Індивідуально-

психологічні
відмінності уваги та
пам`яті
Семінар 6 (питання 2 - 3)
Гончар Анастасія
Студентка 2 курсу 4 групи
Увага
Увага як один із центральних психічних
процесів, пов'язаний зі здатністю суб'єкта
зосереджувати свою активність на
реальному або уявному об'єкті у певний
момент часу, також є предметом
диференціальної когнітології.

Увага - процес і стан налаштування

суб'єкта на сприйняття пріоритетної
інформації і виконання поставлених
завдань.
 Сучасний американський психолог Дж.
Блок, який досліджував дітей, пов'язує
індивідуальні особливості уваги з
проникливістю перцептивного апарату
дитини. Високий рівень проникливості
зумовлений широким фокусом уваги, що не
дає змоги помічати тонкі відмінності, тому
схожості досягають за рахунок "розмивання"
стандарту. За низького рівня проникливості
вузький фокус уваги забезпечує чутливість
до невеликих відмінностей між об'єктами,
точність у дотриманні стандарту.
Залежно від активності
людини та співвідношення
зовнішніх і внутрішніх умов
виникнення увагу
поділяють
Мимовільна Довільна Післядовільна
увага увага увага
не потребує вольових
це зосередження свідомості виникає з мимовільної в зусиль. Вона
людини на об'єкті, міру утворення цілеспрямована і зумовлена
зумовлене його узагальнених умовних зацікавленням. її
особливостями як зв'язків. Проте й довільна виникнення збільшує
подразника стає мимовільною внаслідок тривалість зосередження на
зміни мотивації діяльності. діяльності
 Індивідуальна специфіка
організації уваги неминуче
позначається на пам'яті.
 Пам`ять
Пам'ять - здатність живої системи
фіксувати факт взаємодії з
середовищем (зовнішнім чи
внутрішнім), зберігати результат цієї
взаємодії у формі досвіду і
використовувати його в поведінці.

Відмінності в пам'яті, виявлені експериментальним шляхом,

відповідають висновкам "наївних психологів" про "довгу" і
"коротку" пам'ять.

Особливості
пам'яті
Вони пов'язані з характеристиками
уявлень. Наприклад, ефективність
запам'ятовування зумовлена здатністю до
формування образів" Люди з
високорозвиненою образною здатністю
зазвичай повільніше заучують вербальний
матеріал, особливо абстрактну інформацію,
гірше його відтворюють, а схильні до
відтворення яскравих образів показують
вищі результати в мимовільному
запам'ятовуванні.
Висновок
Отже, формально увага проявляється
під час аналізу відчуттів і сприймань.
її можна трактувати як особливий
стан свідомості, за якого найчіткіше
сприймаються і фіксуються в пам'яті
суб'єкта зовнішні об'єкти. Пам'ять є не
тільки когнітивною функцією і
процесом, а й містком, що пов'язує
події минулого, теперішнього і
майбутнього в єдине ціле,
забезпечуючи гармонійну цілісність
особистості.
Дякую за увагу