою! :)
Оригінальність розраховується для всіх субтестів однаково.
Оцінка за оригінальність ґрунтується на статистичній рідкості
відповіді. звичайні відповіді оцінюються в 0 балів (наведені у
переліку нижче). Решта відповідей оцінюється в 1 бал.
При порівнянні відповідей досліджуваного з наведеними
списками відповідей, що часто зустрічаються, увага акцентується
саме на тому, як використаний стимул (незакінчена фігура або
пара паралельних ліній) був опрацьований, а назва тут відіграє
другорядне значення.
Оцінка за Оригінальність у кожному субтесті дорівнює кіль-
кості відповідей, які отримали 1 бал. загальна оцінка за Оригі-
нальність виходить в результаті складання оцінок за всіма не-
вербальними субтестами.
Перелік відповідей на 0 балів для субтесту 1 (якщо у вашого
досліджуваного чи досліджуваної малюнок схожий на цей пред-
мет, сміливо ставте 0 балів):
голова тварини
пташина голова
обличчя або фігура людини
тулуб тварини
тулуб птиці
яйце
якщо намальоване не схоже на вищеперераховане, ставте
1 бал. загальну кількість отриманих балів внесіть у бланк відпо-
51
відей у таблиці 3 (стовпчик 4 “Оригінальність” + “бали”, рядок 1)

с тест “незАКін ені ігури”
Абстрактність назв підраховується так само як і для суб -
тесту 1 “Створення малюнку”. Дивіться у цій методичці торінки
.
в ра н ст
Для оцінки Вправності необхідно підрахувати загальну кіль-
кість відповідей (ідей у формі малюнків). Це кількість малюнків,
що вийшли в результаті завершення запропонованих незакінчених
фігур у буквальному сенсі, 10 малюнків. Всі малюнки варто роз-
ділити на адекватні та неадекватні.
Неадекватними вважаються:
малюнки, у яких не а використана доповнювана
фігура
абстракції, які не ма т сенсу та які мають незрозумілу

назву або не мають назви взагалі (проте варто уточнити
у досліджуваного, зазвичай такі абстракції можуть мати
конкретний сенс)
52
осмислені, але повторювані малюнки рахуються як одна

відповідь
якщо дві (або більше) незакінчені фігури використані дос-

ліджуваним при створенні однієї картинки (об’єднані в одну
картинку), то за Вправність нараховується кількість балів, що
відповідає числу використаних незакінчених фігур, так як це
незвичайна відповідь.
Порахуйте загальну кількість отриманих балів та внесіть їх у
бланк відповідей у таблиці 3 (стовпчик 2 “Вправність”, рядок 1)
були позначені як “адекватні” при аналізі Вправності. Також
53
Розробленість розраховується для всіх субтестів однаково, ди-

віться у цій методичці торінки .
Оригінальність розраховується лише для тих відповідей,
які були позначені як “адекватні” при аналізі Вправності. Ори-
гінальність розраховується для всіх субтестів однаково (див. цю
методичку, торінки ).
перелік відповідей на 0 балів для субтесту 2
(якщо у вашого досліджуваного чи досліджуваної малюнок схожий
на цей предмет, сміливо ставте 0 балів):
Фігура 1 Фігура 2 Фігура 3 Фігура 4 Фігура 5
Яблуко Антена Звукові хвилі Вуса Фрукти

Птах Дерево (кущ) Морда Хвилі Гамак або
тварини гойдалки
Хмара Рогатка Папірець Змія Лодка або
корабель
Серце
Абстрактний малюнок
(візерунок, або неможливо визначити що це, назви немає)
Обличчя людини
Літери (букви)
Цифри
54
Фігура 6 Фігура 7 Фігура 8 Фігура 9 Фігура 10
Машина Кістка Дерево Гори Ялинка

Блискавка Ложка Людина Людина Пташиний
клюв
Східці Машина Сукня Вуха тварини Мордочка
тваринки
Рука Ракета
Абстрактний малюнок
(візерунок, або неможливо визначити що це, назви немає)
Літери (букви)
Цифри

Окрім 0 та 1 балів, за Оригінальність також передбачається
нарахування заохочувальних балів (бонусу), якщо при створен-
ні малюнка об’єднуються кілька вихідних стимульних фігур.
бонус-бали нараховуються тільки для субтесту 2 та субтесту 3.
Розглядаються три основні способи об’єднання:
єдиний малюнок: при створенні одного малюнка викорис-
товуються відразу кілька стимульних фігур (кілька неза-
вершених фігур або кілька пар ліній)
55
послідовний сюжет: на основі двох або декількох стимуль-

них фігур (незакінчених фігур або пар паралельних ліній)
намальовано кілька картинок, які послідовно розвивають
єдиний сюжет
56
загальна назва: на основі двох або кількох стимульних фігур

(незакінчених фігур або пар паралельних ліній) намальо -
вано кілька картинок, об’єднаних загальною назвою
Кількість заохочувальних балів (бонус) залежить від кількості

об’єднаних стимулів (незакінчених фігур або пар паралельних
ліній). заохочувальні бали нараховуються за Оригінальність, на-
віть якщо окремі малюнки, що входять до комбінованого сюжету,
не є оригінальними.
Для субтесту 2 нарахування бонусних балів відбувається як
зазначено у таблиці нижче:
Кількість об’єднаних стимулів бонус
2 3
3 4
4 5
5 6
загальну кількість отриманих балів внесіть у бланк відпові-

дей у таблиці 3 (стовпчик 4 “Оригінальність” + “бонус”, рядок 2)
О р амиканн
Показник Опір замиканню розраховується лише у субтесті 2
“Незакінчені фігури”. Малюнки досліджуваного оцінюються за
шкалою від 0 до 2 балів відповідно до таких критеріїв:
57
а і
Фігура замикається найшвидшим і найпростішим спо-
собом: за допомогою прямої або простої кривої лінії,
суцільного штрихування або розфарбовування. Літери
алфавіту чи цифри оцінюються також у 0 балів.
а
зображення доповнення фігури не замикається просто
або одразу: досліджуваний швидко і просто замикає
фігуру, але потім доповнює деталями зовні. якщо деталі
додаються лише всередині замкненої фігури, відповідь
оцінюється в 0 балів.
58
а и
Стимульна фігура не замикається взагалі.
Стимульна фігура замикається за допомогою ліній склад-
ної конфігурації.
Стимульна фігура стає відкритою частиною закритої
фігури.
Слід зазначити, що достовірніша оцінка показника Опір за-

миканню виходить у тому випадку, якщо досліджуваний встигає
завершити всі фігури. Цей факт необхідно враховувати під час
інтерпретації результатів тестування.
загальну кількість отриманих балів внесіть у бланк відпо-
відей у таблиці 3 (стовпчик 6 “замикання”, рядок 2) у шаблоні
цієї роботи (шаблон знаходиться тут або за кьюар кодом в кінці
цієї лабораторної).
с тест “Лінії, О пОвтОр ться”
Абстрактність назв для цього субтесту не розраховується.
в ра н ст
Для оцінки Вправності необхідно підрахувати загальну кіль-
кість відповідей (ідей у формі малюнків). Це кількість малюнків,
в основу яких було покладено запропоновані стимули — пари
59
паралельних ліній. Це кількість малюнків, що вийшли в результаті

завершення запропонованих незакінчених фігур у буквальному
сенсі, 30 малюнків. Всі малюнки варто розділити на адекватні
та неадекватні.
Неадекватними вважаються:
малюнки, у яких не а використана доповнювана
фігура
абстракції, які не ма т сенсу та які мають незрозумілу

назву або не мають назви взагалі (проте варто уточнити
у досліджуваного, зазвичай такі абстракції можуть мати
конкретний сенс)
60
осмислені, але повторювані малюнки рахуються як одна

відповідь
якщо дві (або більше) пари паралельних ліній використані

досліджуваним при створенні однієї картинки (об’єднані в одну
картинку), то за Вправність нараховується лише один бал, тому
що виражена одна ідея. Об’єднання кількох пар ліній, і навіть
кількох незакінчених фігур може бути здійснено шляхом ство-
рення на їхній основі одного малюнка, і навіть кількох малюнків,
об’єднаних послідовністю розвитку єдиного сюжету чи за допо-
могою назви.
Порахуйте загальну кількість отриманих балів та внесіть їх у
бланк відповідей у таблиці 3 (стовпчик 2 “Вправність”, рядок 2)
були позначені як “адекватні” при аналізі Вправності. Також Роз-
робленість розраховується для всіх субтестів однако о, дивіться
у цій методичці торінки .
Оригінальність розраховується лише для тих відповідей, які
були позначені як “адекватні” при аналізі Вправності. Оригі-
61
нальність розраховується для всіх субтестів однако о (див. цю

методичку, торінки ).
Перелік відповідей на 0 балів для субтесту 3 (якщо у вашого
досліджуваного чи досліджуваної малюнок схожий на цей пред-
мет, сміливо ставте 0 балів):
побутова техніка
гриб
дерево
дім
дорога
паркан
книга або зошит
коробка
обличчя або фігура людини
меблі
вікно
посуд
Окрім 0 та 1 балів, за Оригінальність також передбачається
нарахування заохочувальних балів (бонусу), якщо при створенні
малюнка об’єднуються кілька вихідних стимульних фігур. Деталі на-
ведено у цій методичці на торінка . Для субтесту 3 нараху-
вання бонусних балів відбувається як зазначено у таблиці нижче:
Кількість об’єднаних стимулів бонус
2 1
3–5 2
6–10 3
11–15 4
16 5
62
загальну кількість отриманих балів внесіть у бланк відпові-

дей у таблиці 3 (стовпчик 2 “Оригінальність” + “бонус”, рядок 3)
первинні резуЛьтАти
Первинна обробка результатів відповідно до правил, опи-
саних у попередніх розділах, здійснюється в робочому зошиті,
хоча ви вже повинні були виконати більшість необхідних кроків.
Малюнки, які за підрахунком показника Вправність були ви-
знані неадекватними — викреслюються. Поряд з адекватними
малюнками записуються буквені позначення тих показників, які
оцінюються в даному субтесті, і підрахована кількість сирих ба-
лів: В — Вправність; О — Оригінальність; Н — Абстрактність
назви; Р — Розробленість; з — Опір замиканню.
Частково у вас уже повинна бути заповнена таблиця 3 у шаб-
лоні роботи (окрім секцій, які зафарбовані чорним кольором,
адже для цих субтестів обрахунок не проводиться). У таблиці
треба додати показники за всіма субтестами та заповнити рядок
“сума балів”. задля адекватного подальшого використання отри-
маних результатів, необхідно їх перевести у Т-стандартні бали —
це стандартизована шкала від 1 до 100, яка зазвичай використо-
вується для стандартизації та вирівнювання результатів. Т-шкала
має середнє значення, яке дорівнює 50 (М = 50) та стандартне
відхилення, яке дорівнює 10 (сигма = 10). Конвертація у Т-бали
здійснюється окремо за Абстрактністю назви, Вправністю, Роз-
робленістю, Оригінальністю та Опору замиканню. У шаблоні цієї
роботи ми підготували для вас автоматичний калькулятор, читайте
інструкцію з його використання там. Для переведення сирих зна-
чень до Т-балів балів використовується формула:
Xi −M
Ti = 50 +10 ,
σ
де i — порядковий номер досліджуваного; Ti — стандартизоване
значення показника за окремою категорією у досліджуваного;
63
Xі — сира оцінка кожного показника; М — середнє арифметичне

значення показника, отримане на відповідній віковій вибірці;
σ — стандартне відхилення значень показника, отримане на від-
повідній віковій вибірці.
Для отримання узагальненого показника “Образна креатив-
ність” (ТіК) необхідно підсумувати Т-бали за Вправністю (ТВ),
Оригінальністю (ТО), Розробленістю (ТР), Абстрактністю назв
(ТН), замиканням (Тз) і поділити цю суму на п’ять:
TB +TO +TP +TH +T
TOK = .
5
інтерпретАція ОснОвних пОКАзниКів
О рАзнОї КреАтивнОсті
Образна креативність позитивно корелює з Вербальною кре-
ативністю, але сила зв’язку між ними слабка або середня. Тому в
однієї й тієї самої людини рівень розвитку Вербальної креатив-
ності та рівень розвитку Образної креативності можуть суттєво
відрізнятись один від одного. В одних людей можуть бути високо
розвинені і Образна, і Вербальна креативність, в інших — високо
розвинена лише Образна чи лише Вербальна креативність.
Для якісної характеристики кількісних значень ТВ , ТО , ТР ,
ТН , Тз і ТОК використовується та сама таблиця, що і у Вербальній
батареї:
т-бали Характеристика
>70 дуже високо (бездоганно)

66–70 вище норми
61–65 трохи вище норми
40–60 норма
35–39 трохи нижче норми
30–34 нижче норми
<30 дуже низько
Для інтерпретації якісної своєрідності Образної креативності

може бути корисна така інформація.
64
О ра на ра н ст
Високу оцінку за цим показником може мати людина з ба-
нальним та імпульсивним стилем мислення, якщо за іншими по-
казниками Образної креа-
тивності отримано низькі
оцінки. Низька оцінка за
параметром “вправність”
може бути пов’язана із
прагненням до ретельної
розробки ідей, прагнен-
ням уникнути банальних
ідей або з низькою моти-
вацією.
О ра на ори нал н ст
Інтерпретація цього показника аналогічна інтерпретації вер-
бальної оригінальності. Однак, образна оригінальність, ймовірно,
ще більшою мірою, ніж вербальна, вимагає здатності відкласти
перше спрощене рішення. Корисно співвідносити оцінку за пара-
метром Оригінальність з оцінкою за параметром Вправність.
Деякі люди, наприклад, продукують мало неоригінальних
малюнків (низька Вправність, низька Оригінальність), інші —
багато оригінальних ідей (висока Вправність, висока Оригіналь-
ність).
Одні досліджувані малюють невелику кількість оригіналь-
них малюнків, але прагнуть детально розробляти їх. Інші про-
понують мало оригінальних ідей, але доповнюють їх великою
кількістю деталей. Також легко виділяються досліджувані, що
пропонують велику кількість стандартних ідей і не прагнуть
їхньої розробки.
Цей показник відбиває здатність розвивати, доповнювати,
доопрацьовувати ідеї, розширювати їх межі. У дуже хороших
“розробників” є слабкі сторони: прагнення якнайкраще розви-
65
нути свою ідею не дає їм завершувати роботу вчасно. Можна

також припустити, що високий бал розробленості пов’язаний і з
хорошою спостережливістю.
А страктн ст на и
Цей показник найбільше корелює з показниками Вербальної
креативності, особливо з Вправністю та Оригінальністю. Низький
бал за цим показником, як правило, буває у відстаючих учнів та
виражених конформістів.
О р амиканн
Цей показник відображає здатність тривалий час витриму-
вати невизначеність, нерівновагу, залишаючись відкритим но-
вій інформації, прийняттю оригінальних рішень. Нетворчі люди
схильні приймати рішення передчасно без урахування доступ-
ної інформації. Цей показ-
ник стоїть дещо окремо.
Найменше він корелює з
Розробленістю, найбіль-
ше — з Оригінальністю,
а також з такою особис-
тісною якістю, як нонкон-
формізм.
висно ок до астини у висновках дайте відповіді на нас-

тупні запитання:
1. які показники отримав досліджуваний або досліджувана
за кожною окремою категорією?
2. які показники були отримані за образною креативністю
в цілому?
3. Дайте оцінку кожним отриманим показникам.
4. Спираючись на опис категорій, дайте оцінку загальному
рівню образної креативності вашого досліджуваного чи
досліджуваної. Менше загальних фраз та більше подро-
биць!
66
висно ок у загальному висновку дайте детальний опис

рівня креативності вашого досліджуваного із розлогими пояс-
неннями.
Туник, Е. Е. (2013). Лучшие тесты на креативность. Диагностика
творческого мышления. Издательский дом” Питер”.
Туник, Е. Е. (1998). Диагностика креативности. Тест Е. Торренса. ГП
“ИМАТОН”.
Trisnayanti, Y., Khoiri, A., Miterianifa, & Ayu, H. D. (2019, December).
Development of Torrance test creativity thinking (TTCT) instrument
in science learning. In AIP Conference Proceedings (Vol. 2194, No. 1,
p. 020129). AIP Publishing LLC.
Kanlı, E. (2020). Assessment of Creativity: Theories and Methods. In
Creativity-A Force to Innovation. IntechOpen.
67
еКспрес метОд д. д ОнсОнА
Вступ: опитувальник креативності Д. Джонсона є експрес-

методом психодіагностики креативності. В експериментальній
практиці ця методика може бути застосована як доповнення до
відомих тестів П. Торренса та Д. Гілфорда. У нашому випадку ми
будемо її використовувати як пост-фактумну оцінку результатів
за тестом Торренса. Сам Джонсон зазначає, креативність прояв-
ляється як продуктивний акт, виконаний людиною спонтанно у
певних обставинах соціальної взаємодії. Оцінку надійності опиту-
вальника креативності Д. Джонсона проведено Е. Е. Тунік (1997).
Отримані нею результати свідчать про можливість застосування
опитувальника креативності Джонсона як психодіагностичного
інструменту для оцінки творчих проявів, доступних прямому
спостереженню. Опитувальник креативності складається з восьми
характеристик творчого мислення та поведінки.
Мета: здійснити експрес діагностику рівня розвитку уяви
досліджуваного за результатами тесту Торренса.
Обладнання: бланк методики.
Методика проведення: заповнення опитувальників потребує
мінімальної витрати часу (10–20 хвилин). Цей опитувальник
дозволяє провести як самооцінку, так і експертну оцінку креатив-
ності іншими особами: вчителями, батьками, однокласниками.
Ви зараз будете у ролі експерта оцінювати “творчі напрацю-
вання” вашого досліджуваного. Візьміть його або її результати
за тестом Торренса та оцініть їх згідно запропонованої шкали
у бланку відповідей, який знаходиться у вашому робочому зошиті
( торінка ).
Кожен пункт оцінюється за 5-бальною шкалою: 1 — ніколи,
2 — рідко, 3 — іноді, 4 — часто, 5 — постійно. Характеристики
креативності пронумеровані, поставте оцінку навпроти кожної
характеристики окремо. загальна оцінка креативності є сумою
балів за вісьмома характеристиками (мінімальна оцінка — 8,
максимальна — 40 балів).
68
Лабораторна робота У.3. Експрес-метод Д. Джонсона
характеристики креати ност

1. Чутливість до проблеми, здатність відчувати тонкі, невиз-
начені, складні, суперечливі особливості навколишнього
світу.
2. здатність висувати і висловлювати велику кількість різних
ідей, образів, гіпотез, варіантів.
3. Використання різних стратегій вирішення проблеми, здат-
ність пропонувати різні види, типи, категорії ідей.
4. здатність доповнювати ідею різними деталями, розроб-
ляти, удосконалювати ідею-образ.
5. Оригінальність, нестандартність мислення та поведін-
ки, унікальність результатів діяльності, індивідуальний
стиль.
6. здатність до перетворень, розвитку образів та ідей, дина-
мічність, винахідливість, здатність структурувати.
7. Емоційна зацікавленість у творчій діяльності, почуття
гумору, інтерес, потреба, творча мотивація.
8. Незалежність мислення, оцінок, поведінки, відповідаль-
ність за нестандартну позицію, стиль поведінки з опорою
на себе, самодостатня поведінка.
О ро ка ре л тат
рівень креативності шкала загальних оцінок опитувальника
Дуже високий 40–34

Високий 33–27
Середній 26–20
Низький 19–15
Дуже низький 14–0

тання:
1. Надайте свою суб’єктивну думку стосовно того, чи є про-
ведена експертна оцінка доцільною у контексті визначення
69
рівня креативності та/або творчих здібностей досліджува-

ного? Відповідь обґрунтуйте.
2. Спираючись на опис застосування цієї методики, чи було б
краще, аби не ви, а хтось із інших одногрупників оцінив ре-
зультати тесту Торренса? Чому? Відповідь обґрунтуйте.
3. Поясніть, наскільки успішно діагностується рівень креа-
тивності за допомогою цього опитувальника аби ви мали
змогу безпосередньо спостерігати за тим, як ваш дослі-
джуваний чи досліджувана виконують роботу? Відповідь
обґрунтуйте.
4. Чи співпадають отримані результати за цією методикою із
результатами безпосередньо за тестом Торренса? Поясніть,
чому потенційно могли бути відмінності та від чого вони
могли залежати?
5. Чи вважаєте ви експертну оцінку творчості та креативності
ефективною? Відповідь поясніть максимально детально.
КОнтрОЛьні зАпитАння
1. як проявляється креативність за Джонсоном?
Ильин, Е. П. (2009). Психология творчества, креативности, одарен-
ности. Издательский дом” Питер”.
70
Лабораторна робота У.4. Методика “Ескізи”
метОдиКА “есКізи”
Вступ: на відміну від

“класичного” варіанта тес-
ту Торренса, де графічні
стимули не повторюють-
ся, ця модифікація надає
можливість зафіксувати
такий якісний показник
творчого мислення як “ва-
ріативність” — здатність
до перетворення однознач-
ного стимулу. як бачите,
впродовж цього модулю
ми продовжуємо витискати з вас всі можливості уяви та змушу-
ємо її працювати на максимальній потужності. Це не останній
подібний тест, хоча ми і намагаємося представляти схожі роботи
почергово, щоб у вас була можливість трохи перепочити від одно-
типних завдань. Однак, дослідження варіативності дозволить ви-
значити чергові потужності вашої уяви та креативності.
Мета: визначити рівень розвитку варіативності творчого
мислення та уяви.
Обладнання: кольорові олівці, тестовий бланк, секундомір.
Методика проведення: перед початком роботи необхідно роз-
битись на пари для створення взаємодії експериментатора з дос-
ліджуваним. На виконання всього завдання надається максимум
15 хвилин. Експериментатор повинен зафіксувати час роботи, а
досліджуваний почати малювати у тестовому бланку (робочий
зошит “А4”, торінка ), бажано використовуючи набір кольо-
рових олівців, ручок або маркерів. У цьому тесті придумувати
назви малюнкам не потрібно.
Майте на увазі, що робота потребуватиМе
деМонстрації результатів перед всією вашою групою
71
Інструкція: намалюйте, використовуючи краплі у тестовому

бланку, все, що придумаєте. Краплі мають бути обов’язковим еле-
ментом Вашого малюнку. Їх можна заштрихувати, прималювати
до них будь-які деталі тощо. завдання виконуйте швидко. Час для
роботи обмежений. Приготуйте олівці. Починаємо та закінчуємо
виконання завдання за сигналом.
Обробка результатів: перед початком роботи з аналізом
результатів треба омін ти ро очими о итами з ки-
мось із ваших одногрупників, тобто, можете працювати у вже
сформованих парах або обрати іншу людину для аналізу ма-
люнків. Аналіз результатів здійснюється за вже відомими вам
критеріями. Оцінювання за критеріями розпочинаємо прямо під
час заняття, оскільки деякі з них потребують залучення всієї
групи.
Оригінальність оцінюється шляхом підрахунку кількості ори-
гінальних малюнків. Оригінальним вважається малюнок, що не
повторюється в цій групі. Для цього необхідно виконати декілька
основних кроків:
1) після завершення роботи над малюнками, хтось з експе-
риментаторів першим демонструє результати свого дос-
ліджуваного для всієї аудиторії:
якщо заняття проходить в аудиторії, то це просто й
зрозуміло;
якщо заняття проходить онлайн, то використайте ка-
меру телефону або компьютера;
2) всі інші експериментатори оцінюють результати своїх до-
сліджуваних шукаючи схожі малюнки;
3) схожі малюнки можна відмітити одразу на тестовому
бланку;
4) загальна кількість оригінальних малюнків підраховується
та заноситься у таблицю 1 у шаблоні цієї роботи (шаблон
знаходиться тут або за кьюар кодом в кінці цієї лабора-
торної).
72
в ра н ст
Оцінка Вправності дорівнює кількості не повторюваних між
собою малюнків-образів (але це не дорівнює загальній кількості
використаних крапель!). Наприклад, “обличчя жінки” та “обличчя
людини”. за кожен не повторюваний малюнок-образ нараховується
1 бал. Оцінка повторюваності здійснюється експериментатором
на власний розсуд: на момент виконання цієї роботи у вас уже
повинен бути певний досвід цієї оцінки. Підсумовується загаль-
ний результат, потім проводиться стандартизація за п’ятибальною
шкалою згідно зі значеннями у таблиці нижче:
Кількість малюнків стандартизований бал
0–3 1
4–8 2
9–12 3
13–16 4
17–20 5
Стандартизований бал заноситься до таблиці 1 у шаблоні

гн к ст
Гнучкість розраховується за кількістю використаних класів
(категорій): як і у Торренса, 1 бал нараховується тільки за одну
категорію, наприклад, із 5 малюнків 2 потрапляє до категорії “рос-
лини”, а три до категорії “посуд”, тому загальна сума дорівнює
2 балам. якщо малюнок не можна віднести до жодної з пере-
лічених категорій, тоді можна створити додаткову категорію або
категорії: їх створення та назва здійснюється на розсуд експери-
ментатора. Перевіряємо малюнки на відношення до категорії, ра-
хуємо суму та записуємо її до таблиці 1 у шаблоні цієї роботи.
Рекомендований перелік категорій:
1. Рослини.
2. Тварини.
73
3. Машини, механізми.
4. Люди.
5. Посуд.
6. Прикраси.
7. Іграшки, ігри.
8. Природні явища.
9. Космічні явища.
10. Їжа.
11. Війни, конфлікти.
12. Географічні об’єкти.
13. знаки (літери, цифри, символи).
14. Предмети домашнього побуту.
15. Орнамент, візерунки.
16. Спортивні снаряди.
17. Фантастичні образи.
18. Абстрактні малюнки.
Під Розробленістю мається на увазі кількість суттєвих еле-
ментів та деталей, які доповнюють малюнок. Оцінка наявності
деталей здійснюється подібно до тесту Торренса: чим більше
деталей, тим більше балів, тобто оригінальні та суттєві деталі
оцінюються не одним, а трьома балами. Кількість балів для кож-
ного малюнку окремо надає експериментатор (від 0 до 3). бали
сумуються та стандартизуються за п’ятибальною шкалою згідно
зі значеннями у таблиці нижче:
сума балів стандартизований бал
0–12 1
13–25 2
26–37 3
38–49 4
50–60 5
74

м ра ддаленост асо а д стим л

за цим критерієм оцінюється міра трансформації початкового
стимулу, тобто наскільки змінилася “крапля” після її замальову-
вання досліджуваним. Наприклад, досліджуваний перемалював
краплю за формою у квадрат або трапецію — тоді міра транс-
формації вважатиметься максимальною. Міра перетворення оці-
нюється експериментатором більшою мірою суб’єктивно у балах
від 0 до 3 — чим ближче і більш очевидна асоціація, тим менший
бал, тобто, чим менше трансформувалася початкова крапля, тим
менший бал надається досліджуваному. бали сумуються та стан-
дартизуються за п’ятибальною шкалою згідно зі значеннями у
таблиці нижче.
0–12 1
13–25 2
26–37 3
38–49 4
50–60 5

емо на екс рес

Оцінка цього критерія вважається найбільш інтуїтивно-су-
б’єктивною. Емоційна експресія оцінюється за кількістю та якіс-
тю емоційної виразності малюнків. Враховується колір, лінії та
емоційно виразні деталі, їх поєднання. Вона оцінюється експе-
риментатором у балах від 0 до 3. бали сумуються та стандарти-
зуються за п’ятибальною шкалою згідно зі значеннями у таблиці
нижче:
75
0–12 1
13–25 2
26–37 3
38–49 4
50–60 5

ви д ме а данн
оле але н ст олене але н ст
Цей критерій проявляється в об’єднанні декількох вихідних
повторюваних фігур в єдиний образ, реалізації прихованих мож-
ливостей стимулів. Тобто, якщо ваш досліджуваний об’єднує
декілька крапель в одну, то це і буде Виходом за межі завдання.
У такому випадку оцінюється міра виходу за межі однієї фігури
за таким принципом:
поєднання двох фігур в один малюнок — 1 бал;
поєднання 3-4 фігур в один малюнок — 2 бали;
поєднання 5 і більше фігур в один малюнок — 3 бали.
якщо досліджуваний поєднує фігури декілька разів, то кожне
поєднання оцінюється окремо. Наприклад, якщо ваш досліджу-
ваний поєднав в одну композицію весь перший рядок крапель,
то за це отримує 2 бали, а потім у наступному рядку поєднує
ще дві краплі в окрему композицію і за це отримує ще 1 бал.
В результаті за цим критерієм досліджуваний вже отримає су-
марно 3 бали. Кількість балів одразу заноситься до таблиці 1 без
стандартизації.
запишіть загальну суму отриманих балів за кожним критерієм
у таблиці 1 шаблону до цієї роботи. Після цього здійсніть коротку
інтерпретацію результатів, виходячи із назви та характеристики
критерію.
76

тання:
1. Наведіть ваше індивідуальне визначення креативності та
творчих здібностей? Чи ототожнюєте ви ці поняття, чому
так або ні? Відповідь обґрунтуйте.
2. Надайте вашу суб’єктивну оцінку стосовно того, чи можна
за результатами цієї методики говорити про рівень креа-
тивності людини? Поясність Вашу точку зору.
3. Вкажіть показники, які отримав(ла) досліджуваний(а) за
кожним критерієм? Подумайте, чому саме такі результати
були отримані?
4. Подумайте, що може впливати на успішність виконання
завдання у цій методиці? Врахуйте психологічні фактори,
умови, обмеження часу, ситуаційні фактори.
5. Дайте оцінку необхідності порівняння індивідуальних
результатів досліджуваного із груповими? Чи є отримані
результати вичерпними і що могло б змінитися, аби у
цій роботі ми додали порівняння із середньогруповими
результатами? Відповідь обґрунтуйте.
1. який якісний компонент творчого мислення ця методика
дозволяє вивчити?
77
2. Чим ця методика принципово відрізняється від Тор-

ренса?
78
Лабораторна робота У.5. МАК-тест “Розкажи історію”
мАК тест “рОзКА и істОрі ”
Вступ: першою колодою метафоричних асоціативних карт

(МАК) можна вважати “Oh!”, яка була розроблена у Канаді про-
фесором мистецтвознав-
ства Елі Раманом у 1975
році. Разом з психологом
Джо Шліхтером вони роз-
робили методики та осо-
бливості використання
МАК для психологічного
дослідження. зазвичай во-
ни виглядають як набір
зображень розміром від
звичайної гральної карти
до повноцінних листівок.
Можуть зображувати конкретні об’єкти та суб’єкти або приймати
максимально абстрактний вигляд.
Непрямий характер роботи досліджуваного з картками до-
зволяє обійти когнітивні та емоційні блоки, дослідити необхідні
функції. У цій роботі запропоновано використання МАК для до-
слідження уяви досліджуваного.
Розвиток МАК в Україні почався нещодавно. У даній методиці
запропонована авторська колода К. Л. Мілютіної — “Ксенобіо-
логія”.
Колода складається з 42 зображень
вигаданих тварин, їх взаємодію та пред-
мети навколишнього світу. Їх викорис-
товують для роботи в ювенільній психо-
терапії та для роботи з дорослими, як у
приватній, так і в груповій консультації,
задля екологічного обходу психологічних
блоків. Люди асоціюють себе з персо-
нажем історії або певними картками та
79
здатні розповісти більше, аніж при діалозі тет-а-тет. Подібних

текстів у нас з вами ще багато попереду.
Мета: дослідити розвиток уяви, вербального компонента
уяви.
Обладнання: форма для написання історії. Набір карт МА.
Методика проведення: групі студентів пропонується 5 випад-
кових зображень з колоди “Ксенобіологія”. Вони випадатимуть
рандомним чином на нашому сайті. Необхідно ознайомитись з
зображеннями та пронумерувати їх відповідно до уявної історії,
яка могла б між ними трапитись. Далі необхідно написати цю
історію у відповідному бланку (зошит А4, торінка ).
Дізнайтесь у досліджуваного наступне:
1. який малюнок йому сподобався найбільше і чому?
2. А який найменше і чому?
3. як саме взаємодіють між собою зображення?
4. Чому саме так?
Інструкція: Подивіться на запропоновані зображення та уявіть
історію, щось, що трапилось між цими зображеннями. Коли бу-
дете готові, опишіть те, що ви уявили. зобразіть наступні події
на бланку історії. Коли ви закінчите історію, придумайте до неї
заголовок.
якщо респондент не взаємодіє з запропонованими зобра-
женнями й описує інші об’єкти або події, або просто описує
стимульні зображення, не втручайтеся, допоки ви не відчуєте,
що інструкцію було порушено.
стим л ни матер ал
80

Методичні вказівки для оцінки рівня розвитку уяви за допомогою
аналізу історії варіюються від низького до високого рівня. Можна
набрати від 0 до 5 балів.
Рекомендації щодо оцінки розвитку почуття гумору, як інди-
катора розвитку вербальної уяви, варіюються від різко негативних
до сильно позитивних, оцінюються від 0 до 5 балів.
Важливо визначати основні елементи, як тільки це буде мож-
ливо, і враховувати, що означає вибір взаємодії між собою зо-
бражень стимульного матеріалу респондентом. Оцінка історії за
визначеними критеріями здійснюється суб’єктивно.
рекоменда одо о нки стор

. о иток и мі т а о наченн ід о іді
Історія не написана або має розірваний та нечіткий характер.
0 балів
5 окремих історій, які не мають початку або кінця.
Невикористання одного або більше зображення у власній
1 бал історії. 5 окремих історій, які мають логічний початок та
кінець, але не пов’язані між собою.
Зображення можуть бути пов’язані між собою, але немає
2 бали
зображення чіткої взаємодії між картками.
Конкретна історія, у якій зображено прямо взаємодію між
3 бали
окремим стимулами, відсутність абстрактності.
В історії присутня організована та абстрактна ідея, але взаємо-
4 бали
дія між ними конкретна.
Образність, організованість ідеї, ідея ширша за зображення,
5 балів високий рівень абстракції, додавання нових елементів в іс-
торію та нетипова взаємодія між елементами.
81
. ка а д оцінки оч тт мор к індикатора

ро итк ер а ної и
0 балів Повна відсутність жартів, присутня лише конкретика.
Жарти відповідають конкретним зображенням та стосуються
1 бал
лише стимульного матеріалу, не розкриваються в історії.
Використання лише зневажливих жартів або хворобливого гу-
2 бали
мору, жарти пласкі та однотонні, без подальшого розвитку.
Присутність нейтрального або амбівалентного гумору у не-
3 бали великій кількості. Декілька жартів або додаткових подій в
історії.
Стійкий гумор, має скоріше позитивну, ніж негативну приро-
ду; присутність великої кількості жартів в історії з можливим
4 бали їх подальшим розвитком у додаткові лінії. Для жартів ви-
користовується лише один прийом гумору (рима, каламбур,
перетворення тощо).
Жартівлива або грайлива історія, з повним переважанням
позитивного гумору, трохи лагідного. Абсурдний та абстракт-
5 балів
ний характер історії. Нагадує байку та використовує велику
кількість різноманітних прийомів гумору.

тання:
1. Чи вважаєте ви визначені критерії адекватними для визна-
чення рівня уяви? Поясніть чому?
2. Вкажіть на основні чинники отриманих результатів, які
вони?
3. Поясніть, чи вважаєте ви вербальний компонент уяви
важливим? Чому?
4. Чи достатньо використання методу побудови історій для
визначення рівня вербальної уяви?
5. Чи можна прослідкувати домінуючі механізми уяви при
написанні історії?
6. які фактори можуть впливати на рівень “креативності”
історії? Поясніть чому вони мають вплив?
82
1. як саме гумор слугує індикатором розвитку вербальної
уяви?
2. У діагностиці яких ще психічних явищ можна викорис-
товувати МАК?
блінов, О. А. (2015). Метафоричні асоціативні карти як сучасний метод
психологічної хірургії. Актуальні проблеми соціології, психології,
педагогіки, 2 (29).
блінов, О. А. (2015). Поняття метафоричних асоціативних карт та їх
використання в психологічній реабілітації. Актуальні проблеми
вищої професійної освіти України: Матеріали IІI Міжнародної
науково-практичної конференції.
83
тест “КОЛА” вАртеггА
Вступ: ця методика була запропонована німецьким психо-

логом Еріком Вартеггом ще у 30-ті роки 20 століття, але є дуже
популярною в європейських країнах до сих пір, тому що вона
вважається відносно легкою у проведенні та у інтерпретації. Її
можна застосовувати не тільки як методику для діагностики креа-
тивності, а й проективну методику для діагностики особистості
в цілому, тому у цій роботі ми і пропонуємо вам з нею познайо-
митись. Перевагою методики Вартегга “Кола” є те, що вона може
застосовуватися на широкому віковому діапазоні, включаючи як
дошкільний вік, так і період дорослості: запропоновані критерії
оцінки дозволяють визначати рівень розвитку для різних вікових
категорій, проте треба враховувати середні значення для окремої
категорії, яких у нас поки що немає.
Мета: дослідити невербальний компонент креативності.
Обладнання: тестовий бланк.
Методика проведення: перед початком роботи необхідно
розбитись на пари для створення взаємодії експериментатор-
досліджуваний. На виконання всього завдання надається макси-
мум 5 хвилин. Експериментатор повинен зафіксувати час роботи,
а досліджуваний почати малювати у тестовому бланку (зошит А4,
торінка ).
Інструкція: на бланку намальовано 20 кіл. Ваше завдання
полягає в тому, щоб намалювати предмети та явища, викорис-
товуючи кола як основу. Малювати можна як за межами, так і
всередині кола. Подумайте, як використовувати кола, щоб ви-
йшли оригінальні малюнки. Під кожним малюнком напишіть,
що намальовано. Малювати треба зліва направо. На виконання
завдання надається 5 хвилин.

84
Лабораторна робота У.6. Тест “Кола” Вартегга

досліджуваний, тобто, можете працювати у вже сформованих
парах або обрати іншу людину для аналізу малюнків. Аналіз
результатів здійснюється за вже відносно відомими вам кри-
теріями. Оцінювання за критеріями розпочинаємо прямо під
час заняття, оскільки деякі з них потребують залучення всієї
групи.
Оригінальність оцінюється шляхом підрахунку кількості ори-
гінальних малюнків. Оригінальним вважається малюнок, що не
повторюється в цій групі. Для цього необхідно виконати декілька
основних кроків:
1) після завершення роботи над малюнками, хтось із експе-
риментаторів першим демонструє результати свого дос-
ліджуваного для всієї аудиторії:
якщо заняття проходить в аудиторії то це просто й
зрозуміло;
якщо заняття проходить онлайн то використайте ка-
меру телефону або компьютера;
2) всі інші експериментатори оцінюють результати своїх до-
сліджуваних, шукаючи схожі малюнки;
3) схожі малюнки можна відмітити одразу на тестовому
бланку;
4) загальна кількість оригінальних малюнків підраховується,
помножується на 2 та отримане числове значення зано-
ситься у таблицю 1 (до стовпчику “індивідуальна кількість
балів”) у шаблоні цієї роботи (шаблон знаходиться тут
або за кьюар кодом в кінці цієї лабораторної).
ш идк ст
Підраховується показник швидкості мислення — загальна
кількість малюнків. Просто порахуйте загальну кількість заверше-
85
них малюнків та внесіть це значення до таблиці 1 (до стовпчику

“індивідуальна кількість балів”) у шаблоні цієї роботи.
гн к ст
Це вже повинна бути знайома категорія, адже гнучкість мис-
лення — це кількість категорій малюнків, які представлені вашим
досліджуваним чи досліджуваною. Кожен категорія дорівнює
1 балу, наприкладіз 5 малюнків 2 потрапляє до категорії “спорт”,
а три до категорії “людина”, тому загальна сума дорівнює 2 ба-
лам. якщо малюнок не можна віднести до жодної з перелічених
категорій, тоді можна створити додаткову категорію або категорії:
їх створення та назва здійснюється на розсуд експериментатора.
Перевіряємо малюнки на відношення до категорії, рахуємо суму
та записуємо її до таблиці 1 (до стовпчику “індивідуальна кіль-
кість балів”) у шаблоні цієї роботи.
Перелік категорій:
1. Природа.
2. Предмети побуту.
3. Наука і техніка.
4. Спорт.
5. Декоративні предмети (які не мають практичної цінності
та зазвичай використовуються для прикраси).
6. Людина.
7. Економіка.
8. Всесвіт.
Далі треба порахувати загальну суму
балів за весь тест та вказати її у таб-
лиці 1. Ця робота не може проводитися
без збору загальногрупових результатів.
Для цього відкрийте це файл (доступ-
ний також за кьюар кодом праворуч) і
внесіть ваші результати по кожній шкалі
окремо для того, щоб розрахувати се-
редньогрупове значення для подальшого
порівняння.
86
Лабораторна робота У.6. Тест “Кола” Вартегга
Після цього необхідно отримані результати представити гра-

фічно: для цього скористайтесь інструкцією у шаблоні цієї робо-
ти. Після оформлення графіку здійсність коротку інтерпретацію
отриманих результатів вказавши результати за кожним критерієм
окремо як індивідуальні, так і групові, та пояснивши, що цей
результат може означати.
висно ки у висновку дайте відповідь на наступні питання:

1. Надайте свою суб’єктивну думку стосовно того, и до-
статньо представлених критеріїв для визначення рівня
невербального компоненту уяви? якщо вважаєте, що їх
недостатньо, запропонуйте свої додаткові критерії та опи-
шіть способи підрахунку результатів.
2. Дайте своє визначення креативності. як ви вважаєте, на-
скільки добре діагностується невербальний компонент
креативності завдяки цій методиці? Чи розмежовуєте ви
поняття уяви та креативності? Відповідь обґрунтуйте.
3. Порівняйте ваші індивідуальні отримані результати із
середньогруповими: чи відрізняються вони? Подумайте,
від чого можуть залежати отримані результати?
4. Подумайте, які фактори могли вплинути на те, які резуль-
тати були отримані як вами, так і групою в цілому? Пояс-
ніть, за яких умов або під впливом яких явищ результати
могли б відрізнятися.
5. Порівняйте специфіку проходження цієї методики із ме-
тодикою “Ескізи” (лабораторна робота У.4): де було лег-
ше проходити методику та де бу-
ли отримані кращі результати?
Подумайте, з чим можуть бути
пов’язані отримані результати і
яку роль в цьому відіграє власне
стимульний матеріал?
ШАбЛОН РОбОТИ зНАХОДИТЬСя

тут
87
1. Що таке уява, а що таке креативність?
2. який вплив на результати дослідження уяви може мати
стимульний матеріал?
88
Лабораторна робота У.7. Тест “Чорнильні плями Роршаха”
тест “ ОрниЛьні пЛями рОршАхА”
Вступ: зазвичай коли люди чу-

ють фразу “плями Роршаха”, то ро-
зуміють, що це один із тих загально-
відомих методів, який майже безпо-
середньо асоціюється із психологією.
Сам тест розроблено швейцарським
психіатром Германом Рор шахом
(1884–1922), який використовується
для діагностики властивостей та
якостей особистості. Роршах ви-
явив, що ті досліджувані, які бачать
правильну симетричну фігуру у без-
формній чорнильній плямі, зазвичай
добре розуміють реальну ситуацію,
здатні до самокритики та самоконт-
ролю. Отже, специфіка сприйняття свідчить про особистісні ха-
рактеристики. Цей тест є одним із найкращих способів виявити ті
властивості особистості, які втілені в синтетичній діяльності в
умовах ненаправленого асоціювання. Тобто тестування ґрунту-
ється на аналізі продуктів творчості, у яких відбиваються (про-
ектуються) деякі індивідуальні особливості людини.
Результати тестування оцінюються послідовно за двома ти-
пами оцінок (характеристик): формальною оцінкою та оцінкою
за змістом. Формальні оцінки засновані на аналізі особливостей
організації сприйняття, оцінки змісту — на аналізі матеріалу
конкретних асоціацій. Одне з найбільш оригінальних і важливих
відкриттів Роршаха, що стосується психодинаміки, є Bewegung,
або відповідь, в якій використовується рух. Деякі досліджувані
бачили в чорнильних ляпках рухомі людські постаті. Роршах
виявив, що серед здорових людей це найчастіше характерно для
тих, кому властива багата уява, і серед осіб із психічними від-
хиленнями — для тих, хто схильний до нереалістичних фанта-
89
зій. При правильному використанні та інтерпретації результатів

тесту, можна дізнатися багато про потреби особистості, про те,
що робить її щасливою або сумною, що хвилює, а що вона зму-
шена пригнічувати і переводити у форму підсвідомих фантазій.
Все це може бути вилучено зі змісту або сюжету асоціацій, що
викликаються чорнильними плямами. У сучасній психологічній
практиці тест використовується більшою мірою для визначення
схильності людини до певних психологічних проблем, наприклад,
схильності до розвитку депресивних станів.
Оскільки у контексті блоку “Уява” ця методика виконується
лише у демонстраційному вигляді, був допущений ряд відхилень
від правил проведення (зокрема, групове виконання, письмовий
опис зображень, обмежений час для опису, демонстрація копій
зображень у відеоформаті, спрощена схема обробки, нестандарти-
зовані норми), у зв’язку з цим матеріал, що буде отриманий у ході
виконання цього завдання, вичерпної діагностичної цінності мати
не буде. з повною версією методики та коректним способом об-
робки результатів ви зможете ознайомитись під час проходження
практикуму з психології особистості або можете прочитати про
тест джерелах зі списку літератури.
Мета: опанувати можливості проективних методик у не-
прямому аналізі показників уяви, дослідити взаємозв’язок уяви
з іншими рисами особистості.
Обладнання: відеоряд з 10 зображень “плям Роршаха”, фор-
ма для опису картки, список рекомендацій для аналізу, бланк-
чернетка та бланк аналізу.
Методика проведення: методика складається з двох частин:
проективної та аналітичної. Особлива увага приділяється першій
частині. Групі досліджуванних демонструється відеоряд з 10 зоб-
раженнями “плям Роршаха”, які потрібно описати. Відведений
час на опис одного зображення 5 хвилин. Описувати зображення
пропонується у бланках відповідей (зошит А4, торінки ).
Під час перегляду стимульного матеріалу можна ввімкнути улюб-
лений плейлист, у разі проходження тесту в аудиторії можна
скористатися навушниками.
90
ва ли о Досліджувані можуть бути ознайомлені з систе-

мою оцінок лише після проведення досліду. Від запитань щодо
методики під час експерименту слід утриматись або відкласти їх
вирішення “на потім”.
Інструкція: Уважно подивіться на зображення та розгорнуто
опишіть його використовуючи такі допоміжні питання: На що
схожа ця пляма? Вкажіть те, що ви на ній бачите: загалом або
частинами. Що нагадує пляма за формою чи кольором, статична
вона чи рухається?

досліджуваний. Таким чином ви повинні краще навчитись аналізу-
вати чужі напрацювання та надавати психологічний висновок.
Аналіз всіх письмових відповідей по 10 зображенням здійс-
нюється за кількома основними характеристиками. У повно-
цінному форматі аналізу кожна характе-
ристика повинна мати окремий шифр та
додаткову деталізацію, тому наведений
формат аналізу не можна розглядати як
остаточний та вичерпний. Роботу можна
проводити безпосередньо у шаблоні цієї
роботи (шаблон знаходиться тут або
за кьюар кодом в кінці цієї лаборатор-
ної). Переглядаючи опис кожної картки
91
у бланку-чернетці відмічайте наявність характеристик у описі

зображення (будь-яким зручним для вас символом).
ормал н арактеристики
Цілісність — так шифруються відповіді, засновані на сприй-
нятті всієї плями, при чіткому відмежуванні плями від фону
таблиці.
Деталі — відповіді, засновані на сприйнятті частини плями
без урахування інших її частин.
Форма — чітко виражена форма (опис людей, тварин, рослин
та інших об’єктів, які мають чітко окреслену форму).
Форма нечітка — нечітко сприйнята/описана форма.
Форма – Колір — відповіді, в яких переважає форма і згаду-
ється колір.
Колір – Форма — відповіді, в яких переважає колір, але зга-
дується і форма.
Рух — відповіді, що описують рух, переміщення пози, іноді
ракурс, стан, рідше — мімічні рухи.
характеристики а м стом
Тварини — сюди відносяться згадки про будь-яких пред-
ставників тваринного світу — ссавців, птахів, риб, земноводних,
плазунів, комах.
Людина — категорія “людські постаті”. згадки про людські
істоти у будь-якій формі: вказання статі (чоловік, жінка, маленька
дівчинка, хлопчики тощо), віку (старий, стара, юнак), професії
(коваль, балерина), із заміною займенником (хтось хто зігнувся,
він, вона, його, її тощо) або прислівником (працюючий, вказуючий,
роблячий), уточненням наявності групи або приналежності до
будь-якої групи (бійка, демонстрація, зал для глядачів, шкільний
клас тощо).
Предмети — згадка предметів будь-якого призначення, роз-
міру, якості, матеріалу, стану тощо.
Фантазії — категорія “фантастичні образи” — фантастичні
та міфологічні образи, що згадуються досліджуваними, персонажі
92
казок і легенд, фантастичні істоти тощо (відьма, чаклун, кентаври,

король підземного царства, голем, троль тощо).
ва ли о кожен опис зображення має налічувати декілька
характеристик.
Далі треба здійснити розрахунок кількості відповідей різних
категорій та занести їх у крайній правий стовпчик таблиці блан-
ку-чернетки (таблиця 1 у шаблоні роботи) та у стовпчик “ШТ”
у таблиці 2 у шаблоні роботи (шаблон знаходиться тут або за
кьюар кодом в кінці цієї лабораторної). Після цього необхідно
порахувати відсоток відповідей різних категорій із загальної
кількості всіх відповідей і занести їх у стовпчик “%” у таблиці 2
у шаблоні роботи.
п дка ка відсотки рахуються за формулою: окрему необ-

хідну характеристику (а) (наприклад “Тварина”) розділити на
загальну кількість знайдених відповідей (b) (по всім характерис-
тикам) та помножити на 100:
a:b 100 = %.
за допомогою бланка аналізу визначити індивідуальні харак-
теристики досліджуваного (за відхиленнями від норми).
Скласти висновок щодо особистісних рис досліджуваного
за допомогою списку рекомендацій для аналізу, але пам’ятайте
про проекції!
пАм ятКА у будь-яких проективних методиках, зокрема у

цій, завжди необхідно мати зворотній зв’язок з вашим дослід-
жуваним або досліджуваною: не можна робити однозначної
інтерпретації за наведеними рекомендаціями, адже, наприклад,
фокус на деталях може не свідчити про підвищену особис-
тісну тривожність, а може означати просто увагу до деталей:
всі описані ознаки варто розглядати комплексно. Поставте
уточнюючі запитання вашому досліджуваному і за деталями
щодо інтерпретації звертайтесь до вашого викладача :)
93
рекоменда дл анал
Цілісність — велика кількість відповідей свідчить про тен-
денцію до узагальненого сприйняття світу, про синтетичний спо-
сіб мислення, про вміння абстрагуватися (якщо немає нездатності
до аналізу); узагальнення може бути філософським чи творчим
(конструювання з деталей).
Деталі — переважання деталей (без цілого) виступає по-
казником вузькості уваги, розрізненості мислення; якщо деталь
створюється самостійно з інших деталей, це творча спрямова-
ність; деталі дуже дрібні говорять про тривожність; якщо описані
не плями, а білий фон картки, то це може свідчити про негативізм,
оборонну або закриту позицію.
Форма — велика кількість таких відповідей є показником
переважання мислення над почуттями (можливо, і усвідомлене
пригнічення, приховування емоцій); низький відсоток говорить
про імпульсивність.
Колір – Форма — переважання кольору говорить про захопле-
ність емоціями, про імпульсивність і слабкий контроль свідомості
в цілому.
Рух — велика кількість таких відповідей свідчить про гнуч-
кість асоціативних процесів, про самостійність, сильний внут-
рішній контроль (якщо рух у відповідях не нав’язаний ззовні),
низьку емоційність.
Тварини — переважання таких відповідей вказує на стандарт-
ність мислення, слабо виражену індивідуальність.
Людина — показник інтересу до різноманітних соціальних
відносин.
Предмети — часті відповіді розцінюються як схильність до
надмірної систематизації, як низька товариськість, проблеми у
спілкуванні.
Фантазії — велика кількість розцінюється як схильність до
конструювання, фантазій, мрійливості.
Оскільки ця методика пропонується для розглядання у кон-
тексті модулю “Уява”, варто приділити увагу опису та аналізу
показників, що на вашу думку можуть відповідати саме за здат-
94
ності уяви досліджуваного, проте можете себе не обмежувати в

інтерпретаціях!

тання:
1. Наскільки успішно діагностуються можливості уяви за
допомогою тесту Роршаха? Поясніть, наскільки доцільно
його використовувати для дослідження САМЕ уяви як
ОКРЕМОГО психічного процесу?
2. які психічні процеси (згадайте курс загальної психології)
беруть участь у формуванні відповідей досліджуваного?
3. які фактори можуть впливати на те, які відповіді надає
досліджуваний? Відповідь обґрунтуйте.
4. Чи вважаєте особисто Ви тест Роршаха ефективним як для
дослідження як психологічних характеристик в цілому,
так і уяви зокрема (порівняйте, для чого цей тест є більш
ефективним та чому)?
5. Чим відрізняється тест Роршаха від інших тестів, які ви
вже проходили у цьому практикумі? Чи можна використо-
вувати запропоновані критерії інтерпретації у цій методиці
для визначення рівня розвитку уяви досліджуваного?
6. які, на вашу думку, характеристики з тесту найкраще
розкривають міру вираженості саме уяви як психічного
процесу? Аргументуйте свою позицію.
95

Bender, S. (2020). The Rorschach Test. The Wiley Encyclopedia of Per-
sonality and Individual Differences: Measurement and Assessment,
367–376.
Morehouse, R. A., & Dawson, J. G. (n. d.). The Differences in Rorschach
Diagnostic Test Variables in Paranormal Individuals as Compared to
Normal Subjects. 109–120. Retrieved from https://www.josmsq.com/
uploads/1/0/1/7/101701992/109-120.differencesinrorschachtests.pdf
Mukherjee, T., & Chatterjee, S. (2019). Revisiting the Rorschach Contro-
versy: The Rorschach Test-A Ghost of the Past or a Bearer of further
promise? SIS Journal of Projective Psychology and Mental Health,
26 (2), 118–127.
96
Лабораторна робота У.8. Методика “Речення”
метОдиКА “ре ення”
Вступ: ця методика вважа-

ється однією із найпростіших в
усьому модулі з точки зору про-
ведення та інтерпретації резуль-
татів, адже спрямована вона на
визначення явища під назвою “ди-
вергентна продуктивність”. Ін -
шими словами, це здатність лю-
дини продукувати відносно вели-
ку кількість осмисленого мате-
ріалу, працюючи із символічним
матеріалом, під яким ми власне
розуміємо слова та речення, адже
вся наша мова — це суцільна
символічна система, і не кожен із нас має здатність або навички
ефективно нею оперувати. Із результатів цієї методики можна
робити як безпосередні висновки про рівень дивергентної про-
дуктивності досліджуваного, так і опосередковані, які можуть
стосуватися загальної здатності до оперування символічними
системами. Майте це на увазі, а у питаннях до висновків ми про
це вам нагадаємо. Сама методика запропонована Євгеном Ільїним
і автор вважає її ефективною щодо показників, які вона повинна
вимірювати.
Мета: визначити міру прояву дивергентної продуктивності
під час оперування символічним матеріалом.
Обладнання: тестовий бланк.
Методика проведення: перед початком роботи необхідно
розбитись на пари для створення взаємодії експериментатор-
досліджуваний. На виконання всього завдання надається макси-
мум 8 хвилин. Експериментатор повинен зафіксувати час роботи,
а досліджуваний почати записувати відповіді у тестовому бланку
(зошит А4, торінка ). Досліджуваному або досліджуваній
97
пропонується придумати якомога більше осмислених речень, які

складаються з трьох слів. Слова у реченнях повинні починатися
з таких літер: Д, М, Т.
Інструкція: придумайте максимально велику кількість речень
із трьох слів, які починаються на літери Д, М, Т. У реченнях ви
можете використовувати прийменники (в, на, під, для тощо), щоб
поєднувати слова, які повинні починатися лише із зазначених
літер. На виконання завдання у вас буде 8 хвилин.
зультатів обмінюватись робочими зошитами з кимось із ваших
одногрупників НЕ обов’язково: ви можете самі порахувати свої
результати, але за бажанням можна обмінятися. Для повного
аналізу результатів достатньо просто порахувати загальну кіль-
кість речень, які були створені вами або досліджуваним/дослід-
жуваною. Ця кількість і є показником
продуктивності при операціях із симво-
лічним матеріалом. Ця робота не може
проводитися без збору загальногрупових
результатів. Для цього відкрийте це
файл (доступний також за кьюар кодом
праворуч) і внесіть ваші результати по
кожній шкалі окремо для того, щоб роз-
рахувати середньогрупове значення для
подальшого порівняння.
Проте під час здійснення інтерпретації результатів, ви можете
представити і додаткові критерії для оцінки результатів. Ми не
вимагаємо, проте рекомендуємо вам розглянути такі критерії:
оригінальність: в ідеальному варіанті треба зібрати загаль-
ногрупові результати та перевірити, які речення створювали
інші досліджувані; як варіант, можете скооперуватись із 3-4
одногрупниками та поділитись отриманими результатами,
обробити їх так, як ми робили у попередніх роботах.
семантичний: зазвичай курс психосемантики ви прослухо-
вуєте на першому році навчання, і можете застосувати свої
знання з нього тут; спробуйте проаналізувати, яка тематика/
98
Лабораторна робота У.8. Методика “Речення”
контекст переважає у реченнях, які створив досліджуваний,

та спробувати проінтерпретувати, що це може означати як
у контексті уяви, так і поза нею, адже тут можна сміливо
стверджувати, що будь-яка методика на дослідження уяви
також певною мірою є проективною.
гнучкість: також можна застосувати як додатковий критерій;
для цього необхідно виокремити смислові категорії, до яких
можуть відноситись речення досліджуваного та порахувати
їх за принципом, як це робилось у попередніх роботах.
висно ок у висновках дайте відповіді на наступні запи-

тання:
1. Надайте свою суб’єктивну думку чи здатна ця методика
виміряти рівень дивергентної продуктивності? Відповідь
2. зазначте індивідуальні результати та порівняйте їх із серед-
ньогруповими: поясніть, що може впливати на відмінності
та за рахунок чого вони можуть виникати?
3. Надайте власне визначення дивергентної продуктивності
та вербальної уяви: порівняйте ці два терміни за їх харак-
теристиками та поясніть, чи можна їх ототожнювати.
4. Подумайте, що ще можна було б виміряти за допомогою
цієї методики, не проводячи додаткових модифікацій?
5. Вкажіть власну думку стосовно того, наскільки доцільно
застосовувати цю методику у контексті вивчення уяви?

тут
Роботи здаються через сайт .

o
99
темАти ни Аперцептивни тест
Вступ: тематичний аперцептивний тест (ТАТ) вважається

класичним проективним психоаналітичним тестом, спрямованим
на визначення глибинного травматичного досвіду особистості. Він
був створений у Гарвардській психологічній клініці Генрі Мюреєм
у 1936 році. Оскільки сам тест вважається валідизованим психо-
логічним інструментом, то змін та модифікацій у його методиці
та у стимульному матеріалі не проводилось. Попри свій давній
вік, цей тест до сих пір вважається гарною методикою, адже за
умов коректного використання, він дозволяє дізнатися глибинні
проблеми особистості, які, як прийнято у психоаналітичному
підході, безпосередньо пов’язані із досвідом дитинства.
Існує декілька версій ТАТу, зокрема для різних вікових ка-
тегорій. У цій роботі ми будемо ознайомлюватись із класичною
версією для дорослих. “Дорослий” ТАТ широко використовується
для виявлення домінуючих мотивацій, емоцій та основних осо-
бистісних конфліктів. Він складається з серії у 30 карток, що зоб-
ражують людей у різних неоднозначних, інколи відносно дивних
міжособистісних взаємодіях. Для дослідження особливостей уяви
цей тест добре підходить зокрема у розумінні людиною соціаль-
100
Лабораторна робота У.9. Тематичний аперцептивний тест
ного контексту або контексту соціальної взаємодії: наскільки

людина здатна уявити спектр цієї взаємодії. Проте із досвіду
використання, цей тест здатен показати набагато більше, ніж
просто рівень уяви досліджуваного, тому ми дуже сподіваємося,
що ви зможете відкрити для себе дещо нове у своєму досвіді.
Сам тест займає багато часу, тому приготуйтеся, заваріть чаю та
влаштуйтеся максимально комфортно.
Мета: дослідити розвиток уяви, соціального компонента
уяви.
Обладнання: форма для написання історії. Набір карт ТАТ.
Методика проведення: в ідеальному варіанті, психолог пови-
нен показувати картки з малюнками індивідуально, а досліджу-
ваний розповідати історію усно. Психолог повинен фіксувати у
буквальному сенсі все:
Повний текст всього, що каже досліджуваний у тій формі,
якою він/вона це говорить, з усіма вставками, відволікан-
нями, застереженнями, аграматизмами, повтореннями та
словами-паразитами. якщо він або вона хоче виправити
щось раніше сказане, слід записати ці виправлення, не
змінюючи нічого з попереднього запису.
Все, що говорить психолог, обміни репліками, питання
та відповіді психолога, питання та відповіді досліджу-
ваного.
Довгі паузи під час складання оповідання.
Латентний час — від пред’явлення малюнку до початку
оповідання; і загальний час оповідання — від першого до
останнього слова. Час, витрачений на уточнююче опиту-
вання, не додається до загального часу.
Положення малюнку. Для деяких картин неясно, де верх,
де низ і досліджуваний може її перевертати. Повороти
картини потрібно фіксувати.
Емоційний стан, настрій, динаміку настрою та емоційних
реакцій по ходу обстеження та в процесі розповіді.
Невербальні реакції та прояви — жести, міміку, пози: рухи
плечима, посмішки, зміна пози тощо.
101
Проте у нашому випадку, демонстрація карток відбуватиметь-

ся у відео форматі для кожного студента окремо (посилання та
кьюар код наведені нижче). Після перегляду зображення у вас буде
5 хвилин на те, щоб придумати історію до цього малюнку. ЇЇ необ-
хідно написати у відповідному бланку (зошит А4, торінка ).
Кожна картка має свій код. Відкрийте посилання на вашому
пристрої, поставте відео на паузу, прочитайте інструкцію уважно,
і потім починайте перегляд картинок та запис історій. якщо ви
вдома, можете ввімкнути на фоні улюблений плейлист, якщо в
аудиторії — можете скористатися навушниками.
Інструкція: я показуватиму Вам картини, Ви подивіться на

них і, відштовхуючись від зображеного, складіть розповідь, сюжет,
історію. Спробуйте запам’ятати, що обов’язково треба зазначити
у цьому оповіданні. Опишіть, що, на Вашу думку, це за ситуація,
що за момент зображений на картині, що відбувається з людьми.
Крім того, опишіть, що було до цього моменту, у минулому, що
сталося раніше. Потім опишіть, що буде після цієї ситуації, у
майбутньому, що буде потім. Крім того, треба сказати, що відчува-
ють люди, зображені на картині або хтось із них, їх переживання,
емоції, почуття. І ще опишіть, що думають люди, зображені на
картині, їх міркування, спогади, думки, рішення.
102
досліджуваний. Отже, ви повинні краще навчитись аналізувати

чужі напрацювання та надавати психологічний висновок.
Аналіз оповідань здійснюється за низкою критеріїв вже у
готовому шаблоні цієї роботи (шаблон знаходиться тут або
за кьюар кодом в кінці цієї лабораторної). Проте, оскільки цей
тест розроблений у психоаналітичній парадигмі, він може мати
низку “підводних” каменів, тому проводити аналіз виключно за
критеріями може виявитись недостатньо, проте більш детально
із тестом та із специфікою інтерпретації
результатів ви матимите змогу ознайоми-
тись під час проходження практикуму з
психології особистості, тому тут більше
уваги приділяємо саме уяві. Варто також
враховувати низку умовно-побічних фак-
торів таких як самопочуття досліджу-
ваного, його / її рівень зацікавленості у
виконанні завдання, тому перед початком
аналізу прочитайте пам’ятку.

цій, завжди необхідно мати зворотній зв’язок з вашим дослі-
джуваним або досліджуваною: не можна робити однозначної
інтерпретації за критеріями, адже, наприклад, поверхневість
історії та відсутність яскраво-виражених депресивних станів
може бути наслідком відволікання, тому всі описані ознаки
варто розглядати комплексно. Поставте уточнюючі запитан-
ня вашому досліджуваному. за деталями щодо інтерпретації
звертайтесь до вашого викладача :)
Майте на увазі, первинне припущення у тому, що завершуючи

чи структуруючи незавершену чи неструктуровану ситуацію,
людина виявляє у цьому свої прагнення, уявлення та конфлік-
ти. Наступні 5 припущень пов’язані з визначенням найбільш
діагностично-інформативних оповідань або їх фрагментів.
103
1. Складаючи історію, оповідач зазвичай ідентифікує себе з

однією з дійових осіб. бажання, прагнення та конфлікти цього
персонажа можуть показувати бажання, прагнення та конфлікти
оповідача.
2. Іноді диспозиції, прагнення та конфлікти оповідача пред-
ставлені у неявній чи символічній формі.
3. Оповідання мають неоднакову значущість для діагностики
імпульсів і конфліктів. В одних може бути багато важливого діа-
гностичного матеріалу, а в інших дуже мало.
4. Теми, які прямо випливають зі стимульного матеріалу,
скоріше за все, менш значущі, ніж теми, прямо не обумовлені
стимульним матеріалом.
5. Теми які повторюються, найімовірніше, відображають
імпульси та конфлікти оповідача.
Ще чотири припущення пов’язані з висновками з проективно-

го змісту оповідань, що стосуються інших аспектів поведінки.
1. Розповіді можуть показувати як стійкі диспозиції та кон-
флікти, так і актуальні, пов’язані з поточною ситуацією.
2. Оповідання можуть зображати події з минулого досвіду
суб’єкта, в яких він або вона не брали участь, але були свідком,
читали про них тощо. Водночас сам вибір цих подій для оповіда-
ння пов’язаний з імпульсами та конфліктами досліджуваного.
3. У розповідях можуть бути зображені індивідуальні, групові
та соціокультурні установки.
4. Уявлення та конфлікти, які можуть бути виокремлені з
оповідань, не обов’язково проявляються у поведінці або відо-
бражаються у свідомості оповідача.
Ці припущення повинні допомогти вам диференціювати ас-

пекти, які стосуються безпосередньо уяви або проблем особистос-
ті та її психологічних характеристик. Існує базова характеристика
зображення, яка є безпосередньою та очевидною. Головним кри-
терієм застосування уяви — представлення історії таким чином,
щоб вона максимально відрізнялася від базової характеристики
104
зображення. Наприклад картка 3ВМ: “хлопчик прибіг з вулиці,

дуже втомився та настільки, що ліг на підлозі, а потім зрозумів,
що він пошкодив ногу, та скрутився від болю; а пістолет забув
його батько, який поспішав на роботу, а пістолет йому потрібен,
бо він поліцейський; хлопчик встане, побачить пістолет та по-
біжить до батька на роботу, щоб його віддати”. Цей приклад
історії максимально наближений до базової характеристики зоб-
раження.
Ваш досліджуваний може використовувати такі способи мо-
дифікації базового зображення:
введення додаткових персонажів ситуації, які безпосередньо
не представлені на зображенні;
формування ситуації або ситуацій взаємодії, які безпосе-
редньо не представлені на зображенні;
опис думок персонажа як стосовно себе, так і стосовно
інших персонажів;
безпосередній внутрішній або зовнішній діалог, себто пря-
ма мова;
опис психологічних характеристик персонажа;
детальний біографічний опис персонажа;
детальний опис афективної (емоційної) динаміки персо-
нажа;
фокус на подіях минулого та майбутнього, які безпосеред-
ньо не стосуються представленого на зображенні;
фантастичні історії з використанням нереальних об’єктів
(НЛО, привиди, зомбі, залізна Людина, Росомаха, бетмен
тощо);
детальний опис зовнішньої ситуації (погода, стихійні лиха,
війни тощо);
історифікація зображення — перенесення зображеної події
на конкретну історичну подію;
культурифікація зображення — перенесення зображеної
події на будь-яке явище або іншу подію пов’язану з культу-
рою (народу, групи, мистецтвом, архаїкою, пост-модерном
тощо);
105
метафоризація зображення — опис зображення як репре-

зентації якоїсь іншої ситуації, безпосередньо не пов’язаною
зі зображеною ситуацією;
літературизація зображення — співвіднесення зображених
персонажів із літературними персонажами, навіть якщо
вони будуть із різних літературних творів;
мультиверсізація зображення — представлення ситуації
як такої, що відбулася у паралельному всесвіті незалежно
від контексту;
деконтекстуалізація зображення — зміна, перенесення,
нехтування очевидним контекстом зображення (схоже з
наступним способом);
збільшення або перенесення рівнів сприймання зображення
(наприклад, опис зображення як сновидіння персонажа,
який не зображений на малюнку, або як сновидіння персо-
нажа на малюнку; персоніфікація неживих об’єктів, наприк-
лад, скрипка образилась на хлопчика і завмерла (картка 1);
чоловік на малюнку одягнений як Супермен, а його ворог
перетворився у жінку, яка його обіймає і не пускає на важ-
ливе завдання (картка 4) тощо).
звичайно, це не вичерпний перелік способів модифікації
базового зображення, але такі конструкції використовуються
найчастіше. Ми пропонуємо вам таблицю з описом базових ха-
рактеристик зображення для полегшення ідентифікації можливих
та подальших способів його модифікації за допомогою уяви.
Код базова характеристика зображення

1 Хлопчик дивиться на скрипку, що лежить перед ним на столі.
2 Ситуація в селі: на передньому плані дівчина з книгою, на задньо-
му — чоловік працює в полі, старша жінка дивиться на нього.
3BM На підлозі поруч із кушеткою — фігура, що скорчилася, швидше
за все хлопчика, поруч на підлозі револьвер.
3GF Молода жінка стоїть біля дверей, простягнувши руку до неї; інша
рука закриває обличчя.
106
Код базова характеристика зображення
4 Жінка обіймає чоловіка за плечі; чоловік прагне вирватися.

5 Жінка середнього віку заглядає через напіввідчинені двері в ста-
ромодно обставлену кімнату.
6ВМ Невисока похила жінка стоїть спиною до високого молодого чо-
ловіка, який винувато опустив очі.
6GF Молода жінка, що сидить на краю дивана, обертається і дивиться
на чоловіка середніх років, що стоїть у неї за спиною, з трубкою
в роті.
7ВМ Сивий чоловік дивиться на молодого чоловіка, котрий дивиться
в простір.
7GF Жінка сидить на кушетці поряд з дівчинкою, говорячи чи читаючи
їй щось. Дівчина з лялькою в руках дивиться в сторону.
8ВМ Хлопчик-підліток на передньому плані, збоку видно рушницю, на
задньому плані нечітка сцена хірургічної операції
8GF Молода жінка сидить, спершись на руку і дивиться в простір.
9ВМ Четверо чоловіків у комбінезонах лежать на траві.
9GF Молода жінка з журналом і сумочкою в руках дивиться з-за дерева
на іншу ошатно одягнену жінку.
10 Голова жінки на плечі чоловіка.
11 Дорога, що йде по ущелині між скелями. На дорозі — неясні пос-
таті. Зі скелі видніється голова і шия дракона.
12М Молодий чоловік лежить на кушетці із заплющеними очима, над
ним схилився чоловік похилого віку, його рука протягнута до об-
личчя лежачого.
12F Портрет молодої жінки, за нею жінка похилого віку в хустці з
дивною гримасою.
12BG Човен, прив’язаний до берега річки у лісистому оточенні. Людей
немає.
13MF Молодий чоловік стоїть, закривши обличчя руками, за ним на
ліжку напів одягнена жіноча постать.
107
багато особливостей стають зрозумілими вже після пере-

гляду всіх оповідань вашого досліджуваного. Тому на основі
аналізу кожної маленької історії розробіть у вільній формі за-
гальний аналітичний звіт, який стосуватиметься рівня розвитку
уяви досліджуваного або досліджуваної, а також загального
опису психологічних особливостей вашого досліджуваного, які
ви змогли побачити. У цьому звіті спробуйте максимально чітко
представити результати, так, щоб вони були зрозумілими навіть
не психологу.

тання:
1. Чи вважаєте ви, що ТАТ підходить для дослідження уяви?
якщо так, то за рахунок чого саме? Відповідь обґрунтуй-
те.
2. Чи важко було аналізувати історії? Що саме було важко,
а що легко?
3. Чи вдалося вам виокремити способи модифікації базового
зображення? Чи змогли ви ідентифікувати додаткові спо-
соби, не представлені у методичці?
4. Чи було вам складно аналізувати історії до малюнків? Що
саме було складно, а що було легко?
5. Чи було легко сформувати загальний звіт? Що саме було
складно, а що було легко?
6. Чи вважаєте ви, що історії вашого досліджуваного дозво-
ляють виявити приховані психологічні проблеми?
7. Опишіть ваше враження від тес -
ту: суб’єктивне вподобання, ефек-
тивність, практичність, прозо-
рість отриманих результатів та
здатність дослідити соціальний
компонент уяви.

тут
108
1. як саме співвідноситься ТАТ з психоаналітичною тео-
рією?
2. за якими критеріями ТАТ можна визначати рівень розви-
тку уяви?
Ackerman, S. J., Lewis, K. C., & Taylor, A. E. (2014). The Thematic Ap-
perception Test: A performance-based assessment technique.
Aronow, E., Weiss, K. A., & Reznikoff, M. (2013). A practical guide to
the Thematic Apperception Test: The TAT in clinical practice. Rout-
ledge.
Bellak, L., & Abrams, D. M. (1997). The Thematic apperception test, the
children’s apperception test, and the senior apperception technique
in clinical use. Allyn & Bacon.
Nissley, G. E., & DeFreese, E. (2020). Thematic Apperception Test. The
Wiley Encyclopedia of Personality and Individual Differences: Mea-
surement and Assessment, 381–385.
Stern, T. A., Fava, M., Wilens, T. E., & Rosenbaum, J. F. (2015). Massa-
chusetts general hospital comprehensive clinical psychiatry. Elsevier
Health Sciences.
109
мАЛ нКОви тест вАртеггА
Вступ: малюнковий тест Вартегга був розроблений у 30-х

роках ХХ ст. Еріком Вартегом у Німеччині. Основна мета його
використання: клініко-психіатрична діагностика дорослих та ді-
тей. за його допомогою можна
дослідити: продуктивність не-
вербальної уяви, самооцінку,
соціальні навички, латентні
страхи, наявність амбіцій та
цілеспрямованості досліджу-
ваного. Введення цього мето-
ду у загальну практику можна
вважати досягненням колеги
Вартегга — Августа Феттера. Дані були систематизовані у 1953.
Тест зазнав поширення загалом у Німеччині.
Особливістю цього метода можна вважати те, що він дозволяє
обійти психологічний захист чи соціальний тиск, зберігаючи свою
екологічність та психологічну безпеку.
Мета: дослідити продуктивність уяви та інші додаткові пси-
хологічні аспекти.
Обладнання: олівець чи набір для малювання. бланк для
малювання зі стимульним матеріалом.
Методика проведення: необхідно доповнити фігуру у кожній
клітині таким чином, щоб у кожній клітинці знаходився закінче-
ний образ. Порядок заповнення квадратів довільний. Відмітьте
поза малюнком порядок малювання (1 — 1, 3 — 2, 8 — 3, …).
Наприкінці дайте назву кожному малюнку. Тестовий бланк зна-
ходиться у вашому робочому зошиті (А4) на торінці .
Також дізнайтесь у досліджуваного наступне:
1. який малюнок йому сподобався найбільше і чому?
2. А який найменше і чому?
3. Що означають твої малюнки?
4. Чому саме такі образи?
110
Лабораторна робота У.10. Малюнковий тест Вартегга
Стимули на малюнку підібрані так, що кожен із них, через

свою архетипову специфіку, провокує проєкцію певної психічної
області. Кожний стимул виявляється “адресованим” певній області
індивідуального досвіду, певному аспекту особистості. Методика
Вартегга використовує напрацювання теорії Карла юнга і його
послідовників.
досліджуваний. У такий спосіб ви повинні краще навчитись
аналізувати чужі напрацювання та надавати психологічний вис-
новок.
Клітини 1, 2, 7 і 8 відповідають за прояв вербальної уяви
та її чуттєвого компонента. зазвичай тут зображають одухотво-
рене — образи природи, живу природу, людей.
Клітини 3–6 відповідають за раціональний та логічний компо-
нент уяви. зазвичай тут розташовуються штучні речі, породжені
людиною.
якщо ви помітили відхід від цього правила — дізнайтесь про
це у досліджуваного.
Кл тина символічно кра ка означає початок, а в даному

випадку — прояв “я” досліджуваного. У неї вкладають наступні
символи: емоційну м’якість, органічність переживань, непоміт-
ність емоційної натури, невизначеність проявів емоцій.
Кл тина и та іні — це зародок, образи нав-
коло — породження людини. Основа соціальної взаємодії. Відпо-
відає за емоційність, хвилювання, емоційне збудження.
Кл тина три и кі о т о о і т я сим-
волізують ріст і розвиток емоційної сфери. Показують рівень
вмотивованості, можливість бачити цілі та прагнення до успіху,
вміння використовувати емоції для досягнення цілей. Відповіда-
ють за принцип посилення, зростання та поділу.
Кл тина к адрат — показує рівень страху людини,
відчуття небезпеки або провини, подолання перешкод та вихід за
111
рамки прояву емоцій. Відповідає за рамки та обмеження власних

емоцій, кути, душевну та емоційну темряву, на які впливають
тяжкі обставини.
Кл тина о до ні та о еречни три — означає
опір, емоції, що з ним пов’язані, перешкоди на шляху, радість
чи печаль від їх подолання, прагнення до досягнення успіху або
уникнення перешкод та негативних емоцій, що з ними пов’язані.
Передбачається, що малюнок буде направлений вправо вгору.
Сенс: динамічність, стрибкоподібний ріст, емоційне зростання.
Кл тина ори онта ни та ертика ни три и,
вони означають різний початок, який одного разу перетинається.
Аналіз взаємних стосунків з близькими людьми, емоційний ком-
форт або дискомфорт. Передбачається, що лінії будуть з’єднані
в рамку або іншу цілісність. Їх контекст: поєднання, зв’язок або
роз’єднання форм та фігур, емоційне наближення або віддалення
від близьких.
Кл тина і ко о кра ок символізує емоційність, чут-
тєве начало, інтуїцію, вплив внутрішнього на зовнішнє та зов-
нішнього на внутрішнє. Відповідає за відчуття такту, рівень
вразливості, почуття, детальне розчленування, чуйність
Кл тина кр о и е мент — гармонійний протекторат,
захист. Означає задоволення, відчуття безпеки, пошук місця сили
та внутрішніх ресурсів, бажання зробити свої емоції безпечними
для прояву. замкнутість форми — пошук захисту від негативних
емоцій, як власних, так і оточення.
інтер рета велике значення на-

дається вираженому у малюнках “відно-
шенню” до вихідного знаку. Нехтування,
ігнорування знака на малюнках — симп-
том зосередженості на своєму “я”.
Дифузна увага до знаку — симптом

винахідливості, вигадки, розвитку уяви.
Це нефіксована увага на знакові, його
112
перетворення, розширення. зазвичай, людина з розвиненою уявою

намагається перетворити початковий стимул.
Фіксована увага до знаку — симптом концентрації на кон-
кретних, речових елементах, відсутність уяви. Тобто, продовжен-
ня стимулу (наприклад, продовження лінії), розміщення його в
центрі малюнку, зображення навколо стимулу, може свідчити про
недостатній розвиток уяви.
зрештою, прагнення якісно оформити вихідний знак — симп-
том творчого початку, розвиненої уяви. Тобто, максимальне ви-
користання потенціалу знака, повне його перетворення або аде-
кватна інтеграція у своє зображення, органічність його розмі-
щення. Наприклад, три лінії — формують колони театру, але
не виступають центральним компонентом малюнку. Не повна
абстракція від стимулу як в першому випадку, та неповна відпо-
відність суто стимулу.
Окремої оцінки потребує натиск олівця або ручки. Щоб оці-
нити його, потрібно перегорнути аркуш та подивитись на силу
натиску зі зворотньої сторони. занадто сильний натиск на квадраті
означає напругу у досліджуваного, важливі для нього моменти,
рішучість та бажання подолання проблеми. Слабкий натиск може
означати невпевненість, нестачу сил, фрустрацію, пригнічення
емоцій та обмеження використання уяви. Нормальним можна
вважати натиск, який не “просвічується” з іншої сторони аркуша,
але який можна добре роздивитися на основній стороні.
Розташування малюнка: переважно верхня частина — над-
мірна рішучість, перебільшення своїх можливостей, в нижній
частині — слабкість і применшення своїх можливостей, пригні-
чення уяви, збоку — прагнення отримати допомогу, підвладність
досліджуваного, в центрі — адекватне сприймання власних емо-
цій, адекватна оцінка сил, незалежність.
Основне використання ліній: горизонтальні — відчуття без-

силля, вертикальні — бажання до змін, щоб поліпшити емоційний
фон, штрихування — наявність бентежності, спантеличення.
113
Розмір: велетенські розміри — артистичність, пошук ува-

ги, показова емоційність; невеликий розмір — подавленість,
сором’язливість.
Досліджуваний або досліджувана зазвичай починає з важ-
ливих та зрозумілих для нього ліній, у той час, коли складні або
неважливі образи залишаються “на потім”.

цій, завжди необхідно мати зворотній зв’язок з вашим дослі-
джуваним або досліджуваною: не можна робити однозначної
інтерпретації за критеріями, адже, наприклад, розташування
основної частини малюнку знизу квадрата не завжди може
пояснюватись слабкістю або применшенням власних мож-
ливостей: є ймовірність, що це композиційне рішення, тому
всі описані ознаки варто розглядати комплексно. за деталями
щодо інтерпретації звертайтесь до вашого викладача :)

тання:
1. Чи дозволяє цей тест визначити рівень уяви? Відповідь
2. Чи можна за допомогою цього тесту визначити рівень не-
вербальної уяви? Відповідь поясніть.
3. Чи можна за допомогою назв та описів малюнків цього
тесту визначити рівень вербальної уяви? Відповідь пояс-
ніть.
4. Чи вдалося визначити перелік особистісних рис дослід-
жуваного або досліджуваної? Поясність яких саме, за
рахунок чого, чи були вони явно-вираженими чи опосеред-
ковано?
5. Поясніть, яким чином здійснювалась інтерпретація ма-
люнків?
6. Визначте можливі причини, які дозволили отримати саме
такі результати. Поясніть чому ви обрали саме такі при-
чини, з чим це пов’язано.
114
7. Чи була у вас необхідність уточнювати інформацію у

досліджуваного чи досліджуваної? яких аспектів це сто-
сувалося? Чи вважаєте ви, що вам вдалось підтримувати
достатній рівень зворотного зв’язку?
1. як саме співвідноситься малюнковий тест Вартегга з юн-
гіанською теорією?
2. Про які додаткові характеристики особистості можливо
дізнатись завдяки малюнковому тесту Вартегга?
бурлачук, Л. Ф., Морозов, С. М. (2002). Словарь-справочник по психо-
диагностике (2-ге вид.). Питер. “Мастера Психологии”. ISBN
5-88782-3364.
Валявко, С., Князев, К., Князева, А. (2014). Диагностика особенностей
личностного развития дошкольников с речевым дизонтогене-
зом “рисуночным тестом Вартегга”. Науковий часопис Націо-
нального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова,
Серія 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія (26),
294–303.
115
тест віЛьних АсОціАці
Вступ: будь-який метод вільних асоціацій вважається ефектив-

ним для визначення міри розвитку уяви, принаймні якщо адекват-
но застосовувати критерії оцінки. У цій роботі ми спробуємо по-
знайомитись з одним із класичних варіантів, коли досліджуваному
надається можливість перегля-
нути умовно неоднозначне зо-
браження та створити перелік
будь-яких асоціацій, які воно
викликає. Також вважається,
що методи вільних асоціацій
є інформативними у контек-
сті визначення здатності до
асоціювання, візуальної креа-
тивності, здібностей до пере-
творення, а також дозволяють
виміряти варіативність мис-
лення. звичайно, цей метод також можна класифікувати як про-
ективний, а тому він має потенціал заглянути “глибше” і, мож-
ливо, дозволить віднайти приховані психологічні особливості,
як, наприклад, ТАТ або тест Роршаха. Представлений тест ми не
позиціонуємо як супер потужний інструмент, проте думаємо, що
він є достатньо ефективним і може добре виконати свою функцію,
попри відносну складність підрахунку та інтерпретації.
Мета: оцінити рівень розвитку візуальної уяви.
Обладнання: форма для написання асоціацій. Набір асоціа-
тивних карт.
Методика проведення: для початку роботи відкрийте про-
читайте інструкцію, а потім відкрийте відео за посиланням або
кьюар кодом під інструкцією. Сядьте так, щоб вам було комфорт-
но, ввімкніть улюблену музику (якщо проходите тест в аудито-
рії, то скористайтесь навушниками), переглядайте стимульний
матеріал та заносьте відповіді (ручкою) до бланка відповідей у
116
Лабораторна робота У.11. Тест вільних асоціацій
вашому робочому зошиті (А4) на торінка . Тлумачення

можна записувати через кому, через крапку з комою, у стовпчик,
впоперек, по діагоналі — як вам буде зручно.
Інструкція: ви зараз переглянете декілька зображень, які
можна тлумачити неоднозначно. Вам треба безпосередньо, не
думаючи довго, надати малюнку декілька інтерпретацій. Свої
тлумачення записуйте у бланку відповідей.


Обробка та аналіз результатів здійснюються вже за відомими вам
критеріями.
Оригінальність оцінюється шляхом підрахунку кількості
оригінальних асоціацій. Оригінальними вважаються асоціації та
тлумачення, які не повторюються в групі. Для цього необхідно
виконати декілька основних кроків:
117
1) після завершення роботи з опису асоціацій експеримен-

татори повинні ознайомитись із результатами своїх дос-
ліджуваних, зокрема:
перечитати асоціації;
розібрати почерк досліджуваних;
це необхідно для отримання загального уявлення про
види асоціацій.
2) далі хтось з експериментаторів першим зачитує результати
свого досліджуваного для всієї аудиторії:
якщо заняття проходить в аудиторії, то це просто й
зрозуміло;
якщо заняття проходить онлайн, то можна продемон-
струвати записи через камеру, щоб всі експеримента-
тори могли бачити написане, а потім або паралельно
зачитати відповіді;
робити це можна для кожного зображення окремо.
3) всі інші експериментатори оцінюють результати своїх
досліджуваних шукаючи схожі асоціації, можна робити
помітки на полях або на окремих аркушах;
4) схожі тлумачення можна відмітити одразу на тестовому
бланку;
5) загальна кількість оригінальних тлумачень-асоціацій під-
раховується та заноситься у таблицю 1 (стовпчик “інди-
відуальні результати”) у шаблоні цієї роботи (шаблон
знаходиться тут або за кьюар кодом в кінці цієї лабо-
раторної).
в ра н ст
Для вправності достатньо порахувати загальну кількість
асоціацій для всіх зображень та внести цю кількість у таблицю 1
у шаблоні цієї роботи (стовпчик “індивідуальні результати”).
р номан тн ст страте
Оцінка різноманітності стратегій здійснюється за схожим прин-
ципом оцінки ТАТ (Лабораторна робота У.9, торінки ):
118
необхідно визначити ті асоціації або тлумачення, які є максималь-

но віддаленими від базового зображення та порахувати кількість
стратегій, які використовувалися досліджуваним для формування
цих асоціацій. Під стратегією розуміється власне спосіб форму-
вання асоціації або тлумачення, а перелік основних стратегій
наведено на торінка цієї методички. Варто розуміти,
що одна асоціація не дорівнює одній стратегії, а одна стратегія
використовується для формування декількох асоціацій. Спробує-
мо розібратися на прикладі першого зображення з асоціативного
ряду. Наприклад, маємо такий перелік асоціацій:
Ассоль;
навколо розвивається сильний вітер і скоро почнеться ура-
ган Катріна;
дівчина думає про своє майбутнє, про коханого, про весілля,
яке станеться як тільки він повернеться;
Єва чекає на Адама щоб, скуштувати заборонений плід з
дерева пізнання добра та зла;
Мері Джейн тільки що дізналась, що Пітер Паркер — Лю-
дина-павук;
Чорна Вдова спостерігає за тим, як Халк мочить поганців.
Намагаючись полегшити процес обрахунку, у шаблоні цієї
роботи ми створили таблицю 2. Можна дізнатись, як додавати до
неї рядки переглянувши це відеО (також доступно за кьюар
кодом праворуч). У стовпчик “Асоціація”
можна вписати/перенести безпосередньо
асоціації вашого досліджуваного чи дос-
ліджуваної. Навпроти кожної асоціації
можна вписати стратегію, яка викорис-
товувалась. Для полегшення подальшого
опрацювання можна кожну окрему стра-
тегію позначити числовим кодом. Кожна
асоціація може мати декілька стратегій,
але ми пропонуємо вам обрати лише
одну, яка, на вашу думку, підходить найкраще. Приклад запов-
нення таблиці 2 наведено нижче.
119
№ асоціація стратегія Код віддаленість
1 Ассоль літературизація зобра- 1 2

ження
навколо розвивається детальний опис зовніш- 2 1
сильний вітер і скоро по- ньої ситуації
чнеться ураган Катріна
дівчина думає про своє опис думок персонажа 3 2
майбутнє, про коханого, як стосовно себе, так і
про весілля, яке станеть- відносно інших персо-
ся як тільки він повер- нажів
неться
Єва чекає на Адама, щоб культурифікація зобра- 4 3
скуштувати заборонений ження
плід з дерева пізнання
добра та зла
Мері Джейн тільки що ді- фантастичні історії з ви- 5 3
зналась, що Пітер Пар- користанням нереальних
кер — Людина-павук об’єктів
Чорна Вдова спостерігає фантастичні історії з ви- 5 2
за тим, як Халк мочить користанням нереальних
поганців об’єктів
загальна кількість стратегій 5
Міра віддаленості асоціації 0,92
У цьому прикладі ми бачимо, що кожна асоціація мала свою

стратегію, крім двох останніх, тому із 6 наведених асоціацій,
кількість використаних стратегій дорівнює 5. Це лише один із
варіантів обрахунку стратегій, якщо він видається вам незруч-
ним, ви можете використати будь-який інший. Кількість стратегій
необхідно порахувати для всіх зображень. У разі виникнення
труднощів із розумінням критерію та способом його обрахунку,
звертайтесь до вашого викладача :)
120
м ра ддаленост асо а
за цим критерієм оцінюється міра трансформації початкового
стимулу, тобто наскільки асоціація є віддаленою від базового зоб-
раження. якщо ви зрозуміли та порахували попередній критерій,
то з обрахунком цього критерію у вас не повинно бути проблем,
адже необхідно тільки порахувати загальну кількість асоціацій,
які є віддаленими від базового зображення (знову ж таки, за
аналогією лабораторної У.9 “ТАТ”). Для полегшення індикації
віддалених асоціацій, до таблиці 2 у вашому шаблоні ми додали
ще один стовпчик під назвою “Віддаленість”: у ньому можна
відмічати міру віддаленості асоціації від базового зображення у
числовому значенні від 0 до 3 (значення обирається самостійно
на думку експериментатора) — чим ближче і більш очевидна
асоціація, тим менший бал. Таблицю із описом базових зобра-
жень ми не надаємо у зв’язку з відсутністю доцільності, тому,
скоріше за все, вам доведеться ще раз переглянути стим л ни
матер ал. У результаті треба порахувати суму всіх значень для
всіх зображень і розділити її на 14. Отримане числове значення
записати у таблицю 2 і таблицю 1 (до рядка “Міра віддаленості
асоціації”) у шаблоні цієї роботи. У разі виникнення труднощів
із розумінням критерію та способом його обрахунку, звертайтесь
до вашого викладача :)
Після цього порахуйте суму всіх отриманих балів та запишіть
її у відповідній секції таблиці 1 у шаблоні цієї роботи.
Далі необхідно зібрати загальногрупові результати вже звич-
ним для вас способом. Для цього відкрийте це файл (доступний
також за кьюар кодом праворуч) і внесіть
ваші результати за кожним критерієм
окремо для того, щоб розрахувати се-
редньогрупове значення для подальшого
порівняння. Після того, як всі одногруп-
ники заповнять спредшит, перенесіть
отримані результати у таблицю 1 у шаб-
лоні цієї роботи (стовпчик “Середньо-
групові результати”).
121
Після цього необхідно представити отримані результати гра-

фічно. Детальні інструкції як це зробити наведено у шаблоні цієї
роботи.
Наступним кроком є розрахунок відсоткового значення для
оригінальності та різноманітності стратегій. Для цього необхідно
скористатися формулою: окрему необхідну характеристику (а)
розділити на загальну кількість (b) та помножити на 100:
a:b 100 = %.
Тобто:
кількість балів за оригінальність
% оригінальності = 100
кількість балів за вправність
та
кількість балів
% різноманітності = за різноманітність стратегій
100
стратегій кількість балів за вправність
Після розрахунку відсотків необхідно провести інтерпретацію

результатів: вкажіть результати за кожним критерієм окремо, по-
рівняйте його із загальногруповими результатами та поясніть, що
кожен критерій може означати і яким чином можна інтерпретувати
розраховані відсотки. Також подумайте, що може впливати на
отримані результати та чому.

тання:
1. Після проходження та інтерпретації тесту надайте вашу
суб’єктивну думку стосовно ефективності використання
тесту вільних асоціацій для визначення рівня розвитку
уяви? Відповідь обґрунтуйте.
2. Вкажіть ефективність кожного критерію окремо, поясніть,
чи виправдане їх використання.
3. Вкажіть ваші отримані результати та подумайте, чому були
отримані саме такі значення, що могло б вплинути на це?
122
4. Подумайте, за яких умов ви могли б отримати кардинально

інші результати? будьте максимально детальними.
5. якби ви ознайомились з інтерпретацією результатів до
проходження тесту, яким чином це могло б вплинути на
те, які асоціації та тлумачення ви створювали б?
6. Чи легко вам було зрозуміти, як оцінювати різноманітність
стратегій? Вкажіть, що було легко, а що важко. Подумайте,
що може впливати на те, яку стратегію використовує ваш
досліджуваний чи досліджувана?
7. Чи слухали ви музику під час проходження тесту? По-
думайте, як прослуховування музики могло вплинути на
отримані результати? Вкажіть варіанти із прослуховуван-
ням улюбленої музики та тої, яка вас дратує або просто
вам не подобається.
8. з точки зору досліджуваного, що могло впливати на те,
яку стратегію ви використовували і чи думали ви взагалі
про будь-які стратегії, записуючи асоціації до зображень?
Відповідь поясніть максимально детально.
9. з точки зору досліджуваного, що могло впливати на те,
наскільки віддаленою від базового зображення могла б
бути ваша асоціація? Чи свідчить ця віддаленість саме
про розвиток уяви чи вона може також стосуватися інших
психічних процесів, і якщо так, то яких саме і чому?
10. Опишіть своє враження від проходження тесту та за-
пропонуйте його модифікації, щоб покращити отримані
результати.

тут

o
123
метОдиКА “неісну А твАринА”
Вступ: Проективні методики

прийнято застосовувати для ви-
вчення емоційної сфери особистос-
ті через їх надзвичайну здатність
оминати психологічні блоки та по-
казувати справжні емоції дослід-
жуваного через призму малюнку.
Однією з класичних методик для
вивчення емоційної сфери людини,
є “Неіснуюча тварина”, яка доз-
воляє виражати внутрішній світ
завдяки малюнку “когось іншого”.
Цю методику також доцільно ви-
користовувати і для дослідження
уяви.
Вперше методика “Неісную-
ча тварина” була запропонована
М. з. Друкаревич. Методика пройшла довгий період розвитку,
зазвичай це стосувалось критеріїв аналізу результатів малюнку.
Критерії аналізу малюнку, які запропоновані тут, стосуються
суто емоційної сфери та розвитку уяви, хоча це не обмежує ви-
користання методики для вивчення інших сфер особистості, при
використанні відповідних рекомендацій до аналізу, оскільки ва-
ріацій у проективному малюнку є більше ніж багато.
як і при використанні будь-якого проективного методу дослід-
ження, слід пам’ятати про декілька обмежень: відносно низька
надійність результатів, яка викликана суб’єктивним аналізом
результатів методики, тому при аналізі слід поставити додаткові
питання досліджуваному; суто якісна інтерпретація результатів,
що обмежує можливість об’єктивної оцінки; низька повторю-
ваність результатів, тому що кожний досліджуваний зображує
власний психологічний стан через призму тварини.
124
Лабораторна робота У.12. Методика “Неіснуюча тварина”
Аркуш у цей час стає особистим полем досліджуваного,

у якому він або вона має змогу поділитись внутрішнім світом
з дослідником, тому слід обережно підбирати питання та уни-
кати критики навичок художника у досліджуваного. Взагалі, ця
методика спрямована на визначення загальних особливостей осо-
бистості досліджуваного, наявність або відсутність агресивності,
тривожності, труднощів у спілкуванні та багатьох інших.
Мета: оцінити прояв психоемоційних особливостей дослід-
жуваного та розвитку уяви.
Обладнання: бланк для малювання (білий аркуш А4), олі-
вець.
Методика проведення: досліджуваному пропонується на ар-
куші намалювати тварину (зошит А4, торінка ), якої ніколи
не існувало і назвати її.
Інструкція: Розслабтесь, прислухайтесь до своєї інтуїції,
дайте волю своїй фантазії та вигадайте і намалюйте неіснуючу
тварину та назвіть її неіснуючим ім’ям. “Відпустіть” свою руку,
дозвольте їй малювати ніби самій по собі.
ваших одногрупників для створення взаємодії експериментатор–
досліджуваний. Таким чином ви повинні краще навчитись ана-
лізувати чужі напрацювання та надавати психологічний вис-
новок.
Це одна з небагатьох методик, де невиконання завдання та-
кож свідчить про розвиток емоційної сфери. При відмові дослід-
жуваного від виконання методики, варто уточнити причини та
зафіксувати емоційні реакції при відмові та при відповідях на
уточнюючі запитання. Слід враховувати, що деякі люди мо-
жуть не бажати зображати власний внутрішній світ та давати
його аналізувати комусь іншому, але після можливої бесіди,
людина може інакше сприйняти малюнок. Тож спробуйте об-
говорити це з досліджуваним, з’ясувати причини відмови, від-
реагувати на них та отримати необхідний результат у вигляді
малюнку.
125
При обробці результатів необхідно звернути увагу на нас-

тупне:
1) особистісні характеристики досліджуваного;
2) розташування малюнку на аркуші (зліва, знизу, в центрі
тощо);
3) окремі частини фігури (розташування очей, форму ніг,
наявність елементів різних елементів (крил, вусиків
тощо));
4) контур та силу натиску олівця;
5) тематичність малюнку;
6) “емоційність тварини”: вона зла чи добра, лагідна чи
жорстока тощо;
7) назва;
8) додаткові характеристики, які описані у інтерпретації.
інтер рета ре л тат
пАм ятКА у будь-яких проєктивних методиках, зокрема у

цій, завжди необхідно мати зворотній зв’язок з вашим дослід-
жуваним або досліджуваною: не можна робити однозначної
інтерпретації за наведеними критеріями, адже, наприклад роз-
ташування основної частини малюнку знизу не завжди може
пояснюватись низькою самооцінкою: є ймовірність, що це
композиційне рішення, тому що іншу частину малюнку зай -
має невидиме помешкання цієї тварини, а отже всі описані
ознаки варто розглядати комплексно. Поставте уточнюючі
запитання вашому досліджуваному і за деталями щодо інтер-
претації звертайтесь до вашого викладача :)
. ко о она ти
А. . Реально існуюча тварина — певні порушення розвитку емо-
ційної сфери, гостра тривога, відсутність творчого початку
та фрустрація через це.
А. . Людиноподібна тварина, починаючи з зображення твари-
ни на двох лапах, з руками, закінчуючи антропоморфним
виглядом та використанням елементів людського одягу —
126
може свідчити про деяку емоційну незрілість, недостатній

рівень розвитку уяви.
А. . Сформована з різних елементів інших тварин — низька за-
гальна емоційність, можливо, через високий рівень раціо-
налізації.
А. . Схема тіла загальна (голова, тулуб, кінцівки) або оригі-
нальна схема — творчий підхід, широкий емоційний спектр,
низька конформність, прояв незвичайних емоцій, достатньо
розвинена уява.
А. . Надоригінальна, вигадлива (вихор, спіраль тощо) — демон-
стративність, надзвичайно високий рівень емоційності, мож-
ливі надзвичайно бурхливі емоційні прояви. Надзвичайно
високий розвиток уяви.
А. . “Механізовані” тварини — емоційна бідність, слід задати
додаткові питання, можливий початковий прояв відхилення
емоційного розвитку.
. точенн т арини мі це її і н анн якщо не нама-

льовано, задайте уточнюючі питання.
. . Ізольоване (печера, скелі, космос) — почуття самотності
через можливий брак спілкування
. . згадка про важкість досяжності (непрохідна гущавина, гори,
в яких немає дороги) — боязнь агресії, потреба в захисті.
. . Екзотичне (острів Мадагаскар, зачарований ліс) — бурхли-
вий емоційний фон, демонстративна поведінка через при-
гнічені емоції, або бажання бути в центрі уваги
. . Емоційно неприємне (болото, бруд) — невротичний стан
через низький рівень соціалізації, нестача спілкування,
бажання виражати свої емоції.
. о она ї т якщо не намальовано, задайте уточнюючі

питання.
в. . явно неїстівні речі (каміння, скло, метал) — низька соціа-
лізованість, порушення спілкування, недостатня емоцій-
ність.
127
в. . Особливо великі об’єкти (гори, дерева, будинки) або тверд-

ження про те, що тварина їсть все — імпульсивність.
в. . Люди — негативізм, асоціальність або антисоціальність,
агресивність.
в. . Емоційно неприємна їжа (черв’яки, бруд, слиз) — невро-
тичний стан.
в. . Не харчується нічим або харчується повітрям, енергією —
низька емоційність, наявність латентних емоцій, недостатній
в. . Вигадані рослини або тварини — добре розвинена уява.
. им она ит а мати якщо не намальовано,

задайте уточнюючі питання.
г. . Грає, гуляє, розважається — проекція латентних переживань,
недостатність спілкування, емоційна втома, обмежений роз-
виток уяви.
г. . Постійно шукає їжу — відчуття труднощів і емоційна ригід-
ність, нездатність перейти на новий рівень бажань, тривога,
недостатній розвиток уяви.
г. . Ламає дерева, топче будинки — негативізм, асоціальність
або антисоціальність, агресивність.
г. . багато спить — хронічна, втома, астенія, неможливість ви-
раження емоцій.
г. . Творчі речі (змінює світ, керує погодою) — високий рівень
розвитку уяви.
. и неї др і якщо не намальовано, задайте уточнюючі

питання.
д. . Відсутні — почуття самотності, розпач.
д. . Всі оточуючі, без конкретизації — висока незадоволена по-
треба в спілкуванні, низький рівень розвитку уяви.
д. . злі, агресивні (акули, крокодили, дракони) — негативізм, асо-
ціальність або антисоціальність, агресивний емоційний фон.
д. . Присутні та конкретизовані — емоційна зрілість, достатній
128
. оро и якщо не намальовано, задайте уточнюючі пи-

тання.
е. . Дуже багато або повна відсутність — боязнь агресії, недос-
татнє вираження емоцій.
е. . Всі оточуючі — негативізм; асоціальність або антисоціаль-
ність, підвищений рівень агресії.
. кі неї а анн чо о она оче якщо не намальовано,

задайте уточнюючі питання.
. . Мати друзів — брак спілкування, емоційна пригніче-
ність.
. . Не мати ворогів — боязнь агресії, іноді настороженість,
підозрілість.
. . Щоб його не боялися — боязнь агресії.
. . Стати звичайною твариною, стати людиною — емоційний
дискомфорт, пов’язаний з відчуттям своєї відмінності від
оточуючих;
. . Стати більшим за розміром — відчуття своєї малої значу-
щості, боязнь агресії, потреба в захисті.
.ати к на о і ец к и но дина рода а

ір
з. . Незначний натиск, майже не видно штрихів — невпевне-
ність, вагання, страх.
з. . значний натиск по всьому малюнку — велика тривожність,
що негативно впливає на емоційну сферу, агресивність.
з. . Натиск на окремий елемент/елементи — спрямованість
агресії, тривоги або інших негативних емоцій, які виражає
це елемент.
. ка о о на емоці ма нк Можна умовно розділити

тварин на: загрозливих (вовк, лев тощо), уникаючих про-
блем (заєць, кролик тощо) і нейтральних (мураха, равлик
тощо). Вибір типу тварини говорить про рефлексію від-
носно емоційного фону.
129
. к нама о ана центра на ча тина і ри зазвичай

це голова або інша форма, яка її замінює.
і. . Голова повернута вправо — націленість на реальний світ,
емоції націлені назовні та відповідають реакціям світу, на-
лежний рівень розвитку уяви.
і. . Голова повернута вліво — страх, нерішучість, низький роз-
виток уяви.
і. . Обличчям до малюючого — егоцентризм.
і. . Декілька голів — внутрішній конфлікт, тривога, існування
внутрішність суперечностей.
і. . Голова відсутня — імпульсивність, емоційна лабільність.
. ке т арини о ичч
К. . Очі — чим більші очі, тим більший аспект страху, три-
вожності. Вії — надзвичайно висока емоційність, демон-
стративність поведінки, страх через відсутність уваги від
оточення.
К. . Напіввідкритий рот у поєднанні з язиком, за відсутності
промальовки губ — екстравертованість, адекватна емоційна
відповідь. У поєднанні з промальовкою губ — чутливість.
Відкритий рот без промальовки губ і язика, особливо за-
креслений — високий рівень страху та тривожності. Рот
із зубами — підвищений агресивний фон, домінація вер-
бальної агресії.
К. . Обмеженість кількості та розмірів органів чуття (їх повна
відсутність) — недостатня емоційність та розвиток уяви.
. а чом она тоїт Ноги, лапи, постамент.

Л. . Розглядається основа цієї частини фігури відносно розмірів
усієї фігури та форми. Велика основа — низька емоційність
через високий рівень раціоналізації. Невпевненість у влас-
них почуттях.
Л. . Мала опора навпаки, легковажність, емоційна лабільність —
особливо за відсутності ніг, або їх невеликого, майже не-
помітного розміру.
130
Л. . з’єднання ніг із корпусом: з’єднані точно, старанно, слабко

або не з’єднані зовсім. Це ознака контролю своїх емоцій,
чим більша старанність, тим більший прояв контролю. Од-
нотипність і однакова спрямованість, а також повторення
форм ніг, будь-яких елементів опорної частини — емоційна
ригідність, низький розвиток уяви.
. о и очі над не
м. . Ці частини бувають функціональними (крила, щупальці
тощо) — емоційна лабільність, енергійність, мрійливість,
високий розвиток уяви. Окремо панцир — емоційна ригід-
ність, тривога та печаль.
м. . Та способом прикрасити (пір’я, квіти) — демонстративність,
емоційна лабільність, високий розвиток уяви.
. ки неї і т
н. . Піднятий вгору пишний хвіст — впевненість у собі, творче
начало.
н. . Опущений вниз “падаючий” — невпевненість, хронічна
втома, нестача уяви.
н. . Довгий, звивистий, роздвоєний хвіст — неможливість ана-
лізу власних емоцій через їх амбівалентність, внутрішній
конфлікт, який пригнічує емоційні прояви, або робить їх
надто бурхливими.
н. . Відсутній — емоційна ригідність, низький рівень розвитку
уяви.
. ки неї конт р
О. . Відсутній захисний контур — упевненість у собі, емоційна
стабільність.
О. . Наявність виступів (типу шипів, панцира, голок і затемнення
ліній контуру) — страх оточуючих, пригнічення власних
емоцій через страх осуду.
О. . Агресивний захист — якщо виконано в гострих кутах,
із страхом і тривогою — якщо мають місце затемнення,
131
залякування виражається контурною лінією. з осторогою

або підозрою — якщо поставлені щити, лінії подвоєні
і т.д.
О. . Верхній контур — страх старших(батьків, вчителів, ке-
рівників), неможливість вираження емоцій поруч з ними,
емоційна пригніченість.
О. . Нижній контур — захист проти насмішок, небажання вира-
жати емоції перед людьми, які нижче на соціальній драбині
(підлеглих, молодших), страх втратити авторитет.
О. . бічні — недиференційована небезпека і готовність до будь-
якого захисту і в різних ситуаціях.
. о е ми а и які є додаткові елементи?

Кількість тільки необхідних або додаткових елементів які усклад-
нюють конструкцію. багато — емоційна лабільність, розвинена
уява, мало — економія енергії, хронічна втома, емоційна ригід-
ність, недостатня уява.
. к її т
п. . Назва — може виражати раціональне поєднання змістовних
складових (літаючий заєць, бегемот) — раціональність та
відповідне зменшення емоційного фону, конкретна установ-
ка при орієнтуванні та адаптації, що викликане страхом до
невизначеності.
п. . Інший варіант — книжкове словотворення, з науковим, іноді
латинським суфіксом і аналогічним закінченням — демон-
страція розуму, ерудиції, можливо, свідчить про високий
п. . зустрічаються назви поверхово-звукові (набір звуків) —
легковажне ставлення до оточення, демонстративність емо-
цій.
п. . Повторювані елементи — недостатній рівень розвитку уяви,
нестабільність емоційної сфери.
п. . Непомірно довга назва — схильність до надмірного фан-
тазування, розвиток уяви.
132
Розробіть звіт щодо психологічних характеристик, які можна

дослідити за допомогою цієї методики та опишіть психологічний
портрет вашого досліджуваного. Особливу увагу приділіть опису
рівня розвитку уяви вашого досліджуваного або досліджуваної.
якщо хочете побачити ці критерії в дії, проведіть цю методику з
дітками від 5-6 до 10-11 років, і ви побачите, наскільки критерії
можуть відповідати зазначеним характеристикам :)

тання:
1. Чи можна використовувати цю методику для дослідження
уяви? Відповідь обґрунтуйте.
2. за якими компонентами можна здійснювати оцінку емоцій-
ної сфери досліджуваного? Чи вдалося визначити рівень
розвитку емоційної сфери вашого досліджуваного?
3. Чи відповідають запропоновані критерії інтерпретації
психологічним характеристикам вашого досліджуваного?
Що відповідає, а що ні, поясніть чому?
4. Чи вважаєте ви, що створений вами психологічний портрет
вашого досліджуваного відповідає дійсності? На основі
яких критеріїв ви робите такий висновок?
5. Проаналізуйте можливі причини отриманих результатів.
133
1. як саме проективні методики дозволяють обійти психо-
логічні бар’єри особистості?
2. Для вивчення яких психічних явищ можна використовувати
наведену вище методику?
Інтерпретація проективної методики “Неіснуюча тварина”. Дитячий
психолог. URL:https://dytpsyholog.com/2015/02/18/інтерпретація-
проективної-методики-2/ (дата звернення: 19.05.2022).
Лемак, М. В., і Петрище, В. ю. (2012). Психологу для роботи: діаг-
ностичні методики. Методичне видання. Збірник. — Ужгород,
Видавництво А. Гаркуші. 516–520
Мацко, Л. А., Прищак, М. Д., і Первушина, Т. В. (2011). Основи
психології та педагогіки: лабораторний практикум. Вінниця:
ВНТУ.
134
Лабораторна робота У.13. Експрес оцінка креативного “я”
еКспрес ОцінКА КреАтивнОгО “я”
Вступ: завершальною роботою у цій темі буде оцінка власної

креативності із використанням коротенького опитувальника. за
час проходження теми уяви ви вже побували і експертом з оцінки
рівня розвитку уяви інших, а також пройшли низку тестів для
власне визначення свого рівня уяви. Цей тест побудований як
самооцінка творчих здібностей.
Мета: суб’єктивно самооцінити рівень креативності.
Обладнання: бланк методики.
Методика проведення: відкрийте ваш робочий зошит (А4)
на торінці та заповніть тестовий бланк, як зазначено в ін-
струкції.
Обробка результатів: обробка результатів здійснюється за
стандартним ключом тесту, який має дві основні шкали: творча
самоефективність та ідентифікація себе як творчої особистості.
Третьою додатковою шкалою є творча Я-концепція.
Для підрахунку балів треба:
1) перевести градацію з опитувальника у числову як зазна-
чено у таблиці нижче
абсолютно мабуть ні так, мабуть абсолютно

ні ні ні ні так точно
1 2 3 4 5
2) для визначення рівня за шкалою творча самоефективність

треба порахувати середнє арифметичне за такими питаннями:
3, 4, 5, 6, 8, 9
3) для визначення рівня за шкалою ідентифікація себе як
творчої особистості треба порахувати середнє арифметичне за
такими питаннями:
1, 2, 7, 10, 11
4) для визначення рівня за шкалою творчої Я-концепції треба
порахувати середнє арифметичне за всіма питаннями методики.
135
Отримані результати треба занести до таблиці 1 у шаблоні цієї

лабораторної). Далі необхідно розробити детальний аналітичний
звіт щодо вашого особистого рівня розвитку уяви та її особливос-
тей, спираючись на результати цього тесту, а також враховуючи
результати ВСІХ попередніх тестів та методик, які ви проходили
з початку семестру. Свої результати ви можете попросити у своїх
експериментаторів. якщо ви працювали у парі з однією і тією
самою людиною, можете представити аналітичний звіт вашого
досліджуваного. будьте креативними! Можете наводити назву
тесту або методики, і також зазначати отримані результати по
шкалах окремо. звіт повинен містити мінім м 600 слів.
висно ки у цій роботі висновків немає :)
Karwowski, M., Lebuda, I., & Wiśniewska, E. (2018). Measuring creative
self-efficacy and creative personal identity. The International Journal
of Creativity & Problem Solving.
136
тема 2
Не злоякісний, медицина безсила тут, наріст,

Не затверджена, з роками — навіки, поза.
Мій єдиний, мій індивідуальний вижити спосіб —
Моя злість, моя ненависть, моя лють.
С. Шембель
Навряд чи у когось виникнуть сумніви щодо актуальності піз-

нання емоційної сфери особистості. Емоції можуть як допомогти
нам подолати нездоланні перешкоди, так і завадити впоратися
з найлегшими із них. як відомо, багато необачних вчинків, що
призвели до небажаних наслідків, ми пояснюємо, як правило,
впливом емоцій. Однак, якщо емоції повністю виключити, розум
стає неповноцінним. Емоції відіграють важливу роль у соціальних
138
Т е м а 2. ЕМОЦІЇ.
взаємодіях, виконують важливі регуляторні функції в людському

тілі та мозку, а також сприяють прийняттю раціональних рішень.
Дані останніх неврологічних досліджень підкреслюють важли-
вість емоцій у пізнанні та сприйманні людини. Незважаючи на
тривалу історію дослідження природи емоцій, у науковому співто-
варистві існує очевидна відсутність консенсусу щодо визначення
категорії емоції, поглядів на їх структуру, прояви та методи до-
слідження. Враховуючи незліченну кількість визначень емоцій, не
слід очікувати єдиного стандартного методу дослідження емоцій.
В ідеальному дослідженні, виходячи із багатокомпонентної при-
роди емоцій, слід вимірювати зміни в процесах оцінки (на всіх
рівнях нервової системи), реакції, що виробляються в нейроендо-
кринній, вегетативній і соматичній нервовій системі, мотиваційні
зміни, викликані процесом оцінювання, індикатори обличчя,
голосу та тіла, і природу суб’єктивно пережитого емоційного
стану, що відноситься до вищезгаданих змін компонентів. Хоча
такого точного вимірювання емоцій ще не було здійснено, був
досягнутий значний прогрес у вимірюванні окремих компонентів.
Виокремлюють декілька груп методів у вивченні емоцій: методи
обробки нейрофізіологічних сигналів, методи спостереження,
методи самозвіту, психодіагностичні методичні прийоми.
Нейрофізіологічні методи включають моніторинг відповідей
тіла на емоційні стимули. Дослідники можуть зробити висновки
щодо наявності тієї чи іншої емоції шляхом збору зображень
діяльності головного мозку, пульсу, кров’яного тиску чи замірів
опору шкіри. Обладнання, яке використовується для отримання
даних, може бути досить простим — датчик на палець для виміру
пульсу та провідності шкіри, так і більш складним — електрокар-
діограф, електроенцефалограф. Прихильники нейрофізіологічних
методів стверджують, що хоча такі методи і вимагають викорис-
тання різноманітних датчиків і приладів, проте не порушують
конфіденційності і можуть відстежити короткострокові зміни, які
залишаються непомітними для інших методів у дослідженні емо-
цій. Одним із недоліків використання таких методів є обмеження
мобільності досліджуваного, а також знаходження відповідності
139
між деякими нейрофізіологічними показниками і конкретними

емоціями. Окрім того, такі методи передбачають наявність спе-
ціальних знань та використання складного та доволі коштовного
обладнання. Одним із нейрофізіологічних інструментів є сенсорна
система “LifeShirt”, яка може бути використана для моніторингу
серцево-судинної та дихальної діяльності, метаболічних процесів
та інших фізіологічних показників емоційного стресу.
Методи спостереження пропонують вивчення емоцій шляхом
відстеження змін у міміці, жестах, голосі у відповідь на емоційні
стимули. зміни в обличчі (посмішка, похмурість тощо) є важливим
аспектом соціальної взаємодії. більшість досліджень, які були
проведенні в області розпізнавання емоцій були продовженням
роботи Дарвіна. Пізніше дослідженнями в області розпізнаван-
ня емоцій зайнявся Пол Екман, який розробив та запропонував
систему кодування активності м’язів обличчя (FACS). Даний
метод заснований на детальному вивченні протягом десяти років
анатомії м’язів обличчя та виокремленні 41 рухової одиниці. Так,
інтенсивність емоції може бути визначена наявністю та ступенем
змін у області обличчя, яка відноситься до вираження певної
емоції. Наприклад, смуток зазвичай виражається через брови,
очі та область рота. Превагами методу FACS є: високий рівень
точності зчитування, можливість проведення без використання
спеціального обладнання, висока достовірність, що підтверджу-
ється кореляціями із фізіологічними показниками. Найяскравішою
перевагою даного методу є його переведення у комп’ютерну
версію для автоматичного розпізнавання емоцій.
Методи спостереження у вивченні
емоцій також включають аналіз вербаль-
ної комунікації. Емпіричне дослідження
впливу емоцій на голос розпочалося на
початку XX ст. Незважаючи на високу
точність розпізнання емоцій через аналіз
вокальних особливостей, метод широко
не використовується через ряд обмежень,
наприклад, важкість створення чистого
140
запису (без шумів), а також аналіз мовної інформації тільки на

коротких проміжках.
Теза про те, що рухи тіла та жести є індикатором певних емо-
цій обговорюється та залишається відкритою. Деякі дослідження
уточнюють, що жести є індикатором інтенсивності емоцій, а не їх
типу. Проте усі вони поділяються на два типи досліджень. Одні
засновані на використанні спеціального пристрою — рукавички,
яка допомагає зчитувати інформацію більш точно, інші засновані
на візуальному спостереженні.
HCI-метод (дослівно взаємодія людини і машини) як один із
методів спостереження дозволяє відстежити та визначити емоції
шляхом вивчення інтерактивної поведінки. Капур, бурлесон та
Пікард використовували дані інтерактивного журналу відвідувань
для передбачення розчарування. Фокс, Карнават, Мідленд, Дю-
майс та Вайт відстежили кореляцію між пошуковою поведінкою
в інтернеті та задоволенням і незадоволенням.
Методи самозвіту, на відміну від попередніх груп методів,
базуються лише на описі досвіду. В їх основі лежить позиція, що
люди здатні та бажають визначити емоції. здебільшого досліджу-
ваному надається певний список емоцій з якого йому необхідно
обрати еквівалент, який найкраще описує його емоційні пере-
живання. Існує й інший спосіб для опису емоцій. Він базується
на поглядах В. Вундта, який всю систему почуттів визначив як
багатоманітність трьох вимірів: задоволення–незадоволення;
збудження–спокій; напруження–розрядка. Використовуючи та-
кий підхід, респондент може повідомляти про свій суб’єктивний
досвід лише вказуючи на координати в тривимірному просторі.
Найчастіше дослідники використовують лише два виміри для емо-
ційної ідентифікації. Окрім того, широке розповсюдження отри-
мало використання вільного самозвіту, що дозволяє респондентам
описувати свої емоційні переживання на базі власного словарного
запасу. Але на думку Шерера (2005) дуже складно аналізувати
дані кількісно. Дещо оптимізує дану процедуру метод самозвіту
“емоційний щоденник”, запропонований Вілюнас та Пацевичюс,
який дозволяє кількісно опрацювати зібрані дані.
141
Дослідження емоцій передбачає також використання психо-

діагностичних методичних прийомів для вивчення емоційного
процесу з його компонентами, емоційних станів та емоційних
властивостей особистості.
У кожної з представлених груп методів є свої переваги та
недоліки. Так, нейрофізіологічні методи передбачають викорис-
тання спеціального обладнання, хоча і є точними при відстеженні
короткочасних змін, проте є чутливими до шуму, який створюють
фізіологічні зміни в організмі. Методи спостереження вважаються
менш нав’язливими та не вимагають використання спеціального
обладнання, проте вони також є чутливими до шуму. Що стосу-
ється методів самозвіту, то ця група методів спирається лише на
суб’єктивні припущення людини про власні емоційні пережи-
вання. Найбільшим недоліком психодіагностичної групи методів
є свідоме викривлення результатів дослідження. Таким чином,
незважаючи на відсутність єдиного універсального визначення
емоцій, у ході дослідження ми можемо вивчати окремі їх компо-
ненти, такі як: когнітивна оцінка, фізіологічні зміни, суб’єктивні
відчуття та їх прояви на рівні обличчя, тіла та голосу.
142
Лабораторна робота Е.1. Дослідження емоцій за типом “Емоційний щоденник”
Ла ораторна ро ота е. .
дОсЛід ення емОці метОдОм
хрОнОЛОгі нОї ре стрАції зА типОм
“емОці ни ОденниК”
Вступ: емоції — найбільш яскра-

ва частина нашого життя. Ми звикли
відчувати цей світ, радіти сонцю та
боятись невизначеності. Часто такі
думки пролітають, залишаючи лише
невеликий слід роздумів про явища,
які викликали певну емоцію. Але як
часто ви задумувались відносно по-
чатку цієї думки, чому саме таке по-
чуття викликало сонце, а чому дощ
викликав іншу емоцію?
Для того щоб отримати уявлення
про силу та широту емоційних пере-
живань, слід використовувати методи-
ку “емоційний щоденник”, розроблену В. Вілюнас, І. Пацевичюс.
Емоційний щоденник містить спеціальні підрозділи, орієнтуючись
на які досліджувані шляхом самоспостережень фіксують різно-
манітні актуальні емоції, які вони переживають в різних ситуаціях
їх життєдіяльності. У щоденнику передбачена реєстрація інтен-
сивності перебігу емоційних реакцій, їх тривалості, наявності
фізіологічних компонентів, виявлення яких у перебігу емоційних
процесів можна зафіксувати на рівні ін-
дивідуального спостереження; комплек-
сність емоційного переживання.
Мета: визначити особливості дина-
міки емоцій, їх інтенсивності у буденно-
му житті.
Обладнання: електронний спредшит.
Методика проведення: досліджува-
ному надається інструкція.
143
Інструкція: впродовж двох тижнів відмічати у бланку емо-

ційного щоденника знак (П — позитивна емоція; Н — негативна
емоція), інтенсивність, тривалість емоційних переживань, а також
вид діяльності, під час якої вони виникають.
ланк методики “емо ни оденник”
Відкривши спредшит треба:

1) зробити копію вже існуючої сторінки
2) перейменувати копію сторінки вказавши своє ім’я або

нікнейм
3) заповнювати щоденник можна з телефону встановивши

програму через Апстор або Гугл Плеймаркет
144
Лабораторна робота Е.1. Дослідження емоцій за типом “Емоційний щоденник”
4) всі обрахунки за вас буде зроблено автоматично :)
Обробка результатів: у цій роботі ми здійснюємо самореф-

лексію, тому не міняємося роботами з одногрупниками.
1. Визначити тривалість переживань різної інтенсивності у
відсотковому відношенні до всього часу активності.
2. Визначити середній рівень інтенсивності емоційного життя.
3. Визначити середній рівень емоційних переживань окремо
для позитивних і негативних переживань.

тання:
1. Чи було вам комфортно заповнювати щоденник?
2. Наскільки часто ви забували його вести? Чому це від-
бувалось?
3. яка модальність переживань переважала? як ви думаєте
чому?
4. Вкажіть середню тривалість переживань кожної модаль-
ності. Подумайте, що могло б впливати на це?
5. зазначте середнє значення інтенсивності для кожної мо-
дальності окремо. Подумайте, що могло б на неї впливати
та чому?
6. Опишіть середні значення інтенсивності. Що могло їх
викликати?
7. Вкажіть найбільш часте переживання кожної окремої мо-
дальності: з чим воно може бути пов’язане?
8. Визначте найбільш частий вид
діяльності, поясніть, чому він ви-
кликав певні переживання, якої
інтенсивності та чому?
тут
o
145
1. які переваги та недоліки методу самозвіту в оцінці емо-
цій?
2. які показники дозволяє виміряти методика “Емоційний
щоденник”?
Кириленко, Т. С., & Льошенко, О. А. (2013). Самоаналіз емоційних
переживань як вияв емоційної компетентності особистості.
Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, (18), 146–
152.
Perkins, N. A. (2021). Increasing Emotional Intelligence (EI) Through
Self-Reflection Journals: Implications for OT Students. The American
Journal of Occupational Therapy, 75 (Supplement 2), 7512505090p1-
7512505090p1.
Cova Solar, F., García Martínez, F. E., Oyanadel, C., Villagran, L., Páez
Rovira, D., & Inostroza, C. (2019). Adaptive Reflection on Negative
Emotional Experiences: Convergences and Divergence Between the
Processing-Mode Theory and the Theory of Self-Distancing Reflec-
tion.
146
Лабораторна робота Е.2. Дослідження особливостей емоційних станів ...
дОсЛід ення динАмі них ОсО ЛивОсте
емОці них стАнів зА дОпОмОгО метОдиКи
“КОЛьОрОви ОденниК нАстрО ”
Вступ: від зародження цивілі-

зації, колір притягує думи людей,
він має надзвичайно важливе куль-
турне, семантичне та традиційне
значення. Колір постійно впливає
на наш психоемоційний стан, на-
віть якщо ми цього не розуміємо.
Колір постійно використовуєть-
ся для керування нашою увагою
та почуттями у різних цілях, як
маркетингових та політичних, так і виробничих і промислових.
Психологи також активно використовують властивості кольору для
вивчення психічних процесів та навіть для кольоротерапії. Але як
саме можна вивчати власні емоції за допомогою кольору?
На основі методики емоційно-кольорової аналогії Лутошкі-
на А. М. була розроблена методика “Кольоровий щоденник наст-
рою”. Суть даної методики полягає у оцінці своїх емоційних
переживань за певний проміжок часу за допомогою кольору. Ко-
льоропис застосовується для вивчення динамічних особистісних
емоційних станів, для оцінки впливу різноманітних ситуацій на
настрій людини, для вивчення ефективності деяких форм виховно-
го процесу та ряду інших явищ. Потрібно
відмітити, що недоліком даної методики
є неможливість передати всі відтінки
настрою людини — для цього будь-яка
палітра кольорів є недостатньою. Ця ме-
тодика дозволяє не тільки зібрати інфор-
мацію про психологічне самопочуття,
але, у той же час, повинна виконувати
психотерапевтичну функцію.
147
Мета: визначити переважаючий настрій досліджуваного та

типові емоційні реакції на події.
Обладнання: бланк методики: електронний спредшит.
Методика проведення: Відмічати протягом двох тижнів
у бланку щоденнику свій настрій.
ланк методики “Кол оро и оденник”
Відкривши спредшит треба:

1) зробити копію вже існуючої сторінки
2) перейменувати копію сторінки вказавши своє ім’я або
нікнейм
3) заповнювати щоденник можна з телефону встановивши

програму через Апстор або Гугл Плеймаркет
148
Лабораторна робота Е.2. Дослідження особливостей емоційних станів ...
4) заповнюйте згідно вказаних інструкцій у таблиці “Емо-

ційний щоденник”
5) всі обрахунки за вас буде зроблено автоматично :)
Обробка результатів: у цій роботі ми здійснюємо самореф-
лексію, тому не міняємося роботами з одногрупниками.
1. Визначити представленість та відсоткове співвідношення
кольорів (розраховується автоматично).
2. Виокремити загальні кольорові синдроми, які дають кар-
тину настрою: який настрій переважав протягом визначеного
періоду, динаміка настрою (розраховується автоматично).
3. Провести квантифікацію отриманих результатів: визначити
суму всіх позитивних та суму негативних переживань, їх відсо-
ткове співвідношення до всього часу активності (розраховується
автоматично).
тання:
1. Чи легко було визначати колір настрою протягом дня? Чому?
2. Чи часто ви забували вести свій кольоровий щоденник?
Чому?
3. Чи зрозумілими були отримані цифри, зокрема їх призна-
чення?
4. Вкажіть кількість переживань різної модальності та по-
ясніть, з чим може бути пов’язане їх виникнення?
5. Вкажіть числові значення інтенсивності переживань, з чим
вони можуть бути пов’язані?
6. Порівняйте відсоткове співвідношення переживань кожної
модальності, подумайте, з чим це може бути пов’язано?
7. який настрій переважав протягом ведення щоденнику?
Чому?
8. які фактори можуть впливати на настрій протягом дня?
Що впливало безпосередньо на вас та яким чином?
9. Чи вдалося вам досягти необхідного рівня рефлексії під
час ведення щоденника, щоб зрозуміти, від чого залежить
ваш настрій та як він змінюється протягом дня?
149
10. На основі результатів щоденнику, розробіть свій психо-

логічний портрет настрою.
11. Сформуйте перелік рекомендацій для себе, які могли б
допомогти у покращенні психологічного самопочуття.
1. Надайте здогадки у чому проявляється психотерапевтична
функція методики “Кольоровий щоденник настрою”?
2. Чи використовується методика “Кольоровий щоденник на-
строю” для вивчення ефективності деяких форм виховного
процесу та ряду інших явищ? якщо так, то яких саме?
якщо ні, то чому?
Розанов, М. П. (2019). Психологія кольору: особливості, вплив і
семіотичне значення. Збірники наукових праць професорсько-ви-
кладацького складу ДонНУ імені Василя Стуса, 188–190.
Jonauskaite, D., Althaus, B., Dael, N., Dan-Glauser, E., & Mohr, C. (2019).
What color do you feel? Color choices are driven by mood. Color
Research & Application, 44 (2), 272–284.
Yu, C. E., Xie, S. Y., & Wen, J. (2020). Coloring the destination: The
role of color psychology on Instagram. Tourism Management, 80,
104–110.
150
Лабораторна робота Е.3. Дослідження емоційної експресії ...
дОсЛід ення емОці нОї еКспресії
зА тестОм нА рОзпізнАвАння
вирАзів О Ли я п. еКмАн
Вступ: займатися ви-

вченням виразів обличчя
та емоцій Пол Екман роз-
почав у 1965 році. з дос-
відом вивчення емоцій
майже у 60 років, він зо-
середжувався насамперед
на вираженні емоцій, а
останнім часов і на фізіо-
логії емоцій. Він вивчав
різних людей по всьому світу, як здорових дітей та дорослих, так
і тих, хто страждав від психічних захворювань. Його цікавили
як надмірні емоції, так і їх недостатнє вираження, неадекватна
емоційна відповідь на звичні ситуації, неправда, вираз обличчя,
коли людина говорить істину. Наставник Екмана, Сілван Томкінс,
казав, що емоції мотивують наше життя. Ми організовуємо жит-
тям так чином, щоб максимізувати переживання позитивних емо-
цій та мінімізувати переживання негативних. Простіше кажучи,
люди найбільше хочуть бути щасливими і одночасно не відчува-
ти страх, гнів, огиду, сум та страждання, якщо це не викликано
театром, кіно, або іншою формою творчості. Але ми не можемо
жити без них бо як мінімум, вони роблять нас людьми.
На основі довготривалої праці, довівши універсальність ви-
раження емоцій серед різних культур, П. Екман та його колега
У. Фрізен розробили та представили єдиний комплексний ін-
струмент для об’єктивного виміру рухів обличчя — “Система
кодування активності м’язів обличчя” (FACS, 1978). Виходячи
з положення, що емоції відіграють вирішальну роль в управ-
лінні поведінкою, визначають якість життя, сприяють ефектив-
ності спілкування, П. Екман запропонував тест для розпізнавання
151
виразів обличчя, який є не лише інструментом у дослідженні

емоцій, а і практичною вправою для кращого розуміння свого
емоційного життя. У цій роботі ми спробуємо перевірити, чи
дійсно воно так і є.
Мета: визначити особливості оцінки емоційних переживань
за мімікою обличчя.
Обладнання: відеоматеріал з фотокартками доступний за
посиланням або кьюар кодом. Переглядати відео бАЖАНО на
комп’ютері, а не смартфоні або планшеті. Після запуску стави-
ти відео на паузу не можна! Просимо не відволікатись та бути
уважними.
Методика проведення: Матеріал тесту складається з набору
14 фотокарток із зображенням дівчини, яка передає різні емоції.
Перелік можливих емоцій надається — ні тра еча ід
ра а ре ир т о оди адо о енн раді т . Якщо досліджу-
ваного не влаштовує жодна з поданих емоцій, він або вона може
запропонувати свій варіант.
бланк запису доступний у вашому робочому зошиті ( то

рінка ).
Обробка результатів: у цій роботі немає необхідності об-
мінюватись робочими зошитами, адже ви можете перевірити і
власні відповіді.
1. Для початку необхідно перевірити відповідність відповідей
кожної з трьох серій пред’явленим емоційним переживанням.
152
знімок 1. Легка печаль. якщо відповіли “смуток”, “зневіра”

“пригніченість”, то така відповідь теж рахується
правильною. Визначення зображення як втомле-
ного чи сонного також рахується вірним.
знімок 2. Відраза. Допустимими є такі слова, як прикрість
та роздратування, про те не ті, які мають відно-
шення до гніву.
знімок 3. Знову легка печаль.
знімок 4. Легка насолода, підійде будь-яке слово, яке ви-
ражає задоволення.
знімок 5. Сильно контрольований чи дуже слабкий гнів
(роздратування) — чи рішучість.
знімок 6. Легкий чи сильно конт-
рольований страх. Най-
більш типовою помил-
кою є інтерпретація да-
ного зображення як ви-
разу відрази.
знімок 7. Відраза. Також дане об-
личчя може виражати
зухвалість.
знімок 8. Засмучення, нещастя, смуток, скрута. Всі ці
відповіді можливі, якщо не мають відношення
до гніву, викликаному перешкодами на шляху до
цілі.
знімок 9. Замаскований вираз гніву.
знімок 10. Страх.
знімок 11. Контрольований гнів, коли слабке роздратування
лише починає виникати, чи наявність труднощів
при концентрації уваги.
знімок 12. Стурбованість чи контрольований страх.
знімок 13. Контрольований гнів чи роздратування.
знімок 14. Презирство, самовдоволення чи зарозумілість.
2. Тепер необхідно розрахувати відсоток вірних відповідей
по кожній серії окремо. Для розрахунку відсотків треба кількість
153
правильних відповідей поділити на 14 та помножити на 100.

Відповіді внесіть у шаблон роботи (він знаходиться тут або за
кьюар кодом у кінці цієї лабораторної)
3. Тепер відкрийте це файл (доступний також за кьюар
кодом нижче) і внесіть ваші результати по кожній серії окремо
для того, щоб розрахувати середньогрупове значення для по-
дальшого порівняння.

тання:
1. Надайте ваш суб’єктивний коментар щодо стимульного ма-
теріалу: чи вважаєте ви його адекватним для вимірювання
здатності до розпізнавання емоцій, поясніть чому?
2. Вкажіть відсоток правильних відповідей по кожній серії
окремо. Спробуйте пояснити, чому були отримані такі
результати, з чим це може бути пов’язано?
3. Порівняйте ваш відсоток правильних відповідей із серед-
ньогруповими. Вкажіть, чи були відмінності у числових
значеннях, подумайте, з чим це могло бути пов’язано?
4. Визначте, які емоційні переживання оцінювались най-
важче, чому?
5. Поясніть, чи вважаєте ви наданий час для перегляду зобра-
жень важливим фактором у розпізнаванні емоцій, чому?
6. Чи вказували ви ваші власні переживання під час перегля-
ду стимульного матеріалу? якщо так, то навіщо це було
потрібно і яку роль вони можуть відігравати у загальній
здатності визначати емоції інших людей?
154
7. Дайте оцінку власній здатності визначати емоції інших

людей. Відповідь обґрунтуйте.
1. Надайте здогадки у чому проявляється практичне значення
методики на розпізнавання виразів обличчя ?
2. Чи може використовуватися ця методика для вивчення
рівня емоційного інтелекту?
Ekman, P. (2007). Emotions Revealed: Recognizing faces and feelings to
improve communication and emotional life. Holt Paperbacks; 2nd
edition (March 20, 2007)
Rosenberg, E. L., & Ekman, P. (Eds.). (2020). What the face reveals: Basic
and applied studies of spontaneous expression using the Facial Action
Coding System (FACS). Oxford University Press.
155
еКспрес дОсЛід ення
емОці нОгО інтеЛеКту
Вступ: емоційний інтелект

є невіддільною частиною дослі-
дження емоцій, адже він безпо-
середньо асоціюється зі здатністю
розпізнавання та оцінки як своїх,
так і чужих емоцій. Сам термін
набув шаленої популярності за-
вдяки Деніелу Гоулману, який у
1996 році опублікував науково-по-
пулярну статтю у журналі Learning
під назвою “Емоційний інтелект.
Чому він більш значущий ніж IQ”.
Враховуючи те, що IQ до того часу використовувався як індикатор
успішності у багатьох сферах людської діяльності, то позиціюву-
вання емоційного інтелекту як більш значущого викликало вели-
чезний суспільний резонанс. звичайно, Гоулман був не перший,
хто писав про емоційний інтелект: багато відомих дослідників опи-
сували це явище у своїх напрацюваннях, хоч і не безпосередньо,
зокрема це Фройд, Торндайк, Векслер, Стерн, Штайнер і навіть
Гарднер. Ці прізвища доводять, що емоційна сфера є неодмінною
складовою людського життя, а емоційний інтелект — важливою
складовою соціального функціонування в цілому.
Існує декілька основних моделей емоційного інтелекту, які
визначають його функції, складові та механізми. зокрема це
модель Майера-Саловея-Карузо (2003), яка зазначає, що основ-
ними складовими емоційного інтелекту є сприйняття емоцій,
використання емоцій для стимуляції мислення, розуміння емоцій,
управління емоціями. Для визначення цих складових існує гарний
опитувальник, проте у цій методичці ми хотіли використовувати
якнайменше опитувальників, тому з ним ви можете ознайомитись
самостійно. Відносно більш сучасне бачення емоційного інтелекту
156
Лабораторна робота Е.4. Експрес дослідження емоційного інтелекту
представлене Дрігасом та Папуці (2018).

Вони стверджують, що емоційний інте-
лект явище багаторівневе та складається
з (від найнижчої до найвищої складової):
емоційних стимулів, розпізнавання та
сприймання емоцій, самоусвідомлення,
самоконтролю, соціального усвідомлен-
ня, соціальних навичок та емоційної екс-
пертизи, універсальності емоцій, транс-
цендентності, емоційної єдності. Автори стверджують, що досягти
максимального рівня емоційного інтелекту можна шляхом його
тренування. звичайно, існує ще декілька моделей емоційного
інтелекту, проте базовими здібностями майже у всіх моделях є
здатність до розпізнавання емоцій, як своїх, так і емоцій інших
людей. Тому у цій роботі ми продовжимо досліджувати вашу
здатність до розпізнавання емоцій інших людей та здатність
контролювати власні емоції у “експрес” форматі.
Мета: здійснити експрес-дослідження здатності до розпізна-
вання емоцій як базової складової емоційного інтелекту.
Обладнання: бланк методики (гугл форма).
Методика проведення: методика передбачає вільне заповнення
гугл форми, тобто питання будуть відкритими. Вам будуть запро-
поновані фотографії відомих людей, але частина їхнього обличчя
буде закритою. Вам необхідно буде розпізнати емоцію, яку виражає
людина на фотографії та записати відповідь під фотографією.
ВАЖЛИВО:
введіть робочий імейл, бо туди на-
дійдуть результати вашого тесту;
введіть ПІб або нікнейм, щоб у
разі необхідності ми могли іден-
тифікувати ваші результати.
Тепер відкрийте бланк методики за
цим посиланням або за кьюар кодом
праворуч та заповніть форму згідно з
інструкцією.
157
Обробка результатів: обробка результатів за цією методикою

потребуватиме активного включення групи.
1. Відкрийте шаблон цієї роботи (знаходиться тут та за
кьюар кодом в кінці цієї роботи).
2. Далі відкрийте це файл (також доступний за кьюар
кодом нижче).
3. У цьому файлі ви знайдете повні зображення у тому ж

порядку, у якому вони представлені у гугл формі.
4. Перегляньте їх ще раз та внесіть ваші відповіді до таб-
лиці 1 (стовпчик “Моя друга відповідь”).
5. Далі зайдіть на вашу електронну пошту: вам повинен був
надійти лист із вашими першими відповідями; якщо його немає,
то перевірте папку “спам”.
6. Перенесіть ваші відповіді з гугл форми (з листа на пошті)
до таблиці 1 (стовпчик “Моя перша відповідь”).
7. Після цього вам всією групою треба буде вирішити “пра-
вильну” відповідь по кожному зображенню та занести результати
до таблиці 1 (стовпчик “Групова відповідь”).
8. Ваше обговорення модеруватиме викладач.
Після завершення обговорення та вибору “правильної” відпо-

віді необхідно провести додатковий обрахунок результатів:
1. Необхідно розрахувати відсоток правильних відповідей для
першої та другої серій, тобто порахувати кількість індивідуаль-
них відповідей, які збігаються з груповими, та визначити, який
відсоток від групових відповідей вони становлять; сподіваємось,
158
Лабораторна робота Е.4. Експрес дослідження емоційного інтелекту
ви вже навчились рахувати відсотки, якщо ні, то перегляньте

лабораторні роботи У.9 та У.11;
2. Внесіть результати розрахунку до таблиці 2 у шаблоні
Після цього необхідно здійснити коротку інтерпретацію ре-
зультатів, описавши отримані значення та пояснивши, що вони
можуть означати та що зображати.
висно ки у висновках дайте відповідь на наступні запи-

тання:
1. Надайте вашу суб’єктивну думку стосовно того, чи може
запропонований тест та представлений стимульний мате-
ріал визначити рівень розпізнавання емоцій інших людей
та емоційний інтелект в цілому? Відповідь обґрунтуйте.
2. Поясніть, яким чином запропонований варіант обрахунку
результатів дозволяє визначити здатність до розпізнавання
емоцій інших людей? будьте детальними у своїй відповіді.
3. Чи має значення, яка людина зображена на фотографії:
відома чи невідома? як це може впливати на отримані
результати? Відповідь обґрунтуйте.
4. Чи має значення для розпізнавання емоцій, яка частина
обличчя закрита: верхня або нижня? Відповідь поясніть
детально.
5. Поясніть, чи варто було враховувати, яка частина облич-
чя закрита для обрахунку результатів? Тобто, порахувати
окремо кількість та відсоток правильних відповідей для
закритої верхньої та закритої нижньої частин обличчя?
Чи знижується за рахунок відсутності такої диференціації
ефективність тестування? Відповідь обґрунтуйте.
6. Порівняйте процедуру проведення цієї лабораторної із
попередньою (лабораторна робота Е.3): у чому є схожість,
а у чому відмінність? Враховуючи це, чи могли б ви запро-
понувати варіанти модифікації проведення цієї лаборатор-
ної і якщо так, то чому? На що б ви зробили особливий
фокус?
159
7. Представте своє власне визначення емоційного інтелекту.

Поясніть, які його складові ви вважаєте найважливішими
та запропонуйте варіанти дослідження емоційного інте-
лекту без використання опитувальників.
1. Дайте визначення емоційного інтелекту.
2. Назвіть декілька моделей емоційного інтелекту та вкажіть
їх складові.
Drigas, A. S., & Papoutsi, C. (2018). A new layered model on emotional
intelligence. Behavioral Sciences, 8 (5), 45.
Mattingly, V., & Kraiger, K. (2019). Can emotional intelligence be trained?
A meta-analytical investigation. Human Resource Management Re-
view, 29 (2), 140–155.
Salovey, P., Mayer, J. D., Caruso, D., & Lopes, P. N. (2003). Measuring
emotional intelligence as a set of abilities with the Mayer-Salovey-
Caruso Emotional Intelligence Test. In S. J. Lopez & C. R. Snyder
(Eds.), Positive psychological assessment: A handbook of models and
measures (pp. 251–265). American Psychological Association. https://
doi.org/10.1037/10612-016
160
Лабораторна робота Е.5. Дослідження невербальних емоційних реакцій
дОсЛід ення невер АЛьних
емОці них реАКці
Вступ: емоції проявляють себе у житті людини не тільки за

виразом обличчя — майже вся невербальна комунікація виражає
актуальний емоційний стан.
Вважається, що ми інтуїтивно здатні розуміти стан людини
залежно від її пози тіла, жестів та їх амплітуди, рівня загальної
експресивності та багатьох інших складових елементів невер-
бальної комунікації.
як зазначають відомі дослідники невербальної комунікації
Екман та Фрізен, важливими елементами невербальної передачі
є: емблеми (маленькі невербальні акти, які можна назвати безпо-
середньо, наприклад рукостискання, посмішка, класична “дуля”),
ілюстратори (зазвичай жестикуляція, яка наголошує на певному
мовному аспекті), демонстрація афекту (те, що ми намагаємось
вивчати у цій темі, тобто те, яким чином проявляється емоційний
стан людини через пози, жести, міміку тощо).
як зазначають Хол, Хорган та Мьорфі (2019), інтуїтивність
інтерпретації емоційного стану через невербальну комунікацію
забезпечується великою кількістю натяків або підказок (cues), які
демонструє людина, при чому їх обробка здійснюється автоматич-
но (вона відбувається не у корі головного мозку, а у центральних
структурах мозку), а тому нам здається, що ми розуміємо інших
людей дуже добре, і нам для цього не потрібно додатково навча-
тись. Меграбян (2017) називає процес ін-
терпретації цих натяків-підказок семан-
тичним полем невербальної поведінки,
оскільки проінтерпретований емоційний
стан зазвичай достатньо легко описати
словами. У цій роботі ми спробуємо ви-
значити ваш рівень здатності до інтер-
претації емоційного стану іншої людини
та здатності його вербалізувати.
161
Мета: визначити здатність до інтер-

претації емоційного стану за невербаль-
ними проявами.
Обладнання: тестовий бланк (гугл
форма).
Методика проведення: вам необхідно
відкрити опитувальник та пройти його.
Він знаходиться тут або за кьюар кодом
праворуч.
ВАЖЛИВО! У формі вкажіть свій робочий імейл, адже ре-
зультати надійдуть туди.
Обробка результатів: після заповнення гугл форми вам необ-
хідно натиснути на кнопку “переглянути результати”, або якщо
ви закрили вкладку, то результати повинні надійти вам на елек-
тронну пошту. Цього разу кількість отриманих балів треба по-
рахувати вручну, водночас перевірити свою відповідь на кожне
окреме питання. Для полегшення обрахунку ми створили для вас
таблицю 1 у шаблоні цієї роботи, який знаходиться тут, або за
кьюар кодом в кінці лабораторної. Вам необхідно:
1. Відкрити свої отримані результати або у браузері, або на
пошті.
2. Перевірити правильність відповіді:
вгорі праворуч над малюнком бу-
дуть вказані бали;
якщо там вказано 1/1, значить ви
відповіли правильно;
якщо там вказано 0/1, значить ви
відповіли неправильно;
і в такому випадку правильна від-
повідь буде позначена під усіма від-
повідями.
3. У таблиці 1 у шаблоні цієї роботи позначте правильну від-
повідь будь-яким символом у стовпчику “Правильна відповідь”.
4. У таблиці 1 у стовпчику “бал” поставте 1, якщо відповідь
правильна.
162
5. Потім перегляньте зображення ще раз.

6. якщо ви не одні із правильною відповіддю, запропо-
нуйте свій варіант у таблиці 1 у стовпчику “Моя відповідь” (не
обов’язково орієнтуватися на перелік уже запропонованих ва-
ріантів відповіді у питанні, запропонуйте саме свій).
7. Порахуйте загальну кількість балів та впишіть результат
в останній рядок таблиці, який називається “Всього”.
8. Після цього необхідно провести групову дискусію та узго-
дити неоднозначні відповіді:
спочатку визначте групою відповідь на бонусне (ос-
таннє) питання в опитувальнику;
після узгодження запишіть узгоджену відповідь у табли-
ці 1, стовпчик “Відповідь групи”, рядок “б”;
далі вкажіть групі номер зображення, з яким ви не
згодні;
запропонуйте свій варіант;
у процесі дискусії вирішіть, який варіант буде правиль-
ним;
запишіть цей варіант до таблиці 1 у стовпчику “Відпо-
відь групи” навпроти вашої відповіді;
узгодити треба всі варіанти кожного учасника вашої
групи;
якщо узгоджується варіант відповіді, з яким ви згодні,
все одно запишіть варіант групи у стовпчик “Відповідь
групи”;
свою першу думку змінювати не варто;
після узгодження з групою, якщо ви все одно не згодні
з відповіддю групи, запишіть варіант групи у стовпчик
“Відповідь групи”;
свій варіант змінювати не потрібно;
дискусію модерує викладач.
9. Потім порахуйте кількість варіантів, з якими ви були не
згодні, та впишіть цю суму у відповідний рядок таблиці 1.
10. Далі порахуйте кількість групових відповідей на всі пи-
тання, які узгоджувались, навіть ті, з якими ви були згодні.
163
Після цього необхідно здійснити первинні обрахунки резуль-

татів:
1. Спочатку розрахуйте похибку (ПХб) за формулою:
(загальна кількість відповідей групи) відняти (загальна
кількість моїх відповідей);
отримане значення запишіть у таблицю 2 у шаблоні
2. Далі розрахуйте загальний бал, він розраховується за фор-
мулою:
зГ = Сб – ПХб,
де зГ — загальний бал; Сб — сума балів за правильні відповіді;
ПХб — похибка.
відповідь запишіть у таблицю 2 у шаблоні цієї роботи.
3. Потім необхідно здійснити процедуру збору середньо-
групових результатів: відкрийте це
файл (доступний також за кьюар кодом
праворуч) і внесіть ваші результати по
кожній серії окремо для того, щоб роз-
рахувати середньогрупове значення для
4. Внесіть середньогрупові значення
до таблиці 2 (стовпчик “Групові резуль-
тати”) у шаблоні цієї роботи.
інтер рета здійснити коротку інтерпретацію результатів,
описавши отримані значення та пояснивши, що вони можуть озна-
чати та що зображати. Обов’язково порівняйте ваші індивідуальні
значення із груповими.
тання:
1. Надайте свою суб’єктивну думку стосовно того, чи може
запропонований стимульний матеріал бути використаний
для оцінки здатності до інтерпретації емоційного стану
через невербальні ознаки? Відповідь обґрунтуйте.
164
2. Поясніть, що було важко в ідентифікації емоційного стану

персонажа зображення, а що легко? будьте детальними у
своїй відповіді.
3. Вкажіть свої індивідуальні результати та порівняйте їх
з груповими, чи є відмінність і від чого вона може за-
лежати?
4. Подумайте, для чого у цій роботі ми розраховуємо похибку:
що вона може означати, чи правильно ми її розраховуємо,
чи коректно вона застосовується в обрахунках остаточних
результатів?
5. Дайте власне визначення поняття “контекст”. У стимуль-
ному матеріалі ми пропонували розглянути як зображення
невідомих людей, так і зображення відомих акторів та їх
персонажів. Подумайте, чи можна назвати ваші уявлення
про акторів та їх персонажів контекстом? Чи може цей
контекст впливати на те, як ви оцінювали ситуативний
емоційний стан персонажа на представлених зображеннях?
6. Після оцінки власних та групових результатів, запропо-
нуйте критерії інтерпретації числових значень, наприклад,
від 22 до 26 балів — відмінний результат, це означає, що
ви здатні добре оцінювати… Можете представити відпо-
відь у вигляді таблиці.
165
1. Дайте визначення невербальної комунікації
2. яким чином невербальна комунікація пов’язана з емоцій-
ним станом людини?
Hall, J. A., Horgan, T. G., & Murphy, N. A. (2019). Nonverbal communi-
cation. Annual review of psychology, 70 (1), 271–294.
Mehrabian, A. (2017). Nonverbal communication. Routledge.
Phutela, D. (2015). The importance of non-verbal communication. IUP
Journal of Soft Skills, 9 (4), 43.
166
Лабораторна робота Е.6. Дослідження емоційного стану (опитувальник САН)
дОсЛід ення емОці нОгО стАну
ОпитувАЛьниК сАн
Вступ: тепер ми переходимо до

нового блоку робіт, де більшість із
них будуть опитувальниками. Ми роз-
робили систему поступової онлайн
інтеграції всіх опитувальників, які
ми будемо проходити, щоб ви змогли
навчитись ефективно ними користу-
ватись. звичайно, почнемо із “ручної”
обробки, а потім поступово пере-
йдемо до генерування автоматичних
ключів для швидкого опрацювання
будь-якого опитувальника, з яким вам
доведеться працювати у майбутньому.
А сьогодні ми будемо знайомитись
із “класичним” опитувальником під
короткою назвою САН, яка означає:
“Самопочуття, настрій, активність”.
Методика була розроблена ще у 1973
році, але до сих пір не втрачає своєї
актуальності за рахунок невеликої кількості питань та швидко-
сті її опрацювання. Під час розробки опитувальника, дослідники
виходили з тієї позиції, що самопочуття, активність та настрій
можуть бути охарактеризовані полярними оцінками, між якими
існує континуальна послідовність проміжних значень.
Мета: оперативно оцінити рівень самопочуття, активності
і настрою.
Обладнання: бланк методики, ручка.
Методика проведення: бланк методики знаходиться у вашому
робочому зошиті на торінці . Емоційний стан оцінюється за
допомогою цілого ряду ознак за багатоступеневою шкалою. Ця
семибальна шкала розташована між двома рядами слів проти-
167
лежного значення. Це 30 пар ознак, які показують швидкість,

рухливість, темп протікання функцій (активність); силу, здоров’я
та втомлюваність (самопочуття); характеристику настрою як емо-
ційного стану. Опитування за методикою виконується двічі або в
різні години дня, або за різних видів діяльності. Опитувальник
також підходить для експрес-оцінки актуального психологічного
стану на момент проведення дослідження. Відкрийте методику
у робочому зошиті та позначте інтенсивність проявів за кожною
вказаною характеристикою у опитувальнику.
Ключ до методики: в психології більшість ключів до методик
мають однакову структуру. зазвичай у методиці є декілька шкал,
і за “наповнення” шкали відповідають декілька запитань безпо-
середньо із методики. У більшості методик використовується або
сумма за окремими питаннями, або середнє арифметичне зна-
чення. Проте трапляються випадки, коли питання має “обернену”
шкалу, що означає зворотній відлік суми балів.
Тепер “найцікавіше”: переходимо до ключа методики САН.
У ній питання розподіляються за шкалами відповідно ключа.
Відмічені у бланку методики цифри треба перевести в бали, ви-
користовуючи техніку прямих та непрямих питань та враховуючи,
що оцінювальна шкала є семибальною: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7. Тобто,
при опрацюванні методики 3 2 1 0 1 2 3 = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, де
позитивні ознаки отримують високі бали (7, 6, 5, 4, 3, 2, 1), не-
гативні — низькі (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7). Номери з індексом С (само-
почуття) і Н (настрій) відповідають прямому переводу, тобто 7,
6, 5, 4, 3, 2, 1, номери з індексом А (активність) — непрямому
переводу, тобто 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.
Ключ:
Питання на самопочуття: 1, 2, 7, 8, 13, 14, 19, 20, 25, 26.
Питання на активність: 3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22, 27, 28.
Питання на настрій: 5, 6, 11, 12, 17, 18, 23, 24, 29, 30.
Обробка результатів: обробку результатів можна почати
виконувати у шаблоні цієї роботи, який знаходиться тут або за
кьюар кодом у кінці цієї лабораторної. Обмінюватись роботами
у цій лабораторній не треба.
168
Лабораторна робота Е.6. Дослідження емоційного стану (опитувальник САН)
1. Для початку необхідно розрахувати середнє арифметичне

значення (у балах) окремо за активністю, самопочуттям, настро-
єм. Для цього використайте відповідні таблиці у шаблоні цієї
роботи.
2. Далі треба зібрати групові значення та визначити середнє
по вашій групі. Для цього відкрийте це файл (доступний також
за кьюар кодом нижче) і внесіть ваші результати по кожній шкалі
окремо для того, щоб розрахувати середньогрупове значення для
3. Представити графічно профіль стану (гістограму) за отри-

маними значеннями. Для цього скористайтесь інструкцією у
шаблоні цієї роботи.
інтер рета ре л тат Сума балів по кожній шкалі зна-

ходиться у межах від 10 до 70 і дозволяє виявити функціональний
стан досліджуваного у даний момент часу:
менше 30 балів — низька оцінка;
30–50 балів — середня оцінка;
більше 50 — висока оцінка.
При аналізі функціонального стану враховуємо не тільки

значення окремих показників, а й їх співвідношення. Річ у тім,
що відпочивши, людина має приблизно рівні оцінки активності,
настрою та самопочуття. Адже, якщо втомлюваність зростає, спів-
відношення між ними змінюється за рахунок відносного зниження
самопочуття й активності в порівнянні з настроєм.
169

тання:
1. Чи вважаєте ви методику САН адекватною для вимірю-
вання самопочуття, активності та настрою? Відповідь
поясніть детально.
2. Дайте визначення “функціонального стану”, поясніть його
основні складові.
3. Представте свої результати. Поясніть, чому ви отримали
саме такі результати. Вкажіть відмінності за кожною шка-
лою. Проінтерпретуйте отримані значення згідно пред-
ставленої вище інтерпретації. Опишіть, від чого можуть
залежати ці показники, поясніть, яким чином описані
фактори можуть впливати на ці показники?
4. Порівняйте ваші показники із середньогруповими. Поду-
майте, чому вони можуть відрізнятися, які фактори можуть
впливати на це?
5. Подумайте про умови проходження методики: за яких умов
можна отримати максимально відмінні показники від тих,
які ви отримали зараз?

тут

o
1. Вкажіть, які ще ви знаєте методики, які відносяться до
групи опитувальників станів та настроїв ?
2. Розкрийте сутність поняття самопочуття.
Мірошниченко, О. А. (2012) Діагностика особистості майбутнього
психолога: методичний посібник до вивчення дисципліни “Прак-
тикум із загальної психології”. Житомир.
170
Лабораторна робота Е.7. Дослідження емоційної модальності ...
дОсЛід ення емОці нОї мОдАЛьнОсті
зА шКАЛО ди еренці них емОці К. ізАрдА
Вступ: теорія диференційних емоцій отримала свою назву

через центрацію на окремих емоціях, які розуміються як пере-
живально-мотиваційні процеси, які відрізняються між собою.
В основі даної теорії лежить п’ять ключових припущень: дев’ять
фундаментальних емоцій утворюють мотиваційну систему люд-
ського існування; кожній фунда-
ментальній емоції притаманні
унікальні мотиваційні та фено-
менологічні властивості; фунда-
ментальні емоції, такі, як радість,
печаль, гнів, сором, ведуть до
різних внутрішніх переживань
і різних зовнішніх виявів цих
переживань; емоції взаємодіють
між собою — одна емоція може
активувати, посилювати чи по-
слаблювати іншу; емоційні про-
цеси взаємодіють із спонуканнями, а також з гомеостатичними,
перцептивними, когнітивними та моторними процесами і впли-
вають на них.
Шкала диференційних емоцій К. Ізарда використовується
для діагностики домінуючого емоційного стану за допомогою
шкали значущості емоцій, самооцінки інтенсивності та частоти
виникнення 10 основних емоцій у відповідності до списку автора.
У цій роботі ми спробуємо визначити ваші домінуючі емоційні
модальності.
Мета: визначити домінуючі емоційні модальності.
Обладнання: бланк методики (електронний спредшит), ручка.
Методика проведення: методика складається з 30 пережи-
вань, які визначають 10 фундаментальних емоцій, їх модальність
та інтенсивність вираженості. Дослідження проводиться двічі:
171
в умовах навчальної діяльності та в умовах відпочинку. Цього разу

ми спробуємо перейти на “новий” рівень обробки результатів та
скористуємось електронним варіантом обрахунку ключа.
бланк методики знаходиться тут або за кьюар кодом нижче.
1. Відкривши спредшит завантажте його собі на пристрій.
172
2. Відкрийте файл на своєму пристрої та заповніть бланк

згідно інструкції.
3. заповнивши бланк перейдіть до вкладки “Ключ” та пере-
гляньте свої результати.
4. Після завершення занять пройдіть цей опитувальник ще

раз.
Обробка результатів: обробка результатів здійснюється у

шаблоні цієї роботи який доступний тут або за посиланням у
кінці лабораторної. Обмінюватись результатами у цій роботі не
обов’язково.
1. згідно з ключем знайти середнє значення вираженості
кожної фундаментальної емоції, враховуючи, що міні-
мальне значення — 1, максимальне — 5. за вас ми це вже
порахували у спредшиті.
2. Порівняти суми позитивних емоцій і негативних.
Сп = ∑пс ÷ ∑нг
де Сп — самопочуття; ∑пс — сума позитивних емоцій
(1 + 2 + 3 + 9 + 10); ∑нг — сума негативних емоцій (4 +
+ 5 + 6 + 7 + 8).
Ексель файл за вас це теж порахував, ваше завдання проін-
терпретувати отримані результати :)
інтер рета ре л тат якщо показник самопочуття

(Сп) більший за одиницю, то це відповідає позитивному самопо-
чуттю, або гіпертимному типу акцентуації характеру людини —
з підвищеним настроєм. якщо показник самопочуття менший за
одиницю, то це відповідає негативному самопочуттю, або дис-
тимному типу акцентуації характеру людини — з пониженим
настроєм.
173

тання:
1. Надайте вашу думку стосовно того, чи можна використову-
вати цю методику для визначення домінантної модальності
емоційних переживань?
2. зазначте середні значення ваших результатів по кожній
модальності окремо та проінтерпретуйте їх, поясніть,
чому ви отримали саме такі результати, що могло на них
впливати?
3. Визначте вашу домінуючу модальність та ту модальність,
яка виражена найслабше. Порівняйте отримані результати
під час пари та під час відпочинку. Чи виявлені були сут-
тєві відмінності? Від чого можуть залежати результати у
різних умовах проведення опитування?
4. Поясніть, чи доцільно порівнювати отримані результати
з груповими? Що це могло б дати, якби ми це зробили у
цій роботі?
5. Проінтерпретуйте власні результати та представте свій
ситуативний портрет переживань у різних умовах діяль-
ності.

1. Вкажіть ключові твердження, які лежать в основі теорії
диференційних емоцій К. Ізард.
174
2. яку основну функцію виконують емоції відповідно до

теорії диференційних емоцій?
Izard, C. E. (1991). The psychology of emotions. Springer Science &
Business Media.
Izard, C. E. (2013). Human emotions. Springer Science & Business
Media.
Lehr, C., & Hvelplund, K. T. (2020). Emotional experts. Multilingual
mediated communication and cognition, 44–68.
175
дОсЛід ення змін нАстрО
зА дОпОмОгО ОпитувАЛьниКА
пОзитивнОгО і негАтивнОгО
А еКту ОпАнА
Вступ: методика вимірювання позитивного та негативного

афектів була запропонована Девідом Уотсоном, Лі Енн Кларк та
Ауке Теллегена (Positive and Negative Affect Schedule, Watson,
Clark & Tellegen, 1988), адаптація Кліманська М.б., Галецька І.І.
Дана методика доволі ши-
роко використовується у
зарубіжних дослідженнях,
свідченням цього є більше
44000 згадок у публікаціях
Web of Science. Такий ін-
терес підкріплений висо-
кою надійністю, валідністю
та простотою використання даного інструменту. Методика дозво-
ляє вимірювати широкий спектр емоційних станів. У концепції
позитивного та негативного афекту Д. Уотсона з колегами пози-
тивний афект (ПА) стосується відчуття енергійності, активності,
залученості, а низький рівень ПА характеризується смутком та
млявістю. Високий рівень негативного афекту (НА) вони визна-
чають як стан суб’єктивного страждання, неприємної залученості
(різної за змістом — це може бути гнів, огида, зневага, вина,
страх, дратівливість) на противагу спо-
кою та безтурботності (низький НА).
Найчастіше показники негативного афек-
ту корелюють з переживанням стресу,
нейротизмом, тим, наскільки часто лю-
дина опиняється у стресових ситуаціях.
У свою чергу, показники позитивного
афекту корелюють з екстраверсією, соці-
альною активністю, частотою приємних
176
Лабораторна робота Е.8. Дослідження змін настрою ...
подій у житті, наявністю близьких стосунків, а також із показни-

ками релігійності та духовності.
Мета: визначити позитивні та негативні емоційні стани.
Обладнання: бланк методики (електронний спредшит).
Методика проведення: для цієї роботи обмінюватись резуль-
татами не треба. Методика містить 20 тверджень, складається з
двох підшкал по 10 тверджень у кожній. Досліджуваному необ-
хідно оцінити за допомогою 5-бальної шкали наскільки кожне з
тверджень (дескрипторів) відповідає тому, як він(вона) почувався/
лась у різний час. Можна використати декілька умов:
1) зараз (як ви почуваєте себе саме зараз?);
2) сьогодні (як ви почували себе сьогодні?);
3) останні декілька днів (як ви почували себе протягом остан-
ніх кількох днів?);
4) цього тижня (як ви почували себе протягом минулого
тижня?);
5) протягом останніх декількох тижнів (як ви почували себе
протягом останніх кількох тижнів?);
6) протягом цього року (як ви почували себе протягом ми-
нулого року?);
7) переважно (як ви почуваєте себе переважно?).
Найчастіше дослідники використовують умову — протягом
останнього тижня. Оскільки ключ до методики тут простий, то
ми спробуємо розробити його самостійно.
Відкрийте це файл та завантажте його на свій пристрій,
він також доступний за кьюар кодом нижче.
177
1. Відкрийте файл на своєму при-

строї та заповніть бланк згідно вказаної
інструкції (ви вже повинні вміти заван-
тажувати спредшити, якщо ні, дивіться
торінк цієї методички).
2. Для створення автоматичного
ключа перегляньте це відеО, також
доступне за кьюар кодом праворуч.
3. Далі відкрийте це файл та про-
ведіть вже знайому процедуру визначення середньогрупових
результатів, файл також доступний за кьюар кодом нижче.
4. Представте відмінності у результатах графічно, для цього

перегляньте це відеО, також доступне за кьюар кодом нижче.
інтер рета ре л тат при аналізі результатів за мето-

дикою ОПАНА, потрібно мати на увазі, що загальний показник по
кожній із шкал може знаходитись в діапазоні від 10 до 50 балів.
При інтерпретації показників можна використовувати наступні
нормативні оцінки рівня за шкалами ПА та НА.
178
Лабораторна робота Е.8. Дослідження змін настрою ...
Середнє значення за шкалою ПА: 33,5.

Середнє значення за шкалою НА: 17,4.
Високий рівень позитивного афекту (ПА) характеризується
відчуттям приємної залученості, високої енергійності та повної
концентрації. Низький рівень позитивного афекту (ПА) характе-
ризується відчуттям зневіри та млявості.
Високий рівень негативного афекту (НА) характеризується
відчуттям суб’єктивного дистресу та неприємної залученості, що
охоплює різноманітні неприємні стани настрою, включаючи гнів,
зневагу, огиду, провину, страх та нервозність. Низький рівень
негативного афекту (НА) характеризується відчуттям спокою
безтурботності.
Слід зазначити, що високі показники за обома шкалами (ПА та
НА) свідчать про емоційну нестабільність особистості. Що може
знаходити вираження у характерних перепадах настрою, імпуль-
сивних вчинках та словах, ослабленому контролі над собою.
Низькі показники за обома шкалами можуть свідчити про не-
велику кількість подій, яка відбулася у житті людини протягом,
наприклад, останнього тижня, про те, що переважну більшість
часу людина перебувала у емоційно стабільному стані, а також
про те можливість блокування людиною власних емоцій.
висно ки у висновках дайте відповіді на такі запитання:

1. Надайте свою думку щодо того, чи здатна ця методика
вимірювати емоційні стани, чому?
2. Поясніть, як ви розумієте позитивний та негативний
афект?
3. Вкажіть свої власні результати та проінтерпретуйте їх, що,
на вашу думку, вони можуть говорити про ваш емоційний
стан?
4. Порівняйте свої результати із середньогруповими, поду-
майте, чому ці результати можуть відрізнятись?
5. Подумайте, що впливає на емоційний стан, що могло
вплинути на ваші результати? Чи змінилися би вони, якби
ви проходили цю методику вчора?
179
6. Наскільки ви вважаєте адекватною часову перспективу

цієї методики: чи вона більше ситуативна як САН, чи
загальноособистісна?
7. Вкажіть, як емоційний стан може бути пов’язаний із ри-
сами особистості?
8. Визначте, чи достатньо отриманих результатів для фор-
мування особистісного емоційного портрету? А чи дос-
татньо результатів, якщо врахувати попередньо-проведені
методики?

тут

o
1. Розкрийте суть понять “позитивний афект” та “негативний
афект”?
2. які фактори впливають на показники позитивного та не-
гативного афекту?
Watson, D., Clark, L. A., & Tellegen, A. (1988). Development and valida-
tion of brief measures of positive and negative affect: The PANAS
scales. Journal of Personality and Social Psychology, 54 (6), 1063–
1070, https://doi.org/10.1037/0022-3514.54.6.10632
Кліманська, М. б., Галецька, І. І. (2020). Психометрична характерис-
тика опитувальника позитивного і негативного афекту (ОПАНА),
розробленого на основі методики PANAS. Psychological Journal,
6 (4), 119–132, https://doi.org/10.31108/1.2020.6.4
180
Лабораторна робота Е.9. Шкала депресії бека
шКАЛА депресії еКА
Вступ: депресія є поширеною

психіатричною хворобою та гло-
бальною проблемою громадського
здоров’я. Це третя провідна при-
чина збільшення кількості років,
прожитих з інвалідністю в усьому
світі, і основна причина ранньої
смертності від самогубства. Полег-
шення тягаря цієї важкої хвороби
є психіатричним та психологічним
пріоритетом. Депресія — не одна
хвороба з конкретними симптомами, її існує безліч видів, а її
сліди знаходять і при інших розладах. Проблема депресії відо-
ма людству давно. Навіть Фома Аквінський писав наступне:
“Великий сум лікують теплою, дружньою бесідою, чаркою доб-
рого вина та водними процедурами”. Але як можна відносно
швидко виміряти наближення цього недугу?
Шкала депресії бека була запропонована Аароном беком та
його колегами у 1961 році. Ця методика є однією з найбільш валід-
них клінічних методик, адже була розроблена на основі клінічних
спостережень авторів. Це дало їм можливість виявити обмеже-
ний набір найбільш релевантних і значущих симптомів депресії,
що найбільш часто пред’являються пацієнтами. Усього існує
три варіанти цього опитувальника: BDI,
BDI-1A, BDI-II. Окремо застосовується
опитувальник депресії бека для підліт-
ків. У методиці виокремлюються дві суб-
шкали: когнітивно-афективна субшкала
(C-A) та субшкала соматичних проявів
депресії (S-P). В контексті емоцій нам
важливо розглянути цю методику як кла-
сичний інструмент, який може широко
181
використовуватися у різноманітних сферах, зокрема як у клініч-

ній, так і у дослідницькій практиці.
Мета: визначити рівень депресії респондента.
Обладнання: бланк методики (гугл форма).
Методика проведення: у цій роботі ми знову будемо зна-
йомитись із гугл формами, або як ми їх називаємо, загальнодос-
тупними автоматизаторами психологічних опитувань. Це зручно,
швидко, а також можна розрахувати ваші результати автоматично.
Відкривши форму, уважно прочитайте інструкцію до виконан-
ня. Для проходження цього опитування, вам треба відкрити це
пОсиЛАння, також форма доступна за кьюар кодом нижче.
Обробка результатів: обмінюватись результатами у цій роботі

не потрібно. Форма просила вашу пошту, але це не для діагносту-
вання депресії за вимогою адміністрації факультету: це технічна
вимога, яка дозволяє відправити вам індивідуальні результати
безпосередньо на пошту, не розголошуючи їх іншим особам. Ви
також зможете переглянути кількість балів одразу після завер-
шення опитування: орієнтуватись треба на першу цифру, а не на
другу “135” — вона є технічною, а не інформативною.
Аналіз результатів здійснюється за цією шкалою:

0–9 — відсутність депресивних симптомів
10–15 — легка депресія (субдепресія)
16–19 — помірна депресія
20–29 — виражена депресія (середньої тяжкості)
30–63 — важка депресія
182
Лабораторна робота Е.9. Шкала депресії бека
Субшкали у нашому варіанті тесту не розраховуються. Також

індивідуальні результати не порівнюються із загальногруповими
за зрозумілими, сподіваємось, причинами.
інтер рета ре л тат

Результат від нуля до дев’яти балів свідчить про відсутність
ознак депресії у досліджуваного, тим не менш, допускається на-
явність слабо виражених ознак депресивного розладу. При таких
ознаках можна звернутися до психотерапевта, але найчастіше такі
стани проходят самі собою через деякий час.
Результат від десяти до пятнадцати балів свідчить про
початковий рівень депресії або “субдепресію”. На такому рівні
депресія коригується під наглядом психолога. Однією з ознак
субдепресії можна вважати порушення у соціальній сфері.
Результат від шістнадцяти до дев’ятнадцяти балів говорить
про наявність депресивного розладу у досліджуваного. Цей рівень
депресії вважається помірним, однак супроводжується наступ-
ними ознаками: зниженням самооцінки, постійним почуттям
провини, схильністю до меланхолії, втратою життєвих інтересів.
потребує обов’язкового звернення до спеціалістів.
Результат від двадцяти до двадцяти дев’яти балів є чітким
свідченням наявності у випробуваного депресивного розладу.
може характеризуватися різкою втратою апетиту і ваги, апатією.
У подібному стані людині необхідна негайна психотерапевтична
допомога.
Результат від тридцяти до шістдесяти трьох балів є озна-
кою наявності у випробуваного важкого депресивного розладу.
більшість людей, які страждають від важкої форми депресії,
відчувають власну малозначущість та страждають від заниженої
самооцінки. Тяжкий депресивний розлад супроводжується зни-
женням працездатності, втратою апетиту та життєво важливих
стимулів. Також можуть бути наявні проблеми зі сном, симптоми
соматичних захворювань (наприклад, постійна слабкість), різка
втрата апетиту та ваги, проблеми з імунною системою. Може бути
наявна безпричинна агресія.
183

1. Чи вважаєте ви запропоновану шкалу адекватною для ви-
мірювання депресії? Відповідь обґрунтуйте.
2. Чи співпадають ваші отримані результати із вашим су-
б’єктивним самопочуттям?
3. Подумайте, що могло вплинути на отримані вами резуль-
тати.
4. Подумайте та назвіть основні причини виникнення та роз-
витку депресії та депресивних розладів.

тут

o
1. якими станами може супроводжуватися різні рівні депре-
сивних розладів?
2. На що направлені задачі, представлені в методиці “Шкала
депресії бека”? В яких випадках, на Вашу думку, її варто
пропонувати клієнту?
Beck, A. T. (1961). A systematic investigation of depression. Comprehen-
sive psychiatry, 2 (3), 163–170.
Елшанский, С. П., Ануфриев, А. Ф., Камалетдинова, з. Ф., Сапа-
рин, О. Е., & Семенов, Д. В. (2015, October). Ретестовая надеж-
ность шкалы депрессии А. бека. In Всероссийская научно-прак-
тическая междисциплинарная конференция с международным
участием “Реабилитация и профилактика – 2015”(в медицине и
психологии), 14–16 октября 2015 г. Сборник тезисов (p. 76).
184
Лабораторна робота Е.10. Малюнковий тест Сільвера
Ла ораторна ро ота . .
мАЛ нКОви тест сіЛьверА
Вступ: під час проведення уро-

ків образотворчого мистецтва в шко-
лі для учнів з розладами мови та
слуху на початку 1960-х років, Роулі
Сільвер був натхненний студентом,
який міг не реагувати на традицій-
ні тести інтелекту. “Чарлі” — об-
дарований хлопець 11 років. Лише
споглядаючи, він міг швидко за-
своювати різноманітні образотворчі
техніки. Коли Сільвер проводив тест
Торренса на креативне мислення,
Чарлі набрав найвищі показники за
результатами тесту. як вказав сам
Торренс, результати Чарлі були “справді видатними” і “майже не-
перевершеними”, що показує “високий рівень здатності опрацьо-
вувати інформацію, формувати стосунки та загалом думати”.
Після обговорення цього зі шкільним психологом, Сільверу
сказали, що оцінки Чарлі “нічого не значать, тому що мова стоїть
на першому місці, і є межа того, що ви можете робити без мови”.
як відповідь, тест Сільвера був розроблений для оцінки розвит-
ку, когнітивного і емоційного функціонування, оминаючи власне
мову шляхом малювання. Це забезпечує чесність, справедливість
і доступ до оцінки з точки зору сили особистості, що дозволяє
більш точно дивитися на її розвиток в цілому.
Тест Сільвера складається з трьох субтестів: “Прогнозування”,
“Малюнок Справжнього”, “Малюнок уявного”. Для оцінки емо-
ційної сфери традиційно використовують лише третій субтест.
Мета: оцінити емоційну сферу особистості.
Обладнання: набір для малювання, допускається будь-який
інструментарій (ручка, олівці). бланк для малювання та опису
малюнку, допускається довільне заповнення.
185
Методика проведення: для проведення цієї роботи необхідно

поділитися на пари для створення взаємодії “експериментатор-
досліджуваний”. Для обробки результатів необхідно помінятися
з одногрупником. Респонденту необхідно обрати два зображення
зі стимульного матеріалу та намалювати подію, яка могла б тра-
питись між обраними зображенням. Після завершення малюнку,
попросіть заповнити текстовий бланк.
Інструкція: Оберіть два малюнки та уявіть історію, щось, що
трапилось між цими малюнками. Коли будете готові, намалюйте
те, що ви уявили: зобразіть ці події на малюнку як вважатимете
за потрібне. Не просто скопіюйте зображення. Ви вільні у дода-
ванні змін до малюнку або додаванні нових елементів. Коли ви
закінчите малюнок, придумайте до нього заголовок та напишіть
коротку розповідь. Розкажіть, що на ньому відбувається і як далі
розвивались події.
якщо респондент не обирає між малюнками і малює інші
об’єкти, або просто копіює стимульні зображення, не втручай-
теся, допоки ви явно не побачите або зрозумієте, що інструкцію
порушено.
Стимульний матеріал знаходиться у ваших робочих зошитах
(А4) на торінка .
досліджуваний. Методичні вказівки для оцінки когнітивного на-
повнення малюнків варіюються від низького до високого рівня.
Можливо набрати від 0 до 5 балів.
Рекомендації щодо оцінки емоцій-
ного наповнення, репрезентації себе та
відчуття гумору варіюються від різко
негативних до сильно позитивних, оці-
нюються від 1 до 5 балів.
Важливо визначати основні елемен-
ти, як тільки це буде можливо, і вра-
ховувати, що означає вибір зображень
186
стимульного матеріалу респондентом. Чи зображають малюнки

гнів, страх, конфлікт, бажання чи соціальну ізоляцію? зображення
та історія мають ворожий чи дружній характер?
інтер рета
Оцініть малюнок, його назву та опис до нього за наступними
рекомендаціями (напружуємось, згадуємо тест Торренса, вико-
ристовуємо свій досвід у цій лабораторній):
. рекоменда одо о нки мал нк
. . Можливість вибору (зміст або значення відповіді)
0 балів Немає доказів вибору.
1 бал Один предмет або суб’єкти, не пов’язані між собою за роз-
міром чи розташуванням.
2 бали Суб’єкти можуть бути пов’язані за розміром або розташуван-
ням, але немає взаємодії між ними.
3 бали Конкретика, зображення того, що роблять суб’єкти або що
роблять з ними.
4 бали Опис скоріше абстрактний або образний.
5 балів Образність, організованість ідеї, ідея ширша за зображення,
високий рівень абстракції.
. . Вміння комбінувати (форма малюнка)
0 балів Один предмет, без просторових зв’язків.
1 бал Об’єкти плавають у просторі, пов’язані лише близькістю роз-
ташування.
2 бали Стрілки, пунктирні лінії або інші спроби показати зв’язки.
3 бали Суб’єкти пов’язані один з одним уздовж базової лінії (справж-
ньої чи неявної).
4 бали За межами базової лінії, але більша частина малюнку по-
рожня.
5 балів Загальна координація, використовує всю область малюнку,
включає серію з двох та більше малюнків.
187
. . Здатність репрезентувати (концепції

та креативність у формі, змісті, назві чи історії)
0 балів Немає доказів репрезентації.
1 бал Копія стимульного матеріалу або використання стереотипів.
2 бали Не імітує зображення, але малюнок використовує типові чи
звичні образи.
3 бали Зміни або доопрацювання малюнків.
4 бали Поза межами стимульного матеріалу. Помірна оригінальність.
5 балів Дуже оригінальний малюнок, виразний, грайливий, викорис-
тання метафор, каламбурів, подвійного значення.
. емо ни м ст
. . Шкала для оцінки емоційного змісту
1 бал Різко негативний емоційний зміст: наприклад, самотні суб’єкти
зображені сумними, безпорадними, ізольованими, з суїцидаль-
ними тенденціями, мертвими або в смертельній небезпеці. Від-
носини є руйнівними, вбивчими або небезпечними для життя.
2 бали Помірно негативний емоційний зміст: наприклад, поодинокі
суб’єкти зображені як налякані, злі, незадоволені або нещасні.
Відносини є стресовими, ворожими, деструктивними або не-
приємними.
2.5 бали Неоднозначний або амбівалентний емоційний зміст, що є
неприємним або свідчить про невдачу.
3 бали Нейтральний емоційний зміст: наприклад, амбівалентний, як
негативний, так і позитивний; беземоційний; невизначений
характер малюнку.
3.5 бали Неоднозначний або амбівалентний емоційний вміст, який
передбачає обнадійливі, приємні чи щасливі результати.
4 бали Помірно позитивний емоційний зміст: наприклад, поодинокі
суб’єкти зображені як щасливі, але пасивні, суб’єкти що від-
чувають насолоду або їх рятують. Відносини дружні або
позитивні.
5 балів Дуже позитивні теми; наприклад: поодинокі предмети, зоб-
ражені як щасливі, досягають своїх цілей. Відносини турботи
або любові.
188
. . Шкала для оцінки репрезентації себе

1 бал Хвороблива фантазія: респондент, здається, ототожнює себе
з зображеним суб’єктом; сумним, безпорадним, ізольованим,
з суїцидальними тенденціями, мертвим або в смертельній
небезпеці.
2 бали Неприємні фантазії: респондент, схоже, ідентифікує себе
з зображеним суб’єктом: наляканий, розчарований або не-
щасний.
2.5 бали Нечіткі або амбівалентні уявлення про себе з негативним фо-
ном: здається, що респондент ототожнює себе з зображеним
суб’єктом, який здається бідолахою або може зазнати невдачі.
3 бали Неоднозначне або амбівалентне зображення: респондент,
здається, ідентифікує себе з зображеним суб’єктом: амбіва-
лентний або неемоційний, або суб’єкт нечіткий, невидимий.
3.5 бали Неясне, амбівалентне або негативне уявлення про себе, але
фінал видається позитивним: здається, що респондент ото-
тожнює себе з суб’єктом, який, ймовірно, може досягти мети
крізь невдачі.
4 бали Приємна фантазія: респондент, здається, ототожнює себе з
суб’єктом, який зображується як щасливий, але пасивний.
Наприклад, його врятували.
5 балів Фантазія, що передбачає досягнення бажаного: респондент,
здається, ототожнює себе з суб’єктом, який є могутнім, ам-
бітним, коханим або таким, що завжди досягає мети.
. . Шкала для оцінки почуття гумору

1 бал Смертельний та хворобливий гумор: наприклад відчуває насо-
лоду від смерті суб’єкту або від його безпорадності, відкрито
висловлює біль та/або страх через слова чи зображення.
1,5 бали Смертельний, але не хворобливий гумор: наприклад, потіха
від зникнення суб’єкта, його смерті або небезпеки, але не
виражає болю та/або страху ні словами, ні зображеннями.
2 бали Зневажливий гумор: наприклад, відчуває насолоду від головно-
го суб’єкту, який не схожий на респондента (наприклад, проти-
лежної статі); Суб’єкт непривабливий, розчарований, з низьким
інтелектом або нещасний, але не в смертельній небезпеці.
189
2,5 бали Самозневажливий гумор: наприклад, використовує особистий

займенник та/або відчуває насолоду від головного суб’єкту,
який подібний до респондента. Суб’єкт непривабливий, роз-
чарований, з низьким інтелектом чи нещасний, але не зна-
ходиться в смертельній небезпеці.
3 бали Неоднозначний або амбівалентний гумор (нейтральний): на-
приклад, значення або результат є як негативним, так і по-
зитивним, ні негативним, ні позитивним, або неясним.
3,5 бали Неясне, амбівалентне або негативне уявлення про себе, але
фінал видається позитивним; здається, що респондент ото-
тожнює себе з суб’єктом, який, ймовірно, може досягти мети
крізь невдачі.
4 бали Стійкий гумор (скоріше позитивний, ніж негативний): наприк-
лад, основний суб’єкт долає труднощі або фінал має надію
чи є сприятливим успіху.
5 балів Грайливий гумор (повністю позитивний): наприклад, лагідний,
трохи абсурдний, використовує вербальний гумор, як-от
рими чи каламбури.
На основі отриманих результатів та запропонованих критеріїв

для оцінки, розробіть детальний психологічний портрет вашого
досліджуваного.
тання:
1. Надайте вашу думку стосовно того, наскільки цей тест
здатен оцінити рівень когнітивного та емоційного розви-
тку досліджуваного? Відповідь обґрунтуйте.
2. Вкажіть кількість балів за кожним визначеним критерієм,
поясніть, чому могли бути отримані саме такі результати?
Подумайте, що могло вплинути на ці результати?
3. Визначте рівень емоційного та когнітивного розвитку до-
сліджуваного, опишіть отримані результати та поясніть,
чому саме такий рівень було отримано або визначено.
4. Подумайте, за яких умов можна було б отримати інші
результати.
190
6. згадайте проективні методики (Неіснуюча тварина, ТАТ,

тест Роршаха), подумайте, чи можна виокремити специфіч-
ні психологічні характеристики досліджуваного, базуючись
на комплексному аналізі малюнку та його опису?
6. Наведіть основні ознаки та критерії, за якими можливо
проводити психологічний аналіз результатів саме цього
тесту.
1. як саме проективні методики можуть допомогти у діаг-
ностиці депресивних станів та в оцінці рівня емоційного
розвитку особистості?
2. які методики ви б запропонували для додаткової діагнос-
тики? В яких випадках, на Вашу думку, цю методику не
рекомендується пропонувати досліджуваним?
Earwood, C., & Fedorko, M. (2015). Silver Drawing Test / The Draw-A-
Story (SDT/DAS). The Wiley Handbook of Art Therapy, 550–557.
doi:10.1002/9781118306543.ch52
Silver, R. (2010). The Silver drawing test and draw a story: Assessing
depression, aggression, and cognitive skills. Routledge. ISBN: 0-415-
95534-3 (pb)
191
тест гіЛ ОрдА
Вступ: Соціальний інтелект — здатність пізнавати себе та

інших, він розвивається під час взаємодії та спілкування з іншими
людьми. Це саме ті якості, які ми називаємо “тактичністю” та
“соціальною адаптацією”. Соціальний інтелект тісно пов’язаний
з пізнанням реальності та емоційним інтелектом. Вміння розпіз-
навати чужі емоції та керувати своїми — важливий компонент
розвитку соціального інтелекту.
Вперше поняття “соціальний інтелект” було використано
Едвардом Торндайком у 1920 році. Автор розглядав соціальний
інтелект, як: “здатність людини досягати успіху в міжособистісних
ситуаціях, здатність керувати жінками та чоловіками, дорослими
та дітьми — поводитись по-мудрому у відносинах”. Торндайк
вважав, що соціальний інтелект існує окремо від абстрактного
та конкретного інтелекту. Тобто, можна сказати, що соціальний
інтелект розглядався автором, як особлива форма пізнавального
процесу, мета якої — забезпечення адекватної та успішної взаємо-
дії з іншими людьми за допомогою передбачення як поведінки
співрозмовника, так і власної.
Соціальний інтелект — це поєднання як природних задатків
та особливостей людини, так і соціально-корисних, адаптивних
навичок. Перший надійний тест соціального інтелекту був роз-
роблений Джоном Гілфордом. загальна структура його моделі
дозволяє вимірювати соціальний інтелект окремо від інших типів
інтелекту. Концепція Гілфорда дозволяє розглядати соціальний
інтелект, як спосіб об’єднання та контролю пізнавальних проце-
сів, що пов’язані з віддзеркаленням поведінки різних соціальних
структур.
Мета: оцінити рівень розвитку соціального інтелекту.
Обладнання: бланк тесту та бланк для заповнення, ручка,
секундомір.
Методика проведення: респонденту необхідно обрати лише
один правильний варіант із декількох запропонованих. Стимуль-
192
Лабораторна робота Е.11. Тест Гілфорда 2
ний матеріал складається з 4 субтестів, які розкривають різні

аспекти соціального інтелекту, а саме три субтести з зображен-
нями та один тест звичайного тексту. Обмінюватись роботами не
обов’язково, за бажанням.
Коротки о ис с тест
. істор а ер енн м. Цей субтест вимірює можливість
досліджуваного передбачати наслідки взаємодії з іншими людьми,
або можливих варіантів розвитку цих подій, в залежності від дій
іншої людини.
У цьому субтесті досліджуваний матиме справу з картками, на
яких зображені ситуації, які могли б статись у реальному житті.
У кожному завданні згори картинка, яка є початком певних по-
дій. Проаналізуйте ситуації та емоції персонажів. Оберіть один з
варіантів знизу, який на Вашу думку найбільш вірогідний варіант
розвитку та завершення подій.
На проходження субтесту дається 6 хвилин. якщо досліджу-
ваний не впорався з субтестом у наданий час — зафіксуйте це та
переходьте до іншого субтесту.
. гр и екс рес . Цей субтест вимірює здатність дослі-
джуваного до оцінки жестів та емоційних проявів, аналіз логіки
ситуації та узагальнення цих даних. У цьому субтесті досліджу-
ваний матиме справу з картками, на яких зображені пози, жести
та міміка людини, які ви б могли б побачити у реальному житті.
У кожному завданні згори є три картинки, які зображують певний
логічний ряд станів однієї людини. Картинки знизу є варіантами
станів людини, необхідно обрати один варіант, який зображує
той самий стан.
. вер ал на екс рес . Цей субтест вимірює здатність
досліджуваного розуміти вербальні та емоційні реакції людей, в
залежності від контексту певної ситуації. У цьому субтесті зліва
задано контекст певної ситуації, у який одна людина каже щось
193
інший, а справа — інші варіанти використання цієї фрази. Вам

необхідно обрати одну фразу, яка має інший контекст.
. істор до о ненн м. Цей субтест вимірює здатність до-
сліджуваного розуміти логіку розвитку ситуації, в залежності від
контексту та взаємодії різних компонентів ситуації між собою. У
цьому субтесті кожне завдання виражено вісьмома картинками.
Чотири зображення згори розповідають конкретну історію. Одна
з картинок завжди відсутня, положення відсутньої картинки може
змінюватись. знизу зображені картинки, які при підставлянні у
відсутню картинку роблять історію логічною та зрозумілою. Вам
необхідно обрати одну картинку, яка краще заповнює пропуск в
історії.
завершуйте дослідження.
Для початку роботи відкрийте та прочитайте інструкцію,
а потім відкрийте відео за посиланням або кьюар кодом під
інструкцією. Сядьте так, щоб вам було комфортно, ввімкніть
улюблену музику (якщо проходите тест в аудиторії, то скористай-
тесь навушниками), переглядайте стимульний матеріал та занось-
те відповіді (ручкою) до бланку відповідей у вашому робочому
зошиті (А4) на торінці .
Інструкція: Виберіть один правильний варіант відповіді,
умови якого зазначено для кожного
субтесту окремо. Обирайте швидко,
час проходження кожного тесту об-
межений. якщо у вас виникли пи-
тання до кожного субтесту, задайте
його ДО проведення дослідження.
Тест не передбачає можливості щось
дописати або переробити після за-
вершення часу.
194
Обробка результатів: співставте відповіді респондента з клю-

чем. Правильна відповідь дорівнює одному балу, потім порахуйте
суму за кожним субтестом. Результати можна вносити одразу до
шаблону цієї роботи, він знаходиться тут або за кьюар кодом в
кінці лабораторної.
субтест 1 субтест 2 субтест 3 субтест 4

1 2 3 1 2 3 4 1 2 3 1 2 3 4
1 1 2 3 1 1 2 3 4 1 1 2 3 1 1 2 3 4
2 1 2 3 2 1 2 3 4 2 1 2 3 2 1 2 3 4
3 1 2 3 3 1 2 3 4 3 1 2 3 3 1 2 3 4
4 1 2 3 4 1 2 3 4 4 1 2 3 4 1 2 3 4
5 1 2 3 5 1 2 3 4 5 1 2 3 5 1 2 3 4
6 1 2 3 6 1 2 3 4 6 1 2 3 6 1 2 3 4
7 1 2 3 7 1 2 3 4 7 1 2 3 7 1 2 3 4
8 1 2 3 8 1 2 3 4 8 1 2 3 8 1 2 3 4
9 1 2 3 9 1 2 3 4 9 1 2 3 9 1 2 3 4
10 1 2 3 10 1 2 3 4 10 1 2 3 10 1 2 3 4
11 1 2 3 11 1 2 3 4 11 1 2 3 11 1 2 3 4
12 1 2 3 12 1 2 3 4 12 1 2 3 12 1 2 3 4
13 1 2 3 13 1 2 3 4 13 1 2 3 4
14 1 2 3 14 1 2 3 4 14 1 2 3 4
15 1 2 3 4
195
Кожний бал відповіді є “сирим”, тобто потребує переведення

у п’ятибальну шкалу значень. Використайте нормативну таблицю
для визначення стандартних значень по окремим субтестам і під-
рахуйте загальний бал тесту в цілому.
стандартне субтести Композитна

значення 1 2 3 4 оцінка
1 0–2 0–2 0–2 0–1 0–12

2 3–5 3–5 3–5 2–1 13–26
3 6–9 6–9 6–9 5–8 27–37
4 10–12 10–12 10–11 9–11 38–46
5 13–14 13–15 12 12–14 47–55
Також необхідно провести вже знайому вам процедуру та

внести свої вже стандартизовані результати с ди, щоб отримати
загальногрупові показники.
за кожний з субтестів та за тест взагалі, можна отримати на-

ступні стандартні бали відповідно до таблиці значень:
1. Низькі здібності до пізнання поведінки.
2. здібності до пізнання поведінки нижче середнього/се-
редньо слабкі.
3. здібності до пізнання відповідають середнім значенням
(норма).
4. здібності до пізнання поведінки вище середнього/середньо-
сильні.
5. Високі здібності до пізнання поведінки.
196
інтер рета
те т
1. Низькі оцінки (1 та 2) за цим субтестом свідчать про низьку
здатність досліджуваного розуміти зв’язок між поведінкою та її
наслідками. Досліджуванні мають тенденції до помилок, конфлікт-
них та небезпечних ситуацій, гірше зорієнтовані у соціальних
нормах та правилах поведінки;
2. Високі оцінки (4 та 5) за цим субтестом свідчать про високу
здатність досліджуваного розуміти наслідки поведінки. завдяки
аналізу реальних ситуацій взаємодії, досліджувані краще перед-
бачають подальший розвиток подій. Такі люди краще розуміють
соціальні норми та правила поведінки, адекватно будують план
досягнення певної мети завдяки взаємодії з іншими.
те т
1. Низька оцінка за субтест свідчить про низьку здатність
розуміти невербальні прояви взаємодії. Вони зорієнтовані суто
на вербальний компонент взаємодії, а тому можуть помилятись у
смисловому аналізі взаємодії, ігноруючи або неправильно інтер-
претуючи додаткові невербальні прояви;
2. Висока оцінка за субтест свідчить про високу здатність
розуміти невербальні прояви взаємодії та їх відповідність станам
інших. Вони більше зорієнтовані на невербальний компонент
взаємодії, а тому краще розуміють правильний смисл взаємодії.
те т
1. Досліджувані з малою кількістю балів в даному субтесті
мають погані здібності розпізнавати різні смисли, що мають од-
накові вербальні прояви. Досліджуванні частіше помиляються в
інтерпретації смислу вербального компонента взаємодії;
2. Досліджувані з великою кількістю балів в даному субтесті
мають гарні здібності в розумінні різних проявів вербальної ко-
мунікації, вони краще розпізнають смисл різних слів в залежності
від різного контексту. Вони краще адаптуються до різних людей
та ситуацій.
197
те т
1. Низькі значення свідчать про труднощі досліджуваних при
аналізі ситуацій взаємодії в залежності від різних підсистем та
класів взаємодії, вони гірше диференціюють статус та клас спів-
розмовника, гірше адаптуються до зміни умов взаємодії;
2. Високі значення свідчать про адекватні здібності в роз-
пізнаванні структури взаємодії з іншими незалежно від зміни
обставин, класу чи статусу співрозмовника. Вони краще зорієн-
товані в побудові загальної картини подальшої взаємодії та краще
сприймають нестачу інформації, доповнюючи її.
за ал ни кое нт ро итк со ал но о нтелект

1. Так, досліджувані з низьким рівнем розвитку соціального
інтелекту гірше прогнозують та розуміють поведінку інших. Вони
мають гірший рівень прояву здатності до соціальної адаптації,
мають складнощі в побудові взаємовідносин з іншими;
2. Навпаки, люди з високим рівнем соціального інтелекту
краще сприймають інформацію при взаємодії з іншими, розуміють
невербальні прояви, мають ширше коло контактів. Мають більше
здібностей до розуміння себе, краще адаптуються до зміни со-
ціального середовища
мо ли ост то ненн нтер рета а ро л ми

со ал но о нтелект
1. Коли у профілі СІ домінують за стандартними балами суб-
тести 2 і 3, то досліджуваному, як правило, властиві контактність,
прагнення проявити теплоту і дружність у спілкуванні, розвинута
емпатія і соціально-перцептивні здібності, сприйнятливість до
зворотного зв’язку.
2. Домінування субтестів 3 і 4 перш за все пов’язано з добрим
розумінням нормативів різних соціальних ролей і орієнтацією дос-
ліджуваного на рольову поведінку, професійну саморегуляцію.
3. Домінування субтестів 3 і 4 при високому рівні композит-
ної оцінки часто пов’язані з орієнтацією особистості на духовні
цінності.
198
4. Домінування субтестів 1 і 2 часто супроводжується пере-

важанням інтровертності особистості над екстравертністю. Інтро-
вертна установка може супроводжуватися розвинутими здібнос-
тями прогнозувати наслідки поведінки і розуміти невербальну
мову спілкування.
5. Високі оцінки по всіх субтестах (гармонічний профіль),
як правило, у людей з високим рівнем самосвідомості, емоційно
стабільних, вольових, активних у діяльності та комунікації.
1. Подумайте, яким чином пов’язані між собою емоційний
та соціальний інтелекти? Чим вони схожі, а чим відмінні?
2. Враховуючи ваш досвід у дослідженні емоцій, подумайте,
чи можна якісно інтерпретувати емоційну сферу через со-
ціальну? як саме?
3. Вкажіть рівень соціального інтелекту досліджуваного, та
проінтерпретуйте його згідно з представленими критеріями
інтерпретації. Подумайте, що могло сприяти саме таким
результатам.
4. Порівняйте ваші результати із загальногруповими: в чому
полягають відмінності, як вони проявляються та що може
їх спричиняти?
5. Чи слухали ви музику під час проходження тесту? По-
думайте, як прослуховування музики могло вплинути на
отримані результати? Вкажіть варіанти із прослуховуван-
ням улюбленої музики та тої, яка вас дратує або просто
вам не подобається.

тут

o
199
1. як саме соціальний інтелект відрізняється від інших типів
інтелекту?
2. які схожі риси є між емоційним та соціальним інтелектом,
які дозволяють два різних типи інтелекту розглядати як
близькі один до одного?
Козляковський, П. А. (2004). загальна психологія: Навчальний по-
сібник: В 2 т. 2-ге вид., доп. і перобл. Т. ІІ./ПА Козляковський.
Миколаїв: вид-во МДГУ ім. П. Могили.
Ganaie, M. Y., & Mudasir, H. (2015). A study of social intelligence &
academic achievement of college students of district Srinagar, J&K,
India. Journal of American Science, 11 (3), 23–27.
Soller, A. (2001). Supporting social interaction in an intelligent collabora-
tive learning system. International journal of artificial intelligence
in education, 12 (1), 40–62.
200
Лабораторна робота Е.12. Дослідження ідентифікації емоційного наповнення ...
дОсЛід ення іденти іКАції емОці нОгО
нАпОвнення симвОЛі нОгО мАтеріАЛу
Вступ: під час проход-

ження відносно великої
кількості робіт з цієї теми,
ми сподіваємося, що твер-
дження про невід’ємність
емоційної сфери від життя
людини вже не потребує
ще одного підтвердження.
Ця робота є останньою у
блоці, тому ми вирішили надати вам певну свободу у виборі
матеріалу, з яким ви зможете попрацювати. Ми всі знаходимось
у символічній системі, яку ми називаємо мовою. з її допомогою
ми виконуємо у цьому житті буквально все: від мислення та аж
до передачі власних складних та комплексних переживань. за
допомогою мови ми висловлюємо думки, почуття, формуючи
текст таким чином, щоб інша людина могла зазвичай із легкістю
ідентифікувати себе з автором повідомлення, або просто кажучи,
зрозуміти це повідомлення. Мова, її структура та функції дос-
ліджувались протягом десятиліть, проте все одно залишаються
ті аспекти, які можна продовжувати досліджувати ще десятки
років. Цю роботу ми хотіли б присвятити контекстуальній інтер-
претації емоційно-наповненого фрагмента символічної системи.
Іншими словами, ми спробуємо дослідити, наскільки символічне
перетворення здатне зберегти той емоційний контекст, який був
закладений у початкове мовне твердження.
Мета: визначити здатність до інтерпретації емоційного кон-
тексту фрагмента символічної системи.
Обладнання: електронний спредшит.
Методика проведення: ця робота потребує створення стимуль-
ного матеріалу вами самостійно. Для цього за одну пару треба
встигнути виконати цілу низку дій:
201
1. Вам знадобляться ваш комп’ютер або смартфон (на комп’ютері

все виконувати буде трохи легше);
2. На комп’ютері:
зайдіть на вашу гугл пошту, у разі якщо її немає, треба буде
її створити, це повинно зайняти у найгіршому випадку не
більш як 10 хвилин;
відкрийте гугл диск;
створіть новий гугл спредшит.
3. На смартфоні:
у АпСторі чи ГуглПлейМаркеті знайдіть та встановіть
додаток Гугл Шитс (Google Sheets);
• у ньому створіть новий спредшит.
4. Цей створений спредшит потребуватиме формування секцій
перший стовпчик назвіть “емоції/почуття”;
• другий стовпчик назвіть “матеріал”;
• третій стовпчик “додатковий матеріал”;
• четвертий стовпчик назвіть “відповіді”.
5. Першим стимульним матеріалом буде м ика
другий рядок під уже заповненими назвами назвіть “му-
зика”;
• у рядках з третього по сьомий впишіть будь-які емоції
або почуття;
• якщо у вас виникають труднощі із назвами, можете пере-
глянути деякі варіанти тут (також можете скористатись
кьюар кодом нижче) або просто загугліть;
обирайте ті емоції і почуття, які вам до вподоби, орієн-
туватись на актуальний стан не
обов’язково;
• далі подумайте про музичні ком-
позиції (пісні, симфонії, саунд-
треки тощо), які у вас асоціюють-
ся з обраними емоціями та по-
чуттями;
• у рядках з третього по сьомий
у стовпчику “матеріали” вставте
202
посилання на ці композиції із будь-якого джерела (ютуб,

ютуб Мюзік, Спотіфай, Епл Мюзік тощо);
якщо не можна вставити посилання, то запишіть назву
композиції.
6. Другим стимульним матеріалом буде мо а
у восьмому рядку першого стовпчика напишіть слово
“мова”;
• уже за відомою процедурою у рядках з дев’ятого по ві-
сімнадцятий впишіть будь-які емоції або почуття;
• у другому стовпчику навпроти записаних емоцій та по-
чуттів напишіть речення або твердження (не копіюйте,
тільки власне!), яке опосередковано (без використання
безпосередньої назви емоції або почуття) означає записану
емоцію або почуття;
• наприклад емоція “печаль”, речення “Андрій вже 2 години
гуляв по набережній Дніпра, думаючи про те, як завтра
прокинутись о 7 ранку, адже понеділок у нього на роботі
найважчий день тижня.”.
7. Третім стимульним матеріалом будуть емод і
у дев’ятнадцятому рядку вашого спредшита напишіть
слово емоджі;
• уже за відомою процедурою у рядках з двадцятого по
двадцять дев’ятий впишіть будь-які емоції або почуття;
• у другому стовпчику навпроти записаних емоцій та почут-
тів напишіть коротке речення або твердження (не копіюйте,
тільки власне!), яке опосередковано (без використання
безпосередньої назви емоції або почуття) означає записану
емоцію або почуття;
• у третьому стовпчику пронумеруйте ваші новостворені
речення;
• далі відкрийте Телеграм (якщо ви не користуєтесь те-
леграмом, то дуже просимо вас його встановити на цю
лабораторну, якщо це питання принципове, то можна
пропустити наступні кроки);
• відкрийте свої “збережені повідомлення”;
203
• вставте номер твердження/речення;

спробуйте представити ваші новостворені речення у ви-
гляді емоджі;
• наприклад почуття “провина”, речення “Хлопець на прізви-
ще Пекар випадково кинув у топку каміну татову улюблену
книгу і тепер не знає, що з цим робити”, емоджі
“ . ”.
8. Четвертим стимульним матеріалом будуть те е рам тікери
у тридцятому рядку вашого спредшита напишіть слово
телеграм стікери;
• уже за відомою процедурою у рядках з тридцять першого
по сороковий впишіть будь-які емоції або почуття;
• у другому стовпчику навпроти записаних емоцій та по-
чуттів через я-висловлювання подумайте про контекст, у
якому ви б переживали цю емоцію або почуття, наприклад
“я туплю” або “я не знаю, що сказати”;
• у третьому стовпчику пронумеруйте ваші я-висловлювання
від 1 до 10;
• подумайте, які стікери ви б використовували у зазначеному
вами контексті;
• ми не пропонуємо вам алгоритм визначення стікерів, тому
вам доведеться обрати його самостійно, як варіант, може-
те надіслати пронумерований стікер до своїх збережених
повідомлень, зробити його скрін та вставити у стовпчик
“додаткові матеріали”;
• кінцевий варіант стимулки може виглядати так:
почуття “сором”, контекст “я ту-
плю”, стікер
9. На цьому формування стимульного мате-
ріалу завершено, вітаємо!
Далі треба піти на перерву, трохи перепо-

чити, і на наступній парі продовжити роботу. Вона проводиться
у парах за принципом “карусель”: для початку вам необхідно
204
об’єднатися з кимось із ваших одногрупників, а по завершенню

тестування знову помінятись. Кожна людина у парі повинна по-
бувати експериментатором та досліджуваним. Після проходження
всього тестування, можна мінятися.
Експериментатор повинен пред’явити досліджуваному свій
стимульний матеріал. завдання досліджуваного полягає у тому,
щоб зрозуміти первинну емоцію або почуття, яке у стимульний
матеріал закладав експериментатор. Враховуючи те, що кожен із
вас сам створював стимульний матеріал, то ви повинні розуміти
основні принципи та механізми його створення. Відповіді до-
сліджуваного експериментатор записує навпроти своїх завдань
починаючи з четвертого стовпчика (стовпчик “D” у спредшиті),
для кожного нового досліджуваного використовується наступний
стовпчик. Для кожного типу стимульного матеріалу ми пропо-
нуємо інструкцію, яку експериментатор може зачитати своєму
досліджуваному. Перед початком проведення тестування ми про-
симо експериментаторів прочитати всю інструкцію про себе та
обрати ті варіанти, які підходять найбільше. якщо виникають
питання чи щось є незрозумілим, запитайте у викладача до по-
чатку тестування.
Досліджуваний або досліджувана також повинні зібрати свої
власні відповіді на стимульні матеріали одногрупників. Для цього
ми рекомендуємо:
1) створити нову вкладку у
спредшиті з відповідями ваших
одногрупників і назвати її “мої
відповіді”
2) зробіть розмітку цієї вкладки як показано на малюнку
205
3) передивляючись стимульний матеріал експериментатора

спочатку запишіть свою відповідь;
4) потім запишіть правильну відповідь;
5) додавайте кожного нового одногрупника стовпчиками
праворуч.
стим л ни матер ал м ика

Ви можете під’єднати навушники вашого досліджуваного до
свого пристрою або просто скинути посилання на обраний трек,
навіть при проведенні тестування вдома онлайн, ми рекомендуємо
скористатись навушниками.
Інструкція: зараз я дам тобі послухати (скину посилання на)
музичний трек. Твоє завдання полягає у тому, щоб сказати мені,
яку емоцію або почуття, на твою думку, цей трек зображає. Всьо-
го буде п’ять треків. як тільки ти будеш впевнений(на) у своєму
виборі, можеш мені повідомити. Трек не обов’язково дослухати
до кінця, якщо ти вже визначився із відповіддю.
стим л ни матер ал мо а
Інструкція: зараз я зачитаю тобі декілька речень. Твоє зав-
дання полягає у тому, щоб сказати мені, яку емоцію або почуття,
на твою думку, це речення зображає. я можу зачитувати одне
речення стільки разів, скільки це буде потрібно. як тільки будеш
готовий(ва), можеш надати свою відповідь.
стим л ни матер ал емод і
Інструкція: зараз у Телеграмі я скину тобі набір емоджі.
Твоє завдання полягає у тому, щоб сказати мені, яку емоцію або
почуття, на твою думку, цей набір зображає. Спробуй довго не
думати над відповіддю, адже час у нас обмежений. як тільки
будеш готовий(ва), можеш надати свою відповідь.
стим л ни матер ал теле рам тікери
Інструкція: зараз у телеграмі я скину тобі декілька стікерів.
Твоє завдання полягає у тому, щоб сказати мені, яку емоцію або
почуття, на твою думку, окремий стікер зображає. Спробуй довго
не думати над відповіддю, адже час у нас обмежений. як тільки
будеш готовий(ва), можеш надати свою відповідь.
206
О ро ка ре л тат обробка результатів здійснюється за

двома основними критеріями:
1. Здатністю до ідентифікації: відсотком правильних від-
повідей на кожен тип стимульного матеріалу окремо:
ми дуже сподіваємось, що ви вже навчились рахувати від-
сотки, але все одно нагадаємо, як це робити;
для кожного типу стимульного матеріалу вам треба пора-
хувати загальну кількість відповідей на всі представлені
емоції та почуття по кожному типу окремо;
далі необхідно порахувати кількість “правильних” відпо-
відей, тобто тих, які збігаються з вашою задуманою відпо-
віддю по кожному типу окремо;
потім кількість “правильних” відповідей поділити на за-
гальну кількість і це число помножити на 100;
внести отримані значення у таблицю 1 (секція “здатність
до ідентифікації”, стовпчик “Індивідуальні результати”)
шаблону цієї роботи (шаблон роботи знаходиться тут або
за кьюар кодом в кінці цієї лабораторної);
прорахуйте те саме і для власних відповідей (із другої
вкладки спредшита “мої відповіді”) та внесіть отримані
результати до таблиці 2 у шаблоні цієї роботи.
2. Варіативністю: відсотком варіативності відповідей на
кожен тип стимульного матеріалу окремо:
для кожного типу стимульного матеріалу вам треба пора-
хувати загальну кількість відповідей на всі представлені
емоції та почуття по кожному типу окремо;
далі необхідно порахувати кількість “відмінних” відпові-
дей, тобто тих, які не повторюються в одному ряді: якщо
одна й та сама відповідь повторилась хоча б двічі, то вона
не враховується, при цьому треба враховувати емоційний
контекст, наприкладу вашому ряді такий перелік відповідей
“смуток, печаль, радість, злість, сором, роздратованість,
сум”, то кількість “відмінних” відповідей у цьому ряді
буде 4, тому що “смуток, печаль, сум” представляють єди-
207
ний емоційний контекст; оцінка подібності контексту здійс-

нюється на розсуд експериментатора;
потім треба кількість “відмінних” відповідей поділити на
загальну кількість і це число помножити на 100;
внести отримані значення у таблицю 1 (секція “Варіатив-
ність”, стовпчик “Індивідуальні результати”) шаблону цієї
роботи (шаблон роботи знаходиться тут або за кьюар
кодом в кінці цієї лабораторної);
для індивідуальних результатів варіативність не розрахо-
вується.
Далі необхідно провести вже зна-

йому процедуру заповнення спредшита
із загальногруповими результатами. Він
знаходиться тут або за кьюар кодом
праворуч.
інтер рета запропонований тест

є двостороннім, оскільки він перевіряє те, наскільки ви добре
можете передавати емоційну наповненість шляхом символічного
кодування, а також те, наскільки ви і ваші досліджувані здатні її
ідентифікувати та інтерпретувати. Умовний розподіл є таким:
здатність до
варіативність результат
ідентифікації
Ви впорались чудово! У вас надзвичайні
більш менш
навички до інтерпретації емоцій. Вас чекає
як 60% як 30%
надзвичайне майбутнє у консультуванні.
Добре постарались. Хороший результат. Ви
на правильному шляху. Більше спілкування
41–60% 31–50%
та взаємодії з людьми і ви точно станете
майстром розпізнавання емоцій.
Є деякі проблеми проблеми у розпізнаванні
емоцій. Звертайте більше уваги на емоції
21–40% 51–80%
інших людей та на власні переживання і
тоді у вас все вийде!
208
здатність до
варіативність результат
ідентифікації
Слід попрацювати над власною емоційною

сферою в першу чергу. Важко інтерпрету-
0–20% 81–100%
вати та розпізнавати емоції інших, коли
всередині бушує буря.
Враховуючи ваш досвід з усіх попередніх робіт з теми “Емо-

ції”, надайте більш розлоге пояснення отриманих результатів та
здійсніть інтерпретацію як своїх результатів, так і результатів
ваших досліджуваних.

1. Надайте свою суб’єктивну думку стосовно того, наскільки
валідними можна вважати результати цього тесту та чому?
2. Вкажіть основні проблеми, з якими ви стикнулися під
час створення стимульного матеріалу. Поясніть, чому ці
проблеми виникали, і що варто було б зробити аби їх
уникнути?
3. Подумайте, які побічні змінні могли б впливати на відповіді
досліджуваного: представте їх та опишіть їх вплив.
4. Подумайте, якби досліджуваний не знав чи не знала, яким
чином був створений стимульний матеріал, як би це могло
вплинути на його або її відповіді? Поясніть максимально
детально.
5. Чи вважаєте ви, що зазначені способи передачі емоційного
повідомлення або емоційно-наповненого повідомлення є
ефективними? Відповідь обґрунтуйте.
6. Поясніть, чому під час обробки результатів ми не рахуємо
загальну суму відсотків по всіх окремих показниках, як це
робилось в інших роботах?
7. Дайте власне визначення поняття “контекст”. яким чином,
згідно з вашим визначенням, контекст може проявляти
себе під час передачі емоційно-наповненого повідомлення
209
і чи може мати на нього вплив? якщо так, то який саме

і чому?
8. Чи збільшилася б надійність результатів, аби для створен-
ня стимульного матеріалу використовувався обмежений
перелік емоцій та почуттів? Поясніть, як би це вплинуло
на результати та поясніть доцільність такого обмеження
в принципі.
9. Поясніть, на що більше спрямований цей тест: на здатність
експериментатора оформлювати емоційні переживання у
символічній формі чи на здатність досліджуваного іден-
тифікувати емоційне наповнення? Відповідь поясніть мак-
симально детально.
10. Враховуючи відповідь на попереднє питання та на питання
номер 4, поясніть, наскільки доцільно порівнювати отрима-
ні результати із загальногруповими, чи буде це порівняння
показувати надійні результати? Відповідь поясніть.
11. Подумайте над способами вдосконалення чи модифіка-
ції процедури дослідження задля підвищення якості ре-
зультатів та ефективності дослідження. Представте ваші
варіанти та надайте пояснення, чому ці способи варто
запровадити.
210
тема
Певно, більшість з нас проходила через такі ситуації як “від-
кладання на потім”, наприклад підготуватись до іспиту за ніч до
нього, хоча і є можливість та час на підготуватись за тиждень. Це
питання вольової сфери, яка, перш за все, відповідає за прийняття
рішень, регулювання поведінки, її ініціювання тощо. Тобто, воля
виступає як такий собі “спонукальник” або ж регулятор якості
активності.
загальне психологічно-філософське визначення вольової
дії було запропоновано С. Л. Рубінштейном (1946) та звучить
воно наступним чином: “дії, регульовані усвідомленою метою
та ставленням до неї як до мотиву”, але головним є те, що воля
є психічним процесом, що регулює людську поведінку шляхом
усвідомленого подолання внутрішніх та зовнішніх перешкод, коли
це стосується досягнення цілі, що була поставлена.
Функції волі є дещо неочевидні, тому перерахуємо та пояс-
нимо їх:
ін атор. Воля то наша “педаль газу”, яка допомагає
виконати якусь дію, докласти зусилля для цього, попри
наявні перешкоди. Уявімо, що ви лежите у себе в кімнаті
та дивитесь у телефон, як раптом приходить повідомлення
про завдання, що потрібно терміново виконати. Особли-
вості волі проявляються тоді, коли ви або сідаєте за його
виконання незважаючи на “ліньки”, або ж ні. Так прояв-
ляється спонукальна функція вольового процесу.
ста л атор. за виникненням перешкод, що можуть
з’явитись зненацька, вольове зусилля підтримує нашу
активність на тому рівні, на якому ми можемо нормально
діяти.
гал мо. Сила волі дозволяє нам стримувати ті свої ба-
жання, які не відповідають нашим цілям. Або ж, іншими
словами, воля стримує небажану активність людини. якщо
ціль полягає у приготуванні сніданку родині, а є бажання
сісти відпочити за переглядом телевізора, то за рахунок
212
Т е м а 3. ВОЛя.
прикладання вольового зусилля можна перебороти бажан-

ня, відкласти його на потім та дійти поставленої мети.
Коли ми говоримо про особливості вольових дій, то маємо на

увазі те, що вони визначають особистісні якості людини. Отже,
якість вольової дії свідчить про рівень таких характеристик осо-
бистості як, наприклад, наполегливість, активність, витриманість,
рішучість, цілеспрямованість, самовладання тощо.
У волі також є якості або ж характе-

ристики такі як:
сила — міра вольового зусилля,
яка є необхідною для того, щоб
досягти поставленої мети та по-
долати труднощі, що виникають
на шляху до неї.
ст к ст свідчить про те, на-
скільки часто людина повторює
дії з додаванням зусиль щодо досягнення цілі, тобто пос-
тійність вольових дій.
широта — кількість видів діяльностей у яких проявля-
ється воля.
Воля має умовно рефлекторну природу і формується при-

життєво, шляхом свідомого подолання перешкод. Тільки за умов
неодноразового подолання перешкод у людини закріплюється
досвід вольової поведінки, а от її характер та способи формують
вольові якості. Останні, у свою чергу, є динамічною характерис-
тикою (такою, що може змінюватись протягом життя людини)
та характеризують те, наскільки особистість може досягати по-
ставлених їй цілей.
Перед тим, як перейти до експериментів, що були проведені
різними дослідниками в контексті вивчення волі, звернемось до
поняття свободи волі. Свобода волі — це явище, що полягає у
тому, щоб поставити ціль, це можливість суб’єкта самостійно ви-
213
значати направленість волі, тобто, встановлювати ціль, задавати

вектор в плані прийняття рішення.
Свобода волі буває зовнішня та внутрішня.
Наприклад, якщо член родини просить у вас про допомогу
у прибиранні дому і ви приймаєте це прохання та допомагаєте,
то це зовнішня свобода волі. якщо ж у вас виникає бажання
підмести підлогу через те, що вона занадто брудна, то це вже
ваша особиста зацікавленість: ви самі ставите собі ціль, тому, це
внутрішня свобода волі.
Тепер трошки про людське тіло. зараз відомо те, що за особ-
ливості вольових процесів людини відповідають лобні долі. Існує
експеримент у області нейрофілософії, проведений бенджаміном
Лібетом, який керувався твердженням про те, що між нервовою
активністю, що ініціює нашу діяльність та рухом (у цьому дослід-
женні рухом пальця) проходить лише одна секунда. Респондентам
було потрібно або сіпнути пальцем, або ж зігнути зап’ясток тоді,
коли з’явиться бажання. Увесь цей процес вимірювався такими
приладами як електроенцефалограф та електроміограф. У резуль-
таті було виявлено, що бажання посунути пальцем з’являється
тільки через 250 мс після початку активності у рухових ділянках
головного мозку, а виконання самої дії відбувається через 200 мс.
б. Лібер, виходячи з отриманих даних, зробив висновок про те,
що мозок спрацьовує швидше за свідомість, а саме на 50 мс. Отже
головним висновком було те, що свободи волі не існує: мозок ви-
переджає свідомість у прийнятті рішень — усвідомлення наміру
виникає після його фактичної появи.
Цей експеримент піддається критиці як у методах самого
проведення, так і у висновках. Критики, здебільшого, підтверджу-
ють свої слова тим, що свобода волі можлива, якщо свідомість
не залежить від мозку. Усвідомлене рішення має обумовлювати
мозкові процеси, а якщо спиратись на висновки б. Лібета, то
можна говорити про те, що свідомість — лише “побічний” про-
дукт діяльності мозкових структур. зрозуміло, що висновки Лі-
бета зараз не приймаються науковим суспільством, маючи купу
зауважень.
214
Тепер наведемо приклад ще одного цікавого дослідження, що

має назву “Стендфордський зефірний експеримент”. Керував цим
процесом Уолтор Мішель, намагаючись дослідити феномен від-
строченого задоволення. Він полягає у тому, що людина обирає
отримати винагороду не одразу після виконання дії, наприклад,
якогось завдання, а відстрочено — після проходження певно-
го проміжку часу. Саме дослідження проводилось на вибірці з
шістдесяти дітей, віком від чотирьох до шести років у садку при
Стенфордському університеті. Сам експеримент полягав у тому,
що дітям пропонувались усілякі солодощі: зефір, печиво “Орео”
та кренделі. При цьому висувалась пропозиція: “Ти можеш з’їсти
один зефір зараз, але якщо почекаєш п’ятнадцять хвилин, то ми
дамо тобі аж два”. При чому, перед дитиною лежала подвійна
винагорода.
Діти, отримавши інструкцію, поводились по різному: хтось
з’їдав зефір одразу, хтось терпів та грався з зефіром, крутячи
його руками, хтось закривав очі, щоб не бачити таку бажану
винагороду, а хтось поводився тривожно, смикаючи себе за во-
лосся або ж б’ючи кулаками по столу. Після цього, аж через 10
років після першого дослідження, дослідниками було проведено
опитування батьків тих самих дітей, та встановлено те, що діти,
які все ж таки дочекались подвійної винагороди відрізняються
вищою компетентністю як у навчанні, так і у буденному житті.
Таким чином дослідники змогли встановити факт того, що ті особ-
ливості вольової сфери, що проявляються у дитини, впливають
на її подальше становлення при дорослішанні. Тому періодична
діагностика вольової сфери може бути корисною, адже, як ми
знаємо, особистісні особливості вольової сфери та її рівневі ха-
рактеристики можуть змінюватись протягом життя.
Виявляється, що воля — дійсно складний психічний процес, і
дослідити його не так вже і легко. Тому пропонуємо вам провести
її діагностику та, можливо, саме ви зможете стати винахідниками
способів якісних досліджень вольової сфери людини.
215
Ла ораторна ро ота в. .
шКАЛА “вОЛя дО нАв Ання” КеЛЛерА
Вступ: Під час навчан-

ня, студенти мають власні
чіткі цілі та певну моти-
вацію, власні стратегії та
методи досягнення успіху
під час виконання завдань.
Але студенти також можуть
відчувати втому та розгуб-
леність під час навчання, особливо під час впливу відволікаючих
факторів. Саме в цьому випадку їм може знадобитися власна
вольова компетентність, яка трохи відрізняється від мотивації.
Мотивація означає наявність мети та розробку планів для до-
сягнення цієї мети, тоді як вольова компетентність більше про
вживання певних дій з метою досягнення цілей навчання. Коли
студенти недостатньо вмотивовані та мають недостатній рівень
вольової компетентності, вони схильні до прокрастинації. Та-
ким чином, використання ефективних мотиваційних і вольових
стратегій зменшує прокрастинаційну поведінку студента. Саме
у цьому сенсі вольову компетентність можна розглядати як до-
даткову частину мотиваційної поведінки.
Фактор волі в цьому дослідженні базується на:
теорії “вольового контролю” Куля;
теорії “саморегуляції навчання” Циммермана та теорії
“інтенцій реалізації” Голлвітцера.
Студенти здатні досягати успіхів у навчанні та реалізувати
свої плани лише коли у них є мотивація та воля до навчання.
Келлер наголошує на тому, що студенти будуть мотивовані до
навчання і відчуватимуть задоволення лише після того, як три
фактори (увага, релевантність і впевненість) будуть успішно
застосовані в процесі навчання. Однак фактор волі, який пізні-
ше був доданий до моделі, відіграє унікальну і необхідну роль,
пов’язуючи перші три фактори із задоволенням.
216
Лабораторна робота В.1. Шкала “Воля до навчання” Келлера
Мета: оцінити волю до навчання у студентів.

Обладнання: бланк для заповнення (електронний спредшит).
Методика проведення: у цій роботі обмінюватись результа-
тами не обов’язково. Вам пропонується ряд тверджень. Виберіть
один варіант відповіді, який краще всього характеризує вас. По-
значте цей варіант у таблиці.
Шкала Келлера складається з 13 тверджень з двома підшкала-
ми, а саме: планування дій (пункти 1–5) та контроль дій (пункти
6–13). Під час опитування було прийнято 5-бальну шкалу Лай-
керта (де 1 — повністю не згоден, а 5 — повністю згоден).
У цій лабораторній ми працюватимемо згідно перекладу,
наданому Фалько Р. В.
бланк методики знаходиться тут або за кьюар кодом нижче.
Обробка результатів:
Шкала Келлера була утворена завдяки двом факторам, а
саме:
1. Планування дій (пункти 1–5).
2. Контроль дій (пункти 6–13).
При інтерпретації даних враховується сумарний бал за двома
факторами та кожною шкалою окремо. Методика містить одне
обернене питання, а саме: “7. я прикладав(ла) більше зусиль
щоб не відволікатися від задачі, якщо моя концентрація падала”
(5 = 1, 4 = 2 і т.д.).
Для аналізу результатів необхідно:
1. Визначити рівень розвитку можливості планувати дії. Для
цього слід розрахувати суму першого фактору шляхом су-
217
мування балів у питаннях 1–5. Ключ для розрахунку цієї

шкали треба буде зробити самостійно за аналогією з лабо-
раторною роботою Е.8 ( торінки цієї методички).
У разі виникнення труднощів звертайтесь до викладача, або
у крайньому випадку можна розрахувати все вручну.
2. Визначити рівень розвитку можливості контролювати дії.
Для цього слід розрахувати суму другого фактору шляхом
сумування балів у питаннях 6–13. Ключ для розрахунку
цієї шкали треба буде зробити самостійно за аналогією
з лабораторною роботою Е.8 ( торінки цієї ме-
тодички). Не забудьте, що питання 7 — обернене. У разі
виникнення труднощів звертайтесь до викладача, або у
крайньому випадку можна розрахувати все вручну.
3. Визначити загальний рівень розвитку “Волі до навчання”
досліджуваного. Для цього необхідно розрахувати показник
шляхом додавання балів двох попередніх факторів. Його
повинно порахувати автоматично, якщо ви впорались із
попередніми завданнями.
4. Отримані результати порівняти із груповими показниками.
Для цього вам треба провести вже відому процедуру: файл
знаходиться тут, а також за кьюар кодом нижче.
інтер рета ре л тат при аналізі результатів за ме-

тодикою Келлера, потрібно враховувати, що загальний показник
по кожній зі шкал може знаходитись у діапазоні від 5 до 25 балів
за першим фактором; від 8 до 40 для другого фактора; від 13 до
65 за загальною шкалою. При цьому, чим вищий показник, тим
218
вищий рівень розвитку вольових можливостей досліджуваного.

При інтерпретації показників, слід спиратися на наступні середні
значення оцінки рівня розвитку вольових можливостей:
рівень розвитку вольових можливостей числові значення
Фактор 1. Планування дій. M = 20,5

Фактор 2. Контроль дій M = 26,9
Загальний показник М = 43,23
Чим вищий показник, тим вище розвинені вольові можливості

студента. Порівнювати слід з середніми показниками, наведеними
вище, або з груповими показниками.
Можна виокремити наступні рівні:
“знижений рівень” — N (середній рівень вибірки) —
2 і менше, округлення в меншу сторону, наприклад: для
першої шкали = 17 і менше.
“Середній рівень” — N±2, округлення в більшу сторону,
наприклад: для першої шкали = від 18 до 22.
“Підвищений рівень” — N+3, округлення в меншу сторону,
наприклад: для першої шкали = 23 і більше.
Дані відповідні кожній шкалі.
Також відповідно до кожної шкали були сформовані наступні

рекомендації аналізу:
. “план анн д ”. Високий бал характеризує студентів, як
осіб здатних до планування та аналізу своїх дій, цілеспрямованих,
вони здатні передбачати результат своїх
дій та чітко наближаються до нього. Та-
ких студентів важко застати зненацька у
реалізації своїх планів, вони чітко знають
чого хочуть, попри можливі труднощі.
Дуже високі показники можуть охарак-
теризувати студентів, як людей, які на-
магаються спланувати все своє життя та
не дуже звертають увагу на відхилення
219
від загального плану, що може призводити до фрустрації, при

дії несподіваних обставин та провокувати негативні емоції, коли
плани йдуть не за певним сценарієм.
Низький бал характеризує студентів, які не планують наступні
події, часто живуть сьогоденням, можуть мати імпульсивні тен-
денції, не дуже люблять думати про майбутнє. зазвичай не мають
чіткого уявлення про свої плани надалі, тому часто змінюють
свої інтереси. Але вони здатні приймати зміни світу та швидко
реагувати на несподівані обставини, тому що це і так не порушує
відсутніх або близьких планів.
. “Контрол д ”. Високий бал характеризує студентів з
високим рівнем контролю ситуації та власних емоцій. зазвичай
це студенти з певним набором емоцій та дій, які зображають
їх компенсаторні механізми. здатні швидко впоратись як з зов-
нішніми, так і внутрішніми подразниками. Таких людей можна
назвати спокійними та стійкими. При дуже високих значеннях,
таких людей можна охарактеризувати як емоційно холодних. Вони
часто зменшують свій емоційний репертуар до кількох глобальних
емоцій, які використовують незалежно від ситуації. Витрачають
багато внутрішніх ресурсів на підтримання контролю, а тому
можуть спалахнути у будь-який момент.
Низький бал характеризує студентів з високою імпульсив-
ністю та нездатних контролювати власні афекти. Вони сильно
чутливі до зміни оточення та часто відволікаються від власних
справ, через що часто не встигають здавати роботи. Але вони
мають більший набір емоцій, часто артистичні та надають пере-
вагу розвитку творчості, саме вона дозволяє безпечно виражати
емоції. Часто змінюють поле інтересів, через що можуть мати
широкий набір знань. Рідше відчувають внутрішнє напруження
та можуть впоратись з регулярним стресом.
. за ал на кала ол . Високий бал характеризує студентів
зрілих та вольових, незалежних від дії зовнішніх факторів, які
часто думають на кілька кроків вперед, проявляють підвищену
активність у одній сфері, від якої не відволікаються. Чітко розу-
міють своє майбутнє, здатні передбачити результати своєї праці
220
на досконалому рівні. здатні швидко взяти себе у руки та не від-

волікатись. Дуже високі показники характеризують особистість
ригідну, такий студент часто виснажений, тому що витрачає
вольові ресурси суто на справу та контроль афектів, негативно
реагують на зміну планів та зриваються, якщо хтось порушує їх
спокій.
Низький бал характеризує студентів з широким колом інтере-
сів, але неглибокими знаннями у кожному аспекті, що цікавить їх.
Швидко перемикаються між задачами, але рідко завершують їх.
Емоційно чутливі, часто не впевнені у собі та майбутньому. Іно-
ді не розуміють, що і чому саме вони щось зробили. Можуть не
розуміти наслідки власних дій. Слід звернути увагу на можливість
розвитку власної сили волі, або проаналізувати рівень загального
емоційного виснаження, яке здатне зменшувати рівень вольового
контролю.

тання:
1. Надайте суб’єктивну думку стосовно того, чи здатна ця
методика адекватно виміряти волю до навчання? Відпо-
відь обґрунтуйте.
2. Поясніть, яким чином пов’язані між собою емоційна та
вольова сфери психічного.
3. Вкажіть ваші індивідуальні або результати вашого до-
сліджуваного, поясніть, чому були отримані саме такі
результати, з чим це може бути пов’язане?
4. Поясніть, яким чином шкали методики пов’язані між со-
бою та за яким принципом розділяються. Вкажіть, як мож-
на інтерпретувати загальний показник волі.
5. Порівняйте отримані результати із нормативними та групо-
вими результатами. Вкажіть, чи були отримані відмінності
та від чого вони можуть залежати.
6. Спираючись на детальну інтерпретацію показників, по-
думайте, які психологічні риси та/або характеристики
можуть визначати вольові характеристики особистості
221
і навпаки, чи можуть вольові характеристики визначати

психологічні. Подумайте, що може бути первинним у
цьому зв’язку та чому.
1. Чому саме планування та контроль дій виділяються як
важливі фактори при оцінці волі до навчання?
2. які ще характеристики Ви б вивчали задля повного розу-
міння питання волі до навчання?
Keller, J. M., Ucar, H., & Kumtepe, A. T. (2020). Development and vali-
dation of a scale to measure volition for learning. Open Praxis, 12
(2), 161–174.
222
Лабораторна робота В.2. Теппінг-тест Ільїна
теппінг тест іЛьїнА
Вступ: багато для кого ця

робота може виглядати знайо-
мою, але ми проводимо її ще
раз у трохи іншому форматі
та трохи (або майже зовсім) в
іншому контексті. Оригіналь-
на методика була розроблена
Е. П. Ільїним у 1972 році як спосіб експрес-дослідження сили
нервової системи та вольового зусилля шляхом вимірювання
динаміки темпу рухів руки під час виконання завдання. Час ви-
конання самої методики не перевищує 30 секунд. зазвичай ме-
тодика використовується у поєднанні з іншими методиками, але
може виступати і як окремий експрес-тест.
Сама методика базується на засадах вітчизняної диференцій-
ної психології та у першу чергу вивчає силу нервової системи у
контексті вольового робочого зусилля та її рівня працездатності.
Чим вищий рівень розвитку сили нервової системи, тим вища
можлива працездатність людини та тим вищий рівень загального
розвитку вольового компонента особистості. Оригінальний тест
проводиться за допомогою електромагнітного лічильника, але
існують бланковий та онлайн-варіант. Варіант бланку рахує кіль-
кість рухів кисті на папері за допомогою аналізу кількості точок
на кожному окремому квадраті бланку. Онлайн варіант підраховує
частоту натискання миші на кожні 5 секунд методики.
Мета: оцінити волю до праці досліджуваного у контексті
розвитку сили нервової системи.
Обладнання: пропонується два варіанти, в залежності від
можливості лабораторного або онлайн виконання:
1. Лабораторний варіант: бланк для заповнення, ручка або
олівець;
2. Онлайн варіант: смартфон або будь-який пристрій на
андроїді.
223
Методика проведення: для виконання цієї лаборатоної треба

розділитись на пари “експериментатор-досліджуваний”. за бажан-
ням можна надати досліджуваному можливість оцінки власних
можливостей швидкості операції з обладнанням впродовж неве-
ликої кількості часу (до 10 секунд). Досліджуваний намагається
якомога швидше оперувати заданими елементами або на папері,
або в онлайн формі. Після тесту можливостей, необхідно надати
досліджуваному можливість трохи відпочити. Після відпочинку
необхідно одразу розпочати дослідження.
Для проходження паперового варіанту необхідно відкрити ро-
бочий зошит (А4) на торінці , потім прочитати інструкцію.
Для проходження онлайн тесту на андроїд-пристрої (на жаль,
для айфонів аналогів немає) необхідно завантажити додаток,
який знаходиться тут або за кьюар кодом нижче (рекомендуємо
скористатись кьюар кодом та смартфоном).
Інструкція:
Сядьте таким чином, щоб Ваша рука була паралельна до по-
верхні стола, але не лягала на нього. Візьміть оператор (ручку,
олівець або мишу) у робочу руку, якщо Ви амбідекстер, то обе-
ріть більш зручну для роботи руку. Руку все ще слід утримувати
піднятою відносно стола. Ви повинні зробити якомога більше
операцій з елементом (натискання миші або проставлення крапок)
за 30 секунд.
Підготуйтесь. На лабораторному бланку рука повинна знахо-
дитись зліва від першого квадрату, але не перетинати його лінію.
Починайте працювати лише після команди.
224
за вами будуть фіксувати час, на кожну операцію з формою

дається 5 секунд. Вам подадуть короткий сигнал про перехід до
іншого елементу форми (Пропонується команда “Раз!”). Одразу
перейдіть до іншого поля у бланку або дочекайтесь перемикання
сторінки. У лабораторному бланку зверніть увагу, що квадрат “4”
розташований одразу під “3”. Працювати необхідно максимально
швидко, навіть якщо Ви відчуваєте втому у руці.
Обробка результатів:
1. Підрахуйте загальну кількість крапок у всіх шести квад-
ратах.
2. Виміряйте рівень втоми на початку та під кінець тесту. Для
цього розділіть суму крапок першого квадрата на суму крапок
шостого квадрата.
3. Виміряйте та порівняйте рівень втоми під час першої та
другої половини тесту. Для цього розділіть суму крапок 1, 2, 3
квадратів на суму крапок 4, 5, 6 квадратів. Ці дві дії дозволять
вам неграфічно побачити динаміку втоми та допоможуть при
подальшому аналізі.
4. Отримайте частоту темпу рухів, для цього розділіть окре-
му суму крапок кожного квадрату на 5 секунд, округлення від-
бувається у меншу сторону (наприклад,
36.6 = 36).
Побудуйте криву зміни темпів руху
за даними четвертого підрахунку. По вер-
тикалі — темп рухів. По горизонталі —
номер квадрату або форми. за нульову
точку прийміть частоту першого квадра-
ту. Проведіть відрізок між кожною точку
у порядку виконання (1–2–3 т.д.)
інтер рета
Ви можете отримати 4 типи кривих динаміки темпу рухів:
и к и ти зростання темпу у перші 15 секунд, мак-
симальна кількість точок на третьому квадраті. Надалі темп
225
знижується. П’ятий квадрат зазвичай дорівнює першому. Шос-

тий квадрат демонструє мінімальний результат. Такий результат
свідчить про сильний тип нервової системи та високий рівень
розвитку волі у досліджуваного. здатність виконувати задачі
ефективно за допомогою вольового зусилля. Такий студент
здатний ефективно виконувати роботу впродовж навчання,
але потребує відпочинку після неї.
р ми ти темп рухів досліджуваного знаходиться на
приблизно однаковому рівні впродовж дослідження. Можливі
коливання як збільшення, так і зменшення темпу виконання
задачі, але на рівні 10% (N 0,1, округлення за правилами;
5,4 0,1=5; 5,6 0,1=6.). Це свідчить про середню силу нерво-
вої системи та середній рівень розвитку волі досліджуваного.
Такий студент виконує задачі на стабільному рівні, не дуже
виснажуються, але не досягає великих успіхів.
о т о о ада чи ти крива має тенденцію до зниження
ефективності виконання завдання на кожній пробі. Може по-
чатись як з другої, так і третьої проби. Це свідчить про слаб-
кий тип нервової системи та недостатню вольову регуляцію
досліджуваного. Такий студент зазвичай перериває свої задачі
для частого відпочинку, що знижує ефективність навчальної
та трудової діяльності досліджуваного.
ері ни та і н ти ти досліджуваний поступово змен-
шує темп виконання задачі, після другої половини квадратів
можна побачити збільшення темпу та навіть повернення до
початкового темпу. Аналіз відповідає попередньому типу, але
додатково може свідчити про можли-
вість відпочинку під час виконання
завдання.
Використайте дані за першим, дру-
гим та третім підрахунком, порівняйте
їх з груповими результатами. Для цьо-
го треба провести знайому процедуру,
файл знаходиться тут і за кьюар кодом
справа.
226
Розрахуйте середній показник виконання завдання з кількістю

крапок у групі.

тання:
1. Чи вважаєте ви запропоноване завдання доцільним для
оцінки волі досліджуваного? Відповідь обґрунтуйте.
2. Вкажіть тип нервової системи, який було виявлено. Пояс-
ніть, що це означає та що з цього може випливати.
3. Представте індивідуальні та групові відмінності, подумай-
те про причини, які могли вплинути на такі результати.
4. Подумайте, що могло вплинути на отримані результати,
дайте ґрунтовний аналіз своїх припущень.
5. Поясніть механізми, яким чином сила нервової системи
може визначати волю і чи може взагалі?
1. як саме сила нервової системи співвідноситься з розвит-
ком волі у досліджуваного?
2. які саме можуть бути причини різниці або схожості
виконання завдання у групі, окрім сили нервової сис-
теми?
227
Ильин, Е. П. (2001). Методики изучения соотношения первой и второй
сигнальных систем. СПб.: Питер, 368–373.
Кокун, О. М., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С., Копаниця, О. В., і Малха-
зов, О. Р. (2011). збірник методик для діагностики психологічної
готовності військовослужбовців військової служби за контрактом
до діяльності у складі миротворчих підрозділів. Методичний
посібник, 269–270.
Мазяр, О. В. (2010). Особливості роботи над професійно-орієнтованим
завданням з курсу “Диференційна психологія”, 188–193.
228
Лабораторна робота В.3. Тест “Дослідження вольової саморегуляції”
тест “дОсЛід ення вОЛьОвОї
сАмОрегуЛяції”
Вступ: цей тест був роз-

роблений звєрьковим А. та
Ейдманом Е. (1990) для дос-
лідження загального рівня во-
льової саморегуляції. Тобто,
опитувальник вивчає загаль-
ний розвиток вольових ресур-
сів особистості та довільної
регуляції афектів, емоцій, дій
та психоемоційних станів.
Спочатку тест був однофакторний та вивчав лише компонент
самоконтролю, згодом виокремили дві стабільні субшкали:
1. “Наполегливість”, яка досліджує можливість активації
нервової системи та розподілу ресурсів задля завершення
власних дій.
2. “Самовладання/Самоконтроль”, тобто здатність контр-
олювати саме емоції та афекти.
3. Є третя субшкала, яку можна назвати “щирість”, тобто
можливість людини прикрашати власні відповіді, щоб
відповідати соціальним нормам.
Тест містить 30 питань, з яких можна виокремити 24 робочих
питань та 6 для виявлення “щирості”.
Мета: оцінити рівень розвитку вольової саморегуляції.
Обладнання: бланк методики (електронний спредшит).
Методика проведення: обмінюватись роботами не обов’яз-
ково. Вам пропонується ряд тверджень. Відмітьте (+) варіант,
з яким ви погоджуєтесь, та (–) — з яким не погоджуєтесь. Для
коректної роботи ключа у електронному спредшиті замість “+/–”
ставте “т/н”, що означає “так” або “ні”. Відкрийте бланк методики
за посиланням тут (завантажте собі на пристрій) або за кьюар
229
кодом праворуч. Ми вирішили розра-

хувати ключ за вас, щоб ви не сильно
мучились :)
Обробка результатів: перед по-
чатком обробки результатів необхідно
провести вже знайому процедуру фікса-
ції загальногрупових результатів, файл
знаходиться тут або за кьюар кодом
нижче.
загальний рівень розвитку волі відповідає здатності контр-

олювати власні дії, бажання, афекти та стани. Цей рівень можна
загально охарактеризувати як суму “наполегливість” та “само-
владання”, як окремих властивостей характеру.
Шкала дихотомічна, та рівень розвитку певної функції ви-
значається відповідно до середніх значень кожної шкали (середні
значення наведено у ключі до методики). якщо сума балів більша
за половину, то цей показник відповідає високому рівню розвит-
ку функції. Відповідно, обернена інтерпретація застосовується
для низьких показників. Тобто, чим більше балів у студента, тим
більш яскраво проявляються певні характеристики особистості,
описані у способі інтерпретації
інтер рета
. за ал на кала ол .
Високий бал: емоційно зріла особистість з розвинутими вольо-
вими якостями, відрізняється незалежністю, вольовою активністю.
230
Такі студенти розуміють власні бажання, мотиви дій, планують

свої дії та чітко бачать бажаний результат. Вміють керувати
афектами та здатні до самоконтролю. Дуже високі показники мо-
жуть мати межові прояви: надмірний контроль, негативні прояви
при порушенні планів, нездатність адаптуватись до змін у пла-
нах, висока негативна чутливість до спонтанності та імпульсив-
ності.
Низький бал: емоційно лабільна особистість з високим рівнем
емоційної чутливості, невпевненості та вразливості. здатність
розуміти власні дії та планувати чіткий результат цих дій —
низька. загальний рівень контролю власних дій та афектів також
знижений. Це може бути пов’язано як з недостатнім розвитком
вольових функцій, так і загальною чутливістю особистості. Про-
понується поставити додаткові питання та подивитись на резуль-
тати минулих робіт.
. “на оле ли ст ”.
Високий бал: характеризує студентів як осіб наполегливих,
діяльних, які прагнуть до максимальної реалізації власних планів
та завершення дій. Таких людей не здатні зупинити труднощі при
виконанні дій, знижений фактор відволікання, найважливіше —
закінчити дію. Такі люди намагаються чітко слідувати правилам
соціуму заради чіткої категоризації дій. Межові прояви виража-
ються у надмірному контролі та ригідності мислення.
Низький бал: характеризує осіб з високою лабільністю, ім-
пульсивністю, зниженим контролем афектів. Такі люди зазвичай
не завершують власні справи, швидко перемикають локус уваги
на подразники. звичайні компенсаторні механізми показують
здатність людини швидко адаптуватись до стресових умов, пе-
ремикатись між правилами різних соціумів, мають гнучке мис-
лення.
. “само ладанн ”.
Високий бал: характеризує студентів з високим довільним
контролем афектів та емоцій. зазвичай це люди емоційно стійкі,
здатні взяти себе у руки незалежно від ситуації. Виражають зов-
нішній спокій та впевненість у собі. Мають високий рівень толе-
231
рантності до невизначеності, не бояться нового, здатні оперувати

новим та мають тенденцію до радикальної зміни світу. Межові
стани показують більше емоційну ригідність, або часті стреси,
які викликані надмірним бажанням відповідати нормам соціуму
та виснаженням вольових ресурсів задля підтримки постійного
контролю афектів.
Низький бал: характеризує студентів спонтанних та чутливих
до змін. Такі студенти намагаються відповідати нормам консерва-
тивним, тому що вони полегшують внутрішній контроль людини,
завдяки зовнішньому впливу. Але такі люди легше переживають
внутрішні конфлікти та менше підвладні впливу стресу, що по-
легшує формування копінг-стратегій.
. “ ир ст ” загально характеризує чесність людини при
проходженні тесту.

тання:
1. Надайте вашу суб’єктивну думку, чи можна використо-
вувати цей тест для повноцінного вимірювання вольових
якостей особистості? Відповідь обґрунтуйте.
2. Вкажіть індивідуальні результати досліджуваного за кож-
ною шкалою окремо. Спираючись на раніше проведену
інтерпретацію, дайте оцінку вольових якостям досліджу-
ваного.
3. Порівняйте індивідуальні результати з груповими. По-
думайте, що могло вплинути на такі результати та від
чого вони можуть залежати. Відповідь обґрунтуйте де-
тально.
4. Подумайте, чи можна назвати зазначені характеристики
вичерпними в контексті вимірювання вольової сфери в
цілому. Подумайте, які ще б характеристики можна було
б додати для вимірювання максимально широкого спектру
вольових особливостей досліджуваного.
5. Вкажіть, з якими особистісними рисами можуть бути
пов’язані виміряні параметри. Відповідь обґрунтуйте.
232
1. Чому саме зі шкали загального розвитку вольової само-
регуляції можна виділити підшкали?
2. як саме попередні практикуми дозволяють розкрити більш
широко знання відносно розвитку вольової саморегуля-
ції?
ностичні методики. Методичне видання. збірник. Ужгород, Ви-
давництво А. Гаркуші. 63–67
Чудакова, В. П. (2016). Дослідження вольового самоконтролю / во-
льової саморегуляції — показника сформованості психологічної
готовності до інноваційної діяльності й конкурентоздатності
особистості: діагностично-інтерпретаційний компонент. Освіта
та розвиток обдарованої особистості, (1), 39.
233
тест КЛі А с “АдАптивні мО ЛивОсті
Атри утивнОгО стиЛ дОрОсЛих”
Вступ: Навчена безпорадність — віра в те, що всі дії людини

не мають жодного значення. Феномен безпорадності можна роз-
глядати у двох вимірах:
1. кти на е орадні т — це безпорадність по відно-
шенню до стимулу та реакції до нього, яка не повинна залежати
від бажання припинити або вирішити вплив стимулу. Тобто,
гучний шум, який людина ніяк не може вимкнути, що викликає
відчуття безпорадності та негативно впливає на вольові зусилля
людини. Людина відчуває, що більше не може впливати на своє
життя, але зі зменшенням впливу стимулу людина може прийти
в норму.
2. кти на е орадні т — це безпорадність, коли
людина здатна припинити вплив стимулу, але не може або не хоче
цього робити. Вона з’являється при постійному впливі стимулів,
на які людина ніяк не може вплинути. Тож індивід вважає, що він
або вона не може контролювати своє життя на постійній основі.
Тобто, відчуває патологічне зниження волі, вона не бачить сенсу
хоч щось робити, якщо вже не можна нічого змінити.
Навчання безпорадності у людини виникає лише в ситуаціях,
на які неможливо ніяк вплинути, навіть уникнути їх. Відповідно,
люди які здатні майже весь час впливати на стресори, не роз-
вивають у себе безпорадності, а тому не знижують загальний
рівень волі.
В “атрибутивному фор-
мулюванні” вивченої безпо-
радності Абрамсона (1978)
стверджувалось, що однієї
неможливості впливати на
стимул недостатньо, щоб
викликати щось більше,
ніж миттєву безпорадність.
234
Лабораторна робота В.4. Тест Клібайс ...
Пояснення досліджуваними причин своєї безпорадності перед-

бачали перебіг часу та міру безпорадності. Люди, які пояснюва-
ли свою безпорадність постійними причинами, демонстрували
довгострокову безпорадність. Навпаки, люди, які приписували
свою безпорадність тимчасовим причинам, не виявляли безпо-
радності далі.
Суб’єкти, які приписували свою безпорадність всеосяжним
факторам, виявляли пасивність у всіх ситуаціях. Навпаки, су-
б’єкти, які приписували безпорадність локальним факторам,
виявляли безпорадність лише в одній певній ситуації.
Додатковим фактором впливу навченої безпорадності можна
вважати розвиток депресивного синдрому, одним із симптомів
якого можна вважати абулію — патологічне зниження волі.
Атрибутивний стиль згідно за Селігманом “звичний спосіб
пояснення причин життєвих подій”. Атрибутивний стиль — стій-
ке утворення особистості, що у межах повсякденної свідомості
виконує функції пізнання та адаптації за умов недостатності
інформації, але знання лише атрибутивного не дозволяє судити
про адаптивні можливості суб’єкта. більшість відомих у цей час
методик діагностики атрибутивного стилю було розроблено в
умовах, що суттєво відрізняються від культурного та соціального
середовища України. Першою методикою дослідження “Атрибу-
тивного стилю” відповідної саме українській вибірці та культури,
можна вважати методику Клібайс Т. (2014), яку представлено у
цій роботі.
Високий рівень адаптивних можливостей атрибутивного сти-
лю позитивно впливають на рівень волі. Низький рівень адап-
тивних можливостей, дезадаптивність психологічного захисту
та загальний рівень розвитку навченої безпорадності негативно
впливають на рівень волі.
Мета: оцінити рівень розвитку адаптивних можливостей
атрибутивного стилю у контексті волі.
Обладнання: бланк для заповнення (електронний спредшит).
Методика проведення: ця методика спрямована на вивчення
вашого ставлення до різних життєвих ситуацій. залежно від того
235
чи згодні ви з твердженнями, наведеними в анкеті, ви можете

надати відповідь а) “так”, б) “ні”, в) “не знаю, не впевнений,
щось середнє”. Відповідь в) обирайте лише в разі неможливості
вибору іншої відповіді. Обведіть або підкресліть обрану вами
відповідь навпроти твердження. Відповідайте на питання відразу,
не замислюючись, тут немає “хороших і поганих”, “правильних
і неправильних” відповідей. Давайте першу відповідь, що спала
вам на думку.
Ключ до методики тут складний, тому ми вирішили також
зробити його за вас, а не просити вас сформувати його самостій-
но. як завжди, використовуємо електронний спредшит як бланк
відповіді і як завжди, завантажуйте його та заповнюйте.
УВАЖНО (!!!) прочитайте інструкцію до заповнення бланку.
Він знаходиться тут і за кьюар кодом нижче.
О ро ка ре л тат для цієї роботи обмінюватись резуль-

татами не обов’язково. Обробка результатів здійснюється авто-
матично. Перед початком інтерпретації зберіть групові результати
як зазвичай. Файл знаходиться тут та
за кьюар кодом праворуч.
Отриманий результат свідчить про

адаптивні можливості атрибутивного
стилю особистості:
від 0 до 19 — високий рівень адап-
тивних можливостей атрибутивно-
го стилю (АС);
236
від 19 до 25 балів — достатній рівень адаптивних можли-

востей АС;
від 26 до 40 балів — середній рівень;
від 41 до 50 балів — знижені адаптивні можливості атри-
бутивного стилю;
від 51 до 60 — високий рівень дездаптивності атрибутив-
ного стилю;
60 і більше — рекомендована психотерапія.
Результати за шкалою омани вище 12 балів вказують на ви-
соку схильність суб’єкта до соціально очікуваних відповідей та
свідчать про низьку достовірність результатів.
інтер рета
Сила Я є однією з основних умов, що забезпечують ефек-
тивність поведінки суб’єкта у проблемних ситуаціях. Сила
Я дозволяє судити про “можливість для суб’єкта здійсню-
вати цілеспрямоване регулювання поведінки всупереч різ-
номанітним впливам” (Ф. В. бассін). Сила Я ґрунтується
на типологічних властивостях нервової діяльності, що
може підвищуватися з віком.
Суб’єкт з високою силою Я — реально оцінює ситуацію,
вибирає найефективніші стратегії поведінки та управління
ситуацією, стресостійкий, не піддається впливу оточуючих,
тиску обставин.
Суб’єкт з низькою силою Я (вивченою безпорадністю),
яка виникає за умови частої повторюваності безуспішних
спроб вплинути на негативну ситуацію, формується стан,
дуже схожий на депресію, що характеризується:
а) невдалими спробами уникнення шоку (мотиваційний
дефіцит);
б) нездатністю використовувати наявні стратегії уникнен-
ня шоку (когнітивний чи асоціативний дефіцит);
в) пасивним ухваленням ситуації (емоційний дефіцит).
Суб’єкт з вивченою безпорадністю швидко втомлюється,
астенічний, поступливий, діє хаотично, відрізняється
237
низькою стресостійкістю, тривожністю, боїться брати на

себе відповідальність.
Почуття провини — суб’єкт з високим почуттям прови-
ни невпевнений у собі, схильний до страхів, тривожний,
схильний до самокритики та самозвинувачення, болісно
реагує на зауваження оточуючих.
Суб’єкт з низьким почуттям провини — впевнений у собі,
нечутливий до оцінок оточуючих, спокійний, життєрадіс-
ний, не схильний до страхів.
Дезадаптивність психологічного захисту — наявність
дезадаптивних механізмів психологічного захисту свідчить
про спотворення суб’єктом багатьох аспектів ситуації
чи присутність неадекватної реакції на певну ситуацію.
Дослідники приходять до висновку, що негативний атри-
бутивний стиль може призводити до депресії, але лише за
умови поєднання з дезадаптивними механізмами психо-
логічного захисту.
Робота з методикою дає можливість і графічного представлен-

ня результатів. Для респондента результати тестування якого на
графіку представлені червоним (яскравим) кольором, характерний
негативний атрибутивний стиль, заснований на низькій силі я,
238
низьких адаптивних можливостях атрибутивного стилю, вивчена

безпорадність, низька стресостійкість, неефективна поведінка в
складних ситуаціях, виражене почуття провини, що підтримується
дезадаптивними механізмами психологічного захисту: регресія,
інфантильність. Описаний графік можна назвати и ідним,
оскільки у ньому спостерігається різке збільшення показників
від першої шкали до другої, у ній показники шкал № 2 і № 3
різняться несуттєво чи рівні.
Протилежний тип графіка (позначений синім, темним ко-
льором), ни ідни , коли високі показники шкали № 1 (висока
“сила я”) поєднуються з не вираженим почуттям провини (шка-
ла № 2) та низькою дезадаптивністю психологічного захисту
(шкала № 3).
Таким чином, суб’єкт, результати діагностики якого зображе-
но синім кольором, має “сильну я”, впевнений у собі та високу
адаптивність психологічного захисту. Таке поєднання особистіс-
них рис та особливостей психологічного захисту дає нам право
говорити про високі адаптивні можливості атрибутивного стилю
респондента, припускати високу ефективність його дій у складних
обставинах, здатність швидко та правильно оцінювати всі аспекти
ситуації, гнучкість, позитивність мислення.
Також можуть зустрічатись інші типи графіків, які слід ана-
лізувати додатково.

тання:
1. Надайте свою суб’єктивну думку стосовно того, наскіль-
ки запропоновані шкали вимірюють те, про що заявлено.
2. Дайте своє визначення адаптивних можливостей атрибутив-
ного стилю, спираючись на теоретичний опис роботи.
3. Вкажіть індивідуальні результати досліджуваного за кож-
ною шкалою окремо. Спираючись на раніше проведену
інтерпретацію, дайте оцінку адаптивним якостям дослід-
жуваного.
239
4. Порівняйте індивідуальні результати з груповими. Поду-

майте, що могло вплинути на такі результати та від чого
вони можуть залежати. Відповідь обґрунтуйте детально.
5. Подумайте, наскільки адаптивні можливості атрибутивного
стилю визначають волю, вкажіть основні механізми, які
можуть описувати та підтримувати цей зв’язок.
6. Визначте психологічні характеристики особистості, які
можуть бути пов’язані із адаптивними можливостями атри-
бутивного стилю, поясніть цей взаємозв’язок настільки
детально, на скільки зможете.

тут

o
1. як саме рівень розвитку адаптивних можливостей атри-
бутивного стилю впливають на рівень розвитку вольових
можливостей досліджуваного?
2. які рекомендації Ви можете надати досліджуваним, задля
зменшення ефекту набутої безпорадності?
Maier SF, Seligman ME (July 2016). “Learned helplessness at fifty: In-
sights from neuroscience”. Psychological Review. 123 (4): 349–367.
doi:10.1037/rev0000033.
Клибайс, Т. В. (2014). Диагностические свойства методики “адаптив-
ные возможности атрибутивного стиля взрослых”. Science and
Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, II (10),
(20), 126–129.
240
Лабораторна робота В.5. Дослідження наполегливості ...
дОсЛід ення нАпОЛегЛивОсті
зА дОпОмОгО “нерОзв язувАних зАвдАнь”
Вступ: Всі експериментальні методики вивчення наполегли-

вості, як вольової якості особистості, засновані на інтелектуаль-
них вольових зусиллях. Вимоги до цих методик полягають у тому,
щоб створювати ситуації, які вимагають прояву цих зусиль, на-
пруги, але при цьому щоб вміння досліджуваних не впливали на
успішність діяльності. Така ситуація виникає при використанні
різноманітних варіантів методики “нерозв’язне завдання”. Смисл
цієї методики полягає тому, що досліджуваному пропонується
вирішити задачу, яка не вирішується, але про це досліджуваний
не знає. Можна використовувати різні варіанти методики: куби-
ки Кооса, гра в п’ятнадцять, переплутані лінії чи проходження
складного лабіринту, у якому немає виходу.
Для дослідження наполегливості у цій лабораторній, ми про-
понуємо спробувати вирішити два завдання, представлених окре-
мими субтестами: Тест трьох речень та Тест Литвина “Пошук
слів”.
завдання необхідно виконувати у парах, зі збереженням по-
рядку проходження кожного окремого тесту. Студент, який пер-
ший приступив до вирішення першого завдання, повинен першим
приступити до виконання другого завдання.
Мета: визначити рівень та особливості прояву наполегли-
вості.
Обладнання: бланк для виконання кожного завдання, ручка,
секундомір.
методика ро еденн тест тр о ре ен

Досліджуваному пропонується три набори слів і просять
скласти змістовне речення з УСІМА словами з набору. Всього
повинно вийти три речення. Час складання кожного речення фік-
сується. Стимульний матеріал знаходиться у вашому робочому
зошиті (А4) на торінці .
241
Інструкція: Використовуючи всі слова бланку, складіть зміс-

товне речення. Час Вашої роботи фіксується.
Обробка результатів: перевірка правильності виконання
досліджуваним завдань за критерієм наявності смислу складених
речень.
зразок правильно складених речень із набору слів:
1. заходи, вжиті польською владою з метою нормалізації
обстановки в Польщі, викликали напад невдоволення в
опозиційних колах.
2. В умовах загострення міжнародної обстановки, викликаної
політикою холодної війни, передусім найбільших держав,
великого значення набувала координація дій усіх країн.
3. Немає вирішення.
якщо перших два речення складено правильно, то вирахову-

ється показник наполегливості — РН. Показником наполегливості
є відношення часу, витраченого на виконання третього завдання,
до середнього часу, витраченого на вирішення перших двох зав-
дань:
T3
PH = ,
T1 +T2 : 2
де T1 — час, затрачений на складання першого речення; Т2 — час,

затрачений на складання другого речення; Т3 — час, затрачений
на спроби скласти третє речення; РН — рівень наполегливості.
242
Інтерпретація: під час інтерпретації слід зважати на час, який

досліджуваний використав(ла) на спроби вирішити невирішуване
завдання. Тут випливає проста закономірність, чим більший час,
затрачений на виконання третього завдання — тим більш напо-
легливий досліджуваний. Діапазон значень представлений нижче.
Тобто, такий досліджуваний більш цілеспрямований та завжди
рухається до поставленої мети. Аналізуючи результати завдання,
доцільним буде порівняти їх з успіхами в навчальній діяльності
такого студента.
величина рн рівень наполегливості
Від 0 до 1,9 Низький

Від 2,0 до 2,9 Середній
Від 3,0 і більше Високий
методика ро еденн тест Лит ина на о к сл

Досліджуваному пропонується виконати 4 завдання, які по-
в’язані зі згадуванням слів, які містять статистично рідкісні букви.
На кожне завдання дається 2 хвилини, якщо досліджуваний ви-
рішив закінчити раніше — зафіксуйте цей час. зафіксуйте спроби
використання більшої кількості часу при вирішенні четвертого
завдання. Фіксуйте кількість спроб виконати четверте завдання
(перебір слів, спроби їх написати, проговорення тощо). Сти-
мульний матеріал знаходиться у вашому робочому зошиті (А4)
на торінці .
243
Інструкція: вам доведеться виконати завдання, яке потребує

зосередженості уваги, вміння працювати, не відволікаючись.
В процесі роботи не дозволяється перемовлятися, підглядати ро-
боту інших. Вам необхідно дібрати якомога більше слів на певну
літеру або їх поєднання у кожному із завдань. На кожне завдання
дається 2 хвилини.
Обробка результатів тесту Литвина на пошук слів: перевірка
правильності виконання досліджуваним завдань за критерієм на-
явності смислу згаданих слів.
1. Визначити груповий показник виконання перших трьох
завдань (середня кількість слів для кожного завдання та час, ви-
трачений на завдання), спробуйте у цій роботі це зробити само-
стійно :)
2. Визначити кількість підходів (спроб) до вирішення 4 зав-
дання.
3. Визначити загальний час виконання 4 завдання та порів-
няти їх з середньогруповим результатом.
4. Скласти самозвіт досліджуваного
Інтерпретація: подібно до минулого завдання, необхідно
порівняти наполегливість досліджуваного з груповими резуль-
татами. Наприкладу хлопців 16-17 років виявлені кореляції часу
виконання нерозв’язної задачі із рівнем дисциплінованості, на-
полегливості, рішучості. У дівчат такого ж віку виявлено кореля-
ції часу виконання завдання із самостійністю, організованістю,
цілеспрямованістю.
висно ки сподіваємось, що за цей семестр ви навчились
писати висновки, а тому тут вам необхідно сформулювати питан-
ня та дати на них відповіді самостійно. Перелік питань повинен
обов’язково покривати такі дії:
визначити рівень та особливості прояву наполегливості
досліджуваного порівняно з групою;
проаналізувати самозвіти студентів та зіставити їх з отри-
маними результатами;
подумати про причини отриманих результатів;
представити психологічний компонент.
244
1. як саме рівень та особливості прояву наполегливості
досліджуваного репрезентують особливості прояву його
волі?
2. які Ви можете надати поради щодо подальшого розвитку
наполегливості?
Моначин, І. Л. (2016). зошит-практикум з курсу” Практикум з загаль-
ної психології” для студентів спеціальності” Психологія” (ба-
калавр) Частина ІI, 62–64.
Портницька, Н. Ф., Гречуха, І. А., Литвинчук, А. І., Можаровська, Т. В.,
і Хоменко, Н. В. (2016). Методичні рекомендації до лабораторних
занять з курсу “Практикум із загальної психології”, 242–243.
Рудик я. М. (2020) Теоретико-методичні основи залучення студентів
закладів вищої освіти до наукової діяльності: Монографія. Київ:
ЦП “КОМПРИНТ”.
245
Ackerman, S. J., Lewis, K. C., & Taylor, A. E. (2014). The Thematic Ap-
perception Test: A performance-based assessment technique.
Al-Ababneh, M. M. (2020). The concept of creativity: definitions and
theories. International Journal of Tourism & Hotel Business Manage-
ment, 2 (1), 245–249.
Alves-Oliveira, P., Arriaga, P., Xavier, C., Hoffman, G., & Paiva, A.
(2022). Creativity landscapes: Systematic review spanning 70 years
of creativity interventions for children. The Journal of Creative Be-
havior, 56 (1), 16–40.
Aronow, E., Weiss, K. A., & Reznikoff, M. (2013). A practical guide to
the Thematic Apperception Test: The TAT in clinical practice. Rout-
ledge.
Beck, A. T. (1961). A systematic investigation of depression. Comprehen-
sive psychiatry, 2 (3), 163–-170.
Bellak, L., & Abrams, D. M. (1997). The Thematic apperception test, the
children’s apperception test, and the senior apperception technique
in clinical use. Allyn & Bacon.
Bender, S. (2020). The Rorschach Test. The Wiley Encyclopedia of Per-
sonality and Individual Differences: Measurement and Assessment,
367–376.
Cova Solar, F., García Martínez, F. E., Oyanadel, C., Villagran, L., Páez
Rovira, D., & Inostroza, C. (2019). Adaptive Reflection on Negative
Emotional Experiences: Convergences and Divergence Between the
Processing-Mode Theory and the Theory of Self-Distancing Reflec-
tion.
Drigas, A. S., & Papoutsi, C. (2018). A new layered model on emotional
intelligence. Behavioral Sciences, 8 (5), 45.
Earwood, C., & Fedorko, M. (2015). Silver Drawing Test / The Draw-A-
Story (SDT/DAS). The Wiley Handbook of Art Therapy, 550–557.
doi:10.1002/9781118306543.ch52
246
Список
ЛІТЕРАТУРИ
Ekman, P. (2007). Emotions Revealed: Recognizing faces and feelings

to improve communication and emotional life. Holt Paperbacks;
2nd edition (March 20, 2007)
Ganaie, M. Y., & Mudasir, H. (2015). A study of social intelligence &
academic achievement of college students of district Srinagar, J&K,
India. Journal of American Science, 11 (3), 23–27.
Izard, C. E. (1991). The psychology of emotions. Springer Science &
Business Media.
Izard, C. E. (2013). Human emotions. Springer Science & Business Media.
Hall, J. A., Horgan, T. G., & Murphy, N. A. (2019). Nonverbal communi-
cation. Annual review of psychology, 70 (1), 271–294.
Jonauskaite, D., Althaus, B., Dael, N., Dan-Glauser, E., & Mohr, C. (2019).
What color do you feel? Color choices are driven by mood. Color
Research & Application, 44 (2), 272–284.
Kanlı, E. (2020). Assessment of Creativity: Theories and Methods. In
Creativity-A Force to Innovation. IntechOpen.
Keller, J. M., Ucar, H., & Kumtepe, A. T. (2020). Development and vali-
dation of a scale to measure volition for learning. Open Praxis, 12
(2), 161–174.
Karwowski, M., Lebuda, I., & Wiśniewska, E. (2018). Measuring creative
self-efficacy and creative personal identity. The International Journal
of Creativity & Problem Solving.
Lehr, C., & Hvelplund, K. T. (2020). Emotional experts. Multilingual
mediated communication and cognition, 44–68.
Maier SF, Seligman ME (July 2016). “Learned helplessness at fifty: In-
sights from neuroscience”. Psychological Review. 123 (4): 349–367.
doi:10.1037/rev0000033.
Marron, T. R., & Faust, M. (2018). Free association, divergent thinking,
and creativity: Cognitive and neural perspectives.
Mattingly, V., & Kraiger, K. (2019). Can emotional intelligence be trained?
A meta-analytical investigation. Human Resource Management Re-
view, 29 (2), 140–155.
Mehrabian, A. (2017). Nonverbal communication. Routledge.
Morehouse, R. A., & Dawson, J. G. The Differences in Rorschach Di-
agnostic Test Variables in Paranormal Individuals as Compared to
247
Normal Subjects. 109-120. Retrieved from https://www.josmsq.com/

uploads/1/0/1/7/101701992/109-120.differencesinrorschachtests.pdf
Mukherjee, T., & Chatterjee, S. (2019). Revisiting the Rorschach Contro-
versy: The Rorschach Test-A Ghost of the Past or a Bearer of further
promise?. SIS Journal of Projective Psychology and Mental Health,
26 (2), 118–127.
Nissley, G. E., & DeFreese, E. (2020). Thematic Apperception Test. The
Wiley Encyclopedia of Personality and Individual Differences: Mea-
surement and Assessment, 381–385.
Perkins, N. A. (2021). Increasing Emotional Intelligence (EI) Through
Self-Reflection Journals: Implications for OT Students. The American
Journal of Occupational Therapy, 75 (Supplement 2), 7512505090p1-
7512505090p1.
Phutela, D. (2015). The importance of non-verbal communication. IUP
Journal of Soft Skills, 9 (4), 43.
Rosenberg, E. L., & Ekman, P. (Eds.). (2020). What the face reveals: Basic
and applied studies of spontaneous expression using the Facial Action
Coding System (FACS). Oxford University Press.
Salovey, P., Mayer, J. D., Caruso, D., & Lopes, P. N. (2003). Measuring
emotional intelligence as a set of abilities with the Mayer-Salovey-
Caruso Emotional Intelligence Test. In S. J. Lopez & C. R. Snyder
(Eds.), Positive psychological assessment: A handbook of models and
measures (pp. 251–265). American Psychological Association. https://
doi.org/10.1037/10612-016
Silver, R. (2010). The Silver drawing test and draw a story: Assess-
ing depression, aggression, and cognitive skills. Routledge. ISBN:
0-415-95534-3 (pb)
Soller, A. (2001). Supporting social interaction in an intelligent collabora-
tive learning system. International journal of artificial intelligence
in education, 12 (1), 40–62.
Stern, T. A., Fava, M., Wilens, T. E., & Rosenbaum, J. F. (2015). Massa-
chusetts general hospital comprehensive clinical psychiatry. Elsevier
Health Sciences.
Trisnayanti, Y., Khoiri, A., Miterianifa, & Ayu, H. D. (2019, December).
Development of Torrance test creativity thinking (TTCT) instrument
248
Список
in science learning. In AIP Conference Proceedings (Vol. 2194, No. 1,

p. 020129). AIP Publishing LLC.
Watson, D., Clark, L. A., & Tellegen, A. (1988). Development and valida-
tion of brief measures of positive and negative affect: The PANAS
scales. Journal of Personality and Social Psychology, 54 (6), 1063–
1070, https://doi.org/10.1037/0022-3514.54.6.10632
Yu, C. E., Xie, S. Y., & Wen, J. (2020). Coloring the destination: The
role of color psychology on Instagram. Tourism Management, 80,
104–110.
блінов, О. А. (2015). Метафоричні асоціативні карти як сучасний
метод пси хологічної хірургії. Актуальні проблеми соціології,
психології, педагогіки, 2 (29).
блінов, О. А. (2015). Поняття метафоричних асоціативних карт та їх
використання в психологічній реабілітації. Актуальні проблеми
вищої професійної освіти України: Матеріали IІI Міжнародної
науково-практичної конференції.
бурлачук, Л. Ф., Морозов, С. М. (2002). Словарь-справочник по пси-
ходиагностике (2-ге вид.). Питер. “Мастера Психологии”. ISBN
5-88782-3364.
Валявко, С., Князев, К., Князева, А. (2014). Диагностика особенностей
личностного развития дошкольников с речевым дизонтогенезом
“рисуночным тестом Вартегга”. Науковий часопис Національного
педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Серія 19:
Корекційна педагогіка та спеціальна психологія (26), 294–303.
Елшанский, С. П., Ануфриев, А. Ф., Камалетдинова, з. Ф., Сапа-
рин, О. Е., & Семенов, Д. В. (2015, October). Ретестовая надеж -
ность шкалы депрессии А. бека. In Всероссийская научно-прак-
тическая междисциплинарная конференция с международным
участием “Реабилитация и профилактика – 2015”(в медицине и
психологии), 14–16 октября 2015 г. Сборник тезисов (p. 76).
Ильин, Е. П. (2001). Методики изучения соотношения первой и второй
сигнальных систем. СПб.: Питер, 368–373.
Інтерпретація проективної методики “Неіснуюча тварина”. Дитячий
психолог. URL:https://dytpsyholog.com/2015/02/18/інтерпретація-
проективної-методики-2/ (дата звернення: 19.05.2022).
249
Кириленко, Т. С., & Льошенко, О. А. (2013). Самоаналіз емоційних пе-

реживань як вияв емоційної компетентності особистості. Актуаль-
ні проблеми соціології, психології, педагогіки, (18), 146–152.
Кліманська, М. б., Галецька, І. І. (2020). Психометрична характерис-
тика опитувальника позитивного і негативного афекту (ОПАНА),
розробленого на основі методики PANAS. Psychological Journal,
6 (4), 119–132, https://doi.org/10.31108/1.2020.6.4
Клибайс, Т. В. (2014). Диагностические свойства методики “адаптив-
ные возможности атрибутивного стиля взрослых”. Science and
Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, II (10),
(20), 126–129.
Козляковський, П. А. (2004). загальна психологія: Навчальний по-
сібник: В 2 т. 2-ге вид., доп. і перобл. Т. ІІ./ПА Козляковський.
Миколаїв: вид-во МДГУ ім. П. Могили.
Кокун, О. М., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С., Копаниця, О. В., і Малха-
зов, О. Р. (2011). збірник методик для діагностики психологічної
готовності військовослужбовців військової служби за контрактом
до діяльності у складі миротворчих підрозділів. Методичний по-
сібник, 269–270.
давництво А. Гаркуші. 516–520.
давництво А. Гаркуші. 63–67.
Мазяр, О. В. (2010). Особливості роботи над професійно-орієнтованим
завданням з курсу “Диференційна психологія”, 188–193.
Мацко, Л. А., Прищак, М. Д., і Первушина, Т. В. (2011). Основи психо-
логії та педагогіки: лабораторний практикум. Вінниця: ВНТУ.
Мірошниченко, О. А. (2012) Діагностика особистості майбутнього
психолога: методичний посібник до вивчення дисципліни “Прак-
тикум із загальної психології”. Житомир.
Моначин, І. Л. (2016). зошит-практикум з курсу” Практикум з загальної
психології” для студентів спеціальності” Психологія”(бакалавр)
Частина ІI, 62–64.
250
Список
Осин, Е. Н. (2012). Измерение позитивных и негативных эмоций: раз-

работка русскоязычного аналога методики PANAS. Психология.
Журнал Высшей школы экономики, 9 (4), 91–110.
Портницька, Н. Ф., Гречуха, І. А., Литвинчук, А. І., Можаровська, Т. В.,
і Хоменко, Н. В. (2016). Методичні рекомендації до лабораторних
занять з курсу “Практикум із загальної психології”, 242–243.
Розанов, М. П. (2019). Психологія кольору: особливості, вплив і
семіотичне значення. Збірники наукових праць професорсько-
викладацького складу ДонНУ імені Василя Стуса, 188–190.
Рудик я. М. (2020) Теоретико-методичні основи залучення студентів
закладів вищої освіти до наукової діяльності: Монографія. Київ:
ЦП “КОМПРИНТ”.
Туник, Е. Е. (1998). Диагностика креативности. Тест Е. Торренса. ГП
“ИМАТОН”.
Туник, Е. Е. (2013). Лучшие тесты на креативность. Диагностика
творческого мышления. Издательский дом” Питер”.
Чудакова, В. П. (2016). Дослідження вольового самоконтролю/вольової
саморегуляції–показника сформованості психологічної готовності
до інноваційної діяльності й конкурентоздатності особистості:
діагностично-інтерпретаційний компонент. Освіта та розвиток
обдарованої особистості, (1), 39.
251
дОдАтКи
додаток
рОзпОдіЛ “вАртість” гОдини пАри
академічні Кількість
бали
години пар
тема 1. уява*
Лабораторна робота У.1. Тест Гілфорда 2 2 1
Лабораторна робота У.2. Тест креативності 6 6 3
Торренса
Лабораторна робота У.3. Експрес-метод 2 1 0.5
Д. Джонсона
Лабораторна робота У.4. Методика “Ескізи” 4 2 1
Лабораторна робота У.5. МАК-тест 4 2 1
“Розкажи історію”
Лабораторна робота У.6. Тест “Кола” 4 2 1
Вартегга
Лабораторна робота У.7. Тест “Чорнильні 4 1 0,5
плями Роршаха”
Лабораторна робота У.8. Методика 2 1 0,5
“Речення”
Лабораторна робота У.9. Тематичний 4 4 2
аперцептивний тест
Лабораторна робота У.10. Малюнковий 4 2 1
тест Вартегга
Лабораторна робота У.11. Тест вільних 4 2 1
асоціацій
Лабораторна робота У.12. Методика 4 2 1
“Неіснуюча тварина”
* Кількість часу на деякі роботи з теми “Уява” важко спрогнозувати, тому час може
бути більшим, ніж зазначено у таблиці.
252
Додаток 1
Розподіл “вартість”/години/пари
бали
години пар
Лабораторна робота У.13. Експрес оцінка 6 1 0,5

креативного “Я”
всього за тему 50 28 14
тема 2. еМоції
Лабораторна робота Е.1. Дослідження 4 0,5 0,25
емоцій методом хронологічної реєстрації
за типом “Емоційний щоденник”
Лабораторна робота Е.2. Дослідження 4 0,5 0,25
динамічних особливостей емоційних станів
за допомогою методики “Кольоровий
щоденник настрою”
Лабораторна робота Е.3. Дослідження 2 2 1
емоційної експресії за тестом на
розпізнавання виразів обличчя (П. Екман)
Лабораторна робота Е.4. Експрес 2 2 1
дослідження емоційного інтелекту
невербальних емоційних реакцій
Лабораторна робота Е.6. Дослідження 2 1 0,5
емоційного стану
емоційної модальності за шкалою
диференційних емоцій К. Ізарда
змін настрою за допомогою опитувальник
позитивного і негативного афекту ОПАНА
(PANAS)
Лабораторна робота Е.9. Шкала депресії 2 1 0,5
Бека
Лабораторна робота E.10. Малюнковий 2 2 1
тест Сільвера
253
бали
години пар
Лабораторна робота Е.11. Тест Гілфорда 2 2 2 1

впливу емоційної сфери на роботу із
символічним матеріалом
всього за тему 30 19 9,5
тема 3. воля
Лабораторна робота В.1. Шкала “Воля 4 1 0,5
до навчання” Келлера
Лабораторна робота В.2. Теппінг-тест Ільїна 4 2 1
Лабораторна робота В.3. Тест “Дослідження 4 1 0,5
вольової саморегуляції”
Лабораторна робота В.4. Тест Клібайс 4 2 1
“Адаптивні можливості атрибутивного
стилю дорослих”
Лабораторна робота В.5. Дослідження 4 2 1
наполегливості за допомогою
“Нерозв’язуваних завдань”
всього за тему 20 7 3,5
всього за семестр 100 56 28
254
Додаток 2
Форма зворотнього зв’язку
додаток
ОрмА звОрОтньОгО зв язКу
якщо ви бажаєте залишити анонімний фідбек стосовно на-

повнення, змісту, форми проведення робіт та взагалі будь-чого,
ми будемо дуже раді його почути!
Скористайтеся цим посиланням або кьюар кодом нижче.
255
на ал но методи не иданн
А. О. КУРАПОВ, О. А. ЛЬОШЕНКО,
В. О. ВОЛИНЕЦЬ
ПРАКТИКУМ
Із зАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

здано до набору 04.07.2022. Підписано до друку 25.07.2022.

Формат 60 84/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 14,88.
Тираж 300 прим. зам. ПзП-22-1.
Комп’ютерна верстка та друк ТОВ «ДІА»:
вул. Васильківська, 45, Київ, 03022
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до державного реєстру видавців серія ДК № 1149 від 12.12.2002 р.
КурАпОв Антон, кандидат психологічних
наук, асистент кафедри експериментальної
та прикладної психології КНУ імені Тараса
Шевченка, когнітивний психолог, засновник
та автор проекту “Psychology4u”, “Psyroom
Online”. Ідейний “надихач” методички та
коректор завдань, майстер створення голов-
ної болі для студентів.
ЛьОшенКО Олександра, кандидат психо-

логічних наук, доцент кафедри експери-
ментальної та прикладної психології КНУ
імені Тараса Шевченка. Практичний психо-
лог, засновник та автор проєкту “Psyroom
Online”. Методологічний коректор мето-
дички.
вОЛинець володимир, бакалавр психо-

логії, магістр кафедри експериментальної
та прикладної психології КНУ імені Тараса
Шевченка напряму “Нейропсихологія”, пе-
реможець V Всеукраїнського конкурсу сту-
дентських робіт “Аналіз соціальних даних
2021”. Головний “мозок”, креативний про-
дюсер та асоціатор методички.

Снимок экрана 2022-12-03 в 23.26.49

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Снимок экрана 2022-12-03 в 23.26.49

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

А. О. КурАпОв, О.А.

К ра о А. О., Л о енко О. А., волине в. О.

ЛИСТ ПОДяКИ ВІД УКЛАДАЧІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Лабораторна робота У.11.

Лабораторна робота Е.9.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 246

Академічне середовище дуже часто сприймається студентами

дАрвішОву нар ман ра к о ли, доктору філософії у га-

Методичні рекомендації включають в себе лабораторні ро-

Ми намагалися зробити виконання робіт максимально про-

активність роботи під час проведення лабораторних за-

уяву кожного дня, але зазвичай навіть не задумуються про це.

Аналогія — процес створення нового за подібністю до

Майже вся людська матеріальна та духовна культура є про-

Вступ: концепція креативності як універсальної пізнаваль-

3) гнучкість — здатність продукувати різноманітні ідеї;

Мета: дослідити індивідуальні особливості уяви за допо-

Майте на увазі, що робота потребуватиМе деМонстрації

. с тест “Ле к ст сло о и анн ”.

. с тест “Ле к ст икористанн асо а ”.

Обробка результатів: перед початком роботи з аналізом ре-

2) читаємо відповіді та відмічаємо ті відповіді, які, на вашу

в чому ще може проявлятися гнучкість уяви?

Роботи здаються через сайт . o

Вступ: на початку 60-х років 20 століття Джой Гілфорд та

ваного. На виконання кож-

за данн . “при ини” відкрийте ваш робочий зошит

незвично використати пусті картонні коробки — будь-якого роз-

або можна прочитати подробиці у Туник (1998), с. 32–35, див.

Перелік відповідей на 0 балів наведено тут

Перелік відповідей на 1 бал наведено тут

за данн . “при ини”

14. Характеристика природного ландшафту.

Перелік відповідей на 1 бал наведено тут

2. Герої, які не зображені на малюнку.

Перелік відповідей на 0 балів на-

Перелік відповідей на 1 бал наведено тут

за данн . “пОКрА ення предметА”

ніяк не вдається віднести до жодної з перерахованих категорій,

16. Естетичне та емоційне сприйняття.

Перелік відповідей на 0 балів на-

Перелік відповідей на 1 бал наве-

за данн . “незви А не виКОристАння”

2. Інші варіанти застосування для тварин.

кальними та отримують оцінку 2 бали. У переліку наводяться

Перелік відповідей на 1 бал наведено тут

за данн . “незви А ні питАння”

відповіді безпосередньо на бланку відповідей, порахуйте суму

питання), або про власні переживання (особисті питання)

тип питань особисті Фактичні

Питання, які потребують простої відповіді: 1 бал 0 балів

бали можна проставляти на бланку відповідей у стовпчику

за данн . “не мОвірнА ситуАція”

ситуації (наприклад, аби вода у морях була прісною, то не було б

туйтеся на загальну категорію. бали можна проставляти на бланку

у завданні № 7. У завданні № 6 Гнучкість не визначається. У ко-

Оригінальністю. У шаблоні цієї роботи ми підготували для вас

інтерпретАція ОснОвних пОКАзниКів

>70 дуже високо (бездоганно)

вер ал на ори нал н ст

висно ок до астини у висновках дайте відповіді на нас-

Обладнання: бланк методики, секундомір.

с тест “ствОрення мАЛ нКА”. Перед кожним до-