Активний волонтерський рух є характерною ознакою демократичних країн

усього світу. Розвиток волонтерської діяльності свідчить про громадянське

суспільство та активну соціальну позицію. В Україні зростає значення цінностей,
притаманних демократичним і розвиненим країнам, завдяки розвитку сучасного
громадянського суспільства. Створення волонтерського руху є ознакою свідомого
суспільства, свободи та прагнення до миру і безпеки громадян. В сучасних умовах
Україна потребує більшої кількості волонтерів та некомерційних організацій, які
зосереджують свої ресурси на вирішенні локальних та глобальних гуманітарних та
соціальних проблем, що виникають внаслідок війни з Росією.

Під час подій, які виявлялися такими громадськими активностями, як

Революція Гідності, українське суспільство продемонструвало готовність
добровільно працювати на користь країни. Відбулась консолідація та активізація
населення, приймалися рішучі заходи і з'являлися нові ідеї щодо майбутнього
розвитку України. Відповідно, в сучасних умовах повної війни з Російською
Федерацією волонтерський рух має велике значення для функціонування нашої
країни.

Вивченню тематики волонтерства внесли значний внесок як науковці, так і

самі громадські активісти та волонтери. Серед них виділяються дослідники, такі
як Грицай О. І., Липитчук О. В., Лях Т. Л., Ольховський M. А., Сірко В. С., Турчак
О. В., а також інші науковці з суміжних галузей, таких як теорія держави і права,
адміністративне право. Їхні дослідження освітлюють інститут волонтерства в
контексті самоорганізації українського суспільства.

Варто відзначити, що серед сучасних дослідників також присутні громадські

активісти, волонтери та міжнародні експерти, які наголошують на основних
характеристиках, які роблять український інститут волонтерства унікальним у
сучасному світі. Однак проблемою для будь-яких досліджень є широта предмету
дослідження, що вимагає проведення спеціалізованих і глибинних досліджень з
метою розробки відповідних рекомендацій.
 Мета дослідження полягає в дослідженні адміністративно-правового
регулювання волонтерського руху в Україні та виявленні основних проблем і
перспектив його розвитку в контексті військових викликів. У розкритті основного
матеріалу зазначається, що політичні та економічні зміни в Україні зумовлюють
активізацію наукових досліджень, спрямованих на формування теоретичних
уявлень про майбутнє суспільства. Особливо актуальним стало питання
громадянського суспільства в Україні, а саме волонтерства, яке є важливим
інститутом самоорганізації суспільства. Волонтерство в Україні має давню
традицію, що зберігалася протягом радянського періоду, і громадянське
суспільство в Україні відіграло важливу роль у національно-державному
відродженні та набутті незалежності.

Волонтерство визнається важливим чинником розвитку людства, як

підтверджено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, прийнятою на завершення
Міжнародного року волонтерів у 2001 році. Україна також активно сприяє
розвитку волонтерства, оскільки це сприяє будівництву громадянського
суспільства, громадянської культури, побудові соціально-правової держави та
підвищенню рівня правової культури суспільства, що особливо актуально в
умовах сучасних викликів безпеки.

Закон України "Про волонтерську діяльність" визначає волонтера як фізичну

особу, яка на добровільній основі надає соціально спрямовану неприбуткову
допомогу. Цей закон регулює організаційні та правові аспекти волонтерської
діяльності, розвиток волонтерського руху в Україні, основні напрями
волонтерської діяльності, правовий статус волонтерів та джерела фінансування
волонтерських організацій. Закон також передбачає форми державної підтримки
волонтерської діяльності, зокрема надання правової, організаційної, методичної та
інформаційної підтримки. Органи державної влади та місцевого самоврядування
забороняються втручатись у роботу волонтерів та волонтерських організацій.
 Волонтерська діяльність є добровільною, соціально спрямованою,
неприбутковою діяльністю, що здійснюється волонтерами шляхом надання
волонтерської допомоги. Це є формою благодійної діяльності, відповідно до
визначення статті 1 Закону України "Про волонтерську діяльність".

Адміністративно-правове забезпечення волонтерської діяльності в Україні

включає ряд законодавчих актів, які регулюють правовий статус волонтерів та
організацій, які займаються волонтерством.

Згідно зі законодавством України, особи віком від 14 до 18 років можуть

здійснювати волонтерську діяльність за згодою батьків (усиновлювачів),
прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника.

Окрім того, Закон України "Про громадські об'єднання" визначає поняття

громадського об'єднання, яке включає в себе і волонтерські організації.
Громадське об'єднання є добровільним об'єднанням фізичних або юридичних осіб
для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних інтересів.
Волонтерські організації отримують адміністративну правосуб'єктність після
процедури реєстрації громадської організації як волонтерської. Ця процедура
включає два етапи: державну реєстрацію громадської організації на загальних
підставах та надання статусу волонтерської організації зареєстрованій громадській
організації Міністерством соціальної політики України.

Адміністративно-правове забезпечення волонтерської діяльності є важливим

аспектом взаємовідносин між державою та суспільством у цій сфері. Воно
встановлює правила і норми, які гарантують законні права та інтереси суб'єктів
волонтерської діяльності і сприяють захисту публічних суспільних інтересів.

Механізм адміністративно-правового забезпечення волонтерської діяльності

включає систему правових засобів, що забезпечують результативний правовий
вплив на суспільні відносини. Цей механізм передбачає застосування правових
засобів державними органами (органами державної влади та управління) з метою
правового впливу на суспільні відносини в інтересах фізичних та юридичних осіб.

Аналіз цього механізму є актуальним, оскільки волонтерство стало

важливим соціальним явищем в Україні, і відповідне адміністративно-правове
забезпечення має забезпечити ефективну реалізацію волонтерської діяльності та
захист прав волонтерів і організацій, які займаються волонтерством.

Під адміністративно-правовим забезпеченням волонтерської діяльності

розуміється застосування норм права та механізму упорядкування, закріплення,
реалізації, захисту та охорони суспільних відносин у сфері волонтерства з
використанням уповноваженими суб'єктами.

Ознаками адміністративно-правового регулювання волонтерської діяльності

є:

1. Вплив органів державної влади на волонтерські організації та

волонтерів.
2. Практичне втілення конституційно закріплених положень щодо права
громадян на надання безоплатної допомоги суб'єктам, яким вона є необхідною.
3. Діяльність волонтерських організацій та окремих волонтерів є
об'єктом регулювання.
4. Органи державної влади й місцевого самоврядування є суб'єктами, які
здійснюють забезпечення волонтерської діяльності.

Щодо мети адміністративно-правового регулювання волонтерської

діяльності, різні автори можуть мати різне розуміння. Одним з підходів є
створення правового середовища, що сприяє успішній діяльності волонтерів та
волонтерських організацій. Інший підхід полягає в цілеспрямованому
впорядкуванні відносин, забезпеченні правопорядку, притягненні до
відповідальності порушників та реалізації конституційно закріплених положень.
 Основні загальні функції адміністративно-правового забезпечення
волонтерської діяльності включають:

1. Прийняття рішень, пов'язаних з регулюванням волонтерської

діяльності.
2. Виконання прийнятих рішень та забезпечення їх реалізації.
3. Контроль за дотриманням законодавства волонтерськими
організаціями та можливе притягнення винних осіб до відповідальності.

Такі функції допомагають створити сприятливі умови для функціонування

волонтерської діяльності, розробки належної нормативно-правової бази та
забезпечення контролю за дотриманням законодавства.

Організаційна функція включає в себе створення процедур та нормативної

документації, які регулюють діяльність волонтерів і організацій, що їх залучають.
Координаційна функція передбачає спільну діяльність між органами влади та
волонтерськими організаціями для підтримки та розвитку волонтерства.
Контрольна функція включає в себе визначення стану дотримання нормативних
положень волонтерами та організаціями, а також здійснення контролю за
виконанням норм законодавства. Регулятивна функція полягає в регулюванні
процедури створення, функціонування та ліквідації волонтерських організацій.

Основне завдання адміністративно-правового забезпечення волонтерської

діяльності полягає у забезпеченні потреб людей і держави, а також створенні
сприятливого правового середовища для розвитку та функціонування
волонтерства. Адміністративно-правове забезпечення включає розробку та
впровадження нормативних актів, контроль за їх виконанням і здійснення
необхідних заходів для забезпечення ефективності волонтерської діяльності.

В Україні волонтерство має значний обсяг та широку підтримку. Українці

добровільно допомагають армії та цивільному населенню в умовах воєнних дій,
проявляючи мужність та самопожертву. Молодь також активно залучається до
волонтерської діяльності, яка стала важливою складовою українського
суспільства.

Головними сферами, в яких здійснювалися волонтерські дії, була надання

матеріально-технічної допомоги воїнам, сім'ям, постраждалим на фронті та
цивільним особам, які переселилися внаслідок конфлікту. Ця допомога
охоплювала питання розміщення, пошуку житла, безпеки та евакуації з
небезпечних зон, а також фінансову та психологічну підтримку в разі травм, втрат
і інвалідності. Початково ця діяльність була безкоординовною, але з часом була
організована, зкоординована і встановлено єдиний стандарт на рівні держави щодо
цієї специфічної діяльності.

На сьогоднішній день волонтерська спільнота зауважує, що існують

напрямки діяльності, які потребують законодавчого регулювання та внесення змін
до основного закону. Зокрема, серед основних проблем залишаються відсутність
фінансової підтримки волонтерської діяльності з боку держави, відсутність
належної державної цільової програми для підтримки розвитку волонтерства,
наявність вікових обмежень для осіб, які можуть бути волонтерами, низький
рівень залучення українських та міжнародних волонтерів до співпраці з органами
влади та місцевими органами самоврядування. Нажаль, до 24 лютого 2022 року ці
та інші проблеми не були вирішені на законодавчому рівні. Враховуючи виклики,
з якими стикаються волонтери під час воєнного конфлікту, головними питаннями,
які потрібно вирішити на законодавчому рівні, є належна правова захист
волонтерів та підтримка таких осіб з боку держави [13].

31 травня 2022 року Верховною Радою України були прийняті важливі

рішення для розвитку волонтерського руху в країні. Зокрема, було підготовлено до
другого читання проєкт закону про внесення змін до Закону України "Про
волонтерську діяльність" щодо підтримки волонтерства за реєстром №7363, який
передбачав наступне:
 1. Визначення додаткових напрямків волонтерської діяльності, зокрема
надання волонтерської допомоги для подолання наслідків військової агресії
Російської Федерації проти України.
2. Розгляд розширення норм статті 6 Закону України "Про волонтерську
діяльність" в умовах правового режиму воєнного стану. Це стосувалося
визначення розміру та порядку виплати одноразової грошової допомоги в разі
загибелі, смерті або інвалідності волонтера через поранення, контузію, травму або
каліцтво внаслідок діяльності, спрямованої на протидію збройній агресії
Російської Федерації на всій території України та окремих її місцевостях.
3. Визначення форми державної підтримки волонтерів, зокрема через
розробку та реалізацію загальнодержавних цільових програм, а також підтримку
розвитку волонтерства та підвищення кваліфікації волонтерів.
4. Введення норми, згідно з якою особа може займатися волонтерською
діяльністю разом із батьками або піклувальниками до досягнення нею
чотирнадцятирічного віку. Це має сприяти формуванню культури волонтерства та
розвитку соціальної активності особистості.
5. Обов'язкове укладання письмового договору про волонтерську
діяльність у випадку відшкодування витрат, пов'язаних з наданням волонтерської
допомоги.

Прийняття даного проєкту закону очікується сприятиме створенню умов для

розвитку волонтерського руху в Україні, а разом зі змінами до Податкового
кодексу України, це допоможе уникнути надмірного податкового навантаження на
волонтерів та організації, які з ними співпрацюють [12].

Висновки. Україна тривалий період зазнає викликів з боку Росії, але завдяки
міцному та організованому громадянському суспільству вона виявила сильний
опір на різних фронтах: на фронті бойових дій, в міжнародних зусиллях та у
власній країні. Громадськість виявила активність у багатьох напрямках, таких як
медична допомога, волонтерство, самоорганізація та допомога біженцям, освіта.
Багато світових експертів були вражені таким сильним і організованим спротивом
та стійкістю українського народу. Особливо виділяється волонтерський рух.
Волонтерська діяльність є формою, коли людина витрачає свій вільний час,
енергію, навички та знання, щоб допомогти іншим особам, групам або навіть
державі. Адміністративно-правове забезпечення волонтерської діяльності
спрямовується на застосування адміністративних та правових засобів для
цілеспрямованого та організованого впливу на суспільні відносини в галузі
надання та отримання волонтерської допомоги. Основна мета полягає в організації
ефективної діяльності волонтерських організацій та установ, які привертають
волонтерів до своєї роботи. Тому вважаємо, що законодавство щодо волонтерської
діяльності має бути пристосоване до потреб, які існують сьогодні, і враховувати
позиції всіх зацікавлених осіб.

Джерела

1. Битяк Ю. П. Административное право Украины. 2-е изд., перераб. и доп. /

Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др.; под
ред. проф. Ю. П. Битяка. Харьков: Право, 2003. 624 с.
2. Вовчак О. Д. Державне регулювання банківської інвестиційної діяльності в
Україні: дис.... докт. екон. наук: 08.02.03. Львів. 2005. 486 с.
3. Волонтерство: що далі? – Не має бути розпачу, має бути переформатування.
2022 р. URL: https://mind.ua/kmbs_alumni/
publications/20239620-volonterstvo-shcho-dali-ne-mae-buti- rozpachu-mae-buti-
pereformatuvannya.
4. Голосніченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття):
посібник. Ірпінь, 1998. 108 с.
5. Голуб В. Л. Сутність державної політики у сфері волонтерської діяльності та
особливості її впровадження в Україні. Актуальні
проблеми державного управління. 2014. Вип. 4 (60). С. 73-77.
6. Грицай О. І. Механізм адміністративно-правового регулювання діяльності
неурядових правозахисних організацій. Науковий
вісник Херсонського державного університету. 2014. Вип. 6–2, Т. 3, С. 11-14.
7. Драпушко Р.Г., Горінов П.В. Сучасні виклики і загрози правової культури
молоді. Аналітично-порівняльне право. 2021. No 4.
С. 9-16.
8. Липитчук О. В. Тенденції розвитку волонтерського руху в Україні. Scientific
Collection «InterConf» 117 (2022). С. 180-188.
9. Лях Т. Л. Проблеми нормативно-правового забезпечення волонтерської
діяльності в Україні. Вісник Чернігівського національного
педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. 2012. No 1 (104), С. 194-195.
10. Ольховський M. А. Загальна характеристика адміністративно-правового
статусу волонтерських організацій в Україні. Публічне
право. 2016. No І (21). С. 317-318.
11. Остапенко О. І. Наукові уявлення про механізм адміністративно-правового
регулювання. Науковий вісник Львівського державного
університету внутрішніх справ. 2010. No 2. С. 142-149.
12. Парламент підтримує створення додаткових гарантій та можливостей для
волонтерів в умовах війни. 2022 р. URL: http://www.
golos.com. ua/article/360814.
13. Підтримати небайдужих: як допомогти розвитку волонтерського руху. 2022 р.
URL: https://mind.ua/openmind/20241526-pidtrimati-
nebajduzhih-yak-dopomogti-rozvitku- volonterskogo-ruhu.
14. Про волонтерську діяльність: Закон України від 19.04.2011 р. URL:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3236–17.
15. Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України»
на 2021–2025 роки та внесення змін до деяких
постанов Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від
02 червня 2021 р. No 579. URL: https://www kmu.gov.
ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnoyi-cilovoyi-socialnoyi-programi-molod-ukrayini-
na–20212025-roki-ta-vnesennya-zmin-do-deyakih-aktiv-
kabinetu-ministriv-ukrayini–579–020621.
16. Про затвердження Положення про організацію діяльності волонтерів пробації:
Наказ Міністерства Юстиції України No98 / 5 від
17 січня 2017 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0065–17.
17. Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17 березня 2011
No 3166-VI / Верховна Рада України. Відомості Вер-
ховної Ради України. 2011. No 38. Ст. 385.
18. Горінов П. Молодіжний рух як об’єкт і суб’єкт молодіжної політики, важлива
умова сталого розвитку суспільства. Актуальні про-
блеми державного управління: зб. наук. праць. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. Вип.
1(29). С. 309-313.
19. Сірко В. С. Адміністративно-правове забезпечення волонтерської діяльності в
Україні: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Вікторія
Сергіївна Сірко; МВС України, Одеськ. держ. ун-т внутр. справ. Одеса, 2018. 246
с.
20. Сірко В. С. Поняття адміністративно-правового забезпечення волонтерської
діяльності в Україні. Правова просвіта. 2018. No 8.
URL: http://www.pravo.nayka.com.ua/?n=8&y=2018.
21. Турчак О. В. Нормативно-правова база у сфері волонтерської діяльності.
Порівняльно-аналітичне право-електронне наукове
фахове видання юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний
університет»: C. 51-54.
22. Філик Н. Громадянське суспільство та проблема захисту прав людини.
Підприємництво, господарство і право. – 2003. -
No 8. – С. 61-64.
23. Філик Н. В. Державно-правові засади громадянського суспільства: автореф.
дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Національна
академія внутрішніх справ України / Н. В. Філик. – К., 2004. – 19 с
24. Хом’яченко С. І. Особливості механізму адміністративно-правового
регулювання цивільної авіації. Юридичний вісник. 2014.
No 2 (31). С. 11-13.