1. Коли зграя залетить далеко та в тумані стане тихо я зупиняюся й наслухаю що
робиться попереду (Гр. Тютюнник). 2. Чи може щось наплутано віками і атом вручено нам безрозсудно рано? (П. Скунць). 3. Будинок у якому немає книжок подібний до тіла позбавленого душі (Цицерон). 4. В’язниця не для поетів поетам належить проходити крізь стіни (О. Забужко). 5. Життєва драма єдина з драм що відбувається без репетицій (Д. Арсенич). 6. Книг бездонна глибина ми ними в печалі втішаємося вони узда для тіла й душі (Нестор Літописець). 7. Світало та хмарилося. Було затишно й пахло вогкістю (А. Головко). 8. Отут серед цвіту здається що якби людина навчилася мудрості в дерев то не була б ворогом самій собі й природі (Є. Гуцало). 9. Коли ж одчинили вікно світло впало на ціле море напружених схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М. Коцюбинський).