Урок 3




Роберт Шеклі.
Оповідання «Запах думки».
Утвердження сили людської думки у  творі.
Духовне й  фізичне випробування Лероя Кліві

Я ЦЕ ЗНАЮ

1. Виконай тестові завдання.

1. Кліві працював... А Б В
А поштмейстером 1
Б листоношею 2
В біологом 3
4
2. Головний герой здійснив вимушене приземлення,
5
бо космічний корабель...
6
А переохолодився
Б перегрівся
В збився з курсу
3. Для посадки Лерой обрав планету З-М-22, адже...
А це була найближча киснева планета
Б такою була вказівка поштмейстера
В там знаходилася одна з  космічних колоній
4. Герой знепритомнів...
А від страху
Б через голод
В унаслідок вибуху
5. Білка, яку побачив Кліві...
А не мала вух та очей
Б була величезною за розміром
В уміла літати
6. Тварина, яка полювала на білку,
нагадувала...
А пантеру Катерина Пшенична.
Б вовка Ілюстрація до оповідання
В тигра «Запах  думки»

19
   Виконай вправу «Ключові слова».
2. 
Роберт Шеклі
(1928–2005)
Роберт Шеклі  — знаний американський письмен-
ник, один із засновників західної наукової фантас-
тики, чиї твори вирізнялися поєднанням сатири та
гумору з  незвичними авторськими поглядами на зви-
чайні речі, події чи явища.
Роберт народився 16  липня 1928  року в  м. Нью-
Йорку. Після закінчення технічного коледжу служив
Роберт Шеклі
в  армії США. 1951  року завершив навчання в  Нью-
Йоркському університеті, спеціалізуючись на гуманітарних дисциплінах.
Тоді ж опублікував свої перші твори. Спадщина митця загалом нара-
ховує декілька десятків романів, повістей та чимало дотепних філософ-
сько-сатиричних фантастичних оповідань. Характерною ознакою його
творів є  зображення звичних обставин і  предметів з  неочікуваного боку,
а  також соціальної поведінки людини, певних стереотипів, які автор під-
давав безжальному висміюванню.
Фантаст писав не  тільки про перспективи розвитку наукової думки
та технічного прогресу, а  й  прагнув пізнати внутрішні можливості сучас-
ної людини, її здатність до саморозвитку й  відкритість до нових знань,
досліджував моральну готовність людства до контактів з  іншими плане-
тами. В  одному з  інтерв’ю він сказав: «Наша Земля не  єдина у  Всесвіті.
З  далеких галактик, крізь сузір’я, на нас, можливо, дивляться інші кос-
мічні мешканці. А  ми?.. Що ми робимо для того, щоб зберегти нашу
планету й  бути гідними спілкуватися з  вищим розумом? Яким досвідом
і  цінностями ми зможемо поділитися?..».
Чимало творів Роберта Шеклі побудовані на  основі
випробування, коли герої опиняються в  екстремальних
ситуаціях, стикаються з  незвичайними явищами, потрап­
ляють на інші планети. У  такий спосіб митець, як і  Рей
Бредбері, намагався зазирнути в  духовний світ особис-
тості. Роберта Шеклі цікавили не  лише фізичні, а  пере-
дусім моральні та  духовні цінності, що дадуть змогу особі
вийти на  діалог з  різними цивілізаціями, а  також не  загу-
битися в  космічному просторі. Про це зокрема йдеться
Обкладинка
в  опові­данні «Запах думки» (1953).
книги
9  грудня 2005  року митець помер, залишивши, немов «Запах  думки»
комета, яскравий слід на обріях фантастичної літератури. видавництва
За статтею О. Борківської 1 BookChef

1
Борківська О. П. Роберт Шеклі та його оповідання «Запах думки» // Всесвітня література
та культура в навчальних закладах України.  — 2016.  — № 1.  — С. 17–19.
20
 3. Дай відповіді на запитання.
• Що найбільше здивувало Кліві в поведінці білки й вовка?
• Яку гіпотезу про незвичайність цієї кисневої планети висунув герой?
Як її перевірив?
• Чи віриш ти в телепатію? Доведи слушність власних міркувань.

——   Перевір судження за допомогою відеоматеріалу.


• Як головному героєві вдалося перехитрити хижаків?
• Із чим довелося боротися Кліві?

4. Дочитай оповідання Роберта Шеклі «Запах думки» за перекладом В’ячеслава

Вишневого, виділяючи фантастичні елементи. Дай відповіді на запитання.
...Ранок настав несподівано швидко. Кліві прокинувся втомлений, сон
його не  освіжив. Не встаючи, він чекав, поки щось станеться.
«Де рятувальники? Часу вони мали достатньо»,  — подумав Кліві.  —
То чому їх досі немає? Якщо вони й  надалі баритимуться, пантера...».
Не треба було так думати. У  відповідь праворуч від нього почулося
звіряче гарчання.
Він підвівся та рушив подалі від звуку. Краще вже мати справу
з  вовками...
Про це теж не  варто було думати, тому що тепер до гарчання пан-
тери додалося виття вовчої зграї.
Тої самої миті Кліві побачив їх усіх одночасно.
З одного боку він розрізняв силуети кількох вовків, з  іншого  — з  під-
ліска граціозно виступила буро-жовта пантера. Спочатку Кліві сподівався,
що, можливо, вони битимуться між собою. Якби вовки напали на пан-
теру, йому, імовірно, вдалося  б утекти...
Але звірів цікавив лише він. Навіщо їм битися між собою, зрозумів
Кліві, коли поруч є  він, котрий випромінює навсібіч свої страх і  безпо-
радність?
Пантера рушила до нього. Вовки трималися на відстані, очевидно,
сподіваючись задовольнитися рештками її трапези. Кліві знову
спробував ідею з  птахом, але пантера, повагавшись якусь мить,
рушила далі.
Кліві позадкував до вовків, шкодуючи, що нікуди залізти. От якби
поруч була скеля або хоча  б пристойне дерево...
Однак довкола лише кущі! З  винахідливістю, породженою розпачем,
Кліві прикинувся двометровим кущем. Загалом він гадки не  мав, про
що думають кущі, проте старався щосили.
Він цвів. Один з  його коренів трохи розхитався після недавньої бурі.
Проте, з  огляду на обставини, Кліві був цілком пристойним кущем.
Краєчком своїх гілок він побачив, що вовки зупинилися. Пантера обі-
йшла довкола нього й, пронизливо пирхнувши, схилила голову набік.
21
 «Ну що ж,  — подумав Кліві,  — кому спаде на думку відкусити гілку
куща? Ти, може, вважала мене чимось іншим, але насправді я  лишень
кущ. Хочеш набити собі пащу листям? А  може, хочеш зламати зуб об мої
гілки? Де  це чувано, щоб пантери їли кущі? А  я  — кущ. Запитай у  моєї
мами. Вона  — теж кущ. Усі ми  — кущі з  давніх-давен, з  мезозойської ери».
Пантера не  виявляла жодних ознак агресивності. Але й  не збира-
лася нікуди йти. Кліві розумів, що довго не  протягне. Про що йому далі
думати? Про радощі весни? Про гніздо малинівок у  своєму волоссі?
Маленька пташка сіла йому на плече.
Як гарно. Вона теж вважає, що я  кущ. Мабуть, планує звити гніздо
в  моїх гілках. Дуже мило. Решта кущів луснуть від заздрощів. Пташка
легенько дзьобнула Кліві в  шию.
«Легше,  — подумав Кліві.  — Не треба рубати гілку, на якій сидиш...»
Пташка дзьобнула ще раз, приміряючись. Потім міцно сперлася на
перетинчасті лапки й  почала довбати шию Кліві зі швидкістю пневма-
тичного молотка.
«Клятий дятел»,  — подумки вилаявся Кліві, намагаючись не  вийти
з  образу. Він відзначив, що пантера раптом заспокоїлася. Одначе коли
пташка дзьобнула його шию п’ятнадцятий раз, Кліві не  витримав, згріб
пташину й  жбурнув нею в  пантеру.
Пантера клацнула зубами, але запізно. Ображена пташка облетіла
довкола Кліві й  подалася до інших, спокійніших кущів.
Він одразу ж знову перетворився на кущ, але гра була програна.
Пантера замахнулася на нього лапою. Він спробував бігти, перече-
пився об вовка й  упав. Пантера загарчала біля його вуха, і  тут Кліві
зрозумів, що він  — труп.
Пантера завагалася.
Кліві перетворився на мерця аж до кінчиків гарячих пальців. Він
лежав мертвий багато днів, тижнів. Його кров давно витекла. Плоть про-
тухла. До нього не  доторкнулася  б жодна розсудлива тварина, якою  б
голод­ною вона не  була.
Здавалося, пантера не  заперечувала. Вона позадкувала. Вовки
завили з  голоду, однак теж відступили.
Кліві збільшив давнину свого гниття ще на кілька днів та зосере­дився
на тому, який він жахливо неїстівний і  безнадійно неапетитний. У  глибині
душі він щиро не  вірив, що може бути закускою для будь-кого.
Пантера відходила все далі, вовки також. Кліві був урятований! Якщо
треба, він міг би лишатися трупом до кінця своїх днів.
Раптом він відчув справжній запах гнилої плоті. Озирнувшись довкола,
він побачив велетенського птаха, який опустився біля нього.
На Землі його назвали  б стерв’ятником.
Кліві ледь не розплакався. Невже йому ніщо не допоможе? Стерв’ятник
неквапом рушив до нього.

22
 Кліві підхопився й  дав йому стусана. Якщо вже бути з’їденим,
то  принаймні не  стерв’ятником.
Пантера блискавично повернулася, її сліпа пухнаста морда виражала
лють і  розгубленість.
Кліві замахнувся металевим стержнем, шкодуючи, що поблизу немає
дерева, на яке можна вилізти, рушниці, щоб відстрілюватися, або при-
наймні смолоскипа, щоб налякати...
Смолоскип! Кліві відразу зрозумів, що рішення знайдено. Він дихнув
вогнем пантері в  морду  — і  та, жалібно скімлячи, позадкувала. Кліві
почав поширювати вогонь навсібіч, підпалюючи суху траву й  кущі.
Пантера й  вовки дременули геть.
Настала його черга! Як  він міг забути, що всі тварини відчувають
глибокий інстинктивний страх перед вогнем!? Їй-богу, Кліві стане най-
більшою пожежею, яка коли-небудь вирувала в  цих місцях! Війнув легень-
кий вітерець і  розніс його вогонь горбкуватою землею. З  кущів
вистрибнули білки й  чкурнули геть від нього. У  повітря злетіли зграї
птахів, а  пантери, вовки та інші хижаки бігли поруч, забувши про їжу
й  жадаючи лише одного  — урятуватися від вогню, від нього, Кліві!
Лерой ще не  усвідомлював, що відте-
пер став справжнім телепатом. Із  заплю-
щеними очима він міг бачити й  відчувати,
що відбувається довкола.
Він перетворився на бурхливе полум’я,
що випалює все на своєму шляху. Кліві
міг відчувати страх у  думках тих, хто вті-
кав від нього.
Так і  мало бути. Хіба завдяки своєму
розуму й  умінню пристосуватися людина О. Здор. Ілюстрація до твору
не  була завжди та скрізь царем при-
роди? Те саме й  тут. Кліві тріумфально перестрибнув через вузенький
струмок у  трьох милях від нього, підпалив групу кущів, розгорівся, вики-
нув струмінь полум’я...
Тут він відчув на собі першу краплю води. Він ще горів, але одна
крапля перетворилася на п’ять, потім на п’ятнадцять, відтак на п’ятсот.
Його прибило водою, а  його пожива  — трава й  кущі  — незабаром
наскрізь промокли.
Він почав гаснути.
Це нечесно. За правилами він мав виграти. Лерой боровся із  цією
планетою за її правилами й  переміг... лише для того, щоб сліпа стихія
все зруйнувала.
Тварини обережно поверталися.
Дощ лив як з  відра. Кліві останній раз спалахнув і  погас.
Він зітхнув і  знепритомнів...

23
 —  ...Чудова робота, чорт забирай. Ти беріг пошту до останнього,
а  це ознака гарного листоноші. Може, пощастить виклопотати для тебе
медаль.
Кліві розплющив очі. Над ним, урочисто всміхаючись, стояв пошт­
мейстер. Кліві лежав на ліжку й  бачив над собою ввігнуті металеві стіни
зорельота.
Він перебував на рятувальному судні.
—  Що трапилося?  — прохрипів він.
—  Ми нагодилися вчасно,  — відповів поштмейстер.  — Тобі якийсь
час краще не  рухатися. Ще трохи  — і  було  б запізно.
Кліві відчув, як корабель відривається від землі, і  зрозумів, що назав­
жди залишає планету З-М-22. Хитаючись, він підійшов до ілюмінатора
й  поглянув на зелену поверхню.
—  Ти був за крок від загибелі,  — сказав поштмейстер, підійшовши
до Кліві й  дивлячись униз.  — Нам пощастило ввімкнути дощувальну
систему корабля лише в  останній момент. Ти стояв у  центрі найбільшої
степової пожежі з  усіх, які мені доводилося бачити.
Дивлячись униз на бездоганний зелений килим, поштмейстер, схоже,
засумнівався.
Він ще раз поглянув в  ілюмінатор  — і  на його обличчі з’явився вираз,
який нагадав Кліві обмануту пантеру.
—  Слухай... А  як сталося, що на тобі немає опіків?
• Чи може, на твою думку, людина керути власними
думками? Чи  стало  б у  пригоді таке вміння? Як  саме?

——   Перевір свої припущення за допомогою відеоматеріалу про здатності людського


розуму.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
5. Складіть план оповідання «Запах думки» за основними подіями твору. Віднайдіть
у  тексті та впишіть у  таблицю фантастичні елементи відповідно до його логічних
частин.
План оповідання Елементи фантастики

24
 ЛІТЕРАТУРНА ЛАБОРАТОРІЯ
6. Проаналізуй образність мови й ідейний зміст оповідання Роберта Шеклі «Запах
думки».
—— Заповни таблицю: наведи приклади та зазнач види засобів художньої виразності
(карта знань на  с.  44–45).
Приклад Вид художнього засобу

—— Сформулюй тему твору.




—— Визнач головну думку тексту.




7. Дай порівняльну характеристику головних героїв оповідань Джека Лондона
«Жага до життя» та Роберта Шеклі «Запах думки».
Золотошукач Лерой Кліві

Спільне

Відмінне

25
 МІКРОФОН
8. Доповни речення.
• Тепер я  знаю, що... • Мене зацікавило...
• На уроці мені сподобалося... • Віднині я  вмію...

Домашнє завдання
1. Пригадай визначення складників сюжету. За потреби скористайся картою знань
на с.  43. Заповни таблицю за змістом твору «Запах думки».
Складники сюжету Відповідні події

Експозиція

Зав’язка

Розвиток дії

Кульмінація

Розв’язка

2. Роберт Шеклі вважав, що «сила людини  — у  її розумі». Опиши реальний випадок,

коли саме розум допоміг тобі або комусь із твого оточення подолати негаразди.













26
 Урок 4



Роздуми автора про майбутнє людини та людства.

Гуманістичний зміст оповідання «Запах думки».
Віра в  перемогу людського розуму

Я ЦЕ ЗНАЮ
1. Познач, які твердження є  правильними («+»), а  які  — хибними («–»).
№ Твердження +/–
1 Поштоліт-243  летів крізь колонізоване скупчення Оріон.
2 Причиною вимушеного приземлення космічного човна була
несправність системи охолодження.
3 Зореліт спустився на кисневу планету З-М-22.
4 Сумка з  поштою згоріла під час вибуху корабля.
5 Лерой Кліві найперше на чужій планеті побачив тварин, які схожі
на зайця та лисицю.
6 Особливістю тутешніх істот виявилася відсутність вух і  хвостів.
7 Хижаки віднаходили чоловіка завдяки телепатії.
8 Лерой дійшов висновку, що кожна тварина має характерний
запах думки.
9 Зграю вовків та пантеру поштар тимчасово зупинив, уявивши
себе велетенським деревом.
10 Кліві зупинив напади хижаків унаслідок перевтілення у вогонь.
11 Поштмейстер-рятівник засумнівався, чи насправді бачив степову
пожежу.
12 На Землю чоловіки повернулись у відремонтованому поштольоті.

2. Дай відповіді на запитання.

• Літературу якої країни представляє Роберт Шеклі? Познач цю країну
на мапі.
• Через що, за твоїм здогадом, письменника настільки хвилює
майбутнє людства?
• Чому, на твою думку, коли Лерой почувався переможцем, герой
знепритомнів і  зрештою був урятований не  завдяки силі власного
розуму, а  з  допомогою інших людей?

27
 3. Розкрий, які художні деталі використовує Роберт Шеклі в  оповіданні «Запах
думки» (карта знань на с.  46). Який елемент вразив тебе найбільше? Чому?
4. Прочитай давньоіндійську легенду. Установи, як її зміст пов’язаний з  перебігом
подій оповідання Роберта Шеклі «Запах думки».
Існували часи, коли всі люди були Богами.
Але вони нехтували своєю Божественністю.
Тож Брахма, Верховний Бог, вирішив позба-
вити їх Божественної Сили й  заховати
в  такому місці, де Її не  можна було  б від-
шукати. Однак знайти таку таємну місцину
було вельми складно. І  зібрав Брахма разом
усіх верховних Божеств, щоб вирішити цю
проблему. І  вони порадили: «Сховаймо Боже-
ственність під Землею!». Проте Брахма від-
повів: «Ні, це не  вирішить питання. Людина
почне копати  — і  знову Її знайде». Далі Боги
запропонували інший варіант: «Тоді киньмо Її
в  глибини Океану!». Але Брахма знову від-
повів: «Ні. Рано чи пізно людина дослідить
глибини Океану та, знайшовши Її, винесе на поверхню». Боги зайшли
в  безвихідь, вони не  знали, де можна заховати Божественність. І  зда-
валося, що немає такого місця на Землі або в  Морі, яке було  б недо-
сяжним для людини. Одначе заперечив Брахма: «Ось що ми зробимо
з  Божественністю: сховаємо Її всередині самої людини, тому що це єдине
місце, де вона ніколи не  шукатиме». Відтоді блукає людина Землею,
щоб досліджувати її цілком; відтак шукає, піднімається та  спускається,
пірнає і  копає в  пошуках речі, яку можна знайти тільки всередині себе!

ЛІТЕРАТУРНА ЛАБОРАТОРІЯ
5. Проаналізуй зміст оповідання Роберта Шеклі «Запах думки».
—— Упиши в  схему, які уявні перевтілення рятували Кліві життя (ілюстрація Т.  Добро-
винської-Владимирової).

28
 —— Установи відповідність за текстом оповідання «Запах думки».

Протистояння героя і  позаземної фауни, його

1 Тема А
внутрішня боротьба зі своїми страхами

Людина не  має бути вбивцею, адже сила

не  означає знищення слабших. Людина
майбутнього  — хазяїн не  лише своєї планети,
2 Ідея Б
а  й  далекого Космосу. Автор демонструє,
якою повинна бути людина майбуття, щоб
вижити в  зіткненні з  невідомим

Уславлення необмежених можливостей розуму,

3 Конфлікт сили духу, волі, творчої уяви, неординарного
В
мислення особи, яка здатна подолати будь-які
перешкоди

Небезпеки, що чатували на листоношу

Гуманістичний на  незнайомій планеті. Перемога людини,
4 зміст Г яка  залишилася наодинці з  дикою природою
оповідання та  вижила. Сила людської думки, що може
змінювати світ

1 2 3 4

—— Пригадай літературні твори, у  яких письменники намагаються розкрити подібні

теми. Що є  схожим та відмінним в  ідейному змісті цих літературних текстів?
6. Прочитай вислів французького письменника Анатоля Франса (1844–1924).

Найрідкісніша мужність — це мужність

думки.

• Чи погоджуєшся із цим твердженням?

7. Пригадай випадок, коли тобі довелося відстоювати власну
позицію. Чи легко було це робити? Які якості для цього Анатоль Франс
знадобилися?

  Проглянь відеоматеріал.
8. 
—— Поділися з  однокласниками своїми способами подолання страху.

29
 9. Склади асоціативний кластер до слова людина, уписуючи якості, що сприяють
подоланню страхів.

МИСТЕЦЬКА ХВИЛИНКА
10. Прочитай вірш Надії Красоткіної. Виконай завдання.
Думки хороші треба всім плекати
Думки хороші треба всім плекати,
Бо думка  — це початок наших справ.
Тож будемо в  житті лиш те ми мати,
Які думки хто в  голові тримав....
Хороші думи  — то й  чудові справи,
Тоді гармонія оточить нас.
А як думки недобрі та лукаві —
Тоді гармидер буде кожен раз.
Від чорних дум в  душі зникає світло,
І замість сонця в  душу ніч спішить.
А треба, щоб у  ній усе розквітло,
Бо для людини  — це найкраща мить!
Доведено: думки  — матеріальні!
І переконує людей у  цьому час.
Усі на світі справи геніальні
Джозефіна Волл.
Спочатку в  голові плануються у  нас. Радість життя
Як сповнимо ми думи добротою,
Засяє щирість сонечком у  них,
То й  підемо дорогою ясною,
І буде щастя й  радість в  нас усіх.
—— Які емоції в  тебе викликав поетичний твір?
—— Чи погоджуєшся з  переконанням авторки, що думки  —
матеріальні? Обґрунтуй власне судження.

30
 МІКРОФОН
11. Доповни речення.
• Тепер я  знаю, що... • Мене зацікавило...
• На уроці мені сподобалося... • Віднині я  вмію...

Домашнє завдання
Підготуйся до контрольної роботи. Виконай завдання.
1. Повтори визначення.

Наукова фантастика  — різновид

фантастики, в основі якого лежить наукове
припущення, передбачення майбутнього,
засноване на  реальних знаннях і  фактах.

Соціальна фантастика  — жанр

наукової фантастики, у  якому порушені
суспільні проблеми, висловлені роздуми
або припущення щодо теперішньої та
подальшої долі суспільства, людської
цивілізації, Всесвіту.

Поема  — великий ліро-епічний твір про важливі події, яскраві

характери й почуття героїв.
Характерні ознаки поеми:
• поєднання розгорнутих подій сюжету з глибокими переживаннями
персонажів;
• створення деталізованих образів виняткових героїв;
• яскраво виражена присутність автора (оповідає, передає власні
переживання та роздуми, дає оцінки тощо);
• специфічні художні прийоми й  засоби (монологи та діалоги,
переважно суб’єктивні описи, напруженість конфліктів тощо).

2. Повтори визначення художніх засобів за картою знань на с.  44–45.

31
 3. Віднови в пам’яті засвоєне впродовж вивчення теми. Доповни таблицю. За потреби
скористайся матеріалами зошитів ч.  6, 7.
Літературу
Назва,
Автор якої країни Ідея твору (творів)
жанр твору
представляє

Природа завжди жива,

а  ми  — її діти  — повинні
хайку
бути мудрими в  ставленні
до  неї і  до себе

«Моє серце
Шотландія в  верховині...»,
вірш

«Пісня
Генрі
про  Гаявату»,
Лонгфелло
поема

За показною, пишною
красою архітектури криється
Італія важка, виснажлива праця
талановитих майстрів  —
звичайних людей

«Усмішка»,
США фантастичне
оповідання

Звеличення необмежених
Роберт
можливостей людського
Шеклі
розуму та сили духу

32