«Бу–Ба–Бу»

Легковажно про серйозне

Інтро

17 квітня 1985 року у Львові утворилося літературне об’єднання «БУ–БА–БУ»,

центральною ідеєю якого було сатиричне висміювання соцреалістичної дійсности і
відродження старих карнавально-буфонадних традицій української літератури. Нині
прізвища Андруховича, Ірванця та Неборака добре відомі всім поціновувачам нової та
новітньої української літератури, але чи знаєте ви, з чого починався творчий шлях метрів?

Слайд 1
Це – спроба написати вірш про нас.
Про нашу учту, молоду і п'яну.
Яке вино, яку хмільну оману
вливав у юні горла щедрий час!
Життя було цілком, як ананас:
ми так жили, немов співали джаз.

Юрій Андрухович, «Елегія післяноворічного ранку»

Слайд 2

«Бурлеск–Балаган–Буфонада» – так розшифровується самоназва поетично-

письменницької групи українських неоавангардистів – Юрія Андруховича, Олександра
Ірванця та Віктора Неборака. Саме з «Бу–Ба–Бу» пов’язаний розквіт легенд нової
української літератури, які першими почали відроджувати літературні традиції «Енеїди»
Котляревського та інших гумористично-сатиричних творів Квітки-Основ’яненка,
Шевченка, Гоголя тощо.

Слайд 3
Епатажно-пародійний стиль бубабістів втілював суспільне передчуття близького краху
імперії, штучність і карнавальність вмираючого соцреалізму та пануючу атмосферу
депресивної непевности з нервовим смішком на вустах. Цей настрій чудово прочитується
зокрема в «Московіаді» Андруховича.

Слайд 4

«Свого часу тебе навчали, що Римська імперія загинула під ударами рабів і колонів. Ця
імперія загине під ударами пияків. Колись вони всі вийдуть на Красну площу і, вимагаючи
пива, рушать на Кремль. По них стрілятимуть, але кулі відбиватимуться від їхніх
проспиртованих непробивних грудей. Вони зметуть усе».

Юрій Андрухович, «Московіада»

Слайд 5

Юрій Шевельов влучно охарактеризував об’єднання Бу-Ба-Бу як «кумедно-бунтівливо-

шукально-випендрасне» за їхнє тяжіння до табуйованих тоді тем, стилістичні
експерименти і рясне вживання ненормативної лексики. Можливо, саме такий «наївний»
імідж і врятував зухвалих поетів від репресій.

Слайд 6
«напівспорожнена “Пшенична”
це доказ що й вона не вічна
та вулиця Академічна
у Львові вічна і пиздець!»
Віктор Неборак, «Сім строф заповненого часу»

Слайд 7
Проте бубабістьська сатира, як і належить справжньому авангардизму, не цуралась і
гостро-соціальної проблематики, особливо яскраво поставшої на початку дев’яностих.
Іронія і цинізм від розчарування в українському суспільстві часом викликали
контроверсійні реакції вже з боку власного, українського мистецького товариства.

Слайд 8
«Любіть Оклахому! Вночі і в обід,
Як неньку і дедді достоту.
Любіть Індіану. Й так само любіть.
Північну й Південну Дакоту.

Любіть Алабаму в загравах пожеж,

Любіть її в радощі й біди.
Айову любіть. Каліфорнію теж.
І пальми крислаті Флоріди…»

Олександр Ірванець, «Любіть...»

Слайд 9

Починаючи з 1989 року Академія «Бу–Ба–Бу» присуджує щорічну премію «За найкращий
вірш року», лавреатами якої є зокрема Іван Малкович, Місько Барбара, Юрко Позаяк та
Сергій Жадан. У 1995 році вийшло останнє спільне видання об’єднання – «Бу-Ба-Бу. Т. в.
о. /…/ ри», а завершенням діяльности спілки став текст поезоопери, опублікований у
шостому номері часопису «Четвер» у 1996 році.

Слайд 10
«…Нас народ не забуде. Нам пам'ятник буде. У Львові –
і так само на всіх постаментах і тронах земних.
«Неборак! Ірванець! І ще отой третій... А хто він?» –
запитає зненацька один із туристів дурних.
…
І навіки застигнемо ми в божевільному Львові –
перед Оперним, в центрі. Проспект Бу-Ба-Бу мов ріка!
І хлопчиська вночі малюватимуть хрін на Сашкові,
і небесна ворона обкрапає Неборака»
Юрій Андрухович, «Пам’ятник»