Professional Documents
Culture Documents
10 Klas
10 Klas
30.Про кого з героїв роману Стендаля “Червоне і чорне” йде мова: “Пробити
дорогу для…означало вирватись із Вер'єра, він ненавидів свій край. Від усього,
що він тут бачив, холонуло серце.”:
а) Абата Мелана;
б) Фуке;
в) Ж. Сореля;
г) пана де Реналя?
39.З чим порівнює сучасне йому життя Стендаль у романі «Червоне і чорне»:
а) з болотом;
б) з кліткою;
в) з рулеткою;
г) з цирком?
85.Чий хрест дарує Соня Мармеладова Раскольникову перед тим, як той зізнався в
убивстві ( роман Достоєвського «Злочин і кара»):
а) Катерини Іванівни;
б) Лізавети;
в) свій;
г) Мармеладова?
86.Кому з героїв роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» належать слова: « А
коли немає куди йти людині. А потрібно. А коли немає до кого, коли йти більше
нікуди?»?
а) Дуні;
б) Разуміхіну;
в) Мармеладову;
г) Раскольникову?
112. Біблійний сюжет, який лежить в основі головної думки роману «Злочин і
кара»:
а) історія про Каїна та Авеля;
б) повернення блудного сина;
в) сходження на Голгофу;
г) воскресіння Лазаря.
127. Які дві сюжетні лінії є головними в романі Л.Толстого «Анна Кареніна»:
а) Анни Кареніної та Костянтина Левіна;
б) Стіви Облонського та Олексія Вронського;
в) Олексія Вронського та Кіті Щербацької;
г) Анни Кареніної та Серьожі?
130. Анна Кареніна (Л.Толстой «Анна Кареніна») зробила вибір у своєму житті
та обрала:
а) кохання -пристрасть;
б) сімейне благополуччя;
в) материнське щастя;
г) самотність.
134. Кому із авторів належать поетичні рядки: « Чую – співає Америка, різні
пісні чую»:
а) Волту Вітмену;
б) Шарлю Бодлеру;
в) Артюру Рембо;
г) Афанасію Фету?
140. Укажіть період ХІХ ст., коли у французькій літературі з'явилася поетична
група “Парнас”:
а) 40-50-ті роки;
б) 50-60-ті роки;
в) 50-70-ті роки;
г) 60-70-ті роки.
147. Хто є автором рядків: «Бий! Бий, барабане! – Сурми, сурмо, сурми!»:
а) Бодлер;
б) Вітмен;
в) Некрасов;
г) Фет.
148. Хто є автором рядків: «О Капітан! Мій капітан! Позаду путь трудна, всі
бурі корабель здолав, і слава нам луна»?
а) Бодлер;
б) Рембо;
в) Вітмен;
г) Некрасов.
3. Встановити відповідність між героями повісті Бальзака «Гобсек» та їхніми характерними рисами:
1. Гобсек А Авантюризм
2. Анастазі де Ресто Б Порядність, поміркованість у справах
3. Дервіль В Жадоба до влади, до грошей
4. Максим де Трай Г Безрозсудність
Д Розпусність
1. Ч. Діккенс; А Бароко;
2. Г. Гейне; Б Класицизм;
3. Ж.Б. Мольєр; В Романтизм;
4. П. Кальдерон. Г Поєднання романтизму та реалізму;
Д Реалізм.
9. Встановити відповідність:
1. Л.Толстой; А «Пармський монастир»;
2. Ф. М.Достоєвський; Б «Юність»;
3. О. Бальзак; В «Ідіот»;
4. Ф. Стендаль. Г «Батько Горіо».
10.Встановити відповідність:
1. Скнара і філософ ; А Графиня де Ресто;
2. Жертва власних пристрастей; Б Альона Іванівна;
3. Символ духовних шукань; В Гобсек;
4. Скнара і лихвар(ка) . Г К.Левін.
11.Встановити відповідність:
1. Безансон; А «Гобсек»;
2. Париж; Б «Пригоди Олівера Твіста»;
3. Лондон; В «Злочин і кара»;
4. Петербург. Г «Червоне і чорне».
13.Встановити відповідність:
1. Л. Толстой; А Дервіль;
2. Ф. Стендаль; Б Пані де Реналь;
3. О. де Бальзак; В Катерина Іванівна;
4. Ф.Достоєвський. Г Стіва Облонський.
15.Встановіть відповідність:
1. Безансон; А Ж. Сорель.
2. Петербург; Б Анастасія де Ресто;
3. Париж; В Левін;
4. Москва. Г Раскольніков;
16.Встановіть відповідність:
1. «Гобсек»; А В. Гюго;
2. «Злочин і кара»; Б Л. Толстой;
3. «Шинель» ; В М. Гоголь;
4. «Анна Кареніна» . Г О. Бальзак.
Д Ф.Достоєвський
17.Встановіть відповідність між письменником і національною літературою,
яку він презентує:
1. Ш. Бодлер; А Німецька;
2. В. Вітмен ; Б Польська;
3. Ф. Достоєвський ; В Російська;
4. А. Міцкевич . Г Французька;
Д Американська,
18.Встановити відповідність:
1. « Анна Кареніна»; А Ф. Стендаль;
2. «Пригоди Олівера Твіста»; Б Ф.Достоєвський;
3. «Злочин і кара»; В Ч.Діккенс;
4. «Червоне і чорне». Г Л.Толстой.
19.Встановити відповідність:
1. Кіті; А «Пригоди Олівера Твіста»;
2. Дервіль; Б «Червоне і чорне»;
3. Луїза; В «Гобсек»;
4. Бамбл. Г «Анна Кареніна».
20.Встановити відповідність:
1. Соня; А Максим де Трай;
2. Луїза; Б Вронський;
3. Анна; В Жульєн Сорель;
4. Анастазі. Г Мармеладов.
21.Встановіть відповідність:
1. Чарлз; А Бальзак;
2. Оноре; Б Стендаль;
3. Лев; В Достоєвський;
4. Фредерік; Г Толстой;
5. Федір. Д Діккенс.
22.Встановіть відповідність:
24.Встановіть відповідність:
1. Лужин, Разуміхін, А О. де Бальзак «Гобсек»;
Свидригайлов, Мармеладов ;
2. Феджін, Сайкс, Монкс, Чарлі Б Ч.Діккенс «Пригоди Олівера
Бетс; Твіста»;
3. Жульєн Сорель, Вально, Луїза, В Л.Толстой «Анна Кареніна»;
Матильда ;
4. Графиня де Ресто, Фанні, Г Ф. Достоєвський «Злочин і кара»;
Максим де Трай, Дервіль ;
5. Левін, Вронський, Кіті, Каренін Д Стендаль «Червоне і чорне».
1. Л. Толстой ; А Франція;
2. В.Уітмен ; Б Англія;
3. Ш.Бодлер; В Росія;
4. Ч.Діккенс . Г США;
39.Встановити відповідність між авторами та назвою поетичних збірок:
1. « Квіти зла» ; А Уолт Уітмен;
2. « Листя трави»; Б Шарль Бодлер;
3. « Сатиричні поезії»; В Артюр Рембо;
4. «П’яний корабель» . Г Поль Верлен.
48. Встановіть відповідність між героями роману Ф.Достоєвського «Злочин і кара» та їхнім родом занять:
1. Раскольников; А Лихварка.
2. Соня; Б Студент.
3. Олена Іванівна; В Слідчий.
4. Порфирій Петрович. Г Повія.
49.Встановіть відповідність між героями повісті Бальзака «Гобсек» та їхнім
родом діяльності або соціальним станом:
1. Гобсек; А Швачка.
2. Фанні Мальво; Б Граф.
3. Дервіль; В Адвокат.
4. Максим де Трай. Г Лихвар.
Д Графиня.
50.Розташуйте події роману Ф.Достоєвського «Злочин і кара» у хронологічній
послідовності:
1. А Убивство лихварки;
2. Б Зізнання Роскольнікова Соні;
3. В Лист матері Роскольникова до сина;
4. Г Убивство Лизавети.
51.Встановіть відповідність між персонажами роману Л.Толстого «Анна
Кареніна» та їх соціальним станом:
1. Олексій Каренін; А Управитель.
2. Олексій Вронський; Б Поміщик.
3. Костянтин Левін; В Офіцер.
4. Фоканич. Г Сановник.
Д Селянин.
52.Встановити відповідність назв творів з героями:
1. «Червоне та чорне»; А Дервіль;
2. «Гобсек»; Б Мармеладов;
3. «Злочин і кара». В Пані де Ла Моль.
53.Встановити відповідність назв творів з героями:
1. «Злочин і кара»; А Дервіль;
2. «Гобсек»; Б Сажотрус;
3. «Червоне та чорне»; В Свидригайлов;
4. «Пригоди Олівера Твіста». Г Матильда.
54.Співвіднесіть соціальні стани з героями твору Стендаля «Червоне і чорне»:
1. Фуке; А Представник буржуазії;
2. Пан де Реналь; Б Представник вищого світу;
3. Пан де Вально; В Представник міщанства;
4. Пан де Ла-Моль. Г Представник провінційного дворянства.
1 А Символізм;
2 Б Класицизм;
3 В Реалізм:
4 Г Романтизм.
3. «На її тонкій і довгій шиї, схожій на курячу ногу, було намотане якесь
фланелеве ганчіря, а на плечах, незважаючи на спеку, теліпалася зовсім
зношена і пожовкла хутряна кацавейка. (Вона) щохвилини кашляла і кректала.
Певно, юнак подивився на неї якось особливо, бо в її очах зненацька знову
майнув той самий вираз недовіри»
4. «Тоді, коли (він) забував про свої честолюбні мрії, він захоплено милувався
навіть капелюшками, навіть (її) сукнями. З насолодою вдихав він їхні пахощі…
Відчиняв її дзеркальну шафу і цілими годинами милувався всією цією красою й
порядком, що там панував»
6. «Ні, краще відмовитися від усього цього, - говорив він собі, - ніж допустити,
щоб тебе посадили їсти зі слугами. Батько буде мене силувати, але краще
вмерти. В мене є п’ятнадцять франків і вісім су заощаджень, втечу цієї ж ночі.»
7. «Вгадати його вік було неможливо: я ніколи не міг збагнути, чи то він завчасу
постарів, чи задумав до похилого віку зберегти молодість. Усе в його кімнаті,
від зеленого сукна на письмовому столі до килимка біля ліжка, було якесь
однакове, охайне й потерте, наче в холодній оселі старої дівки, котра зранку до
вечора тільки й те робить, що натирає меблі».
8. «Врешті (він) якого суддя раз у раз перебивав і щохвилини ображав, спромігся-
таки викласти суть справи, пояснивши, що за хлопчиком він побіг, власне,
зопалу, бо той тікав; а тоді висловив надію, що в разі, коли хлопчика буде
визнано винним – ні, не в злодійстві, а тільки в спільництві зі злодіями, - то
суддя призначить йому найм’якше покарання з усіх передбачених законом»
11.«Цей дивний чоловік ніколи не побажав побачити хоча б одну особу з кількох
жіночих поколінь, які складали його рідню. Він ненавидів своїх спадкоємців, і
думка, що хтось може заволодіти його багатством, навіть по його смерті, була
для нього нестерпна»
14.«Під подушкою у нього лежало Євангеліє. Він узяв його машинально. Ця книга
належала їй, була та сама, з якої вона читала йому про воскресіння Лазаря.»
15.«З самого раннього дитинства, після того як він побачив одного разу драгунів
шостого полку в довгих білих плащах, в касках з довгими чорними султанами, -
ці драгуни поверталися з Італії і прив’язували своїх коней перед гратчастим
вікном його батька – він марив військовою службою.»
16. «И все мы ненавидим друг друга… Вот это правда…Зачем эти церкви , эти
звоны, эта ложь?»
17. «Только для того, чтобы скрыть, что мы все ненавидим друг друга…борьба за
существование, ненависть – одно, что связывает людей…».
19.«Одне слово, володію світом, не стомлюючи себе, а світ не має наді мною
ніякої влади».
23. «На яку справу хочу зважитися і у той же час таких дрібниць боюся».
24.«В золоті зосереджені всі сили людства … у золоті все є у зародку, і воно все
дає у житті…»
26. «Найгірше у в'язниці те, - подумав він, - що не можна замкнути своїх дверей.»
28. «Ввійшов чоловік років 35, що, певно, видався старому сумирним, хоч тільки-
но люто тарабанив у двері. Відвідувач, просто вдягнений, скидався на покійного
герцога Рішельє».
29. «…Він був настільки бідно одягнений, що інша людина посоромилася б вдень
виходити в такому вбранні. Але квартал був такий , що одягом навряд чи можна
було когось здивувати…»
32. «Мета виправдовує засоби; якби я був не такою незначною пилинкою, а мав би
хоч яку-небудь владу, я б наказав повісити трьох, щоб врятувати життя
чотирьом».
33. « У мене погляд, як у Господа Бога, я зазираю в душі. Від мого пильного ока
ніщо не сховається. А хіба можуть в чомусь відмовити тому, в чиїх руках мішок
із золотом?. Я досить багатий, щоб купувати людську совість, щоб управляти
міністрами через тих, хто має на них вплив… Хіба це не влада, хіба не
могутність?. Я міг би, якби захотів, володіти найпрекраснішими жінками й
купувати чиї завгодно пестощі..»
34.«Хто б міг подумати, що це юне, майже дівоче обличчя, таке бліде й лагідне,
таїло непохитну рішучість витерпіти які завгодно муки, аби лиш пробити собі
дорогу».
35.«Його товариші протягом трьох місяців терпіли дедалі страшніші муки голоду;
врешті, вони зовсім здичавіли з відчаю, і один хлопець, рослявий як на свій вік і
не звиклий до таких мізерних порцій (його батько тримав колись невелику
харчевню), похмуро натякнув товаришам, що, коли йому не даватимуть щодня
додаткової миски каші, він, чого доброго, зїсть уночі сусіда – кволого й ще
зовсім малого хлопчика. Очі в хлопця були такі дикі, несамовиті, що товариші
беззастережно йому повірили. Порадившись, вони кинули жеребок, кому
сьогодні ж після вечері йти до наглядача просити добавки.»
39. «Это была ужасно похудевшая женщина, тонкая, довольно высокая и стройная,
ещё с прекрасными тёмно-русыми волосами и действительно с
раскрасневшимися до пятен щеками. Она ходила взад и вперёд по своей
небольшой комнате, сжав руки на груди, с запёкшимися губами и неровно,
прерывисто дышала. Глаза ё блестели как в лихорадке, но взгляд был резок и
неподвижен, и болезненное впечатление производило это чахоточное и
взволнованное лицо при последнем освещении догоравшего огарка,
трепетавшем на лице её».
40.« На палубу несуть ясних висот владику. І сумно тягне він приборкане крило,
Що втратило свою колишню міць велику, Мов серед буйних вод поломане весло».
41.« Через свою обачність він одного разу видав себе. Випадково при ньому було
золото, і якимсь чином… наполеондор вислизнув з його жилетної кишені.
Пожилець …підняв монету й подав йому. «Це не моя! Золото? У мене? Та якби
я був багатий, то хіба жив би так, як живу?»
42. «Що це спало на думку вашому другові збуджувати й дратувати дрібну
чванливість цієї міщанської аристократії! Навіщо говорив він про касти? Він
сам підказав їм, що вони мусять робити у своїх політичних інтересах, ці йолопи
й не думали про це і вже готові були пустити сльозу. Однак кастові інтереси
заслонили в їхніх очах жах смертельного вироку. Треба визнати, що пан….дуже
наївний у справах. Якщо нам не вдасться виклопотати йому помилування,
смерть його буде свого роду самогубством…».
45.«Таким чином пройшов він увесь Василівський острів, вийшов на Малу Неву,
перейшов міст і поворотив на острови… Зустрічалися йому також пишні
коляски…»
46. « У мене погляд, як у Господа Бога, я зазираю в душі. Від мого пильного ока
ніщо не сховається. А хіба можуть в чомусь відмовити тому, в чиїх руках мішок
із золотом?. Я досить багатий, щоб купувати людську совість, щоб управляти
міністрами через тих, хто має на них вплив… Хіба це не влада, хіба не
могутність?. Я міг би, якби захотів, володіти найпрекраснішими жінками й
купувати чиї завгодно пестощі..»
50. «Він стояв на порозі майже голий, висохлий, худий, мов скелет.
Його здушений крик приголомшив (жінку), і вона зацепеніла від жаху.
Цей виснажений, блідий чоловік здався їй вихідцем із могили. «Ви все моє
життя отруїли горем, а тепер і померти не даєте спокійно, ви хочете занапастити
душу мого сина, зробити з нього людину зіпсуту!» - кричав він слабким,
хрипким голосом».
51.«Чи розумієте, чи розумієте ви, ласкавий пане, що значить, коли уже нікуди
більше йти?... бо треба, щоби всякій людині хоч куди-небудь можна було піти».
52. «- Сьома година давно!
- Давно! Боже мій!
Він кинувся до дверей, прислухався, схопив капелюха і почав сходити вниз свої
тринадцять східців, обережно, нечутно, мов кішка. Потрібно зробити
найважливіше - украсти з кухні сокиру. Про те, що справу треба зробити
сокирою, вирішено ним було вже давно».
54.«Допомогти йому?.. Ні, ні! Нещастя - найкращий учитель. У біді він пізнає ціну
грошам, ціну людям - і чоловікам, і жінкам. Хай він поплаває на хвилях
паризького моря! А коли він стане добрим лоцманом, ми його й капітаном
зробимо».
55. «Я досить багатий, щоб купувати людську совість… Хіба це не влада, хіба не
могутність?»
56.«Я тільки в головну думку свою вірю. Вона полягає саме в тому, що люди, за
законом природи, поділяються… на два розряди: на нижчих і власне на людей.»
57.«… Мета виправдовує засоби; якби я був не такою незначною пилинкою, а мав
би хоч яку-небудь владу, я б наказав повісити трьох, щоб врятувати життя
чотирьом.»
58.«Вона була чарівна у своєму простому чорному платті, чарівні були її повні
руки з браслетами,… чарівні граціозні рухи маленьких ніг, чарівне це гарне
обличчя у своїй жвавості; та щось було жахливе і жорстоке в її чарівності.»
60. «Він щасливо уникнув зустрічі зі своєю хазяйкою на сходах. Комірчина його
розміщувалася під самісіньким дахом високого п’ятиповерхового будинку і
скидалася більше на шафу, ніж на житло. Хазяйка ж ця, в якої він наймав цю
комірчину з обідом і обслугою, мешкала на поверх нижче, в окремій квартирі».
63. «Цей лікар іноді відкупляв у старого … його сина на цілий день і давав йому
уроки латині та історії, себто того, що він сам знав з історії, - це була італійська
компанія 1796 року. Вмираючи, він відказав йому свій хрест Почесного
Легіону, невитрачені залишки його маленької пенсії і три-чотири десятка книг,
найдорогоцінніша з них тільки що шубовснула в міський потік, відведений
набік завдяки зв’язкам пана мера».
64.«Побачивши, що вона стоїть на дверях, не даючи йому ввійти, він пішов просто
на неї. Та відскочила злякано, хотіла було щось сказати, але якось наче не
змогла і тільки дивилася на нього широко відкритими очима.»
68.«Мені необхідно було знати тоді, якомога швидше дізнатися тоді, чи воша я, як
усі, чи людина».
69. «Ви бачите перед собою простолюдина, який повстав проти свого низького
жеребу… »
70.«Хіба я ту нікчемну стару вбив? Я себе вбив, а не її. Тут так-таки і порішив себе
навіки!…»
74.«Я лгать не хотел в этом даже себе. Не для того, чтобы матери помочь, я убил –
вздор! Не для того я убил, чтобы, получив средства и власть, сделаться
благодетелем человечества. Вздор! Я просто убил; для меня убил, для себя
одного... Мне надо было узнать тогда, и поскорей узнать, вошь ли я, как все,
или человек? Смогу ли я переступить или не смогу? Осмелюсь ли нагнуться и
взять или нет? Тварь ли я дрожащая или право имею...»
75.«О капітане! Батьку! Страшна скінчиласть путь, - Всі бурі витримав наш
корабель, сміливців лаври ждуть. Вже близько причал, і радо кричать нам люди,
і дзвони дзвонять, дивляться всі на могучий кіль, на бриг одважний і грізний».
77.«Було близько дев’ятої години, коли він проходив Сінною. Усі торговці на
столах, на лотках, у крамницях і крамничках замикали свої заклади або знімали
і прибирали свій крам й розходилися по домівках, так само як і їх покупці.»
79.Він «ніколи не знав сімейного життя. Мати його була замолоду блискучою
світською жінкою, яка мала під час заміжжя, і особливо після нього, багато
романів, відомих усьому вищому товариству. Батька свого він майже не
пам’ятав і був вихований у Пажеському корпусі»
80.«Ах, боже мій! Чого в нього стали такі вуха?» - подумала вона, дивлячись на
його холодну й поважну постать і особливо на хрящі вух, які підпирали криси
круглого капелюха і так вразили її тепер. Побачивши її, він пішов їй назустріч,
скрививши губи в звичну йому глузливу посмішку й прямо дивлячись на неї
великими стомленими очима».
V. Дайте відповідь на запитання